Всеамериканська Українська Незалежна Газета "Час і Події" № 40-2021 by chasipodii

Ƚɚɡɟɬɚ ɧɚɝɨɪɨɞɠɟɧɚ ɨɪɞɟɧɨɦ ɋɜɹɬɨɝɨ Ɋɿɜɧɨɚɩɨɫɬɨɥɶɧɨɝɨ ɤɧɹɡɹ ȼɨɥɨɞɢɦɢɪɚ ȼɟɥɢɤɨɝɨ ,,, ɫɬɭɩɟɧɹ

6 жовтня – 12 жовтня 2021,

№

40 (Vol. XXVІ)

ВСЕАМЕРИКАНСЬКА УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА • ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ • ВИДАЄТЬСЯ З 1996 РОКУ

MICHIGAN

OHIO

NEW JERSEY

MARYLAND

NEW ENGLAND

AMERICAN

UKRAINIAN

W E E K LY

NA AT TIONWIDE

N E W S PA P E R

ILLINOIS

773-751-2320 Українське Телебачення у Вас Вдома! ǑǔǏǄǚǗǕ Ǵǭ ǗǛǝǑǛǚ Ǵǭ ǚǕǔǩǗǕǙǕ ǟǍǝǕǡǍǙǕ

Нерухомість – купівля/продаж 16 років в Чикаго і передмістях! Працюю з моргечними агентами, адвокатами, інспекторами.

Звертайтеся! Ви в надійних руках!

Olga Horechko Реалтор/ Брокер

708-359-7617 Розмовляю українською, російською, польською

Phone: 773 6 9 7 3 9 2 2 • ukraine@mediatorchicago.com • www.chasipodii.net • ISSN 1548 6753 #40 (V.XXVІ)

νξιοζρνοÜ νςνÝνÙÚÞηζÝæμνα θνÝνηγÜ ρζ μζγζρμνθν ονÝÜγÞ

âÞγζÓλν ξοζàΰημÜγΰη Ƃ νροÜλζκρι ÛζνςνáÞηζÝæμÞ ξοιλΰè η ονÛλΰοΰ ɸ ÙνÝ ɸπâζ ξοÜ ξοÜκνλΰ μζ ονØνρÞ ονÛξνáμΰρæ ηζâÞ γζοƅÓοÞ Þ 348-1%7 73098-327 3TXMQEW 7SPYXMSRW Ɓɸøτ ëðχφêôðñ õχφóðψòφëðϊ ñχώõòτôþ öσ íτöσòτυ ñòσψω ' íòā ñωòþöφëðϊ êχτôíώë ω ëψþφóω ψëώöώ ψτχöð÷ώñφëσôðυ -73 -%8*.

ÛÙΰκπμΰρæ ηζâÞ λοΰè πöσôþöτ ùσψöðôφĀ ñφóσôíð 3TXMQEW χσïφó ώï úöσöôðóð ώôîτôτχσóð öσ ëðχφêôðñσóð ώôψöχωóτôöώë āñώ õφψöσùσĀöþ ñòώăôöσó ôσυëσîòðëώúώ ùσψöðôð ηð φöχðóσăöτ ïσφϊφùωëσòþôω õχτóώĀ ω χφïóώχώ ɸ íφòσχώëɸπâζ ñφòð χφïõφùôτöτ χφêφöω ï ôσóð

νπμνημΰ λνηÜ éγΰ λÜ ηÜγνοÜπρνηÞÓλν

σôìòώυψþñσ óφëσ ă íχωìφĀ

ǞǊǈƹǆǊǕǃƹ ǉǇǊǞǂǊǕǃƹ ǌǃǉƹǣǆǊǕǃƹ ǉǌǅǌǆǊǕǃƹ ǈǇǄǕǊǕǃƹ

Ûζηΰρζκρι Ùν μζπ νπνØÜπρν Ûíώυψôώöþ φìòāíφëðυ öωχ ôσúφìφ ïσñòσíω σ õφöώó õχðìφψöώöþψā ïσñωψñσóð öσ õχðυóώöþ ωùσψöþ ω χφïώìχσúώ úðχφñφ÷φχóσöôφìφ öτòτëώïφχσ

ξνÙΰé éχóσχφñ ëσñσôψώυ Ùτôþ ëώíñχðöðϊ íëτχτυ 3TXMQEW γνÝÜ

πωêφöσ îφëöôā Ɓ

Ùι

2 ;SSH (EPI 6SEH ;SSH (EPI -0

õφχωù ï óώîôσχφíôðó στχφõφχöφó ν θσχσ

áνλÞ 348-1%7# 3TXMQEW ïσëîíð úωñσă öσòσôφëðöðϊ óφöðëφëσôðϊ χφïωóôðϊ ëðôσϊώíòðëðϊ ùòτôώë ñφóσôíð λð õχσìôτóφ χφïëðëσöð õώíöχðóωëσöð öσ ψõχðāöð ëσúφóω ωψõώϊω ξφíσυöτ ïσāëñω ψþφìφíôώ

μζÙζκρι ηζâÞ ηΰÙξνηΰÙæ μζ Ûζξονâιμμé ονÛξνáμΰρæ ονÛλνηÞ ÛζριÝιßνμÞκρι

λώúτòþ ιëσôψ 1MGLIPPI )ZERW $

πöώë áσô 7XIZI 'LERK $

ξνÙζκρι ÛζéηγÞ Ûζ ξνπÜÝζμμéλ LXXTW NSFW NSFZMXI GSQ STXMQEW μσíσăóφ íφõφóφìω ï õτχτψτòτôôāó Ûσφϊφùωëσòþôω õχτóώĀ ë χφïóώχώ ɸ íφòσχώëɸπâζ êωíτ ëðõòσùτôφ ùτχτï íôώë õώψòā õχðυφóω ôσ χφêφöω

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021 Назар Мухачов, Київ Спеціально для “Час і Події”

ублікації Pandora Papers показали українцям досить багато, водночас ніби-то не розкривши нічого нового. Схеми уникнення податків із використанням офшорних зон, залученість до цих схем кількох сотень олігархів, чиновників найвищого рівня, не надто публічних бізнесменів і т.д. З одного боку, ми про це ніби й так знали, але з іншого – зараз маємо доконаний юридичний факт. Власне, навіть публікація інформації в ЗМІ вже є підставою для відкриття кримінального провадження, хоча в Україні стосовно топ-політиків та олігархів працює трагікомічне правило: «хто ж його посадить – він же пам’ятник».

Проте для Зеленського з моменту оприлюднення документів Pandora Papers без перебільшення починається новий період в житті. Тепер вже цей «простий наївний хлопець з Тільки », який просто хотів «перестати стріляти», побороти олігархів та взагалі «сдєлать штоб било харашо» - змінює свій статус. За винятком малоосвічених громадян, котрі взагалі не здатні зробити висновки із кількох різних фактів, для решти українців Зеленський тепер абсолютно чітко стає ще одним з олігархічного кодла, що вбиває країну. І навіть бувши коміком-шоуменом, Зеленський зі своїми бізнес-партнерами по «95 кварталу» примудрився отримати 40 мільйонів доларів від структур Ігоря Коломойського, що в той час грабували ПриватБанк. Це, між іншим, лише частина його фінансових операцій, але вже навіть її гривневий еквівалент перевищує 1 мільярд! Тому «своїм» для українців, що вміють читати та цікавляться новинами, Зеленському вже не стати. Ба більше, значна частина оприлюднених матеріалів є достатніми підставами для відкриття кримінальних справ. І «приємні» дрібниці для подальших розслідувань: роль братів Шефірів – «сірих кардиналів» №1 за спиною Зеленського, юридичне прикриття оборудок від нинішнього голови Служби Безпеки України Івана Баканова (і за сумісництвом – кума Зеленського, а що тут такого – он у Порошенка кумами були «його» генпрокурор Юрій Луценко та бізнес-партнер Віктор Медведчук, то чому ж Зеленському не можна?! Що за міщанство?!). Тільки, знову ж, який орган в кланово-олігархічній системі управління (та пограбування) України відкриє кримінальні справи та вестиме розслідування проти ключових політичних осіб? Поки що – жоден, адже всюди сидять «свої люди». Поки що ці люди сидять на ключових посадах, а не в тюрмі. Проте перебіг подій може досить швидко змінитись, хоча політичним «небожителям» може здаватись інакше. Януковичу також багато чого здавалось, а потім прийшлось втікати, платити за перепустку через кордон, позбуватись частини активів і ламати авторучку на пресконференції в Ростові від усвідомлення того, як «старші пацани» розвели його в загальному розкладі. А Віктор Федорович був серйозною людиною в кримінальних колах, котра не опустилася б до рівня обслуги на корпоративах. Обстріл машини Шефіра, до речі, може бути не обов’язково кварталь-

АНАЛІТИКА

Скриня Пандори відкрилась для України або чому Зеленському вже варто боятись

ною постановкою, а також і попередженням від «старших». Занадто вже просто ніжна «шкурка» в очільників нашого політичного тераріуму, щоб жартувати із такими речами. Хоча від відсутності розуму, совісті та безкарності може бути всяке. Плюс «старші» очікують розв'язання питання розпродажу землі, надр та стратегічних підприємств – а в обмін на це дадуть відсоток від цього пограбування плюс індульгенцію від гріхів – гарантії безпеки. Обіцяють дати, а от чи дійсно дадуть – Зеленському варто було б задуматись. Адже це ж дуже зручно зробити відповідальним цапом-відбувайлом клерка, хай навіть ляльку, хай навіть найвищого рівня. Доповнити загальну картину цієї ситуації варто сваркою Зеленського із Коломойським, котрий є одним з найбільш продуманих олігархічних гравців у нашій партії. І тут ми підходимо до ще одного моменту – розколу у партії «Слуга Народу». Певні розбіжності з окремих питань з’явились у них вже давно – це стає помітно, якщо прослідкувати, хто та за які законопроекти голосував у Верховній Раді. Фактично коаліцію довелось вибудовувати ситуативно, домовляючись з усіма підряд, включаючи «заклятого ворога» Порошенка і навіть «ненависних» ОПЗЖ (настільки ненависних, що я не здивуюсь, якщо виявиться, що у свій час Зеленський з кварталом обслуговував їх корпоративні вечірки, бо “а какая разніца”?). Але цього разу все цікавіше: відставка голови Верховної Ради – Дмитра Разумкова, який за словами самого Володимира Зеленського «перестав бути частиною команди», а у самої фракції антиукраїнських слуг у нього «мільйон питань». Цікаво, як цей мільйон питань виник за кілька днів, адже до цього часу все було добре? Дмитро Разумков – останній з перших «топів», котрих привів із собою Зеленський. І саме Разумков був стратегічним політичним мозком з СН, адекватно розбирався у внутрішніх питаннях, політичних зв’язках та кон’юктурі тощо. Згадуючи ще ті часи, пам’ятаю свою думку, що Дмитро Разумков прийшов в українську політику всерйоз і надовго, на відміну від решти «зелених». І саме зараз ця «карта» починає серйозно розігруватись. Конфлікт Зеленського і Разумкова – розкол передусім серед електорату Зеленського. Сучасний виборчий процес в Україні має величезну кількість різних нюансів. Аналітикам та політтехнологам на службі в олігархів

стає все складніше водити людей шляхами самостійного вибору, але тільки з олігархічного меню. Вибори Зеленського були найвищою точкою популізму та одурювання українців. І хоча дві третини голосували не за Зеленського, а проти зрадника і злочинця Порошенка, вони все одно прагнули змін, справедливості тощо. І от зараз – відраза до Зеленського та усвідомлення злочинності його дій вже приходить до українців. Окрім того, Володимир Зеленський сформував ще один цікавий тренд в українській політиці – народний запит на інтелект. До людей, хоч і дуже повільно, але почало доходити, що хірургічні операції повинен робити хірург із відповідною освітою та навичками, керувати літаком повинен професійний пілот, а керувати державою – також людина з відповідним рівнем знань та навичок (хоча ще не настільки зрозумілих для більшості). І, власне, Разумков здатен задовольнити цей запит на інтелект, особливо у порівнянні з чинним президентом. Брати Шефіри та Пінчук вже досить активно почали готувати Володимира Зеленського до другого терміну президентства. І їхня тактика досить проста: вивести в другий тур зручного опонента. Особливо добре, якщо це буде Петро Порошенко або Юрій Бойко – тоді перемога Зеленського буде гарантованою. Чому, слушно запитаєте ви? Тому, що сучасні вибори окрім рівня рейтингу підтримки мають ще один дуже важливий фактор – антирейтинг. Люди голосували не стільки за Зеленського, скільки проти Порошенка. І це голосування «проти», поєднане із вибором «меншого зла» - страшний, але дуже дієвий прийом ворогів проти нас, українців. І отут стає слушним згадати Дмитра Разумкова. Знаходячись на посаді голови Верховної Ради, пан Разум-

