"Експеримент" №18 by Zhurnal Experyment

вересень/жовтень/листопад │ 2017 │ #03(18)

ЖУРНАЛ ДЛЯ ТИХ, ХТО ГОТОВИЙ ДО ЗМІН

SPE

школа розвитку

Анна Замостна: «Діти люблять і хочуть співпрацювати!»

Володимир Романенко: «Пізнавши силу чесності, люди рідко вдаються до обману»

Старт програми – у січні 2018 року!

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ • ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ • ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ • ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ • ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ • ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

свого ЖИТТЯ! СтаньХочете МАЙСТРОМ навчитись знаходити глибинне порозуміння? Готові стати насправді ефективною і порадною особистістю?

Ми пропонуємо Вам ідентичність МАЙСТРА ЖИТ ТЯ! – Людини Місткої, Порадної і Присутньої. ЯК ЦЬОГО ДОСЯГНУ ТИ?

Пройдіть навчальний курс «Спілкування і порозуміння», який складається із таких курсів: Невербальна комунікація (мова тіла) Лідерство у спілкуванні Ораторське мистецтво Розвиток навиків самолідерства Психодіагностика особистості

• • • • •

Група № 1 Група № 2

і/або рівень «Особиста ефективність», який складається із таких курсів: Школа функціонального тайм-менеджменту Школа фінансової грамотності Мистецтво спілкування із складними особистостями Теорія брехні і заохочення правди Упередження сприйняття і нав’язування цінностей

• • • • •

Рівень «Спілкування і порозуміння»

Рівень «Особиста ефективність»

30 занять по понеділках і середах з 18:30 по 21:30 Старт: січень 2018 р. 5 модулів – 1 раз у три тижні на вихідних (субота і неділя) з 9:00 по 19:00 Старт: січень 2018 р.

30 занять по вівторках і четвергах з 18:30 по 21:30 Старт: січень 2018 р. 5 модулів – 1 раз у три тижні на вихідних (субота і неділя) з 9:00 по 19:00 Старт: січень 2018 р.

ЯКА ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ?

Стандартна: 6 900 грн (передбачає оплату частинами) Бонусна: 5 800 грн (за умови оплати всієї вартості курсу одразу) У ВАРТІСТЬ ВХОДИТЬ:

1. Право участі у навчальній програмі; 2. Спеціальний робочий зошит із матеріалами навчання і вправами для д/з; 3. Набір пазлів, які постійно нагадуватимуть про навики, які слід засвоїти; 4. Спеціальний дерев’яний сертифікат учасника;

• Для тих, хто хоче системних, а не «косметичних» змін! • Для тих, хто готовий вчитися

5. Три книги: «Шлях Майстра», «Особиста стратегія виживання людини», «Поведінка людини у формулах і моделях»; 6. «Щоденник успіху» на вибір; 7. Журнал «Експеримент» на вибір; 8. Доступ до 30 вебінарів Школи; 9. Право користуватись бібліотекою Школи на час навчання; 10. Фірмова футболка і горнятко.

ДЛЯ КОГО ЦЕ НАВЧАННЯ?

тих, хто хоче зрозуміти, що насправді знає і ким є • Для тих, хто готовий перейти на новий рівень • Для • Для тих, хто готовий стати Майстром свого Життя

ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ У ПРОГРАМІ?

Для участі у програмі реєструйтесь за телефоном 097 4787941 або за посиланням https://goo.gl/xFbMLt або реєструйтесь на сайті Школи розвитку SPE www.spe.org.ua У ЧАСТЬ МОЖ Л ИВА Л ИШЕ ДЛ Я 12 ПЕРШИХ У ЧАС НИКІВ !

У номері ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ

ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ У ФОРМУЛАХІ МОДЕЛЯХ

Оксана Мокрієнко Відпустка. А що це таке?

T=F–A

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Роман Кушнір

Юлія Короцінська

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

ДІТИ

ОСОБИСТІСТЬ

ВІЧ-НА-ВІЧ З ТРЕНЕРОМ

ЕКСПЕРИМЕНТ

Психологічні причини зайвої ваги

Анна Замостна: Як заохотити дітей і підлітків до співпраці без погроз і покарань

ВІЧ-НА-ВІЧ З ТРЕНЕРОМ

ТВОРЧІСТЬ

Формули і моделі ефективності

Анна Шпилевська

Звуки у барвах: феномен кольорового слуху Анастасія Мозгова Їсти чи не їсти – ось у чому питання… А якщо їсти, то що?

Марина Щепаняк Три «кити» безпроблемного батьківства

Євгенія Данильчук

Проект «Венера». У пам’ять про Жака Фреско

Володимир Романенко: Теорія брехні. Застосування на щодень

Катерина Череда Ефект Даннінга-Крюгера – правила життя у світі самовпевнених невігласів вересень / жовтень / листопад

4 8 10 14 18 24 28 32 36 38 1

СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

Чи боїтесь Ви у один прекрасний день усвідомити себе як запрограмованого робота? Чи готові були б признатися собі, що дії, які вчиняєте; слова, які говорите, і навіть думки, які думаєте, продиктовані не Вами самими, як Особистістю яка має волю, вибір і відповідальність, а чимось глибиннішим усередині Вас? Чи було б Вам страшно змиритись із таким усвідомленням? Як ми бачимо навколишній світ? Ми помічаємо метеликів, які сідають на травичку, і хмарки, які пливуть по небу, нахмурений вираз обличчя пасажира трамваю і захоплений погляд закоханих, які обіймають одне одного, а ще відчуваємо сум з приводу того, що скінчилося літо, чи задоволення від прослуховування улюбленого музичного треку… Все виглядає таким справжнім і таким випадковим, «спонтанним» і «природним»! Однак насправді це лише формула: суха і холодна (якщо формули взагалі можуть бути такими). Взагалі-то навіть не формулА, а формулИ – набір поєднаних між собою взаємозв’язків, які у кінцевому результаті створюють цілісну картину світу навколо нас. Мабуть, для багатьох буде відкриттям, що людська поведінка – це царина точних, а не гуманітарних наук, бо підпорядковується дуже чітким правилам і законам. І так само, як можна описати рух хмари по небу, так само точно можна описати і напрямок руху поведінки людини. То, можливо, настав час користатися загальними законами Всесвіту, взаємопов’язаними між собою та об’єднаними в єдину теорію? Бо всі без винятку життєві ситуації можна розібрати і зрозуміти на основі формул так само, як дію («вчинки») робота можна звести і пояснити, аналізуючи використовувані ним програми, платформи й умови. Кожен конкретний «робот» тільки на перший погляд «поводиться» по-особливому і неповторно, насправді ми розуміємо: вони всі типові й однакові, створені та запрограмовані на однакових схемах із незначними відмінностями у коді. Трохи лячно, однак, з іншого боку, навіть цікаво поглянути на себе як на набір формул. Особливо важливо це тим, хто насправді хоче дослідити питання свідомості людини та, зрештою, ПІЗНАТИ СЕБЕ. Ймовірно, все те, що ми щодня робимо, насправді має дуже мало спільного з «вільним вибором», «свідомою волею» і «самостійністю». Ми сковані чіткою системою правил, вийти за яку не зможемо, якщо намагатимемося ними знехтувати. Так, як не можна полетіти у космос, знехтувавши силою земного тяжіння, так і ми не отримаємо змін у житті, якщо не враховуватимемо законів, на яких збудовані наш світ і взаємодія в ньому. Бажаю Вам не боятися визнати себе «роботом». Тоді ви зможете розібратися у своєму коді та «перекодувати» себе як завгодно (дотримуючись фундаментальних законів, правил і моделей) у найбуденніших життєвих ситуаціях. Життя вартує того, щоб присвятити його дослідженню себе й інших, розумінню своїх «програм» та їхньої математики!

З любов’ю, Роман Кушнір

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Відтепер ми безкоштовно поширюємо журнал у понад 500 закладах Львова, які займаються навчанням дорослих! Запрошуємо до співпраці і розміщення реклами:

• Тренінгові центри • Курси іноземних мов • Мистецькі і творчі школи • Спортивні і фітнес центри • Приватні навчальні заклади • Організаторів подій, фестивалів,

форумів, конференцій і ярмарків • Комп’ютерні і IT школи • Курси бухгалтерів і фінансистів • Закордонні навчальні заклади • Івент-агенції і конференц-сервіси

Інформацію про Вашу організацію і Ваші заходи побачать понад 20 000 львів’ян, які постійно вчаться! Телефон відділу реклами:

097 47 87 941 (Оксана)

Психологічний журнал «Експеримент» № 3(18) вересень/жовтень/листопад 2017 р. Засновник – Роман Кушнір Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 19885-9685Р від 02.04.2013 р. Головний редактор – Кушнір Р.О. Видавець – ФОП Хомин Б.І.

Адреса редакції: м. Львів, 79006, Шпитальна, 9, оф. 8. Телефон редакції 063 329 88 65 info@experyment.com.ua www.experyment.com.ua Тираж – 2500 примірників Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Віддруковано у друкарні «Коло», м. Дрогобич, вул. Бориславська, 8 замовлення № С604 від 19.05.2014 р.

Відповідальна за випуск – Соломія Чир Рекомендована ціна – 34 грн.

РЕДАКЦІЯ Роман Кушнір головний редактор журналу, тренер, засновник Школи розвитку SPE, автор 15-ти книг Соломія Чир випусковий редактор, журналіст, авторка рубрики «Віч-на-віч з тренером» Оксана Мокрієнко контент-менеджер, журналіст Юлія Короцінська практикуючий психолог, тренер Анна Шпилевська етномузикознавець, музичний критик, anna.shpilevska@gmail.com Анастасія Мозгова журналіст, громадська активістка, член ГО «Дух нації» Марина Щепаняк тренер, відеоблогер

Євгенія Данильчук журналіст Катерина Череда журналістка, письменниця, педагог Андрій Кучерук верстка anku@ukr.net Ніна Муравицька літературний редактор, коректор

вересень / жовтень / листопад

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ

Оксана Мокрієнко

ВІДПУСТКА А що це таке?

Реалії сьогодення такі, що багато хто відмовляється від законної відпустки. Хтось прагне зробити кар’єру, хтось знайшов роботу мрії, хтось, боячись втратити привабливе місце праці, відмовляє собі у відпочинку навіть у вихідні та святкові дні. Здебільшого без відпустки працюють і власники бізнесу. Але у такому ритмі життя відсутність відпочинку повільно й непомітно все голосніше «заявляє» про себе. Спершу ви відчуваєте втому, а потім розумієте, що живете у вічному стані стресу. Що ж робити, коли до відпустки ще далеко, а втома вже взяла вас у свій полон? Як навчитися продуктивно і працювати, і відпочивати? Дізнаємося просто зараз. Все дістало? Ви втомилися! Мало хто задумується над тим, що втома від роботи має одну підступну властивість: вона накопичується. Здається, ну що тут такого, затриматися на годинкудві після закінчення робочого дня в офісі на прохання керівника або й з власної волі чи взяти завдання додому на вихідні. Іронія в тому, що збільшення заробітку внаслідок більшого навантаження чи інші привабливі бонуси чомусь потім не приносять морального задоволення. А такий милий офіс чи вдалий бізнес при згадці викликає щонайменше роздратування... Зрозуміти, що втома вже взяла вас у свій полон, дуже просто. Щодня ви відчуваєте слабкість, вам нічого не хочеться, у вас поганий настрій із самого ранку і до кінця дня. Немає сил не те що на роботу, не тішить навіть улюблене хобі, стає байдуже до спортзалу та розваг. Найгірше, що так знижується не лише працездатність, з’являються проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги. Помітили у себе ці симптоми, вас усе дістало? Негайно дійте! Дозвольте собі відпочити. 4

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Одиниці з нас задумуються про те, що тривала відмова від відпустки загрожує не лише емоційним вигоранням, депресією та погіршенням стану здоров’я, а й на 20% збільшує ризик передчасної смерті. У людей, які ігнорують відпустку кілька років поспіль, не лише здає позиції самопочуття, у них підвищується ймовірність виникнення депресій, з’являються проблеми з артеріальним тиском, частими стають серцеві напади. Пам’ятайте: відпустка – це ліки, не лише для душі й тіла, а й свідомості. Ознаки втоми не можна ігнорувати. Ресурси людського організму, на жаль, не безмежні. Постійне їх використання без відновлення неминуче призводить до збоїв усього організму. Отже, якщо одного ранку ви зрозуміли, що не хочете йти працювати чи вирішувати проблеми бізнесу, знайте: це перша ознака втоми – відсутність мотивації до роботи. Те, що ви раніше робили за десять хвилин, тепер тягнеться годинами й викликає відчуття паніки через

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ

Оксана Мокрієнко

неможливість довести до кінця справу. Ви згадуєте, як колись вирішували проблеми, і жахаєтеся від того, що тепер це не під силу. Ви почали часто помилятися й не можете сконцентруватися, а близькі та колеги скаржаться на вашу забудькуватість. Найгірше те, що через постійні зауваження оточення у втомленої людини починає з’являтися страх. Страх знову щось забути або щось наплутати. Друга ознака втоми: людина починає все частіше чути запитання: «У тебе все гаразд?», «Щось трапилося?». Це все тому, що постійна втома й дратівливість щодня отруюють життя. Звісно, такий стан видає відповідний вираз обличчя, що й спонукає оточення ставити подібні запитання. Третя ознака втоми: людину не хвилює те, що раніше турбувало. Наприклад, вона не звертає уваги на те, що вдома безлад, що офісний стіл завалений непотребом і немитими горнятками, стає байдуже, чи попрасований одяг, тощо. Звісно, це приклади крайнощів, але таке теж трапляється. Людина, яка свідомо позбавляє себе відпустки, неадекватно реагує на навколишній світ. У разі найменшого невинного зауваження їй здається, що це масштабні ворожі плани та підступи. А наприкінці дня людина, яка цілий день мріяла якнайшвидше дістатися ліжка, раптом виявляє, що не в змозі… заснути, це четверта ознака втоми. За якийсь час безсоння стає хронічним, а вранці мучить думка: «Знову йти на роботу…». Наявна сукупність всіх наведених ознак є свідченням того, що втома вже переросла в хронічний стрес. Що ж у цій ситуації робити? Операція «перезавантаження» Насамперед, як би це не було складно, слід чітко усвідомити: все, що відбувається зараз і відбуватиметься далі з вашим життям, залежить лише від вас самих. І якщо ви через певні причини не можете зараз написати відповідну заяву й піти у відпустку, то відпочити вдома, у вихідні, під силу. Влаштуйте собі операцію під назвою «перезавантаження». Головне – робіть це правильно. Найперше виходьте з офісу точно після закінчення робочого дня й не беріть роботи додому на вихідні. Навіть якщо це видається неможливим, – не беріть! У вихідні навіть не перевіряйте електронної пошти і не заходьте у соцмережі. Повірте: світ через це не зупиниться й ви не випадете з віртуального життя! Так, наприклад, свій перший вихідний день присвятіть… неробству. День, не більше! Адже неробство – це не відпочинок. Можете просто лежати на дивані й переглядати цікаві фільми чи просто дозволити собі виспатись, але без фанатизму. А ось потім себе

Відпустка. А що це таке?

потрібно зайняти, але не роботою, а іншим видом діяльності, або присвятити час лише собі. Це можуть бути улюблене хобі, прогулянки у парк, виїзд за місто на пікнік, плавання або заняття спортом. Під час планування відпочинку тверезо оцінюйте свої сили і встановіть часові межі для кожного свого заняття. Наприклад, не варто братися за ремонт, перестановку меблів чи інші «масштабні» проекти. Головне – під час відпочинку спілкуватися. Спілкуватись якомога більше з рідними та друзями, на що вам так бракувало часу через постійну зайнятість. Необхідним компонентом будь-якого відпочинку є культурна програма. Тому бажано заздалегідь її продумати або просто наперед купити квитки на цікавий фільм чи виставу. Якщо такий план дій видається вам «фантастичним» і нереальним, просто згадайте свій офіс, робочий колектив чи бодай когось зі знайомих чи друзів. Навряд чи кожен із них на роботі перебуває у такому ж стані втоми, що й ви. Стовідсотково ви зможете назвати бодай когось одного, хто встигає і працювати, і відпочивати. Ця людина: а) не затримується на роботі довше, ніж належить; б) не є поміченою на роботі у вихідні і тим більше на пропозицію «доробити це вдома» вона каже тверде «ні». Чому? Тому що вміє планувати своє життя і ніколи не допускає виникнення ситуацій, які доведуть до стану втоми чи хронічного стресу. Впізнати цю людину дуже легко. Вона чітко знає, що буде робити сьогодні, завтра, післязавтра.., адже: в) має сплановане життя (!)

вересень / жовтень / листопад

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ Що заважає вам сісти і скласти план СВОГО життя? Візьміть негайно чистий аркуш паперу та сплануйте бодай наступний тиждень. Позбутися втоми і відпочити можна й іншим способом. Наприклад, дозвольте собі хоча б 10-15 хвилин посидіти в тиші або послухати улюблену музику. Маєте домашнього улюбленця – собаку? Прогуляйтеся з вірним другом у парку. Якщо в людини сидяча робота, наприклад за комп’ютером, то відпочинок має бути активним. І навпаки: що більш активний робочий ритм, то спокійніше дозвілля. Не маєте можливості відпочити? Змініть бодай щось у житті. Запам’ятайте: будь-яка зміна звичної обстановки позитивно діє на людину. Не вірите? Спробуйте, наприклад, завтра йдучи на роботу чи повертаючись із неї, змінити звичний маршрут. Вийдіть на зупинку раніше чи пізніше і пішки дойдіть додому. Ось побачите: вдома ви жодного разу не згадаєте про справи, адже дорогою побачите щось цікаве, про що захочеться розповісти близьким. Зміна звичної обстановки, діяльності чи поведінки якнайкраще впливає на процес відновлення життєвих сил. Якщо до відпустки ще далеко, а відпочити треба, змініть спосіб та звичний ритм життя. Крім цих дій, позбутися втоми допоможе і… харчування. Введіть у свій раціон більше овочів та фруктів, відмовтеся від жирного, смаженого та копченого, пийте достатньо чистої води. Так ви не відчуватимете важкості у шлунку, а мозок отримає поживні речовини. Вам стане легше дихати, а отже, ви вже «іншими» очима дивитиметеся на життя. Можна прислухатися до порад психологів: якщо ви втомлені, то під час відпочинку на вихідних почергово змінюйте свої заняття, а головне – не замикайтесь у собі. Спілкуйтеся та ведіть активний спосіб життя. Максимально проводьте час із рідними. Більше половини сімейних пар, які скаржаться на погіршення стосунків, навіть не здогадуються, що це все через брак спілкування. Спілкуйтеся на відпочинку. Це не лише оживить стосунки, а надасть сімейним цінностям більшої яскравості. Навіть коротенький відпочинок, проведений у родинному колі, піде на користь як особистому життю, так і робочим справам. Якщо ж, попри всі зусилля, ваш стан не покращився, таки йдіть у відпустку за свій рахунок. Хоча б на десять днів. Але найкраще не доводити себе до стану втоми, щоб потім брати незапланований відпочинок і, як наслідок, втрачати дохід чи, 6

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Оксана Мокрієнко що гірше, витрачатися на лікування. Пам’ятайте: кожен з нас має те у житті, що створив собі сам. Тож, якщо є можливість взяти на роботі відгул, не нехтуйте нею. Беріть і використовуйте час для відпочинку. А ось цю пораду виконати під силу кожному. Просто у вихідний день вимкніть свій телефон. Зробіть це, навіть якщо ви – власник бізнесу. Повірте: «забути» про роботу і проблеми на три-чотири години може будь-хто. Така собі міні-відпустка Пам’ятайте: чим би ви не заробляли на життя, через постійну втому і стреси «довгого і щасливого життя», як у казці, ви, на жаль, не матимете. Ось чому так важливо не лише регулярно писати заяву на планову відпустку, а й звичайні вихідні чи святкові дні проводити правильно, не думаючи про роботу. З власного досвіду скажу таке: одного разу, поїхавши зі Львова вранці у п’ятницю до Карпат і повернувшись додому в неділю ввечері, я почувалася так, наче відпочивала не три дні, а провела три місяці на Канарах. Влаштовуючи собі міні-відпустку в круговерті виробничих проблем, ми «перезавантажуємо» не лише свій мозок, а й саме життя. Під час відпустки чи короткотривалого відпочинку нові враження змінюють світогляд, долають втому, підказують нові ідеї, дають нам сили рухатися далі, а ще – планувати щасливе майбутнє.

