Всеамериканська Українська Незалежна Газета "Час і Події" № 45-2021 by chasipodii

Ƚɚɡɟɬɚ ɧɚɝɨɪɨɞɠɟɧɚ ɨɪɞɟɧɨɦ ɋɜɹɬɨɝɨ Ɋɿɜɧɨɚɩɨɫɬɨɥɶɧɨɝɨ ɤɧɹɡɹ ȼɨɥɨɞɢɦɢɪɚ ȼɟɥɢɤɨɝɨ ,,, ɫɬɭɩɟɧɹ

10 листопада – 16 листопада 2021,

№

45 (Vol. XXVІ)

ВСЕАМЕРИКАНСЬКА УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА • ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ • ВИДАЄТЬСЯ З 1996 РОКУ

MICHIGAN

OHIO

NEW JERSEY

MARYLAND

NEW ENGLAND

AMERICAN

UKRAINIAN

W E E K LY

N AT I O N W I D E

N E W S PA P E R

ILLINOIS

773-751-2320 Українське Телебачення у Вас Вдома! ǑǔǏǄǚǗǕ Ǵǭ ǗǛǝǑǛǚ Ǵǭ ǚǕǔǩǗǕǙǕ ǟǍǝǕǡǍǙǕ

БЕЗКОШТОВНО ДЛЯ УКРАЇНЦІВ !

Проблеми з системою опалення / охолодження?

Ремонтую безкоштовно щочетверга В радіусі 100 миль від Чикаго. Дзвонити Зіновію з 5-9 год. веч., крім неділі

708-415-0322

Phone: 773-6 9 7- 3 9 2 2 • ukraine@mediatorchicago.com • www.chasipodii.net • ISSN 1548 6753 #45 (V.XXVІ)

ДІАСПОРА

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

Школа української мови та культури УКУ: як школярі з Лондона вивчають українську мову та культуру у Львові

радиційний навчальний візит програми Школи української мови та культури для іноземців відбувся наприкінці жовтня в Українському католицькому університеті. Цьогоріч участь у програмі взяли 17 учнів 9-10 класів з Української школи Пречистої Діви Марії в Лондоні.

Впродовж восьми днів учні з лондонської школи не лише вивчали українську мову, а й занурилися в культурне середовище України. Багатогранна програма школи дозволяє щодня відкривати багату національну українську культуру, практикувати мову у реальних ситуаціях, спілкуватися з однолітками. Під час навчання учасники проживали у Колегіумі УКУ разом зі студентами університету. «Ми знайомимо учасників з українською мовою та культурою в різних її проявах: через рукоділля, писання ікон на склі, різні майстерки. Під час занять учні спілкуються між собою, пізнають мову, вчаться застосовувати її на практиці в реальних ситуаціях. Усі активності адаптовані до віку учасників та викликів часу. Таким чином ми хочемо показати українським діаспорянам наскільки динамічно розвивається українська мова й культура», – розповідає директор Школи української мови та культури УКУ Назар Данилків. Директорка Української школи Пречистої Діви Марії в Лондоні, голова Спілки учителів Великобританії Інна Григорович поділилася: «Я пишаюся тим, що нам спільно з УКУ вдається забезпечити не лише якісні навчальні курси для іноземних студентів, а й найкращі умови для їхнього комфортного перебування в Україні. Так дітям забезпечили цілодобовий супровід, медичне консультування, індивідуальний підхід». Школа української мови та культури УКУ розпочала співпрацю з Українською школою Пречистої Діви Марії ще у 2017 році. За цей термін відбулося три навчальні візити. Уже запланований новий навчальний візит на 2022 рік. «Це є доказом того, що в нас зав’язалася не лише співпраця, а й взаємна довіра, – каже Інна Григорович. – Між собою ми з колегами називаємо цю програму “Хочу ще”. Тому, що повертаючись назад, усі діти цікавляться, як можна знову поїхати на програму Школи української мови та культури УКУ. У Лондоні вони діляться з друзями враженнями від перебування в Україні і так з’являється ще більше охочих потрапити на навчання. Щобільше, діти мотивують батьків відпустити їх і не переживати, адже тут вони в безпеці і в надійних руках. Ця довіра батьків та дітей для нас дуже цінна».

Своїми враженнями від навчання в Україномовній школі УКУ діляться її учасники: «Програма дуже цікава. Кожного дня ми вивчали щось нове. Маємо багато екскурсій, майстер-класів і навіть час, щоб самим пізнавати Львів. Я б радила кожному взяти участь у цій школі», – учениця 9 класу Української школи Пречистої Діви Марії в Лондоні Богдана Шашок. Ангеліна Світлик, учениця 10 класу Української школи Пречистої Діви

Марії в Лондоні уже більше 10-ти разів відвідувала Україну, щоправда з батьками. Зі своїми однолітками вона приїхала вперше: «Поїздка з батьками і групою – це два різні досвіди. Мені навіть веселіше з однолітками. Тут ми граємо разом в футбол, їздимо в гори і багато спіл-

куємось. Тому, обравши навчання на цій програмі, ви точно не пошкодуєте». По завершенню усі учасники, які успішно пройшли навчання у школі, отримують сертифікати. Як зауважує Назар Данилків, співпраця Школи української мови

KEYNOTE SPEAKER:

OKSANA MARKAROVA Ambassador of Ukraine to the United States

ADDITIONAL SPEAKER:

BORYS GUDZIAK

ANDRIY SADOVYY

Archbishop-Metropolitan

Lviv Mayor

та культури УКУ з Українською школою Пречистої Діви Марії в Лондоні триває: «Ми взяли за основу нашої навчальної програми підручник “Яблуко” (розроблений Школою української мови та культури УКУ, – ред.), і повністю перевели учнів старшої школи на навчання за цим підручником. Так само разом працюємо над тим, щоб дійти до сертифікації української мови як іноземної для шкільництва за кордоном». Курси, які організовують викладачки Школи української мови та культури УКУ, постійно вдосконалюються. Так уже незабаром учасники зможуть отримати академічні кредити в Українському католицькому університеті, які можуть бути зараховані у їхніх університетах за кордоном. Джерело: https://ucu.edu.ua/news/shkolaukrayinskoyi-movy-ta-kultury-uku/

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021 Назар Мухачов, Київ Спеціально для «Час і Події» 9 листопада українці відзначають День української мови та писемності. Без перебільшення - це одне з найбільших свят української культури, свято розвитку державної мови, а в православному календарі - це ще й день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. В цій статті я хотів би поділитись деякими маловідомими фактами та роздумами щодо нашої мови та писемності. Розпочнемо, власне, з Кирила та Мефодія. За традиційною легендою нам розповідають, що Кирило (близько 827 — 14 лютого 869) та його старший брат Мефодій (бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) - обидвоє - чи то болгарини, чи то слов’яномовні греки, котрі стали великими просвітителями для предків українців та інших слов’янських народів. Більшість літератури, зокрема і “джерело мудрості нашого часу” - Вікіпедія, пишуть, що Кирило створив один з перших слов’янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку абетку створив Кирило:

АНАЛІТИКА

Мова та писемність. Прадавній шлях та основа державності

Ці піктограми видозмінювались до, так званих, сарматських знаків — своєрідних ієрогліфів. “Так званих” - тому, що багато з цих знаків з’явилися на наших теренах до появи на них самих сарматів. Історик Михайло Брайчевський вважав, що саме з цих знаків склалося руноподібне русько-хазарське письмо, про яке свідчать перські джерела. Та наразі можна лише гіпотетично припускати, що це ним писали угоди на Русі.

Творці фрази «какая разніца на каком язикє», добре знають та відчувають ту саму різницю кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов’янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. За впровадження слов’янської мови в богослужіння, до речі, були звинувачені в єресі. У 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов’янські церковні книги та проводити богослужіння слов’янською мовою. Наскільки велике значення приділяли мові вже тоді, якщо навіть нечисленних вчених-богословів могли звинуватити в єресі за переклад християнських текстів. Творці фрази “какая разніца на каком язикє”, добре знають та відчувають ту саму різницю. Проте не всі погоджуються із такими тезами про принесеність писемності, особливо сперечаються ті, хто читає і досліджує першоджерела. Зокрема болгарин-чорноризець Храбр, учень святого Мефодія, брата святого Кирила, стверджував, що спершу слов’яни обходилися в письмі «чертами і ризами». На території України справді виявили піктограми — зображення інформації малюнками. Анатолій Кифішин, шумерознавець із Москви, стверджує, що розшифрував їх на 40 панно та 16 кам’яних табличках VII-III ст. до Р. Х. у Кам’яній Могилі — одній із найдревніших пам’яток білої людини, котра датується ще дотрипільськими часами й розташована під Мелітополем. А також запевняє, що піктограми «зерно», «ячмінь», «мотика», «плуг», «колесо» та «пиво», прочитані ним у Кам’яній Могилі, вперше створили давні жителі цього селища до того, як ними розпочали користуватися в Шумері — найдавнішій цивілізації!

За даними того ж Храбра, від «черт і риз» слов’яни перейшли до латинки та грецької азбуки. Наразі без доповнення літерами, які позначали на письмі звуки, яких не вимовляли стародавні римляни й елліни. Це підтвердили знахідки археологів. Зокрема, Володимир Баран натрапив у с. Ріпнів на Львівщині на уламок посуду з місцевої глини III-IV ст. з написом «Ладоі». Його третя літера нагадує перевернуту латинську d, а решта букв — грецькі. Коли останню з них відкинути як випадкову подряпину, на черепку прочитаємо ім’я «Ладо». Знахідка - за 4-5 століть до приїзду власне Кирила і Мефодія. Письмо слов’ян далі розвивалось і з часом грецьку абетку доповнили літерами, що позначили слов’янські звуки. Зразок такої «устроєної» азбуки виявив 1969-го археолог Сергій Висоцький у соборі святої Софії в Києві. Цей алфавіт складався з 23 грецьких літер і чотирьох слов’янських — «б», «ж», «ш» і «щ», яких передусім бракувало русинам. Причому до цієї абетки увійшли не, так звані, скорописні грецькі букви, на які перейшли в ІХ ст. у Візантії, а уставні (унціальні), якими греки користувалися в VІ-VІІІ ст. Отже, «софіївська» азбука виникла не лише до хрещення Русі 860 року, а й до початку поширення слов’янської азбуки святим Кирилом 862-го! Близько 860 року Кирило їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму. Це, до речі, ще один цікавий момент прадавньої історії, про який мало хто говорить - а що робив на нашій території один з перших римських пап - Климент? І чи єдиний з пап він

був тут? Чому християни були на нашій землі вже в 3-ому столітті? Навмисне зупинився на такій деталізації, бо відчути її - дуже важливо. Історія України написана не українцями й не для українців, а для їх поневолення. І вже навіть в таких, на перший погляд, ніби й незначних акцентах, нам вкладають певну меншовартість, забирають нашу історію або відкрито крадуть її (як це робить Москва, котрої у вищезгадані часи ще зовсім не існувало!), нав’язують певні ворожі стереотипи. Один з таких стереотипів полягає в тому, ніби на нашій території постійно хтось туди-сюди “шастав”, а самі українці - незрозуміло звідки взялись (московити, в силу своє хитромудрої тупості, кажуть, що австрійці видумали))), і ніяк (або майже ніяк) не пов’язані з тими, хто жив на цих землях. Тоді як українці повинні чітко встановити свою спадковість, культурне та територіальне правонаступництво, отримати свій спадок древніх цивілізацій: і арійської, і трипільської, і скіфів, і сарматів, і антів, і, звичайно, Русі та пізніших періодів. На цьому хотілося б додатково наголосити в дні святкування української мови та писемності. Мова - явище набагато глибше та незрівнянно вище, ніж інструмент передачі інформації. Саме Мова є стрижневим елементом культури. В процесі мислення людина формує у своїй голові думки певною мовою. Самоусвідомлення, самоідентифікація, належність до певної культури, народу, групи тощо - це все пов’язано з мовою.

3 українського селянства - в ході Голодоморів, репресій проти інтелігенції та знищення її найбільш яскравих (і тому найбільш небезпечних) представників: Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Володимира Івасюка та ще сотень й тисяч інших людей, вартих нашої пам’яті та вшанування. Кожен з тих борців вніс свою лепту до того, щоб зараз існувала Україна, в якій ми вшановували б Мову та писемність, а сама Українська Мова - була єдиною державною. Ці досягнення не взялись нізвідки, не впали українцям на голову, а стали наслідком свідомих дій багатьох видатних українців. І, власне, вже на саме завершення я хотів би розповісти про те, як саме українська мова стала державною. В 1996 році Верховна Рада прийняла Конституцію України, в Статті 10 якої записано: Державною мовою в Україні є українська мова. Конституційна більшість верховної Ради (300 голосів) на той момент часу складали комуністи! І чому, на вашу думку, комуністи проголосували за єдину державну українську мову? В українців є ілюзія того, що в 90-х нам все було подаровано: і Незалежність, і суверенітет, і Конституцію, і національне багатство, і Українську Мову як державну. Це не так. За кожен пункт йшла жорстка боротьба з комуністичною КОНСТИТУЦІЙНОЮ БІЛЬШІСТЮ. Особливо жорстка боротьба йшла саме за статус Української Мови в Україні. І головним “винуватцем” цього є Степан Ількович Хмара, дисидент, Герой України, про що ми з ним та паном Віктором Шишкіним детально говоримо у відео “ЯК УКРАЇНСЬКУ МОВУ ЗРОБИЛИ ДЕРЖАВНОЮ?” на моєму ютуб-каналі “Свій до Свого по Своє”: h t t p s : / / w w w. y o u t u b e . c o m / watch?v=ruQSxYOS5fI&t=71s Впродовж багатьох годин йшли суперечки, спроби викрутити формулювання, щоб хитромудрим способом зберегти роль московської мови й т.д. Але всі бажання комуністів розбились об непохитність українських патріотів, особливо - Степана Хмари. Котрий 4 рази (!!!) вставав під час роботи мовної комісії й казав, що йде скликати народ під стіни Верховної Ради! Власне, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко та Степан Хмара були тими “польовими” авторитетами, на заклик яких піднімались десятки і сотні тисяч українців. Комуністи це знали і боялись того, що українці гідно “оцінять” останні десятки років окупації, репре-

Степан Хмара 4 рази вставав під час роботи мовної комісії й казав, що йде скликати народ під стіни Верховної Ради Саме тому будь-які завойовники старались стерти рідну мову поневолених народів - як культурну першооснову. І не має значення, були це завойовники із заходу, чи ті, хто використовував релігію як політично-завойовницький інструмент (та ж Візантія, до речі), чи московити, котрі за останні кілька століть приклались до знищення всього українського якнайбільше, зокрема - до мови. Починаючи із заборони будь-якого друку, нав’язування брехливих історичних міфів, викрадення історії, закінчуючи прямим фізичним знищенням української еліти, волелюбного

сій, Голодомори - і гідно “відплатять” комуністичній заразі. Саме тому Українська Мова - єдина Державна. І Держава ЗАБЕЗПЕЧУЄ всебічний розвиток і функціонування української мови. Натомість іншим мовам надаються “гарантії” та “сприяння”. Мова - основа державності! У японців - японська, у китайців - китайська, у французів - французька, в англійців - англійська, а в українців - українська мова! Святкуючи День української мови та писемності, не забуваймо і про вшанування тих, завдяки кому маємо такі досягнення.

ЧАС І ПОДІЇ

ОСВІТА

#45 I 11.10.2021

9 листопада Україна щороку відзначає День української писемності та мови. Маємо ще одну можливість позбутися найбільш прикрих мовних помилок. Освіторія та Олег Шарп зібрали їх в одному матеріалі. z Будь ласка, пишіть окремо «будь ласка». Це усталене словосполучення пишеться окремо, без дефіса та виділяється з обох боків комами. Тут немає частки «будь-», а є окреме слово. Це змінене словосполучення «будьте ласкаві». z На жаль, дехто неправильно пише «на жаль». Теж пишемо окремо та виділяємо комами. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, пишемо окремо. Можна уявити речення, де значення слова «жаль» цілком зрозуміле: «На жаль наклався ще й біль». Тим паче правило працює, якщо між словами можна додати означення до цього іменника. Наприклад: «На превеликий жаль». z Внаслідок роздумів заміняємо канцеляризм «у результаті» Внаслідок — це прийменник, що утворений із поєднання непохідного прийменника «в» та іменника «наслідок». Такі складні слова за правилами української мови маємо писати разом. А ось прийменникова сполука «в результаті» пишеться завжди окремо. z З-поміж прийменників запам’ятайте «з-поміж». Складні прийменники, першою частиною яких є «з-» та «із-», пишуться через дефіс. z Я рахую решту. Поширена помилка, яку можна почути навіть у публічних промовах: казати «Я рахую» у значенні «Я вважаю». Це калька з російської. Заразом варто запам’ятати українське слово «решта». У магазинах ми беремо саме її, а не «здачу». Колись цей варіант вважався допустимим, але в українській мові уникають скалькованих віддієслівних іменників. А замість «здача іспитів» правильно казати «складання іспитів». z Перекрутити можна мимохіть те слово, яке вчили мимохідь. Все просто: два різні слова — два різні сенси. Мимохіть — без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі. Мимохідь — не зосереджуючись на чомусь; на бігу, по дорозі. Тобто речення означає: «Не хотіли перекрутити слово, але так сталося, бо вчили його не ретельно, не зосереджуючись».

Прадавня, багатогранна, унікальна: цікаві факти про українську мову

Відсутній — так ми кажемо зазвичай про істоту. Якщо ж чогось не вистачає, тоді краще сказати «бракує». z При нагоді ця річ стане мені в пригоді. Теж різні слова з різними значеннями, які регулярно плутають. «Нагода» — це зручні обставини, момент, який підходить для чогось. А ось «пригода» — це потреба, користь або ж несподівана подія. Тож речення можна пояснити так: «У потрібний момент ця річ буде мені корисною». z Навчаємо практичних навичок. Плутанина інколи виникає з відмінком іменника, який іде після дієслова «навчати». Навчати можна лише чогось, а не чомусь. z Брав участь та посів перше місце. Скальковану конструкцію «приймати участь» завжди варто замінювати на стилістично правильний варіант «брати участь». А місця, відповідно, не «займають», а «посідають». z Вчитель дозволяє повторювати, бо це дає змогу запам’ятати. «Дозволяти» — це слово в українській мові переважно має значення «давати дозвіл». Якщо ж вживається не в прямому значенні, а йдеться про якусь отриману можливість, краще використати варіант «давати змогу». z Перебувають біля школи, що розташована на вулиці. Слово «знаходитися» у значенні «десь перебувати, розміщуватися» не вживаємо. Замість цього є такі

Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури z Протягом осені не стій на протязі. Ще одна типова помилка: калька «на протязі чогось» замість «протягом чогось». Тому що протяг — це потік повітря, що в замкненому просторі виникає через отвори, розташовані один проти одного. Скажімо: «У квартирі — протяги». Коли ж маємо сказати щось про проміжок часу, слід говорити «протягом» або «впродовж». z Бракує знань, бо був відсутній на уроці.

слова: «розташовуватися» — про географічне положення, «міститися» — входити до складу, бути всередині, «перебувати» — людям у певному місці.

За що ми любимо нашу мову.

У нас є унікальні кольори: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), миртовий (відтінок темно-зеленого), смарагдовий (яскравий відтінок си-

нювато-зеленого, колір коштовного смарагду), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий). Маємо двадцять синонімів до слова «любов»: кохання, любощі, любість, любва, близькість, роман, фіґлі-миглі, амури, прив’язаність, відданість, повага, пошана, шаноба, інтерес, потяг, пристрасть, уподоба, жага, захопленість, жадання.

«ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір). 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову. Назви всіх дитинчат тварин

Івана Котляревського вважають основоположником нової української мови Десять синонімів до слова «вчитель»: напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин.

***

Декілька цікавих фактів про українську мову: Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена. У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там – навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити». Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» –

в українській мові відносяться до середнього роду. Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську. В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості. Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні. Івана Котляревського вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р. Джерело: https://news.obozrevatel.com/ukr/ society/pradavnya-bagatogranna-unikalna-tsikavifakti-pro-ukrainsku-movu.htm

ЧАС І ПОДІЇ

ПОРАДИ ФАХІВЦІВ

#45 I 11.10.2021

акет допомоги на суму $1,9 трлн для ліквідації наслідків коронавірусу, прийнятий Конгресом і підписаний президентом Байденом, включає й мільярди доларів, передбачені для фінансування програми Обамакер. Федеральна влада, писала «Нью-Йорк таймс», внесла зміни до програмного забезпечення сайту Healthcare.gov, щоб мільйони клієнтів Обамакера змогли отримати субсидії на оплату своїх страховок у рамках цієї системи. Нове фінансування дозволить оформити поліс тим, хто раніше не міг сподіватися на допомогу держави: йдеться про людей, чиї доходи були надто високі. На субсидії тепер може розраховувати практично кожен клієнт Обамакер, який зайде на Healthcare.gov і переоформить свій поліс. Американці, які придбали медичні покриття на приватному страховому ринку, також зможуть скористатися субсидіями держави, якщо відмовляться від колишнього полісу та придбають поліс у рамках Обамакеру. Звичайно, за вигідності такої заміни, пише «Нью-Йорк таймс», ілюструючи це на прикладах. Так, людина віком 64 років, яка заробляє $30 тис. на рік і платила за свій обамакерівський поліс $195 на місяць, тепер платитиме лише $85. Сім’я із 4 осіб із щорічним доходом у $40 тис. та місячним внеском за поліс $136, завдяки субсидії, взагалі звільняється від внесків (premiums). Згідно з дослідженням федерального уряду, понад 6 млн осіб або троє з п’яти незастрахованих жителів штатів, у яких діє Healthcare.gov, зможуть обрати для себе обамакерівський поліс, за який їм не доведеться сплачувати місячні внески (за них це робитиме держава). «Додаткові мільярди субсидій дозволять звертатися по страховки Обамакер американцям, які раніше не могли на це

Медична страховка для кожного американця –

у Вас всього 1,5 місяці у запасі! розраховувати, – каже Лаура Пакард, виконавчий директор Get Covered America. – Вони просто не заходили на сайт Healthcare.gov раніше, вважаючи, що не підходять під вимоги держави. Хтось купував неякісні поліси з обмеженим переліком послуг. Тепер вони можуть оформити хорошу медичну страховку за доступною ціною. Отримати субсидію 8,2 млн. клієнтів Обамакер автоматично не вийде: для цього треба буде обов’язково зайти на сайт Healthcare.gov і переоформити свій медичний план. Або вибрати новий. Важливо врахувати, що від правильного вибору полісу залежатиме й максимально можлива сума державної субсидії. Як пояснюють експерти, навіть якщо власник поліса не переоформить свою страховку за Обамакером, належні йому гроші він отримає, але пізніше: вони будуть враховані при заповненні податкової декларації за 2021 рік. Близько 3,3 млн американців, які купували свої медичні покриття не через Healthcare.gov або біржі страховок штатів, а на приватному страховому ринку багато хто через вищий дохід (їм не було передбачено субсидії), зможуть отримати підтримку держави, якщо відмовляться від колишнього поліса замість обамакерівського. Для частини клієнтів Обамакер отримання додаткової субсидії може тривати більше часу. Річ у тому, що у 15 штатах жителі обирають медичні поліси не через Healthcare.gov, а через біржі страховок

своїх штатів. Це число входять: Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Каліфорнія, Колорадо, Коннектикут, м. Вашингтон (Федеральний округ Колумбія), Меріленд, Айдахо, Массачусетс, Міннесота, Невада, Род-Айленд, Вермонт, Вашингтон. Наш штат Іллінойс до них не входить. Для влади деяких із цих штатів внесення змін до програми своїх сайтів може трохи затягнутися. На рекламу Обамакер на телебаченні, радіо, у соціальних мережах виділено $100 млн. Людей не лише інформують про умови отримання полісу, а й наголошують на здешевленні страховки після виділення мільярдів доларів на субсидії клієнтам. Додатково $2,3 млн отримали некомерційні організації для залучення американців до системи Обамакер. «Наші громадяни заслужили порятунок від тривог та страхів, пов’язаних із побоюванням, що їхні витрати на лікування та медичні послуги повісять на їхню шию великі борги», - заявив міністр охорони здоров’я Хав’єр Бесерра. У звичайному порядку можливість придбати медичну страховку, у тому числі і в рамках Обамакера, люди мають у певний період осені. Проте цього року до графіка внесли зміни: купити поліс чи перейти зі старого на новий можна до 15 грудня! Згідно з прогнозом Бюджетного офісу Конгресу, збільшення субсидій програмі Обамакер дозволить стати її клієнтами в найближчі два роки 1,3 млн. незастрахованих американців. Деякі

експерти вважають, що таких буде ще більше. Проблема в тому, що дія закону про додаткові субсидії клієнтам Обамакер закінчується наприкінці 2022 року. Нині як президент Байден, так і його однопартійці в Конгресі опрацьовують це питання, щоб збільшити термін дії додаткових субсидій. Ці пропозиції будуть включені до нових законопроектів. «Розширення пропагандистської кампанії про нові можливості придбання страховок Обамакер та збільшення субсидій на тривалу перспективу мають бути у фокусі уваги адміністрації Байдена, – вважає Лінда Блумберг, експерт із проблем охорони здоров’я з Urban Institute. – Людей слід детально інформувати про нові можливості придбання медичних полісів. Це дозволить прибрати бар’єри сумнівів та збільшити відсоток застрахованого населення». На нашу думку - брокерів і консультантів, які допомагають американцям купувати страховки, виділення значних коштів на субсидії щодо Обамакер, дозволить їм збільшити кількість учасників програми. Пакет федеральної допомоги з ліквідації наслідків COVID-19 передбачає збільшення субсидій для людей, які втратили роботу та отримують допомогу з безробіття. Такі люди зможуть придбати поліси на біржах страховок безкоштовно. Підготувала Леся Дрейпер, Сертифікований консультант.Чикаго

Телефонуйте, і я із задоволенням допоможу Вам розібратися з Вашою ситуацією і оформити Вам страховий поліс з хорошим покриттям і за найменшою ціною. І оскільки у багатьох змінилася за останній рік фінансова ситуація, то Вам необхідно перевірити свою можливість зменшення оплати медичного поліса. Звертайтесь до мене, я профі у своїй галузі! lesyadraper@att.net 847-970-2254

rÌ É¿ÊÛÌ¿çËÍÅÊÇÁ ÐÑÛ ÍÓÍÏËÊÄÌÌ¾çËÄÃÇÖÌÍÂÍçÐÑÏ¿ÔÒÁ¿ÌÌ¾ç/BAMACARE Ì¿ç çÏ É çvÇËçÒÌ É¿ÊÛÌ¿ çç aÄÊÇÖÄÆÌÇËÇçÃÍÑ¿Õ ¾ËÇçÁ ÃçÃÄÏÅ¿ÁÇ

ǐǳǴǢǯǯȇǫ ǦǧǯǾ Ǧǭȁ ǲǧȅǳǴǲǢǸȇȈ ǯǢ ǮǧǦǪǹǯǧ ǱǰǬǲǪǴǴȁ ǩ Ƞ ǥǲǵǦǯȁ

Ǐǧ ǹǧǬǢǫǴǧ ǴǧǭǧǶǰǯǵǫǴǧ ǱǲȁǮǰ ǩǢǲǢǩ ǵ

0IW]E (VETIV -RWYVERGI 7SPYXMSRW ǎǧǦǪǹǯȇ ǳǴǲǢǷǰǤǬǪ ƸǯǦǪǤȇǦǵǢǭǾǯȇ ǴǢ Ǧǭȁ ǬǰǮǱǢǯȇȈ ǆǭȁ ǤȇǦǤȇǦǵǤǢǹȇǤ ǵǳȇǷ ǴǪǱȇǤ Ǥȇǩ ǆǭȁ ǬǲǪǴǪǹǯǪǷ ǩǢǷǤǰǲȀǤǢǯǾ ǴǢ ǯǧǻǢǳǯǪǷ ǤǪǱǢǦǬȇǤ ǏǢȁǤǯȇǳǴǾ ǸȇȅȈ ǳǴǲǢǷǰǤǬǪ ǦǰǩǤǰǭǪǴǾ ǰǴǲǪǮǢǴǪ ǮǧǦǪǹǯǵ ǦǰǱǰǮǰǥǵ ǤǹǢǳǯǰ ȇȫ ǯǧ ǲǰǩǰǲǪǴǪǳȁ

ǔǧǭǧǶǰǯǵǫǴǧ 0EOI 'SSO 6H 7YMXI (IIVɺIPH -0

ʁʛʧʵ ɺʦʛʟʥʛʦ o ǰȓȞȠȖȢȳȘȜȏȍțȖȗ ȘȜțȟȡșȪȠȍțȠ ȕȳ ȚȓȒȖȥțȜȐȜ ȟȠȞȍȣȡȏȍțțȭ ȳ ȝȞȍȤȬȱ ȕ ȒȓȟȭȠȘȍȚȖ ȟȠȞȍȣȜȏȖȣ ȘȜȚȝȍțȳȗ Ƞȍ ȎȞȜȘȓȞȳȏ ȧȜ ȒȜȕȏȜșȭȱ șȓȐȘȜ ȝȜȞȳȏțȭȠȖ ȘȳșȪȘȍ ȏȍȞȳȍțȠȳȏ ȚȓȒȖȥțȜȐȜ ȟȠȞȍȣȡȏȍțțȭ Ƞȍ ȕțȍȗȠȖ țȍȗȏȖȐȳȒțȳȦȖȗ Ȓșȭ ȏȍȦȜȴ ȳțȒȖȏȳȒȡȍșȪțȜȴ ȟȖȠȡȍȤȳȴ ǫȍȱȠȓ ȟȠȞȍȣȜȏȘȡ ȝȞȖȏȍȠțȡ ȍȎȜ ȏȳȒ ȞȜȎȜȠȖ ȜȢȜȞȚșȓțȡ ȚȖțȡșȜȐȜ ȞȜȘȡ 0CBNBDBSF ȍȎȜ ȎȡȒȪ ȭȘȡ ȳțȦȡ ȝȞȍȘȠȖȥțȜ ȏȟȳ ȚȜȔȡȠȪ ȕȍȞȍȕ ȝȓȞȓȜȢȜȞȚȖȠȖ ȟȏȜȴ ȟȠȞȍȣȜȏȳ ȝȜșȳȟȖ ȕ țȍȗȚȓțȦȖȚ ȚȳȟȭȥțȖȚ ȏțȓȟȘȜȚ Ƞȍ țȍȗȚȓțȦȖȚȖ DP QBZNFOU Ƞȍ EFEVDUJCMFT ȍȎȜ ȏȕȍȐȍșȳ Ȏȓȕ țȖȣ

ТОЧКА ЗОРУ

День української писемності та мови-2021: З

чи стає державної мови більше у публічному просторі?

агальнонаціональне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитування проведено методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондентів. Загалом опитано 2019 респондентів/-ок віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснювалося в межах проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів. 55% українців підтримують норму «мовного закону» про обслуговування українською мовою при збереженні можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. 21% таку норму не підтримує і ще майже для 18% українців це байдуже. Найбільше тих, хто підтримує обов’язкове обслуговування державною мовою у Західному та Центральному регіонах – 74% та 62% (натомість не підтримують 11% та 14% відповідно). На Півдні та Сході України приблизно однакові частки тих, хто підтримує та не підтримує цю норму закону: на Півдні 33% підтримують, а 37% – ні, натомість на Сході 38% підтримують, а майже 33% – ні. В обох цих регіонах також близько 30% тих, хто не визначився зі своїм ставленням або для кого це байдуже.