3 ков зміг зберегти спілкування з усіма фракціями, відзначився професійною поміркованістю, фаховістю, не потрапив у жоден скандал, раніше від самого Зеленського зайняв правильну патріотичну риторику. Тобто, Дмитро Разумков не назбирав антирейтингу - і це вже дуже важлива передумова. Передумова до формування свого політичного проекту та участі в президентських виборах. І при цих всіх розкладах в другому турі Разумков має всі шанси перемогти Зеленського. Додайте до цього ще й реальне знання і розуміння того, як працює команда Зеленського, хто є сірими кардиналами, в кого які відносини в колективі й т.д. – Разумков ще й зможе у свій час почати бити по «болючим точкам». Найважчий момент для запуску політичного проекту – отримання фінансування. «Українські» політики вирішують його досить просто – беруть гроші в олігархів, транснаціональних фінансових структур або Кремля. Хто може виділити гроші Разумкову? - Та будь-хто, починаючи з Рината Ахмєтова та/або Кремля. Хоча пан Разумков може зайняти і патріотичну нішу, «відкусивши» електоральні голоси не тільки в Зеленського, а і в Порошенка, котрий завернув свої злочини у вишиванку «армії, мови, віри». Ще буквально якихось два місяці тому Зеленський у своїй поведінці демонстрував те, що він вхопив чи то Бога, чи то чорта за бороду. Але ситуація вже почала перевертатись. Вишенькою на торті є те, що Зеленського взагалі не підтримують, так звані, пасіонарії – активна свідома частка населення. Не те, що не підтримують, а, навпаки – ненавидять, певною мірою. І у випадку активних протестних рухів люмпенізовані прихильники Зеленського сидітимуть вдома, чого точно не скажеш про актив країни. Котрий поки вичікує, адже не хоче, щоб його діями вчергове скористались інші олігархічні проекти (як це сталось у 2014, коли переміг не Майдан, а Сцена Майдану). І на завершення – земельне питання в Україні ніколи не вирішувалось без крові. Так показує історія. І Порошенко, котрий разом із Зеленським реалізовував викрадення землі політико-економічними методами, усвідомлював це набагато краще. Тому й всіляко відтягував цей розпродаж, пам’ятаючи певну ментальну особливість українців – надмірну терпимість, стискання пружини, сильніше, сильніше, вже здається, що й нема кому підійматися, а потім – вибух… Коліївщина. На жаль, для мене особисто ця властивість українців досі збереглась. Я б волів краще розв'язувати проблему в міру її настання, не граючись в толерантність з жодними ворогами України та не чекаючи моменту, коли ситуація вже буде загрозливою та критичною.

ЧАС І ПОДІЇ

ДІАСПОРА

#40 I 10.6.2021

Посвячення філії “Cамопоміч” у Гемтремку, Мічіган У

неділю, 9-го серпня 2021 р. відбулось урочисте посвячення філії Української Федеральної Кредитової Спілки “Самопоміч” за адресою 11756 Charest St., в місті Hamtramck, MI.

Нову філію “охрестив” Глава Української Католицької Єпархії Св. Миколая в Чікаго Владика Бенедикт, з участю

ний та Генеральний Консул України в Чікаго Сергій Коледов привітали присутніх членів місцевої громади з нагоди посвячення філії Кредитівки. Гемтремк історично був центром українського життя і по сьогодні тут проживає велика кількість українців. У Гемтремку також знаходиться прекрасний Український Католицький Храм Непорочного Зачаття.

Мер міста Керен Маєвскі, Президент Дирекції Олег Караван і Президент/ Виконавчий Директор Кредитівки Віталій Кутний

велику фінансову допомогу, яку Фундація Кредитівки щороку виділяє українським церквам, школам та організаціям й установам. Лише в 2020 році Фундація виділила їм понад $650,000, а від 2009

Всечесніший Владика Бенедикт, очільник Української Католицької Епархії св. Миколая, посвятив приміщення

отців Даниїла Чайковського, Павла Боднарчука, Володимира Петрова та Валерія Кандюка. Між присутніми на урочистостях були члени проводу Кредитівки з Чікаго, працівників “Самопомочі” в Детройті, Генеральний Консул України в Чікаго Сергій Коледов, представники місцевих українських організацій та установ, та мер міста Hamtramck Карен Маєвська. Також присутні були члени братньої кредитівки: Української Мічиґанської Федеральної Кредитівки Самопоміч. Після посвячення філії, присутні перейшли на подвір’я позаду будинку, де Владика Бенедикт, Президент Дирекції Кредитівки “Самопоміч” Олег Караван, Президент/Виконавчий Директор установи Віталій Кут-

нової філії. На руки отців Петрова та Боднарчука вручено чеки по $10,000 для ремонту їхніх церков. Отцеві Даниїлові, парохові Церкви та адміністраторові Шкіл Непорочного Зачаття, вручено чек в сумі $20,000 для закупівлі нових шкільних підручників. Екзекутивному Директорові Українсько-Американського Архіву і Музею Олі Лісківській, вручено чек в сумі $5,000. Кредитівка також вручила чек на $3,000 Помаранчевій Хвилі, як спонсорство до святкування 30-ліття проголошення Незалежності України. Карен Маєвські, мер міста, щиро привітала всіх присутніх, підкреслила вагоме значення українських мешканців міста, побажала Федеральній Кредитівці “Са-

мопоміч” найкращих успіхів у новому приміщенні, та з приємністю повідомила усіх, що вулиця при якій стоїть Церква Непорочного Зачаття буде названа в честь Тараса Шевченка. Місцева рада Детройту також призначила назву “Ukrainian Heritage Village” для цієї околиці. Після завершення офіційної програми дня, присутні мали можливість познайомитися, поспілкуватись та почастуватися смачними канапками й печивом від кухні Українського Культурного Центру, та запити це смачними напоями - вином, содовою або водою. Задоволені корисно відбутим днем, гості з Чікаґо від’їхали додому, а місцеві незадовго також роз’їхались. Ярослав Березовський

На посвяченню були (зліва): Владика Бенедикт, Олег Караван, Роман Яцковський, Ген. Консул Сергій Коледов і Віталій Кутний

Президент установи Віталій Кутний підкреслив поважні активи Кредитівки, які з кінцем 2020-го року уже наближаються до $800 мільйонів; вельми корисні послуги, які Кредитівка “Самопоміч” надає своїм членам, а також

року, коли була заснована Фундація, вже виділила понад п’ять мільйонів доларів! Свою жертвенність українській спільноті в околиці Детройту Фундація “Самопоміч” продемонструвала і з нагоди відкриття та посвячення

На посвяченні була присутня значна делегація з головного офісу Кредитівки «Cамопоміч»

CКУ засудив ліквідацію "Просвіти" у Владивостоку

липня 2021 р. було прийнято, а 28 серпня вступило в силу рішення Артемівського міського суду Приморського краю (Російська Федерація) про ліквідацію Далекосхідного українського духовного культурно-просвітницького центру “Просвіта” (м. Владивосток). Рішення було прийняте у відповідь на звернення Головного управління Міністерства юстиції Російської Федерації (РФ) по Приморському краю.

Світовий Конґрес Українців (СКУ) рішуче засуджує це рішення суду як черговий прояв системної політики утисків української громади Росій-

ської Федерації з метою знищення українського громадського життя на її терені. Як відомо, цього року Президент Росії Владімір Путін увів у дію нові репресивні закони, які впроваджують кримінальну відповідальність для російських громадян за зв’язки з так званими “небажаними” організаціями, включно з СКУ. У липні 2021 р. українські громадські організації з Росії, включно й Далекосхідний український духовного культурно-просвітницький центр “Просвіта” (м. Владивосток), повідомили СКУ про їхнє вимушене рішення призупинити своє членство в СКУ. Щоб захистити українську національну меншину в

Росії від репресій, 10 липня 2021 р. СКУ прийняв та оприлюднив своє рішення про призупинення зі свого боку співпраці з українцями з Росії. Про планомірне знищення російською владою українського громадського руху свідчать ліквідація в 2010 р. Федеральної національно-культурної автономії українців Росії, у 2012 р. Об’єднання українців Росії, яке було центральною координаційною українською організацією та членом СКУ, у 2020 р. – регіональної організації “Сірий Клин” (м. Омськ) та внесення у 2019 р. СКУ до списку небажаних організацій у РФ. СКУ співпрацюватиме з усіма міжнародними партнерами щодо питань

системної дискримінації та інституційних загроз проти українців у РФ, зокрема, ліквідацію їх освітніх, культурних, релігійних інституцій. “Ліквідація Далекосхідного українського духовного культурно-просвітницького центру “Просвіта” (м. Владивосток) є черговим прикладом грубого порушення Росією людських прав і продовження переслідувань української національної меншини. Світовий Конґрес Українців закликає міжнародне співтовариство засудити такі дії Кремля та вжити конкретних кроків задля захисту демократичних цінностей та прав людини”, – заявив Президент СКУ Павло Ґрод.

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

УКРАЇНСЬКЕ ЧИКАГО

Настасія Марусик, Чикаго Спеціально для «Час і Події»

инулої п’ятниці, 1 жовтня, в Українському Національному Музеї Чикаго відбулося відкриття виставки світлин 50-х років минулого століття, які залишив для історії український фотограф Петро Олексієнко. Петро Поржи-Олексієнко, військовий та громадсько-політичний діяч, професійний фотограф. Народився 11 липня 1898 р. Учасник бою під Крутами в складі студентської сотні, згодом – сотник УНР. Кавалер Хреста Симона Петлюри та Воєнного хреста УНР, Залізного Хреста УНР, Хреста Українського козацтва та інших нагород. Автор спогадів «Ржищів над Дніпром» (1970) та «50 літ на еміграції на службі батьківщині» (1971). Після поразки Української революції, жив в екзилі на території Польщі. Після ІІ Світової війни опинився в таборі для переміщених осіб в Аугсбурзі (Німеччина), був власником фотостудії «Фото-Світ». На початку 50-х років ХХ ст. емігрував до Сполучених Штатів Америки, жив у м. Чикаго, штат Іллинойс. Включився в активне громадсько-політичне та церковне життя українців в Чикаго. Став одним із співзасновників Об’єднання колишніх вояків українців в Америці (ОбВУА), відділ в Чикаго. Головував на IV З’їзді ОбВУА в Чикаго 1955 року. Наприкінці 50-х років ХХ ст. переїздить до м. Денвер, штат Колорадо. Був директором Українського архіву-музею та бібліотеки у Денвері. Помер 9 березня 1988 року. Похований на православній частині українського цвинтаря Crown Hills в Денвері. На офіційне відкриття виставки у виставковій залі музею зібралося багато діаспорян. Президент УНМ Ліда Ткачук привітала присутніх і запросила до ведення презентації куратора виставки, кандидата історичних наук, доцента Галину Парасюк-Саранча. Пані Галина обіймає посаду архівіста Українського Національного Музею в Чикаго і є фахівцем в дослідницькій галузі історії української еміграції, маючи у своєму авторському доробку понад 30 наукових статей та публікацій. Тема дисертації Галини Парасюк-Саранча: «Соціально-політична та культурна адаптація третьої хвилі української еміграції у США (40-70-і роки ХХ ст.) (Київ, 2006).