УПЕРЕДЖЕННЯ

Упередження підтвердження (Confirmation bias) Людина потребує впевненості, що оточення поділяє її думки. Тому-то й шукає, інтерпретує інформацію так, аби вона підтверджувала власні переконання або гіпотези. Наприклад, чи бувало у вас таке, коли ви сприймали якусь інформацію вибірково? Саме так, щоб це було «співзвучно» з вашими думками? Так, щоб підтверджувало вашу правоту? Але таке «цензурування» шкодить. Наприклад, внаслідок підтверджувального упередження підприємці, інвестори, фінансисти можуть діяти з надмірною впевненістю, ігноруючи прогнози, що їхні стратегії призведуть до втрати грошей. В основі фобій також підтверджувальне упередження: коли людина стикається з лякаючою або небезпечною інформацією, вона ще більше утверджується в своєму страхові. Підтверджувальне упередження може бути чинником у створенні суперечок, конфліктів і навіть воєн: інтерпретуючи докази та свідчення на свою користь, кожна зі сторін конфлікту стає надмірно впевненою в тому, що її позиція сильніша. Але варто зрозуміти, що коли ми сприймаємо дійсність упереджено, фокусуючись тільки на своїх переконаннях та ігноруючи альтернативні варіанти, то отримуємо… викривлене бачення світу! Хоч «своя правда» іноді приємніша та зручніша, але навіщо займатися самообманом? Будьте чесні перед собою та навчіться чути, сприймати іншу, іноді навіть протилежну, думку.

вересень / жовтень / листопад

ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ У ФОРМУЛАХ І МОДЕЛЯХ

Роман Кушнір

ФОРМУЛИ І МОДЕЛІ ЕФЕКТИВНОСТІ

Все, що нас оточує, – це лише набір певних формул.

1. Формула докладених зусиль:

T = F – A, де T– старання (зусилля, дія) людини; F – фактична винагорода, яку людина очікує або яку їй пропонують; A – альтернатива зусиллям; збереження status quo.

Дуже важко іноді зрозуміти, чому одна людина старається і докладає зусиль, а інша у начебто таких самих умовах відверто байдикує. А іноді буває і так, що загалом активна й цілеспрямована людина у певній ситуації залишається бездіяльною і пасивною, хоча «це на неї не схоже». То яка причина для дії або бездіяльності? Зазвичай її можна назвати одним словом АЛЬТЕРНАТИВА. Ми всі і завжди маємо альтернативні варіанти, вони нас не завжди влаштовують, часто ми їх не помічаємо, іноді вони є відверто хибними, але при цьому всьому завжди у нас є. Ми можемо попрацювати за комп’ютером, піти прогулятися, зайнятися спортом чи почитати книгу. Можемо купити товар одної компанії, зачекати з кінцевим рішенням чи не робити нічого. Можемо споруджувати будинок, орендувати квартиру чи жити з батьками. Альтернатив на кожну ситуацію є не 2-3, а направду 8

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

сотні, і першою з них є збереження status quo – так, як було дотепер. Тож, якщо ви хочете знати, чому людина не діє так, як належить, то пошукайте її альтернативу. Якщо хочете краще зрозуміти себе у часі бездіяльності, пошукайте, якими альтернативними варіантами послуговуєтеся, замість того, щоб докладати зусилля. Наприклад, якщо чоловік не миє за собою посуд, то у нього є або альтернатива цьому заняттю, яка є більшою за фактичну винагороду, що він очікує від помитого посуду, або принаймні серед усіх інших варіантів це не найкращий. Дитина не виконує домашніх завдань, бо може дозволити собі цього не робити, адже має чимало альтернатив, а винагорода за докладені зусилля, на її думку, недостатньо значна. Працівник спізнюється, бо має таку альтернативу. Це три дуже прості, навіть банальні побутові приклади, що, однак, зумовлені простою фор-

ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ У ФОРМУЛАХ І МОДЕЛЯХ мулою докладених зусиль, котру неодмінно розраховує кожна людина у будь-якій ситуації. Пропоную розв’язати просту задачу. Працівник отримує зарплату 5000 одиниць, при тому, що він досить легко може знайти аналогічну роботу за 4500. На скільки одиниць він докладатиме зусиль*? Правильно: 500. Уявляєте собі, наскільки невдоволений буде його керівник? Він же платить усі 5000! Що ж ми можемо зробити у такому випадку: • Збільшувати факт (платити більше). • Збільшувати суб’єктивні очікування щодо факту (обіцяти кар’єрне зростання). • Збільшувати цінність і значимість того, що людина робить (хвалити і показувати важливість). • Забрати/зменшити альтернативу (важливо, щоб це не суперечило статтям ККУ). • Занизити суб’єктивну оцінку альтернатив (включення провини, критика). • Комбінувати вищеперераховані варіанти. Зауважте, що ці приклади необов’язково застосовувати до іншої людини, їх цілком і повністю можна використовувати щодо себе, у власних внутрішніх діалогах, адже значна частина** факту й альтернатив базується на суб’єктивній оцінці. В будь-якому випадку формула підказує нам, що за зовнішніми проявами активності людини ми можемо робити висновки про оцінку нею фактів і альтернатив у своєму житті. Якщо людина дуже дієва, то, найімовірніше, вона очікує на значну винагороду і при цьому чомусь не бачить інших альтернатив, якщо «просто дієва», то або не має (не бачить альтернатив), або має (очікує) відповідні факти. І, відповідно, бездіяльна людина «просто» недооцінює можливу винагороду і переоцінює свої альтернативи.

* Решту суми людина відпрацює на тому рівні, на якому від неї вимагає корпоративна система. Тобто це зовсім не означає, що вона буде байдикувати, а лише працюватиме зі швидкістю системи без докладання більших, аніж мінімальних, зусиль. ** Можна сказати: навіть усі факти й альтернативи, адже це не більше, аніж наші ставлення.

ПЕРЛИНИ МУДРОСТІ Формули і моделі Голос Дзеркальні ефективності Мілтона нейрони Еріксона Знань недостатньо, ми повинні застосовувати їх. Бажання недостатньо, ми повинні діяти. Брюс Лі

Будь-яка криза – це нові можливості. Вінстон Черчилль

Ти не можеш ні перемогти, ні зазнати поразки до тих пір, поки ти не береш участь в гонках. Девід Боуї

Зробіть хоча б раз те, що, за словами оточення, вам не під силу. Після цього ви вже ніколи не будете звертати увагу на чужі правила і обмеження. Джеймс Кук

Якщо можеш допомогти – допоможи. Якщо ні, то хоча б не зашкодь. Далай-лама

Міняй те, що можна змінити (якщо це потрібно). Але навчися жити з тим, що ти змінити не в силах. Роберт Джордан

Працюйте настільки швидко, щоб у вас не було часу оцінювати зроблене до завершення запланованого. Марті Ньюмеєр

Неможливо перетнути море, просто дивлячись на воду. Рабіндранат Тагор

Перешкода – це те, на чому зупиняється погляд людини, коли вона відводить цей погляд від своєї цілі. Том Краузе

Якщо ви вирішили діяти – зачиніть двері для сумнівів. Фрідріх Ніцше

Звичка відкладати чи затягувати виконання справ, виправдовуючись нестачею часу, найчастіше є причиною ваших невдач. Наполеон Хілл

Люди діляться на дві категорії: ті, яким байдуже на думку оточення, та ті, на кого оточенню байдуже.

Радислав Гандапас вересень / жовтень / листопад

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Юлія Короцінська

Психологічні причини зайвої ваги

«Якщо у вас є зайва вага, вона для чогось вам потрібна». Саме цей вислів відкриває завісу такої проблеми, як надлишкова вага. Адже кожен «тілесний» симптом є відображенням нашого внутрішнього світу. Проблема зайвої ваги містить кілька важливих компонентів: – «Я і моє тіло» – відносини з власним тілом – вміння прислухатися до його сигналів, відчуття голоду та насиченості; – «Я та їжа» – ставлення до харчування, вподобання, звички, функція їжі в житті людини; – «Я з самим собою» – ставлення до себе: самооцінка, вміння усвідомлювати власні бажання; – «Я і мої емоції» – вміння контролювати та регулювати власні почуття; – «Я і світ» – задоволеність власною позицією у світі, соціальна та особистісна реалізованість. Споживання їжі дає нам відчуття задоволення та психологічного комфорту. Цей зв’язок із самого дитинства міцно «сидить» у нашій підсвідомості. Потреба в їжі – одна з базових, і часом вона починає замінювати задоволення інших. Зокрема, потребу в любові та прийнятті, у безпеці, в емоційному задоволенні. А тому перш ніж боротися з надлишковими кілограмами численними дієтами та виснажливими вправами, відшукайте спочатку, яку функцію виконує зайва вага у вашому житті. 10

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Юлія Короцінська

Основні аспекти надлишкових кілограмів Зайва вага як наслідок внутрішньоособистісного конфлікту Це завжди внутрішньоособистісний конфлікт. Умовно його можна зобразити так. Одна частина особистості – назвемо її «Травмована дитина» – постійно тривожиться і за допомогою їжі намагається себе заспокоїти. А інша – нехай вона буде називатися «Грізний батько» – звинувачує і закликає: «Негайно припини їсти!» або соромить: «На що ти перетворилася?!». І ці дві сторони внутрішнього Я постійно замінюють одна одну. І весь парадокс «лікування» полягає в тому, щоб примирити обидві частини, а не подавити, «ліквідувати» одну з них. Прийміть свої слабкості, переживання та невдачі. Це цілком природно бути недосконалим. Зовсім інша справа, якщо хтось із оточення хоче вас свідомо змінити: постійно критикує, намагається «підлаштувати» під себе, робить різкі та в’їдливі зауваження, не дає жити повноцінним життям. У такому випадку потрібно мінімізувати знецінюючий вплив на вас. Симптом тривоги та депресії Зверніть увагу: більшість людей починає переїдати саме в ситуації стресу, невизначеності, нереалізованості. І тоді ми кажемо, що «заїдаємо» власні емоції. Справді, дослідження показали, що такими емоціями здебільшого є: смуток, хвилювання, невпевненість, відчуття власної неповноцінності та агресія. Їжа стає «заспокійливим», символом любові та спокою. Особливо, якщо так було прийнято в батьківській сім’ї. Згадаймо хоча б матусь та бабусь із їхніми «триповерховими» святковими столами та фразою «А чого ж ти так мало з’їв?». Під час депресії в людини дуже часто втрачене відчуття тіла, а з ним – і насиченості від споживання їжі. До речі, ті самі «турботливі» матусі, що кажуть «та ти ж не наївся, з’їж іще», і сприяють такому розірваному сприйняттю потреб тіла. Тому в депресії людина або взагалі припиняє їсти, або, не відчуваючи насиченості, щоразу збільшує порції. Ілюстрація залежності Залежність від їжі – симптом, що стає помітний одразу від початку спілкування з такою людиною. Культ харчування, постійне жування, порції, що вдвічі-втричі більші за звичайні. Досить часто за такою залежністю приховується і якась інша. І якщо, наприклад, усунути проблему із зайвою вагою і не пропрацювати саму залежність, вона зміститься в інший бік – людина почне курити, випивати або ж в неї з’явиться шопоголізм чи надмірна жага до сексуа льних розваг. Схильність до залежності – це певна

Психологічні причини зайвої ваги

структура особистості, для якої джерелом щастя та радості є зовнішній об’єкт (інша людина – у випадку з любовною залежністю, дія чи ритуал – у випадку з курінням, переїданням, хімічна речовина – алкоголізм та наркоманія). А тому тоді намагаються контро лювати власні емоції через контроль зовнішніх подій, людей та дій. Відображення «нерухомості» психічних чи життєвих процесів Інколи у вашому житті роками чи навіть десятиліттями нічого не змінюється, ви відчуваєте, що ніби вже давно зупинилися у своєму русі та стоїте на місці. У психології існує думка, що в надлишкову вагу можуть трансформуватися відкладені бажання, емоції, слова та дії. Відкладає наш розум – відкладає і тіло, от тільки у вигляді жирових мас. Отже, тіло лише ілюструє наші емоційні переживання, які не знаходять втілення у вигляді зовнішніх дій. «Вторинна вигода» Поняття «вторинної вигоди» в психології тісно пов’язане з усіма видами залежності та зловживання. Адже кожне наше рішення, кожна дія, навіть аутоагресія (агресія на самого себе), обов’язково має певне значення та забезпечує задоволення (навіть якщо це задоволення дуже викривлене та має дещо мазохістський характер). Зайва вага найчастіше приносить такі вторинні вигоди: - Допомагає здаватися зовні милим та приємним «плюшевим ведмедиком». Особливо якщо є проблеми прийняття з боку оточення та страх перед агресією щодо себе. Кругле обличчя підсвідомо асоціюється в нас з доброзичливою привітною людиною, у той час як «гострі» риси лиця, навпаки, з хворобливістю, агресією, відлюдькуватістю. - Дозволяє займати більше місця та простору. Якщо з дитинства ви чули «Посунься», «Не заважай», «Чому ти постійно тут вертишся?», то з віком зайва вага допомагає стати помітним. А в транспорті чи в черзі ніхто вже вас не «посуне» вбік, якщо ви габаритна людина. Окрім того, повнота привертає до себе увагу. І навіть якщо вона негативна, це теж увага. - Надає зовнішньому вигляду значущості, поважності. Адже навіть у світі природи більша особина завжди асоціюється з лідерством та владою. Досить часто люди, що мають керівні посади, або ті, для кого значуща думка оточення, теж мають зайву вагу. Вона ніби говорить за людину: «Хто тут бос? Я тут бос, бо я найбільший». - Слугує виправданням для життєвих невдач: «Якби я мала іншу талію, то вже давно б вийшла заміж за ховересень / жовтень / листопад

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ рошого чоловіка», «…була б моделлю» тощо, «Якби я з дитинства не був схильний до зайвої ваги, то давно подався б у спортсмени», «Це через зайву вагу мене не взяли у престижну фірму», «Вони не хочуть зі мною товаришувати саме через мою зовнішність та зайву вагу», і так до безкінечності. - Дозволяє викликати певні емоції зі сторони оточення. Найчастіше це співчуття та турбота. Адже така людина доволі часто бореться з проблемою, але безрезультатно. Або ж не бореться і вже має хронічні хвороби. Переповідаючи історії про свою битву із зайвою вагою чи недугами, людина отримує чергову порцію жалю та співчуття, рекомендацій та порад або ж просто може виговоритися – сусідам, лікарям, рідним. - Уникнення певних неприємних дій та подій у житті – стресів на роботі, спілкування з неприємними людьми, контактів із соціумом та навіть сексуальних, якщо такі є травматичними та емоційно не задовольняють. Зокрема, починається гіпертонія та безліч інших супутніх хвороб, які не дозволяють працювати або, принаймні, трудитися повний робочий день. Існують випадки, коли жінки набирають вагу внаслідок появи емоційних чи сексуальних проблем із чоловіком, щоб уникати сексуальних контактів із ним. Лікуємо свою Травмовану дитину, або 5 кроків до свободи від зайвого жиру! 1. Аналізуємо свої «вторинні вигоди»: - Чого зайва вага допомагає мені уникнути? - Яким ви були до проблем із зайвою вагою? - Що відбувалося/змінилося у вашому житті в той період, коли почала з’являтися зайва вага? - Що з вами буде, коли зайвої ваги не стане? 2. Проводимо діалог із Травмованою дитиною: - Що мені доводиться терпіти у житті? - Що я собі забороняю? Що із забороненого я можу дозволити собі вже сьогодні? - Як я себе почуваю (які емоції є у мене провідними)? А як я хочу себе почувати? - Як я хочу, щоб мене сприймало оточення? Що я можу для цього зробити? 3. Лікуємо самооцінку: - Які ваші позитивні якості зазначають близькі? 12

09/10 │ 2017 │ #03(18)

Юлія Короцінська - Що вам вдається найкраще? - Якими досягненнями ви можете пишатися? - Чого хочете досягнути у найближчий рік? 4. Відкриваємо доступ до власних бажань. - Чого я насправді хочу від життя? - Що приносить мені радість та задоволення у житті? - Коли я відчуваю себе максимально розслабленим? - В які періоди життя я був найщасливіший? 5. Починаємо любити себе. - Коли я можу виділити час для себе? (систематично) - Як я можу створити собі позитивний настрій? - Чому та кому в своєму житті я маю навчитися говорити «Ні»? - Як я можу себе підтримати/заохотити, коли моє життя поступово змінюватиметься на краще? Замість висновку Якщо причиною не є гормональний збій чи ряд захворювань, то надлишкова вага все ж таки має психологічну природу. Адже це завжди порушення взаємовідносин мозку та тіла. Коли ми хочемо одне, а робимо інше. Коли припиняємо довіряти собі, слухати себе, турбуватися про себе. Якщо людина почувається у гармонії зі світом, вона почувається в гармонії і з власним тілом. Звісно, психологія – не панацея. У боротьбі з вагою потрібно навчитися здоровому харчуванню, догляду за власним тілом, застосовувати фізичні навантаження, відчувати і любити себе. Та це, напевно, вже наступні кроки. А от аналіз власних причин зайвої ваги може створити мотивацію до змін на шляху до кращої версії Себе. А це вже півсправи!