Немає суттєвих вікових відмінностей у ставленні до норми закону щодо обслуговування українською за можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання.Однак є відмінності за політичними вподобаннями. Найбільше підтримують цю норму закону прихильники «ЄС» (74%), «Слуги народу» та «Батьківщини» (64% та 63% відповідно), очікувано значно менше її підтримують прихильники ОПЗЖ (29%).

Істотно впливає на сприйняття цієї норми закону рідна мова респондентів. Серед тих, для кого рідною мовою є українська, 63% підтримують обслуговування українською, а серед тих, для кого рідною є російська – 26%. При цьому рідна мова є навіть більш значущим фактором, ніж регіон походження респондентів. Серед тих мешканців Півдня та Сходу, для яких рідною мовою є українська, більшість підтримують норму закону. Натомість носії

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

російської мови навіть на Заході та в Центрі дещо не підтримують цю норму закону, ніж підтримують. z 59% українців відзначають, що за їхніми спостереженнями, за останні пів року використання української мови у сфері обслуговування та торгівлі стало більше (26% сказали, що трохи більше, а 33%, що суттєво більше). Майже третина громадян (31%) не помітили будь-яких змін у частоті вживання української мови.

Збільшення частоти використання державної мови помітили в усіх регіонах. При цьому на Сході найчастіше (44%) говорили, що використання української суттєво зросло (і ще 20% завважували, що збільшилося трохи). Однак на Півдні найчастіше відзначали, що з використанням мов нічого не змінилося (41%). z 14% українців зізнаються, що вони при спілкуванні завжди переходять зі своєї рідної мови на мову, якою до них звертається співрозмовник (звісно, якщо вони цією мовою володіють). 41% переходить, але залежно від ситуації. Ще майже 41% сказав, що не переходить ніколи. В Україні вочевидь найчастіше такі ситуації постають з українською та російською мовою, коли носії російської переходять на українську з україномовними співрозмовниками або україномовні люди переходять на російську, якщо нею розмовляє їхній співрозмовник. Ще одним способом подивитися на цю проблему є співвідношення тої мови, яку українці вважають своєю рідно, з тією, якою вони переважно спілкуються вдома. Назагал частіше стається ситуація, коли люди, для яких рідною є українська мова, вдома здебільшого спілкуються російською. У масштабах країни з тих, для кого рідною є російська, 95% спілкуються нею ж і вдома. Натомість серед тих, для кого рідна українська, вдома нею ж спілкуються 77% (тобто близько 20% попри те, що вважає рідною мовою українську, вдома все ж розмовляють російською). Ще більш виразно ця тенденція помітна у регіональному розрізі. На Заході та в Центрі здебільшого люди вдома спілкуються тією мовою, яка для них рідна. Однак на Сході та Півдні майже половина респондентів, для яких українська є рідною, вдома переважно спілкуються російською. Цей розрив свідчить про те, що на Півдні та Сході сприйняття української як рідної часто є радше маркером ідентичності, однак фактичне використання мов інакше з огляду на історичні умови.

• 78% українців вважають своєю рідною мовою українську, а 18% – російську. На Заході та в Центрі майже абсолютна більшість відзначає, що українська є їхньою рідною мовою. У Південному регіоні 56% назвали рідною українську і 41% – російську. На Сході 59% рідною вважають українську і 34% – російську. Вікові відмінності полягають у тому, що молоді люди дещо частіше вважають своєю рідною мовою українську. Серед молоді віком 18–29 років українську вважають рідною 83%, а серед найстаршої групи (респонденти, яким за 60) – 74%. Така сама динаміка спостерігається, якщо аналізувати окремо Південь та Схід: 64% молоді Півдня та Сходу вважають рідною українську, натомість серед найстаршого покоління – 53%. Сприйняття рідної мови залежить і від типу поселення. Серед мешканців міст-мільйонників найбільше (55%) рідною вважають українську, 40% – російську. Серед мешканців менших міст та сіл українську називають рідною значно частіше. Російську мову частіше за українську вважають рідною у містах-мільйонниках Півдня та Сходу України (55% – російську, 36% – українську). Знову ж таки, в менших містах та селах Півдня та Сходу українську називають рідною близько двох третин населення, а російську – близько третини. Імовірно, існує вікова динаміка й серед населення міст-мільйонників Півдня та Сходу (тобто молодь у великих містах буде частіше сприймати українську рідною, аніж старше покоління). Однак цю тенденцію можливо буде перевірити у майбутніх опитуваннях із більшою вибіркою, адже такий аналіз вимагає залучення чотирьох змінних: регіону, віку, типу поселення та рідної мови респондента. Це призводить до низької наповненості груп, аби результати такого аналізу можна було вважати надійними в опитуванні з вибіркою близько 2000 респондентів. Джерело: Фонд “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (https://dif.org.ua/article/denukrainskoi-pisemnosti-ta-movi-2021-chi-stae-derzhavnoi-movi-bilshe-u-publichnomu-prostori)

ЧАС І ПОДІЇ

#45 I 11.10.2021

! 0

" #$#"%&%' ()'

* !

" ! .

/ #

. 5 $

2. 5 Безкоштовні консультації по телефону і з допомогою системи Zoom

Особисті консультації в офісі – $250 (будуть відраховуватися надалі з Вашої оплати послуг адвоката) Графік Роботи: Пн-Пт: з 10 ранку до 8 вечора Сб.-Нед. з 9 ранку до 2-ої дня

773-600-2727

jsager@jsassociates.info

ЧАС І ПОДІЇ

ІСТОРІЯ

#45 I 11.10.2021

9 листопада в Україні відзначають День української мови і писемності. А за православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця. Який між цим зв’язок? Нестор Літописець (1056– 1114) – монах Києво-Печерської лаври, автор найдавнішого літопису України, укладеного на початку 12-го століття – «Повісті врем’яних літ». Цей твір є головним джерелом вивчення стародавньої історії України. «Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити» – цими словами починається літопис. У ньому печерський чорноризець зумів показати історію нашої держави на широкому тлі світових подій. Науковці стверджують, що у середньовічній історії немає прикладів рівних літопису Нестора. Доктор історії Ігор Гирич називає Нестора Літописця «першим істориком України-Русі». «У «Повісті» Нестор пов’язує історію України з історією світу… Ідею єдности і політичної незалежности Української держави проголосив Нестор у часи, коли вже йшов швидкими темпами процес розподілу тодішньої держави на окремі землі», – пише доктор історичних наук Наталія Полонська-Василенко. Отже, у «Повісті» не лише історія. Держава – за Нестором – єдина розумна природна організація, що робить людей суспільством. Поза державою вони перестають бути людьми і перетворюються на щось подібне до отари худоби. Нестор Літописець вважає, що всесвітнім історичним процесом керують добро і зло. Але не безпосередньо, а через діяльність звичайних живих людей – через їхні характери і вчинки. Від перших оповідань і до останніх записів древнього літопису лунає думка, що зло карається. Хто і коли б не вчинив зло – матиме покуту.

Зображення київського літописця та письменника-агіографа періоду України-Русі Нестора Літописця (близько 1056 – близько 1114) на гравюрі 19-го століття

Повість Нестора Літописця – перша писемна історія України

«Пов࣎сть временныхъ л࣎т» (Повість минулих літ) – літописне зведення, складене в Києві в XI – на початку XII століття. Одна з найдавніших літературних пам’яток періоду УкраїниРусі. На фото: фрагмент тексту Повісті у Радзивіллівському літописі (список XV століття), що змальовує похід Віщого Олега на Царгород

Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора Літописця «одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя». І саме з «Повістю врем’я-

Зображення київського літописця та письменникаагіографа періоду України-Русі Нестора Літописця (близько 1056 – близько 1114) на гравюрі Леонтія Тарасевича, гравера кінця XVII – початку XVIII століття

Мініатюри із зображенням хрещення князя Володимира Великого та його дружинників, якими прикрашено текст «Повісті минулих літ» у Радзивіллівському літописі XV століття

них літ» пов’язують початок історії української літератури. Михайло Драгоманов у доповіді на літературному конгресі в Парижі 1878 року зазначив: «Що стосується Літопису Нестора, Слова про похід Ігоря і т.д., то ці твори були безпосередніми плодами місцевого життя стародавньої України. Ці твори започатковують українську літературу». Прикметно, що в Росії «Повість» Нестора Літописця називають «великим наследием России» і чіпляють до «истоков русской литературы». Один із найкращих знавців давніх рукописів професор Василь Яременко стверджує, що «У літописі Нестора немає жодного російського слова… а українська лексика ллється суцільним потоком». «Повість врем’яних літ»

написана церковнослов’янською мовою, тодішньою літературною. Але дійсно у тексті представлена величезна кількість слів із україн-

віглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря…» Князь Святослав виступив «з дружиною своєю», князь Ростислав потонув у ріці «перед очима Володимировими», пресвітер Іларіон викопав «печерку малу», преподобний Антоній поставив «церквицю малу»… Віщий Олег промовляє «ніколи», княгиня Ольга звертається до Святослава «сину», кияни до князя Володимира – «княже», Ярослав Мудрий до війська – «дружино», князь Ізяслав до брата «брате, не тужи», в оповіді воїна звучить «сокирою і ножем»… Перший ректор Університету святого Володимира Михайло Максимович ще 1896 року в публічній дискусії з імперськими ідеологами про мову «Повісті» наголошував: «Якщо у Нестора написано: «цариця», «у отця», «перебреде Донець» і т.д. – то ми повинні визнати, що це написано українцем». «Мова Нестора має значні сліди українського мовлення, – стверджує професор Василь Яременко і вважає, що «Повість врем’яних літ» – це не просто пам’ятка української писемності… вона має стати букварем нашої національної свідомості». Безумовно, що для такого результату літопис треба вивчати, популяризувати і згадувати незрівнянно частіше, аніж раз на рік 9 листопада, у День української писемності та мови. Але коли, врешті-решт, це відбудеться і «Повість» стане «букварем нашої свідомості», то «русский мир» зникне. Бо наш найдавніший літопис ущент спростовує головні засади цієї імперської ідеології – про «колиску трьох братніх народів», старшого московського брата, «общерусскую» історію і «малороссийское наречие». І головне, що історія Нестора Літописця про те, «Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити», дає вичерпне пояснення щодо тисячолітньої традиції українського дер-

Срібна пам’ятна монета «900 років Повісті минулих літ», номіналом 10 гривень, випущена Національним банком України у 2013 році

ської – розмовної мови тисячолітньої України-Русі: «хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, печерка, пороги (Дніпровські), сором, туга, подружжя, корчага, не-

жавотворення і українського слова. Автори: Ірина Костенко, Ірина Халупа Джерело: РадіоСвобода (https://www.radiosvoboda. org/a/30934082.html)

ЧАС І ПОДІЇ

#45 I 11.10.2021

ƚƸƨƪƴư ƪ ƨƪƺƶƴƶƩǍƳǄƵưƽ ƨƪƨƸǍǇƽ ƕƭǁƨƹƵǍ ƪưƷƨƬƲư Ƶƨ ƸƶƩƶƺǍ ƒƸưƴǍƵƨƳǄƵǍ ƹƷƸƨƪư ² ƲƸƨƬǍƮƲư ſƴƴǍƫƸƨƾǍƱƵƭ ƷƸƨƪƶ

U\ZDNODZ#DWW QHW

Ми страхуємо:

t ɶʘʨʤ t ɷʩʚʞʣʠʞ ʠʘʖʦʨʞʦʞ t ɼʞʨʨʵ t ɸʧʻ ɷʻʝʣʛʧ ʇʨʦʖʫʤʘʠʞ

Ваш агент

ʔʡʻʵ ʇʠʩʟʗʻʚʖ

ʄʨʦʞʢʖʟʨʛ ʝʣʞʜʠʩ ʚʤ 20% ʥʻʚʥʞʮʻʨʲʧʵ ʣʖ ʨʛʡʛʪʤʣʣʩ ʖʥʡʻʠʖʬʻʴ ʚʡʵ ʗʛʝʥʛʭʣʞʫ ʘʤʚʻʼʘ o “KnowYourDrive”

ʆʄʀɭɸ ɸ ɷɭɽʃɻʇɭ

Знижка до

35% на страхування

будинку або квартири з авто!!!

СТРАХУВАННЯ ʉ ʣʖʧ ʣʖʚʻʟʣʖ ʧʨʦʖʫʤʘʖ ʠʤʢʥʖʣʻʵ ʘʻʚʢʻʣʣʞʟ ʧʛʦʘʻʧ ʫʤʦʤʮʻ ʬʻʣʞ ʨʖ ʠʘʖʡʻʪʻʠʤʘʖʣʻ ʥʦʖʬʻʘʣʞʠʞ

] ʢʤʗ

8 $IJDBHP "WF $IJDBHP

ІСТОРІЯ

«Товариші! Дорогі товариші! Кому з вас не кортіло, не кортить і не кортітиме поїхати за кордон? Покажіть ви мені такого чоловіка. Покажіть ви мені такого дивака, щоб йому хоч раз не снився Париж, Берлін, або… хоч поганенький який-небудь Лондончик… Мені кортіло, кортить і ще кортітиме». Не важливо, кому з українських письменників 1920-х років належать ці слова, — підписатися під ними могли б усі без винятку. Поїхати за кордон, особливо в Європу, мріяла кожна свідома людина. Та як туди потрапити? Остап Вишня з власного досвіду радив: «Найпевніше: щоб поїхати за кордон, бажаю вам придбати харрошу язву в шлунку. Круглу. Як її придбати? Хай колись на дозвіллі розповімо. Харроша буде язва…». А проте за кордон письменники їхали не тільки в європейські лікарні й санаторії. Практикувалися цілком офіційні відрядження, і це могли бути не лише гастролі чи участь у виставці. Відала ними комісія із закордонних відряджень при Народному комісаріаті освіти, а її рішення мала затвердити комісія Народного комісаріату Робітничо-селянської інспекції. Це був дуже серйозний орган у 1920-х, який займався питаннями державного контролю. От, скажімо, перша комісія на засіданні 10 грудня 1928 року ухвалила відрядити «письменника Ялового М. Н. до Франції терміном на 3 місяці для ознайомлення з мистецтвом, літературою та для наукової праці по книгозбірнях». А друга комісія засідала вже 28 грудня й постановила «дозволити за умови згоди на це відрядження ЦК КП(б)У». Що ж бачили в Європі 1920-х років українські письменники, крім незнайомих краєвидів, історичних пам’яток і класової нерівности? Враження їхні залишилися не тільки в листах, а й у репортажах про такі поїздки. А географія їхніх маршрутів охоплювала майже всю Європу — від Венеції до Швеції, від Чехії до Франції.

Берлінський день

Так називалася збірка «усмішок закордонних» Остапа Вишні, але першим у Берліні побував не він. У грудні 1924 року в Європу вирушила трійця письменників, представників Спілки пролетарських письменників «Гарт». Вони мали

Європейські канікули. 1925 року Прага здалася Валер’яну Поліщуку «чуточку кращою за Харків і гіршою за Київ». фото: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ

Від Венеції до Швеції Українські письменники в Європі 1920-х років

ознайомити «гнилий Захід» із досягненнями пролетарської культури й налагодити зв’язки із закордонними письменниками. Це було офіційне відрядження від Наркомосу. «Гарт» очолював колишній боротьбист Василь Еллан-Блакитний, а Наркомос — колишній боротьбист Олександр Шумський, який протегував «Гарту». Щасливі квитки витягнули Олесь Досвітній, Валер’ян Поліщук і Павло Тичина. Їх не важко впізнати в портретах, які описав Досвітній у «Нотатках мандрівника»: «Один із них час від часу поправляє пенсне та незручну валізу під головою, другий автоматично крутить між пальцями хризантему». В окулярах ходив Тичина, а Поліщук любив носити квітку в петлиці. Берлін нікого не вразив, ба навіть розчарував. Радянські письменники сподівалися знайти в країні, яка пережила революцію, однодумців і спільників. А так… Ну, багато людей, ну, дуже активний вуличний рух, ну, скрізь ревю, кафешантани, повії й гей-клуби. Та загалом застій і стагнація. Валер’ян Поліщук писав у листі дружині: «Вражіння на мене Берлін ніякого не зробив, вечором, правда, тут гарно, бо сила електрики й електричної реклами. Правда, рух надзвичайний, але нездорове життя, хворобливе, будинки сірі, буденні, мертві, техніка не має, на моє відчуття, сміливости, дим, і тільки авто та блискучий асфальт радують очі. Німці некрасиві всі, німки паршиві, одягатись не вміють, ноги, як дрючки, словом, Берлін мені не подобається і з того боку. Політично тут буржуазна тупа республіка із соціал-демократами на чолі; аж тут видно, які вони лакеї й плазуни. Ніяких ознак, що тут була революція, немає». У «соціально-побутових нарисах» «Розкол Європи» (1925) Поліщук усе це описав детальніше і яскравіше. А проте і в листах додому, і в книжці ключовий епітет для Берліна — «мертвий». Такі самі враження залишилися і в Олеся Досвітнього. Його репортаж «Нотатки мандрівника» було надруковано у 1925-му в журналі «Червоний шлях», а окремою книжкою він вийшов лише через чотири роки.

Знайомства корисні й не дуже У Берліні українські письменники не тільки відвідували різні ціка-

ві заклади, яких не було в СРСР, а й виконували завдання Наркомосу — налагоджували контакти з митцями. Саме під час цієї поїздки зав’язалося знайомство з художником Ґеорґом Ґроссом, чільним представником берлінських дадаїстів. Ґросс уславився як графік, майстер соціально-політичної карикатури. Поліщук одразу загорівся ідеєю влаштувати в Харкові його виставку. Цю ідею не реалізували, але коли в кінці того року виникла ВАПЛІТЕ й серед її керівників був Олесь Досвітній, одним із перших видань «академії» став памфлет Ґеорга Ґросса «Мистецтво в небезпеці» (1926).

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021 страцію з нагоди звільнення з в’язниці відомого німецького поета й драматурга, анархіста Еріха Мюзама. Мюзам вийшов за амністією, за якою звільнили також організатора «пивного путчу» Адольфа Гітлера. Мюзам засуджував нацистів ще до їхнього приходу до влади. У березні 1933-го його схопили штурмовики й повісили після 17 місяців катувань. Тоді ж таки доробок Ґеорга Ґросса оголосили «дегенеративним мистецтвом», а художник ще 1932 року емігрував до США. У репресіях загинули й ті, хто приймали українських письменників у Берліні. Повноважний представник СРСР у Німеччині й Австрії Володимир Ауссем, уже арештовуваний і оголошений активним троцькістом, зник безвісти в тайзі 1937 року. Миколу Крестинського, який у 1920-х на гроші Кремля організовував революцію в Німеччині, розстріляли 1938 року.

Рожеве повітря Парижа

Не справили враження на українську трійцю й інші німецькі міста, де вони побували, — Гамбург, Дрезден і Лейпциг. Хоча Поліщук «обдивився… Дрезденську галерею з рафаелями й тіціанами та іншими рембрандтами й ван-дейками. Вражень багато, але од західноєвропейської культури з кожним днем все більше й більше розчарування!». З Німеччини Досвітній, Поліщук і Тичина поїхали… ні, не в Париж, а в Прагу. До того часу вони вже між собою зовсім розсварилися. Перші двоє вважали Тичину противним скнарою, який голодує, бо шкодує грошей і замість повноцінного обіду їсть копійчаний бутерброд. А Тичина переживав відчуження і теж страждав. Зрештою, Поліщук мусив змиритися: «У Празі він потрібний, бо своєю неясною творчістю відповідає й імпонує цілком тим емігрантським колам з їх провінційними, з українського болота виловленими думочками та настроями. А все-таки й він свідчить за Радянську Україну й проти них».

Програма концерту капели «Думка» в Парижі. 15 січня 1929 року

Закордонні усмішки. Обкладинка книги «Берлінський день» Остапа Вишні, художник Борис Фрідкін (1930)

А після зустрічі з Ґроссом письменники поквапилися на демон-

У Празі Поліщукові найбільше сподобалися концерти: «…Прага мені так набридла, як гірка редька. І публіка тут якась обмежена, і життя тут дрібне, і навіть комуністичні кола не зробили на мене враження. Одне добре тут іде — це музика». Тут Поліщук слухав Ваґнера й ДворПродовження на стор. 12

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

РЕКЛАМА – МЕДИЦИНА

(OLLYWOODȩ3MILEȩ,TD «¬ª«ª©¯ * ¤ ¤ ®ª¨ ®ª§ª *³©¤± «ª§¯ ǘƸǏǊ ǆǐǓǔǕǑǏƸ

Ȫ ǙǪǳǴǬǢ ǩǵǣȇǤ

GVIHMX GEVHW GLIGOW Ȫ ǑǭǰǮǣǵǤǢǯǯȁ Ȫ ǓǬǭǢǦǯȇ ǤǪǦǢǭǧǯǯȁ ǩǵǣȇǤ ǴǢ ǯǢǲǰǻǵǤǢǯǯȁ ǬȇǳǴǬǰǤǰȈ ǴǬǢǯǪǯǪ Ȫ ƸǮǱǭǢǯǴǪ Ȫ ǑǲǰǴǧǩǵǤǢǯǯȁ Ȫ ǍȇǬǵǤǢǯǯȁ ǬǰǲǧǯǧǤǪǷ ǬǢǯǢǭȇǤ Ȫ ǏǧǤȇǦǬǭǢǦǯǢ ǳǴǰǮǢǴǰǭǰǥȇǹǯǢ ǦǰǱǰǮǰǥǢ

-RRE 7SOSPSZ

ǎǪ ǲǰǩǮǰǤǭȁȅǮǰ ǵǬǲǢȈǯǳǾǬǰȀ ǲǰǳȇǫǳǾǬǰȀ ǴǢ ǢǯǥǭȇǫǳǾǬǰȀ ǮǰǤǢǮǪ ǑǲǪǫǮǢȅǮǰ ǣȇǭǾǺȇǳǴǾ ǳǴǲǢǷȇǤǰǬ

ȩ. ȩ#ICEROȩ!VE ȩ,INCOLNWOOD ȩ),ȩ

BOHDAN BILAS D.D.S. Приймає пацієнтів в Українській околиці з 1981 року

Усі види стоматологічних послуг пос слуг • Пломбування П б • Коронки • Протези • Імпланти • Лікування кореневих каналів • Чистка зубів

Приймаємо більшість страховок Можлива оплата кредитною карткою

В офісі розмовляють українською, російською, польською 2226 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622

773-278-8380 0

БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ

OAKTON HEALTH CENTER В ЦЕНТРІ ПРИЙМАЮТЬ: • Сімейні лікарі • Терапевти • Гінеколог • Психіатр • Ендокринолог ɉɪɨɜɿɞɧɢɣ ɫɿɦɟɣɧɢɣ ɥɿɤɚɪ ɡ ɛɚɝɚɬɨɪɿɱɧɢɦ ɞɨɫɜɿɞɨɦ %RDUG &HUWL¿ HG 3K\VLFLDQ Ȼɟɚɬɪɢɫɚ ɉɚɡ

Офіс затверджений (сертифікований) INS

ɞɥɹ ɨɛɫɬɟɠɟɧɶ ɩɪɢ ɨɬɪɢɦɚɧɧɿ

Green Card ǻȎȗȐȖȑȳȒțȳȦȳ ȤȳțȖ

ǔǺǵǳǷǭ 10

ɭ ɜɢɩɚɞɤɭ ɩɪɟɞ¶ɹɜɥɟɧɧɹ ɰɶɨɝɨ ɨɝɨɥɨɲɟɧɧɹ

• Госпіталізація в кращі • Знижки для пацієнтів госпіталі Чикаго та околиць без страховок • Відвідування • Щеплення (прививки) хворих пацієнтів в • Медичне тестування домах пристарілих і стану здоров’я після реабілітаційних центрах виробничих та побутових • Приймаємо страховки, а травм, а також також Medicare та Medicaid автомобільних аварій Ɋɨɡɦɨɜɥɹɽɦɨ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨɸ ɪɨɫɿɣɫɶɤɨɸ ɚɧɝɥɿɣɫɶɤɨɸ ɦɨɜɚɦɢ

_ ZZZ 2DNWRQ+HDOWK&HQWHU FRP 2DNWRQ 6W 6NRNLH ,/

12 жака, а перед тим у Берліні нову угорську музику й Стравінського. Загалом же своє враження від міста він окреслив так: «Прага чуточку краща за Харків і гірша за Київ, це факт». Нарешті Париж! Ще й вдалося покинути в Празі Тичину! Отож у Парижі Поліщук і Досвітній змогли розгулятися на повну. І Париж їм обом страшенно сподобався. Навіть скупий на слово Досвітній захоплювався красотами Парижа, а найбільше — привітністю французів: «Дивна штука! Чому парижани, що їм протягом десятиліть таки добре остогидли чужоземці, ще й досі не згубили до них інтересу? <…> Вам не буде сумно ні в таверні, ні в вагоні, ні в крамниці, ні в готелі — ніде! Особливо в таверні. Ви неодмінно будете увагою ввічливих французів: ціла таверна буде гадати, якої ви національности, який-небудь молоденький лейтенант або каменяр стане неодмінно за конферансьє, і почнуться здогадки; спом’януть усі нації, крім, звичайно, вашої, а коли ви врешті весело назветеся, тоді почнуться згадки: хтось неодмінно розповість щось з цього приводу, і ви станете приятелем всіх одвідувачів таверни». Йому вторив Поліщук у листах до дружини: «Пишу тобі з чудової столиці світу, мого любого (вже мого, бачиш?) Парижа. Це, здається, єдине місце в Західній Європі, де я можу жити, не скучати, почувати себе веселим, бадьорим і любити всіх і вся, крім буржуазії… Французи мені прямо до серця йдуть. Така чудесна нація, весела. Йде й свище, робить і співає, їсть і компліменти до печені додає та присипає перчиком словечок».

Від Парижа до Біаррица з тріумфом Чудесна французька нація з таким самим захватом вітала взимку 1929 року капелу «Думка» на чолі з Нестором Городовенком. Від товариства культурного зв’язку із закордоном з капелою поїхав Дмитро Грудина, театральний діяч і письменник. Він і описав ці гастролі українського колективу в книжці «Перший рейд» (1930). «Рейд» відбувся так успішно, що всі вірили й у наступні гастролі. Квитки на концерти «Думки» було розпродано ще до приїзду капели. У Парижі концертами диригували знаменитий швейцарський диригент Ернест Ансерме й російський композитор

ІСТОРІЯ Алєксандр Ґлазунов. Капела виконувала твори українських митців — Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, зокрема й «Щедрика», Михайла Вериківського, Пилипа Козицького. Коли зі сцени прозвучали твори Шарля Ґуно, Клода Дебюссі й Моріса Равеля, публіка буквально зірвалася з оплесками. І навіть сам Равель, присутній у залі, був у захваті. З Парижа капела поїхала за маршрутом Ліон, Монпельє, Бордо, Біарриц. Тут, на атлантичному курорті, капелі довелося виступати в концертній залі казино. Хоча надворі був лютий, у Біарріці вже пахло весною. Місто «з дуже теплою сонячною годиною, з кучерями виноградників, біля яких уже ходять селяни, так як у нас, приміром, у квітні, копаючи та угноюючи землю. Бурхливі хвилі, зелень, прозоре повітря — усе це одразу настроює на мирний лад кожного, хто дістається цього благодатного краю. «Умиротворилися» й думчани. — Отут би з тиждень, то й загорів би, як у липні в Криму». Та довго засмагати не довелося. Капела повернулася в Париж, де дала останні концерти, а потім, дізнавшись, що в Лондон таки ніхто не поїде, записала свою першу платівку. Грудина вважав, що цей день, 25 лютого 1929 року, «Думка» ніколи не забуде. «У цей день в Парижі, в театрі Des Champs-Élysées о 3-й годині опівдні Державна українська мандрівна капела «Думка» — перша українська радянська капела — наспівувала українські пісні на грамофонні платівки американської грамофонної фірми «Колумбія». У цей день уперше за своє десятилітнє існування «Думка» почула… сама себе. І, здається, вперше за все існування української пісні ця пісня пролунає широко по всьому світу аж до найвіддаленіших кутків земної кулі. (12 000 філій має «Колумбія».)». На платівці, яка вийшла мільйонними тиражами, записали народні пісні в обробці українських композиторів, «Заповіт» Шевченка, твори Ґуно, Шумана й інших.

Коли життя — як кіно

А от Євген Черняк їхав зворотним маршрутом — із Ніцци в Париж. На французьку Рив’єру він потрапив з італійської Рив’єри, а перед тим був у Генуї, Мілані, Вероні, Венеції й Удіно. А взагалі в Італії він опинився з транзитною візою тільки

#45 I 11.10.2021

Радянські акценти. У «Нотатках мандрівника» Олесь Досвітній із захопленням описував красивий і привітний Париж, де він був ладен «любити всіх і вся, крім буржуазії»

для того, щоб дістатися до Франції. Бо він був у Відні, а «потрапити з Відня до Парижа можна трьома шляхами — через Німеччину, Швейцарію або Італію». Через Німеччину Черняк не хотів їхати, щоб не втратити візу, яку йому видали в Берліні на поворот туди з Парижа. Тому довелося вибирати два останні. Дипломатичні відносини зі Швейцарією Союз розірвав після вбивства в Лозанні Вацлава Воровського. До швейцарського консула звертатися ніхто не наважився б. Залишився один шлях — через Італію, та й той непростий. Торік в Одесі застрелили італійського віцеконсула, й Італія неохоче видавала радянським громадянам навіть транзитні візи. Чернякові ж нікуди було діватися. Він і у Відні опинився не з власної волі — його депортували з Чехословаччини. За кордон Євген Черняк поїхав як представник ВУФКУ — Всеукраїнського фотокіноуправління, де він був членом правління. У Берліні вони з торгпредом Овсієм Гольверком підписали угоду з компанією «Національфільм» про прокат українських фільмів за кордоном, про спільне кіновиробництво й прокат цих фільмів у Радянській Україні. З Берліна Черняк рушив у Прагу на перемовини з чеськими кінопромисловцями, але після приїзду його заарештувала поліція й вислала з країни. Радянське посольство подало протест у чеське Міністерство закордонних справ, але Черняк уже давно був у Відні, Потсдамі, гуляв у Пратері, відвідував Шенбрунн і Сан-Сусі.