З архіву Українського Національного Музею в Чикаго

І ось на екрані пропливають слайди цікавих історичних подій, зафіксованих фотографом. Ми, українці останньої хвилі еміграції, були приємно здивовані розмахом подій, які відбувалися на той час у громаді. Відбувалися масові демонстрації на підтримку материкової України за участю усіх активних громадсько-політичних, освітніх, релігійних, молодіжних організацій. Судячи з транспарантів на світлинах, їх було дуже багато: «Українська Гетьманська організація», «Союз Українок Америки», «Союз Католиків «Провидіння», «Спілка Української Молоді» (СУМ), «Пласт», «Організація Демократичної Молоді України» (ОДУМ), організація «Антибольшевицького Блоку Народів» (АБН), численні парафіяльні громади українських церков, учні шкіл. Нові емігранти, втікачі від комуністичного режиму після ІІ Світової

війни стали першими, хто почав розповідати світові правду про жахливий голодомор 1932-33 років. Зокрема у 1958-му році в Чикаго відбулася масова маніфестація в 25 річницю пам’яті жертв голодомору в Україні. Маніфестанти отримали нагоду донести до американців правду про голодомор, про масові жертви сталінських репресій, руйнування церков та фізичне знищення священиків, переслідування нелояльних до радянської системи осіб. Досить цікава історія загальнонаціонального свята - "День Громадянства", започаткована емігрантами містечка Ваватоса, штату Вісконсин. У 1939 році в цьому містечку була організована урочиста церемонія для 350-ти молодих людей, яким виповнився 21 рік, а отже - вони отримали можливість участі у виборах (голосуванні). Започаткована ними ідея свята «Я – американець» (I AM AN

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

AMERICAN DAY) швидко поширилась по всіх містах Америки. В результаті – 3 травня 1940 року Конгрес США та президент Франклін Д. Рузвельт підписали спільну резолюцію, якою проголошено третю неділю травня днем свята «Я - американець». Свято набуло статусу загальнонаціонального і згодом трансформувалося у свято День Громадянства. Експозиція фото-виставки побудована на найяскравіших подіях середини минулого століття, які відбувалися в українському Чикаго. Також показано стенд з документами Петра Олексієнка – посвідчення особи, фотокопії дипломів, що підтверджують фах фотографа, ліцензію на роботу, як фото-мистця у власній фотостудії «Фото-Світ» у м. Ляпгайм (1949), платіжні квитанції за послуги у фотостудії з підписом П. Олексієнка. Понад три тисячі цінних світлин громадсько-суспільного життя української діаспори Чикаго 50-х років минулого століття, які залишив для історії Петро Олексієнко, опрацьовані, оцифровані і готові до видання каталогу. Щира подяка Галині Парасюк-Саранча за упорядкування архівів музею та презентацію фото-виставки Петра Олексієнка. Особлива подяка спонсору виставки, президенту компанії Nortia Logisistics Inc Аллі Лопаткіній (Ellen Lopatkina) за фінансову підтримку цього проекту. Бажаючі можуть ознайомитись з експонатами виставки, яка триватиме до 30-го листопада Історія будь-якої нації пишеться переможцями. На превеликий жаль, ми, українці, що народжені в колишньому Радянському Союзі, вивчали історію, написану поневолювачами. І треба надати належне співробітникам Українського Національного Музею в Чикаго, котрі докладають неабияких зусиль від початку його створення і по сьогоднішній день, щоб зберегти нашу справжню історію, адже саме тут, за океаном, написана правдива історія України. Сьогоднішні працівники музею проводять плідну співпрацю з аналогічними музеями на материковій Україні. Зокрема в цьому році президент УНМ Ліда Ткачук та куратор музею Марія Климчак вперше організували пересувну виставку частини безцінних експонатів Українського Національного Музею Чикаго містами України. Поїздка була дуже насиченою і емоційною. Своїми враженнями від подорожі вони поділилися з діаспорою 2 жовтня у виставковій залі УНМ. Продовження на стор. 8

ЧАС І ПОДІЇ

#40 I 10.6.2021

ƵΤƮƯƺ Ʒƪ ƺƲƷƴƽ ƮƸƻƼƪƬƴƲ ƬƪƷƼƪưΤƬ ǜǊ ƹƸƻƲƵƸƴ ǌ ƴƺƪΥƷƲ ƟƬƺƸƹƲ

ƯƴƻƹƺƯƻ ƮƸƻƼƪƬƴƪ ƹƸƻƲƵƸƴ ǌ ƽƴƺƪΥƷƽ • АВІА - $2.85/LB • МОРЕМ - $1.05/LB ƴƺƪΥƷƲ ƟƬƺƸƻƸǈƱƽ ƶƸƵƮƸƬƪ ƫΤƵƸƺƽƻǆ ƺƸƻΤǉb ƻΤǉ

• ƴƸưƷƪ ƹƸƻƲƵƴƪ ƱƪƻƼƺƪƿƸƬƪƷƪ Ʒƪ • ǃƸƼƲưƷǉ ƬΤƮƹƺƪƬƴƪ ƴƸƷƼƯƳƷƯƺΤƬ Ʊ ǁƲƴƪƭƸ • ƼƺƯƴΤƷƭ ƬΤƮƹƺƪƬƵƯƷǆ

http://atlanticexpresscorp.com/tracking

ƴǘǗǜǏǓǗǏǚǗǯ ǙǏǚǏǌǏǑǏǗǗǩ ƫƯƱƴƸǂƼƸƬƷƲƳ ƬƲƴƵƲƴ ƴƽƺȇƟƺƪ ƱƪƫƲƺƪƟƶƸ ƹƸƻƲƵƴƲ Ʊ ƬƪǂƸƭƸ ƮƸƶƽ

Continental USA 2 2207 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 773-489-9770 AL&AL 400 W. Dundee Rd. Buffalo Grove, IL 60089 847-793-1000 Biovita Natural, Inc 955 W. 75th St. Naperville, IL 60565 630-730-7740

Atlantic Express Main Office 8801 S. 78th Ave. Bridgeview, IL 60455 708-907-3000

Kalyna Corp. 338 S. Rohlwing Rd. Palatine, IL 60074 847-776-7766

Excel Insurance 5150 W. Belmont Ave., #4 Chicago, IL 60641 Eurus Deli 22 W. 535 Butterfield Rd. Glen Ellyn, IL 60137

Biomed 2 4548 N. Harlem Ave. Harwood Heights, IL 60706 847-566-6676

ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ, ПРО ІНШІ ЛОКАЦІЇ АГЕНТІВ ТЕЛЕФОНУЙТЕ 1-630-774-2136

УКРАЇНСЬКЕ ЧИКАГО

Ми, представники сьогоднішньої когорти української еміграції в Чикаго, щиро дякуємо вам, співробітники Українського Національного Музею Чикаго, за вашу подвижницьку працю! Від імені редакції газети «Час і Події», висловлюю подяку співробітникам УНМ в Чикаго за упорядкування і збереження архіву газети, яка виходить у світ щотижня впродовж чверті століття. Саме в цьому році газета “Час і Події” відзначає своє 25-ліття служінню українській громаді. Петро Олексієнко залишив надзвичайно цінну інформацію з життя української діаспори у своїх фотоматеріалах. Газета “Час і Події” залишить для нащадків репортажі усіх важливих подій з життя громади у супроводі кольорових світлин, за останні 25 років. Отак і пишеться історія! Світлини авторки

Це наша історія

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

УКРАЇНСЬКЕ ЧИКАГО Мотря Мельник, Президент УІММ, Чикаго Спеціально для «Час і Події»

країнський інститут модерного мистецтва (УІММ) приєднався до українців у всьому світі, щоб відзначити 30-ту річницю відновлення Незалежності України - дуже важливий день не тільки для українців, а й для всіх, хто цінує свободу, демократію, та людську гідність.

Український інститут модерного мистецтва відзначив це велике свято державності двома заходами, а саме - концертом молодих талановитих музикантів та презентацією поштових марок філателіста Андрія Олексюка. Перший захід - концерт нагороджених молодих музикантів української діаспори Чикаго. За цих останніх 30 років історії України у свідомості українців відбулися величезні зміни. Ще у 1990-му році, люди створили живий ланцюг із заходу до сходу, щоб продемонструвати соборність України на її шляху до

#40 I 10.6.2021

Відзначення 30-ї річниці відновлення Незалежності України в Українському Інституті Модерного Мистецтва, Чикаго Філателіст Андрій Олексюк

Виконання Гімну

цтва в Чикаго вже 50 років прославляє українську культуру на високому рівні, щоб підтвердити наші культурні сучасні скарби та міцну українську позицію у світовій культурі. Музика завжди була невід’ємним чинником куль-

Український Інститут Модерного Мистецтва

незалежності. А в 1991-му році, вітер патріотизму та гідності підняв аж до самих хмар синьо-жовтий прапор незалежності та об’єднав наш народ, українським славнем в Україні та за кордоном. Сьогодні Україна знаходиться в центрі політичних подій світу, а увага до країни постійно зростає. В цьому процесі культура та молоде покоління відіграють важливу роль. Український інститут модерного мисте-

ЧАС І ПОДІЇ

тури та української ідентичності. Україна завжди була колискою славних, визнаних у мистецькому світі композиторів, таких як Ведель, Бортнянський, Березовський, Лисенко, Леонтович, Скорик, Станкoвич, Карабиць, Сільвестров та Вірко Балей в Америці. А хто у світі не знає нашого «Щедрика», знаної пісні під назвою: «Carol of the Bells». «Щедрика» перший раз в Америці заспівав Хор Кошиця 100 років тому в

Carnegie Hall, і від того часу наш «Щедрик» став найпопулярнішою Різдвяною піснею в Америці та по всьому світі. А сьогодні, українка, диригент Оксана Линів стала першим представником української нації і першою жінкою, яка диригувала оркестром на відкритті славного Фестивалю Ваґнера у Байройті. Наскільки культура є основою ціннісних фундаментів народу і держави, так молоде покоління є її запорукою на майбутнє. Український інститут модерного мистецтва відзначив це велике свято державності музичним подарунком від талановитих музикантів - молоденьких українців Віри Бойчук, Євангелини Бут, Ярослава Гнезділова, Назара Карабіновича, братів Назара та Мирослава Михайленків, 12-ти річної Юлії Перехожук та Ольги Яловенко. Для інституту було важливим і символічним представити цих молодих людей, які надихають своїм талантом, приносять признання і любов до української музики тут, в діаспорі, і тим самим розвивають культурну дипломатію, яка є одним із

Музиканти (зліва) Віра Бойчук, Євангелина Бут, Ярослав Гнезділов, Назар Карабінович, Назар Михайленко, Мирослав Михайленко, Юлія Перехожук, Оля Яловенко

найефективніших засобів підвищення позитивної репутації нації.Вони є символом нового покоління об’єднаної Української держави та нашого народу.

Небесному за зйомку та монтаж відео. Другим заходом в УІММ, присвяченим 30-й річниці відновлення Незалежності України, була презентація поштових марок. Медіаспеціаліст, художник, педагог та філателіст Андрій Олексюк представив унікальну перспективу України через філателію, або збирання марок. У своїй презентації він простежив історію України, охопивши історичні відтинки від її давніх коренів часів Київської Русі, утворення козацької Гетьманщини, період незалежності 1918 року та сучасний період незалежності

Марка Кримське ханство та розквіт Османської імперії

Марка Радянський Союз, Україна та Голодомор: 1920-ті, 1930-ті роки

Вони народжені в Херсоні, Києві, Дніпрі, в Івано-Франківщині та в Чикаго. Вони народилися вже після проголошення незалежності, а тому надихають творчим духом вільної незалежної України. Вони отримали різні міжнародні нагороди і так прославляють українських композиторів та свою державу. На концерті прозвучала музика відомих українських композиторів, зокрема Лисенка, Соневицького, Скорика, Давидовського, Стецюна та інших. Концерт неповторних мелодій, які наповнять радістю і гордістю кожне українське серце, можна прослухати на веб-сторінці Українського інституту модерного мистецтва: uima-chicago.org. Щира подяка п. Олі Карабінович за її допомогу в проведенні цього концерту, також щира подяка Тарасу

України з 1991 року і до сьогоднішніх днів. Мотивацією інтересу пана Андрія до філателії був його батько, а також потреба глибшого пізнання української спадщини. «Історії моїх батьків лише натякали на складність історичних фактів, - згадує він, - і тому я шукав відповідей в марках. Марки розкривають історію країни, її ідеали, культуру, політику, патріотизм ». На даний момент Андрій Олексюк є секретарем Чиказького філателістичного товариства та Іллінойського товариства поштової історії. Переконавшись у потенціалі філателії у навчанні, Олексюк заснував Stamp for Kids, зібравши та розповсюдивши понад мільйон марок дітям. Запрошуємо вас дізнатися більше про UIMA та його програми, відвідавши вищезгадану веб-сторінку.

ЧАС І ПОДІЇ

#40 I 10.6.2021

. 5 $

2. 5

Графік Роботи: Пн-Пт: з 10 ранку до 8 вечора Сб.-Нед. з 9 ранку до 2-ої дня

773-600-2727

Ми страхуємо:

t ɶʘʨʤ t ɷʩʚʞʣʠʞ ʠʘʖʦʨʞʦʞ t ɼʞʨʨʵ t ɸʧʻ ɷʻʝʣʛʧ ʇʨʦʖʫʤʘʠʞ

Ваш агент

ʔʡʻʵ ʇʠʩʟʗʻʚʖ

ʄʨʦʞʢʖʟʨʛ ʝʣʞʜʠʩ ʚʤ 20% ʥʻʚʥʞʮʻʨʲʧʵ ʣʖ ʨʛʡʛʪʤʣʣʩ ʖʥʡʻʠʖʬʻʴ ʚʡʵ ʗʛʝʥʛʭʣʞʫ ʘʤʚʻʼʘ o “KnowYourDrive”

ʆʄʀɭɸ ɸ ɷɭɽʃɻʇɭ

Знижка до

35% на страхування

будинку або квартири з авто!!!