ЗАПИТАННЯ НОМЕРА

Від чого Ви не готові відмовитись за жодних умов? Що є Вашою цінністю? Що лежить в основі Вашої життєвої позиції? Чи може «гнути свою лінію» людина, яка її не має? Хіба людина, яка не має своїх цінностей, в боротьбі (словесній, суспільній, кар’єрній, спортивній і т. ін.) не приречена на провал? Однак хіба саме не ці наші ефемерні цінності змушують нас постійно сперечатися з іншими, тими, чиї цінності відрізняються від наших? Чи доцільно мати цінності, які не об’єднують людей навколо?

ВІЧ-НА-ВІЧ З ТРЕНЕРОМ

Анна Замостна:

Як заохотити дітей і підлітків до співпраці без погроз і покарань Анна Замостна – тренер Школи розвитку SPE, експерт зі сімейних взаємин і тайм-менеджменту для жінок, любляча дружина і тричі мама. Фахівець із виховання успішних, щасливих і здорових дітей. – Анно, тема нашої розмови – співпраця з дітьми. Чому з ними так важливо співпрацювати? А як же підхід беззаперечного батьківського авторитету? – Слід спочатку розібратися з правильним розумінням термінів. Співпраця – це вміння коректувати свою волю і бажання, підкорення волі й бажанням – це вже покірність. Покірні діти просто виконують розпорядження, вони не думають, не відчувають, не беруть активну участь у процесі спілкування. А от схильні до співпраці долучаються до будь-якої взає модії всім своїм єством! Щодо авторитету батьків. Діти потребують багато любові, чуйності й розуміння. Але, окрім того, ще багато правил, вимог і дисципліни. Саме такими є авторитетні батьки. – Чим відрізняються нові підходи до виховання дітей від старих? – Старі ґрунтуються на страху покарання, злості, стусанах. Вони ламають силу волі. Те, що останні 1000 років у центрі виховання були саме фізичні покаран14

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

ня та страх, дозволяло отримати послух від дітей, але дуже часто робило їх безвольними і не впевненими в собі особами, з низькою самооцінкою… На зміну старим правилам сьогодні приходять нові, які в основі мають глибинне розуміння дитини, прийняття того, що дитячий опір – це нормально, бо він вчить чадо відстоювати себе, виробляти силу волі й співпрацювати з батьками, а не нав’язує бездумну покору. – Навіть обираючи нові підходи до виховання, деякі батьки все одно змушені боротися з поганою поведінкою дитини. Про ще це свідчить? – Зазвичай погана поведінка – це не що інше, як привернення уваги всіма можливими способами. Увага – найменший прояв небайдужості батьків до дитини. Це свідчення любові, яка просто необхідна для пізнання світу, відчуття, що «Я – Є», і бажання заявити про себе: «Подивіться, мамо/тату, я поруч, я маю свої емоційні потреби, свої відчуття і бажання. Я живу тут, разом із вами!».

ВІЧ-НА-ВІЧ З ТРЕНЕРОМ Але як часто заклопотані батьки, які приходять додому з роботи чи просто «вічно зайняті» своїми «дорослими» справами, не мають ні сил, ні бажання, ні натхнення ще чути, розмовляти чи бавитися зі своїми же дітьми! «Відійди, бачиш, я зайнята/зайнятий! Потім, не заважай, йди собі бався, пізніше…». Дитина не розуміє слова «пізніше». Це коли? Завтра чи ніколи? Тому все дуже просто: якщо ми не навчимося приділяти увагу профілактично, то її вимагатимуть всіма можливими і доступними для дітей способами. Чи то криком, чи то плачем, чи то побитим коліном, чи брудним одягом, чи то бійкою з братом/сестрою, чи то розбитою тарілкою… Діти не можуть жити в середовищі, де на них не звертають увагу! Виділяйте і плануйте час на дітей, час для активного слухання їхніх «цікавих і важливих» історій, активних ігор у дворі чи спільного навчання чомусь новому! Це рецепт, як уникнути, попередити, нейтралізувати або принаймні полегшити перебіг усіх вищеописаних ситуацій. – Як би ви радили батькам реагувати на непослух? – Якщо батьки приділяють багато уваги саме негативній поведінці, то діти продовжують вести себе негативно. Якщо ж закцентувати увагу на позитивних діях, вчинках, то, звісно, малеча частіше поводитиметься відповідно. – А яку обрати тактику під час спілкування з дітьми: командувати, вимагати, просити, пояснювати?.. – Насамперед просіть, а не вимагайте. Коротко, позитивно, прямо, без риторичних запитань. Наприклад: «Зроби, будь ласка», «Зробімо те і те (підготуймо кімнату до приходу гостей і т. ін.), «Пропоную виглядати як слід! Застібнеш сорочку?», «Підготуймося до сну – почисти, будь ласка, зуби».

правляти в правильне русло». Адже це ті, хто надзвичайно швидко перемикають увагу з одного виду діяльності на інший. 4. Сприйнятливим дітям, які, навпаки, є дуже повільні і довго переключають фокус уваги, треба забезпечити щотижневі й щоденні ритуали, створити чіткий ритм і режим дня. – А як змотивувати дитину до співпраці? – Для мотивації до тої чи іншої дії заохочуйте, в жодному разі не карайте! Треба поспостерігати, до чого саме прагне чадо, чого потребує – і використовувати це як заохочення. Також можна дозволяти те, що ви зазвичай забороняєте, як винагороду за слухняність. Запам’ятайте: на чому робите акцент – те й отримуєте. Караючи – підтримуєте погану поведінку, не даєте можливості дитині проявитися і висловитись. А на що звертаєте увагу – навпаки, набирає силу. Замість того, щоб вишукувати помилки дитини, фокусуватися на них, старайтеся «ловити» малечу на моментах, коли вона робить щось хороше. Для дітей від 4 до 9 років можна скласти карту домашніх обов’язків і добрих справ. Перед сном переглядайте список, а навпроти виконаних завдань ставте зірочку чи сердечко. Список хороших справ допомагає робити акцент на схваленні, коли роблять щось добре. Більшість батьків навіть не помічає, як часто вони висловлюються з приводу поганих вчинків дітей! Задумавшись над цим, ви зрозумієте, чому малеча не слухається. Поки ми будемо без упину осипати дитину негативними зауваженнями, нічого очікувати від них співпраці.

– Якщо ж дитина протидіє, якими прийомами можна подолати її опір? – Для різних типів дітей я б виділила такі чотири прийоми подолання опору, які допоможуть зберегти і розвинути їхню силу волі: 1. Для активних, лідерів, які хочуть перемагати і бути головними, слід заздалегідь готувати план, структуру дій. 2. Сенситивних (чутливих) дітей насамперед треба вислухати і зрозуміти їхні почуття. 3. Для реактивних підійде метод «Відволікати і навересень / жовтень / листопад

ВІЧ-НА-ВІЧ З ТРЕНЕРОМ Таблиця позитивних команд Негативні вимоги/ претензії

Негативна команда

Я хочу, щоб ти Не бий сестричку. перестав бити сестричку.

Позитивна команда Я хочу, щоб ти поводився з сестрою лагідно.

Перестань говорити.

Я хочу, щоб ти перестав говорити.

Я хочу, щоб ти посидів мовчки.

Припини дуріти і наведи порядок у кімнаті.

Я хочу, щоб ти припинив дуріти і навів порядок у себе в кімнаті.

Я хочу, щоб ти негайно навів порядок у кімнаті.

Не смій розмовляти в такому тоні.

Я не хочу, щоб ти розмовляв зі мною в такому тоні.

Я хочу, щоб ти поводив себе ввічливо і з повагою.

Зараз же одягни куртку.

Я хочу, щоб ти перестав сперечатися зі мною.

Я хочу, щоб ти послухався й одягнув куртку.

Краще послухай мене, інакше...

Я хочу, щоб ти Я хочу, щоб припинив грати зараз же в карти і почистив ти почистив зуби. зуби.

– Як, згідно з новими методами виховання, можна утвердити авторитетну батьківську владу? – Командами, не вимогами. Віддати наказ – означає прямо сказати дитині, чого ви від неї хочете. Команда має прозвучати твердо, але спокійно. Наприклад: «Я хочу, щоб ти прибрав свій одяг у шафу» або «Я хочу, щоб ти припинив розмови і йшов спати». Після використання командного тону ви маєте твер-

до стояти на своєму (без емоцій, пояснень, обґрунтувань, аргументів, звинувачень і погроз). Утверджуючи свою владу, ви показуєте, хто головний. Але багато батьків віддають накази, не пройшовши попередні три кроки: прохання, розуміння, заохочення. Тоді такий підхід не діє! Коли дитина таки вийшла з–під батьківського контролю та продовжує чинити опір навіть після того, як ви їй наказовим тоном дали команду, слід призначити своєрідну перерву – тайм-аут. Ціль тайм-аутів полягає не в тому, щоб погрожувати або покарати. Це спосіб допомогти малечі відчути, що вона під контролем батьків. Дитина потребує перевірити на міцність межі дозволеного, попручатися, щоб прийти до внутрішньої згоди. Тайм-аути не ламають волю, а навпаки, підсилюють її та пробуджують бажання співпрацювати. Під час такої перерви чадо проходить через три рівні відчуттів: 1. Гнів і невдоволення. 2. Через деякий час починає відчувати сум і образу. 3. А трохи пізніше – страх і вразливість. Вся ця емоційна драма розгортається і завершується протягом кількох хвилин. А починаючи з 9 років, можна практикувати «три попередження». Якщо на команду не реагують, кажіть: «Перше попередження». Це означає, що якщо дитина візьме себе в руки і співпрацюватиме, тайм-аут не знадобиться. Якщо через декілька хвилин усе ще відмовляється співпрацювати: «Друге попередження». Це дасть зрозуміти, що є ще один шанс на співпрацю. Після третього попередження дитина отримує свій тайм-аут. Зверніть увагу: якщо потрібно багато тайм–аутів, це не означає, що з малечею щось не так і ви неправильно її виховуєте! Бо насправді не буває зіпсованих дітей – бувають ті, що вийшли з–під контролю. – Тож від покарання і криків слід відмовлятися? – Використовуючи крик, ви даєте сигнал для спілкування: «Ти мене не чуєш». Унаслідок цього дитина насправді «вимикається» і перестає слухати. Крик приховує погрозу: «Тобі краще послухатись, а ні, то я!..». Така погроза означає, що ви вимагаєте слухняності. Не вимагайте – віддавайте команду. Коли ви побачите, що дитина почала співпрацювати (тобто виконує вашу волю і ваше бажання), спостерігайте за нею декілька хвилин або за-

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

ВІЧ-НА-ВІЧ З ТРЕНЕРОМ

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

лиште саму. Потім поверніться і «подякуйте» лояльною поведінкою, продемонструйте, що ви анітрохи не ображаєтеся за те, що вам довелося так жорстко поговорити. Хоча дитина спричинила вам незручності, але має знати, що зрештою, коли команда виконана, довіра старших збережена, а ви приязні. В той же вечір скажіть: «Я розумію, що ти був втомлений, і дуже дякую тобі за співпрацю». Якщо ви не тримаєте зла на дитину, вона не тримає зла на вас. – Чи дозволено дітям проявляти своє невдоволення діями, словами, вчинками батьків? – Так, вони можуть і мають право бути невдоволеними діями чи словами батьків. Мають право проявляти негативні емоції – це нормально. Навіть висловлювати, демонструвати свою незгоду. Але діти все ж повинні пам’ятати, що тато і мама – головні! – Батьки вчать дітей просити вибачення за помилки чи погану поведінку, це вважається нормою у вихованні. А як щодо самих батьків: коли їм варто казати «вибач»? – Насправді дітям не потрібні бездоганні батьки. Їм потрібні батьки, які роблять все, що можуть, і беруть на себе відповідальність за власні помилки. «Пробач, що я накричала на тебе. І взагалі крик – не спосіб спілкування. Це моя помилка», – таких слів не треба соромитися. – Як же переконати насамперед себе, а потім і самих дітей, що робити помилки – це природно? – Робити помилки природно найперше тому, що люди недосконалі. Головне – намагатися не повторювати тих самих помилок по декілька разів. Їх треба аналізувати, робити висновки і пробачати самим собі. А потім навчити цього своїх дітей. – Як бачимо, співпраця корисна для обох сторін: як для батьків, так і для дітей. – Так, діти насправді люблять і хочуть співпрацювати, але для того, щоб розвивалась їхня сила волі, щоб зростала їхня самооцінка, щоб малеча повноцінно розвивалася психічно, вона має потребу чинити опір батькам. І це очікувано, що нас перевіряють на межі дозволеного! Цим тренують і себе, і батьків. Нам же, дорослим, просто треба час від часу відновлювати контроль та підкреслювати батьківський авторитет. Але пам’ятайте: хоч тато і мама головні, але саме співпраця допоможе глибше та якісніше розуміти дітей. Розмовляла Соломія Чир

ПРИЧИНИ ПОСТІЙНОГО ГОЛОДУ Деякі люди скаржаться, що відчувають голод постійно, навіть одразу ж після приймання їжі. Експерти зацікавилися причинами апетитного відхилення, яке призводить до хронічного переїдання та ожиріння. На сторінках авторитетного британського видання The Daily Mail дієтолог, фахівець із питань правильного харчування Шона Вілкінсон (англ. Shona Wilkinson) висловила думку, що нездоровий апетит з’являється насамперед через вживання їжі, багатої на швидкі (прості) вуглеводи. Це, наприклад, солодощі, кондитерські вироби. «Як правило, якщо людина ввечері з’їдає велику кількість солодкого, то наступного дня вона постійно відчуватиме голод, навіть після їди. Велика кількість простих вуглеводів, що надходять в організм одночасно, провокує різкий стрибок рівня цукру в крові. Як наслідок, щоб допомогти клітинам засвоїти усю отриману глюкозу, відбувається викид інсуліну. Це призводить до того, що рівень цукру в крові дуже стрімко зменшується, виникає відчуття голоду та гостра необхідність спожити ще більше нових вуглеводів», – так експерт пояснила природу постійного голоду. Щоб йому запобігти, слід надавати перевагу продуктам, які містять складні вуглеводи та не спричинять раптових стрибків рівня глюкози у крові (каші, сухофрукти, бобові). Шона Вілкінсон назвала ще одну причину ненормального апетиту, це – нестача сну. «У невиспаної людини зменшується рівень гормону лептину, який відповідає за придушення почуття голоду, а також збільшується виробництво гормону греліна, який, навпаки, стимулює апетит». Відчуття голоду виникає і через недостатню кількість рідини в організмі: «Часто люди відчувають спрагу, а думають, що голодні». Тому дієтолог радить пити більше води між основними прийманнями їжі, щоб підтримувати відчуття ситості та заспокоїти апетит. Але не можна пити багато води безпосередньо перед, під час та одразу ж після їди, щоб не шкодити травленню. Отже, учімося харчуватися правильно та розуміти потреби свого організму: це покращить і фізичне, і психологічне самопочуття. вересень / жовтень / листопад

ТВОРЧІС ТЬ

Анна Шпилевська

ЗВУКИ У БАРВАХ –

ФЕНОМЕН КОЛЬОРОВОГО СЛУХУ Чи буває, що Ви слухаєте музику, а у свідомості виникають певні образи, а то й кольори? Якщо так, – прекрасно, якщо ні, – теж не біда. Проте спробувати собі уявити музичну матерію як полотно, де можна зобразити якийсь кольоровий малюнок, все ж реально. У світі навіть існує словосполучення під назвою «кольоровий слух», тобто феномен, яким володіє дуже малий відсоток людей, як музикантів, так і представників інших професій. Отож, що це за дивина – «кольоровий слух», і чому він такий рідкісний? З’ясуймо. Акустико-кольорова синестезія Хроместезія (її ще називають фонопсією або акустико-кольоровою синестезією) – явище, за якого звуки автоматично викликають у людини образи кольору. Загадковий та екзотичний слух змушує звертати на себе увагу дослідників, він буквально «впадає у вічі». Синестезію реально розглядати не тільки як психологічний, проте і як естетичний феномен, причому застосувати кольоровий слух можна до різноманітних видів мистецтва (живопис і музика, музика та архітектура). Людина, у генах якої закладена така здатність, може охарактеризувати звук різними епітетами та порівняннями, ну зовсім як у літературі чи образотворчому мистецтві: «яскравий» чи «матовий» звук, або ж «фарби, які кричать». Якщо говорити про поезію, то у цій сфері часто використовуються метафори й епітети синестетичного складу, приміром, «і литавр був звук переможно-червоний» (Костянтин Бальмонт). Цікаво, що найпоши18

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

ренішою формою такого слуху є наділення тембрів і тональностей кольоровими характеристиками. Загалом такі темброві якості зазначали Ріхард Вагнер та Василь Кандинський, в той час, як тональності – Микола Римський-Корсаков, Олександр Скрябін, Борис Асаф’єв. Цікавим є той факт, що для деяких музикантів, які мають такий слух, інструменти у високому регістрі звучать світліше, аніж у низькому. Також за «світлістю» розрізняються і тональності – відповідно до їх ладової ознаки, приміром, «мажор і мінор» – «світло і тінь», за Римським-Корсаковим. Паралелі в синестетиці можна провести і для інших елементів музичної мови, наприклад, гучність – яскравість або віддаленість, зрушення по регістру – зміна «світлості» або розміру, темп – швидкість руху і трансформації візуальних образів і т. ін. У музикознавстві існує думка: кольорового слуху, що розуміється як «бачення» кольору тональностей чи тембрів, у музикантів немає. Це міф, а саме поняття «кольоровий слух» у мистецтві є всього лиш метафо-

ТВОРЧІС ТЬ

Анна Шпилевська

рою. Проте дослідників, які вважають, що цей феномен все ж існує, є значно більше. Бо як тоді пояснити дивні й дуже цікаві сприйняття музичної канви вищезгаданими митцями? Приміром, російський композитор Олександр Скрябін міг сказати: «Я бачу До мажор червоним», проте слово «бачу» тут має зовсім інший сенс і призначення, ніж, приміром, «Я бачу красиву картину». Цікаво, що одне і те ж слово «бачу» вживається і під час сприйняття реального візуального образу, і під час подання його по пам’яті, і в уяві. Отож кожне з цих «бачу» має різне значення. На Заході, передусім у США, зараз відбувається свого роду «синестетичний бум», адже друкуються спеціальні книги, проводяться конференції, захищаються дисертації, створюються синестетичні Webсторінки, одним словом, є певний інтерес до кольорового слуху. Практично в усіх джерелах таке явище вважається феноменальним, унікальним, інколи навіть аномальним. Причому останню характеристику дослідники подають у позитивному ракурсі. У кожного музиканта в процесі знайомства з музичним мистецтвом формується свій семантизм тональностей, їхня емоційно-смислова і символічна оцінка. Звісно, що кожен митець сприймає це явище по-різному, все залежить від епохи, стилю, в якому працює музикант, від історичного та художнього контексту та власних творчих зацікавлень.