Австрія, Італія й Монако очима блогера

Крамольні враження. За «Листи з чужих країв» Євгена Черняка звинувачували у «вихвалянні фашистської Польщі» й зобов’язали покаятися. фото: приватний архів Єлєни Гаврічевої (Москва)

ЧАС І ПОДІЇ

І ось Євген Черняк завдяки «щасливому випадку», якщо таким можна вважати висилку з країни, майже «галопом по Європах» оглядає три країни, ба навіть чотири. Та хоч він і шкодує, наприклад, що бачив Італію тільки з вікна автомобіля й потяга, його спостереження дуже влучні, а замальовки художні. Як порядний галичанин він добре знав німецьку, але італійської не знав зовсім. Це не заважало йому за допомогою кількох румунських слів, вивчених на фронті, познайомитися з супутницями, які за браком ножа намагалися пилочкою для нігтів відкрити бляшанку консервів. Дами програлися в казино Монте-Карло і їхали в Париж. Уже цікава історія вимальовувалася. І цим Черняк нагадує сучасних бло-

герів. З кожної дрібнички він робить «сторіз». Ось фокстрот, який збурив радянських дипломатів, аж на зборах партосередку вирішували, чи дозволено його танцювати (ухвалили, що так). Чи спроба автора повечеряти в ресторані на міланському вокзалі. Замовив суп, «через десять хвилин кельнер вже безшумно зупинився коло мого столика з круглою каструлею, тарілками й тертим сиром. Я ніяк не міг збагнути, нащо тут ще той сир, а головне, не бачив глибокої тарілки для супу. Він розкрив каструлю, і я побачив звичайнісінькі білі, довгі, як дощові гробаки, макарони. Мені стало ніяково — їсти замість супу макарони. Але це Італія — подумав я і заходився притрушувати їх сухим пахучим сиром». Ба навіть фото в нього підібрано відповідні. Тут не тільки традиційні робітничі квартали, демонстрації та страйки, а й усі побачені історичні пам’ятки, фото інтер’єрів казино й кафешантанів. Шкода, що тогочасний друк не давав письменнику можливости вмістити більше якісних знімків. Черняк умів передати емоції одним реченням: «Пратер — це щось виїмкове, суто віденське. Як немає другого Відня, так немає другого Пратера»; «Місто на воді дуже глибоко вражає людину з степу»; «Середземне море котило до генуезьких берегів величезні, як двоповерховий будинок, хвилі, а сильний вітер із землі здував з них піну й розносив її, як узимку розносить сніг. Було враження справжньої снігової завірюхи. Що може бути краще, як стояти під гарячим італійським сонцем і дивитись, як коло ваших ніг бушує метелиця?». Його порівняння завжди дотепні й доречні. «Італійці, як і французи, не розуміють ні обіду, ні вечері без вина. Вино ввійшло в побут куди глибше, як у нас горілка». А добра дорога в Італії нагадала йому, як ванько на асфальтованій вулиці в Харкові питав його: «А скажіть, громадянине-товаришу, чи де є такий город, щоб вся мостова така була? То-то лафа візникам». І висновок його невтішний: «Треба сотні мільйонів карбованців, величезного ентузіазму людности, щоб скільки-небудь зробити нашу дорогу подібною до доброї дороги».

Велика книжка хюґе

Одночасно з Євгеном Черняком 1928 року на іншому краю Європи Продовження на стор. 13

ЧАС І ПОДІЇ подорожував невтомний Валер’ян Поліщук. І його друга репортажна книжка — «Рейд у Скандинавію» — теж нагадує блог. Рука тягнеться написати «інстаграм», але в Поліщука, Черняка й інших не було персональних гаджетів і можливостей для фотографування, не кажучи вже про відео. Поліщук старанно добирав, купував і діставав гарні листівки, пересилав їх дружині в Харків і просив зберегти, щоб він ними проілюстрував майбутню книжку. Дружина все точно виконувала, і книжки справно виходили. І обсяги розділів у «Рейді в Скандинавію» — ніби справді для соцмереж, по дватри абзаци. Скандинавія Поліщука просто зачарувала. Цього разу він і не поривався писати «соціально-політичні нариси», хоча у вступі з двох фраз попереджав: «Це була не тривала дослідницька мандрівка — це був рейд у глибину ще мало відомих для нашого широкого читача людських масивів і класових противенств». Та описував Поліщук геть усе: людей, починаючи із зовнішності й одягу, міста, вулиці, погоду, музеї й експонати, транспорт, готельний номер, ресторан, меню, звички (там і тоді кидали велосипед без нагляду та приходили за ним через кілька днів), новітню конструктивістську архітектуру й інтер’єри, якими він захоплювався ще до того, а тепер бачив їх утілення навіч. Окремий розділ він присвятив Едварду Мунку (називав його Мюнх і пояснював принципи фонетичної передачі прізвища) і аж три — Олександрі Коллонтай, амбасадорці СРСР у Норвегії, одній з перших жінок-дипломатів у світі.

ІСТОРІЯ

#45 I 11.10.2021

У фокус письменника потрапили не тільки Осло, Берген, Стокгольм, Гельсінкі, а й країни та міста, які довелося відвідати по дорозі, — Львів, Варшава, Берлін, Гамбург. Ці останні становлять ненавмисний контраст до тієї картини, яку Поліщук побачив у Скандинавії. Ні, він не вживає слово «хюґе», але йому імпонує такий спосіб життя.

«Листи з чужих країв»

Такі дива дивовижні бачили українські письменники в Європі 1920-х років, що про них і не розкажеш за один раз. «Рейд у Скандинавію» можна прочитати в антології «Шляхи під сонцем» («Темпора», 2016). Інші тексти ввійдуть до антології «Листи з чужих країв», яка незабаром побачить світ. І саме ця книжка свого часу стала присудом для її автора. Вийшла вона аж 1932 року, хоча

описано в ній події і враження 1928го. І майже одразу книжка здобула негативну критику. Авторові закидали, що він обминає проблеми класової боротьби в капіталістичних країнах, не викриває глибоких причин світової економічної кризи, затушковує тяжкий матеріальний стан пролетаріату й селянства на Заході та політичний тиск. Ба більше, вихваляє фашистську Польщу й пілсудчину. Євген Черняк тоді вже покинув і ВУФКУ, і Київ. Жив у Харкові, працював заступником завідувача культпропвідділу міськкому ЦК КП(б)У. Розглянувши його книжку як небезпечно шкідливий вияв буржуазних впливів, міськком ухвалив оголосити авторові сувору догану й негайно зняти з посади, заборонити два роки перебувати на партійній і будь-якій ідеологічній роботі, притягнути до відповідальности

працівників видавництва, які пропустили книжку в друк, виявивши при цьому гнилий лібералізм, і звичайно, зобов’язати Черняка покаятися. Ну, і зняти книжку з ринку. Удруге книжка спливе на допитах. Євгена Черняка арештували 11 травня 1933 року в справі «Української військової організації». А 21 червня, розповідаючи про свою «практичну контрреволюційну роботу» в «УВО», Черняк заявив: «… я хочу специально остановиться на контрреволюционной книжке, написанной мной, под названием «Листи з чужих країв». Далі він стверджував, що книжку писав на замовлення таких самих «контрреволюціонерів», як і сам, зокрема висвітлював у ній такі питання: «а) восхваление германской нации, б) восхваление Петрушевича как вождя-президента Галицийской народной республики, т. е. галицийского возрождения, и целый ряд других явно контрреволюционных мест, а также клеветы на партию и соввласть». Останнього в «Листах із чужих країв» точно немає, хіба вважати наклепом нарікання на погані дороги в Україні, а от про німців і Петрушевича справді є. Сьогоднішні читачі зможуть прочитати й вирішити, чи оспівував їх Євген Черняк. І хоча засудили його не за книжку, побачене за кордоном наклало свій відбиток не тільки на творчість, а й на долю всіх письменників, яким пощастило подорожувати Європою 1920-х років. Автор: Ярина Цимбал Джерело: Український Тиждень (https://tyzhden.ua/History/252918)

ЗАЩЕМЛЕННЯ – КОМПРЕСІЯ – БІЛЬ… ДЕКОМПРЕСІЯ – ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД БОЛІ!

МИ ЗНАЄМО ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ!!!

Comprehensive Rehabilitation Clinic

АНДРІЙ ІВАНЧЕНКО, M.D. СТЕНОЗ?

У Вас з’явилась слабкість в ногах і біль в попереку? Можливо у вас стеноз хребетного каналу (грижа міжхребцевого диска). Вам потрібна ДЕКОМПРЕСІЯ!!!

ГОЛОВНА БІЛЬ, ЗАПАМОРОЧЕННЯ?

Можливо, причина в патології верхньо-шийного відділу хребта, і як результат - шийно-черепному синдромі Защемлення нервів і сосудів знімає ДЕКОМПРЕСІЯ!!!

Декомпресія

- звільнення нервових волокон, защемлених випнутим диском, або спазмованими м’язами. Це універсальний спосіб зняти спазм, набряк, запалення і усунути першопричину болі.

985 S. Buffalo Grove Rd., Buffalo Grove, IL 60089 | 847-681-1161 | OrthoPainRehab.com

КУЛЬТУРА

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

Лія Прайс:

«Для частини сучасного суспільства читання виконує функцію своєрідної медитації. Це спосіб утечі від соціальної інтеракції, економічної продуктивності» П рофе рофесорка фе есо орка Ратґерського Ра атґер тґґерсь сько кого університету, американська літературна критикиня Лія Прайс поспілкувалася з журналісткою “Тижня” Ганною Трегуб про трансформацію функції та завдань читання у сучасному суспільстві та власну історію книжок. Співрозмовниця журналу, стала учасницею цьогорічного IV Міжнародного книжкового фестивалю Book Space, що відбувся в Дніпрі.

– Нині рівень читання помітно зменшується, воно переходить до проблемних питань. Чому й навіщо так відбувається, адже читання – одна з суто людських навичок? – Дійсно, сьогодні ми читаємо менше, ніж бібліофіли цього хотіли б для суспільства, проте не певна, що є факти, які засвідчують, наче раніше люди читали більше. У ХІХ столітті письменність поширилась у Європі серед представників усіх соціальних верств, зокрема й серед жіноцтва. Ця доба також була часом, коли журналістика, газети та журнали, стали масово доступними. Якщо глянемо на тогочасну суспільну критику, то виявимо часті нарікання на газети й журнали, що по суті мало відрізняються від тих, які сьогодні лунають на адресу соціальних медіа. У ХІХ столітті люди побоювались, що книжок більше не читатимуть, а лише розглядатимуть картинки й стежитимуть за плітками про знаменитостей на шпальтах газет і журналів. Тобто що зникне вдумливе й неквапливе читання, таке, коли повертаються до вже прочитаного. Не впевнена, що ми можемо знайти свідчення істотного зменшення серйозного читання, проте точно здатні зафіксувати довгу боротьбу між короткими та довгими формами текстів, між ефемерною журналістикою, текстами, які втрачають важливість одразу після прочитання, і книжками, актуальними впродовж століть. Як історикиня, яка досліджує читання, можу стверджувати, що книжки завжди програвали, бо люди в усі часи були неуважними, нетерплячими й до певної міри недосконалими. – Читання довгих текстів потребує вміння зосереджуватися, доволі довго концентрувати увагу. Як вважаєте, чи допомагає воно тренувати такі вольові здібності? – У певному контексті довжину тексту можна розуміти як форму складності, що вимагає терпіння й витривалості. Водночас звичайна поезія може бути складнішою та дивнішою за белетристику. Імовірно, неможливість заховатися або ухилитися від читання є тим, що робить читання коротких поетичних текстів таким складним. Адже тут маємо кілька слів, на яких потрібно зосередитися, натомість у процесі читання довгого роману можна собі десь трошки покуняти й пропустити кілька сторінок. Наявні історичні речові докази, що читачі таки про-

сторінки, коли читали пускали сторінки ко оли ич итал ит ал али ли белебе тристику. Наприклад, у бібліотеках є надруковані в позаминулому столітті романи, у яких певні сторінки лишилися нерозрізаними, а решта – зморщені, зашкарублі, брудні від кількості пальців, що їх перегорнули, вкриті нотатками й записами. Це підштовхує до гіпотези, що читачі справді можуть бути глибоко зацікавленими певним літературним текстом, наприклад романом, але пропустити цілі його частини й навіть не помітити цього – якісь довжелезні описи заходу сонця чи гір, щоб швидше дістатися сторінок, на яких розгортається дія твору. Довгий белетристичний текст дає змогу пропускати певні свої частини, натомість у сонеті чи іншій короткій поетичній формі доводиться бути уважним до кожного слова. Це інша категорія складності й дисципліни. І у випадку читання романів, написаних, скажімо, у ХІХ столітті, і у випадку сучасних серіалів ідеться про вміння зосереджувати увагу певним способом. Це наштовхує на ідею про те, що типовим жанром ХХІ століття є довгі телевізійні серіали, які потребують багатогодинного перегляду. Власне, того зосередження й терплячості, що й великі романи ХІХ століття, які часто були серіалізовані, бо їх друкували частинами в газетах, журналах тощо. – Ви сказали, що століття тому люди не читали більше, ніж тепер. Але чи можна хоча б схематично виокремити в історії період – своєрідну золоту добу читання? – У своїх дослідженнях я використовую й матеріальні свідчення, тобто конкретні книжки, й нематеріальні, тобто економічні дані про книжкову індустрію та видавництво у США. Вони є підставою вважати, що золотим часом читання можна

між часом, потрібним для читання, і тим, який займала інша діяльність. Є жарт, авторство якого приписують філософу Артуру Шопенгауеру: було б дуже добре, якби ви комусь разом із книжкою дарували також час, потрібний для її прочитання. Сьогодні в багатих країнах відбувається дещо, що разюче зменшує рівень і доступність читання. Ідеться не про доступ до книжок, їх ціну чи поширеність бібліотек. Біда не у відсутності доступу до об’єктів, книжок, а в нестачі часу, щоб їх читати. Це та дійсність, яку дуже чітко можна було бачити у США з розгортанням пандемії коронавірусної хвороби, коли зростав поділ між доволі привілейованими американцями, які мають роботу офісних «білих комірців», що її можна робити з дому, і рештою. Оця група диспропорційно заможних, освічених американців забезпечила зростання рівня читання: вони нині читають більше, ніж три роки тому. Також зріс рівень позичання книжок у бібліотеках, зокрема аудіо- й електронних книг. Ті, хто нині працюють з дому, витрачають на читання час, який раніше займало добирання на роботу й назад. Водночас є інша група американців, що не має можливості безпечного перебування вдома. Вона постала перед збільшенням труднощів щоденного життя і, відповідно, купує менше книжок і рідше користується бібліотеками. Тому читають сьогодні ті, кому пощастило бути заможними. Не знаю, чи в Україні ситуація з читанням нині схожа, але в США й частині Західної Європи,

Біда не у відсутності доступу до об’єктів, книжок, а в нестачі часу, щоб їх читати вважати добу, яка, грубо кажучи, починається з моменту поширення масової письменності у ХІХ столітті й триває до часу розповсюдження книжок у м’якій обкладинці, тобто до середини ХХ століття. Такі книжки були дешевими у виробництві й одноразовими; їх продавали повсюдно, а не лише в книгарнях. У США їх можна було купити в супермаркеті, бакалії, аптеці. Ця золота доба читання стосувалася здатності читати, тобто письменності, у поєднанні з доступністю книжок. Тоді був дешевим папір, а отже, й книжки в м’якій обкладинці. Також це час розквіту публічних бібліотек. Щоб означити, коли та золота доба читання завершується, можна обрати різні вихідні точки. Одна з них – піднесення телебачення, ще одна – поява й популярність соціальних медіа. Якщо повернутися до думки про складність читання як виклик, то завжди відбувалося змагання

зокрема у Франції, поглиблюється розрив між тими, хто читає, й тими, хто ні. Межі цього розриву наближаються до меж економічного та етнічного поділів. – Чому, на ваш погляд, читання досі важливе? І чому варто говорити про нього не лише як про цінну, а як про необхідну навичку? – Це запитання належить до тих, на які важко чесно відповісти без певної сентиментальності чи впадання в роздуми на морально-етичні теми. Думаю, можлива відповідь на нього сьогодні відрізнятиметься від тієї, яка була б сто років тому. Тоді люди сказали б, що читання дає нам доступ до інформації та практично допомагає у щоденному житті. Але сьогодні не думаю, що така відповідь релевантна, бо якщо нам треба дізнатися, як щось зробити, то ми звернемося до відео в ютубі. Сьогодні, принаймні для мене, важить ота підказка щодо внутріш-

нього світу та інтелекту, які дає читання. Ідеться не про релігійні чи духовні речі, а про те, що для частини сучасного суспільства читання відіграє роль своєрідної медитації. Це спосіб утечі від соціальної інтеракції, економічної продуктивності. Думаю, ця функція відрізняється від тієї, яку читання мало впродовж довшого відтинка історії. У XVII–XVIII століттях читання було різновидом соціальної активності: багато хто тоді був неписьменним, читали здебільшого вголос для групи осіб, копіювали позичені тексти, залишали багато нотаток на берегах прочитаних книжок. Читання було частиною соціальної взаємодії, чимось схожим на те, що сьогодні відбувається в соціальних медіа. За століття, що відтоді минули, значення читання радикально змінилося. Сьогодні це практика усамітнення, що дає людині змогу побути наодинці з собою. – Одна з ваших книжок присвячена дослідженню власної історії книжок як речей, а не як медіатора, який зберігає й оповідає історію, написану певним автором чи групою авторів. Власне, яким може бути непряме призначення книжок і як воно змінювалося з часом? – Сьогодні нам важко бачити у книжках об’єкти, проте дуже легко уявляємо їх собі як своєрідне знаряддя для передачі набору слів. Бачимо книжки як певні відра чи мішки, в які автор насипав чи налив певний набір слів або думок, тобто посудини, які все це вміщують і несуть до свідомості читачів. Проте важливо думати про книжки як про об’єкти, які мають власне значення, свою історію. Прикладом цього є ситуація, коли значення одного й того самого тексту, на приклад конкретного перекладу Біблії, залежить від величини, розміру, ваги, ціни книжки як об’єкту, що його вміщує. Інколи я зі своїми студентами в університеті роблю одну вправу. Звіддалік, щоб вони не могли прочитати назву, показую їм ряд з шести книжок. Одна з них дуже велика – і студенти кажуть, що її оформлено так, щоб читати за допомогою певних меблів. Цю книжку не розгорнеш, якщо не покладеш на стіл або якусь іншу пласку й широку поверхню. Інша – дуже маленька, з тонкими, майже прозорими сторінками. Студенти кажуть, що цю книжку можна легко покласти в кишеню, щоб прочитати десь дорогою. Ще одна призначена для читання під час якогось університетського курсу тощо. Потім я підношу ці книжки ближче до студентів, і вони бачать, що це Продовження на стор. 16

ЧАС І ПОДІЇ

#45 I 11.10.2021

ƵΤƮƯƺ Ʒƪ ƺƲƷƴƽ ƮƸƻƼƪƬƴƲ ƬƪƷƼƪưΤƬ ǜǊ ƹƸƻƲƵƸƴ ǌ ƴƺƪΥƷƲ ƟƬƺƸƹƲ

ƯƴƻƹƺƯƻ ƮƸƻƼƪƬƴƪ ƹƸƻƲƵƸƴ ǌ ƽƴƺƪΥƷƽ • АВІА - $2.85/LB • МОРЕМ - $1.05/LB ƴƺƪΥƷƲ ƟƬƺƸƻƸǈƱƽ ƻΤǉ ƶƸƵƮƸƬƪ ƫΤƵƸƺƽƻǆ ƺƸƻΤǉb

• ƴƸưƷƪ ƹƸƻƲƵƴƪ ƱƪƻƼƺƪƿƸƬƪƷƪ Ʒƪ • ǃƸƼƲưƷǉ ƬΤƮƹƺƪƬƴƪ ƴƸƷƼƯƳƷƯƺΤƬ Ʊ ǁƲƴƪƭƸ • ƼƺƯƴΤƷƭ ƬΤƮƹƺƪƬƵƯƷǆ

http://atlanticexpresscorp.com/tracking

ƴǘǗǜǏǓǗǏǚǗǯ ǙǏǚǏǌǏǑǏǗǗǩ ƫƯƱƴƸǂƼƸƬƷƲƳ ƬƲƴƵƲƴ ƴƽƺȇƟƺƪ ƱƪƫƲƺƪƟƶƸ ƹƸƻƲƵƴƲ Ʊ ƬƪǂƸƭƸ ƮƸƶƽ

Continental USA 2 2207 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 773-489-9770 AL&AL 400 W. Dundee Rd. Buffalo Grove, IL 60089 847-793-1000 Biovita Natural, Inc 955 W. 75th St. Naperville, IL 60565 630-730-7740

Atlantic Express Main Office 8801 S. 78th Ave. Bridgeview, IL 60455 708-907-3000

Kalyna Corp. 338 S. Rohlwing Rd. Palatine, IL 60074 847-776-7766

Excel Insurance 5150 W. Belmont Ave., #4 Chicago, IL 60641 Eurus Deli 22 W. 535 Butterfield Rd. Glen Ellyn, IL 60137

Biomed 2 4548 N. Harlem Ave. Harwood Heights, IL 60706 847-566-6676

ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ, ПРО ІНШІ ЛОКАЦІЇ АГЕНТІВ ТЕЛЕФОНУЙТЕ 1-630-774-2136

КУЛЬТУРА

Закінчення. Початок на стор. 16

щоразу Біблія. Текст християнського священного писання в тому самому перекладі, проте одна з них призначена для того, щоб покласти її на церковний аналой, інша – кишенькове видання, яке можна прочитати накоротко, коли є декілька вільних хвилин. Ще одна – видання Біблії Асоціації євангельських християн Гедеон (Gedeon’s Bible. – Ред.), американської місіонерської організації, яку найчастіше можна побачити в шухляді тумбочки біля ліжка в готельному номері. Наступна – видання Біблії для секулярного використання в аудиторіях нерелігійних університетів, тобто певний історичний артефакт, який можна порівнювати з іншими, ставити до нього запитання. Я так роблю, щоб студенти побачили – певний текст сам по собі не визначає жодної форми, типу читання. Ту саму Біблію можна читати з духовною метою, а також як частину навчального університетського курсу чи щоб утриматися від якогось прикрого вчинку. Те, що визначає спосіб читання людей, полягає не в тому, що вони читають, а радше в їхніх прагненнях і намірах, очікуваннях від певного тексту. Не скажу, що наявність книжок автоматично означає, що людина здобуде глибокий досвід їх читання. Так, справді, в декого такий досвід є, проте насправді його значення ширше. Цілком очевидно, якщо ми повернемося до теми великої романістики ХІХ століття. Твори, які тоді постали, по-різному сприймали, коли їх видавали як кілька товстих, обтягнених шкірою томів, і коли розділ за розділом друкували, скажімо, впродовж двох років у журналах. В останньому випадку читачі буквально проживали їх за ті два згадані роки. Уявіть, що ви читаєте опублікований розділ і ваші друзі також, – це створює певний спільний ритм. Коли ж белетристичний твір опубліковують як окремий том, його можна читати будь-коли та будь-де, і про досвід колективного читання вже не йдеться. Думаю, моє дослідження є приводом подивитися на книжки, а не через них, як на речі, що мають власну історію, ніж як на посередника, що оповідає історію. – Яким, на вашу думку, може бути майбутнє читання? Який набір факторів на це впливає і чому? – Зростання рівня читання серед частини населення під час пандемії можна бачити як певний обнадійливий сигнал, а водночас – як сигнал для зневіри, бо йдеться про поділ, який стає дедалі виразнішим. У Великій Британії, наприклад, він включає гендерний компонент. Статистика свідчить, що коли школи були зачиненими, школярки читали більше, ніж раніше, а школярі – менше. Моє сумне передбачення полягає в тому, що поширення читання та радості від нього зменшуватиметься й воно стане чимось таким, як сьогодні верхова їзда. Кілька століть тому кінь був один з основних засобів пересування й багато хто вмів їздити верхи, а сьогодні таке вміння – це хобі дуже заможних людей, до якого почасти вдаються, щоб відмежуватися від звичайних, які водять машини. Моя надія полягає в тому, що з читанням так не станеться. Спілкувалась: Ганна Трегуб Джерело: Український Тиждень (https://tyzhden.ua/Culture/253478)

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

тось без вагань викидає освячені речі на смітник, а хтось зберігає роками стоси церковної літератури, іконки, вервички та хрестики і не знає, що з ними робити. Як правильно поводитися з релігійною атрибутикою, яка вже віджила своє, “Галицький кореспондент” запитав у отця Василя Гоголя, кандидата наук з богослов’я, доцента і завідувача кафедри богослов’я Івано-Франківської академії Івана Золотоустого. – Отче Василю, як чинити з іконами, якщо людина хоче їх замінити, адже є випадки, коли їх просто викидають на смітник? – Якщо стара ікона є пошкодженою, найкраще би було її реставрувати, адже вона може таїти в собі мистецьку, а то й історичну цінність або бути, наприклад, родинною реліквією, що передавалася з покоління в покоління. Таким чином, це може бути навіть краще, аніж придбати нову. Також таку ікону можна віднести до храму і порадитися зі священником, що робити з нею далі.

В особливому випадку ікони можна спалювати, молячись при цьому – це не буде паплюженням освяченої речі. Попіл опісля варто закопати там, де не буде ступати людська нога (під хрестом, на подвір’ї храму чи під деревом). Мусимо пам’ятати, що ікона є освяченою річчю, тим паче на ній зображений хтось зі святих, тому викидати її у смітник є гріхом. – Як чинити з маленькими іконками, образками? Усі на полички розставити неможливо. Часто вони просто лежать десь у шухляді стола… Це допустимо? – Їх також можна спалити або заховати в якусь коробку. Часом тексти на звороті чи якийсь образок можуть стати натхненням до молитви. У часи Середньовіччя, та й пізніше, освячені речі складали у спеціальні ніші для зберігання. Це був жест пошани до освячених речей. До речі, колись був звичай на парафіях: старі і знищені освячені речі приносили до гробаря. Він клав їх до нового гробу, і так вони були віддані землі належним чином. Зберігати їх у шухляді не є гріхом чи жестом неповаги, але насамперед ікона є для того, щоб пошанувати того, хто на ній зображений. – Коли попередні власники залишають у помешканні, яке продали, ікони чи іншу церковну атрибутику, що новим власникам робити з ними? – Часто трапляється таке, що при купівлі будинку або квартири нові мешканці виявляють залишені ікони. У такому випадку, як і в будь-якому іншому, не можна викидати ікони старих господарів. Ікона – це святиня, до неї потрібно ставитися з повагою. У тому, що ви їх залишите, немає нічого поганого. Але якщо ви сумніваєтеся через невідому вам історію їх перебування в будинку, ікони можна повторно освятити.

Ікона вимагає пошани

Ненові ікони з вашого будинку можна віднести у храм або комусь подарувати, якщо образи зберегли свій вигляд. Багато хто помилково вважає, що дарувати і приймати образи з чужих рук не можна, але церквою вважається, що дарувати їх – хороша традиція. Ікона не може заподіяти вам шкоди, оскільки це священна річ. Іноді в будинках залишаються старі вінчальні пари, ікони, які вручають молодим під час таїнства вінчання, або ікони ангелів-хранителів покійних родичів чи старих господарів будинку. Такі образи можна залишати у себе. Вінчальна пара зазвичай складається з ікони Ісуса Христа і Богородиці. Ці зображення святих можуть переходити від пари до пари або потрапити до самотньої людині, це допустимо. Ікона – це символ віри. Тому до неї слід ставитися з повагою і трепетом, а не як до предмета інтер’єру. І навіть якщо ви вирішили попрощатися зі старою іконою, зробити це потрібно за правилами, щоб не образити святого, лик якого зображений на іконі, і не нашкодити негожими діями собі. – Де краще придбати новий образ? У церковній крамниці чи у людей на ринку? – Ікона – це мова про Бога, виражена у певній системі візуальних знаків. Вона, як богослов’я, вимагає духовного подвигу. Щодо ікони християнин не може поводитись нейтрально. Вона вимагає певного ставлення. Ікона – це початок діалогу, а діалог – це вже не що інше, як богослов’я, тому важливо, щоб ікона була правильною, тобто щоб були дотримані всі канонічні елементи. Найкраще купувати ікони в церковних крамницях. Там точно не продадуть сумнівні зображення «народних святих», не канонізованих церквою. – Як правильно утилізувати релігійну літературу, молитовники, Біблію? – Викидати чи здавати на макулатуру їх точно не слід. Їх можна спалити або зберігати у якійсь спеціальній коробці. Ці речі є святими, тому їх з легкістю можна й зберігати, бо вони навряд чи сильно заважатимуть. – Поговорімо про натільні хрестики. Якщо він зносився, скажімо, і людина хоче новий, як бути? – Знаєте, окрім такого запитання, ще людей часто цікавить: “А що робити із знайденим хрестиком?” Річ у тому, що хрест, як пише апостол Павло, – це сила Божа і людині від нього неможливо отримати будь-який негативний вплив, та й дуже важко якимось чином його осквернити. Тому хрестик, який ми десь могли знайти, швидше за все, людина просто загубила. Проте в народі існує повір’я, що ні в якому разі

не можна носити знайдений хрестик, тому що ви будете все життя нести чужий хрест. Однак у церкві дещо інші думки щодо цього. Якщо ви знайшли чийсь хрестик або ваш постарів, або є не дуже приємні спогади, то викидати його точно не варто. Якщо хрестик золотий чи срібний, ви можете віднести його в ювелірну майстерню, почистити, а після цього переплавити на якусь прикрасу, золоте кільце чи ланцюжок, або носити в очищеному вигляді. А якщо хрестик дерев’яний і він вже не може виконувати своїх функцій, то правильним рішенням тут буде прочитати над ним «Отче Наш», «Богородице Діво» чи іншу молитву і спалити його окремо від інших речей, при цьому попіл, що залишиться, висипати у місці, де його ніхто не буде топтати. Так само можна вчинити і з вервичкою, яка, скажімо, розірвалася чи пошкодилася. Якщо ж ви не хочете його присутності у себе, чи це подарунок від певної людини, і ви хочете скоріше про нього забути, то єдиним правильним варіантом утилізації такого хрестика є його пожертвування на церкву або ж храм. Дійсно, у храмах приймають старі хрестики і знайдені. Їх зазвичай очищають, переплавляють чи просто роздають бідним. – І на завершення. Усі ми маємо вдома освячені свічки, вербу, воду… Як бути з ними? Як їх правильно, без шкоди для себе, утилізувати? – Освячені речі не можна викидати на смітник, вони мають бути утилізовані шляхетним способом. Усе, що горить (вербу, квіти, яєчну шкаралупу), потрібно спалити. І зробити це слід на благодатній землі – там, де щось росте, тобто на городі, у садку чи на клумбі. Так само непридатну свячену воду слід вилити у квіти чи якусь городину. Те ж, що не горить (розбитий гіпсовий хрест чи фігурка, наприклад), закопайте у землю. Але теж там, де земля благодатна, на якій щось росте – дерева, кущі, квіти. Можна принести освячені речі до церкви. Люди, які там служать, вчинять з ними, як належить за християнськими законами. Наприклад, віск від свічок або поламані хрестики чи інші освячені речі слід віддати священникові, особливо, якщо спалити їх самому неможливо. Немає жодних причин надмірно турбуватися долею свічного воску. Якщо вас щось особливо турбує, можете принести його до храму – там його перероблять на нові свічки або утилізують прийнятним способом. Також віск зі свічок приймають у церковних крамницях. Записала Марія ЛУТЧИН Джерело: Галицький Кореспондент (https:// gk-press.if.ua/ikona-vymagaye-poshany/)

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

ПОСТАТЬ

Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України зберігається добірка матеріалів Іноземного відділення Секретно-політичного управління ДПУ УСРР, яка дає змогу простежити за діяльністю Нестора Махна в останні роки його життя в еміграції. І хоч у той період, у 1930-ті роки, Махно вже не становив реальної загрози для радянської влади, стосовно нього і його близького оточення продовжували вести оперативні справи, розробляли операції, вербували агентуру із колишніх махновців для виведення за кордон.