СТРАХУВАННЯ ʉ ʣʖʧ ʣʖʚʻʟʣʖ ʧʨʦʖʫʤʘʖ ʠʤʢʥʖʣʻʵ ʘʻʚʢʻʣʣʞʟ ʧʛʦʘʻʧ ʫʤʦʤʮʻ ʬʻʣʞ ʨʖ ʠʘʖʡʻʪʻʠʤʘʖʣʻ ʥʦʖʬʻʘʣʞʠʞ

] ʢʤʗ

8 $IJDBHP "WF $IJDBHP

УКРАЇНОЦЕНТРИЗМ Назар Мухачов, Київ Спеціально для «Час і Події»

уття формує свідомість. Для основної частини українців низьке матеріальне забезпечення сформувало тип свідомості, наслідки якого ми можемо чітко спостерігати. Олігархічна система стає щодалі сильнішою, а народ - все біднішим, при цьому ще й за роки незалежності Україна втратила не менш як 12 мільйонів населення. Та водночас слід розуміти, що Україна не бідна, а пограбована! Пограбована олігархами, трансформована Кремлем та транснаціональними фінансовими структурами в сировинний придаток. Люди, до речі, в цьому випадку також виступають в ролі сировинного ресурсу - і кваліфіковані науковці, винахідники, лікарі, програмісти, і звичайні різноробочі працівники. Тому в рамках Україноцентризму ми змушені дати відповіді на болючі економічні питання та виклики. Ми повинні створити своє економічне бачення України, котре здатне зробити нас багатою та заможною країною, геополітичним лідером Східної Європи. Потенціал для цього у нас є - в Україні зосереджено близько 4% світових запасів корисних копалин - вся «таблиця Мєндєлєєва», включаючи нафту, газ, золото, рідкоземельні метали; 42 мільйони гектарів сільськогосподарської землі, котра в найближчі десятиліття стане одним з найцінніших світових ресурсів; і, найголовніше, дуже талановиті люди, котрі подарували світові “Хліб, Пісню та Крила” (детальніше - https://www. chasipodii.net/article/26943/). Україноцентризм має два ключові елементи: Національну Ідею та Національні інтереси. Даний текст є першою економічною статтею в цій рубриці. У ній ми будемо говорити про «мистецтво створення багатих країн» - як про це говорить всесвітньовідомий норвезький економіст - Ерік С. Райнерт. І розпочнемо з дуже старого документу, котрий у свій час став економічною доктриною Австро-Угорщини, яка з допомогою виконання певних економічних правил стала однією з найбагатших та найсильніших країн світу. Книжка Філіпа фон Хорніка «Австрія понад усе» була опублікована у 1684 році через рік після останньої турецької облоги Відня (Відень вистояв, до речі, завдяки українським козакам, за що їм у Відні встановлено кілька пам’ятників та навіть кілька вулиць названі на їх честь). За наступні 100 років книга перевидавалась 16 разів (це

Принципи збагачення держави:

9 уроків Філіпа фон Хорніка в ті часи!). В цій статті ми опублікуємо короткий підсумок всієї економічної стратегії, що міститься у цій книзі. Підсумок складено самим автором - Філіпом фон Хорніком, і складається він всього з 9 економічних правил: 1. Потрібно якнайретельніше оглянути землі країни, не оминути жодного закутка і клаптика землі, не вивчивши його сільськогосподарських можливостей. Треба поекспериментувати з кожною корисною формою рослини під сонцем, щоб побачити, яка з них пристосована до країни, бо відстань або близькість до сонця - це ще не все, що має значення. А передусім не треба шкодувати ні клопоту, ні витрат, щоб знайти золото і срібло. 2. Всі знайдені в країні товари, які не можна використовувати в природному стані, слід обробляти в самій країні, бо плата за промислову обробку загалом

якої мети, не слід дозволяти ховати ці метали в скринях та шафах, вони завжди повинні бути в обігу; не слід дозволяти їх використовувати там, де вони відразу будуть знищені і їх не можна буде використати знову. За цих умов країна, якщо вона нагромадила значний запас грошей, а надто якщо має золоті та срібні копальні, ніколи не зможе скотитись до бідності; і справді, то була б річ неможлива, якби вона не могла постійно збільшувати своє багатство та власність. 5. Жителі країни повинні докладати всіх зусиль, щоб обходитись своїми внутрішніми продуктами, обмежити свою розкіш тільки ними, і робити це якомога більшою мірою без іноземних продуктів (крім ситуацій, де велика потреба не лишає альтернативи, або, якщо немає потреби, існує поширене і неминуче споживання, і за приклад тут правлять індійські спеції).

друзі, родичі, союзники чи вороги. Адже всяка дружба припиняється, коли вона призводить до послаблення чи руїни. Це твердження зберігає слушність, навіть якщо вітчизняні товари гіршої якості або дорожчі. Адже буде краще платити за річ два талери, які лишаться в країні, ніж один талер, який покине її, хоч яким дивним може видаватись це твердження невтаємниченим. А тепер, уважно перечитавши все написане вище, порівняйте його з тим, що зараз усьому світу та Україні зокрема нав’язують Світовий Банк, Міжнародний Валютний Фонд, різного роду “експерти”, вигодовані на “жирні” міжнародні гранти, вітчизняні економісти, які “радили” президентам Кравчуку та Кучмі здійснювати саме таку “прихватизацію”. Повне протиріччя, непереборний антагонізм між цими економічними поглядами. Але, якщо наші читачі

вища від вартості сировини у 2, 3, 10, 20, а то й 100 разів, і нехтування цим правилом огидне розважливим керівникам. 3. Для виконання попередніх двох правил будуть потрібні люди і для видобування та вирощування сировини, і для її обробки. Отже, слід звернути увагу на населення, воно має бути таким численним, скільки може прогодувати країна, таке завдання - найважливіше для добре впорядкованої держави, але, на жаль, цим часто нехтують. Людей слід усіма можливими засобами відвертати від неробства і привертати до грошовитих професій; треба їх навчати й заохочувати до всіляких винаходів, мистецтв і ремесел; у разі потреби наставників для цього слід запросити з закордонних країн. 4. Золото і срібло, що потрапили в країну, чи то з власних копалень, чи то завдяки промисловості з іноземних країн, ні за яких обставин, якщо тільки є змога, не слід віддавати ні для

6. У випадку, якщо названі вище закупівлі потрібні внаслідок необхідності або непоправного споживання, їх треба отримувати від іноземців якомога більшою мірою з перших рук, і не за золото та срібло, а в обмін на внутрішні товари. 7. Такі іноземні товари слід у такому випадку імпортувати в неготовій формі і обробляти в країні, заробляючи зарплати за промислову обробку тут. 8. І вдень, і вночі слід шукати можливості продавати зайві товари іноземцям в обробленій формі, якщо в цьому є потреба, і то за золото та срібло; задля цього споживання слід шукати в найдальших краях землі та розвивати його всіма можливими способами. 9. Крім із важливих міркувань, ні за яких обставин не слід дозволяти імпорт товарів, якщо на батьківщині існує достатнє постачання їх, і то задовільної якості; в цьому випадку не слід виявляти до чужинців ні симпатії, ні співчуття, байдуже, чи це

згадають “Лист Нобелівських лауреатів Горбачову” (https://www.chasipodii.net/ article/26720/), то жодних суперечностей не побачите. Ці економічні постулати добре відомі, хоча в провідних світових економічних школах та ЗМІ згадуються хіба що зрідка. За винятком вищезгаданого норвезького економіста Еріка С.Райнерта, з книги якого я власне і дізнався про цей документ, або Джозефа Стігліца - нобелівського лауреата з економіки, колишнього голови групи економічних радників адміністрації США часів президента Клінтона. Навіть таких світил науки замовчують, а дискурс економічної науки, фактично, зведено до нікчемності. Виходячи з вищенаведених пунктів можемо стверджувати про, так званий, “культ обробної промисловості” як про основу економічного успіху країни. І це той культ, який пройшов найжорсткіше випробування - випробування практикою та часом. Могутність

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021 Британської імперії починаючи з часів Генріха VII - 1480х років, закінчуючи потужним економічним розвитком Ірландії та Фінляндії в 1980-х. В основі обох явищ лежать ті ж принципи, закладені в 9-ти пунктах. Цікавим буде й те, що насправді економічна доктрина, котра опирається на дані пункти, заходить в конфлікт із “гуру економіки” Адамом Смітом чи, точніше, трактуванням найбільш популярних його тез. Події в США часів війни за Незалежність від Британії народили прислів’я: “Не роби так, як говорять англійці, роби так, як роблять англійці". Економічною передумовою до цього стала колоніальна політика Британії відносно США - підприємців в США заставляли постачати в Англію сировину: цукор, тютюн, бавовну, шерсть тощо. Натомість з Англії до США відправляли вже готову перероблену продукцію. З високою доданою вартістю. Колоніальна політика забороняла США створювати обробну промисловість в себе - їх заставляли бути сировинним придатком “розвинутої” Англії. Чим це відрізняється від сировинного придатка України для “демократичного” Заходу?! Розпродаж Землі та надр, стратегічних підприємств, енергетики, економічна частина угоди про асоціацію з ЄС (котрі мало хто читає, натомість українці тішаться безвізом, “як дурень цвяшком”) і т.д. Станом на 1991 році економіка України була дуже розвинутою, включала в себе і високі космічні технології, і надпотужний Оборонпром, і АЕС, і гігантів з розряду “Чорноморського пароплавства”, і ще купу інших підприємств в усіх можливих секторах економіки. Навіть ті ж самі колгоспи були, фактично, агрохолдингами за мірками ЄС (від 2500 до 4000 тисяч гектарів), а ізраїльські кібуци показують потужну ефективність такої форми господарювання, котру треба було зберегти із трансформацією в кооперативну форму власності. Тому, щоб з України зробити сировинний ресурс, замість сильного економічного конкурента, нам і запустили всі ці “рихворми” - розпродажі, прихватизації і т.д. Котрі ми з баранячою впертістю продовжуємо робити. І водночас вихід із ситуації, чи принаймні правильний економічний курс України, лежать в площині 9-ти вищезазначених тез, поєднаних із тезами із “Листа світових вчених до Горбачова”, створенням реєстрів всієї власності, кооперацією і т.д. - всім тим речам, котрі є передумовами до формування високої доданої вартості. Про що ми будемо писати в наступних статтях.

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469) Офіс в Українській Околиці 1706 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622 Tel.: 773-309-1950 • Fax: 847-834-0106 (NMLS ID 232240) An Illinois Residential Mortgage Licensee

Офіс в Glenview 1701 E. Lake Ave., Ste 260, Glenview, IL 60025 Tel.: 847-834-0100 • Fax: 847-834-0106

nacevedo@solutionsfn.com Розмовляємо українською, російською і польською мовами

ЧАС І ПОДІЇ

ПРОБЛЕМА © Микола Різник / Facebook

хема впроваджується по всій країні. Поки увагу суспільства прикуто до майбутніх кадрових відставок у парламенті, нових призначень в уряді та єзуїтського закону про олігархів, у країні відбуваються більш серйозні речі. Шляхом обіцянок, погроз і шантажу високопосадовці, які представляють в областях президента України, полюють на землю громад. І це відбувається по всій країні. Хтось продається за частку малу, хтось, вичікуючи, мовчить, а хтось, захищаючи інтереси своєї громади, розповідає правду. Голова Опішнянської ОТГ (Полтавська область) Микола Різник опублікував у Фейсбуці досить відвертий пост. Після дзвінка одного із заступників голови ОДА до нього

Операція «Вольф»

Як Полтавська ОДА, погрожуючи й шантажуючи, намагається відібрати землю в громади © Микола Різник / Facebook

Голова Опішнянської ОТГ Микола Різник

прийшли якісь ділки й почали вимагати «по-хорошому» розподілити на сесії місцевої ради 1000 гектарів землі «своїм» людям. Йдеться про атаку на землі, якими приросли громади після відкриття ринку землі. Окремим рядком у законі було виписано передачу державних земель між населеними пунктами громадам. Можливість такого

#40 I 10.6.2021

розвитку подій була очевидна, коли тривав процес об’єднання громад і нарізки нових районів. Уже тоді війна за кожний клаптик показала, що центральна влада не справляється з могутністю місцевих феодалів. Нині зрозуміло, що ніхто й не збирався справлятися. Децентралізація та поспішно відкритий ринок землі створили підґрунтя для вигід-

ної оборудки центральної, місцевої влади та великого бізнесу. У громад і селян за допомогою схем забирають останній ресурс, який їх годує. Те, про що розповів нам голова громади Микола Різник, — безпрецедентний сигнал. Ми ввійшли в зону, де апетит «слуг» став перевищувати можливості народу, якому вони нібито служать. — Миколо, ви написали жорсткий пост, але без прізвищ. Судячи з того, що за землею до вас після дзвінка «одного із заступників голови ОДА» приходили харківські хлопці, а заступник із Харкова в ОДА один, то ми говоримо про першого заступника губернатора Олега Синєгубова — Дмитра Луніна? — Саме так. — Тоді давайте по черзі. Зорієнтуйте, будь ласка, за часом, коли до вас уперше постукали. — Як тільки в березні Верховна Рада ухвалила закон про землю й Держгеокадастр передав громадам комунальні землі, і постукали. Йшлося про землю, яка розташована між населеними пунктами. До Опішні відійш-