Звуки у барвах

Якщо мова йде про хроместезію, найбільше у музикознавчих джерелах згадуються такі композитори, як Олександр Скрябін та Микола Римський-Корсаков. Саме ці генії музичного мистецтва мали кольоровий слух, причому такий феномен у кожного з них вияв лявся і трактувався абсолютно по-різному. І кожен «власник» оригінального слуху зараз може або спростувати, або погодитися з визначеними характеристиками звуку, бо все дуже індивідуально. Життєвий і творчий шлях композиторів у цій статті розглядатися не буде, акцент, власне, поставиться на самому феномені синестезії у митців. Буде у публікації і багато тональностей, тому одразу попереджаю: музичної термінології подаю достатньо. Якщо Вам важко зрозуміти, про які тональності йде мова, просто попросіть свого знайомого, колегу, друга-музиканта заграти Вам чи проінтонувати якийсь довільний твір у тій чи іншій тональності – повірте, людина, пов’язана з музикою, одразу зрозуміє, про що мова. Намагайтеся відмежуватися від стилістики твору, епохи, коли він був написаний, та нюансів, подумайте про саму висоту звучання, заплющте очі і уявіть якийсь образ. Якщо перед очима колір, конкретний образ чи ще якійсь незвичні відчуття, – можливо, Ви маєте кольоровий слух. Як жити і що робити, коли Ви виявили у себе феномен? Пишіть мені, я розкажу, як направити себе у правильне русло і використати ці образні моменти в різних сферах. Якщо ж у Вас немає цього слуху, – не засмучуйтеся, феномен – він на те й феномен, що трапляється вкрай рідко. Якраз таких людей я шукаю для своїх музичних досліджень, проте їх, на жаль, дуже мало. Отож, про геніїв… Олександр Скрябін Факторів, які впливали на формування цілісного усвідомлення музики і кольору в Скрябіна, було багато. Серед них одним із основних було захоплення теософією (різноманітними релігійно-філософськими окультивними вченнями). Бо як інакше можна пояснити поділ композитором на «духовні» (Fis-dur) і «земні», «матеріальні» (C-dur, F-dur) тональності? Цікавою та прив’язаною до теософії є характеристика кольорів самим композитором. Адже червоний він називав «кольором пекла», синій та фіолетовий – вересень / жовтень / листопад

ТВОРЧІС ТЬ кольорами «розуму», тобто «духовними» барвами. Власне, завдяки цьому поясненню стає зрозумілим, чому митець відносив тональності C-dur і F-dur до червоних, Fis-dur – глибоко-синьої. Саме ці асоціації для композитора були найбільш очевидними та яскравими. «Як же бути з іншими тональностями?» – запитаєте Ви. В архівах музею Скрябіна зберігся листок, на котрому впевненим скрябінівським почерком були виведені варіанти співвідношень між різними нотними знаками та кольорами. Мабуть, геній мав на меті сформувати певну концепцію. Музикознавці й досі сперечаються, до чого конкретно вона відноситься, проте зв’язок із акустико-кольоровою синестезією є очевидним. Причому сам композитор мав переконання, що його асоціації не суб’єктивні, вони швидше універсальні. Наприклад, людина чує тональність C-dur, себто До мажор, і в неї в свідомості виринає червоний колір. Дозволю собі не погодитися, бо в кожного з кольоровим сприйняттям світу все відбувається по-різному. А генії – вони для того й генії, щоб йти попереду людства і мати святе переконання, що їх праця, чи то в галузі фізики, астрономії, чи музики, – врятує нашу планету. У пошуках цілої системи композитор добудував систему кольорово-тональних аналогій. Приміром, три «ясних» кольори дали йому три пункти опори. Скрябін зіставив «споріднені» кольори (розташовані по спектру) і «споріднені» тональності (розташовані по квінтовому колу). Причому сила самонавіювання у митця була надзвичайно великою. Адже композитор якось зізнався своєму колезі, що він передчуває зміну кольорової барви раніше, аніж відбувається зміна тональності. Микола Римський-Корсаков У Римського-Корсакова кольорово-тональні асоціації носять більш природний характер, ніж у Скрябіна. Проте саме в цьому дослідники бачать можливість впливу випадковостей (наприклад, вплив ефекту білих клавіш для тональності C-dur, можливість використання тональності F-dur на пасторальний зелений колір і т. ін.). Кожна тональність для Римського-Корсакова мала свій яскраво виражений емоційний тон, власний характерний настрій, а цей настрій викликали відповідні йому зорові образи. Основний колір цих образів та картин ставав кольором тональності. 20

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Анна Шпилевська Щоб не кидати слова на вітер, наведу таблицю. Кольоровий слух Римського-Корсакова і Скрябіна Слух Скрябіна

Ре мажор

Слух РимськогоКорсакова Білий Коричневий, золотистий Жовтий

Ля мажор

Рожевий

Зелений

Мі мажор

Синій

Блакитний

Сі мажор

Темно-синій

Біло-синій

Тональності До мажор Соль мажор

Червоний Оранжевий Жовтий

Фа-дієз мажор

Сіро-зелений

Синій

Ре-бемоль мажор

Темний, теплий

Ля-бемоль мажор

Сіро-фіолетовий

Мі-бемоль мажор

Сіро-синій

Фіолетовий Пурпуровофіолетовий Сірий, колір сталі

Сі-бемоль мажор

Сіро-синій

Сірий, колір сталі

Фа мажор

Зелений

Червоний

Довгий час я шукала людей, що мають кольоровий слух. І, як Ви думаєте, в якій країні знайшла? Правильно, вдома, в Україні. Я спитала про відчуття кольорових асоціацій у своєї мами, музикознавця, а також у викладачки по фортепіано. Нижче наведу кілька асоціативних кольорів та образів колеги, далі свої думки щодо цього питання. А вишенькою на торті буде кольоровий опис тональностей мами. Отож, досить цікаве образне мислення виявилося у викладачки по фортепіано – пані Лариси. Коли вона чує тональність Соль мажор, то уявляє білу лілію чи незабудку, Ля мажор – перед очима одразу з’являється тюльпан, Фа мажор у колеги зелений, Мі-бемоль мажор – глибокий, пурпурний, дослівно – «Deep Purple», Ре мінор – жовтий. До мажор – це для неї тональність, з якою асоціюється «Маленька прелюдія» До мажор Й. С. Баха. Цікаве сприйняття музики, правда? Трішки розповім і про свої асоціації. До мажор у мене банально білий, сі-бемоль мінор та до мінор – чорні, це певне асоціативне мислення (виникло внаслідок занять музикою та знайомства зі стилями різних композиторів), яке я не ототожнюю з кольоровим слухом. Далі – цікавіше. Ля мажор – зелений, весняний, коли чую його, уявляю, наче розпускаються перші бруньки на деревах чи показують голівки ніжні

ТВОРЧІС ТЬ підсніжники. Ре мажор – жовтий, яскравий, як Сонце. Соль мажор – салатовий, коли я чую його звучання, уявляю, як навесні чи влітку співають на різні голоси пташки. Сі-бемоль мажор – оксамитовий, це колір марсала, скоріше навіть темно-бордовий. Мі-бемоль мажор для мене темносиній, аж ближче до чорного. Ля-бемоль мажор також оксамитовий, темно-зелений. Причому відтінки оксамитових та зелених кольорів інколи змінюються в залежності від мого настрою, від твору, стилю композитора, епохи і від магнітних бур! Про останнє я, звісно ж, жартую. Але жарти жартами, а моя мама несподівано для мене і прогнозовано для неї скромно назвала велику кількість тональностей і їхнього кольорового відчуття. Феноменальна якість, окрім абсолютного слуху, чи не так? Отож, нижче подаю асоціації з кольорами та образами, які виникають у моєї мами після прослуховування різних тональностей. Наталія Пастуханова, музикознавець, викладач музично-теоретичних дисциплін РМУ РДГУ: До мажор – білий Cоль мажор – жовтий, яскравий Ре мажор – зелений Ля мажор – колір цегли, червоний Мі мажор – темно-жовтий Фа-дієз мажор – темно-синій Ре-бемоль мажор – блакитний, світло-блакитний Ля-бемоль мажор – асоціація: небо з пеленою, димчастий Мі-бемоль мажор – молочний Сі-бемоль мажор – колір перлини Фа мажор – блакитний До-дієз мінор – світло-коричневий Сі-бемоль мінор – суміш чорного, коричневого і асфальтового Сі мінор – коричнево-чорний Ля мінор – асоціація: аморфна, «ніяка» тональність Мі мінор – жовтуватий, блідо-лимонний. А які кольорові асоціації зі звуками у Вас? Пишіть мені: anna.shpilevska@gmail.com або на адресу редакції, і ми разом прийдемо до спільного знаменника. А може, Ви – музичний геній, просто ніколи про це не здогадувалися? А може, від Вас залежить майбутнє її величності, Музики? Хтозна... Зичу Вам натхнення та інспірацій музикою, живописом, теат ром, архітектурою, літературою, фотографією та неозорим світом навколо нас, який хочеться досліджувати та пізнавати.

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ЧИ ПОТРІБНІ ДИТИНІ УРОКИ МУЗИКИ? Деякі батьки задумуються: чи не втомлюватимуть мою дитину уроки музики? Можливо, їй достатньо навантаження у загаль ноосвітній школі? Проте науковці розвіюють хвилювання дорослих, запевняючи, що гра на музичних інструментах навпаки позитивно впливає на розвиток дитячого мозку. Психологи із Вермонтського університету (англ. The University of Vermont and State Agricultural College, USA) простежили, що юні музиканти краще керують своїми емоціями, стають більш уважними та менш тривожними саме завдяки музичному навчанню. Спеціалісти пояснюють, що у дітей у процесі дорослішання змінюється товщина кори мозку. Деякі її ділянки потовщуються, деякі – тоншають. Ці зміни впливають на поведінку: у малечі виникають проблеми з концентрацією уваги, знижується успішність, можуть навіть з’явитися агресивні нотки у спілкуванні чи розпочатися депресія. У рамках дослідження психологи порівняли дані томографічного сканування мозку більше двохсот дітей та підлітків від 6 до 18 років, серед яких були ті учасники, які займаються музикою та які не займаються. Крім даних томографії, психологи взяли до уваги ще психологічні тести, які «піддослідні» виконували декілька разів упродовж кількох років спостережень. У кінці експерименту науковці помітили цікаву тенденцію. Очікуваними були результати, згідно з якими гра на музичних інструментах позитивно впливає на моторну кору (ця ділянка мозку відповідає за координацію рухів). А ще виявилося, що музичне навчання сприяє активнішому розвитку зон, які керують поведінкою, увагою, робочою пам’яттю, організацією і плануванням дій. Результати описаного експерименту опубліковані у виданні Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. Отже, навіть якщо ваше чадо навряд чи стане великим музичним генієм, зверніть увагу, що уроки музики «для себе», «для душі» дитині точно не завадять. Звісно, коли малечі ненависний музичний інструмент, то уроки приноситимуть хіба шкоду, а не самовдосконалення і естетичне задоволення. Тому дуже важливо прислухатися до своєї дитини, врахувати її потреби та вподобання. Тільки тоді ви зможете з користю застосовувати свої знання стосовно «правильного» виховання та розвитку малечі. вересень / жовтень / листопад

10 правил ведення успішного бізнесу: 1. Кожен бізнес – це служіння! Для того, щоб він процвітав, необхідно знати свою унікальність і цінність того, що робите. Що значнішу цінність пропагуєте – то більше ресурсів отримаєте. 2. Не шукайте собі конкурентів – навпаки знаходьте соратників і сподвижників. Будь-яка конкуренція – це не що інше, як власні недопрацювання. 3. Немає добрих ідей, а є ті, в які ми готові вкласти зусилля і час. Істинно наші ідеї – такі, в які ми готові вірити і без інших! 4. Кожну ідею можна звести до часу: не платіть за погані ідеї! Гроші не замінять бачення і бажання. 5. Шукайте партнерів, а не найманих працівників-заробітчан. З партнерами ви розбудуєте успішну систему, із заробітчанами матимете тільки клопоти. 6. Ваш персонал – це ваші перші клієнти. Дбайте про них, як батько дбає про своїх дітей! 7. Клієнта потрібно звабити, а не взяти силою. Якщо не любите свого клієнта, то не беріть у нього грошей. 8. Якість товару не має значення, якщо про нього ніхто не знає! У світі продаються не найкращі товари, а ті, про які знають найбільше людей. 9. Вибудувати свій бізнес ви можете тільки опираючись на особисту ефективність – це ваш основний ресурс і найбільший капітал. Не розтрачайте його намарно! 10. Ніхто не пам’ятатиме вас за тими справами, які ви хотіли зробити, але не зробили. Вас пам’ятатимуть лише за тим, що ви зробили. 22

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Навчальна пастка №4. Потреба у «власній думці» Існує міф, що впевнена і самодостатня людина повинна у всьому мати «власну думку» й активно її висловлювати. Мовляв, якщо ти не маєш «власної думки» з кожного-кожнісінького питання, то ким ти тоді взагалі є? Однак насправді «власна думка» – це не більш ніж ілюзія, фікція, а часто просто звичайнісінькій самообман. Звідки у нас узагалі беруться думки? Наші думки – це не що інше, як синтез усіх міркувань і поглядів, що ми почули до поточного моменту свого життя. Уявіть собі порожнє горнятко, в яке постійно хтось щось капає та яке теж щось від себе переливає. У ньому молоко змішується з медом, з березовим соком, із сироваткою, із вчорашнім борщем, із дощовою водою і багатьма іншими рідинами. Кислими і солодкими, запашними і противними, прозорими і кольоровими, природними і хімічними… Фактично формується неповторна суміш, яка теж інколи переливається і в інші посудини. Такий собі кругообіг синтезованих рідин у природі, в якому майже не можна у зворотному порядку відділити воду від молока,

а вино – від соку. Чи варто горнятку вважати: те, що його наповнює, – це щось його власне? Чи варто асоціювати себе зі своїм вмістом? Мабуть, ні, бо суміш можна вилити або видозмінити, а саме горнятко – просто помити і наповнити чимось іншим. А втім, ми звикли ототожнювати себе зі своїми думками і відстоювати власну думку так, наче захищаємо рідну дитину. Розуміння, що «наші думки» хтось колись «заселив» нам ззовні, вже дозволяє дещо дистанціюватися від них, а отже, і почати вибирати і, як наслідок, вчитися – приймати те, що раніше прийняти були не готові. Що швидше людина позбудеться ілюзії про те, що її думки – це «її думки», то місткішою і здібнішою до навчання вона стане. Ще одна аналогія: спробуйте знайти у кімнаті, в якій ви перебуваєте, стіл. Візьміться за нього і міцно тримайтесь. А тепер спробуйте вийти з кімнати. Якщо стіл дуже важкий, ви не зможете зрушити з місця, і територія, доступна для вас, буде суттєво обмежена. Якщо стіл легкий, то ви, ймовірно, зможете його постійно волокти за собою, і, ймовірно, він навіть пройде у дверний отвір, однак погодьтеся, що ваша швидкість пересування і маневреність суттєво впаде. Тримання за стіл – це наше бажання бути максимально послідовними у власних думках. Однак саме воно залишає людину маленькою і дріб’язковою. А ще дуже часто захищають не свої думки, а ставлення інших. Коли зазвичай хтось розповідає мені, що він інтроверт, або що не дуже вміє виступати публічно, чи що він імпульсивна людина, або, скажімо, що він завжди був невпевненим, то я ставлю лише два запитання: «Хто і коли вас у цьому переконав?» і «Навіщо ви у це повірили?». Звільніться – ви не повинні постійно триматися за стіл. Він – це не ви. Ба більше: він узагалі не ваш. Про пастки № 1-3 читайте на сторінках № 15-17 журналу «Експеримент». вересень / жовтень / листопад

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Анастасія Мозгова

Їсти чи не їсти – ось у чому питання… А якщо їсти, то що? 24

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

У минулому номeрі «Експерименту» ми розповідали, як розпочати займатися спортом, аби вашe тіло нічим нe поступалося фотографіям фігур модeлeй на сторінках глянцю (№17, с. 16). Протe з’ясувалося, що для отримання бажаного рeзультату лише фізичної активності замало. За словами одного з гeроїв нашого матeріалу, фітнeс-трeнeра Ростислава Попка, з яким ви мали нагоду познайомитися у минулому номeрі, насамперед потрібно замислитися над тим, що ми їмо, бо отримання красивого і здорового тіла на 80% залeжить від їжі. Якщо правильно харчуватися, то м’язи будуть міцніти, а якщо їсти всe підряд, – будуть рости нe м’язи, а той баласт, який усі ми, хоча б раз у житті, хотіли від сeбe відрізати ножем, особливо пeрeд відпусткою. Тож наша розмова з фітнес-тренерами Ростиславом Попком та Анною-Марією Смірновою триває, і цього разу ми поговоримо про тe, що, як, коли і скільки можна їсти, аби мати тіло своєї мрії.

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Анастасія Мозгова

ПРОСТА МАТEМАТИКА Ростислав: Усe базується на матeматиці: якщо ви з’їдаєте 2000 калорій, а витрачаєтe 1500, то рeшта 500 мають кудись вам «прилипнути». От воно за дeнь, місяць, рік «налипає», а потім кудись цe потрібно діти. Алe самого підрахунку калорій мало – важливо, якими продуктами ви їх набираєте. Є такe поняття, як білкова дієта, коли у дeнному раціоні людини повинна міститися кількість білка, розрахована за формулою: 2 г білка/1 кг маси тіла. Є дані, що за один прийом їжі більшe 30 г білка нe засвоюється. Тому, якщо людина важить, наприклад, 70 кг, то за добу вона має спожити 140 г білка – ділимо на 30 (бо більшe грамів за раз не сприймається), отримуємо нeобхідну кількість прийомів їжі – 5. Ви можeтe з’їсти більшe ніж 30 г, алe це не буде корисним. До речі, білок є не лише у білій частині яйця, а й у жовтку, і його кількість розділена приблизно порівну. Одне яйцe в сeрeдньому має 8 г білка. КІЛЬКІСТЬ ПРИЙОМІВ ЇЖІ НА ДEНЬ Ростислав: Побутує думка: для того, аби худнути, потрібно їсти один раз на дeнь або нe їсти після шостої. Є таке поняття, як обмін рeчовин: щомeншe разів на дeнь ви харчуєтеся, то повільнішим він стає. Для того, щоб обмін рeчовин розкручувати, потрібно мати щонайменше п’ять повноцінних прийомів їжі. ДІЄТИ Анна-Марія: Нe можна уповільнювати обмін рeчовин, нe можна сідати на дієти, нe можна їсти тільки яблука! До нас часто приходять дівчата, які «схудли на 10 кг» на дієті: два тижні худнули, «всe було добрe», а потім прийшли до нас, бо «раптом почала гладшати і тeпeр дієта нe допомагає». Зрозуміло, чому – організм пішов в eкономрeжим: він знає, що його 2 тижні годували лишe кeфіром/яблуками/гречкою, тож тeпeр кожну отриману калорію одразу відкладає про запас, бо раптом його знову будуть «тримати» на одному кeфірі. Тому дієти – цe нe наш шлях.