Найактивніше працювали по Махну і махновцях територіальні підрозділи ДПУ УСРР у Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові, Маріуполі. Тобто там, де жило найбільше вояків так званої Революційної повстанської армії, чисельність якої, за відомостями з оперативних документів ДПУ, сягала 65 000, а в окремі періоди навіть 100 000 осіб. Після того, як повстанський отаман із нечисленними рештками свого війська знайшов притулок на території Румунії, а згодом перебрався до Польщі, проти нього почало працювати, крім контррозвідувальних підрозділів, ще й Іноземне відділення ДПУ УСРР. Адже центральним апаратом радянської розвідки у Москві перед підрозділами розвідки в радянській Україні, які тоді перебували в стадії створення, основними країнами відповідальності були визначені саме Румунія і Польща. Нестор Махно входив до списку найзапекліших ворогів радянської влади. У зв’язку з цим перед ДПУ УСРР ставилося завдання з проникнення до його близького оточення, добування інформації про плани й наміри, виманювання отамана і його соратників на територію СРСР. Силами Одеського окружного відділу ДПУ УСРР у той період велася масштабна операція під назвою «Скрипалі». У рамках цієї операції навіть планувалася фізична ліквідація Махна, але він уникнув смерті. Натомість органам ДПУ вдалося впровадити в його оточення свою агентуру, яка постійно доповідала про його дії і переміщення. У 1923 році, як доповідали закордонні джерела ДПУ, Махно із групою прибічників виїхав із Румунії до Польщі. Одразу після перетину кордону усіх затримала польська дефензива (контррозвідка). Махна тоді утримували окремо у Мокотувськiй в’язницi. Скориставшись дозволом його вагiтнiй дружинi Галині Кузьменко виїхати на лiкування до Варшави, вiн доручив їй вiдвiдати посольство УСРР у Польщi i почати переговори про укладання угоди з радянською владою. Вона зробила все, як велiв чоловiк. Внаслідок цього візиту посольство 29 липня 1922 року надіслало листа до Наркомату закордонних справ УСРР такого змісту: «Дня 22 липня ц. р. в консульський відділ нашого посольства зголосила заяву жінка Махна Галина Кузьменко аби дати їй дозвіл виїзду на Україну для переговорів з Укрурядом у справі повернення групи махновців на Україну (заяву при цьому долучаємо). З безпосередніх балачок з нею виявилося, що їх всіх є 16 чоловік, знаходяться в

Нестор Махно. Останні роки життя за кордоном (розсекречені матеріали)

таборі інтернованих в Стржалкові. Польська влада їх ізолювала від петлюрівців. Зі слів її видно, що махновці дуже невдоволені своїм життям в таборі і хотіли би повернутися на батьківщину. Також зник їх бойовий дух. Сама вона (Галина Кузьменко) робила враження перемученої і знеохоченої, просила навіть маленької грошової допомоги. В балачках кілька разів згадувала, що польські старшини (між ними Білінський) з таборової адміністрації пропонували їм вискок з табору і переправку на Україну, але допомоги наразі не хотіли надавати – казали, що, коли зроблять це, можна буде пізніше допомогти. Рівно ж робила натяки в такому напрямку: «Коли б

нам Укруряд дав невелику бодай допомогу в грошах (якихось 300.000 – 400.000 польмарок) і 6–8 револьверів, ми могли б вискочити з табору і перекинутися за відомом Укруряду на Україну, а звідти перекинулись би на Гуцульщину в Галичину. Таким чином Укруряд був би критим і мав би закиди польурядові, що не видали в свій час Махна». На таку тему Кузьменко кілька разів звертала балачку і підкреслювала, що питання Гуцульщини серйозно в них дискутується. Ми зі свого боку поминули мовчки її пропозиції такого роду і торкнулися виключно того, за чим вона прийшла – себто повернення її на Україну. Ми сказали, що Укруряд ледве чи буде вести переговори з ними як з групою, а кожний з них індивіду-

ально може просити про амністію як всі, що активно боролися з Радянською владою. Така відповідь її не задовольнила, і вона прохала, аби заяву її все-таки вислали до НКЗС» (ЦДАВО України. – Ф. 4. – Оп. 1. – Спр. № 566. – Арк. 16). Наприкінці 1923 року Нестора Махна за відсутністю доказів у підготовці повстання на західноукраїнських землях з метою нібито подальшого приєднання їх до УСРР звільнили з в’язниці. Водночас активізація діяльності махновців за кордоном змусила керівництво ДПУ вжити додаткових заходів для одержання якомога повнішої інформації про їхні плани і наміри. Відповідну вказівку одержали Іноземний відділ ДПУ і представник варшавської резидентури радянської зовнішньої розвідки. На початку 1924 року з резидентури надійшло чергове повідомлення. Знову група махновців звер-

нулася з проханням надати дозвіл на повернення в Україну. Резидент при цьому зробив свої коментарі: «Ми вважаємо, що цих людей можна сміливо пропустити на батьківщину. У нас є всі підстави вважати, що Махно був щирим, коли намагався зв’язатися з Радянською владою. Він прекрасно і мужньо тримався у в’язниці, не компрометуючи нікого, хоча за останнє він одержав би і свободу і ще дещо. Його люди, які пережили арешт у поляків, тепер налашто-

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021 вані рішуче на користь Радянської влади… Вважаю, що потрібно посприяти як прискоренню видачі їм такого дозволу, так і використанню цих людей після їхнього повернення у наших інтересах». Зваживши всі «за» і «проти», керівництво ДПУ прийняло рішення: в’їзд махновцям в Україну, де вони будуть під пильним наглядом і не такі небезпечні, все ж дозволити. За іншими, хто залишиться за кордоном на чолі з Махном, продовжити пильно стежити і регулярно доповідати всю інформацію. Так тривало упродовж 1920-х років. У 1931 році ситуація, пов’язана з подіями у Польщі восьмирічної давності, коли Махно нібито збирався йти рейдом західноукраїнськими землями, майже повторилася. У справі з оперативною назвою «Махно» у низці документів повідомляється, що його нібито бачили у Львові, де він «збирає банду» для походу в Україну. В інших документах закордонні джерела інформували, що він перебуває в Бессарабії, звідки піде в Україну тоді, коли на українських землях розпочнеться повстання. Понад те, Махну навіть приписували контакти з генералом Андрієм Шкуро, який у Польщі нібито збирав п’ять кавалерійських загонів чисельністю у сто шабель кожен, щоб разом із махновцями перейти на територію СРСР і підтримати повстання проти більшовиків. Насправді, усі ці чутки не мали під собою реального підґрунтя. На початку 1930-х інтерес до Махна дещо притупився. Він тоді жив у Венсенні, містечку поблизу Парижа, часто хворів, перебивався випадковими заробітками і був зосереджений здебільшого на написанні мемуарів та пошуку коштів для їх видання. У одному з архівних документів під назвою «Про місцезнаходження і діяльність Махна» від 11 жовтня 1931 року зазначається: «За даними на 30.09 ц. р. Махно знаходиться нині в Парижі. Кілька місяців тому Махно дуже потребував роботи як маляр із фарбування одного з будинків на бульварі Распай» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 7935.– Т. 1. – Арк. 51). У іншому документі із паризької резидентури йдеться про те, що Махно займається монтажем на Колоніальній виставці від Рено, куди його влаштував колишній офіцер Крюков, який обіймає на Рено відповідальну посаду. У документі, датованому 20 листопада 1931 року, зазначається, що «матеріальне становище всієї паризької групи анархістів доволі складне. Грошей немає ні у Махна, ні у Воліна, ні у Аршинова». Про Махна, зокрема, йдеться, що «він так само без роботи і фактично живе на кошти своєї дружини, яка працює в одній із сімей домашньою робітницею». А закінчується документ такою фразою: «Матеріальне становище Махна настільки тяжке, що він нині боїться, що його виселять із кімнати через неплатіж» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 7935.– Т. 1. – Арк. 65–66). У справі є довідка паризької поліції про Махна від 10 листопада 1931 року такого змісту: «Міхненко Нестор Іванович, відомий як Махно, 40 р., вул. Продовження на стор. 20

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469) Офіс в Українській Околиці 1706 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622 Tel.: 773-309-1950 • Fax: 847-834-0106 (NMLS ID 232240) An Illinois Residential Mortgage Licensee

Офіс в Glenview 1701 E. Lake Ave., Ste 260, Glenview, IL 60025 Tel.: 847-834-0100 • Fax: 847-834-0106

nacevedo@solutionsfn.com Розмовляємо українською, російською і польською мовами

20 Дідро у Венсенні. Живе благодіяннями анархістів-активістів. Співробітничає з «Лібертер», у якому 7.02.1931 р. надрукував статтю «Проти більшовицької тиранії». Його співмешканка Кузьменко Галина Андріївна, 35 р., у минулому шкільна вчителька з Росії» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 7935.– Т. 1. – Арк. 60). Про політичні погляди Нестора Махна у той період красномовно свідчить документ від 20 листопада 1931 року під назвою «Зв’язок Бесєдовського з Махном». Григорій Бесєдовський був радянським дипломатом, зокрема радником посольства СРСР у Франції у 1927 році. У 1929 році він утік із посольства і попросив політичного притулку у Франції після того, як на спеціальну бесіду з ним приїхав із Москви співробітник ОДПУ. Мав побоювання, що його заарештують нібито за матеріальні розтрати. У подальшому намагався довести своєму оточенню, що постраждав від сталінського режиму. Відтак прагнув заручитися підтримкою представників численних емігрантських кіл у Парижі, зокрема і Нестора Махна. Махну, як свідчить документ, він нібито «допомагав передавати до друку його мемуари і окремі марки, як наприклад, «Бесіда з Леніним», «Гуляй-Поле» та ін.». А ще підтримував матеріально – позичив 250 франків. Минулим авторитетом Махна упродовж певного періоду намагалися скористатися й інші особи та політичні організації. «За словами Махна, – йдеться в цьому самому документі, – з його авторитетом рахуються анархісти Іспанії й іноді звертаються до нього за порадами. Так, він рекомендував їм організувати анархістський рух у селянському середовищі і злити цей рух на федеративних началах з робітничим рухом. Він рекомендував навіть організувати бойові загони із селян за подобою махновських в Україні». Більшовицький лад він вважав таким, що вже достатньо зміцнів і, як свідчить документ, «скептично відгукується про всі дитячі починання еміграції, спрямовані на безнадійні спроби зазіхати на радянську територію». Махно вважав усіляку подібну боротьбу з більшовиками безцільною і непотрібною. На його думку, адміністративний апарат радянського уряду настільки глибоко проник у всі сфери життя, що виключає можливість діяльності в країні великих партизанських загонів. Зрештою, неназване в документі джерело робить такий висновок: «Махно справляє враження особи, яка давно вивітрила свій отаманський запал, але ще зберігає популярність, яку їй випадково дала стихія великих потрясінь» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 7935.– Т. 1. – Арк. 49–51). У довідці паризької поліції дружина Махна Галина згадується як співмешканка. У той період у них дійсно були непрості стосунки. Вони вже не жили разом. Зазначається, що у них різнилися політичні погляди, зокрема Галина, на відміну від Нестора, нібито почала прихильно ставитися до радянського ладу. У одному з документів йдеться про те, що Домініка Кузьменко, мати Галини, яка у той час жила у селі Піщаний Брід Новоукраїнського району Одеської області (нині – Кіровоградська область) серед свого оточення розповідала, що дочка розлучилася з Нестором. Органи ДПУ ретельно відстежували листування Галини зі своєю матір’ю і двома братами. У одному

ПОСТАТЬ з листів до брата Миколи вона повідомляла, що має намір виїхати до Америки, і ще просила ретельно зберігати вдома світлини, книги, картини, листи, мовляв «усе це в майбутньому становитиме цінний матеріал для істориків і для музею». А ще цікавилася: «Скільки нині шкіл у нашому селі? Якими спорудами збагатилося село після революції? Чи є в селі електрика, вимощені дороги, кіно, автомобілі і т. п.? Чи наздоженемо і перегонимо Америку?» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 7932.– Т. 1. – Арк. 33). Подібні запитання ставив і Нестор Махно у листах до своїх побратимів, які жили в Гуляй-Полі, зокрема до ад’ютанта Івана Лепетченка. Лепетченко був у складі невеликого загону, з яким Махно у серпні 1921 року перейшов на румунську територію. Він був відданий своєму отаманові. Не дивно, що Махно саме йому дав завдання розшукати золото та інші цінності, сховані свого часу на просторах Дикого поля.

ти і надсилай на адресу…» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 7932.– Т. 1. – Арк. 5). Цю записку, як свідчать матеріали справи, привіз від Махна досвідчений ідейний анархіст, який 15 років провів у еміграції в Америці, Німеччині і Франції. Записку зашив під підкладку одягу, щоб безпечно провезти через кордон. Перед поверненням до СРСР у 1928 році він отримав від Петра Аршинова і Нестора Махна низку доручень для поновлення зв’язків з колишніми анархістами і махновцями, зокрема з Іваном Лепетченком. У матеріалах справи він проходить як «Волковський», якого чекісти залучили до співпраці і мали намір використати у розробці Махна, зокрема послати із завданням до Франції. Але не встигли. Як і «Волковський», Махно, перебуваючи в емі-

Про ці плани дізналися співробітники ДПУ УСРР. Ось повідомлення варшавського резидента від 25 липня 1924 року в ДПУ УСРР: «…За словами інших махновців і хмарівців, Лепетченко мав велику довіру у Махна і виконував обов’язки ординарця (вірніше, денщика). У даний момент Лепетченко знаходиться в тяжких матеріальних умовах, так як Махно виїхав у Данциг, його покинув, а він своєю працею не в змозі прогодуватися (проф. швець)… У середині липня місяця ц. р. він зустрів Черняка (варшавський анархіст), який запропонував йому виїхати нелегально в Україну для вилучення цінностей, які свого часу ним, Лепетченком, були залишені за вказівкою Махна, і перекинути ці речі в Польщу, так як вони в даний момент переживають фінансову кризу, за що йому, Лепетченку, буде видана відповідна компенсація. Лепетченко погодився…». Під час переходу кордону Лепетченко був затриманий і змушений показати деякі місця, де ховали цінності, особисті речі і документи Махна. У подальшому все його листування з Махном стояло на контролі в ДПУ, а деякі листи ад’ютант взагалі писав під диктовку чекістів. Більшість із цих листів зберігалася у оперативних справах контррозвідувальних органів УСРР. У справі Іноземного відділення СПУ ДПУ УСРР «Махно» є так звана «полотнянка» – власноруч написана Нестором Махном на невеликому клаптику шовкової тканини записка своєму ад’ютанту. У ній ідеться про таке: «Іване, надішли мені всіх наших родичів – С. Каретника та інших фотознімки. Які є наші листівки, газети, все замотуй у великі газе-

грації, не раз розмірковував над можливістю повернення на батьківщину. Та щоразу відкидав подібні варіанти, як нереальні. У листі до Івана Лепетченка він писав, що це неможливо, бо немає гарантії, що його життя і свобода будуть недоторканними. У 1934 році після тяжкої хвороби Нестор Махно помер. Більшість із його соратників, які разом з ним втекли від переслідування до Румунії, так і залишилися доживати решту своїх днів за кордоном. Дехто, не витримавши тяжкого і нужденного життя на чужині, повернувся на батьківщину. Але не знайшов щастя і спокою. Органи ДПУ–НКВС, виконуючи волю партії, рішуче і послідовно займалися знищенням махновщини, як явища. В інформаційно-циркулярному листі ОДПУ СРСР № 34 «Про анархістів» зазначалося: «Особливу увагу потрібно приділити боротьбі із залишками махновщини на Україні. Необхідна систематична робота з виявлення колишніх кадрів махновської армії, з висвітлення їхньої антирадянської діяльності у нинішній період і з вилучення тих елементів, які є організаторами анархо-кулацьких груп на селі». Незважаючи на минулі амністії для махновців, у 1937 році багатьом згадали старі «гріхи». Був заарештований і розстріляний колишній начальник штабу повстанської армії Віктор Білаш. Як румунський і англійський шпигун, у 1938 році був розстріляний Лев Зіньковський-Задов, який у армії Махна в останній період збройної боротьби очолював контррозвідку, а потім упродовж 13 років служив у органах ДПУ–НКВС, не раз заохочувався начальством за

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021 сумлінну роботу. У 1930-х роках неодноразово заарештовували Івана Лепетченка. У жовтні 1937 року він був розстріляний за «активну контрреволюційну діяльність». Гуляйпільський та навколишні райони Запорізької області у 1930-ті роки давали змогу репресивним органам виконувати й перевиконувати плани з викриття «ворогів народу». Адже у махновській армії служили десятки тисяч людей. Як наслідок, багато з них у роки тоталітаризму потрапили до списків неблагонадійних, були розстріляні або засуджені до тривалих термінів ув’язнення. Симпатиків Нестора Махна брали на замітку органи НКВС–МДБ–КДБ в усі подальші роки, аж до розвалу СРСР. Такими були ідеологічні настанови комуністичної партії, і спецслужби спільно з правоохоронними органами неухильно їх виконували. Про це свідчить один із останніх документів, долучених до справи. Так, у шифртелеграмі із Управління КДБ УРСР по Запорізькій області на адресу начальника 1 Управління (зовнішня розвідка) КДБ УРСР від 28 серпня 1989 року зазначалося: «За завданням партійних органів з метою зриву запланованого святкування анархо-синдикалістами 100-річчя від дня народження бандватажка Махна Нестора Івановича, нами готуються документи, які викривають скоєні ним злочини в роки громадянської війни і після неї. Просимо Вашої вказівки надіслати на нашу адресу для ознайомлення матеріали про Махна, наявні у 10-й групі Управління» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 7932.– Т. 1. – Арк. 78). Відповідь із Києва була лаконічною: таких документів в управлінні немає. А в окремій довідці, написаній власноруч начальником 10-ї групи, зазначено, що матеріали на Махна доповідалися начальнику управління та заступнику голови КДБ УРСР і отримано вказівку, щоб нічого «без їхнього дозволу нікому не надавати». Попри те, що в матеріалах справи дійсно немає документів, які б свідчили про скоєння Махном якихось злочинів, у 1989 році в окремих керівників спецслужби, як свідчить прийняте в Києві рішення, вже з’являлося розуміння, що ситуація в світі і в СРСР кардинально змінилася й не можна діяти за старими мірками. Невдовзі розпочався процес реабілітації жертв політичних репресій. Під реабілітацію потрапили тисячі махновців, засуджених свого часу за антирадянську контрреволюційну діяльність чи як румунські, польські, німецькі шпигуни. За новітніх часів постать Махна і роль очолюваного ним селянського повстанського руху в Українській революції 1917–1921 років зазнали суттєвого переосмислення, про що вже багато написано. Водночас документи із архівних фондів розвідки дають змогу пролити світло на деякі епізоди іншого, закордонного періоду життя повстанського отамана, найменш дослідженого й вивченого. Джерело: СЗРУ (https://szru.gov.ua/history/stories/nestormakhno-ostanni-roky-zhyttya-za-kordonom)

ЧАС І ПОДІЇ

#45 I 11.10.2021

meest.com 1-800-361-7345

ѩѻѿҀѳѿѭ ѼѻѬѦѽҀѺѶѲ ѽґѬѺѲѹ Ѭѻ ѬѺҖ ѾѨҖѿѻѩѻ ѹѲѶѻѸѦҖ ѿѦ ѽґѱѬѨѦ‫ث‬ ѼԛԖԠԜԖԒ ԑ ԛԚԘԆԓԚٌԙԆԉԆԑԒԚԱԈ Ԉ ҀԖԝԆԲԚԱ ԑ ԌԛԞԟԆԈԖԛԵ Ԍԛ Ѿ҆Ѧ Ѧ meest.shopping ѼԛԌԆԝԠԚԖԒ ԟԆ ԚԆԇԛԝԒ ԞԙԆԖԛԘԒԖԱԈ Ԍԛ ԞԈԶԟԆ ԝԱԌԚԒԙ Ԉ ҀԖԝԆԲԚԱԱ giftsforukraine.com ԌԛԌԛԙԠ ѼԛԞԒԘԖԒ ԑ ҄ԒԖԆԉԛ ԆԈԱԆ ԟԆ ԙԛԝԍԙ ԧԛԟԒԐԚԶ‫ ة‬ԈԒԖԘԒԖ ԖԠԝٚԯԝԆ ԌԛԌԛԙԠ ѩԝԛԦԛԈԱ ԜԍԝԍԖ ԆԑԒ ԝԱԌԚԒԙ ԚԆ ԇԆԚԖ‫ ة‬ԟԆ ԑ ԌԛԞԟԆԈԖԛԵ ԌԛԌԛԙԠ ѧԆԚԖԱԈԞԩԖԆ ԖԆԝԟԖԆ ԤԒ ԝԆԣԠԚԛԖ Ԛԍ ԜԛԟԝԱԇԚԱ‫ث‬

MEEST KARPATY 6725 West Belmont Ave, Chicago, IL 60634 TEL: 773-489-9225

MEEST CHICAGO 820 Ridge Ave Unit J Lombard, IL 60148 TEL: 1-877-889-1103 TEL: 630-889-1100

MEEST PALATINE 1645 Hicks Rd., Unit K Rolling Meadows, IL 60008 TEL: 847-208-8451

ДІАСПОРА

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

Вітаємо з річними Загальними Зборами СКУ їнською державою, Україна впевнено перетворюється на справжню європейську державу – вільну, демократичну і справді незалежну учасницю міжнародного співтовариства. Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль також підкреслив, що високо цінує зусилля СКУ спрямовані на відстоювання інтересів України у світі.

23 жовтня 2021 р. відбулися Річні Загальні Збори Світового Конґресу Українців. Майже дві сотні делегатів та гостей, представників українських громад та організацій, з понад 20 країн світу доєдналися до традиційної зустрічі, аби підбити підсумки року та подивитися у майбутнє світового українства. Також Президент СКУ оголосив дату проведення Конґресу в 2022 році.

Вже вдруге Річні Загальні Збори СКУ вібуваються у віртуальному форматі, що дозволило зібрати провідних лідерів української діаспори та продискутувати найважливіші питання, виклики і ключові пріоритети для світової української спільноти. Урочисту частину Річних Загальних Зборів СКУ відкрив “Гімн України” у виконанні Львівської національної академічної чоловічої хорової капели «Дударик», під керівництвом Дмитра Кацала, у супроводі Академічного симфонічного оркестру «ІNSO-Львів» (International Symphony Orchestra) Львівської національної філармонії. Річні Загальні Збори СКУ не залишилися поза увагою лідерів української держави. Зокрема, надійшло привітання Президента України Володимира Зеленського, в якому йдеться про те, що завдяки злагодженим зусиллям світової спільноти українців та плідній співпраці з укра-

роект “Очистимо Донбас Разом” спрямований на розмінування полів у Східній Україні для сільськогосподарського використання.

Канадсько-Українська Фундація (КУФ) 5 листопада 2021 року в місті Торонто, Канада, оголосила про підтримку проекту, спрямованого на розмінування сільськогосподарських земель в Східній Україні, з метою повернення їх у використання місцевими жителями. КУФ пожертвував $13,000 USD на підтримку проекту Асоціації саперів України “Очистимо Донбас Разом”. Європейський Союз також долучається до цієї надважливої ініціативи та покриває 40% загальної вартості проекту. “Ми в Канадсько-Українській Фундації розуміємо яке велике значення має розмінування орних земель для місцевого цивільного населення, яке проживає в демілітаризованих зонах. Ці землі дають їм можливість прогодувати свої сім’ї та продавати надлишки врожаю для існування», – розповіла майор (у відставці) Оксана Кузишин, головний операційний директор та голова Комітету громадянського суспільства Канадсько-Української Фундації. «Цей проект також допоможе привернути увагу

У своєму вітальному слові Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що завдяки активній роботі СКУ – Україна щодня стає більш привабливою для іноземних інвесторів та партнерів, що сприяє її сталому економічному розвитку. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба серед іншого подякував Світовому Конґресу Укра-

їнців за вагомий внесок у справу адвокації Кримської платформи – нового міжнародного консультаційно-координаційного формату, цьогорічний інавгураційний саміт якого став першим важливим кроком на шляху до успішної деокупації українського Криму. Глави українських церков поблагословили всіх учасників Річних Загальних Зборів. Президент СКУ Павло Ґрод згадав у вступному слові велику і активну українську громаду в РФ, представники якої цього року не змогли долучитися через агресію російської влади, спрямовану щодо них, та ви-

словив сподівання, що наступного року всі учасники Зборів зможуть зустрітися на Конґресі 25-27 серпня 2022 року, що відбудеться, як попередньо заплановано, у Києві.

Канадсько-українська Фундація підтримує гуманітарне розмінування в Україні

громадськості до проблеми протипіхотних мін в Україні і звернути увагу українського уряду на актуальність фінансування». Війна на Донбасі призвела до того, що значні площі земель були заміновані і це зробило їх непридатними для використання та небезпечними для мешканців регіону. Таким чином було заміновано близько 21 000 км2 землі; з яких 7000 км2. у підконтрольних Україні регіонах і 14 000 км2, на територіях, які зараз перебувають під контролем Російської Федерації. Незважаючи на те, що Збройні Сили України розмінували деякі території для своїх цілей, місцеві жителі й надалі не мають безпечного доступу до решти земель і вдаються до власноручного очищення, яке часто є непрофесійним та небезпечним. Ці землі є не-

використаним ресурсом, що тільки поглиблює економічний занепад та фізичні труднощі. Асоціація саперів України звернулася до Канадсько-Української Фундації (КУФ) з проханням взяти участь у дуже важливій роботі з розмінування земель, що оточують два села, звільнивши, таким чином, землі для сільськогосподарського використання. Асоціація саперів України – це українська громадська організація, створена у 2018 році з метою допомогти повернути деякі з цих непридатних замінованих земель та підвищити обізнаність населення про небезпеку, пов’язану з життям на густо замінованій території. Група запропонувала розчистити близько 200 000 м2 землі навколо сіл Маріупольського району Донецької

області, з загальним населенням території - 21 000 осіб. Цей пілотний проект підвищить обізнаність місцевого населення щодо наземних мін і надасть їм доступ до обробітку та збирання урожаю на цих землях, поки що непридатних для використання. Проект «Очистимо Донбас Разом» - це про людське життя та соціально-економічне відновлення окремого району на сході України. Це про українських саперів. Більш того, це про звернення уваги суспільства і навіть світової спільноти на проблему українців. “Щиро дякуємо Канадсько-Українській Фундації за життєво необхідну підтримку” - сказав голова Асоціації саперів України Тимур Пістрюга. КУФ продовжує збирати кошти на проект «Очистимо Донбас Разом”. Організації, бізнеси та індивідуальні люди можуть підтримати цю ініціативу КУФ, зробивши пожертву он-лайн на CUF General Fund, вказавши в примітці назву проекту, або надіславши чек на адресу Фундації. Більше про КУФ: https://www. cufoundation.ca/ та https://www. facebook.com/cufoundation/. Контакт: Юля Стех Екзекутивний координатор office@cufoundation.ca 620 Spadina Ave. Toronto Ontario M5S 2H4 Canada Тел: +1(416) 966-970

ЧАС І ПОДІЇ

ПАМ’ЯТЬ

#45 I 11.10.2021

Загиблі герої жовтня 2021 У

цій статті наведено дані про бойові втрати української армії на Сході за жовтень 2021 року. Тут можна знайти не тільки імена та прізвища, а більш детальну інформацію про кожного загиблого Героя. Перелік не є остаточним.

…Декілька слів напочатку На передовій є люди, які тримають наше небо. Ми їх не знаємо особисто, ніколи з ним не зустрічалися, не розмовляли, але їхня невидима присутність у нашому житті відчувається у вигляді дрібних та солодких на смак крапель оптимізму, якими наповнені наші кишені.

І ось ми дізнаємося, що когось із тих людей більше немає. І деяких з нас це б’є прямо в обличчя, б’є з розмаху, б’є навідліг, і в нас миттєво падає додолу все з рук. І деякі з нас застигають на місці, відчуваючи, як думки повільно тонуть, опускаються у якусь темну прірву, залишаючи по собі усередині голови прострілену болем порожнечу. Але такі відчуття бувають далеко не у всіх. Деякі з нас сприймають звістки про бойові втрати абсолютно байдуже, неспішно проходячи повз ще однієї кривавої плями, якими за останні сім з половиною років щільно вкрилася історія нашої країни. І

саме до таких людей у мене виникають питання. Вам погано? У Вас депресія? Втратили роботу? Ви розлучилися? Накричав керівник? Не дістали квитки на концерт? Посварилися з рідними? Загубили гаманець? Яка трагедія. Цінуйте кожну мить свого спокою, поки його охороняють хлопці, для яких будь-яка мить може виявитись останньою. Життя стрімке й крихке, мов павутиння. Його легко розірвати та неможливо склеїти або зв’язати. І поки наші з вами павутинки коливаються у відносній безпеці, на війні рвуться та повільно летять на землю легкі сріблясті нитки за-

кривавлених солдатських життів. Колихаються у спокої наші павутинки, поки українські солдати зачиняють за собою двері, до яких відсутні ключі. Життя таке важке, жалівся мені знайомий, сидячи у теплій квартирі перед комп’ютером. Життя таке погане, писав інший зі свого айфону, коли їхав у піцерію. Життя таке складне, знову та знову читаю у своїй стрічці новин. А я відкриваю папку з усіма своїми матеріалами по бойових втратах, яких за всі ці роки накопичилося чимало. Я переглядаю кожну світлину, вдивляюся у кожне обличчя полеглого воїна, згадую їхні історії життів, та дуже муляє мені одне питання. Важке, погане, складне... Порівняно з чим?