Микола Різник / Facebook

ло понад 1000 га. Ми підписали всі акти. І люди, які до мене прийшли, принесли викопіювання з нашої карти. Причому з уже поділеними

звідкись у хлопців такі дані були. А це насправді не дуже доступна та публічна інформація. Але поділено все було скрупульозно. Ліси, степи, балки, схили річки… Очевидно, що люди дуже серйозно готувалися, а не просто прийшли сказати: «Віддайте нам землю». Насправді в нас одна з нечисленних громад в Україні, яка утворила комунальне підприємство. Ми не роздаємо землі, а передаємо її в комунальне підприємство, яке обробляє її самостійно або здає в оренду, заробляючи гроші до бюджету. Тому ми намагаємося максимально зберегти свої землі та не роздавати їх. І в ОДА про це прекрасно знають. 18 березня, саме після мого дня народження, мені зателефонував заступник голови ОДА Лунін, він мені як голові прогресивної громади запропонував зустрітися з прогресивними людьми, які займаються інноваціями. Я не був проти, і незабаром мені передзвонили з проханням про зустріч. Зустріч Інтернет-видання Полтавщина

Дмитро Лунін, перший заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації

ділянками у 2 га. Виключно тих земель, які нам передав Держгеокадастр. — Тобто Держгеокадастр при справах? — Так чи інакше, але

відбулася. Гості представилися «представниками кооперативів Слобожанщини». Ось прізвище одного з них Продовження на стор. 16

Микола Різник / Facebook

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

meest.com 1-800-361-7345

10-ТА ПОСИЛКА БЕЗКОШТОВНО!* Посилки з Чикаго авіа та морем щотижня, виклик кур’єра Грошові перекази рідним на банк, та з доставкою додому Подарунки та набори смаколиків до свят giftsforukraine.com *Щоб отримати 10-ту посилку безкоштовно, потрібно надіслати 9 посилок в період акції з 01 серпня 2021 року по 01 серпня 2022 року. Вага 10-ї посилки не має перевищувати середню вагу попередніх 9-ти посилок.

MEEST KARPATY 6725 West Belmont Ave, Chicago, IL 60634 TEL: 773-489-9225

MEEST CHICAGO 820 Ridge Ave Unit J Lombard, IL 60148 TEL: 1-877-889-1103 TEL: 630-889-1100

MEEST PALATINE 1645 Hicks Rd., Unit K Rolling Meadows, IL 60008 TEL: 847-208-8451

16 я записав — Євген Павлов, представник кооперативу «Вольф». Як і зафіксував відео зустрічі та інші деталі.

Довідка Дзеркала Тижня:

Місцеві ЗМІ провели своє міні-розслідування. За їхньою інформацією, такі пропозиції головам (земля в обмін на лояльність або проблеми) робить Євген Павлов, — він може бути підручним Романа Ярового. «Останнього всеукраїнські ЗМІ представляли ексдиректором харківського ринку «Барабашово, — пише сайт «Полтавщина». — Роман Яровий був ключовим інвестором парламентських виборів 2019 року на користь партії «Слуга народу». Є інформація, що Роман Яровий періодично приїжджає до Полтави у ролі «рішали» питань в ОДА. Це трохи нагадує депутатський прийом виборців: щоб потрапити на прийом до Ярового, потрібно стати в чергу. — Якими були їхні пропозиції? — Вони довго розповідали, як хочуть розширювати свою мережу, але для цього їм потрібна земля. А я їм розказав про те, що в нас саме створене комунальне підприємство, й ми можемо розглянути питання оренди або інвестицій. Однак оренда їх не цікавила. Як я розумію, у них уже був список своїх людей, які отримають по 2 га нашої землі. — Що, до речі, не заборонено законом. — Однак суперечить здоровому глузду. Про що я їм і сказав. Тоді надійшла пропозиція певний відсоток земель усе-таки віддати нам. Коли я ще раз позначив наші умови, було запитання, чи телефонував мені Дмитро Сергійович Лунін. Телефонував. І що? Вони дуже здивувалися, що нашій громаді нецікава така вигідна пропозиція, тоді як у сусідніх громадах до неї поставилися прихильно. Один із переговірників попросив другого вийти, після чого розповів мені про можливі преференції та бонуси з боку обласної адміністрації у випадку, якщо ми домовимося. Людина згадала про можливі субсидії, субвенції з держбюджету, а також про позитивні рішення Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) для проєктів нашої громади. А також попередила про «погані наслідки», якщо ми не домовимося. Розпочати пообіцяв із того, що до нас буде спрямовано 500 «АТОшників», і «вам тут улаштують бунт» і таке інше. Домовитися не вийшло, але викопіювання з мого стола вони, йдучи, не забрали. — Давайте, перш ніж іти далі у вашій детективній історії, трохи детальніше уточнимо,

ЧАС І ПОДІЇ

ПРОБЛЕМА у чому суть вашого комунального підприємства, та за якою конкретно схемою вони хотіли отримати землю. Тим паче що (як я розумію) «кооперативи Слобожанщини» побували не лише у вас. — За запропонованою ними схемою, до нас надійшло б 500 заяв від невідомих громаді фізосіб із проханням виділити 2 га для ведення особистого сільського господарства. У кожного громадянина за законом справді є таке право. Ці люди, до речі, і самі можуть не знати, що написали такі заяви. Зазвичай у них за копійки купують паспортні дані. 500 заяв по два гектари — якраз та сама тисяча, яку нам передав Держгеокадастр. За їхнім задумом, рада передає землю цим фізичним особам у приватну власність, а вони вже потім

#40 I 10.6.2021

в момент запуску ринку землі. — Виходить, що так. З одного боку, громади відпустили у вільне плавання та нібито дали гроші й повноваження. З іншого — забирають основний ресурс, з якого можна брати податки та розвиватися. Повірте, через п’ять років жодних субвенцій на освіту та інше ми не побачимо, але будемо вже голими й босими. — Повернімося до кооперативів. — Хлопці пішли, і нібито, як мені здалося, питання було зняте. Голова Опішнянської ОТГ Микола Різник Микола Різник / Facebook — Ви зверталися до правоохоронців? — Так. Ми домовилися зі слідчим підтримувати зв’язок. Водночас я сходив до Луніна й підтвердив, що ми

І тут мені знову зателефонували. Знайома людина запропонувала терміново зустрітися. Я приїхав пізнього вечора у призначене місце, де на мене чекали зовсім незнайомі люди на крутому позашляховику. Вони, на мій подив, почали розповідати про допущені помилки в проєкті для ДФРР. Мене повідомили також, що в мене серйозні проблеми, пов’язані з підробкою експертизи, які, однак, можна вирішити. — За землю? — Так. За 100 га. Але я їм сказав, що це не та проблема, щоб за її вирішення віддавати 100 га землі громади. Тим паче що ми самі офіційно відкликали проєкт. Зі мною не погодилися: «Або ти по-хорошому йдеш назустріч, або ми запускаємо справу в роботу». — Хто ми? — Я теж поцікавився.

готові співпрацювати з адміністрацією виключно в рамках закону. Якось усе вляглося. ОДА тим часом оголосила конкурс на проєкти ДФРР від 10 мільйонів гривень. Ми підготували проєкт комунальних теплиць, однак в ОДА нам сказали, що на проєкти розвитку грошей зараз немає, — тільки на ремонти. Ми ж витратили 200 тисяч гривень бюджетних грошей на підготовку проєкту. Ок. Поки що поклали в стіл і в оперативному порядку вирішили податися із проєктом капітального ремонту школи. — ДФРР перетворився з фонду розвитку громад на інструмент маніпуляції та ремонтів у контексті «Великого будівництва». — На жаль. Однак ми не встигли якісно підготувати запасний проєкт, — у ньому була низка помилок. Річ у тім, що ми вже заощаджували гроші та розуміли, що навряд чи виграємо. Тому вирішили не витрачати ще 500 тисяч гривень на замовлення експертного висновку. Ми його спочатку похапцем подали, а потім все-таки подумали і вирішили взагалі відкликати. Написали листа.

Пролунало відсилання до СБУ. — Це були ті самі люди? — Ні. Але через кілька днів стало зрозуміло, що це є продовження старої історії. Оскільки заступник голови ОДА Лунін написав заяву на сільську раду про те, що виконком громади подав до ДФРР проєкт із підробленою експертизою. (Полтавська ОДА відразу після публічних заяв Різника звернулася до поліції та прокуратури щодо перевірки можливого факту підробки документів головою Опішнянської ТГ Миколою Різником –—авт.) Пазли склалися. Як мені пообіцяли в березні, так і сталося. По-поганому. — Ви ставили Луніну пряме запитання? — Він досвідчена людина й не виходить на розмови. Я ще раз звернувся до правоохоронних органів. І мені сказали, що заяву вже вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань. — На ваш пост якось відреагували в профільному міністерстві, у парламентському комітеті? Вони ж упроваджують децентралізацію. І я не думаю, що там нічого не

Микола Різник / Facebook

різними способами — «кооперативам Слобожанщини». Громада від цього нічого не отримує: податок на 2 га — копійчаний. — Можете порівняти цифри можливих варіантів розпорядження землею громадою? — Якщо, приміром, здати 100 га землі в оренду навіть під 12%, то це близько 300 тис. грн на рік до бюджету. Якщо ми обробляємо її комунальним підприємством, це близько мільйона гривень на рік у бюджет. Якщо передаємо у власність, як нам запропонували «інноватори», то не отримуємо нічого. От і всі варіанти. Річ у тім, що якщо громади підуть цим шляхом і роздадуть свої землі у власність по 2 га чужим, то через п’ять років їм не буде з кого збирати податки. — Хороша децентралізація та об’єднання громад для подальшого розвитку! Змахує на глобальну корупційну схему, якщо сюди додати ще підвищення податку на паї для селян, а також цілеспрямоване знищення фермерів, — їм відмовили в держпідтримці саме

знають про те, якими мережами обплутують громади спритні ділки в тандемі з представниками державної адміністрації. — Мені телефонував один із заступників міністра. — Негода? — Так. Обіцяв підтримку, допомогти розібратися. Насправді я усвідомлюю те, що юридично в цій історії навряд чи хтось понесе відповідальність. Хоча всі контакти подібного роду я завжди фіксую. Однак наша правоохоронна система ще, м’яко кажучи, не зовсім реформована. Я написав пост лише з метою надати розголос тому, що відбувається по всій країні. — Я почитала коменти ваших колег під постом, де той самий заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко підтверджує, що ви — не одні такі. Плюс багато свідчень створення в селах якихось фондів, громадських організацій та інших, готових допомогти селянам і сільрадам «правильно» розпорядитися землею. — Лише один приклад. Одній зі поступливих громад, яку згадували при зустрічі мої березневі гості, ОДА виділила 30 мільйонів на реконструкцію школи. Навіть боюся робити якісь припущення. За моєю інформацією, також одна із громад області нещодавно роздала за такою схемою 1400 (!) га землі. Річ у тім, що це — безповоротні втрати для громад і держави в цілому. — Така собі спецоперація із збезземелювання українських селян. Як реагує громада? Як колеги — голови громад? — Є ті, хто спокійно співпрацює та стає частиною схеми. Є ті, хто вичікує, — дивляться, до чого приведе моя публічна заява. Є й такі — їх меншість, — які не йдуть на поступку перед совістю та завжди стануть поряд. — На що сподіваєтеся зараз? — Я сподіваюся на те, що президент не знає, що роблять люди, які представляють його на місцях. — Тобто ваше завдання зараз сповістити про це президента? Щоб він дав Луніну й Ко по руках? — Нехай буде так. — Річ у тім, Миколо, що на екваторі каденції президенти зазвичай уже не працюють у рожевих окулярах. Що робитимете, якщо жодної реакції не буде? — Ми з колегами будемо рухатися в обраному напрямі, об’єднувати голів громад. Причому не тільки Полтавської області. Фото: Дзеркало Тижня Автор: Інна Ведернікова Джерело: Дзеркало Тижня

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

РЕКЛАМА – МЕДИЦИНА

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО Ukrainian Village

2232 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622

Автомобільні аварії

• Personal Injury / Травми / Медичні помилки • Керування автомобілем у нетверезому стані (DUI) • Штрафи / Traffic Court • Повернення прав водія (Driver's License), слухання в Secretary of State • Травми на роботі (worker's compensation)