Їсти чи не їсти

чи вуглeводи), у процeсі травлeння доходить до стану глюкози. Тобто, коли ми харчуємося, рівeнь цукру в крові підвищується. Якщо ви їсте прості вуглeводи (тістeчко), рівeнь цукру зростає швидко. У відповідь на це в організмі здорової людини починає виділятися інсулін, щоб повeрнутися до норми. Інсулін – корисний гормон, алe якщо організм виділяє його дужe багато (ви пообідали, наповнили організм eнeргією, алe щe з’їли тістeчко), частина отриманої енергії, яку ви не витратили на фізичну активність, відкладається у жирових дeпо. Цe для всіх працює однаково: якщо був дeфіцит eнeргії на той момeнт, коли ви з’їли продукт із високим гіпоглікeмічним індeксом, то організм розпихає всe у пeчінку і м’язи, якщо дeфіциту нeмає, – однозначно відкладається в жир. Кращe споживати продукти з низьким гіпоглікeмічним індeксом: ви отримуєтe ту саму кількість eнeргії, алe рівeнь цукру в крові підвищується нeсильно. З іншого боку, можна їсти тільки вівсянку і всe одно поправлятися – всe залeжить від вашої фізичної активності. НЕ ЇСТИ ПІСЛЯ 18:00 Ростислав: Травна систeма нe відпочиває, вона працює цілодобово, стільки, скільки підшлункова залоза виділяє фeрмeнтів травлeння. Всe впирається у затрати. Чому нe можна їсти після шостої? Бо ви прийшли з роботи, сіли біля тeлeвізора і майжe нe рухаєтeся. Для чого вам їсти, якщо нe витрачаєтe калорії? Є продукти, які не лише можна на ніч, а й потрібно, якщо ви фізично активно працюєтe, – цe білок казeїн, який міститься у домашньому сирі. Він найдовшe пeрeтравлюється і пeрeтворюється на нeобхідні амінокислоти, які сприяють відновлeнню м’язів. Твeрді сири нeпридатні – вони мають більшe жирів, ніж білків. Не всі жири шкідливі – омeга-жири (у риб’ячому жирі, лляній олії) корисні для суглобів, судин.

ВУГЛЕВОДИ Ростислав: Вуглeводи поділяються на прості й складні. Всe, що солодкe, смачнe, того їсти нe можна. Каші – цe тeж вуглeводи, але корисні. Що крупнішим є зeрно (мeншe поділeнe), тим воно кращe. Дрібно помeлeна вівсянка дужe смачна, популярна і найдорожча в магазинах, алe вона нe корисна. Бeріть ті вівсяні пластівці, що найгрубшого помелу (на вигляд вони як просто придушeнe зeрно), бeз обробки. ГІПОГЛІКEМІЧНИЙ ІНДEКС Анна-Марія: Всe, що ми їмо (нeважливо, білки, жири вересень / жовтень / листопад

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ НE ХАРЧУВАННЯМ І СПОРТОМ ОДНИМ Ростислав: Щитовидна залоза – дужe хитрий орган: вона виробляє гормони, які рeгулюють обмін рeчовин. Можна «сидіти» на хлібі з водою, бігати по 30 км кожного ранку і гладшати. Можна вночі їсти пeльмeні з пивом і нe набирати жодного кілограма. У кожному випадку причина таїться у гормонах, які можна рeгулювати фізичним навантажeнням, правильним харчуванням, мeдикамeнтозними засобами, але для цього потрібно регулярно проходити обстеження. Ми стикалися з ситуаціями, коли люди роками працюють понаднормово або вночі (пожeжники, митники), за нeстабільним графіком, коли робоча зміна припадає то на дeнь, то на ніч – організм нe знає, що з ним робиться. Місяць, рік, 20 років такого життя, і виробляється звичка. Потім людина приходить до нас у зал, бо хочe схуднути, здає аналізи, а в організмі хаос: високий рівeнь цукру, але також і високий рівeнь інсуліну (спитаєтe, як такe можe бути?), багато кортизолу – гормону стрeсу. Анна-Марія: Люди, які нe дотримуються рeжиму, мають надлишок кортизолу. Цe руйнівний гормон, гормон катаболізму: якщо ви худі – будeтe худнути щe більшe, повні – будeтe гладшати. ОПТИМАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ Ростислав: Найкраще готувати їжу вдома, все розкладати у контейнери, відповідно до прийомів їжі, і брати з собою. Так ви споживатимете те, що потрібно, і не хапатимете зайвого. Головне – взяти за правило не «під’їдати». Вуглeводи, які можна їсти, трeба змістити на пeршу половину дня. В ідeалі потрібно припинити вживати цукор взагалі, алe нe слід відразу від усього відмовлятися радикально, бо можна «поїхати головою». Просто варто розуміти різницю: на який рівeнь цукор у вашій крові підвищується від однієї спожитої цукeрки, і на який – від п’яти, десяти й більше. ЇЖА І ТРЕНУВАННЯ Анна-Марія: Їсти потрібно за 1 год.-40 хв. до початку тренування. Після занять харчуватися обов’язково! Якщо від клубу до дому вам йти довшe, ніж 10 хв., бeріть їжу з собою, інакшe втрачається eфeкт. ФІТНЕС-ПРОДУКТИ Ростислав: Нe всe, що лeжить на полицях супeрмаркeтів у відділі «Фітнeс», є корисним. Пeрeвeрніть ті батончики і подивіться, який у них вміст цукру – вони калорійніші, ніж картопля фрі. Тому нe вeдіться на слово «фітнeс». Фітнeс-йогурт – цe звичайний йогурт, алe у нього насипали трішки 26

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Анастасія Мозгова вівсяних пластівців чи висівок. Нині всe, що має у складі вівсяні пластівці, – «фітнeс». Читайтe, ЩО написано на продукті. Навіть якщо кількість вуглeводів вас влаштовує, дивіться, скільки в них цукрів. СПОРТИВНЕ ХАРЧУВАННЯ Ростислав: Не вірте рекламі, м’язи не ростуть від протеїну, який ви купили, чи від упаковки, в якій він продається. Часте запитання від початківців: «Я придбав кілограм протеїну, скільки я наберу?». Як можна купити кілограм сухої речовини і сподіватися набрати більше маси, ніж кілограм? Є категорія спортивного харчування, яка не працює, але дуже гарно продається – це BCAA-амінокислоти, що страшно дорогі і їх всі п’ють, навіть дівчата. Вони не потрібні початківцям, бо як можна стримувати розпад м’язів, що ще не виросли? Протеїн і гейнер (харчові добавки у спортивному харчуванні) потрібні, якщо вам фізично не вдається упродовж дня з’їдати необхідну кількість продуктів. Якісний протеїн зовсім не дешевий. Є багато чемпіонів, які не мають фінансової можливості його купувати, але показують чудові результати. Організму потрібні вітаміни навесні й восени та, якщо є можливість, амінокислоти, але не ВСАА-шки, бо це лише 3 амінокислоти з 20-ти існуючих. СНІДАНОК Анна-Марія: Сніданок є обов’язковим. Чай і канапка – цe нe сніданок. Ви спали 6-8 годин, але дихальна система, сeрцe і мозок працювали, і ці пластичні потрeби нeобхідно забeзпeчувати. Зранку обов’язково треба вживати вуглeводи, щоб запустити організм, забeзпeчити його запасами eнeргії. Ідeальний варіант – складні вуглeводи, тобто каші. Вівсянка – найпростіший варіант, можe використовуватися будь-яка крупа, окрім манної. Для дівчат порція вівсянки – 4 ст. л. сухої крупи, для чоловіків – 50-70 г. Любитe макарони – будь ласка, алe з твeрдих сортів. Обов’язково у сніданку, окрім вуглeводів, має бути білок, ідeальний варіант – яйця, бо яєчний білок тeж дужe швидко засвоюється. Готуйтe їх, як хочeтe. ПЕРЕКУС Анна-Марія: Між сніданком і обідом обов’язково має бути пeрeкус. Їсти ви маєтe приблизно кожних 3,5-4 години, якщо хочeтe набрати масу, – кожних 2 години. Якщо вживаєтe фрукти, другий сніданок – найкращий час! Не варто їх їсти у другій половині дня, бо підвищують рівeнь цукру в крові. Я б радила відмовитися від винограду, бо цe суцільний цукор, а дівчатам щe й від бананів, аджe вони дужe калорійні (родзинки і сушeні банани також). Для дівчат найкращий другий сніданок – яблуко чи

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Анастасія Мозгова

апeльсин, можe бути також сухe пeчиво (2-3 шт.) і йогурт. Щодо останнього: читайтe склад і обирайтe продукт із нeйтральним смаком, бeз добавок. Фітнeсйогурт – цe дeсeрт! Для чоловіків чудовий варіант пeрeкусу – жмeнька горіхів, бо містять багато калорій і корисних жирів, банани (якщо потрібно набрати масу) або також пeчиво і йогурт. Перекус після обіду також обов’язковий, це може бути салат.

Заняття спортом

ретравлюється, з віком такий процес стає ще важчим. Порція приготовленого м’яса – приблизно, як розмір і товщина вашої долоні. Ростислав: За складом найкорисніше м’ясо – дуже старого бика. Воно має темний червоний колір і найбільше містить креатину. Але таке м’ясо нереально навіть пережувати.

ОБІД Анна-Марія: Макарони, грeчка, рис плюс клітковина – сeзонний салат. Краще заправляти салати олією: оливковою, лляною, кунжутною, соняшниковою (рафінованою), соком лимона, бальзамічним оцтом. Майонeз катeгорично нe можна їсти, власноруч приготовлений ще можe бути, алe кращe всe ж заправляти салати олією.

РИБА Анна-Марія: Найбільш корисна риба – червона, бо там є жирні омега-кислоти, але вона не характерна для нашого регіону, тому дорога, а за її свіжість ніхто не відповідає. Річкову форель можете їсти хоч щодня – чудова риба за адекватною ціною. Хек і минтай я б не радила. Оселедець – добрий варіант, але зважайте на те, що він занадто солений. Якщо готуєте його самі, – супер, купуєте – вимочуйте у воді, щоб вийшла сіль.

ВЕЧЕРЯ Анна-Марія: Якщо ви ввечері тренуєтеся, то у вас їх може бути дві. Вечеря завжди має плануватися після 18:00. Останній прийом їжі – за 1 год.-40 хв. до сну, і це повинен бути сир, але без цукру й сметани – цілком білковий прийом їжі, тому ви від нього не погладшаєте. Можна замінити сир кількома яєчними білками і салатом.

СІЛЬ – БІЛА СМЕРТЬ? Ростислав: Сіль, спeції корисні. Кардіологи ствeрджують, що добова норма для доброї роботи сeрця становить 5 г – одну повну чайну ложку. Також сіль є найдeшeвшим продуктом, який здатний поповнити запаси йоду в організмі. Це добре для тих, хто страждає на йододeфіцит і не може собі дозволити вживати морeпродукти.

ХЛІБ Ростислав: Хліб їсти можна, алe залeжить, коли та який. Для того, щоб знизити гіпоглікeмічний індeкс продукту, його потрібно підсушити. Що грубший помол муки, то корисніший хліб. Кращe їсти чорний, ніж білий чи батон. Хліб із борошна вищого ґатунку шкідливий. Хороший варіант – із висівками.

ГАЗОВАНІ НАПОЇ, «КОКА-КОЛА» Ростислав: У півлітровій пляшці «Кока-Коли» є 65 г цукру – 16,5 ложок! Спробуйтe з’їсти цю кількість цукру, запити водою і подивіться, що з вами будe. А 0,5 л «Кока-коли» можна випити й за один раз… Люди, які жити нe можуть бeз «Коли», можуть пити аналогічний продукт із, як зазначають виробники, нульовим вмістом цукру. Алe ми радимо пeрeходити на просту нeгазовану воду і пити її, скільки зможете.

М’ЯСО Анна-Марія: Бюджетний варіант – куряча, індича, качина грудка. Фахівці, які вирощують птицю, кажуть: усі гормони, якими її годують, переважно відкладаються у хрящовій тканині, тобто лапки можна їсти, але без шкіри і хрящів. Грудка така популярна, бо це дієтичне м’ясо, відповідно, й корисніше. Хороший варіант – м’ясо кролика, телятина, яловичина – готуйте на пару, в мультиварці, запікайте, варіть. До свинини застережень немає, якщо це нежирний шматок (полядвиця), але вона складніше і довше пе-

Підсумовуючи усе сказане, тренери жартують, що ґандж можна знайти у кожному продукті, проте найголовніше – пам’ятати, що не продукт шкідливий, а порція, тож споживайте розумно, і буде вам щастя!

Фото: «Освітня асамблея Львів» вересень / жовтень / листопад

ДІТ И

Марина Щепаняк

Три «кити»

безпроблемного батьківства

Якщо у вашому домі чути тупіт дитячих ніжок, якщо вас міцно стискають маленькі рученята, промовляючи: «Мамо!» чи «Тату!», це означає, що життя подарувало вам справжнє диво – бути батьками. Одночасно це щастя батьківства має два боки медалі, які ми не в змозі розділити. Один із них – це наші мрії, пов’язані з дітьми. Другий бік значно менш приємний – це батьківські страхи. Щодня як одне, так і друге супроводжує нас, у значній мірі керуючи нашою поведінкою стосовно дітей і нашими методами виховання. Як позбутися цього шкідливого впливу та виховувати силою любові, а не силою страху? Про страхи та очікування «Немає у мене ніяких страхів!» – якось сказав мені батько одного жвавого п’ятирічного хлопчика і тут же закричав синові: «Негайно злазь звідти, поки не впав!». Найпершим та найпотужнішим є страх за життя та здоров’я. Далі йдуть страхи, пов’язані з перебуванням у колективі: чи виявиться дитині комфортно в школі чи садочку, чи потоваришує вона з кимось, що її там чекає – стати яскравою частиною колективу чи залишитися самотньою «білою вороною». Наступний шар проявляється з підростанням, і ці побоювання пов’язані з нашим честолюбством: чи зможе син (донька) досягти хороших (чи навіть найкращих) результатів у навчанні чи, скажімо, спорті, чи стане гідним продовжувачем справи своїх батьків, чи обере престижну професію. І останнім за порядком (та не за силою) є страх за майбутнє дитини: щоб не зв’язалася з поганою компанією, не почала палити, 28

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

пити чи вживати наркотики, щоб не стала жертвою насилля чи не народила власну дитину у підлітковому віці… Намагатися вберегти підростаюче покоління від помилок, відгородити від тих жахливих випадків, що часом трапляються у суспільстві, і водночас мотивувати на здорове, щасливе, відповідальне життя – таке завдання ставлять перед собою свідомі сучасні батьки. Та часом на цьому шляху ми так захоплюємося, що дозволяємо своїм батьківським страхам цілком і повністю визначати нашу стратегію виховання. Деколи трапляється навіть так, що не тільки побоювання, але і мрії батьків стають для дитини шкідливими – коли в певний момент очікування дорослого, що його син (донька) стане бізнесменом, юристом, лікарем чи кінозіркою, стають важливішими, ніж сама особистість дитини.

ДІТ И

Марина Щепаняк

Чи є в нас шанс зробити батьківство безпроблемним? На всі сто відсотків – навряд чи. Бо дорослішання дитини так чи інакше супроводжують певні проблеми і тривоги. Та все ж нам під силу максимально полегшити процес виховання, тримаючи під контролем як свої страхи, так і очікування. А допоможуть нам у цьому три прості складові, три «кити» безпроблемного батьківства: 1. Ресурсний стан. 2. Безумовна любов. 3. Авторитет. «Куди подіти нерви?» і «Звідки взяти сили?» Наші малята – це величезний позитив та джерело радості. Та, разом з тим, це і великий обсяг роботи, і причина втоми – як фізичної, так і моральної. А якщо мама чи тато дають можливість втомі запанувати над собою, всі їхні побоювання і завищені очікування стосовно дитини активізуються і починають керувати процесом виховання, створюючи у родині напружену, а часом просто нестерпну обстановку. Одна моя знайома не дозволяє доньцішколярці дотикатися до «брудних» предметів на вулиці, змушує безкінечно мити руки, десятки разів на день протирає їх вологими серветками чи спеціальним дезінфектором із тюбика. Що нею керує? Панічний страх відносно захворювання дитини. І звісно, добре, що мама дбає про гігієну. Але сама вона кожного вечора падає від втоми, спричиненої безкінечним контролем чистоти, а донька потерпає від маминого роздратування та постійних зауважень, а ще часто ловить на собі насмішкуваті погляди однокласників, коли матуся в черговий раз підбігає до неї протерти руки «серветочкою». Що у цій ситуації може зробити мама? Змінити фокус уваги, тобто більше концентруватися на власних хобі, цікавих заняттях чи просто догляді за собою. Це дозволить їй морально відпочивати та відволіктися від важких думок і переживань про здоров’я дитини. «Я так втомилася! – пише мені знайома, мама трьох дітей. – Вони постійно кричать, бігають, перевертають усе навколо. Я зриваюсь на них, кричу, а потім переживаю, яка я погана мама…». Запобігти емоційному «вигоранню» можна, і це зробити нескладно. Кожен із нас має якісь захоплення, приємні справи, під час і після яких ми почуваємо себе розслабленими, натхненними, щасливими. Необхідно дозволяти собі такі заняття свідомо. Крім

Три «кити» безпроблемного батьківства

того, важливо не тільки приділяти увагу чомусь приємному, а концентруватися на тому емоційному стані, який створює всередині нас улюблене заняття. Це дозволить акумулювати сили, які так потрібні для щоденної праці з дітьми.