Георгій Журович Халіков Народився 24.03.1970 року у селищі міського типу Березине Болградського району Одеської області. Мешкав у селі Тищенки Шишацького району Полтавської області. Його лагідно кликали дядя Жора, настільки доброю та простою у спілкуванні була ця людина. Його батьки померли, дружина померла, залишилися лише діти, заради яких він і воював, а коли потрапляв до об’єктива камери (а траплялося це доволі часто), то просто та без пафосу казав, що веде війну з ворогами заради того, щоб його діти жили в мирній та спокійній Україні. Військовий кореспондент 24 каналу (на той час) Олексій Ходзенко у своєму матеріалі про Георгія Халікова у січні 2019 року розповідає, як воюють бійці на передовій: «На Донбасі поміж атаками бойовиків не забувають солдати і про нагороди та навіть отримання звань. Вручають їх прямо в окопах. Український захисник Георгій віддав армії аж 27 років. Його побратим Олександр розповів про їхній перший бій. Тоді він лише потрапив на війну, в Авдіївку, Георгій же воював із початку конфлікту. Згадує, що його вразила майстерність брата по зброї. Жора 27 років ходить у званні прапорщика, тож командування вирішило нарешті підвищити одного зі своїх польових командирів. «Він постійно на передовій, постійно перебуває у гущі подій, в штаб його виманити неможливо, навіть військове звання вручали йому на передовій»,– наголосив командир батальйону ЗСУ Віталій. Георгій був здивований званню. «У мене два дорослі сини. Один також учасник АТО, інший – школяр, він знає заради чого

я тут. Ми з ними постійно спілкуємося телефоном. Поговоримо - і на душі стає легше»,– розповів військовослужбовець ЗСУ Георгій. Побратими кажуть, що досвід Георгія, котрий воював трохи не по всій лінії фронту, переоцінити важко. «Він багатьох навчив. Надійний товариш, добрий друг і командир. Ми пишаємось тим, що Жора у нас служить»,– заявив військовослужбовець ЗСУ Володимир. Один з тих, хто потрапив до рук Георгія молодим та необстріляним, – Влад. Зараз хлопець вже й сам командир відділення. З Жорою спілкується, як зі старим другом. Проте, кілька років тому в пеклі Авдіївки все було геть інакше. Не всі з побратимів тепер вже старшого прапорщика змогли дожити до цього дня. Про них Георгій за час інтерв’ю кілька разів згадує з особливим трепетом. «Донбас залишиться у нас в душі, важко це згадувати, про тих хлопців, але ми завжди будемо їх пам’ятати»,– наголосив військовослужбовець. Воювати Георгій збирається до перемоги. Каже, що тут приносить державі максимальну користь. Воюючи за її майбутнє і навчаючи воювати молодих бійців». Останній свій контракт дядя Жора підписав 21.07.2020 року із Сєверодонецьким ТЦК та СП у Луганській області. Майстер-сержант, головний сержант 8-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Загинув 26 жовтня в районі села Гранітне Бойківського району Донецької області внаслідок смертельного осколкового поранення, що дістав під час артилерійського обстрілу позицій

ЗСУ російськими військами. Похований 29 жовтня у Березиному. У нього залишилося троє синів (один з яких є діючим військовослужбовцем ЗСУ).

Віктор Анатолійович Рачугін Народився 31.01.1985 року у Запоріжжі. На війні чоловік перебував з 2016 року, спочатку служив у лавах 54-ї ОМБр, у березні цього року підписав контракт з іншим підрозділом. Старший солдат, старший оператор відділення протитанкового взводу механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади.

…Декілька слів наприкінці Смерть блукає серед розжарених або змерзлих позицій на лінії зіткнення, і ніхто не знає, де вона зупиниться наступного разу. Мар’їнка чи Зайцеве, Новозванівка чи Піски, Водяне чи Кримське, будь-яка ділянка фронту може зацікавити її, а для когось із наших воїнів настане останній бій.

А потім привезуть його додому: до Обухова чи Харкова, П’ятихаток чи Калуша, Чернігова чи Бердянська, привезуть солдата на рідну землю, якій він віддано служив, а інша решта країни продовжуватиме жити та майже не замислюватись над ціною свого мирного та розслабленого життя. Загибель солдатів України на передовій - це і є та сама ціна.

Загинув 27 жовтня в районі селища міського типу Новотошківське Попаснянського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ російськими військами зі стрілецької зброї. Похований 30 жовтня на цвинтарі святого Миколая у Запоріжжі. У нього залишилися мати, сестра та син.

Смерть примхлива, але невблаганна, і у кожного з нас є своя фінальна крапка, кожного чекає крок у вічність. Від цього не втечеш, тому ми змирилися, що колись завершимо свій шлях. Але як можна змиритися з тим, що раптово йдуть такі чоловіки? Наші воїни, яких чекали б попереду безліч днів, радощів та хвилювань, перед якими відкрило б усі свої две-

рі повноцінне життя, якби не ця клята війна, що точиться восьмий рік. Змиритися не можна, потрібно лише їх не забувати. Бо якщо народ не пам’ятає своїх загиблих захисників, не зовсім зрозуміло, за кого вони помирають там. Автор: Ян Осока, Джерело: Цензор Нет (https://censor.net/ua/ r3296830)

ДІАСПОРА

Українську мову оголосили офіційною мовою муніципалітету Прудентополіс (Бразилія). Про це повідомив Світовий конгрес українців у Facebook. Відповідний закон 5 жовтня одноголосно ухвалили депутати міської ради Прудентополіса, чимало мешканців якого є нащадками українських іммігрантів з Галичини. Один з ініціаторів рішення, лідер Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації, адвокат Віторіо Сиротюк в коментарі Укрінформу зазначив, що цей закон дозволить муніципалітету забезпечити викладання української мови, а також сприятиме її популяризації серед населення: «Для цього місто може розвивати пресу, музику, театр та інші суспільні та культурні сфери українською мовою». Крім того, у Прудентополісі тепер зможуть встановлювати дорожні та туристичні знаки українською мовою, а також використовувати її в меню та рекламі. «Ми разом із депутатом Маурісіо Босаком маємо намір добиватися визнання української - бразильською культурологічною мовою не лише у Прудентополісі. Ми підемо далі», - переконує лідер УБЦР. Що ж, ця історія не може не зацікавити. Втім, як українці взагалі туди потрапили, який у них побут, яке життя?

#45 I 11.10.2021 займані землі, розорювали їх, сіяли пшеницю, гречку (наші земляки приїздили в Бразилію з усім домашнім начинням – баняками, заступами, сокирами і, звісно, насінням, - Ред.). Щодо, власне, Прудентополіса, то українська громада, а це – 1,5 тис. сімей (приблизно 8 тис. осіб), там почала формуватися близько 1885 року. Саме ж місто було офіційно засноване у 1894 році.

цьому місті люблять гнати самогон, варити борщ і творчість Тараса Шевченка. А все тому, що 75% його жителів – нащадки наших земляків.

Що це означає на практиці?

ЧАС І ПОДІЇ

Понад 130 років потому: чим живе Прудентополіс зараз?

Муніципалітет Прудентополіс:

у Бразилії теж є Україна

Собор святого Йосафата, Прудентополіс (Бразилія)

нії активно рекламували «тури» за океан. Тодішній імператор Бразилії Педру ІІ оголосив на весь світ, що радо прийме іммігрантів, котрі візьмуться обробляти цілинні землі. За це іноземцям обіцяли земельні наділи. Своя земля – споконвічна мрія українського селянина… А на батьківщині вільної землі практично не залишилося – природно, що галичани зацікавилася такою пропозицією

Прудентополіс (стара назва Прудентопіль – за аналогією з Тернополем, - Ред.) – муніципалітет та його адміністративний центр у штаті Парана. Населення – приблизно 50 тисяч людей, з яких 75% мають українське походження (загалом же в Бразилії проживають близько 500 тис. етнічних українців, з них 400 тис. – у штаті Парана, - Ред.). «Ще 30 років тому в нашому селі не було струму, ми світили гасовими лампами. Зараз тут є все: Інтернет та інші блага цивілізації. Ще 20 років тому землю обробляли плугом, запряженим кіньми, трактори з’явились тільки нещодавно», - розповідає Укрінформу відомий бразильський режисер українського походження Гуто Пашко, який народився у Прудентополісі (належить до п’ятої генерації українців, які живуть у Бразилії: сім’я Пашко із Львівщини іммігрувала у цю південноамериканську країну під час першої хвилі). Місцеві українці працюють здебільшого в сільському господарстві: вирощують кавуни, тютюн, кукурудзу, квасолю, пшеницю, тримають корів і свиней, і… пасіки. «Прудентополіс називають «столицею меду», - каже місцева жителька Філомена Процик (її предки, по татові, Степан Процик і Євфросина Романко, іммігрували в Бразилію під час першої хвилі із с. Лопушани, Зборівського р-ну, Тернопільської обл). І додає, що українські бразильці працюють і в промисловості,

Козацьке братство «Українські козаки», Прудентополіс (Бразилія)

У пошуках земельних наділів, або Три хвилі міграції українців до Бразилії

У відкритих джерелах є багато публікацій на цю тему. У тій же Вікіпедії згадується, що перші українці прибули до Бразилії близько 1885 року (загалом українська імміграція розпо-

діляється на три часові хвилі: перша – з останньої чверті XIX ст. до Першої світової війни, друга – період між Першою і Другою світовими війнами, третя – після закінчення Другої світової, - Ред). Їхали до Ріо-де-Жанейро із Галичини, оскільки вона входила до складу Австро-Угорщини, а італійські пароплавні компаАкція протесту проти агресії режиму Владіміра Путіна щодо України, Прудентополіс (Бразилія), 2014 рік / Фото: Марсіо Пімента

Тимчасові бараки перших Українських поселенців, Прудентополіс (Бразилія) 1895 рік

бразильського імператора. Однак реальність була іншою. Довга і важка дорога, тропічні хвороби, відсутність грошей... Українців за океаном, насправді, ніхто не чекав, а обіцянки про «райське життя» – залишилися, по факту, лише обіцянками. Довелося якось «викручуватися» самим. Добрі місцеві люди підказали, що на Півдні країни уже оселилися поляки, тож українці вирушили із Ріо до штату Парана, де почали брати в користування не-

здебільшого у меблевій та металообробній: «Є й такі люди, які зайняті в торгівлі, є власниками дрібних майстерень, крамниць, невеликих фабрик. Працюють також у муніципальних і державних установах». Ходять у церкву… Один з двох головних храмів у місті – греко-католицький собор святого Йосафата (в архітектурі храмів збережені візантійські мотиви, - Ред). Служіння Продовження на стор. 25

ЧАС І ПОДІЇ

ДІАСПОРА

#45 I 11.10.2021

Пам’ятник писанці у Меморіалі української імміграції, м. Куритиба - столиця штату Парана (Бразилія)

тут здебільшого відправляються українською мовою. «Від початків імміграції, поселенці все організовували коло церкви. Священики були підпорою і допомогою у всіх справах. До сьогодні при церкві діє Українська Суботня Школа св. Покрови та Українська Фольклорна Група «Веселка». Крім того, у місті є дві приватні школи: Сестер Служебниць та Отців Василіян. Щодо інших шкіл - у місті чи по колоніях (селах) - вони усі урядові, втім, у деяких є уроки української мови», - перелічує пані Процик, Також у Прудентополісі вже більше 60-ти років існує козацьке братство «Українські козаки», ансамбль бандуристів «Соловейко». Маємо Соціальний і Парафіяльний Центри, де люди збираються на різні святкування. Є український магазин та ресторани, де подають українські страви…» «Українська бразильська громада підтримує культурні традиції своїми ремеслами. Вишиванка, кераміка, ляльки «мотанки», писанка – все збережено, все це у нас є. До слова, один із моїх братів – писанкар. Він за день може намалювати до десяти писанок. Це вже його професія. І хто приїжджає у наше місто, може тут купити багато писанок», - каже Віторіо Сиротюк (сім’я Сиротюк іммігрувала в Бразилію під час першої хвилі). І наголошує, що писанка – офіційний символ штату Парана. А ще у Прудентополісі є музей «Тисячоліття Хрещення України», в якому представлено всі етапи українського освоєння Бразилії. Зокрема, є фотографії маленьких хатинок-«халупок», в яких жили

перші бразильські українці, чимало українського національного одягу і велика колекція посуду та господарського знаряддя столітньої давності. Поруч музею стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку, який було відкрито у 1989 року – до 175-ї річниці від дня його народження. Його

ською і португальською мовами…» - ділиться з нами Гуто Пашко. В ефірах місцевих радіостанцій «Забава» та «Зелені крони», продовжує він, постійно звучать українські пісні, є багато тематичних радіопрограм. Щонеділі, наприклад, виходить програма «Луна» із новинами про життя в Україні. «За радянщини все було закрите, не було як мати контакт із кимось. Зараз же люди постійно слідкують за усіма подіями в Україні», - запевняє Філомена Процик. Хоча й там, у Бразилії, люди не надто цікавляться політикою… «Більше цікавляться релігійним життям, історією… Також дуже переймаються війною на Донбасі», додає вона. Що стосується гастрономічного різноманіття, то в Прудентополісі у багатьох домах уміють і часто готують борщ, вареники, голубці, сало, кишку, шинку, холодець, хрін, кутю, медівник, ковбасу… «Наш національний делікатес, який має загально бразильську славу – це краківська ковбаса, виробництво якої засноване онуком іммігрантів Діонізіо Опушкевичем у 50-х роках. А ще - женемо старим дідівським способом самогонку», розповідає Гуто Пашко.

Газета «Праця» виходить двома мовами - українською і португальською, Прудентополіс (Бразилія)

25 Але більшість популярних українських народних пісень в Прудентополісі знають добре, і співають їх при різних нагодах. «На Різдво ходять колядувати, у Щедрий вечір щедрують, на Великдень святять паски, водять гаївки», - розповідає Гуто, який є сценаристом і режисером документального фільму Entre nós, o estranho (укр. «Між нами, незнайомець»). «У річницю незалежності України в місті проходить «Український Тиждень»: навчаємо вишивати, писати писанки, співати, танцювати тощо. У цей же тиждень маємо «Фестиваль вареників»…» - ділиться з нами пані Процик. Прудентополіс є популярним туристичним містечком: природа там просто дивовижна, а які водоспади… «Не дарма Прудентополіс звуть «Землею водоспадів». Їх тут десятки. Деякі з них, дуже потужні. Але українці з різних куточків Бразилії, а також з інших країн, приїжджають сюди не стільки за природними красотами, скільки саме за українською мовою, культурою, релігійним життям. Минулого року наше місто одержало від уряду Парани статус «Земля молитви», його ще звуть «Другий Ватикан», - каже Філомена. «У Бразилії збереглося ще багато давніх українських традицій. Це так. Але… Наші співвітчизники дедалі більше асимілюються в бразильському португаломовному суспільстві», - доповнив Гуто Пашко. За останні двадцять років втрачено чимало. І глобалізація лише прискорює цей процес. Пан Гуто народився у багатодітній родині – 11 дітей, серед яких він – найстарший. Так от, його наймолодша сестра, а їй зараз 23 роки, вже зовсім не говорить українською. «Можна лише уявити, що відбувається у громаді загалом... Тож я відстоюю позицію, що якщо ми нічого не робитимемо для збереження нашої культурної спадщини, то ще через двадцять років ми втратимо майже все, що зараз маємо. Я вважаю, що плекати українські традиції ми повинні хоча б у пам’ять

автор – відомий канадський скульптор українського походження Лео Мол (Леонід Молодожанин), який створив пам’ятники Кобзареві у Вашингтоні, Буенос-Айресі, Санкт-Петербурзі, Оттаві та Івано-Франківську. До слова, у Прудентополісі ще й вулиці міста названі іменами Шевченка і Лесі Українки. «Газети? У нас їх дві – «Праця» та «Місіонар», які виходять україн-

У місті є магазини і ресторанах, де подають українські страви... Фото: Георгій Красніков, тревел-блогер

Пам’ятник Тарасу Шевченку, Прудентополіс (Бразилія)

Також українці з бразильської діаспори намагаються дотримуватися українських весільних традицій. «Коровай точно мусить бути, а попри нього багато всього іншого. Шкода лише, що не співають уже весільних пісень», - каже Філомена.

про ті випробування, через які пройшов наш народ», - підсумував Гуто Пашко. Автор: Мирослав Ліскович, Київ Джерело: Укрінформ (https://www.ukrinform. ua/rubric-society/3330627-municipalitetprudentopolis-u-brazilii-tez-e-ukraina.html)

РЕПОРТАЖ Ольга Смольницька,

кандидат філософських наук, письменниця, перекладачка, науковець,

Спеціально для «Час і Події»

уже різноманітний і темпераментний поет, співак, актор. Із ним асоціюється радянська епоха, проте час показав, що це мистецтво поза часом. Один із доказів – те, що його досі цитують, його пісні крутять по радіо… Це – Володимир Висоцький (1938–1980). А як він пов’язаний із Києвом?

24 жовтня у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки (спеціальній театральній залі) учергове відбулася новаторська вистава «Нейтральна смуга» – композиція за піснями Володимира Висоцького. Як відомо, за життя знаменитого барда в нього майже не було публікацій, і справжня слава поета (а не лише співака) прийшла посмертно, але пісні звучали, досі звучать і звучатимуть. Подивитися цю виставу було цікаво ще й тому, що сам Висоцький мав київське та інше українське коріння, а ще певний час жив у нашій столиці. Отже, вистава «Нейтральна смуга» – це наш, київський, Володимир Висоцький. Як вийшло поставити цілу оповідь за піснями Висоцького? Адже ми пам’ятаємо ці твори у записах самого барда. Проте оригінальні режисура і гра змогли явити нам цілісну історію, ще й сучасну. За власними свідченнями, актори не копіювали Висоцького (це й не можливо), та й не ставили собі такої задачі. У виставі грали актори – випускники театральної студії режисера Миколи Рушковського (1925–2018). Режисер – Катерина Тижнова, яка і музичний оформлювач; хореграфія – Анастасія Андрієнко. Свого часу «Нейтральну смугу» поставив режисер Ігор Славинський, який відійшов у вічність 2018 р. Усього виконавців було семеро (четверо чоловіків і троє жінок), причому дійство відбувалося дуже злагоджено, глядачі могли спостерігати амплуа кожного актора, проте водночас усі на сцені являли багатогранну гру, дивуючи залу. Несподівані повороти, нове прочитання знайомих текстів… а головне – глибоке розуміння і пісень Висоцького, і власної творчої задачі. Відточено, відшліфовано – проте плинно, легко. Такої легкості можна досягти лише за надзвичайної підготовки. Усі актори – синтетичні. Тобто всі семеро за дією декламували, співали, грали на гітарі (і навіть на металевих ложках), показували трюки, танцювали – на рівні акробатики… Відзначу справжні поставлені голоси, відточену пластику. Декорації позначалися мінімалізмом: заднє тло затягнуте маскувальною сіткою (з-під якої з’являлися герої дії), з чорно-білою світлиною Висоцького – ліворуч. Праворуч – чорна дошка, на якій крейдою – вибрані афоризми з пісень барда, причому пе-

Київська вистава «Нейтральна Смуга»: актуальна, як ніколи

рефразовані, як-от «Где мои 17 лет?», за нею – ширма, важлива для дії. Сцену свідомо оформили під бункер, і взагалі реалії нагадувало АТО. Актори (у кожного героя – позивний: «Папуга», «Кассандра»…) були вбрані у камуфляж. Кольори вистави – переважно хакі та чорний. На початку – після тихої гри на гітарі та приспівування знаменитого твору «Кони привередливые» Євгенієм Ковирзановим – почалося дійство, яке не відпускало до кінця. Дещо в певних текстах Висоцького змінили для актуальності. Але це не створювало дисонансу. Пісень і віршів звучало багато (зо двадцять п’ять текстів – точно), але увага не послаблювалася. І така постановка стимулює заново перечитати і послухати репертуар Висоцького. Бо для дії обрали як відомі твори, так і не розрекламовані. Власних реплік в авторів було обмаль – суто для зв’язки виступів. Наприклад, Роман Щербак чудово зіграв роль папуги-пірата, какаду (з дитячої вистави про Алісу в Дивокраї, де, як відомо, Висоцький співав партію папуги), заспівавши одкровення про поневіряння морями, про навчання говорити по-людськи («Каррамба, коррида и черт побери!»)… Дитяча роль? Ні! У показаних на сцені реаліях – серйозна. Адже й сам Висоцький написав це езоповою мовою. І вже ближче до кінця Костянтин Стоянчев наказав «папузі» зіграти на гітарі «циганочку» – і далі зазвучала знаменита пісня з приспівом «Нет, ребята, все не так, / Все не так, как надо».Стоянчев заспівав це під акомпанемент емоційно, справді по-циганськи. Або Олександр Сугак надривно продекламував «Упрямо я стремлюсь ко дну», буквально заворожуючи залу енергетикою. Пісня про підводний світ, де немає заздрості та взагалі тих проблем, які є в людства. Тому ліричний герой у прямому розумінні йде на дно. «Пісню про нейтральну смугу» (за якою й названо виставу) так само було розіграно дуже по-сучасному, причому все зрозуміле. Адже цей твір– про одвічні трагедії. І хоча на початку були спеціально розіграні сперечання – де відбулася ця історія – чи на кордоні з Туреччиною, чи з Пакистаном, – далі вже пішов чорний гумор. Відзначу й «Пісню про лісову нечисть», де актори прекрасно перевтілились у лісовиків, Солов’я-розбійника, відьом, «кикимор»… Приспів «Страшно – аж жуть!» звучав як рито-

ричне питання («Страшно?») з емоційною відповіддю («Аж жуть!»). Актори і сміялися, але саме завдяки сміху їхні герої намагалися заглушити в собі страх. А лісові мешканки (Анастасія Зюркалова і Дар’я Якушева) з обуреними криками: «Ведьмы мы али не ведьмы, патриотки али нет?!», «а еще на наших женщин позарился!» вийшли дуже оригінальними. А фінал – коли нечисть, заморська і тутешня, сама себе знищила – додав оптимізму. Бо тепер «не страшно ничуть!». Деякі ролі були як монологи, моновистави. Наприклад, Роман Щербак проспівав пісню про троянду і нарцис (як довірлива квітка пішла до ловеласа-нарциса), причому начебто сам для себе, ще й крутячи як фокусник пластмасове відерце, «збираючи» його як кубик-рубік, постукуючи – ніби граючи на тамтамі. Попри мінімум декорацій та взагалі прикрашання, усім акторам в усіх ролях вірилося. Певно, і завдяки майстерній грі та режисурі – і якраз тому, що ніщо зайве не відволікало, можна було уявно «добудувати» образи та дію.

Навіть іронічні та комічні речі Висоцького зазвучали інакше. Наприклад, відомий усім «Діалог біля телевізора» (або «Розмова у цирку»), де багато афористичних реплік – «Ой, Вань, гляди, какие клоуны» – цитувався на початку, але далі раптом почались армійські реалії. У них, наприклад, вписали пісню про гімнастику з приспівом «три-чотири». Причому актори не лише декламували та співали, а й демонстрували стройову підготовку. Керувала цими солдатами («Напра!.. Нале!.. В ружье! На пле!») Олександра Епштейн, яка потім явила

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021 різний спектр свого таланту і творчів Висоцького, то читаючи «Пісню про віщу Кассандру», то чудово розігравши… білу гарячку. Крутячи і перехиляючи пляшку (порожню! але вірилося, що там – коньяк), акторка розповідала про свою розмову з чортом. Пісня – чоловіча, але у жіночих устах прозвучала по-новому. Бо показано бойову психотравму, синдром – і, якщо вдуматися, це страшно. Техніка співу теж була не однакова. То класичний спів, то піратський (про корсара – «Еще не вечер»), то райошний вірш (наприклад, у композиції про нечисту силу), то стилізація а капела під російську народну пісню («Грустная песня о Ванечке»). Згадана пісня про цирк – уже повністю – була і наприкінці вистави, розіграна як композиція, причому з бойовим підтекстом. Або інша, теж відома, «Пісня про переселення душ» («Кто верит в Магомета, кто – в Аллаха, кто – в Иисуса…») несподівано була виконана з надривом, причому трагічним. Злякана дівчина (Дар’я Якушева) тікає від небезпеки та, ведучи діалог – а потім і полілог – із тими, хто хоче її заспокоїти (Олександр Сугак, Анастасія Зюркалова), сперечається фразами з цієї пісні. Героїня не бажає жити «нормальненько» (як їй радять) і не хоче стати баобабом. Цей епізод примусив замислитися над тим, що спокійне життя і байдужість – різні речі. А ще ця вистава вчить відповідальності за себе, інших, сьогодні та завтра. Був і невловимий український колорит. Так, ближче до кінця гітарист Євген Ковирзанов постав із зав’язаними очима та взагалі нагадував наших кобзарів, бандуристів… Узагалі багато деталей були неоднозначними. Фінал – пісенно-танцювальна композиція про білий вальс – зіграли мажорно. Вальс переходив у танго, в акробатичні номери… Але цей епізод показав, що щастя героїв – вистраждане. Жодного дурного оптимізму, жодної фальші та жодного надмірного пафосу. Отже, кожний актор тут – індивідуальність, а разом усі – справжня команда. Підтвердженням високого рівня вистави було те, що навіть маститі критики, знавці мистецтва аплодува-

ли стоячи. Підвелася вся зала і довго оплесками та вшануванням не відпускала акторів зі сцени. Бажаю акторам і режисерам нових успішних вистав – і, звісно, подальшої гри у «Нейтральній смузі»! Кажуть, що немає терміну «нейтральна смуга». Це – новотвір Висоцького. Але на сцені ця нейтральна смуга є. І сподіваюся, ми зможемо в майбутньому спокійно прогулятися нею та зібрати найкращі квіти. Адже – іще не вечір. Фото: Театр. Любов (https://theatre.love/ performances/neytralna-smuga/)

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО Ukrainian Village

2232 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622

Автомобільні аварії

• Personal Injury / Травми / Медичні помилки • Керування автомобілем у нетверезому стані (DUI) • Штрафи / Traffic Court • Повернення прав водія (Driver's License), слухання в Secretary of State • Травми на роботі (worker's compensation)

Імміграційне право • • • •

Возз'єднання сім’ї Громадянство Відновлення Green Card Real Estate (купівля-продаж нерухомості) • Нотаріальні послуги, переклади, доручення • Розлучення

Михайло Чабан

773-627-6250 www.chabanlaw.com

адровий портал grc.ua провів опитування серед співробітників українських та зарубіжних компаній – клієнтів сервісу з пошуку роботи на тему благодійності та готовності брати участь у доброчинних заходах роботодавців. Загалом в опитуванні взяло участь понад 400 працівників компаній. Переважна більшість опитуваних працює у Києві та містах-мільйонниках. Цікаво, що 68% респондентів відзначили соціальну й доброчинну діяльність роботодавця як важливий чинник, який може вплинути на бренд роботодавця та ставлення співробітників до компанії.

Переважна більшість (58%) українців бере участь у благодійних акціях, які організовує роботодавець. Майже половина опитуваних (29%) брала участь у доброчинних проєктах роботодавців понад два рази.

Українці готові допомагати,

але фонд має бути відомим, викликати довіру, із публічними звітами та реальними результатами роботи

Найважливіший фактор, який спонукає співробітників долучатись до благодійних ініціатив компанії роботодавця, – можливість побачити результати допомоги (цей фактор має значення для 44% респондентів). Механіка допомоги, навпаки, не дуже важлива – лише 6% зазначили цей фактор як важливий. Емоційний відгук на проблему відіграє роль для 6% респондентів

34% компаній ніколи не долучались до благодійних акцій і відповідно їхні співробітники також не брали участь у доброчинності на роботі. Ще 8% опитуваних знають про благодійні акції, які проводять їхні роботодавці, але ніколи не долучались до них. Причина відмови від участі: відсутність бажання (50%) та невідповідність ідеї цілям співробітників (33%). Ще 17% опитуваних хотіли взяти участь у благодійних акціях, але забули або не встигли.

Якщо ж співробітник долучався до благодійних ініціатив, то найчастіше це була матеріальна допомога грошима (60%) або речами (18%). Ще 20% опитуваних допомагали у доброчинних акціях як волонтери або тьютори. Якщо ж співробітник долучався до благодійних ініціатив, то найчастіше це була матеріальна допомога грошима (60%) або речами (18%). Ще 20% опитуваних допомагали у доброчинних акціях як волонтери або тьютори.

– надто емоційні фото, відео або тексти не мотивують допомагати. Набагато важливіше – фактор довіри до благодійного фонду. Так, 35% респондентів відзначили цей фактор як важливий. У коментарях до опитування деякі люди навіть зазначали, що готові допомагати, але фонд або благодійна організація мають бути відомими широкому загалу, із публічними звітами та реальними результатами роботи. Джерело: https://kiev.grc.ua/article/29438

ередня номінальна заробітна плата штатних працівників в Україні у вересні зросла на 1,7% до 14,2 тис. гривень. За січень-вересень 2021 р. середня заробітна плата в Україні становила 13,6 тис. гривень, що на 21,5% вище, ніж за відповідний період минулого року.

Найвищий рівень заробітних плат традиційно характеризує сфери авіаційного транспорту, інформації та телекомунікацій, а також фінансової та страхової діяльності. Водночас найнижчий рівень оплати праці спостерігається в поштовій та кур’єрській діяльності, в сферах тимчасового розміщення та харчування, а також — у сфері охорони здоров’я. При цьому, середньооблікова чисельність штатних працівників скорочується четвертий місяць поспіль та у вересні становила 7074 тис. осіб, тоді як чисельність населення працездатного віку в Україні становить 16 646 тис. осіб. Майже триразова різниця в оплаті праці в різних сферах діяльності та значна відмінність між кількістю працездатного та зайнятого населення, на мою думку, свідчить про необхідність посилення уваги держави до диспропорцій у оплаті праці між секторами та розроблення системи заходів для виведення заробітної плати з тіні. Заборгованість із заробітної плати, яка скоротилася в червні 2021 року зусиллями уряду, відновила своє зростання: за результатами вересня її рівень перевищив 4 млрд гривень, що є близьким до історичного максимуму (на рівні з груднем 2020 р.). Понад як 3/4 цієї заборгованості сформовано в промисловості. Високий рівень заборгованості з виплати заробітної плати також спостерігається в сферах наукової та технічної діяльності та в сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги. Разом з тим реальна заробітна плата (без урахування податків та скоригована на інфляцію) у вересні зросла на 0,5% порівняно з серпнем та на 6,9% порівняно з вереснем 2020 року. Така її динаміка свідчить поступове уповільнення зростання реальної заробітної плати (найбільші темпи її зростання спостерігалися в квітні 2021 р. — майже 20% у річному вимірі), а отже, і її впливу на інфляційні процеси в Україні.

ЕКОНОМІКА

Сектор тіні і зона росту

Понад 90% витрат населення України спрямовується на споживання, понад 50% — на їжу

Верховна Рада призначила Юлію Свириденко на посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки

держави на сьогодні стимулюють виробничу активність у країні. Так, виробництво будівельної продукції у вересні 2021 року збільшилося на 1,6% порівняно з серпнем (сезонно скориговано) та на 10,1% порівняно з вереснем 2020 року (скориговано на ефект календарних днів). Ключовий внесок у збільшення виробництва будівельної продукції здійснило будівництво інженерних споруд (+9,6% за місяць, +18,0% за рік), частка якого в загальному обсязі виробленої будівельної продукції сягнула 57,3%. Зокрема, реалізація державного проєкту «Велике будівництво» сприяла збільшенню обсягів будівництва транспортної інфраструктури, частка якого становить майже третину від загального обсягу будівництва в січні-вересні 2021 року. Водночас вартість будівництва також суттєво зросла. Зокрема, індекс цін у будівництві у вересні 2021 року зріс на 0,3% до попереднього місяця та на 17,9% до відповідного місяця минулого року. Зокрема, вартість будівництва транспортних споруд збільшилася за місяць на 1,7%, за рік — на 28,2%.