Імміграційне право • • • •

Возз'єднання сім’ї Громадянство Відновлення Green Card Real Estate (купівля-продаж нерухомості) • Нотаріальні послуги, переклади, доручення • Розлучення

Михайло Чабан

773-627-6250 www.chabanlaw.com

БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ

OAKTON HEALTH CENTER В ЦЕНТРІ ПРИЙМАЮТЬ: • Сімейні лікарі • Терапевти • Гінеколог • Психіатр • Ендокринолог ɉɪɨɜɿɞɧɢɣ ɫɿɦɟɣɧɢɣ ɥɿɤɚɪ ɡ ɛɚɝɚɬɨɪɿɱɧɢɦ ɞɨɫɜɿɞɨɦ %RDUG &HUWL¿ HG 3K\VLFLDQ Ȼɟɚɬɪɢɫɚ ɉɚɡ

Офіс затверджений (сертифікований) INS

ɞɥɹ ɨɛɫɬɟɠɟɧɶ ɩɪɢ ɨɬɪɢɦɚɧɧɿ

Green Card ǻȎȗȐȖȑȳȒțȳȦȳ ȤȳțȖ

ǔǺǵǳǷǭ 10

ɭ ɜɢɩɚɞɤɭ ɩɪɟɞ¶ɹɜɥɟɧɧɹ ɰɶɨɝɨ ɨɝɨɥɨɲɟɧɧɹ

• Госпіталізація в кращі • Знижки для пацієнтів госпіталі Чикаго та околиць без страховок • Відвідування • Щеплення (прививки) • Медичне тестування хворих пацієнтів в стану здоров’я після домах пристарілих і виробничих та побутових реабілітаційних центрах травм, а також • Приймаємо страховки, а також Medicare та Medicaid автомобільних аварій Ɋɨɡɦɨɜɥɹɽɦɨ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨɸ ɪɨɫɿɣɫɶɤɨɸ ɚɧɝɥɿɣɫɶɤɨɸ ɦɨɜɚɦɢ

_ ZZZ 2DNWRQ+HDOWK&HQWHU FRP 2DNWRQ 6W 6NRNLH ,/

ещодавно Ірина Мацепура, керівник меблевого підприємства ТОВ ВГСМ, що у Великому Бичкові на Закарпатті, озвучила на своєму прикладі загальноукраїнську проблему. У соцмережі вона написала про зустрічі з місцевими представниками фонду зайнятості: «Ми відмічаємо дві проблеми: 1. Люди, які стоять на обліку в фонді зайнятості, практично не мають професійних навиків, щоб претендувати на кваліфіковану працю; 2. Працівники, які проробили якийсь час і здобули професійні навики, планують виїхати за кордон в пошуках більш високооплачуваної роботи; 3. Багато людей стоїть на обліку в фонді зайнятості не з метою пошуку роботи, а виконують умову для отримання соціальних виплат і не проявляють жодного інтересу при скеруванні на працевлаштування. Коли розглядають проблеми існування і розвитку гірських територій, я завжди кажу, що без державних вкладень у розвиток інфраструктури нічого не буде. Одним із таких вкладень повинна бути і освітня програма. Трудові навики в людей дуже невисокі й обмежуються господарськими і ще трохи будівництвом. А знайти фахового електрика, механіка, верстатника деревообробних верстатів, не кажучи вже про інженерні спеціальності, — практично неможливо». Тож ми звернулися до експертів, які представляють різні сторони цієї ситуації, із запитаннями: наскільки гострими є означені проблеми в реальному секторі української економіки, які є, можливо, позитивні історії їхнього вирішення і які першочергові кроки тут має зробити держава, з одного боку, і бізнес, можливо, — зі свого?

«Усі відносини регулює ринок – попит і пропозиція» Галина СКОКОВСЬКА, директор Вінницького обласного центру зайнятості: — Станом на 20 вересня на Вінниччині зареєстровано майже 15 тисяч безробітних, із них 13 700 осіб отримують допомогу по безробіттю. З цієї кількості половина має повну та неповну базову вищу освіту, стільки ж закінчили професійно-технічні училища або просто загальноосвітні школи (останні — це 2150 осіб). Служба зайнятості тісно співпрацює з роботодавцями, і якщо вони звертаються з пропозицією підвищити кваліфікацію своїх працівників за робітничими професіями, то ми маємо такі можливості. На сьогодні державна служба зайнятості має свої 11 центрів профтехосвіти. З ними працюємо на замовлення роботодавців, які мають потребу в підвищенні кваліфікації своїх співробітників, за направленням служби. Так, за 2021 рік уже 4338 осіб пройшли навчання за направленням служби зайнятості й були працевлаштовані. Якщо говорити про трудових мігрантів, то служба зайнятості не веде офіційної статистики відносно тих осіб, які працюють за кордоном, ми не знаємо реальної картини. Хоча, як і всі, помічаємо, що наші громадяни шукають заробітку за межами України. Якщо роботодавці не зможуть знайти собі відповідних працівників, то вони або змінюють умови праці, або підвищують зарплату, щоб працівники залишалася на підприємстві. Якщо говорити про Вінницьку область, то у нас дещо інша специфіка: 53% осіб з числа

ЕКОНОМІКА

Паралельні реальності? Експерти – про те, як гармонізувати трикутник: реальний сектор бізнесу – працівник – влада

безробітних працевлаштовуються у галузі сільського господарства. Зрозуміло, що серед них є підсобні робітники (це не трактористи і механізатори, у яких вища заробітна плата), а також ті люди, які працюють на сезонних роботах. Вони мають нижчу зарплату. З іншого боку, якщо наші підприємці будуть платити конкурентну заробітну плату, як за кордоном, то це призведе до значного здорожчання на ринку продуктів харчування. Тому чимало з них вдаються до передбаченої законодавством можливості — відправляють своїх робітників після сезонних робіт до служби зайнятості. Їм виплачується мінімальна допомога по безробіттю — на сьогодні це 1 тисяча гривень. Знайти роботу у сільському господарстві, коли замерзає земля, ми не можемо, тому вони чекають до нового сезону. І, на жаль, сезонність дуже відчутна на ринку праці Вінницької області. Трапляються поодинокі випадки появи у службі зайнятості й зовсім не вмотивованих до праці осіб. Ми підшуковуємо згідно із законодавством для них відповідну роботу. Та буває, що вони повертаються знову і знову. Це дивна, як на мене, ситуація, бо середній розмір допомоги з безробіття складає 4 тисячі гривень, мінімальний розмір — це 1 тисяча гривень. Тобто це зовсім не великі кошти для працездатної особи. Тому пропонуємо різні варіанти поліпшення становища людини — здобути нову професію, перекваліфікуватися, щоб відповідати пропозиціям на ринку праці. По-різному буває. На щастя, маємо на сьогодні тісну співпрацю з роботодавцями. Від початку року отримали понад 25 тисяч вакансій. Служба зайнятості — це найбільша база можливостей із найбільшою базою вакансій від роботодавців. За сприяння служби зайнятості працевлаштували 20 тисяч 223 особи. Це хороший показних на тлі інших регіонів за рівнем укомплектування вакансій. Плюс — на 5,5% цього року збільшилася кількість роботодавців, які працюють із службою зайнятості. Однак усі відносини в економіці регулює ринок — попит і пропозиція. Зараз, зокрема, ми в очікуванні на сезонне звільнення працівників. Якщо на цей процес накладеться ще й карантин, то це може призвести до збільшення кількості безробітних і нових проблем із працевлаштуванням та пошуком роботи.

«Саме освіта буде визначати готовність економіки до лідерства і розвитку» Володимир КВУРТ, екс-мер міста Винники, засновник ГО «Великий Львів», депутат Львівської облради:

— Гармонія трикутника: бізнес — працівник — влада — є сьогодні радше винятком, ніж правилом. Це приклад паралельної реальності, коли всі суб’єкти нарікають на проблеми, проте не готові координувати та стимулювати механізми їх вирішення! І фонд зайнятості (біржа праці), як наслідок, став ритуальним офісом з єдиною функцією – супровід оформлення соціальних виплат. Щоправда, імітація діяльності – не їхній винахід. Це пострадянський спадок, завдяки якому одні роблять вигляд, що вчать, інші подібним чином вчаться, підприємці імітують сплату податків, а чиновники імітують важку працю на благо держави, де мірилом роботи є втома, а не результат. Чи спроможна Україна за таких передумов претендувати на лідерство? Відповідь – риторична, проте ми повинні ставити собі за завдання бути конкурентними. Визначальним фактором сьогоднішньої економіки стає швидкість. Готовність змінювати і змінюватись формує нові тренди у суспільних взаємовідносинах. Бізнес знає реальні вимоги для персоналу. Він повинен бути готовим не лише задекларувати професійний рівень, а й сформувати реальне замовлення і долучатися до освітньої підготовки працівників. Сьогодні формувати пропозиції робочого місця лише розміром заробітної плати вже недостатньо, якщо підприємство має намір бути лідером ринку. Не менші виклики й перед робітниками – вимога постійної перепідготовки, поглиблення знань та оволодіння новими стає нормою. В минуле відходить предмет гордості наших батьків – одне робоче місце на все життя. Мобільність робочої сили вже є сучасною ознакою ринку. Ці фактори повинні стимулювати владу докласти зусиль не лише в оптимізації процедур, децентралізації управлінських рішень, а й у формуванні освітньої пропозиції, адекватної виклику сучасності. Вузька професійна підготовка має отримати достатньо форм пропозицій — через систему профтехосвіти, вищої освіти, курсів чи інших форм надання професійних знань. І це важливо усвідомити, бо саме освіта буде визначати готовність економіки до лідерства і розвитку.

«За реформами ми забули, що є люди, які своїми руками створюють додаткову вартість» Юрій МАРЧУК, голова «Товариства лісівників України»:

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021 — Справді, описана Іриною Мацепурою проблема існує. Вона мала б вирішуватися на рівні профтехучилищ та технікумів. Свого часу працював Коломийський технікум механічної обробки деревини (із 2010 року є структурним підрозділом Національного університету «Львівська політехніка». — Ред.), який закривав проблему підготовки верстатників, деревообробників тощо для Карпатського регіону. Після передачі закладів середньої спеціальної освіти обласним радам сьогодні попит на такі професії має оцінюватися через відповідні програми, які повинні готувати обласні ради та фінансувати їх. Бізнес теж має до цього долучатися та навчати своїх майбутніх працівників на певних курсах. За цими постійними реформами ми втратили рівень підготовки робітничих кадрів. Звертаючи увагу на Болонський процес, на високі матерії, ми забули, що є люди, які своїми руками створюють додаткову вартість. І сьогодні ціна гарного електрика, зварювальника, верстатника і так далі на ринку досить висока. Тому що більшість із них нині активно затребувані в Євросоюзі (Польщі, Чехії тощо). У нас повинні бути конкурентні зарплати, щоб утримати цих фахівців в Україні. Це сьогодні основна проблема. Центри соціальної зайнятості мають враховувати це, перекваліфіковувати працівників. Якби у цьому напрямі вони працювали ефективно, то цих питань не було б. Але бізнес не повинен чекати, доки до нього прийде якийсь працівник чи його скерує центр зайнятості. Необхідно, аби бізнес теж займався підготовкою кадрів. І зараз бізнес це починає розуміти. Якщо взяти до прикладу розвинені крани світу, людина при виході на пенсію отримує державну, накопичувальну та пенсію від підприємства, де вона пропрацювала все життя. Це характерно для США та Японії. Ми поки що працюємо за принципом спрощення процедури – взяття на роботу і звільнення. Тобто професійні кадри ми не дуже цінуємо. Такою була тенденція в останні роки, тому визріла проблема сьогодні, коли професійні кадри виїхали у ті країни, де їх цінують. А в нас виникло питання: то як же нам готувати кадри? А дуже просто. Відновити систему і готувати кадри для себе, цінувати їх, дати соціальний пакет, і вони будуть у вас працювати. Щодо навчання, то профтехучилища залишилися. Але варто врахувати їхнє фінансування, бо їм же треба мати відповідне обладнання, матеріально-технічну базу. Майстри виробничого навчання повинні знати сучасне виробництво, тому раніше такі училища й працювали при великих підприємствах, де паралельно навчали робітничих професій. Тільки тепер почали приймати програми, що треба з цим щось робити. Справді, є дефіцит низової ланки, тих робітників, які створюють додаткову вартість своїми руками. І конкуренція за них буде висока, тому що вони стали конкурентними на ринку Європи. Якщо ми не створимо для них умови, то вони продовжать виїжджати. Одна Чехія оголосила того року про додаткові 40 тисяч робочих місць, запрошуючи зокрема й українців. А ми ще досі думаємо, що ж робити. Підготували Тетяна КОЗИРЄВА, Львів; Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця; Інна ЛИХОВИД Джерело: День (https://day.kyiv.ua/uk/article/ ekonomika/paralelni-realnosti)

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

Безкоштовні консультації по телефону і з допомогою системи Zoom Особисті консультації в офісі – $250 (будуть відраховуватися надалі з Вашої оплати послуг адвоката)

jsager@jsassociates.info

ЗАЩЕМЛЕННЯ – КОМПРЕСІЯ – БІЛЬ… ДЕКОМПРЕСІЯ – ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД БОЛІ!