Коли дорослі спокійні, щасливі й задоволені, це передається і молодшому поколінню. Хочете перевірити? Достатньо пригадати і порівняти свою реакцію на черговий каприз дитини, коли ви були бадьорим і задоволеним та коли ви були роздратованим і перевтомленим. Дорослий, який має гарний настрій, практично не реагує на «вибрики» малечі. Крім того, в позитивному емоційному стані легше проявити креативність та бути поблажливішим до помилок дитини. Отже, якщо щоденні клопоти, переживання та втома вивели нас із ресурсного стану, наше головне завдання – свідомо повертати себе у цей стан. Способи відпочинку в кожного свої, та варто мати їх «про запас» чимало, як тривалих, так і кількахвилинних. Не завжди реально собі дозволити тривалий відпочинок – наприклад, мами немовлят або батьки, працюючі по 10 годин на добу, про таке можуть тільки мріяти. Та в будь-якому випадку завжди знайдеться час на горнятко ароматної кави, прослуховування улюбленої пісні чи ще щось, що поверне саме вам сили і здатність радіти життю. вересень / жовтень / листопад

ДІТ И

Марина Щепаняк тині, тому що більшість із нас маленькими сама була цього позбавлена. З дитинства для багатьох звичні цілком інші речі: зробив те, що сказала мама, – значить, хороший і молодець, а повівся погано – ніякої любові не заслуговуєш. Виявляється, любов дорослих потрібно заслужити? На жаль, будучи малими, більшість із нас вважала саме так. І хоч ми вже давно виросли, все одно і далі продовжуємо намагатися «догодити» і «заслужити любов» чоловіка (жінки), власних дітей, батьків, друзів, керівника, колег…

Ознаки того, що ваш ресурс «на нулі»: • ви часто втомлюєтесь, ні на що немає ані сил, ані бажання; • ви часто жертвуєте власним часом та бажаннями заради інших; • ви постійно помічаєте якісь недоліки, невдачі, погані новини – як власні, так і свого оточення; • вам не вдається веселитися та радіти життю без вагомої причини, просто так; • ви часто дратуєтеся, кричите на своїх близьких, сваритеся та переживаєте через це; • вас часто ображають, ви потрапляєте у напружені й несправедливі ситуації. Всіма цими ознаками внутрішнє «я» людини сигналізує: терміново потрібний відпочинок, пауза, хоча б невеличке сповільнення. Якщо ж і далі ігнорувати власні потреби, залишаючись у замкненому колі «важливих» і «невідкладних» справ, організм «втікає» у хворобу, щоб хоч у такий спосіб навчити відпочивати, розслаблятись і помічати світ навколо. А зокрема – помічати власних дітей, радісно ділити з ними свій час, а не відганяти їх як надокучливих мух своїми «я зайнятий», «не заважай» і «пізніше». Дитину не можна «відкласти на потім», вона потребує нашої уваги та любові саме зараз. Де воно, невичерпне джерело безумовної любові? І тут ми переходимо до другого «кита» безпроблемного батьківства – безумовної любові. Дуже модне словосполучення у сучасному світі. Безумовна любов – те, що досить важко навчитися транслювати ди30

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Дуже важко дати дитині те, чого самі не мали, а можливо, й досі не маємо. І в цьому моменті важливо зрозуміти, що ми не повинні намагатися «заслужити» чиюсь любов якимись своїми діями. І наші діти теж не повинні такого робити. Ми гідні любові самі по собі. Просто так. Тому що ми є. Отож найперша задача дорослого – долюбити самого себе, навчитися розуміти і підтримувати себе. Одночасно абсолютно те саме ми робимо і для своїх діток. Бо малеча ще не має такого досвіду і тих внутрішніх ресурсів, які допоможуть їй підтримувати саму себе. Дитина знає про себе тільки те, що говорять про неї дорослі. Власна її думка про себе ґрунтується виключно на судженнях інших людей. Тому я можу любити свого сина всім серцем і душею, та якщо я при цьому буду тричі в день твердити: «Ну, що ж ти такий незграбний!», що він буде знати про себе? Що він хороший? Що мама його любить? Ні. Лише те, що він поганий, бо незграбний. І тут виникає закономірне запитання: то що, безумовна любов – це не робити зауважень, не виправляти, не карати за погану поведінку? Ні. Перші два «кити» безпроблемного батьківства без третього не діють. Навіть якщо ми будемо в мегаресурсному стані, якого нам вистачатиме на всі дитячі «не хочу» і «не буду», якщо ми будемо зранку до ночі транслювати малечі свою любов і підтримку, але при цьому не коригуватимемо погану поведінку, вся ця система виховання розвалиться на шматки, а дитина задоволено займе вакантне місце на нашій шиї. Хто в домі головний? Трохи про авторитет Третьою надзвичайно важливою підвалиною, нашим третім «китом» безпроблемного батьківства є авторитет дорослого. Дехто вважає, що авторитет – це вдарити кулаком по столі й закричати: «Сідай за уроки, я сказав!». Хоча насправді авторитет – це певна поведінка батьків, завдяки якій діти приймають керівництво дорослих. Мати авторитет у власній сім’ї не так вже й складно, однак вимагає дотримання певних принципів.

ДІТ И

Марина Щепаняк

Дозволю собі зупинитися на двох із них. Перший принцип озвучує справедливий підхід до всіх членів сім’ї. Він звучить так: «Правила однакові для всіх». • Якщо дитині заборонено говорити «погані» слова, то мама і тато їх теж вживати не можуть. Ніколи. Ніскільки. Є такий жарт: «Справжній джентльмен – це той, хто, наступивши в темряві на кішку, називає її кішкою». Модель поведінки джентльмена чи хама діти копіюють із нас. • Якщо ми звертаємо увагу малечі, що взутим у кімнату йти не дозволено, то і самі цього робити не повинні. Виправдання: «Спізнювалась, а телефон був в кімнаті» і «Потім приберу» зменшують батьківський авторитет до нуля. • Якщо вимагаємо, щоб малюк робив зарядку, а самі сидимо на дивані, наскільки це справедливо? Наскільки ми самі дотримуємося власних правил, настільки є бажання їх дотримуватися і у молодшого покоління. Правил не може бути забагато. Але те, що для сім’ї важливо, виконують усі без винятку. Ну, а другий принцип? Комусь він дається дуже просто, декому – складніше. У певних випадках дорослі повинні наполягти на своєму. Насамперед це випадки, пов’язані з безпекою, життям і здоров’ям. І випадки, коли дитина своєю поведінкою може зашкодити безпеці, життю, здоров’ю чи майну інших людей. Не хоче приймати ліки, а потрібно? Бавиться

Три «кити» безпроблемного батьківства

електроприладами чи не відповідними для віку інструментами? Перебігає дорогу на червоне світло? Дражнить чи б’є інших дітей? Батьки не повинні залишатись осторонь. Розумні обмеження і в деяких випадках навіть розумні покарання потрібні дітям, яким не допомагають пояснення і зауваження. Звісно ж, для реалізації цих принципів, тобто для набуття авторитету в очах дитини, нам потрібно багато сил, натхнення та витримки. Звідки їх брати? Відповідь на запитання криється у першому «киті» безпроблемного батьківства. Мама чи тато, які вміють відпочивати та повертати себе у ресурсний стан, є життєрадісні, наповнені любов’ю, енергією та силою, тому без проблем здобудуть авторитет у молодшого покоління. Поповнюймо свій ресурс, щоб залишатися бадьорими, енергійними та задоволеними, і щедро ділімося набутим емоційним станом із дітьми! Отже, перебування у ресурсному (тобто у припіднятому, емоційно позитивному) стані нам потрібне і для того, щоб транслювати дитині безумовну любов та підтримку, і для того, щоб проявляти авторитет, коли це необхідно. Батьківський ресурс у сумі з безумовною любов’ю та авторитетом дозволяють мамі й татові перемогти страхи та завищені очікування від підростаючого покоління. А дитині стратегія виховання, заснована на трьох «китах» безпроблемного батьківства, дає фундамент, щоб стати цілісною особистістю, щасливою людиною, успішним та реалізованим членом суспільства.

вересень / жовтень / листопад

ОСОБИСТІСТЬ

Євгенія Данильчук

Проект «Венера»

Проект «Венера». У пам’ять пр о Жа ка Фр е ско

Чи уявляєте ви собі світ без насильства, голоду, злочинності, безробіття, расової та ґендерної дискримінації? Світ, у якому не існує штучних меж, що розділяють людей? Світ, де природні ресурси є надбанням усього людства, де людина живе в повній гармонії з природою, не обмежуючи себе у своїх потребах? Хоча нині ми здатні лише мріяти про такий світ, насправді це може стати реальністю вже найближчим часом: не одне десятиліття модель такого майбутнього розробляв відомий соціальний інженер і футуролог Жак Фреско. Упродовж життя – з однією ідеєю 18 травня 2017 року Жак Фреско (англ. Jacque Fresco) у 101-річному віці помер. Усе своє життя він присвятив проекту «Венера», який сам і створив. Його вклад у наше майбутнє важко переоцінити. Тому і є дивним те, що смерть Жака в суспільстві майже не обговорювалася. Влада боялася його радикальних поглядів, боялася того, що проект футуролога може стати реальністю і докорінно змінити наше суспільство. Ще з дитинства Жак Фреско вирізнявся з-поміж інших дітей своєю допитливістю, був дуже товариським. Його друзями стали діти різних національностей. 32

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Жака турбували проблеми наших соціальних дилем. Через переконання у хлопця виникали проблеми у школі. Одного разу він відмовився разом із іншими давати традиційну клятву вірності прапору США, сказавши: «Я не буду присягати прапору однієї нації, тому що ми в боргу перед тими людьми, що жили раніше і які так багато для всіх нас зробили. Серед них є представники кожного народу. Я віддам перевагу дати клятву вірності планеті Земля і всьому живому на ній». Такі свої погляди він у проекті «Венера» і втілив у майбутньому.

ОСОБИСТІСТЬ У 12 років хлопець покинув школу. В той час він почав цікавитися літаками, хотів зрозуміти те, як вони працюють. За своє життя Жак змінив безліч робіт. Працював і у реабілітаційному центрі, і в авіаційній промисловості, якою цікавився з дитинства, встиг потрапити в армію США, розробляв проекти «розумних» будинків, проводив лекції, викладав технічне проек тування, досліджував, винаходив і виступав у ролі наукового консультанта.

Євгенія Данильчук

Проект «Венера»

щоб перевірити можливість зміни переконань і поведінки людей. Серед таких організацій були «Куклукс-клан» і «Рада Білих Громадян». Лише два місяці знадобилися Жакові, щоб повністю розформувати їх. Так, Фреско повністю змінив уявлення про вплив генів на нашу поведінку: виявляється, вони визначають функцію і будову внутрішніх органів, колір очей і волосся, схильність до певних фізіологічних захворювань та інше, але не мають ніякого відношення до системи цінностей, не роблять людину агресивною, егоїстичною, егоцентричною чи жадібною. Про проект Проект «Венера» – це міжнародна організація, яку Жак Фреско разом зі своєю колегою Роксаною Медоуз (англ. Roxanne Meadows) заснував у 1994 році. Їм вдалося розробити модель нового суспільства – модель безхмарного майбутнього планети.

«Він божевільний? Ні, це нормально для його культури» Окрім новітніх технологій, Фреско завжди цікавився психологією та поведінкою людей. Він неодноразово наголошував: людина – це відображення її культури, ми не можемо судити про людину тільки за тим, що вона робить щось не так, як ми, адже всі ми виросли під впливом різних чинників. «Не існує ні поганих, ні добрих, ні творчих, ні лінивих людей. Усю цю маячню прививає вам ваша країна. Якщо б ви виросли на Амазонці, серед мисливців за головами, – ви б стали мисливцем за головами. І якщо б я спитав, чи не хвилює вас, що у вашій хаті 5 відрублених голів, ви б відповіли: «Ні! У мого брата їх 20». Він божевільний? Ні, це нормально для його культури», – ось так аргументував Жак свою теорію. Поведінка людини залежить від того, що її оточує, і від тих, із ким вона спілкується. Доводячи це, дослідник навмисне вступив у націоналістичні організації,

Жак наголошував на тому, що «Венера» – це цілісна соціально-економічна система, у якій автоматизація і технології будуть розумно інтегровані в усі суспільні сфери з метою підвищення рівня життя, а не отримання прибутку. Головним етапом проекту є створення експериментально-дослідного міста. Таких міст у майбутньому ставатиме більше, а старі мегаполіси зникнуть, адже, за словами Фреско, легше будувати нові міста, аніж перебудовувати старі. То що ж такого буде в новому світі, чого ми не маємо сьогодні? По-перше, всі ми станемо громадянами планети Земля. Не буде штучних кордонів і розділення людей на національності. По-друге, – перехід до ресурсоорієнтованої економіки. Фреско вважає, що людина завжди прагне більшого, адже у світі існує дефіцит ресурсів. У майбутньому цього не буде. Земля повинна оголошуватися загальним надбанням людства. Ресурсів вистачатиме на кожного; продукти, техніка та інше з’являться у вересень / жовтень / листопад

ОСОБИСТІСТЬ вільному доступі для всіх людей. Матеріали будуть найкращої якості й служитимуть довше. Якщо суспільство отримуватиме все необхідне, зникне потреба накопичувати речі, а разом із нею – жадібність, злочинність та егоїзм. По-третє, вся інфраструктура буде пов’язана між собою і працюватиме як єдине ціле. На початку втілення проекту скликатимуться наукові групи з різноманітних галузей, які мають об’єднатися в єдину команду і працювати над технічними винаходами, що знадобляться як у сільському господарстві, так і в медицині, освіті, будівництві тощо. Місто, яке може здатися раєм А тепер поговоримо про те, яким саме виявиться місто майбутнього. Найголовніше те, що воно буде абсолютно екологічним. Для будівництва використовуватимуться лише природні матеріали. Місто самостійно забезпечуватиме себе енергією. Планується використання сонячних батарей і вітряків. Але найбільший потенціал уже сьогодні має геотермальна енергетика. Навіть якщо б ми використовували лише один відсоток такої енергії на Землі, це б дало нам майже в 500 разів більше енергії, ніж міститься у всіх запасах нафти і газу на планеті. Місто матиме форму кола. У центрі стоятиме величезна будівля, в якій бу-

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Євгенія Данильчук

Проект «Венера»

дуть розташовані дитячі садочки, школи, творчі гуртки, лабораторії, лікарні. Навколо центральної будівлі розміщуватимуться дослідницькі центри, а за ними – зона відпочинку. Існуватимуть парки і спортивні майданчики з тенісними кортами та басейнами. Далі розташовуватиметься зона житлових будинків, серед котрих як маленькі споруди на одну родину, так і багатоповерхові. Хмарочоси міститимуть у собі пункти постачання, де мешканці обиратимуть для себе будьякі господарські речі й техніку для розваг. Там можна буде знайти велосипеди, настільні ігри, фотоапарати, годинники, аудіоплеєри, різноманітні речі для творчості та інше. Також багатожитлові будинки матимуть пункти медичної допомоги, власні спортзали, театральні, музичні, художні та науково-дослідницькі гуртки. За житловою зоною планується розміщення парникового господарства та гідропонних ферм; далі розташуються посівні поля, де зернові культури та овочі вирощуватимуться без використання будь-яких пестицидів. А вже зовсім далеко за містом організовуватиметься зона активного відпочинку. Тут можна буде покататися верхи на конях або ж просто взяти велосипед. Для прихильників екстриму збудують траси з метою мото- й автоперегонів. Потреби в особистому транспорті не виникатиме. Планується введення всесвітньої транспортної системи, що міс-

ОСОБИСТІСТЬ

Євгенія Данильчук

Проект «Венера» кає наша допитливість. Батьки не завжди хочуть чи можуть давати відповіді на безкінечні запитання малечі. Такий підхід до виховання не є допустимим. Допитливість має залишатися з людиною впродовж усього життя, допомагаючи їй розвиватися самій і вдосконалювати навколишній світ.

титиме в себе не тільки авіалінії, траси та залізничні станції, а ще й водоканали, які проходитимуть від одного міста до іншого. Розробники наголошують на тому, що такі канали зменшать загрози посухи і сприятимуть міграції риби. Міста майбутнього можна буде будувати не лише на суші, а й просто посеред океанів. Переважно там оселяться дослідники і студенти, які вивчають підводний світ. Кожна дитина має бути індивідуальністю Жак Фреско мав дуже цікавий погляд на освіту. На його думку, діти вже змалечку готові до сприйняття будь-якої інформації. І замість однотипних казок про тварин, котрі тільки і кажуть, що «му-му» і «бе-бе», ми могли б розказувати їм про більш практичні речі. Діти мають отримувати якомога більше інформації про навколишній світ, не обмежуючись знаннями тільки про країну, в якій вони мешкають. У школах та вищих навчальних закладах нас не вчать дивитися на речі глобально, в той час як глобальне мислення – це шлях до світлого майбутнього, що може бути забезпечене тільки тоді, коли люди мислять не лише в своїх інтере сах або інтересах своєї країни, а турбуються про те, як можна вирішити глобальні проблеми суспільства. Навчальні заклади майбутнього заохочуватимуть дітей до творчості, розвиватимуть їхні інтереси. Тут не обиратимуть лише між спортом та мистецтвом, більшість буде цікавитися технікою, виноходами, хімією, кібернетикою, інженерією, астрономією та іншими науками. На думку Фреско, головною проблемою є те, що коли ми дорослішаємо, разом із дитинством зни-

Утопія чи реальність? Часто можна почути, як проект «Венера» називають утопією. Це і не дивно, адже ми звикли до того, що наша планета помирає. Ми знаємо про це, але нічого не хочемо вдіяти. Таке безхмарне майбутнє, яким малює його перед нами Жак Фреско, здається чимось нереальним, хоча насправді для втілення більшої його частини в життя знадобиться лише 10 років, за умови, що все людство підтримає цю ідею. Сам Жак говорив: «Не можна використовувати термін «утопія», адже він має на увазі ідеальну цивілізацію, в якій вже нічого не можливо покращити, а для мене це абсурд. Усе, що я проектую, буде вдосконалено. Навіть у своїх власних роботах я постійно щось змінюю. У мене немає незмінних поглядів». Про проект «Венера» і його засновника Жака можна говорити багато. Ба більше – про це треба говорити! Першим етапом проекту є розповсюдження його у суспільстві. Що більше людей володітимуть інформацією про проект, то більше шансів, що він втілиться у життя. У межах «Венери» було створено декілька документальних фільмів, які допоможуть глядачеві краще зрозуміти основні цілі й положення проекту. Крім того, в Інтернеті можна знайти безліч відеоматеріалів із лекцій Жака Фреско та Роксани Медоуз, їхні інтерв’ю, фото моделей міст майбутнього та інше. Тож ознайомитись із «Венерою» дуже легко. А якщо разом із цим ви розкажете про нього друзям і близьким, то зробите власний внесок у проект, а це дуже цінно на нинішній його стадії. Отже, якщо тема зацікавила вас, не відкладайте ближче знайомство з нею набезрік. вересень / жовтень / листопад

ВІЧ-НА-ВІЧ З ТРЕНЕРОМ

Володимир Романенко:

Теорія брехні. Застосування на щодень Володимир Романенко – тренер Школи розвитку SPE, експерт курсу «Теорія брехні», проводить навчання з ефективного спілкування, публічних виступів, розпізнавання обману та лідерської поведінки, організатор та ведучий гри «Мафія» з позиції курсу «Теорія брехні». – Доктор Хаус, головний герой популярного серіалу, безапеляційно заявляв: «Усі люди брешуть». Володимире, чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? – Звісно, погоджуюсь. Брехня – це прояв слабкості, а люди слабкі. Одиниці тільки сильні. І це, радше, виключення із правила. Хоча воно того варте. – А що таке брехня, у вашому розумінні? Чому нас обманюють? – Брехня – це бажання обхитрити: отримати більше ніж те, на що заслужили, або не понести справедливе покарання. Тому і обманюють! – Назвіть найбільш яскраві ознаки брехні. Як не дати себе обманути? На що звертати увагу насамперед у міміці, жестах співрозмовника? – Спостерігайте за неконгруентністю жестів та міміки. Можна побачити багато цікавого. Інша справа, що правильне трактування ознак – це вже справа практики. – Як ви застосовуєте свої знання із розпізнавання 36

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

брехні у щоденному житті? – Найцінніше – розпізнавання самообману. Тут цілий бездонний колодязь відкриттів. Також ці знання стають у нагоді під час купівлі товарів: завжди дивлюсь, чи продавець часом не кривить душею. Та й взагалі це допомагає краще розбиратися в людях. – Чи завжди ви даєте зрозуміти співбесіднику, що «розкусили» його обман? – Майже ніколи (посміхається). Обман показує, що ми зайшли надто далеко зі своєю допитливістю. А з людьми, які обманюють без розбору, я просто не спілкуюся. – Чи можна попередити обман? Як? – Дуже просто. Забезпечте умови, за яких вигода від правди для людини буде більшою від потенційної за обман. – А, можливо, вміння «читати» людей іноді навпаки шкодить? Є випадки, коли варто таки вимикати свій «сканер» брехні?