Заборгованість із заробітної плати, яка скоротилася в червні 2021 року зусиллями уряду, відновила своє зростання Варто відзначити, що згідно з вибірковим обстеженням витрат домогосподарств, проведеним Держстатом у II кварталі 2021 року, понад 90% витрат населення України спрямовується на споживання, зокрема й понад 50% — на споживання продовольчих товарів. При цьому на придбання активів чи заощадження (акції, нерухомість, банківські вклади) спрямовується менш ніж 5% сукупних витрат домогосподарств. Це свідчить про низький рівень доходів громадян, що обмежує їхні можливості створювати заощадження, як можуть виступити джерелом ресурсів для інвестиційного розвитку України. Водночас саме інвестиції з боку

Саме збільшення закупівельних цін та вартості послуг підрядників обумовило найбільшу стриманість підприємств у сфері будівництва в оцінці перспектив своєї діяльності згідно з опитуванням, проведеним Національним банком у жовтні 2021 року. Значення відповідного секторального індексу ділових очікувань у жовтні знизилося до 50,2 пунктів (із 51,6 у вересні), що є близьким до рівноважного значення. Загалом, оцінка підприємствами України перспектив ділової активності в жовтні виявилася більш песимістичною, порівняно з вереснем (51,4 та 53,1 пункти відповідно). Чинниками, які визначали погіршення бізнесом оцінок пер-

спектив власної ділової активності були зростання цін на нафту та газ, уповільнення зростання світової економіки через зростання захворюваності та посилення карантинних заходів.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

За оперативними даними Держказначейства виконання загального фонду державного бюджету за доходами у вересні становило 102,3% (у вересні — 101,1%). Це стало результатом перевиконання планових показників податкових та

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021 го обсягу дефіциту за відповідний період (160,9 млрд гривень). Планові обсяги запозичень до державного бюджету, які спрямовуються на фінансування дефіциту поточного року та рефінансування раніше розміщених позик, також не виконуються. Так, за січень-жовтень 2021 року фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 401,7 млрд гривень, що на 23,4% менше, ніж передбачено розписом звітного періоду. Зокрема, від розміщення ОВДП на внутрішньому ринку було залучено 282,9 млрд гривень (у всіх валютах у гривневому еквіваленті), з яких у гривні — 209,7 млрд гривень (із середньозваженою ставкою запозичень на рівні 11,43%), у іноземній валюті — 2,5 млрд доларів США (середньозважена ставка 3,77%) та 420 млн євро (середньозважена ставка 2,50%). Планові запозичення з зовнішніх джерел за 10 місяців 2021 року виконано на 2/3: залучено 117 млрд гривень у гривневому еквіваленті, з яких левову частку становлять 48,2 млрд гривень (1,75 млрд доларів США) — розміщення 8-річних ОЗДП, 37,9 млрд гривень (1 млрд СПЗ) — загальний розподіл СПЗ МВФ, 18,0 млрд гривень (589 млн євро) — макрофінансова допомога ЄС. На першому аукціоні з розміщення ОВДП у листопаді Міністерством фінансів було залучено 6,7 млрд гривень за середньозваженою ставкою 11,66%. При цьому, було підвищено ставки запозичень за ОВДП зі строком 6 міс. та 3 роки (на 80 б. п. та 14 б. п. відповідно), за рахунок розміщення яких було залучено левову частку фінансування (5,2 млрд гривень). Із урахуванням планових погашень обсяг ОВДП у обігу за тиждень

Обмінний курс гривні на міжбанківському ринку впродовж тижня зміцнився до долару США на 0,5% митних надходжень (на 3,3% та 1,5% відповідно). Загалом, перевиконання плану надходжень за основними податками та зборами, що контролюються ДПС та ДМС становило в жовтні 2,4%, або 1,8 млрд гривень. У цілому, виконання загального фонду державного бюджету за доходами в жовтні становило 102,3% від планового значення (+1,7 млрд гривень). За січень-жовтень 2021 року індикативні показники доходів загального фонду державного бюджету були перевиконані на 30,3 млрд гривень (+3,6% до плану), з урахуванням спеціального фонду, який враховує власні надходження бюджетних установ — на 43,7 млрд гривень (+4,5% до плану). За доходами, які контролюються податковою та митною службами, перевиконання індикативних показників за січень-жовтень 2021 року становило 4,1%, або 32,1 млрд гривень. Водночас видатки за загальним фондом державного бюджету за 10 місяців 2021 року були на 7,3% меншими від запланованих. Із урахуванням вищих від запланованих доходів бюджетів та нижчих витрат дефіцит загального фонду державного бюджету за січень-жовтень 2021 року становив 54,5 млрд гривень, що втричі менше від планово-

збільшився на 4,9 млрд гривень. Зокрема, збільшилися вкладення в державні цінні папери банків (+3,1 млрд гривень), юридичних та фізичних осіб (+1,2 млрд та 1,1 млрд гривень відповідно). Водночас продовжували скорочуватися інвестиції в ОВДП з боку нерезидентів — на 458 млн гривень за тиждень (на 16,6 млрд гривень порівняно з цьогорічним максимумом у червні).

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Поточний рахунок платіжного балансу у вересні становив «-» 492 млн доларів США, збільшивши загальне від’ємне сальдо за результатами січня-вересня 2021 року до «-» 1,5 млрд доларів США (порівняно з +4,6 млрд доларів США за 9 місяців 2020 року). Розширення від’ємного сальдо поточного рахунку, попри зменшення від’ємного сальдо торгівлі товарами (з «-»4,4 до «-»3,6 млрд доларів США за 9 місяців 2021 та 2020 року відповідно) було обумовлене зменшенням позитивного сальдо торгівлі послугами (з 3,0 до 2,5 млрд доларів США за 9 місяців 2021 та 2020 року відповідно) та, головним чином, збільшенням виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів. Так, за січень-вереПродовження на стор. 30

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

ЧАС І ПОДІЇ

ЕКОНОМІКА

сень 2021 року відповідні виплати становили 14,2 млрд доларів США порівняно з 5,7 млрд доларів США у відповідному періоді минулого року, з яких 5,2 млрд доларів США — реінвестовані доходи іноземних інвесторів (у 2020 році реінвестовані доходи були від’ємними через збиткову діяльність підприємств з іноземними інвестиціями). Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну також визначалися головним чином реінвестованими доходами іноземних інвесторів (5,2 з 5,4 млрд доларів США). Натомість кредити прямого інвестора в Україну за 9 місяців 2021 року скоротилися на 483 млн доларів США, портфельні інвестиції в акціонерний капітал українських підприємств — на 56 млн доларів США. Надходження іноземних інвестицій у боргові цінні папери (загалом на 568 млн доларів США за 9 місяців 2021 року) визначалися запозиченнями уряду та корпоративного сектору (збільшення зобов’язань становило відповідно 234 та 878 млн доларів США). Водночас банківський сектор другий рік поспіль продовжує скорочувати свою заборгованість за борговими цінними паперами перед нерезидентами. Надходження з оплати праці в Україну за 9 місяців 2021 року перевищили 10 млрд доларів США (+19,4%, або 1,6 млрд доларів США,

порівняно з відповідним періодом минулого року), з них чисті надходження (без урахування витрат та сплати податків у країні перебування) збільшилися до 7,1 млрд доларів США (+16,4% до відповідного періоду минулого року). Майже 40% приватних переказів в Україну надходило неофіційними каналами. В умовах близького до збалансованого співвідношення попиту та пропозиції на іноземну валюту з боку клієнтів банків обмінний курс гривні на міжбанківському ринку впродовж тижня зміцнився до долару США на 0,5%. Переважання пропозиції або попиту іноземної валюти в окремі дні, що могло спричинити надмірні коливання обмінного курсу гривні, обумовило проведення Національним банком протягом тижня валютних інтервенцій, у тому з купівлі іноземної валюти — на суму 54,5 млн доларів США, продажу — на суму 49,6 млн доларів США. Загалом, чиста купівля Національним банком іноземної валюти в жовтні становила 703 млн доларів США, з початку року — близько 2,2 млрд доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Обсяг працюючих кредитів у банківській системі у вересні зріс на 2,8%, головним чином за рахунок зростання працюючого

#45 I 11.10.2021

портфелю кредитів, переважно в гривні, корпоративним клієнтам та фізичним особам (+3,2% та +2,7% за місяць відповідно). Частка непрацюючих кредитів банків станом на 01.10.2021 скоротилася до 33,3% (порівняно з 35% на 01.09.2021), зокрема в корпоративному сегменті — до 39,7%, за кредитами фізичним особам — до 19,1%. Левова частка непрацюючого кредитного портфелю банківської системи продовжує концентруватися в державному банківському секторі (275 млрд з 374 млрд гривень), у тому майже половина (або 175 млрд гривень) — на балансі ПАТ КБ «Приватбанк». Зважаючи на активізацію кредитної активності банків та збереження високої процентної маржі прибуток банківського сектору за січень-вересень 2021 року збільшився до 51,4 млрд гривень, що на 37%, або 13,8 млрд гривень, більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Основним чинником збільшення прибутковості банків порівняно з минулим роком стало суттєве скорочення витратної частини через зменшення відрахувань банків у резерви за активними операціями (7,7 млрд. гривень за січень-вересень 2021 року порівняно з 20,8 млрд гривень за 9 місяців минулого року) та скорочення процентних витрат банків (на 11,1 млрд гривень

порівняно з відповідним періодом минулого року) внаслідок зниження вартості фондування. При цьому, процентні та комісійні доходи банків суттєво зросли (на 10,9 та 17,1 млрд гривень відповідно), що дало можливість перекрити негативний результат переоцінки вартості цінних паперів (-2,4 млрд гривень порівняно з +21,9 млрд гривень за 9 місяців 2020 року). Як результат, рентабельність капіталу банків станом на 01.10.2021 перевищує 32%, збільшившись порівняно з минулим роком (24,4%). Обсяг кредитів, наданих банками в межах державної програми розвитку кредитування «Доступні кредити 5-7-9%», минулого тижня зріс на 1,4 млрд гривень до 68,3 млрд гривень. Найбільшим попитом серед клієнтів банків продовжують користуватися антикризові кредити на поповнення обігових коштів, яких за минулий тиждень було надано на суму майже 1 млрд гривень, решта — в приблизно однаковому обсязі — була спрямована банками на підтримку інвестиційної активності підприємств та рефінансування попередньо виданих кредитів. Автор: Богдан ДАНИЛИШИН, голова Ради Національного Банку України Джерело: газета “День” (https://day.kyiv.ua/ uk/article/ekonomika/sektor-tini-i-zona-rostu)

Від редакції: На фоні світової продовольчої кризи “зелені антиукраїнці” розпродають українську землю за ціною айфона! Гектар однієї з найкращих у світі земель, котрий в найближчому майбутньому стане безцінним, адже саме він може прогодувати кілька десятків людей! Ця афера не закінчиться мирно...

Гектар сільгоспземлі продають за 42 тисячі гривень

Ціни «космічні»: українці змушені економити практично на всьому

Опитування свідчить, що 80% респондентів витрачає найбільше грошей на їжу 90 відсотків через здорожчання змушені купувати дешевші товари. Переважна більшість українців відзначає зростання цін за останні місяці, люди змушені економити не лише на подорожах чи розвагах, а й навіть на харчах та здоров«ї. Такі дані опитування компанії Gradus Research. Так, 90% опитаних відзначають ріст цін за останні декілька місяців. 39% через здорожчання змушені купувати дешевші товари. 24% змушені зменшити норму споживання або взагалі відмовитися від тих чи інших товарів. 42% відзначили, що через подорожчання товарів їхні витрати теж зросли. Переважна більшість (80%) респондентів витрачає найбільше грошей на їжу. На другому місці — витрати на здоров’я (ліки, аналізи, медогляди). На третьому

місці за витратами (27%) — купівля одягу, однак 43% зазначили, що змушені на одязі економити. Найбільше люди змушені економити на подорожах (61%), розвагах (57%), техніці (47%) та одязі (43%). 16% змушені економити навіть на їжі, а 21% - на власному здоров’ї. Дослідження було проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus показує структуру населення міст, розміром понад 50 000 жителів віком 18−60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту і регіону. Період проведення поля: 20 жовтня 2021 року, розмір вибірки: 1000 респондентів. Фото: Високий Замок Джерело: Високий Замок (https://wz.lviv.ua/ economy/445929)

Середньозважена ціна 1 га землі сільськогосподарського призначення в Україні становить 42 354 грн. Як передає кореспондент Укрінформу, такі дані під час презентації інформаційно-аналітичного бюлетеня «Огляд стану земельних відносин в Україні” навів експерт Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер. Згідно з цими даними, земля, призначена для ведення особистого селянського господарства, в середньому продається по 52 170 грн за га, тоді як середня ціна одного гектара угідь з цільовим призначенням “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва” - 34 011 грн. “Ціни товарної землі найвищі на Київщині та на Львівщині. При тому, що це – не ті регіони, які роблять найбільший внесок у вітчизняне аграрне виробництво. Справа в тому, що землю, навіть зі статусом угідь сільськогосподарського призначення, можуть купувати “з прицілом” на забудову”, - наголосив експерт. Він пояснив це на прикладі кількох земельних ділянок, розташованих на полі, що безпосередньо межує із Сихівським районом Львова. Гектар ріллі там

обійшовся новому власникові майже у 0,5 млн грн. “Окупність такої інвестиції за умови організації сільгоспвиробництва доволі сумнівна. Швидше за все, людина, яка її придбала, розраховує, що колись зможе забудувати ці землі”, - вважає Нейтер. Що ж до впливу на вартість землі показників її родючості, то, за даними авторів дослідження, найдорожчі сільгоспугіддя у Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській і Черкаській областях, де середньозважена ціна гектара ріллі коливається в межах 37-40 тис. грн. Ще вища вартість землі на Івано-Франківщині і на Буковині. Роман Нейтер пояснив це тим, що середній розмір земельних наділів там не перевищує 1 га. Також на Прикарпатті, за його словами, багато земельних ділянок купують за вищу ціну для облаштування туристичних локацій. Як повідомлялося, за час роботи ринку землі в Україні зареєстровано понад 40 тис. правочинів, пов’язаних з правом власності на понад 100 тис. га сільгоспугідь. Джерело: Укрінформ (https://www.ukrinform.ua/ rubric-economy/3347798)

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

АНАЛІТИКА – СВІТ

Лукашенко віддає Білорусь Путіну:

головні загрози для України

ідписано «дорожні карти» інтеграції Росії та Білорусі в межах Союзної держави. Символічний День народної єдності Владімір Путін відзначив символічними жестами.

Розпочавши день із поїздки до окупованого Криму, він завершив його спільною з Олександром Лукашенком участю в онлайн-засіданні Вищої державної ради Союзної держави. Там обидва політики затвердили оновлену військову доктрину та концепцію міграційної політики. Але головне — підписали інтеграційний декрет «Про основні напрями реалізації положень Договору про створення Союзної держави на 2021–2023 роки». Змісту цього документа Москва і Мінськ не розкривають. Відомо тільки, що напрями охоплюють 28 галузевих програм. Як випливає зі спільної заяви білоруського і російського прем’єрів, оприлюдненої 10 вересня, «дорожні карти» спрямовані на уніфікацію законодавств Білорусі та РФ. Вони передбачають впровадження єдиних принципів оподаткування, спільну політику в кредитно-фінансовій та банківській сферах, промисловості й сільському господарстві, узгоджене регулювання об'єднаних ринків нафти, газу, електроенергії, транспортних послуг тощо. Коментуючи ухвалені домовленості, Путін заявив, що «досягнуто дуже серйозного прогресу» на нафтогазовому ринку, і знову нагадав про те, що білоруси купують російський газ за мінімальними цінами: «Ви самі знаєте, що зараз відбувається на світових ринках нафти та газу, і Республіка Білорусь сьогодні отримує газ від Росії у сім-вісім, а в окремі моменти — і в дев'ять-десять разів дешевше, ніж на європейських спотових ринках». Після того, як Путін і Лукашенко підписали «дорожні карти», ці домовленості набувають юридично

зобов’язуючого характеру. Але, як пообіцяв російський президент, «в інтеграційних зусиллях ми не плануємо зупинятися на досягнутому». Своєю чергою, Лукашенко велемовно заявив, що Со-

юзна держава є для Мінська «пріоритетом із пріоритетів», що спільно з Москвою було створено унікальну інтеграційну модель, «завдяки якій забезпечуються рівні права білорусів та росіян» і поглиблюється економічна взаємодія між країнами. За його словами, дві країни розпочинають перезавантаження економічного простору, яке передбачає «впровадження сучасних технологій, стилів, методів прийняття рішень». Та хоч би які пафосні слова про «важливі кроки на шляху союзного будівництва» виголошував Лукашенко, вони не можуть приховати того, що події 4 листопада означають інкорпорацію Білорусі до складу Російської Федерації, попри формальне збереження суверенітету Мінська. У рік тридцятої річниці розпаду СРСР підписання інтеграційного декрету в День народної єдності — не просто зовнішньополітична перемога Кремля. Це — особистий успіх Путіна, зацикленого на збиранні «земли Русской» під рукою Москви. Хоча Лукашенко десятиліттями використовував інтеграційну риторику, донедавна він не поспішав реалізовувати численні домовленості в рамках Союзної

держави, воліючи зберігати бодай відносну незалежність від Москви. Але після жорсткого придушення масових протестів білорусів, осуду на багатолітні терміни політичних опонентів, санкцій із боку міжнародної спільноти погіршення економічної ситуації в країні призвело до того, що самопроголошений президент Білорусі став політично, фінансово й економічно залежним від Кремля. Втім, Лукашенко, отримавши чергові російські кредити, швидше за все, постарається вкотре саботувати виконання підписаних документів: адже не в його правилах віддавати владу. У Кремлі це добре розуміють. Тим більше що після зустрічі з Путіним на початку вересня самопроголошений президент Білорусі вдався до дій, розцінених багатьма в Росії не просто як антиросійські, а як випади особисто на адресу Путіна. Так, першого жовтня білоруські спецслужби затримали журналіста «Комсомольской правды в Беларуси» Геннадія Можейка. А за десять днів до засідання Вищої держради ведучий шоу «Політика без краваток і купюр» Євген Пустовий на білоруському держканалі СТВ, не називаючи російського президента на ім’я, порівняв Путіна й Лукашенка. Останній, за словами Пустового, «єдиний президент, який у COVID не ховався по бункерах від народу» і «ботоксом не користується». Чи терпітиме Кремль і надалі таке від свого клієнта? Останнім часом у російських і проросійських телеграм-каналах проскакує думка, що «єдина реальна модель збереження Білорусі у сфері впливу Росії — це силова заміна режиму Лука-

шенка на маріонетковий». Звісно, в оточенні самопроголошеного президента є незадоволені ним люди, на яких ставлять різні «кремлівські башти». Під питанням і лояльність армії та спецслужб до Лукашенка. Однак поки що він тримає ситуацію під контролем. Та й навіщо Кремлю ризикувати? Лукашенко сьогодні в «сипучих пісках» російської економічної та політичної допомоги і вимушений рухатися в кільватері політики Москви. Звужують поле для маневру не тільки еконо-

мічна ситуація в Білорусі та міжнародна ізоляція, а й військова присутність росіян у країні, що збільшилася після проведення російсько-білоруських військово-штабних стратегічних навчань «Захід-2021». І чим більше нелегалів потрапляє до Литви й Польщі з Білорусі, чим більше опонентів Лукашенка засудить білоруський суд, тим міцніші узи білорусько-російської «дружби». Однак для нашої країни підписання декрету «Про основні напрями реалізації положень Договору про створення Союзної держави на 2021–2023 роки» і оновленої військової доктрини Союзної держави створює виклики у сфері безпеки.

«М'яка анексія» Білорусі означає для Києва не тільки зростання загроз українській економіці, яка залежить від сусідньої країни з таких стратегічних товарів, як дизпаливо та бітум, чи перспективу появи іракських, сирійських або палестинських нелегалів у болотах чорнобильського Полісся. Оскільки українсько-білоруський кордон простягається на понад тисячу кілометрів, підвищуються й військові ризики. Уже сама загроза вторгнення з півночі буде примушувати українське керівництво спрямовувати на кордон із Білоруссю чималі людські та фінансові ресурси. На засіданні Вищої держради Лукашенко зазначив, що Москва і Мінськ планують посилити регіональне угруповання військ Союзної держави. Але вже сьогодні тривогу викликає інформація The Washington Post і Politico, що росіяни знову концентрують війська біля кордонів України. Так, видання Politico оприлюднило супутникові фотографії, зроблені 1 листопада, які демонструють скуп-

чення танків та самохідної артилерії разом із наземними військами у районі російського міста Єльня неподалік кордону з Білоруссю. Щоб ефективно протистояти загрозам із боку Білорусі, Київ повинен їх усвідомлювати й мати чітку політику стосовно Мінська в нових зовнішньополітичних реаліях. Адже лукашенківська Білорусь, що стрімко втрачає рештки свого суверенітету, зовсім не нейтральна і дружня країна, а військово-політичний клієнт Росії. Фото: Дзеркало Тижня Автор: Володимир Кравченко Джерело: Дзеркало Тижня (https:// zn.ua/ukr/international/lukashenkoviddaje-bilorus-putinu-holovni-zahrozidlja-ukrajini.html)

АНАЛІТИКА – СВІТ

а Саміті G20 у Римі, який відбувся 30-31 жовтня 2021 його лідери підтвердили свою прихильність до ключової мети Паризької угоди — обмежити глобальне потепління на 1,5 °С вище доіндустріального рівня, при цьому не досягнувши домовленості за нульовими викидами. Заявлена готовність до відмови від фінансування вугільних електростанцій вже до кінця 2021 року супроводжувалася визнанням невиконання раніше взятих зобов’язань із мобілізації $100 млрд для країн, що розвиваються, на витрати по адаптації до зміни клімату. Безумовно, прогрес у реалізації задекларованого не обійдеться без реформування міжнародної податкової системи та запровадження до 2023 року нових правил гри, що потребуватимуть запровадження глобального мінімального корпоративного податку у розмірі 15%. Під прицілом опинилися цифрові інтернет-гіганти Amazon, Alphabet (Google), Meta (раніше Facebook) і Apple, які звинувачуються у використанні регуляторної конкуренції за принципом «перегони по низхідній»: розташовуючись у країнах з низькими податками та фактично «оптимізуючи» оподаткування, вони свідомо обмежували свій внесок у вирішення кліматичної проблеми. Раніше в угодах, що зачіпають кліматичну проблематику, 2050 був визначений як рік «складання іспиту з реалізації глобального екологічного проєкту». А ось у комюніке, підготовленому за результатами Саміту в Римі, така дата жорстко не фіксувалася, її було описано формулюванням «до середини століття або близько того», що викликало особливу критику та невдоволення з боку експертів. Незважаючи на те, що G20 активно закликали відповідні робочі групи в рамках ОЕСР до швидкої розробки єдиних правил та багатосторонніх інструментів кліматичного регулювання для того, щоб ті набули чинності на глобальному рівні у 2023 році, вони одночасно виключали квапливе скасування національних заходів із стимулювання процесу постпандемічного відновлення національних економік. Серед іншого, лідери G20 визнали використання механізмів ціноутворення як можливий інструмент протидії викидам вуглецю. Все б нічого, якби тижнем тому у американському виданні The Foreign Affairs не вийшла стаття, яка закликає до формування «Нової планетарної політики» та до перегляду міжнародного порядку як такого, бо у тому вигляді, в якому він існує зараз, питання клімату, на думку її авторів, є приреченим на довічне вирішення. А отже, Саміти на кшталт того, що пройшов у Римі, і чергова Конференція сторін ООН зі зміни клімату (COP26), яка триватиме в Глазго з 31 по 12 листопада 2021 року, не здатні запропонувати комплексний підхід до вирішення екологічних проблем та згенерувати дієві заходи щодо протидії новим викликам та ліквідації накопичених загроз. Передумовами формування «Нової планетарної політики» стали визнання «надзвичайної екологічної ситуації» як загрози для біорізноманіття та загалом для нашого виживання (адже звідси й проблема відсутності продовольчої безпеки, надійного водопостачання та розповсюдження нових небезпечних вірусів), а також безапеляційне звинувачення багатосторонньої системи прийняття

Від Риму до Глазго По гарячих слідах у напрямку «Нової планетарної політики»

рішень у нездатності згенерувати дієвий план з декарбонізації і навіть контролювати взяті країнами на себе зобов’язання. Існуючий розрив між міжнародною системою, поділеною на 195 незалежних країн, кожна з яких діє відповідно до своїх власних імператив, та глобальної катастрофи, яку не можна призупинити поодинці, має бути подолано. Запит на новий світогляд передбачає зміну парадигми у зовнішній політиці та міжнародних відносинах США, а екологічний реалізм, що пропонує «нову етику екологічного менеджменту», має вивести співпрацю з питань спільних для всіх екологічних загроз на перший план. Ключовим національним інтересом має стати виживання біосфери, що спричинить ревізію розуміння обов’язків суверенних держав, доповнюючи їх відповідальністю за захист спільного в масштабах планети надбання. При цьому технологічні інновації та ринкові стимули не здатні звільнити нас від ресурсних обмежень. Оскільки екологічна криза змінила саму природу загроз, національним урядам доведеться переглянути та зміцнити інституційні та правові основи міжнародного співробітництва в галузі навколишнього середовища. Ну, а Сполучені Штати повинні очолити цю атаку, бо «будь-які зусилля зазнають невдачі, якщо Вашингтон не опиниться в авангарді» руху у бік глобальної солідарності та колективних дій. Тим більше, що президент Джозеф Байден у перші дні після своєї інавгурації оголосив зміну клімату головною загрозою для Сполучених Штатів, а Евріл Гейнс, директорка національної розвідки США, підтвердила, що зміна клімату «має бути в центрі національної безпеки та зовнішньої політики». Основна проблема, на думку авторів статті, полягає в тому, що більшість країн продовжують розглядати екологічні проблеми як пріоритети зовнішньої політики «другого рівня», фокусуючись насамперед на питаннях геополітичної конкуренції, контролю над озброєнням та міжнародної торгівлі, що породжує масу неузгоджених національних обіцянок, що виходять із короткострокових внутрішньополітичних та економічних міркувань. Як результат, те, що вважається на сьогоднішній день глобальним екологічним керівництвом, є клаптевою ковдрою із слабких галузевих угод, контрольованих недостатньо впливовими органами, які не можуть забезпечити дотримання взятих на себе країнами зобов’язань, та ігнорують фундаментальне право людини на чисте та здорове довкілля.

Це означає, що глобальна екологічна криза актуалізує нове державне управління, засноване на припущенні, що всі інші турботи держави — від національної безпеки до економічного зростання — залежать від здорової та стійкої біосфери. І хоча запропонована нова структура глобального управління не відмовляється від основної концепції національних інтересів, вона доповнює її новим розумінням екологічної безпеки та імперативом збереження біорізноманіття. Озвучене формує запит на ревізію традиційних концепцій суверенітету: країни будуть визнаватись відповідальними за захист Землі, а отже, повинні утримуватись від будь-якої діяльності, яка може докорінно змінити або завдати шкоди екологічним системам. Іншими словами, якщо раніше країни володіли природними ресурсами, то тепер вони будуть визнані їхніми «зберігачами», бо «територіальний суверенітет не повинен сприйматись як порожній чек для розкрадання колективних ресурсів». До речі, адміністрація Байдена вже працює над переговорами про багатомільярдну угоду із Бразилією щодо збереження частини тропічних лісів Амазонки. Отже, новий міжнародний підхід повинен скоротити відстань між «політичним світом», розділеним на незалежні територіальні одиниці (позначені на картах точними лініями, кожна з яких пофарбована окремо від сусідніх) та «світом природи» (зображеним на карті у вигляді багатьох екосистем, що переходять одна в іншу), що символізує правильне уявлення про планету. Бо криза біосфери оголила напругу між інтегрованим світом природи та розділеними державами і потребує їхнього негайного примирення. У випадку, якщо країни не будуть достатньо активними у вирішенні екологічних викликів, вони можуть втратити право уникнути іноземного втручання в національні справи. При цьому на сьогоднішній день залишається невизначеним поняття «транснаціональних екологічних збитків», а відтак не сформовано й механізмів заохочення та покарання за недотримання зобов’язань держав по незавдаванню шкоди навколишньому середовищу за межами їхньої юрисдикції. У той же час, поняття «глобального надбання» має бути розширене та інтерпретуватися як загальна спадщина людства, що включає всі критично важливі екосистеми та природні цикли. Також потрібно переглянути нинішнє розуміння багатства, включивши до нього вартість світових природних активів і безліч переваг, які вони надають. Звідси і визнання

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021 нездатності ВВП, що не враховує природний капітал та екологічні активи, відображати істинний рівень добробуту та перспективи довгострокового розвитку виробничого потенціалу. Зрозуміло, такі ініціативи вже авансом перетасовують колоду країн, змінюючи критерії першості. Таким чином, країни повинні погодитися відмовитися від усіх дій, які загрожують цілісності біосфери, відкрити себе для зовнішнього контролю, дозволити іншим контролювати та перевіряти стан їхнього дотримання взятих на себе зобов’язань та бути готовими зіткнутися з санкціями та іншими рестрикційними заходами у разі виявлення порушень з їхнього боку. При цьому урядам доведеться: приймати нормативні акти і створювати стимули для підприємств брати на себе екологічні витрати; використовувати галузеві ринкові механізми для заохочення збереження довкілля; вводити податки та збори, щоб гарантувати, що ціни на товари та послуги точно відображають соціальну цінність природних активів, задіяних у їхньому виробництві; інформувати інвесторів про вразливість компаній перед екологічними потрясіннями; провести інвентаризацію своїх активів природного капіталу та прийняти політику та закони для їхнього захисту. Успіх запропонованої «Нової планетарної політики» не можливий без створення багатосторонніх інститутів та глобального управління, які стимулюють масштабні інвестиції в наземні та морські екосистеми, здатні служити сховищами вуглецю. Але одним із першочергових завдань стане реформування правил глобальної торгівлі, щоб дозволити країнам-прихильницям декарбонізації, оминаючи Світову організацію торгівлі (СОТ), в альтернативний спосіб дискримінувати країни, які наполягають на веденні бізнесу у звичайному режимі. У зв’язку з цим найбільш ефективним рішенням для членів СОТ пропонується ухвалення загальної відмови від кліматичних вимог у формі податків на імпорт та знижок на експорт, що дозволило б країнам ЄС, наприклад, накладати штрафи на вуглецевомісткий імпорт та заохочувати (щоправда, не вказується як саме) торгових партнерів, які використовують більш екологічні методи виробництва. Така домовленість сприятиме формуванню «кліматичних клубів», що складаються з країн, прихильних до скорочення викидів і, таким чином, таких, що мають право на недискримінаційний підхід по відношенню до них. При цьому Сполучені Штати та інші багаті країни можуть заохочувати екологічно чистий розвиток, виділяючи велику частку двосторонньої та багатосторонньої допомоги на глобальні зусилля щодо збереження біорізноманіття, обумовлюючи свою допомогу стійкою екологічною політикою за прикладом Корпорації «Виклики тисячоліття США», доступ до фінансових ресурсів якої повністю залежить від належного керування. «У всякої проблеми завжди є рішення - просте, зручне і, звичайно, помилкове», - говорив Генрі Луїс Менкен. Але за першими двома позиціями ми можемо бути спокійними: «просто» і «зручно» вже не вийде. І, сподіватимемося, помилок планетарного масштабу від «Нової планетарної політики» вдасться уникнути. Автори: Наталія Резнікова, Володимир Панченко Джерело: Український Тиждень (https://tyzhden.ua/Economics/253529)

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021

У ФОКУСІ - АМЕРИКА

о примушує американців думати, що гроші вирішують усе? Колишній поліцейський, нині вегетаріанець, любитель медитації, харизматичний оповідач небилиць, за яким тягнеться шлейф підозр у корупції, скоро стане мером Нью-Йорка. Звати його Ерік Адамс. В історії міста він буде другим чорношкірим мером.