МИ ЗНАЄМО ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ!!!

Comprehensive Rehabilitation Clinic

АНДРІЙ ІВАНЧЕНКО, M.D. СТЕНОЗ?

У Вас з’явилась слабкість в ногах і біль в попереку? Можливо у вас стеноз хребетного каналу (грижа міжхребцевого диска). Вам потрібна ДЕКОМПРЕСІЯ!!!

ГОЛОВНА БІЛЬ, ЗАПАМОРОЧЕННЯ?

Можливо, причина в патології верхньо-шийного відділу хребта, і як результат - шийно-черепному синдромі Защемлення нервів і сосудів знімає ДЕКОМПРЕСІЯ!!!

Декомпресія

- звільнення нервових волокон, защемлених випнутим диском, або спазмованими м’язами. Це універсальний спосіб зняти спазм, набряк, запалення і усунути першопричину болі.

985 S. Buffalo Grove Rd., Buffalo Grove, IL 60089 | 847-681-1161 | OrthoPainRehab.com

ЕКОНОМІКА

Чому замість стимулювати розвиток країни проєкт бюджету на 2022 рік поглиблюватиме занепад У

країна наполегливо рухається проти течії, яка стає дедалі виразнішою на Заході. У США та Європі на зміну заходам антикризової підтримки економіки коштом пом’якшення монетарної політики приходять ініціативи з перерозподілу національного доходу через бюджетні механізми.

Їх дедалі активніше використовують і для збільшення доходів та стимулювання попиту менш заможних верств, і для реалізації інвестиційних проєктів, покликаних підтримати економічний розвиток. Натомість у нас триває рух до зменшення ролі держави в розвитку інфраструктури та економіки загалом і до її усунення від вирівнювання дедалі виразніших диспропорцій у доходах. У результаті не лише підривається економічне зростання, а й руйнується єдність соціальної тканини та відчуття солідарності в суспільстві. Проєкт державного бюджету на наступний рік, який наразі розглядають у Верховній Раді, став черговим яскравим прикладом цієї небезпечної тенденції. Прем’єр-міністр під час презентації документа на засіданні уряду вже другий рік поспіль переконував, що «це бюджет модернізації країни, відновлення економіки та інвестицій у людей, в їхнє здоров’я, освіту, розвиток». Так само мало хто з можновладців забуває наголосити на важливості видатків на оборону й безпеку. Коли Тиждень узявся аналізувати динаміку окремих статей витрат, то виявилося, що декларовані пріоритети, як і торік, переважно не отримали належного відтворення в проєкті головного кошторису.

кажучи вже про зіставний) приросту приватних інвестицій у виробництво чи інфраструктуру. Натомість вивільнені кошти або виводили з країни, або витрачали на купівлю боргових паперів чи імпорт споживчих товарів.

ко виведе співвідношення заборгованості до ВВП за прогнозні межі, а відтак підвищить її тягар для бюджету й економіки. Але в будь-якому разі, зростання в наступному році дохідності державних запозичень (внутрішніх — до 11,7%, зовнішніх — 4,5%) призведе до подальшого зростання витрат на їх обслуговування. Усе це відбувається на тлі послідовного зменшення частки ВВП, що перерозподіляється через державний бюджет. До того ж воно не підкріплене дієвими механізмами, які гарантували б, що вивільнені так кошти буде використано приватним

Натомість зниження питомої ваги держбюджету у ВВП призводить як до дедалі більшого дефіциту коштів для розвитку, так і нарощування запозичень. Адже майже $5 млрд, які державний бюджет недоотримає у 2022 році через зниження дохідної частини бюджету на згадані 2,5%

сектором для інвестування в розвиток української економіки. Скажімо, якщо ще у 2018 році доходи держбюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) становили 25,9% від ВВП, у 2019-му — 24,9%, а на 2022 рік у результаті їх щорічного зниження заплановано вже лише 23,4%. Фактично це означає, що державний бюджет недоотримає майже 2,5% ВВП — 135 млрд грн. Це зіставно з обсягом запланованого в наступному році фінансування оборони. До того ж стрімке зниження частки ВВП, що перерозподілялася через бюджет упродовж останніх років, не викликало будь-якого помітного (не

ВВП, — це майже стільки само, скільки наступного року заплановано взяти всіх позик за кордоном і майже 70% усього очікуваного дефіциту бюджету. Зокрема в умовах зовнішньої агресії у проєкті бюджету на 2022 рік уже третій рік поспіль проігноровано потреби української армії (виняток цьогоріч становить лише державне оборонне замовлення, яке справді дещо збільшиться). Скажімо на забезпечення діяльності ЗСУ видатки передбачено збільшити лише з 89,4 млрд грн до 97,4 млрд грн, тобто на 8,9% або фактично на рівні прогнозованого урядом рівня інфляції (7,2%), який є значно зани-

Знекровлення

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021 женим. Ще безвідповідальнішим видається різке зниження абсолютних видатків на покращення вибухобезпеки арсеналів, баз і складів ЗСУ: замість 2,55 млрд грн у 2021 році, на 2022 рік на них закладено лише 2,14 млрд грн. Хоча вразливість арсеналів неодноразово давалася взнаки впродовж останніх років, а збитки від періодичних вибухів вимірюються мільярдами гривень. Меншим від планів на 2021 рік з урахуванням інфляції заплановане й фінансування Державної прикордонної служби та особливо Нацгвардії — ще двох формувань, які беруть безпосередню участь у захисті держави від російської агресії. Ситуація в енергетиці також яскраво ілюструє, які наслідки має ігнорування правила «скупий платить двічі». Замість адресних субсидій, обсяг яких за останні роки зменшився майже вдвічі (до 35 млрд грн у 2021-му та 38 млрд грн на 2022-й, порівняно із 72–74 млрд грн у 2017– 2018 роках), усе більшою стає ціна

Боргова піраміда Замість програмувати розвиток, бюджет у внесеному урядом вигляді зорієнтований насамперед на інтереси внутрішніх і зовнішніх кредиторів. Витрати на обслуговування боргів (158,7 млрд грн у 2021-му та 181,4 млрд грн у 2022-му) зростають удвічі швидше, аніж решта видатків. Ще стрімкіше збільшуються виплати з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, які раніше отримали кредити під державні гарантії (якщо у 2020-му йшлося про 0,9 млрд грн, то у 2022 році вже про 6,9 млрд грн). Водночас самі борги й далі стрімко збільшуватимуться. На кінець 2022 року передбачено зростання державного й гарантованого боргу до 3,1 трлн грн. Хоч урядовці наголошують, що це становитиме навіть меншу частку прогнозованого на 2022 рік ВВП (57,6%), аніж очікується цьогоріч чи було зафіксовано у 2020му. Однак такий оптимізм базується на сумнівній впевненості в довготривалій стабільності національної валюти. Якщо ж через потрясіння на світових ринках сировини надміру залежний від неї український експорт обвалиться разом з курсом гривні, то висока частка й зовнішніх, і внутрішніх валютних боргів швид-

утримання державою Нафтогазу, як до 2014 року. Нещодавно з’явилася інформація, що керівництво НАК поінформувало уряд про загальний обсяг понадпланових витрат компанії в розмірі 123 млрд грн. Головною причиною утворення такої діри, яка в рази більша за всі видатки на субсидії й енергозаощадження, стало зростання ціни імпортного газу за одночасного обмеження його вартості всередині України. Зокрема лише за трирічними договорами з ТКЕ Нафтогаз недоотримає 36,7 млрд грн. Справді, у проєкті на 2022 рік 2,6 млрд грн, порівняно з 100 млн у Продовження на стор. 22

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

22 2021 році, передбачено на функціонування Фонду енергоефективності. Однак таке рішення надзвичайно запізніле. Його ухвалено в умовах чергової енергетичної кризи на континенті. А ефект від реалізованих заходів міг би бути вже зараз за умови інвестування в енергоефективність принаймні два-три роки тому. Та й передбачених на наступний рік менш як $100 млн надто мало для зрушення ситуації в галузі. Видатки на підтримку сільськогосподарських виробників знижено з 4,5 млрд грн до 4,4 млрд грн. Хоча сприятлива кон’юнктура на агросировинних ринках не полегшила, а в низці випадків навіть ускладнила умови для виробників продукції з вищою доданою вартістю, особливо у тваринництві. Для кредитування фермерських господарств узагалі передбачено надання кредитів з державного бюджету обсягом лише 180 млн грн, тобто в середньому по кілька тисяч гривень на одне господарство на рік. Як автори бюджету зробили висновок, що це «дасть змогу створити у фермерських господарствах матеріально-технічну базу для забезпечення нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції», залишається таємницею. 2,7 млрд грн закладено на нову програму «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проєктів». Проте, по-перше, їх розподіл уряд має здійснювати в ручному режимі, а по-друге, $100 млн для інвестиційних проєктів у масштабах країни таки надто мало.

Годувати чужих Серед нових статей видатків, які могли б пожвавити економіку, можна відзначити закладені в бюджет 3,85 млрд грн на оновлення рухомого складу та модернізацію залізничної інфраструктури. Однак, як уже писав Тиждень, такі проєкти відбуваються переважно шляхом закупівлі іноземної техніки. Тому замість стимулювати розвиток власного виробництва, відповідні видатки призводять ще й до стрімкого зростання імпорту та гарантованого державою боргу для його оплати, адже основну вартість такої техніки фінансують коштом іноземних позик. Тим паче, що країна вже пожинає плоди ставки на виконання державних підрядів з будівництва автошляхів іноземними компаніями коштом запозичень і з використанням імпортних матеріалів. У результаті українські виробники отримали від того мінімальний ефект. Натомість у порівнянні з 2020 роком, у 2022-му заплановано різко, з 5,6 млрд грн до 15,8 млрд грн збільшити видатки на обслуговування боргів Державтодору (у 2021 році було 14,8 млрд грн). А фінансування розвитку й утримання доріг державного значення зменшено з 86,8 млрд грн у 2020-му до 36 млрд грн у 2021-му та 39,7 млрд грн у 2022 році. На будівництво й реконструкцію автошляхів місцевого значення видатки зменшили з 24 млрд грн (разом з окремими спеціальними субвенціями) до 23,1 млрд грн. На перший погляд, різко — з 4,5 млрд грн до 11,2 млрд грн — було збільшено видатки Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Однак це відбувається на тлі припинення окремих субвенцій місцевим бюджетам на реалізацію інфраструк-

ЕКОНОМІКА турних проєктів і розвиток об’єктів соціально-культурної сфери та на здійснення соціально-економічного розвитку окремих територій. А на ці дві статті у 2021 році було закладено 12,1 млрд грн безпосередньо від Мінфіну. Не кажучи вже про те, що фінансування проєктів ДФРР по факту не відбувається навіть у межах передбачених коштів. Як свідчать дані звітності Держказначейства, за сім місяців фактичні касові видатки становлять лише 29% передбачених на рік, а в низці регіонів — узагалі близько 20%. Нарешті важливо нагадати, що в попередні роки, за визнанням навіть самих авторів проєкту бюджету, зростання роздрібної торгівлі та приватного споживання в країні базувалося на випереджувальному зростанні доходів і виплат саме з державного бюджету. Однак внесений урядом проєкт держбюджету на 2022 рік свідчить про те, що більшість факторів, які сприяли економічному зростанню завдяки розширенню внутрішнього попиту, також буде втрачено. Більшу частину 2022 року мінімальна заробітна плата й платня працівників, які отримують її в різноманітних державних структурах відповідно до єдиної тарифної сітки (ЄТС), залишатиметься незмінною (аж у жовтні заплановано їх індексацію на символічних 3,1%). Передбачене підвищення з грудня 2021 року на 8,3% (мін. зарплати з 6 тис. грн до 6,5 тис. грн, для першого тарифного розряду ЄТС з 2670 грн до 2893 грн) навряд чи компенсує навіть зростання споживчих цін. Офіційний урядовий прогноз у проєкті бюджету прогнозує її на рівні 7,2% рік до року, однак з огляду на тенденції на більшості світових ринків (від енергоносіїв до продовольства й навіть дедалі більшої кількості пов’язаних із ними готових промислових виробів) і навіть прогнозовану помірну девальвацію гривні, вкластися в такий прогноз буде нереально. Тож для реального, а тим паче зіставного з 2020–2021 роком зростання приватного споживання і роздрібної торгівлі, просто не буде умов. Заморожені або зростуть менш як на рівень інфляції також і більшість соціальних видатків. Окрім Пенсійного фонду та видатків на субсидії, соціальні програми в наступному році взагалі отримають менше грошей із бюджету, аніж цьогоріч. Без змін на тлі прогнозованої навіть урядом інфляції на рівні 7,2% залишається обсяг фінансування соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найвразливіших категорій населення. Однак і з Пенсійним фондом ситуація видається не набагато кращою. Його підтримка з бюджету зростає на 5,3 млрд грн, хоча лише за результатами восьми місяців 2021 року понадплановий дефіцит Пенсійного фонду сягнув 12,9 млрд грн і далі стрімко зростає. Соціальна система в Україні справді давно потребує реформ і збільшення адресності. Однак пріоритетом мала би бути все ж ліквідація численних псевдопільговиків. Натомість з боку чинного уряду бачимо спроби під прикриттям справді актуальних змін протягнути радикальні ініціативи, щоб механічно зменшити видатки на соціальну політику. Автор: Олександр Крамар Джерело: Український Тиждень (https://tyzhden.ua/Economics/253228)