ВІЧ-НА-ВІЧ З ТРЕНЕРОМ

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

– Так, до близьких краще не прискіпуватися. Важливіше будувати середовище правди, ніж бачити обман, на який заслужив! – Тобто ви вважаєте, що у випадках, коли нас обманюють, треба спочатку шукати причини у собі, а вже потім у «брехунові»? Хіба це справедливо? – Звичайно. Люди поводяться з нами так, як ми дозволяємо. Це дуже справедливо. – Ви вчите тільки викривати брехню чи й «красиво» обманювати? Адже таке вміння може стати у нагоді, наприклад, під час важливих переговорів… – На курсах в обмані теж практикуємось. Потрібно бути готовим до будь–яких ситуацій. Варто зазначити, що, пізнавши силу чесності, рідко вдаються до цілеспрямованого обману – це надто енергозатратно і неефективно. – Чи має право на існування благородна брехня (так званий обман на благо)? – Не вірю я в благородну брехню. – Чому? Дехто обманює, щоб, наприклад, не образити близьку людину… – Тобто, щоб підтримати близьку людину в її самообмані? Коли хтось не хоче образити, зазвичай це банальне небажання (страх) зустрітися із ситуацією, коли людина ображається. Дуууже благородно… – Після ваших тренінгів, курсів, майстер-класів учасники, мабуть, починають уважніше ставитися навіть до звичайного спілкування з друзями. Які відгуки найчастіше чуєте від учнів? Чи всім вдається застосувати з користю нові знання про психологію брехні? – На початках кажуть, що нове вміння заважає. Надто багато видно зайвого. З часом приходить розуміння, як застосовувати тоді, коли дійсно потрібно. – Хто з відомих людей (політиків, спікерів), на вашу думку, вміло володіє вербалікою та невербалікою під час публічних виступів? – Обама, однозначно. А взагалі я не слідкую за політиками. – Які книги, фільми, серіали порадити для тих, хто хоче опанувати ази теорії брехні? – Почитайте Пола Екмана, Алана Піза, Дена Аріелі. Вважаю, що всі книги цих авторів варті уваги! А от серіали для опанування теорії брехні – це хіба для самообману (посміхається). Розмовляла Соломія Чир

СТОРІНКА У СОЦМЕРЕЖАХ ЗАМІСТЬ СПІВБЕСІДИ?

Соціальні мережі стали важливою складовою самопрезентації людини перед суспільством. Тому сучасних дослідників зацікавило, що може дізнатися роботодавець про потенційного працівника із його сторінки, наприклад, у Фейсбуці? Американський вчений Дональд Клюмпер (англ. Donald H. Kluemper) з колегами переконують: соціальні мережі сьогодні насправді можуть стати керівникам у нагоді під час прийому персоналу на роботу. Для проведення експерименту науковці запросили спеціаль но підготовлених фахівців, які змогли б оцінити сторінки реальних людей у Фейсбуці за п’ятьма важливими характеристиками: нейротизм, екстраверсія-інтроверсія, відкритість до нового досвіду, доброзичливість та добросовісність. Саме ці риси часто беруть до уваги роботодавці на співбесіді. Також спеціалісти мали відповісти, які шанси у цих людей отримати роботу у сфері надання послуг. Після оцінки декількох сотень профілів фахівці спробували зв’язатися із роботодавцями проаналізованих інтернет-користувачів. 56 керівників погодилися заповнити опитувальники щодо ефективності їхніх працівників. Порівнявши результати, отримані від фахівців соціальних мереж та роботодавців, організатори експерименту помітили схожі результати в оцінюванні ефективності роботи обраних людей, а також їхніх особистих якостей. За допомогою аналізу інтернет-сторінок спеціалістам вдалося правильно визначити емоційну стійкість та доброзичливість працівників (якщо брати до уваги відгуки роботодавців). Тож любителям соціальних мереж варто критично оцінити свою персональну сторінку. Опубліковані фотографії, уподобання, коментарі, особиста інформація можуть зацікавити Вашого майбутнього керівника ще до співбесіди. Проте науковці застерігають: якщо роботодавець заходить на особисту сторінку у Фейсбуці, щоб дізнатися про релігійні погляди, сексуальну орієнтацію чи сімейний стан потенційного працівника, і ця інформація впливає на його рішення щодо найму на роботу, то слід задуматися про етичний та правовий аспект такого підходу. вересень / жовтень / листопад

ЕКСПЕРИМЕНТ

Катерина Череда

Ефект Даннінга-Крюгера – правила життя у світі самовпевнених невігласів Ми живемо у світі, де панують закони виживання та співіснування людей із абсолютно полярними характерами, можливостями та потребами. Ми не можемо передбачити дії один одного для комфортного співіснування. Проте цілком можливо налаштувати себе на правильний лад, щоб не піддаватися впливу індивідів із завищеною самооцінкою та власних помилок свідомості. Феномен психологічного ефекту Відомі американські психологи Девід Даннінг (англ. David Dunning) та Джастін Крюгер (англ. Justin Kruger) наприкінці 1999 року відкрили нове «пояснення» людській зверхності. Вони назвали цей феномен психіки когнітивним упередженням, під час якого некомпетентні індивіди переоцінюють власні можливості та ставлять себе вище оточення.

Варто згадати, що поштовхом до відкриття психологічного феномену став випадок безпрецедентного пограбування банку. Чоловік намастив лице лимонним соком і був упевнений, що його ніхто не впізнає. Сюжет новин психологи побачили по телевізору 38

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

та почали дослідження. Результатом їхньої роботи стали висновки щодо співвідношення самооцінки людини та її компетентності. А саме: що нижчий рівень компетентності, тим вища самооцінка, і навпаки. Саме тому розумні особи часто комплексують через можливість максимально глибокої оцінки ситуації, а некомпетентним імпонує народна приказка «Пуста бочка гучить, а повна мовчить». Тобто ефект Даннінга-Крюгера розкриває насамперед мотиви поведінки людей із завищеною самооцінкою, пояснює з психологічної точки зору всі аспекти людського метапізнання у контексті когнітивних помилок її свідомості. Відмінні риси некомпетентних «геніїв» Психологи доводять, що після накопичення певної бази знань людина перестає цікавитися новими аспектами своєї діяльності, оскільки досить комфортно почуває себе з набутим рівнем компетентності. Такий спосіб життя призводить до лінійності та замкнутості свідомості того чи іншого індивідуума. Водночас людина прагне до самовдосконалення, яке виражається у свідомості фундаментальною помилкою атрибуції – банальне самовиправдання. Наприклад, керманич автомобіля задивився на гарну пані та не впорався з управлінням транспортним засобом. У той же час пішохід, який став свідком ДТП, вважає автомобіліста недолугим та дурним.

ЕКСПЕРИМЕНТ Саме таке навішування ярликів притаманне під час прояву ефекту Даннінга-Крюгера. Проте, якби пішохід був на місці шофера, він би знайшов пояснення своїм діям. У цьому випадку ми спостерігаємо економію моральних засобів та егоцентризм, які є одними з причин виникнення згаданого феномену. Якби свідок ДТП на хвилину задумався про причини події та обставини, які могли вплинути на водія, пішохід не піддався би ефекту Даннінга-Крюгера. Наведений приклад є зразком упередженого ставлення до інших на рівні свідомості одного індивідуума і не має жодних наслідків для оточення. Та схожі ситуації досить часто стають причиною відсталості цілих корпорацій, руйнування родин тощо. І це вже перетворюється на глобальну проблему суспільства. Наприклад, керівник фінансової компанії вважає, що вклав у свою справу 20 років життя, безліч зусиль та коштів. І саме тому він має цілковите право на відпочинок без постійного генерування ідей, контролю працівників середньої ланки тощо. У такому випадку механізм компанії працюватиме, але на одному місці. Час не має властивості зупинятися. Над собою треба щодня здійснювати безліч зусиль. Лише тоді можна уникнути вищезазначеної фундаментальної помилки атрибуції, коли шляхом самовиправдовування некомпетентна людина схиляється до сталості у зоні комфорту, позбавляючи себе можливості осягнути нові вершини метапізнання. Згадаємо Сократа, який казав: «Я знаю, що я нічого не знаю». Запам’ятайте: ці слова ніколи не згадає людина з низькою компетентністю. Адже розуміння того, що індивід володіє всією необхідною інформацією, перебуває на такому високому рівні, що особа не бачить нічого навкруги, не хоче прислухатися та слідувати будь-яким порадам. Отже, відмінними рисами недолугих «геніїв» є: 1. Невиправдана завищена самооцінка. 2. Несприйняття будь-якої критики. 3. Схильність до навішування ярликів. 4. Некомпетентність. 5. Нав’язування власної думки.

Катерина Череда

Ефект Даннінга-Крюгера

у тому, що такі люди не здатні осягнути самостійно власні помилки, їм не вистачає розумових ресурсів. 3. Найкраще, що ви можете зробити (насамперед для себе), – це самоліквідуватися, назвавши поважну причину. Так ви збережете не лише свої нерви, а й самооцінку. Метапізнання як шлях до самовдосконалення Ми можемо дуже довго і багато говорити про недоліки інших. Але це не зробить нас сильнішими. Адже дійсно сильна людина має сміливість визнати власні помилки. Ефект Даннінга-Крюгера – це прекрасний привід самопізнання та самовдосконалення. Що ж, почнімо. Перше, на що варто звернути увагу, – рівень критичності щодо людей, які вас оточують. Якщо, на ваш погляд, усі все навколо роблять не так і вас це неймовірно дратує, будьте певні: саме час над собою попрацювати. Навіть немасштабні, проте регулярні прояви агресії та критики щодо навколишнього світу мають сповістити вам про перші прояви безпідставної «зіркової хвороби». У такому випадку варто звернутися до сократичних методів. Так, Сократу вони не допомогли – мудреця вбили. Проте ми з вами живемо у цивілізованому світі, і роботу над собою ніхто не відміняв. Тому треба ставити собі запитання: 1. Чому я такий(а) розумний(а), а працюю уже 7 років менеджером середньої ланки? 2. Що мені треба зробити, аби рухатися далі та знати більше? 3. Можливо, мені варто щось змінити у собі, щоб на мене звертали увагу чоловіки (жінки)? Тощо. Варто подивитися правді у вічі і самому собі поставити незручні запитання. Адже ефект Даннінга-Крюгера базується на глибоких комплексах людини, які поглинають індивіда настільки, що свідомість формує альтернативну реальність. У цьому надуманому світі власних комплексів та безкінечних виправдань ми і живемо. Замкнутість такого положення людини породжує сталість реального життя, яке не має перспектив.

Тож можна розробити стратегію для поведінки у компанії таких людей. Саме поведінки, а не впливу. Бо ж вплинути ми можемо лише на себе, а на таких осіб зовнішній вплив діє навпаки – як каталізатор. Тому пропонуємо вашій увазі кілька порад: 1. Не намагайтеся підвищити градус бесіди суперечкою. 2. Якщо ваша думка має серйозне підґрунтя, розтлумачте її опоненту спокійно та поступово. Справа вересень / жовтень / листопад

ЕКСПЕРИМЕНТ Вихід із зони комфорту – це найкраще, що ми можемо зробити для себе. Після правильних запитань слідують правильні дії: 1. Зверніться до спеціальної нової фахової літератури, пройдіть курси підвищення кваліфікації для кар’єрного зростання. 2. Не сприймайте критику надто близько до серця, а проаналізуйте її та зробіть корисні для себе висновки. 3. Позбудьтеся старих речей, які викликають у вас негативні емоції. Нове життя треба починати з хорошим настроєм. 4. Погляньте на себе зі сторони і змініть те, що вам насправді не подобається. Як правило, це може бути оновлення гардеробу чи відвідання салону краси. Питання власного саморозвитку не у тому, скільки зусиль ви до цього доклали. Насамперед треба полюбити та прийняти себе справжнього. Тоді світ не буде таким неправильним, адже ви любите себе з усіма недоліками! І лише після того, як вашою свідомістю буде прийнято усі слабкі та сильні сторони, можна говорити про вирішення тих чи інших питань щодо саморозвитку через метапізнання. Отже, кожен мусить зрозуміти, як і що він знає та пізнає. Тоді знайдуться відповіді на вищезазначені запитання. Такі стратегії самопізнання також схожі на замкнуте коло. Вони просто взаємопов’язані та складають одну цілісну систему. Така система дозволяє особистості максимально розкрити свій потенціал та пізнати світ із кращої сторони. Фатальні помилки мудрих… Ефект Даннінга-Крюгера має інший прояв. Компетентна людина завжди має інтелектуальні ресурси для об’єктивної оцінки ситуації. Проте часто ми переоцінюємо ту чи іншу проблему, і ризики нам здаються глобальними, проблема – нездоланною. Про кількість запитань і страхів у цьому разі годі й згадувати… Так людина може загнати себе у глухий кут, а звідти її витягне лише спеціаліст. Тому варто розібратися, як не потрапити у пастку власної (НЕ) компетентності. Звичайно, варто реально дивитися на світ та не піддаватися емоціям або пліткам, завжди знати собі ціну та говорити лише тоді, коли тебе питають. Не всі розумні люди це усвідомлюють і продовжують себе з’їдати неіснуючими проблемами. Наприклад, ви зустрілися з колегою та почали обговорювати фахову тему. Вам впевнено вішають на вуха щойно приготовану лапшу, а ви, не знаючи, про 40

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

що мова, і розуміючи, скільки ви ще не знаєте, починаєте погоджуватися з опонентом та докоряти собі у недостатній освіченості з порушеного питання. Погодьтеся: така ситуація зі сторони виглядає абсолютно комічно. Проте цілком достойна людина переживає моральне фіаско, а недолуга – тріумф. І кожен із них піддається ефекту Даннінга-Крюгера. Парадоксальна ситуація дійсно заслуговувала б на Шнобелівську премію (нагорода, яка є пародією на Нобелівську премію. Її вручають за досягнення у різних сферах діяльності, які змушують спочатку посміятися, а потім задуматися), якби усі дії осіб не були абсолютно нормальними для людської психіки. Ми мусимо добре проаналізувати себе, перед тим як закидати комусь кпини. А з іншого боку, варто допускати, що рівень вашої компетентності – величина не стала. І доки людина прагне до нових знань, вона живе, рухається вперед, а не по колу, розвивається. У цьому і полягає сутність проблеми, розглянутої американськими психологами. Що каже наука сьогодні… Відкритий у 1999 році ефект Даннінга-Крюгера став прекрасним матеріалом для маркетингових досліджень. За останні 10 років було проведено сотні управлінських реформацій завдяки такому психологічному феномену. Також цю тему жваво і постійно обговорюють по радіо та телебаченню, психологи дають рекомендації щодо різних ситуацій на каналах у YouTube, періодичні видання друкують статті на подібну тематику. Одним словом, проблема, яка так чи інакше стосується кожного з нас, стала предметом для обговорення у всіх видах ЗМІ. А ще це питання можна побачити у монографіях та дослідницьких і кваліфікаційних роботах початківців-науковців та студентів. Тематика нова, популярна та досить пікантна. Адже кожен, хто починає розмірковувати над проблемою з наукової та моральноетичної точки зору, пропускає всі аспекти питання через себе. І це дає неочікуваний результат для всіх. Певно, нам варто пам’ятати про такий ефект. І в жодному разі не забувати про те, що всі психологічні зміни – це природно. Питання лише у тому, як ми до них ставимося. Тому любіть себе та радійте життю. Дуже важливо пам’ятати: здатність об’єктивно поглянути на ту чи іншу ситуацію – результат щоденних зусиль над собою. Ми всі – люди, ми маємо право на помилку. Проте варто завжди шукати рішення проблем у собі, у власних діях. Ставте запитання, дізнавайтесь більше, розвивайтесь – і ви зможете зрозуміти навколишній світ без упереджень.

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ЗДОРОВИЙ СОН: КОЛИ ВАЖЛИВА АЛКОГОЛЬ ПРОБЛЕМІ «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА» НЕ ЗАРАДИТЬ! Якщо ви звикли пізно лягати спати, то, будьте певні, провокуєте собі пригнічений настрій та невдоволення життям! Щоб довести цю тезу, учені із Бінгемтонського університету (англ. State University of New York at Binghamton, USA) провели експеримент, у якому взяли участь більше 100 людей молодого віку. «Піддослідні» відповідали на запитання тестів та виконували спеціально розроблені комп’ютерні завдання. Оцінивши отримані результати, спеціалісти переконалися: що пізніше лягали спати учасники, то більш негативні думки турбували їх упродовж дня. Пригнічено почувалися навіть ті «піддослідні», які називали себе «совами» та мали звичку пізно засинати. Дослідники припускають, що депресивні настрої, спричинені порушеним режимом дня та ночі, можуть призвести до тривожного неврозу, обсесивно-компульсивного розладу, а також соціофобії. Більш детально із результатами згаданого дослідження можна ознайомитися у журналі Cognitive Therapy and Research. Також слід зазначити, що і надто тривалий сон шкідливий для здоров’я. Наприклад, у рамках іншого експерименту іспанські спеціалісти спостерігали за стилем життя та станом здоров’я більше 3 000 пацієнтів у віці понад 65 років упродовж трьох років. Учасники дослідження у деталях описували організаторам свій розпорядок дня. Підсумки експерименту продемонстрували: люди, які зранку полюбляють довше поспати, а також не проти подрімати в обідній час, удвічі частіше страждають від слабоумства у похилому віці! Крім того, щоб не провокувати розвиток серцево-судинних захворювань, діабету та гіпертонії, спеціалісти радять не спати більше 8 годин у добу. Тож, щоб бути соціально активним, задоволеним, сповненим енергії, ідей та здоров’я, насамперед відрегулюйте нормальний режим сну вночі. Тоді вдень появляться бажання та сили реалізовувати ваші найсміливіші плани.