Його перемога на виборах другого листопада не стала несподіванкою. Адамс балотувався від Демократичної партії і, перемігши влітку на праймериз кількох серйозних кандидатів, міг бути впевненим, що місце мера Нью-Йорка належатиме йому. (У Нью-Йорку кандидат від Республіканської партії сьогодні не має серйозних шансів на перемогу.) Адамсу, який заступить на посаду мера першого січня, доведеться мати справу з горою дуже серйозних проблем. Нью-Йорк ще не оговтався від наслідків пандемії. Злочинність у місті зашкалює, а економічне відновлення йде дуже нерівномірно. Як новий мер із усім цим справлятиметься, поки що незрозуміло. Адамс, улюблений кандидат багатих донорів, перемігши на виборах, негайно дав зрозуміти, що великі компанії мають відігравати значну роль у відновленні міста. В нього, мабуть, будуть набагато тепліші відносини з бізнес-лідерами, ніж у попереднього мера. Але під час передвиборної кампанії про бізнес та економіку Адамс говорив мало і наголошував на боротьбі зі злочинністю. Саме цим завоювавши прибічників серед звичайних громадян, які заплющили очі на багато моментів, котрі мали б їх насторожити. Вибори у Нью-Йорку значною мірою відбивають загальний настрій виборців у країні. На вибори люди ходять неохоче. Так, на праймериз у Нью-Йорку проголосували тільки 23% виборців, які не полінувалися перед тим зареєструватися. При цьому громадяни нерідко голосують за вочевидь нечистих на руку кандидатів, що не вирізняються чесністю, але мають кошти на саморекламу. Прибічників Адамса, наприклад, не збентежила брехня їхнього кандидата й несимпатична (хоч і вигадана) історія про те, як Адамс боровся з сусідським собакою, що регулярно гидив у його дворі. За словами Адамса, не допомогли ні ввічливі прохання до господаря собаки, ні суспільне становище Адамса (а саме посада президента Брукліна — одного з районів Нью-Йорка, яку він обіймав на той час). Адамс розповідав, що почувався в безви-

Хто він — майбутній мер Нью-Йорка? Мачо? Брехун? Корупціонер?

ході, але його пастор подав ідею. Адамс надів толстовку, насунув на чоло каптур, подзвонив у двері сусіда й поговорив із ним «трохи менш чемно». Після цього проблему з сусідським собакою було вирішено. «Дайте людям зрозуміти, що з вами не забалуєш», — порадив він випускникам коледжу Медгар Еверс у Брукліні, де переважають чорношкірі. Однак прискіпливі нью-йоркські журналісти швидко з’ясували, що ніякий собака не гидив у дворі Адамса. А ось у пастора церкви, в яку ходить Адамс, справді були проблеми з сусідським собакою та його хазяями. Звісно, така брехня, хоч і насторожує своїм примітивним мачизмом, по суті — дрібниця. Серйозніші проблеми Адамса, який упродовж шести років

кампаній, не повідомляючи, що отримує гроші від будівельних компаній. Не дивно, що, за даними міської комісії, яка перевіряє фінанси виборчих кампаній, серед кандидатів у мери Адамс накопичив найбільший фінансовий фонд, маючи близько 7,9 млн дол. Чимала частина цих грошей надійшла від людей, пов’язаних із індустрією нерухомості. За плечима в Адамса й інші темні історії. Він та деякі інші члени Сенату штату Нью-Йорк, поза чесною конкуренцією, самі вибрали постачальника машин для відео-лотереї. Генеральний інспектор штату виявив, що група політиків, включно з Адамсом, приймала при цьому від претендентів на поставку машин значні пожертви на їхні виборчі кампанії.

Громадяни нерідко голосують за вочевидь нечистих на руку кандидатів, що не вирізняються чесністю, але мають кошти на саморекламу був сенатором штату НьюЙорк, стосуються корупції — класичного використання становища в уряді для приватного збагачення та зміцнення особистого влади з допомогою продажу свого впливу. В усьому світі корупція часто пов’язана з будівництвом. У випадку з Адамсом увагу журналістів привернули видачі дозволів на міське будівництво в обмін на гроші для його виборчої кампанії. Він просив і отримував пожертви від людей та організацій, котрі хотіли скористатися будівельними грантами з державного фонду. Адамс, вочевидь, порушував міський закон про фінансування виборчих

Вивести корупціонерів на чисту воду завжди непросто. Федеральна прокуратура провела розслідування, але обвинувачень не пред’явила. Сам же Адамс від схеми з лотереєю відхрестився, заявивши, що її створили до нього. А говорячи про своє покровительство будівельним компаніям, став у позу жертви, заявивши, що до чорношкірих політиків завжди більше уваги і претензій. «Ні, я не голосував. Однак перемагають гроші, а не люди», — заявив юнак років двадцяти п’яти, з яким я заговорила в ліфті мого будинку в Нью-Йорку під час праймериз. «Завжди перемагають ті, в кого ба-

гаті спонсори», — вважає Гілларі К., продавчиня в магазині в центрі Мангеттена. Вона теж не голосувала, хоча знала, що опонентами Адамса були кілька кваліфікованих і, вочевидь, некорумпованих кандидатів. «Це все видимість вільного вибору, — гроші давно вирішують усе», — поділився своєю думкою про вибори мера сорокалітній айтішник Пітер Б. Не багато людей прийшло й на підсумкові вибори між Адамсом та його опонентом від Республіканської партії Кертісом Слівою. «Це голосування я пропущу. Однак цей шахрай Адамс виграє, а я не хочу додавати до його перемоги», — сказала моя подруга, професор англійської мови з Брукліна Сюзан Д, яка зазвичай голосує за представників Демократичної партії. Скептицизм із приводу виборів — головного інституту демократичного правління — не обмежується жителями Нью-Йорка. Мої студенти родом із різних штатів, описуючи конфлікт поколінь, сказали те саме. «Мої батьки вірили в американську систему, а ми сумніваємося, що наша система продовжує працювати. Наше покоління думає, що всі політики корумповані. Все вирішують багаті корпорації, це вони диктують продажним політикам свої вимоги», — поділився думкою студент із Каліфорнії. Однак, за міжнародними стандартами, громадяни США живуть у країні з низьким рівнем корупції. Крім двох із 23 років, упродовж яких Transparency International публікує свій індекс, Сполучені Штати входять до двадцятки найменш корумпованих країн світу. І справді, — якщо вас

33 на дорозі в Америці зупинив поліцейський, ні йому, ні вам не спаде на думку, що проблему можна вирішити готівкою. Ніхто у США ніколи не чув про купівлю дипломів вишів, хабарі для складання іспитів, купівлю-продаж прав водія, підкуп суддів або податкової інспекції. Проте, згідно з опитуванням, проведеним інститутом Gallup три роки тому, 75% американських респондентів заявили, що корупція — «дуже поширене явище» в уряді країни. В інших державах, які входять до топ-20 Transparency International, респонденти теж були опитані Gallup, але в жодній із цих країн люди не були такі песимістичні стосовно корупції, як у Сполучених Штатах. Що ж примушує американців думати, що гроші вирішують усе? Значною мірою винен у цьому не хтось, а Верховний суд США, що узаконив досить сумнівний спосіб підтримки політиків корпораціями та багатіями. У 2010 році Верховний суд (де перевага була на боці консервативних суддів) ухвалив, що корпоративні витрати на вибори — це вияв свободи слова, поставивши знак рівності між словом та доларом. Це рішення суду спричинило масове збільшення політичних витрат із боку корпорацій і значно підвищило політичний вплив багатих донорів. Понад те, в результаті цього судового рішення з’явилися так звані суперпакети, які дозволили найбагатшим донорам наростити вплив, анонімно надаючи фінансову підтримку політикам через тіньові некомерційні організації. Відтак, дуже невелика група американців отримала сьогодні безпрецедентну кількість влади. Тим часом рядові американці ще більше переконалися, що американська демократія служить насамперед інтересам небагатьох заможних людей і демократична участь для переважної більшості громадян має відносно невисоку вагу. І так утворилося відоме не тільки у Штатах порочне коло, приклад якого ми бачимо у Нью-Йорку. Виборці, вірячи, що їхній голос мало що означає, а процес, однак, корумпований, не пішли на вибори. Але саме апатія виборців, які не скористалися нагодою змінити перебіг подій, призвела до того, що на праймериз від Демократичної партії переміг шахраюватий хлоп’яга, який тепер буде головою одного з найбільших міст світу. Автор: Анна Бродські-Кроткіна Джерело: Дзеркало Тижня (https:// zn.ua/ukr/international/khto-vinmajbutnij-mer-nju-jorka-machobrekhun-koruptsioner.html)

даний час США стикається з безліччю складних економічних проблем, таких як зростання інфляції, перебої в постачання замовлених товарів, брак робочих рук. Деякі з них є прямим результатом пандемії COVID-19, а інші – наслідком погано продуманої реакції президента Байдена та його адміністрації на вирішення цих проблем. За даними незалежної компанії Traub Capital Partners та Bureau of Labor Statistics, інфляція в країні досягла найвищого рівня за 13 років і становить 5,3%. Найбільше страждає від інфляції енергетична складова американської економіки. Зростання інфляції випереджає зростання зарплати. U.S. Department of Labor повідомив, що індекс споживчих цін зріс у вересні на 0.4%, а у річному обчисленні на 5.4%. Це найбільше зростання з січня 1991 р. Порівняно з минулим роком вартість бензину зросла на 42.1%, автомобілів і вантажівок на 24.4%. Вартість яловичини, свинини, курчат та яєць зросла, відповідно, на 17.6%, 7.6% та 12%. Ціни на комп’ютери та взуття збільшилися на 8.5% та 6.5%, а на природний газ та електрику – на 21% та 5.2%. Сьогодні середня американська сім’я витрачає $175 додатково на їжу та електроенергію. (Дані Міністерства праці). Розмір валового внутрішнього продукту знизився у другому кварталі до 2.3%. У першому кварталі він дорівнював 6.3%. Таким чином, величина валового внутрішнього продукту знизилася на 2.7%. Водночас зменшились приватні інвестиції в економіку. Збільшився торговельний дисбаланс. Експорт товарів упав на 5,1%. У третьому кварталі обсяг продажу товарів вітчизняного виробництва знизився на 0,1%. Недавнє опитування Fox News по-

У ФОКУСІ - АМЕРИКА

Як адміністрація Байдена реагує на цю ситуацію у країні? Економіка Америки при Байдені

казало, що 87% опитаних стурбовані зростанням цін, а 81% вважають, що зростання ціни на бензин є для них серйозною проблемою. Виступаючи 28 жовтня у програмі Town Hall, Байден визнав, що він не має жодного рішення для боротьби зі зростанням цін на бензин. За оцінкою Міністерства праці, у серпні залишалися незаповненими 10,4 млн. робочих місць. У вересні у школах Америки працювало на 173 тис. осіб менше, ніж у лютому 2020 р. на початок пандемії. У вересні 2021 р. працювали чи шукали роботу на 3.1 млн. осіб менше, ніж у лютому 2020 р. Як адміністрація Байдена реагує на цю ситуацію в країні? У серпні Байден оголосив про те, що планує запровадження мандату на обов’язко-

16-річну дівчинку врятували від педофіла в США завдяки жесту, про який вона дізналася з ТікТоку Поліція затримала викрадача 16-річної дівчинки у США. Його вдалося зупинити після дзвінка до екстреної служби — той, хто дзвонив, розповів, що бачив у машині підлітка-дівчину, яка просила допомоги особливим жестом, повідомляє Fox 8 News. Як пише Fox 8 News, чоловік, який зателефонував у поліцію, їхав в автомобілі, коли звернув увагу на пасажирку сусідньої машини. Дівчинка із заднього сидіння показала йому жест прохання про допомогу. Йдеться про жест з демонстрацією долоні із загнутим великим паль-

цем і потім стиснення долоні в кулак. Його популяризували в тікток, як непомітне прохання про допомогу за домашнього насильства. Чоловік, який зателефонував до поліції, описав автомобіль, в якому знаходилася дівчинка, яка подала сигнал про допомогу. Того ж дня поліція затримала водія. Як з’ясувалося пізніше, 61-річний Джеймс Брік справді викрав дівчинку та провіз її через кілька штатів. Джерело: https://kontinentusa.com/16letnuiudevochku-spasli-ot-pedofila-v-usablagodrya-jestu-iz-tiktoc/

ву вакцинацію персоналу будинків для людей похилого віку. Практично відразу майже 38 тис. працівників цих будинків звільнилися. Рішення адміністрації Байдена заблокувати буріння свердловин на Алясці спричинило втрату кількох тисяч місць (Дані Department of the Interior). В умовах нестачі робітників практично у всіх галузях американської економіки адміністрація Байдена вживає заходів, які змушують невакцинованих людей кидати роботу. Наприклад, на вимогу президента

ЧАС І ПОДІЇ #45 I 11.10.2021 Управління з охорони праці та здоров’я зобов’язало компанії, де працюють не менше 100 осіб, провести вакцинацію співробітників. Невакциновані працівники мають бути звільнені. Дуже серйозна ситуація склалася з розвантаженням вантажних суден у портах Лос-Анджелеса та Лонг-Біч у Каліфорнії. На цих судах перебувають до півмільйона контейнерів. Це сталося через брак портових робітників. Одночасно з цим браком спостерігається дефіцит водіїв вантажівок, які розвозять замовлені товари до споживачів. Труднощі з отриманням замовлених товарів оголосила навіть така велика компанія як Apple. Виникла загроза із затримкою отримання товарів до свят. Такі ініціативи Байдена як закриття трубопроводу Keystone XL, збільшення державної допомоги, зокрема, надання додаткових пільг щодо догляду за дітьми, посилення правил обов’язкової вакцинації лише погіршують економічну ситуацію в країні. З 15 по 18 жовтня Trafalgar Group провела опитування з метою виявлення кількості американців, які вже постраждали від «затримки або нестачі звичайних споживчих товарів». Виявилось, що 53.7% опитаних вже зіткнулися з дефіцитом цих товарів. Проте на тлі економічної ситуації США, що швидко погіршується, офіційні особи адміністрації Байдена завзято твердять про успішну економічну політику президента. Автор: Григорій Гуревич Джерело: https://kontinentusa.com/kakadministraciya-bidena-reagiruet-na-etu-situaciuv-strane/

ЧАС І ПОДІЇ

БЕРЕГИНЯ

#45 I 11.10.2021

віт живе в період, коли все змінюється настільки швидко, що ми часто не встигаємо адаптуватись до цих змін. Пандемія вносить свої корективи у повсякдення і нам хочеться вірити, що скоро все закінчиться і стане на свої місця. Але постійні зміни – це тепер наша нова реальність.

Багато людей відчувають стрес від того, що відбувається. Хтось втратив здоров’я чи пережив втрату близької людини. Хтось втратив роботу чи власний бізнес. У когось на фоні проблем розпались стосунки. Але навіть, якщо у вас все гаразд і пандемія вас суттєво не зачепила, ви можете перебувати у постійній тривозі за своє життя та здоров’я, за життя та здоров’я близьких, страх за свій фінансовий стан, майбутнє, та просто стрес від невизначеності. І для нашого мозку в такій ситуації страх, тривога, апатія та песимізм – це цілком нормальні реакції. Але не у всіх стрес переходить в кризу. Стрес і криза – це не одне і те ж. Подія стає кризовою настільки, наскільки людина придає їй значення і наскільки механізми її психіки націлені на розв’язання проблеми, що виникла. Якщо людина змогла адаптуватися до нової реальності, то вона виходить з неї переможцем та отримує нові навички та досвід. В ситуації, коли в людини відбулось порушення внутрішньої та зовнішньої адаптації до нової ситуації – вона потрапляє в кризу. Саме слово “криза” означає переломний момент, поворотний пункт. Саме поняття не несе в собі забарвлення “погано”, а просто “по-іншому”. Тобто нова ситуація вимагає інших, нових стратегій поведінки, а якщо людина звикла до своїх старих способів реакції та міцно за них тримається, нездатна до навчання та зміни світосприйняття, то криза поглиблюється.

Криза як шанс

Іншими словами, якщо ті методи адаптації та способи справлятись з проблемами, які притаманні людині, дозволяють розв’язувати проблему, то вона відносно легко виходить з кризового стану. Якщо ж ті моделі, якими володіє психіка не допомагають, а тільки посилюють проблему, а людина не змінює їх, а навпаки намагається використовувати ще з більшою інтенсивністю – криза посилюється. Візьмемо до прикладу ситуацію, коли спортсмен переживає травму, яка назавжди приковує його до інвалідного візка і він не може більше займатись спортом. Раніше спорт був сенсом його життя. Більше того, спорт був тим методом за допомогою якого спортсмен справлявся з усіма своїми негараздами: посварився з дівчиною – занурився у спорт, виникає якась хандра чи депресивний стан – пішов в спортзал. А якщо віддаючись спорту повністю, він ще й не налагодив контакти з друзями чи сім’єю, то коли займатись спортом стає неможливо – втрачається сенс життя і в нього може не залишитись інших ресурсів, щоб з цим впоратися. В такій ситуації конструктивним було б розвернутись обличчям до інших сфер свого життя, знайти новий сенс та з його допомогою впоратись зі стресом. Якщо ж цього не зробити, а намагатись триматись за спорт і вірити, що без нього життя скінчилось – криза поглиблюватиметься. Іншими словами, з криз виходять переможцями ті, хто може переосмислити свої старі переконання, засвоїти нові уроки на майбутнє, опанувати інші способи реагування та готові до сприйняття нового. Але окрім зовнішніх криз є ще внутрішні. І якщо з зовнішніми все зрозуміло: хочеш вижити – змінюйся, то внутрішні кризи можуть здатися нам не такими важливими, але застрягання в них є не менш руйнівним. Якщо те, що відбувається зовні не відпові-

дає нашим внутрішнім уявленням та переконанням, тобто очікування не збіглися з реальністю, виникає внутрішній конфлікт. Він своєю чергою викликає сильне внутрішнє напруження, яке шукає вихід. Ми живемо з внутрішніми конфліктами все життя і якось намагаємось справлятись з напруженням. І доки наші завчені способи реакцій цьому сприяють ми тримаємось, але як тільки старі способи перероблення напруження перестають працювати, внутрішній конфлікт може перейти у кризу. Умовно наші способи реагування можна розділити на чотири групи за тим, в яких сферах життя вони про-

вирішиться само собою. В протилежному ж випадку це може бути ігнорування проблеми та повне занурення в якусь іншу роботу, яка допомагає не думати про проблему, хоча вона від цього нікуди не дівається, а лише збільшується. Конструктивною ж реакцією в цій сфері може бути знову ж таки діяльність, але направлена саме на вирішення ситуації, а не на уникання. У сфері контактів деструктивними методами, що сприяють поглибленню криз може бути повна ізоляція, уникання будь-якого спілкування з людьми та занурення в себе. Або ж постійне обговорення свого невдоволення з іншими, яке допомагає випустити пар, але абсолютне ухиляння від розв’язання проблеми. Тут корисним може бути пошук соціальної підтримки у свого оточення, можливість отримати емоційний ресурс від інших, що допоможе впоратися з проблемою. Тобто не просто пожалітись і відкласти вирішення, а отримати підтримку і з її допомогою йти вирішувати назрілий конфлікт. Але чи не найголовнішим є пошук нових сенсів, оскільки кризові ситуації можуть призвести до втрати сенсу життя, апатії та депресії. Або ж навпаки завести людину у фантазії та мрії про чудове майбутнє, але мрії залишаться на рівні мрій без будь-якого втілення. Так зване очі-

Як тільки старі способи перероблення напруження перестають працювати, внутрішній конфлікт може перейти у кризу являються. Ці сфери: ТІЛО, ДІЯЛЬНІСТЬ, КОНТАКТИ та СЕНСИ. У сфері тіла та здоров’я людина може довго перебувати в стресі та повністю ігнорувати та не чути сигнали власного тіла, що з часом може вилитись у якийсь інфаркт чи інсульт. Натомість інша крайність – це постійна надмірна тривога за здоров’я, хвилювання за кожен найменший симптом та роздування уявлень про нього до масштабів катастрофи. Також хвороба може використовуватись, як єдиний спосіб розслабитись та відпочити від внутрішнього напруження. Конструктивним способом реакції може бути розуміння свого тіла, довіра до нього, його реакцій та вчасна адекватна допомога собі. У сфері діяльності цими крайнощами можуть бути такі реакції на внутрішнє напруження, як повна бездіяльність чи, навпаки, надмірне занурення у роботу. В першому випадку людина може впадати в стан апатії, депресивності чи прокрастинації. Відсутнє будь-яке бажання розв’язувати проблему, що з’явилась та ігнорування її в надії, що все

кування кращого часу. Найбільш відомим деструктивним способом перероблення внутрішнього напруження є серфінг по соціальних мережах. Гортаючи стрічку, людина забуває про свої проблеми та може зависнути в інтернеті на довгі години. Мозок вірить, що все, що відбувається в мережі, відбуваєтся з людиною насправді та створює ілюзію активного життя, хоча ви все ще лежите вдома на дивані. Звісно, для виходу з кризових станів може знадобитись допомога спеціаліста, психолога чи психотерапевта, що створить безпечні умови для пропрацювання складних емоцій, пошуку власних ресурсів, вироблення нових навичок реагування та нових власних сенсів. Він може стати тим провідником, який за руку проведе новими шляхами, які часто здаються складними, неможливими та лякають, як все нове і невідоме. Автор: Мирослава Мориконь – психотерапевт у методі позитивна психотерапія Джерело: Егоїст (https://egoistmagaz.in.ua/ dribnuci-gutia/)

Смачний початок дня: готуємо оладки

Оладки на кефірі – рецепт дуже простий, але їх завжди можна чимось доповнити – медом, джемом, варенням. Можна додати як свіжі фрукти, так і заморожені. Вийде однаково смачно. Для тіста: 8 300 мл кефіру 8 1 яйце 8 1 ст. л. цукру 8 10 г ванільного цукру 8 200 г борошна пшеничного 8 ½ ч. л. соди 8 3-5 ст. л. соняшникової олії 8 1 дрібка солі Рецепт У посудину влийте 300 мл кефіру та додайте одне яйце. Перемішайте віничком. Кефір можна

брати будь-який. Потім додайте дрібку солі, 1 ст. л. цукру й 10 г ванільного цукру. Далі додайте ½ ч. л. соди і знову все добре перемішайте віничком. Сода додасть оладкам пишності. Додайте 200 г борошна та ще раз добре перемішайте. У тісті не повинно залишитися грудочок. За консистенцією воно повинно бути густим, але при цьому стікати з віничка. Накрийте миску харчовою плівкою та відставте замішане тісто на 20-25 хвилин. Тісто вже стабілізувалося та можна приступати до смаження оладок. Пательню розігрійте з невеликою кількістю соняшникової олії. Можна пательню змащувати олією за допомогою пен-

злика. Викладайте на пательню по 1 ст. л. тіста. Смажте оладки по 1 хвилині з кожної сторони до красивого рум’яного кольору. Подавайте оладки із варенням або ягодами.

ЗДОРОВ’Я

змінюється впродовж доби. Щоби відкинути зовнішні чинники, зокрема світло, мишей та культури клітин тривалий час тримали в темряві. Контрольною групою були миші, у яких деактивували внутрішній годинник. Результати: за нормальних умов дендритні клітини справді помітно залежать від ритмів дня-ночі. Їхня активність найвища тоді, коли закінчується фаза сну – у людей це рано вранці, незадовго перед прокиданням. Перед вечором та на початку Дендритні клітини (рожеві) ві- ночі клітини захисту значно менше діграють вирішальну роль у нашій активні, з’ясували науковці. У миадаптивній імунній відповіді, оскіль- шей, що активні вночі, ритм зміщеки вони передають інформацію про ний на 12 годин. Детальніші аналізи патоген до Т-клітин (синій) і запуска- засвідчили: за цей ритм відповідає ють вироблення антитіл. Зображен- внутрішній годинник. «Ми ідентифікували численні ня: Design Cells/ Getty images. Багатьма функціями нашого ор- молекули, зокрема хемокін, що заганізму керує внутрішній годин- лучені до переміщення дендритних ник, тобто вони залежать від рит- клітин – їхня експресія також контромів дня-ночі. Серед цих функцій люється внутрішнім годинником», викиди гормонів, температура тіла – пояснив провідний автор Крістоф чи кров’яний тиск, а також загоєн- Шайєрман (Christoph Scheiermann) ня ран: вночі поранення гояться з Мюнхенського та з Женевського університетів. Коли в миповільніше, оскільки шей були деактивовані важливі для відновленБагатьма гени внутрішнього гоня клітини проявляють функціями динника, піки активності свою активність вдень. нашого захисних клітин не наДослідження на мишах ступали, тож імунна сидоводять: певні компоорганізму стема працювала в менш ненти нашого імунітету, керує активному режимі. зокрема рецептори для внутрішній Важливими отримані розпізнавання патогесвідчення можуть бути нів, залежать від внугодинник, в контексті вакцинацій трішнього годинника. тобто вони й імунних терапій. Адже, Зараз виявилося, залежать як засвідчують додаткові що це стосується і дентести, коливання впродритних клітин, найвід ритмів довж доби вступають у важливіших учасників дня-ночі гру і за прицільної стиадаптивного імунного муляції імунної системи. захисту проти патогенів. Завдання цих клітин полягає в Відповідно реакція на вакцину або тому, щоб переносити інформацію лікарства, що активізують імунітет про ознаки вірусів або бактерій з пе- проти, наприклад ракових клітин, риферій організму до лімфатичних можуть по-різному діяти, залежно ознак, щоб їх там вдалося розпізна- від часу доби. «Оскільки міграція дендритних ти. Так вони представляють антигени – наприклад типові структури ві- клітин – фундаментальна для адапрусного спайк-протеїну SARS-CoV-2 тивної імунної реакції, тож напевно – й дають змогу імунітету виробити має сенс зважати на їхню залежність специфічні антитіла й Т-клітини про- від часу під час вакцинації та імунної терапії», – пояснили науковці. Що ти виявлених патогенів. Для свого дослідження Стефан конкретно це означає і коли сприятта Гольткамп (Stephan Holtkamp) з ливий час для відповідного лікуванМюнхенського університету імені ня, потрібно ще дослідити. Людвіґа Максиміліана (LMU) та його колеги спочатку на мишах, а потім на Nadja Podbregar культурах людських тканин дослідиUnser Immunsystem ist Frühaufsteher ли, як активність дендритних клітин Джерело: Збруч (https://zbruc.eu/node/108582) нутрішній годинник керує також нашим імунітетом, через що підлягає добовим коливанням. Важливі клітини захисту найактивніші зранку незадовго до того, як ми прокидаємося, з’ясували науковці. Ці дендритні клітини переносять інформацію про патоген до лімфовузлів, щоб там зокрема могли вироблятися антитіла. Їхні добові ритми можуть бути важливі в контексті вакцинації та імунної терапії.

#45 I 11.10.2021

Генетичні причини ожиріння

ауковці з Університету Вірджинії визначили 14 генів, які викликають, і три, які запобігають ожирінню. Отримані дані потенційно дозволяють створити нові методи лікування захворювання, від якого страждають понад 40% дорослих американців.

Наша імунна система — жайворонок

ЧАС І ПОДІЇ

«Нам відомі сотні варіантів генів, що частіше зустрічаються у людей, які страждають від зайвої ваги. Але “частіше зустрічаються” не означає, що саме вони є причиною ожиріння. Ця невизначеність досі була основною перешкодою на шляху застосування даних генетики до лікування та профілактики цієї недуги. Щоб встановити, які саме гени зумовлюють ожиріння, ми розробили автоматизований метод, який дозволив одночасно тестувати роль сотень генів у розвитку ожиріння. За результатами дослідження ми виявили більше десятка із них, які викликають ожиріння, і три, які йому запобігають, – розповіла Ейлін О’Рурк, головна авторка дослідження, біологиня Центру серцево-судинних досліджень ім. Роберта М. Берна Університету Вірджинії. – Ми сподіваємося, що цей підхід та ідентифіковані нами гени прискорять розроблення методів, які дозволять зменшити тягар ожиріння». Дослідження команди О’Рурк проливає світло на складні взаємозв’язки між ожирінням, харчуванням та ДНК. У наш час ожиріння стало справжньою епідемією, спричиненою передусім висококалорійною дієтою та малорухливим способом життя. Але гени, які регулюють накопичення жиру і те, з якою швидкістю організм спалює калорії, теж відіграють суттєву роль у розвитку цього захворювання. Якщо ідентифікувати гени, які перетворюють зайві калорії на жир, можна спробувати інактивувати їх за допомогою ліків і, як наслідок, роз’єднати надмірне харчування та ожиріння. Генетики визначити вже сотні генів, які пов’язані з ожирінням, тобто частіше зустрічаються у людей, які страждають на цю недугу, як порівняти з людьми зі здоровою масою тіла. Завдання, яке поставили перед собою дослідники, полягало у тому, щоб визначити, які з-поміж них відіграють роль причини, що безпосередньо сприяє збільшенню ваги або ж, навпаки, запобігає їй. Для цього О’Рурк та її команда дослідили круглих нематод виду C. elegans.