Учені із Університету Джонса Гопкінса (англ. Johns Hopkins University) провели дослідження, результати якого показали: алкоголь не допомагає забути неприємні спогади. Навпаки, вживання спиртних напоїв загострює наші емоції та негативно впливає на перебіг боротьби із негативними переживаннями. Чому так відбувається? Вчені пояснюють, що алкоголь сприяє зміцненню з’єднань між нейронами та мозковим центром страху. Цей процес фахівці відтворили на піддослідних щурах, штучно виробивши у тварин страх. Гризунів били током в той момент, коли вони чули різноманітні шуми. Далі експериментатори розділили щурів на декілька груп. Першій групі тварин давали пити просту воду, другій – напій із 20% вмістом етанолу. Через добу експерти спробували перебороти у щурів негативні асоціації за допомогою відтворення тих же звуків. Цього разу «піддослідних» вже не мучили електричним розрядом. Гризуни, яким давали спиртне, частіше завмирали у порівнянні з тими щурами, які споживали звичайну воду. Коли вчені проаналізували стан зразків тканин мозку тварин, то помітили: під впливом алкоголю у з’єднаннях між нейронами з’явилося більше рецепторів. Зв’язки так укріпилися, що негативні спогади стало важче усунути. Мабуть, ніхто не оспорюватиме згубний вплив спиртних напоїв на організм. Проте дехто через складні життєві обставини, переживання, хвилювання шукає на дні чарчини психологічну допомогу. На якусь мить нетверезим людям стає і «море по коліна»… Саме у таких випадках слід згадати застереження експертів, що алкоголь насправді безсильний перед небажаними спогадами і тривожними думками. З проблемами результативніше боротися із ясним розумом та світлою головою. вересень / жовтень / листопад

«ЕКСПЕРИМЕНТ» РАДИТЬ

Можливо, Ви ще не читали:

Ніколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомств, Кейт Феррацці. Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016 р. – 352 с. У цій книзі автор дає уроки правильного нетворкінгу – вчить налагоджувати корисні знайомства для ефективного вирішення життєвих та бізнесових проблем. Феррацці наводить авторитетні приклади, розповідаючи, як будувала свою політичну кар’єру Гілларі Клінтон, як Катерина Ґрехем зі звичайної домогосподарки перетворилась на успішного редактора Washington Post, як навчання на власних помилках зробило Авраама Лінкольна президентом, а величезне коло особистих контактів Вернона Джордана – найуспішнішим темношкірим адвокатом Америки. Бестселер The New York Times пояснює читачам, як спілкуватися і як спілкування перетворити на успіх.

Крутість тобі личить. Як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну, Джен Сінсеро. Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017 р. – 304 с. Ця книга надихаюче переконує: насправді будь-хто здатен досягти успіху, адже те, чого ми прагнемо, для нас вже давно існує. Всесвіт уже про все подбав, але щоб отримати бажане, слід захотіти і вирішити змінити своє життя. Джен Сінсеро наводить історії із власного досвіду, ділиться своїми поразками й тріумфами, розраджує, надихає й підбадьорює. Авторка має на це право: вона успішна і щаслива, мандрує світом і вміє насолоджуватися своїм життям. Читачі у рецензіях наголошують, що книга написана щиро, відверто, а ще дуже дотепно.

Супербоси, Сидні Фінкелстін. Yakaboo Publishing, 2017 р. – 256 с. Сидні Фінкелстін, американський дослідник бізнес-стратегій і лідерства, вивчав професійні траєкторії видатних особистостей у професійному футболі, рекламі, масовому харчовому виробництві, нерухомості, хедж-фондах, моді і виявив закономірність: якщо придивитися до 50 визнаних особистостей у певній галузі, то побачимо, що керівниками чи наставниками в середньому п’ятнадцятьох–двадцятьох із них колись були один чи кілька генераторів талантів («супербосів»). Особливість цих «супербосів» у тому, що довкола них утворюються мережі талантів, «генеалогічні дерева» яскравих особистостей. Фінкелстін розкриває секрети цих непересічних лідерів, описує нові стратегії приваблення і розвитку талантів та намагається зрозуміти, як стати «супербосом».

Стратегії і тактики спілкування, Патрік Кінґ. Видавництво «#Книголав», 2017 р. – 128 с. Ви не знаходите аргументів під час дискусії? Раптово втрачаєте дар мови? Ви хочете побудувати міцні зв’язки та дружні взаємини? Або навчитися відстоювати свою думку? У цій книзі запропоновано 18 потужних методів, які допоможуть породити впевненість у своїх силах та зламати емоційні бар’єри. Поради Патріка Кінґа сучасні та дієві: автор відмовляється від сухої теорії і дає багато практичної інформації. «Стратегії і тактики спілкування» входить у ТОП бізнес-літератури сайту Amazon.

Людський фактор. Секрети тривалого успіху видатних компаній, Річ Карлґаард. Видавництво «#Книголав», 2017 р. – 336 с. Як збудувати сильну й успішну компанію, що впевнено впроваджує інновації та зберігає стабільність навіть у кризові часи? Річ Карлґаард, видавець американського ділового журналу Forbes, видатний підприємець та аналітик, переконаний: ключ до успіху варто шукати в нематеріальній складовій бізнесу – так званому «людському факторі». Автор розповідає про те, як сформувати сильну команду, створити ідеальні умови для її розвитку та, зрештою, привести свою компанію до високих успіхів і перемог на тривалий період. Видавці радять книгу всім, хто хоче залишатися конкурентоспроможними в епоху роботів. 42

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

«ЕКСПЕРИМЕНТ» РАДИТЬ

Можливо, Ви ще не бачили:

Біллі Елліот (Billy Elliot), 2000 р., Стівен Долдрі, Великобританія Біллі Елліот – хлопчик, що живе в маленькому шахтарському містечку разом з батьком і братом. Живуть вони біднувато, у батька важка робота, а його старший син працювати взагалі не хоче, регулярно бере участь у заворушеннях проти роботодавців. На 11-річного Біллі у дорослих вже є плани: тато хоче, щоб хлопчик став боксером. А син неочікувано захопився балетом! Переступаючи через нерозуміння рідних, стереотипи оточення, Біллі починає всю душу вкладати у танці. В одній з рецензій на фільм критики писали про головного героя: «Біллі був народжений не для того, щоб спускатися з шахтарями під землю. Він був народжений, щоб літати над землею». Чи вдалося наполегливому й неймовірно талановитому хлопчику реалізувати свої сміливі мрії? Інтрига тримає глядача в напрузі до кінця стрічки.

Пірати Кремнієвої долини (Pirates of Silicon Valley), 1999 р., Мартін Берк, США Ця історія буде особливо корисною для тих, хто не вірить у силу своєї уяви. У фільмі показано, як, здавалось би, утопічні ідеї юних мрійників-програмістів реалізуються в успішні проекти, які змінюють світ. Реальні досягнення прототипів головних героїв – Білла Гейтса та Стіва Джобса – додають стрічці переконливості й авторитету. Як же починалася історія Apple і Microsoft? Як два генії долали свій шлях до мрії, поєднуючи наполегливість з жадібністю, працелюбство з особистими комплексами, цілеспрямованість з конкуренцією? «Пірати Кремнієвої долини» привідкривають завісу карколомного успіху тих, хто зумів здійснити доленосну комп’ютерну революцію та заробити мільярдні статки.

Коко до Шанель (Coco avant Chanel), 2009 р., Анн Фонтен, Франція Біографічна екранізація життя відомої дизайнерки одягу XX століття Коко Шанель. У фільмі показано часи формування та становлення героїні, коли вона ще не була знаменитим модельєром, а звали її Габріель Шанель. Майбутня законодавиця моди довго боролась за своє місце під сонцем та шукала шлях до успіху. З «колючої» провінціалки, дівчинки-сироти Габріель поступово перетворилася у вишукану жінку з особливим чуттям стилю. Це чуття зрештою подарувало світу незамінне у кожному гардеробі «маленьке чорне плаття». Легендарну революціонерку у світі моди на екрані втілила французька актриса Одрі Тоту.

Військовий нирець (Men of Honor), 2000 р., Джордж Тіллман-молодший, США Біографічний фільм про життя офіцера воєнно-морського флоту США Карла Брашира – першого афроамериканця серед випускників воєнно-морської школи водолазів та рятувальників. У стрічці порушується вічно актуальна й болюча тема расизму: нелегко було темношкірому хлопчині в американському флоті… Але всупереч упередженому ставленню оточення Карл усіма силами намагався бути корисним рідній країні. Наполегливість, природний талант та незламна воля дали свої плоди: водолаз не тільки заслужив визнання вищого керівництва, а й брав участь у важливих військових операціях. Слоган фільму – «Історію пишуть ті, хто порушує правила».

Джеррі Магуайер (Jerry Maguire), 1996 р., Кемерон Кроу, США Джеррі, спортивний агент, в один момент залишився без роботи через те, що насмілився розкритикував рішення та недалекоглядну політику керівництва. Проте головний герой вирішує не здаватися та відкриває власну фірму. Тут він планує будувати стосунки з клієнтами-спортсменами на міцній основі: на справедливості та повазі. Щоправда, на його стороні тільки двоє людей: матір-одиночка Дороті, закохана у Джеррі, та Род Тідвелл, талановитий, проте непростий та нахабний спортсмен. Долаючи численні перешкоди від колишніх колег, примхи свого єдиного клієнта, чоловік вирішує боротися за свою кар’єру та успіх до кінця. Чи вдасться йому це? А хіба наполегливість, справедливість та мрія не завжди перемагають? вересень / жовтень / листопад

Крик

ПРИТЧА НОМЕРА

– Чому люди кричать один на одного в час непорозуміння? – запитали Мудреця. – Наші слова залежать від того, наскільки далеко є наші серця, – відповів Мудрець. І продовжив: – Якщо люди далеко в серцях одне від одного, вони кричатимуть, але що вони ближче один до одного, то розмова стає тихішою, а коли серця їхні дуже близько, їм достатньо лише шепоту. І тільки тоді, коли їхні серця разом – вони можуть просто мовчати, – завершив Мудрець. Наш крик у міжособистісному спілкуванні дуже схожий на поведінку людини, яка за кордоном, не знаючи добре іноземної мови, починає гучніше розмовляти. А могла б замість того поглиблювати, вдосконалоювати свої знання. Так і ми хочемо донести інформацію до когось, спілкуючись іншою мовою. І не матиме значення, як гучно подавати слова: людина ж їх все одно не чує! Ми надто багато уваги надаємо словам. А слова – це лише фікція, вигадка, вони пусті. І лише коли людина вміє чути все те, що не сказано, вона доходить до чаруючої, неповторної миті порозуміння зі співбесідником. Зазвичай індивіда набагато важче навчити мовчати зі змістом, аніж словесно імпровізувати чи навіть просто говорити. Бо мовчання – це вміння лише містких, урівноважених особистостей. 44

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

вересень / жовтень / листопад

Нема так зле, щоб на добре не вийшло Дякуючи незручній ситуації...

Одного разу Рой Реймонд вирішив зробити дружині подарунок і вирушив в магазин в пошуках красивої нижньої білизни. Та це завдання виявилося непростим: відчуваючи себе повним бовдуром, він блукав серед неохопного різноманіття жіночої білизни, і навіть поради продавців не допомогли йому визначитися з потрібним кольором, розміром та стилем! Зніяковілий чоловік вийшов з магазину з пустими руками, але після цього, 1977 року, він відкрив магазин Victoria’s Secret, який відрізнявся від інших тим, що в ньому можна було замовити білизну за каталогом. Ця ідея зробила Реймонда багатієм

Безмежний оптимізм... В 15 років майбутній актор Павло Луспекаєв пішов на фронт. В одному із рейдів він сильно обморозив ноги, через що в 26 років у нього розвинувся атеросклероз судин. В 1966 році, на піку акторської кар’єри, йому ампутували ступні. Але Луспекаєв продовжував працювати. Роль в стрічці «Біле сонце пустелі» стала його перемогою в безвихідній ситуації. Актор створив образ людини, яка, незважаючи на фізичні вади, має непереборну внутрішню силу та безмежний оптимізм. P.S. Всього Павло Луспекаєв знявся в 27-ми фільмах, 9 з яких були зняті після ампутації ступнів. 46

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Бо сильна... Дитинство Марії Примаченко було затьмарене страшною недугою – поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Марія Оксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві знегоди, пізнала щастя любові (чоловік загинув на фронті) і щастя материнства. Твори Примаченко свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура народу. Це ніби згусток емоційних вражень: і від казок, і від легенд, і від самого життя. Процес творчості мисткині є феноменом дивовижного сплаву мислення, інтуїції, фантазії і, зрештою, підсвідомого, Примаченко. Нерідко та чи інша композиція народжувалась уві сні, а потім, вранці або вдень, художниця переносила її на папір. P.S. 2009 рік за рішенням ЮНЕСКО був визнаний роком Марії Примаченко.

ОПТИМІСТИЧНІ ІС ТОРІЇ

Сила у пісні... Грецька співачка Марія Каллас почала брати уроки гри на фортепіано та вокалу у 8 років. «Тільки коли я співала, я відчувала, що мене люблять», – згадувала вона про своє дитинство, бо всі бачили в ній лише короткозору, повну, замкнуту дівчинку… А всю увагу мати віддавала сестрі Марії, яка була красивою та чарівною. Відчуття неповноцінності та бажання самовдосконалення привели Каллас до великих досягнень. В результаті її голос приніс їй світову славу.

Добре, що вигнали! Семюел Кольт з дитинства цікавився порохом, вибухами і зброєю, а в 17 років спричинив пожежу в університеті, тому одразу ж був відрахований. Юнаку довелось найнятись матросом на корабель. Там він помітив, що після повороту рульового колеса одна із його рукояток потрапляє в захватну муфту, фіксуючи штурвал. Використовуючи схожий механізм, Кольт сконструював револьвер з барабаном, що крутиться, і 1836 р. отримав на нього патент. Того ж року Семюел заснував власне виробництво зброї «Colts Patent Fire Arms Manufacturing Company». На той час Кольту ще не виповнилося 22 роки.

Добре, що звільнили... Закінчивши балетне училище, Вацлава Ніжинського одразу прийняли в Маріїнський театр – про його талант вже тоді ходили легенди. Але через три роки танцівника звільнили після цікавого казусу: він вийшов на сцену в щільно облягаючому трико, а овдовіла імператриця, яка була присутня на спектаклі, сприйняла таку поведінку непристойною. Так Вацлав потрапив у трупу Сергія Дягілєва, в складі якої відправився на гастролі за кордон і досягнув всесвітньої слави. вересень / жовтень / листопад

ЛІТЕРА НОМЕРА

Асиметрія. Єдиною причиною непорозумінь між людьми є асиметрія. Немає нічого дивного у тому, що у всіх нас різний спосіб проведення часу, а отже, і інший життєвий досвід, відчуття, почуття, інформація, знання, цінності, ставлення до життя, до себе і один до одного. Однак, забуваючи про те, що інша людина на одні і ті самі подразники (чи то слова, чи то вчинки, чи обставини) має інший спосіб реакції, ми здивовано, а іноді і з обуренням щоразу відкриватимемо для себе «ну, як це можна було сприйняти у такий спосіб!». Запам’ятайте: Ви ніколи не знаєте того, що знає інша людина. Ніколи. Не знаєте. Не розумієте, що відчуває і що думає. Максимум що можете зробити – це спроектувати свої думки на іншу людину. У будь-якому спілкуванні присутня асиметрія і якісно вміє взаємодіяти тільки та людина, яка наполегливо і неустанно долає асиметрію завдяки: поясненню своїх намірів, бажань, очікувань і дій, а також постійним спробам і намаганням зрозуміти болі, потреби і бажання іншої людини. Без проведення концентрованого (думки «тут і зараз») спільного часу і глибинного спілкування (готовність розчинитися і злитись разом із співрозмовником у одне ціле) порозуміння не буде.

09/10/11 │ 2017 │ #03(18)

Приєднуйтесь до навчання у SPE – українському Хоґвардсі, найкращому закладі з розвитку навиків! Постійне навчання і удосконалення навиків – вимога часу!

Тренінги та курси проводяться у нашому офісі на Шпитальній, 9 (2 поверх):

У нас завжди відбувається щось цікаве і корисне! Реєструйтесь на ознайомчі безкоштовні тренінги

https://goo.gl/forms/Rm6YHYW1XzUWMXiM2

на безкоштовні ознайомчі вебінари

ТЦ «Магнус»

https://goo.gl/forms/rD8H2Plb5okr9MOI2

Готель «Львів»

на довготермінові системні курси

https://goo.gl/xFbMLt

Опера

Детальна інформація на сайті www.spe.org.ua

Стаємо Майстрами Життя – місткими, порадними і присутніми особистостями разом!

ОРЕНДА КОНФЕРЕНЦ-ЗА ЛУ

Пропонуємо два зручних зали у центрі міста (поруч із Магнусом) для проведення Ваших тренінгів і конференцій; презентацій, кінопоказів, клубів, корпоративних і інших розвиткових заходів. Ідеальна атмосфера для навчання і розвитку! Вигідні умови співпраці! Зручний великий зал (65 кв. м.) на 20–30–40 осіб Компактний малий зал (25 кв. м.) на 10 – 15 учасників Особливості залу: • Два зали функціонують паралельно або разом • Розставка крісел відповідно до побажань організаторів • Гарна звукоізоляція приміщення • Є кондиціонер • Зручне розташування близько до центру (поруч з Магнусом) • Поруч є різноманітні заклади харчування • Швидкий інтернет, wi-fi • Можливі послуги окремого адміністратора для Вашої події

Найкращі ціни у місті: Вартість години у великому залі – 150 грн/год Вартість години у малому залі – 100 грн/год. Оренда обох залів одночасно – 220 грн/год. Телефонуйте і уточнюйте вільні дати і години (068) 22 99 135

Замовляйте на сайті www.spe.org.ua або http://goo.gl/dvpqab