Ці крихітні хробаки полюбляють жити в рослинах, які гниють, і харчуються мікробами, причому вони мають 70% спільних генів з людьми. Як і люди, вони хворіють на ожиріння, якщо споживають надмірну кількість цукру. Ці організми принесли величезну користь для науки. Їх використовували для аналізу ефектів кількох дуже поширених ліків, зокрема антидепресанту прозаку та цукрознижувального препарату метформіну. За останніх двадцять років три Нобелівських премії з фізіології та медицини отримали науковці за відкриття клітинних процесів, які вперше описали саме у цих черв’яків і які, як стало згодом зрозуміло, виявилися критично важливими для розуміння розвитку таких захворювань, як рак та нейродегенерація. Вони також зіграли фундаментальну роль під час розроблення терапій на основі РНК. У новому дослідженні, опублікованому в журналі PLOS Genetics, О’Рурк та її співавтори використали C. elegans для перевірки 293 генів на те, які із них викликають або запобігають ожирінню. Для цього дослідники викликали ожиріння у піддослідних нематод, яких розділили на дві групи: одна отримувала регулярне харчування, а інша – дієту з високим вмістом фруктози. За допомогою кількох наукових методів, зокрема машинного навчання, учені ідентифікували чотирнадцять генів, які викликають ожиріння, і три, які запобігають йому. Цікаво, що блокування трьох генів з-поміж тих, які викликають ожиріння, також призвело до збільшення тривалості життя нематод та покращення їхньої нервово-рухової функції. Саме такі переваги сподіваються отримати від ліків від ожиріння. Блокування дії одного з цих генів у лабораторних мишей теж запобігло збільшенню у них ваги, а також дозволило знизити рівень цукру у їхній крові й покращити чутливість до інсуліну. Ці результати є добрим індикатором того, що аналогічні результати будуть і в людей. Scientists discover 14 genes that cause obesity Оригінал дослідження: Wenfan Ke, Jordan N. Reed, Chenyu Yang, Noel Higgason, Leila Rayyan, Carolina Wählby, Anne E. Carpenter, Mete Civelek, Eyleen J. O’Rourke Genes in human obesity loci are causal obesity genes in C. elegans PLOS Genetics, 2021; 17 (9) Джерело: Збруч (https://zbruc.eu/node/108475)

ЧАС І ПОДІЇ

țȎ ȝȜȐțȖȗ ȞȜȏȜȥȖȗ ȒȓțȪ ȡ ȐȓșȖȘȳȗ ȘȜȚȝȎțȳȴ ȞȜȕȠȎȦȜȐȎțȳȗ ȡ ȝȳȐțȳȥțȳȗ ȥȎȟȠȖțȳ ȅȖȘȎȑȜ țȓȝȜȒȎșȳȘ ȐȳȒ ȡȘȞȎȴțȟȪȘȜȴ ȜȘȜșȖȤȳ

ǪȓȐȍșȪțȖȗ ȟȠȍȠȡȟ Ƞȍ ȒȜȕȏȳș țȍ ȝȞȍȤȬ ȜȎȜȏhȭȕȘȜȏȳ

CLASSIFIED – ОГОЛОШЕННЯ

#45 I 11.10.2021

¢È»ÈÈÚ »È¾Æ ÄÌ×ÅÉ É¼É½ ÚÂÅÉ½À

ȃȜȞȜȦȳ ȡȚȜȐȖ ȝȞȎȤȳ ȠȎ ȏȓțȓȢȳȠȖ

ǵȐȓȞȠȎȠȖȟȪ ȕȎ Ƞȓș ȕȎșȖȦȠȓ ȝȜȐȳȒȜȚșȓțțȭ

« © © ΨϭϳͲ ϮϬͬŚŽƵƌ ĚĞƉĞŶĚŝŶŐ ŽŶ ƚŚĞ ĞǆƉĞƌŝĞŶĐĞ DĞĚŝĐĂů ŽĸĐĞ ŝŶ hƉƚŽǁŶ ŚŝĐĂŐŽ ŝƐ ůŽŽŬŝŶŐ ĨŽƌ Ă ĨƵůů ƟŵĞ 0(',&$/ $66,67$17 3+/(%2720,67 tĞ ŐŝǀĞ ƚƌĂŝŶŝŶŐ͘ ʺ̸̛̛̖̦̜̔ ̴̨̞̭ ̏ hƉƚŽǁŶ ŚŝĐĂŐŽ ̡̹̱̌̿ ǺǳǲǶȅǻǼǱǼ ǮǿǶǿȀǳǻȀǮ ȂǹǳǯǼȀǼǺǥǿȀǮ ̦̌ ̨̛̪̦̜̏ ̸̨̨̛̬̜̍ ̖̦̔̽͘ ʺ̛ ̨̛̪̣̯̥̌ ΨϭϳͲϮϬ̨͕ͬ̐̔͘ ̨̣̖̙̦̌̚ ̞̏̔ ̨̭̞̱͕̔̏̔ ̯̌ ̨̨̨̛̪̬̥̏̔ ̯̬̖̦̞̦̐͘ Â½ÉÈÃÍÀ

ȼɫɿ ɜɢɞɢ ɿɦɦɿɝɪɚɰɿɣɧɢɯ ɿ ɧɨɬɚɪɿɚɥɶɧɢɯ ɩɨɫɥɭɝ • Легалізація статусу в США • Нотаріальні послуги, апостиль, доручення, переклади • Багаторічний досвід в сфері юридичної практики • Індивідуальний підхід до кожного

Ɋɨɡɦɨɜɥɹɽɦɨ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨɸ ɪɨɫɿɣɫɶɤɨɸ ɩɨɥɶɫɶɤɨɸ

Tel: 773-956-1759• Fax: 773-345-5622

®½»¾» s «© ©

l¿çÎÍÁÌÇÈçÏÍÀÍÖÇÈçÃÄÌÛ çÃÍÐÁ ÃÖÄÌÇÔ

yçqÄÔÌ É Á ËÍÌÑ¿ÅÌÇÉ ÁçÎÍçÁÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÌÝçÑ¿çÏÄËÍÌÑÒçÉÍÌÃÇÕ ÍÌÄÏ Á yçp¿ÌÑÄÔÌ É ÁçÃÊ¾çÍÀÐÊÒÂÍÁÒÁ¿ÌÌ¾çÑ¿çÃÊ¾çÌÍÁÍÂÍçÀÒÃ ÁÌÇÕÑÁ¿ç a ÃË ÌÌ¿çÍÎÊ¿Ñ¿ çÀÄÌÄÓ Ñ çÑ¿çÖÒÃÍÁ¿çËÍÅÊÇÁ ÐÑÛçÆÏÍÐÑ¿ÌÌ¾

öĔĉąĄ ĐĄĖČ ɺʻʟʧʣʛ ʥʤʧʘʻʚʭʛʣʣʵ ʘʤʚʻʵ ɷʖʝʤʘʻ ʻʣʧʨʦʩʢʛʣʨʞ ʻ ʤʗʡʖʚʣʖʣʣʵ ʚʡʵ ʦʤʗʤʨʞ

ɷʜʧʜʘʖʙʖ ʞ ʖʤʙʢʼʠʨʳʡʥʵ ʣʥʘʥʵ

ПРИБИРАННЯ Увага, підробіток ввечері! Потрібні працівники (пари) на прибирання офісних приміщень в вечірній час. В місти Wheeling & Buffalo Grove.

Вам обов'язково Залиште повідомлення на 224-676-3602 Мизателефонуємо!

&IEYX] 7TSX 0EOI *SVIWX W 'SQTPIXI 7EPSR (E] 7TE ǩǢǱǲǰǺǵȅ ǯǢ ǲǰǣǰǴǵ

2%-0 8)',2-'-%27 y ,%-6 78=0-787 '3036-787 )78,)8-'-%27 y 1%77%+) 8,)6%4-78

PLACE YOUR AD IN OUR CLASSIFIED SECTION Acceptable forms of payment are: checks, cash or credit cards MAKE ALL CHECKS PAYABLE TO MEDIATOR, INC.

Price for one word One word in bold type Business Card Size (frame around)

50 c 75 c $20/ per issue

Call for order - 773-697-3922

Робота

Добра РОБОТА для водіїв! $22/год. Дзвоніть: 847-345-3044

Потрібно на роботу - Medical Assistant. Повна зайнятість, конкурентоспроможна заробітна плата і бенефіти. Бажано трохи говорити по-польськи. Надішліть резюме на емейл newyouchicago@hotmail.com або зателефонуйте Алексу на номер 847-309-3959 Потрібна жінка для роботи в російській сім’ї. 847-329-0202 Toolmag Corp. потрібні на роботу lathe operators for part or full time in Franklin Park. Please call: 847-928-9768. Polish and English languages spoken. Потрібно на роботу: електрик з досвідом роботи в США. 224-305-1991 На роботу потрібні CNC та Quality Control спеціалісти. Досвід роботи не обов’язковий, проводимо тренінг. 847-673-6500. www. symboltraining.edu

Рент

Рент. Квартира - 2 спальні, 1 ванна. Cumberland & Foster. 773-968-1546 - Маріус (польською); 815-839-6176 - Михайло (українською)

Різне

Математика. 773 -459 - 4092 Шукаю спонсорів на розробку технології, конструкторське проектування, виготовлення дослiдницького апротонного электролiзеру для отримання алюмінієвої фольги з брухту. Тел: 608-707-7767; +380-98-998-0786 Лікування онкозахворювань 3-4 стадії вихідців із СНД. Тел: 608-707-7767; +380-98-998-0786

Ми пропонуємо традиційні та нетрадиційні церемонії поховання, кремацію та поминальні служби на протязі 100 років Економний пакет пропозицій та конкурентоспроможні ціни Переправа тіла на Україну 5776 W. Lawrence Ave. Chicago, IL 60630 www.muzykafuneralhome.com 773-545-3800 Одне з найдосвідченіших агентств в Чикаго "Euro Care"пропонує добре оплачувану роботу по догляду за літніми людьми: 1. Приємна літня жінка, що мешкає в Приємна літня пара з Mount Prospect шукає фізично сильну помічницю. Gary, IN шукає жінку по догляду. Робота 7 днів на тиждень, з проживанням. $200 / день. з проживанням, днів на тиждень. Потрібна хороша7англійська, DL і машина. $160/день. Знання англійської та досвід Жінка похилого віку з Glenview шукає досвідчену роботи вимагається. Водіння авто не жінку, з проживанням, 7 днів на тиждень $250 / день. Потрібна хороша обов’язкове. англійська, DL і машина. 2.Жінка Літняпохилого жінка ввіку центрі Чикагошукає шукає в Lincolnshire собі фізично помічницю з досвідом роботи на 12 жінкусильну по догляду, з можливістю год/день( без проживання). /день. Потрібні відвідування. 3-5 днів$170-180 на тиждень. 12 гарна англійська, DL, машина і досвід.

3. Приємна жінка в Northbrook на Літній чоловік в Lincolnshire шукаєшукає постійну помічницю, доглядати за нимРобота 4 годинизвранці і роботу жінку по догляду. 4 години ввечері, до 7 днів в тиждень, $20/год. проживанням, днів на тиждень. Потрібна хороша 5англійська, DL, машина і досвід. $150-160/день. Жінка похилого віку в Glenview шукає собі Знання англійської, досвід( без роботи помічницю з досвідом роботи проживання). До 7 днів в тиждень, з 10 ран. до не 2 по-пол.; $17.50вимагається. Водіння авто обов’язкове. 18/год. Потрібні гарна англійська, DL, машина.

7 ;EYOIKER 6H ' 0EOI *SVIWX -0

4.Приємна Пара в літня Skokie досвідченого парашукає в Chicago шукає досвідчену помічницю по (жінку). З проживанням, чоловіка догляду за літнім у вихідні, на 2 дні. $200/день.Робота Потрібназхороша англійська.5-7 Водіння чоловіком. проживанням, машини не потрібно. днів на тиждень. $170/день. Знання годинна зміна. $160-180. Вимагається Узнання нас єанглійської багато різних вакансій як для чоловіків, так і для англійської, наявність водійського та досвід роботи. на вихідні, посвідчення та автомобіль вимагається. жінок. Будь ласка, приходьте і зареєструйтеся у нас особисто. Водіння авто не обов’язкове.

«ÊÎÌ ½É ËÌ¼Ò ¾ÉÄÆÄ É¼ ¾ÄÌÊ½ÉÄÒÎ¾Ê ÆÏÑÊÉÉÄÑ Ô¼ÐÊÆ

Робота в Чикаго та околицях, з проживанням та без! 181 IL 60093 60641 |z 773-545-5685 181Waukegan WaukeganRd, Rd.,Ste Ste201 201,Northfield, Northfield, IL 773-545-5685

ǗǰǲǰǺȇ ǵǮǰǤǪ ǲǰǣǰǴǪ ȇ ǹǵǦǰǤȇ ǬǭȇȅǯǴǪ

ǔǧǭǧǶǰǯǵǫǴǧ y FX]WTSX$KQEMP GSQ

É¼ ËÊ¾ÉÄÅ ÌÊ½ÊÓÄÅ ÀÁÉØ Ï ¾ÁÇÄÆ Å ÆÊÈË¼É ÌÊÃÎ¼ÔÊ¾¼É Å Ï Ë ¾É ÓÉ Å Ó¼ÍÎÄÉ ³ÄÆ¼¿Ê ÉÁËÊÀ¼Ç Æ ¾ À ÏÆÌ¼ ÉÍØÆÊ ÊÆÊÇÄÒ

ùĒĔĒĜĩ ėĐĒĆČ ēĔĄĚĩ ĖĄ ąĉđĉĘĩĖČ ïĉćĄďĠđČč ĕĖĄĖėĕ ĖĄ ĈĒċĆĩď đĄ ēĔĄĚĢ ĒąĒĆ ģċĎĒĆĩ

ÉÌ½ ¿ Í» ÂÈ»ÈÈÚ »È¾Æ ÄÌ×ÅÉ ÈÀ É¼É½ ÚÂÅÉ½

ɽʘʛʦʨʖʨʞʧʲ ʝʖ ʨʛʡ ʝʖʡʞʮʨʛ ʥʤʘʻʚʤʢʡʛʣʣʵ

ǄǢǕǢǦǔ ƶ ǠǔǝǥǦǙǤǡǲ ǣǢǦǤǹǕǡǹ ˁ̣̭̬̞͕̀̌ ʯ̡̛̛̬̣̦̏̌̀̏̌̽ ;̨̔ ΨϮϴ̨ͬ̐̔͘Ϳ ̯̌ ̸̨̡̛̛̪̥̞̦ C̵̨̛͕̔ ʿ̸̨̬̱̦̞ • Mig ͬ Tig ͬ ʫ̡̨̛̣̖̯̬̔ ʯ̵̛̣̖̙̦̌ ̞̏̔ ̡̨̨̣̣̌̐̀ ̨̪̬̹̱ ̦̖ ̨̛̛̦̯̔̏̚

312–593–3675

üĆĉčđĄ ĘĄąĔČĎĄ ċĄēĔĒĜėħ đĄ ĔĒąĒĖė îĔĄĆĚĩĆ ĩ ëĄĎĔĩčđČĎĩĆ æĐĩĖČ ēĔĄĚĢĆĄĖČ ċ FNCSPJEFSZ NPOPHSBN NBDIJOF èďģ ĒēĉĔĄĖĒĔĩĆ ĕĖĄĆĎĄ IPVS

öĉĔĐĩđĒĆĒ ēĒĖĔĩąđĩ

óĔĄĚĩĆđČĎČ Ĉďģ ēĔĄĕėĆĄđđģ ĖĄ ėēĄĎĒĆĎČ ĒĈģćė óĒĖĔĩąđĩ ďĉćĄďĠđĩ ĈĒĎėĐĉđĖČ Ɣ èĒĕĆĩĈ đĉ ĆČĐĄćĄħĖĠĕģ

Денна або нічна робота для досвідчених caregivers. Приходьте в агенцію реєструватися особисто!

)ULHQGO\ 'RPHVWLF &DUHJLYHUV ǻȎȗȟȠȎȞȦȎ ȎȑȓțȤȳȭ Ȑ ȅȖȘȎȑȜ ǲȜȝȜȚȜȔȓ ȕțȎȗȠȖ ȣȜȞȜȦȡ ȳ ȝȞȖȏȡȠȘȜȐȡ ȞȜȏȜȠȡ ȕ șȳȠțȳȚȖ șȬȒȪȚȖ ȕ ȝȞȜȔȖȐȎțțȭȚ ȳ ȏȓȕ

/PSUI .JMXBVLFF "WFOVF $IJDBHP *-

ë ēĔĒĊČĆĄđđģĐ ĈĉđĠ $PNF HP ćĒĈ

èĒĕĆĩĈ ĔĒąĒĖČ ēďĢĕ

öĉďĉĘĒđėčĖĉ

ǵǮǽǾǼȆȁǣ ǽǾǮȄǥǰǻǶǸǥǰ ȝȜ ȒȜȑșȭȒȡ ȕȎ șȬȒȪȚȖ ȝȜȣȖșȜȑȜ ȐȳȘȡ • Робота на неповний робочий день або з проживанням. • Хороша оплата, стабільні робочі години та відмінні клієнти. • Багато доступних вакансій для чоловіків і жінок. • Приходьте в наш офіс і ми знайдемо для вас відмінну роботу у хороших клієнтів!

Ми відкрили новий офіс неподалік Української околиці! 1034 N. Ashland Avenue, Chicago, IL 60622

773 - 707 - 0018 eurobestcare@gmail.com

ЧАС І ПОДІЇ

ГОРОСКОП Овен

Як Якщо Я ваш бюджет тріщить по швах, то можна скористатися кредитною карткою, але все ж таки пам’ятайте, що гроші доведеться віддавати, і краще зробити це в безвідсотковий період. Вихідні вдалий час для придбання побутової техніки. Переконувати і перетворювати супротивників на союзників - ось центральне завдання тижня. При цьому постарайтеся, щоб між вами та оточуючими не залишилося недомовленостей та образ, усі стосунки краще з’ясовувати відкрито. У другій половині тижня для розвитку вашої справи будуть потрібні певні фінансові ресурси. У вихідні можливі помилки, неузгодженість та абсолютно непередбачуваний поворот подій в особистому житті. Цей тиждень знову поверне вас до складних питань у відносинах із коханою людиною. Від вас буде потрібне неабияке терпіння і, не виключено, що і здатність прощати. Однак це варте того.

Телець

Вам необхідно бути гранично обережним, особливо у грошових справах, постарайтеся нікому не розповідати про ваші досягнення у професійній галузі. У вівторок і середу можливі важливі зустрічі і наради. Вам необхідно зазирнути в себе і подумати, що могло збентежити вас, внісши у ваш досить стрункий життєвий розпорядок елементи хаотичності. Вибір часто буває складним, тому, перш ніж діяти, все добре обміркуйте. На роботі на вас чекає визнання, повага та розуміння. Однак планку при цьому доведеться тримати високо. І не забувайте, що близькі люди теж потребують піклування та уваги. Ревнощі загрожують стати причиною напруженості між вами та вашим обранцем. Не дозволяйте собі забудькуватості та неуважності щодо коханої людини, вона не зможе цього швидко пробачити.

Рак

У фіна фінансовій сфері намічається поступове піднесення, проте не виключені й непередбачені витрати у вівторок. Дуже великі грошові суми можуть надійти у четвер. Якщо ділова зустріч намічена на суботу, не ставтеся до неї легковажно. Цього тижня бажано не послаблювати уваги, оскільки можуть відбутися важливі та цікаві події. Пропустити їх було б безглуздо і прикро. У жодному разі не лінуйтеся, саме зараз ви можете показати себе з кращого боку. Враховуйте інтереси колег, пам’ятайте, що перетягування ковдри може лише ускладнити відносини у колективі. У середу ваші конструктивні пропозиції будуть гідно оцінені начальством. У неділю краще не піддаватися впливу спокус. Захопленість цього тижня може легко перерости в серйозне почуття, тільки ось чи це входило у ваші плани? Чи потрібні вам тимчасові зв’язки, особливо на роботі?

Діва

Фінансова стабільність збережеться, якщо ви Фіна не виявите зайвої схильності до марнотратства. Будьте готові до змін на роботі, не варто діяти однотипно. У п’ятницю вас може потішити поява незапланованих грошей. Ви в центрі уваги, повні сил та енергії. Однак справи чомусь складаються не найкращим чином. Не намагайтеся виправити ситуацію, що склалася, а спробуйте отримати корисний урок і чекайте змін. Задумане вдасться втілити в життя, якщо ви перетворите своє обурення на ділову активність. Невдачі - наслідок ваших спроб вийти на новий рівень життя, це нормально і означає, що ви поступово рухаєтеся в потрібному напрямку. Просто не чекайте всього й одразу. Для вас цей тиждень - ідеальний час для спілкування з друзями, вечірок та нових знайомств. Але є одна умова: усміхайтеся, фліртуйте, жартуйте, будьте легким і приємним співрозмовником, а не скиглієм зі скорботним обличчям.

Скорпіон

Усі проблеми позаду. На вас чекає великий прибуток і професійна затребуваність. Ваші зусилля будуть винагороджені. І ви відчуєте, що у вас дійсно стабільний дохід, ви забезпечена людина, яка може дозволити собі багато чого. Виявивши мудрість і стриманість, ви успішно впораєтеся зі справами та отримаєте солідний прибуток. Ваше матеріальне становище стабільне і більше вас не турбує. Варто піддатися емоціям, якщо йдеться про кохання. Нехай сильні почуття змусять вас на ризик, ви отримаєте набагато більше. Вихідні - чудовий час для прогулянок на природі та побачень з коханою людиною. Цього тижня добре б не ускладнювати стосунків з коханою людиною, вам краще піти на розумні поступки і переглянути деякі свої принципи. Адже ваші почуття взаємні та сильні.

Козеріг

У понеділок поне і та п’ятницю зверніть увагу на документацію, там можуть бути помилки. Покупки будуть вдалими у четвер та в суботу. У середу вам буде везти у непередбачуваних ситуаціях. У п’ятницю будьте дуже обережні з новими партнерами. Підготуйтеся до насиченого і досить напруженого тижня. Запорукою успішного перебігу справ стане поєднання практичної хватки зі здоровим честолюбством. Вам необхідно сконцентруватися на найголовнішому і не розпорошуватися по дрібницях. Не витрачайте часу на суперечки та з’ясування, хто в колективі чи в сім’ї лідер. У вихідні не дозволяйте близьким годувати вас мораллю. Неділю присвятіть відпочинку, сходіть у кіно. Відлига у ваших стосунках з коханою людиною порадує вас, тому намагайтеся враховувати інтереси партнера і не змушуйте його ревнувати. І не можна нічого вимагати, ви набагато більше отримаєте, якщо попросите.

#45 I 11.10.2021

Близнюки

На вас чекає великий прибуток, можуть надійти цікаві фінансові пропозиції, які дуже перспективні. Причому можна не вибирати щось одне, в різних сферах ви можете досягти справжнього успіху. Цього тижня зросте ваш творчий потенціал, і, що буде дуже доречним, ви можете отримати перспективну ділову пропозицію. І це реальний шанс на більший прибуток. Тож проявляйте ініціативу та креатив. В особистому житті, як кажуть зірки, найбільш прямий шлях зовсім не обов’язково – найкращий, розгляньте всі варіанти. І ви отримаєте бажане. Незабаром ви відчуєте безхмарне щастя. Вам не доведеться нудьгувати на самоті. На вас чекає ніжне побачення, повне романтики та кохання. Ваш обранець не просто виконуватиме ваші бажання, а й вгадуватиме їх.

Лев

Уп понеділок ймовірна премія, але за умови, що ви багато і старанно працювали. Не чекайте на легкі гроші. У другій половині тижня можливі великі непередбачені витрати, оминайте магазини стороною. У понеділок бажано не розпочинати нові справи, старт буде складним. Тиждень насичений подіями. Бажано зі своїми проблемами справлятися власними силами і не влазити у борги. На роботі є небезпека ілюзій та зіркової хвороби. Так що не будьте ласі на лестощі, не присипляйте себе дифірамбами оточуючих. Ваші досягнення вимагають підтвердження практикою, і ця можливість вам представиться. Ваші стосунки зараз зворушливі та романтичні, бережіть своє щастя від заздрісних очей. І поменше моралі, щоб кохана людина, не відчувала себе контрольованою.

Терези

У се середині тижня можуть надійти вигідні пропозиції від надійних партнерів. Ймовірна поява додаткового джерела доходу. На роботі не варто обговорювати керівництво з колегами. Початок тижня сприятливий для поїздок та зустрічей із друзями. Нічого не плануйте, живіть за вільним графіком. У вівторок вас можуть порадувати добрі новини. У четвер може статися подія, яка кардинально змінить ваше особисте життя. У вихідні не слухайте порадників, які відмовляють вас від того виду відпочинку, який ви собі обрали. Ваші плани обіцяють бути оптимальними. Ваше особисте життя стане гармонійнішим і виразнішим. Можлива доленосна зустріч, яка підвищить вашу самооцінку. Виявіть ініціативу, призначте побачення.

Стрілець

Перш ш ніж щось робити у фінансовій сфері у вівторок, варто порадитися з компетентними людьми – економістами чи юристами. Це позбавить вас значних втрат: як у часі, так і в грошах. У п’ятницю ви легко підготуєте будьякий звіт. Цей тиждень особливо добрий для творчості в будь-яких її проявах. Ви зможете значно змінити світ довкола себе, якщо захочете цим займатися. Найбільш практичне застосування даного таланту, мабуть, знайдуть ті, хто займатиметься ремонтом житла. У четвер бажано знизити до мінімуму навантаження на роботі та розпочати планувати вихідні. Організуйте гучну вечірку або камерну зустріч із друзями. На початку тижня ви зберетеся з силами, об’єктивно оціните ситуацію, що склалася, і зрозумієте, що все не так, як вам здається. І це буде приємним відкриттям. Особисте життя налагоджується.

Водолій

Якщо ви виявите належну розважливість Якщо Я і не витрачатимете час на балаканину та зависання в інтернеті, то зможете успішно впоратися з усіма професійними завданнями. І начальству доведеться підняти вам зарплатню. Тиждень здебільшого пройде рівно і спокійно. Ваші колеги відіграють важливу роль у кар’єрі. Небажано нервуватись і дратуватися через дрібниці, тоді робота буде просуватися, і тиждень стане дуже продуктивним. Гроші у вас є, але не поспішайте їх витрачати. У вівторок бажано не ухвалювати відповідальних рішень. Наприкінці тижня домашні справи загрожують вирішуватись надто емоційно. Дітям знадобиться ваша допомога. Романтичне захоплення може закрутити голову так, що ви забудете про все на світі. Що ж, іноді корисно поринути у вир пристрасті. Буде що згадати.

Риби

У ві вівторок може надійти така ділова пропозиція, про яку ви і мріяти не сміли, використовуйте свій шанс. Однак зірки кажуть, що рішення необхідно ухвалювати швидко, у п’ятницю вже може бути пізно. Цього тижня бажано уникати імпульсивності та нелогічності у словах та вчинках. Якщо ви обійдете це підводне каміння, то атмосфера навколо вас гармонізується. Ви перестанете нервувати. На роботі необхідно ретельно перевіряти інформацію, що надходить. П’ятниця буде вдалою для завершення старих справ. Неділя сприятлива для будь-яких компаній, тільки не сидіть на самоті. Цього тижня ви будете напрочуд пристрасні. Побачення, зізнання, сварки, секс - всього буде у вашому особистому житті надміру. Тільки не здумайте додавати до цього коктейлю ревнощів та скандалів.

ЧАС І ПОДІЇ

CLASSIFIED – РОБОТА

#45 I 11.10.2021

̨̔ ̨̭̯̦̣̖̦̦̏̌̏́ ̵̵̨̨̛̭̔̏ ̡̨̡̣̞̯ ̯̌ ̵̛̥̖̯̣̖̌̏ ̸̨̪̬̖̜ ʽ̪̣̯̌̌ ̨̨̨̛̪̦̦̐̔ ̨̌̍ ̌̚ ̡̨̬̌̔ s s

ǽǼȀǾǥǯǻǥ ǰǼǲǥǦ &'/ ǰǶǿǼǸǮ ǼǽǹǮȀǮ Ǻǥǿȍȅǻǥ ǥ ȇǼǾǥȅǻǥ ǯǼǻȁǿǶ

ɇɨɜɿɬɧɽ ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ ± )UHLJKWOLQHU &DVFDGLD ɚɛɨ 9ROYR 7UXFNV 'U\ 9DQ 6ROR 'ULYHU ɰɟɧɬɿɜ ɦɢɥɹ ɜɫɿ ɦɢɥɿ ɨɩɥɚɱɭɸɬɶɫɹ

ȀȓșȓȢȜțȡȗȠȓ

«É¼ÉÍ» ¿ÆÚ ½É¿ ½ $%öĔĄđĕēĒĔĖđĄ ĎĒĐēĄđĩģ ċĄēĔĒĜėħ æĒĈĩĪĆ $%- ĖĄ 0XOFS 0QFSBUPST 053 ĄąĒ ďĒĎĄďĠđĄ ĔĒąĒĖĄ óĔĒēĒđėħĐĒ ćđėěĎČč ćĔĄĘĩĎ

ºË¿ ÂÈ»ÐÉ¿ÃÍ×ÌÚ Î 8IFFMJOH *- $PNQBOZ %SJWFST VQ UP XFFL 0XOFS 0QFSBUPST BWFSBHF XFFL

öĉďĉĘĒđėčĖĉ ĄąĒ îĒĕĖģđĖČđ

РОБОТА! Транспортна компанія, шукає відповідальних водіїв на DRY VANS Маршрути з Чикаго в: -PA, MD, VA, NJ, NY (but not NYC), CT, RI, MA, NH -Chicago to MidWest. Ìè òàêîæ íàéìàєìî “Team drivers” і âîäіїâ ç іíøèõ øòàòіâ, ç ìîæëèâіñòþ ïàðêóâàòè âàíòàæіâêè íà âèõіäíі áëèæ÷å äî äîìó. - Íîâі, äîãëÿíóòі âàíòàæіâêè Volvo ç ìåõàíі÷íîþ àáî àâòîìàòè÷íîþ êîðîáêîþ ïåðåäà÷ - Є íîâі Freightliners Cascadia Glider, òîìó ïðàöþєòå ç ïàïåðîâèì áîðòîâèì æóðíàëîì - Àáñîëþòíî íîâі òðåéëåðè

Гарантуємо $2000 на тиждень! Drop and hook в Melrose Park, IL Надаємо Ipass і картки на паливо

Телефонуйте 331-998-0611

ЗАПРОШУЄ на РОБОТУ ВОДІЇВ CDL із ДОСВІДОМ Оплата до 70-75 ц/миля Оплачуємо всі милі (loaded and empty) Стабільні рейси Drop and Hook Dry Van Нові траки Volvo 2020-2022 Бонуси за хороші інспекції Гарантуємо не менше 3000 миль в тиждень 24/7 підтримка для ефективної роботи

Для Owners Operators: • Завжди надаємо найвищі ринкові ціни • Оплачуємо 90% від gross

Досвідчені диспетчери 24/7, які завжди знайдуть найбільш оплачуваний вантаж Напрямок вантажів та кількість миль за бажанням Надаємо в рент нові трейлера Розмовляємо українською, російською, польською

ЧАС І ПОДІЇ

F e d e r a l

C r e d i t

U n i o n

#45 I 11.10.2021

YEARS SERVING OUR COMMUNITY

*Mortgages available only for the following owner-occupied properties: single family residences, qualified condominiums, or multi-family structures with no more than four units and up to 80% LTV. Mortgages with down payments as low as 5% (up to 95% LTV) are available only for the following owner-occupied properties: single family homes and multi-family structures up to 2 units and will require private mortgage insurance (PMI). Subject to approval of application. **The stated Annual Percentage Rates (APRs) are all based on $100,000 mortgages, except for the Fixed Rate Jumbo Portfolio Mortgages which are based on $548,250 mortgages. For example, a $100,000 10 Year Fixed Rate Purchase mortgage with an 80% LTV will have a 2.347% APR and the repayment schedule will be 120 monthly payments of approximately $931. Monthly payment amount does not include any property taxes, and/or insurance premiums; the actual payment will be greater when such items are included. Mortgages available only to members and only in designated geographic locations. All Selfreliance FCU loan programs, rates, terms and conditions are subject to change at any time without notice. Offer may be withdrawn at any time. Subject to approval of application. Please call our mortgage department toll free at 1.888.222.8571x283 for current offers, rates and terms.

SELFRELIANCE.COM

+RPH 2ɝFH 2332 W. Chicago Ave., Chicago IL 60622, 773-328-7500 5000 N. Cumberland Ave., Chicago, IL 60656

773-589-0077

734 Sandford Ave., Newark, NJ 07106

973-373-7839

26495 Ryan Rd., Warren, MI 48091

586-757-1980 313-366-0055

136 E. Illinois Ave. #100, Palatine, IL 60067

847-359-5911

558 Summit Ave., Jersey City, NJ 07306

201-795-4061

11756 Charest St., Hamtramck, MI 48212-3059

302 E. Army Trail Rd., Bloomingdale, IL 60108

630-307-0079

& 1 -H΍HUVRQ 5G :KLSSDQ\ 1-

973-887-2776

2UFKDUG /DNH 5G :HVW %ORRPȴHOG 0Ζ 248-487-0330