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

Новий рекорд - ціна на газ в ЄС перевищила 1400 доларів за тисячу кубів Ціни на газ в Європі перевищили позначку в 1400 доларів за тисячу кубів. Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Ice. За добу ціна зросла на 18,6%. Раніше ф’ючерси встановили історичний рекорд з позначкою 1277 доларів за тисячу кубів. З 1 липня ціна зросла вчетверо. Причиною досі є обмеження поста-

вок газу Газпромом в надії сертифікації газогону »Північний потік-2«. У понеділок, 4 жовтня. оператор газопроводу »Північний потік-2« заявив, що почалася процедура заповнення газом першої нитки трубопроводу. Джерело: Укрінформ (https://www.ukrinform.ua/rubriceconomy/3327819)

НАБУ досліджує транзакції ПриватБанку, що згадуються в Panama Papers Національне антикорупційне бюро досліджує усі фінансові транзакції ПриватБанку, про які згадується у матеріалі Міжнародного консорціуму журналістів. Про це йдеться у відповіді НАБУ на інформаційний запит Укрінформу.

»Детективи НАБУ в межах розслідування так званої справи ПриватБанку досліджують всі транзакції цієї фінансової установи, в тому числі й ті, які згадані в матеріалі Міжнародного консорціуму журналістів. За результатами буде ухвалено рішення згідно з законодавством«, – йдеться у повідомленні. Як повідомляв Укрінформ, раніше редакція Слідство.Інфо оприлюднила фільм-розслідування »Офшор 95«, в якому йдеться про те, що документи Pandora Papers, нового витоку з 14 фірм, які реєстрували й обслуговували офшорні компанії, нібито частково підтвердили схему переказу коштів від структур олігарха Ігоря Коломойського в офшорні фірми

Президента Володимира Зеленського та його соратників. Зокрема, за інформацією видання, журналістам вдалося визначити кінцевих власників офшорів, які могли отримати кошти, і що ці кошти нібито могли бути частиною історії з виведенням і відмиванням коштів ПриватБанку. Розслідування Pandora Papers проведене Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (ICIJ) і представниками 150 редакцій з усього світу. Воно викриває офшорні активи 35 колишніх і чинних світових лідерів. У цьому списку експрем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер, король Йорданії Абдалла II, президент Кенії Ухуру Кеніата. Крім того, розслідування викриває причетність російського медіа менеджера Костянтина Ернста до мільярдної приватизаційної угоди у РФ. Загалом проект Pandora Papers опрацював 11,9 млн файлів з 14 офшорних юридичних фірм і постачальників послуг. Документи знімають завісу з фінансової системи, яка дозволяє 0,1% людей на планеті приховувати свій статок від податкових інспекторів, контролюючих органів і громадськості. ICIJ отримала документи й поділилася даними з журналістами зі 117 країн. Джерело: Укрінформ (https://www.ukrinform.ua/ rubric-economy/3327455)

Держаудит виявив фінансових порушень на 209 мільярдів гривень За січень-серпень 2020 року Державна аудиторська служба виявила фінансові порушення та недоліки на 209 млрд грн, у 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це в Укрінформі під час пресконференції “Держаудитслужба. Перезавантаження” повідомив голова Держаудитслужби Геннадій Пліс. «За вісім місяців було виявлено порушень та недоліків на 209 млрд грн, що в два з половиною рази більше, ніж за цей же період минулого року. При цьому, виявлено втрат на

34 млрд грн, що в 10 разів більше, ніж в минулому році», - сказав Пліс. Він уточнив, що наведені цифри передусім свідчать про ефективність проведення контрольних заходів, а не про кількість порушень, які було вчинено в цьому році. За його словами, Держаудитслужба України здійснює перевірку за останні три роки, а іноді за останні 10-15 років, тому статистика, яка вказана вище, не є показником порушень в поточному періоді. Джерело: Укрінформ (https://www.ukrinform.ua/ rubric-economy/3327692)

ЧАС І ПОДІЇ

ЦЕ ЦІКАВО

#40 I 10.6.2021

Трактор – для роботи, коні – для душі,

або Як один господар у селі відроджує давні традиції

селі кажуть, він до всього має діло і ніяк не всядеться на місці. 41-річний господар Руслан Стефанець із Рудинків, що на Коломийщині, звик пробивати головою глухі стіни і робити неможливе. Чоловік почав відроджувати спершу кінні змагання, а тепер взявся і за кінні ярмарки.

Коні хочуть поваги «Каштан! Каштан!» – Руслан Стефанець, лиш зайшовши на подвір’я, найперше кличе свого коня. Скучив. Набирає жменю цукрових кубиків. Кінь пасеться, але, вчувши рідний голос, мчить до господаря, як вірний пес. «Гарний, еге ж? Тим цукром я його і приручив, – сміється чоловік. – Ходіть до стайні, я вам ще Буцефала покажу». Каштан – гуцульської породи, а Буцефал – ваговоз. Каштану шість років, він красивий, витривалий, чемний і розумний. Настільки розумний, що навіть дитина може впрягати його до фіри. Найбільше Каштан любить, коли його чешуть. Для тієї справи господар має аж три спеціальні щітки. На конях гуцульської породи дуже здорово їздити, але без сідла – тоді відбувається чудовий масаж на хребет. До Руслана якось навіть зверталися волонтери, аби до нього приїжджали діти з ДЦП кататися на конях. Чоловік згодився, але волонтери десь пропали. Каже, із задоволенням виділяв би годину-дві свого часу для такої доброї справи. «У науковій літературі пише, якщо хвору дитину місяць катати на коні, і коня годувати лише сухими кормами, без вітамінів, то тварина почне потім хворіти, – розповідає чоловік. – Кінь енергетично забирає собі чужі болячки. Та й фізично теж впливає. Був такий період, що я мав трохи менше роботи коло хати. Тоді я майже місяць день у день катався на коні годину-дві. І що ви думаєте? Стометрівку міг пробігти без задишки – такого ніколи ще не було. Суть у

тому, що під час кінної їзди працюють всі м’язи, краще циркулює кров». Другому коню, Буцефалу, тільки рік і два місяці, а він уже гігантський, м’язистий, одна нога в зап’ясті аж 28 сантиметрів, об’єм грудної клітки – майже два метри. Коли виросте, буде важити понад тонну. Призначення такої породи – перетягувати великі вантажі на короткі дистанції. «Я коней тримаю не так для праці, як для душі, – усміхається Руслан. – Полюбуватися, як вони бігають, стрибають… Звичайно, і в господарці підмога, але то не основне. Справді. Для роботи маю трактор. А коней я просто люблю. У мене в роду ніхто не тримав коней. Я перший. Обидві мої доньки теж від малого вже прикипіли до коней». Буцефал – ще «дитина», тому поки що його не впрягають до роботи. Книжка пише, що до трьох років коня взагалі не можна перевантажувати: орати, везти фіру дров тощо. Але люди здебільшого того не дотримуються і цим нищать коней. «До коня, як і до будь-кого, треба ставитися з повагою, – каже Руслан. – Якщо колись і надумаю продавати свого коня, то не абикому. Спершу запитаю, чи та людина годує коней зерном. Якщо годує лише тоді, коли кінь працює, то не продам ні за які гроші. Кінь має їсти зерно постійно, то є вітаміни і калорії. А якщо людина тримає коней і не заробляє ними, тоді я взагалі віддам зі спокійною душею». Утримувати коней – недешеве задоволення. Щомісяця витягує по кілька тисяч

гривень. А на голові ще ж величезна господарка.

«Я не кріпак, я вільний» Зараз Руслан має повно худоби. У всьому селі менше корів, ніж у цього господаря. Вони з дружиною взялися за молочне виробництво: сири, масло, сметана. Щотижня мають багато замовлень. «Не вдається нічого лише тим, хто робити не хоче, – каже чоловік. – Треба підкочувати рукави і робити. Інакше ніяк. Ще дуже важливий характер. Я завжди знав, що не буде все гладко і легко. Але є мета, яка тримає. Якщо не відчиняються двері, я впруся головою в стіну і знаю, що вона має посунутися. Буду товкти, падати, знову товкти, але вона мусить посунутися. Нехай не вже, а через місяць, два, рік, але я все одно то зроблю». Сім’я планує розширювати справу: будувати ще одну стайню, докупити худоби, облаштувати усе по-європейськи – з відеокамерами і навіть красивими вазонами. Але так було не завжди. 12 років тому їм навіть жити не було де. Купили старезну холодну хату, у вікна задувало – ліпили скотчем, ні газу, ні світла, меблів ніяких, навіть холодильника не було. На подвір’ї голо – ні стайні, ні паркана нормального, болото по коліна.

Потроху обжилися. Все своїми руками, працювали навіть ночами. Почали з двох корів, а зараз у них чимале господарство. Тепер щодня те саме – прокидаються вдосвіта. Найперше стартує обхід худоби. За день не раз треба і погодувати, і напоїти. Почистити стайню. Дощ, сніг, буревій – байдуже. Вдягаєш дощовик, гумаки по коліна і сунеш надвір до роботи. Болить зуб чи голова – те саме. Немає ні Паски, ні Різдва – худоба нікуди не дівається на свята і у вихідні. Корови тут не бідують. Час від часу Руслан навіть привозить ветеринара, аби зробив тваринам УЗД. Доять

не руками, а доїльними апаратами. Молоко регулярно здають на аналіз. «Важко. Іноді дуже важко. Але хіба краще відправити чоловіка в Польщу на помідори?» – каже дружина Людмила. «Я вже скуштував заробітчанської праці. Не хочу більше, – продовжує Руслан. – Дивіться, я зараз собі сів і з вами говорю. Свою роботу потім наздожену, трохи пізніше нині закінчу, але я сам собі керую. Схотів – сів, схотів – випив кави. Ніхто мене в плечі не гонить. І хоч роботи коло своєї господарки дуже

багато, іноді з шостої ранку аж до опівночі на ногах, але я не кріпак, я вільний».

Немає неможливого Вперше кінні змагання Руслан побачив у Чернівецькій області. Зачарувався. Захотів і сам таке зробити. У селі ніхто не вірив, глузували, крутили пальцем коло скроні. «Я простий хлоп, без зв’язків, але якщо ти чогось дуже хочеш, отже ти маєш силу цього досягнути. Знайшов сани, разом із хлопцями переварювали ті сани, домовився за територію, накупив медалі… Словом, то таких проблем було, ночами не спав, можна було помішатися, – сміється Руслан. – Але я це зробив. Потім вдруге зробив. І втретє. Виклав відео змагань у Фейсбук, і посипався шквал критики. Люди писали, начебто коней гроблять такими вантажами. Всім не поясниш, що ця порода – для праці. Коли атлети змагаються між собою, ніхто ж не кричить, що то знущання зі спортсменів. А взагалі по селах усі коні, незалежно від породи, роблять по-чорному: тягнуть ліс, гравій, на городах гарують. Просто люди в Фейсбуці того не бачать. Через критику я більше не хотів влаштовувати кінні змагання». Але на цьому Руслан не заспокоївся. Взявся відроджувати кінний ярмарок у сусідньому Заболотові, який ще наприкінці ХІХ століття був центром кінної торгівлі. Сюди з’їжджалися з різних регіонів і навіть країн. У радянські часи торгували трохи менше. На початку 90-х ярмарки відновилися, а потім знову занепали. Ярмарок таки провели. Недавно. Стільки люду зібралося, і ще більше коней. Були навіть із сусідніх регіонів. Також Руслан влаштував з’їзд фірманів у Рудниках. До речі, біля відомого кремезного 800-річного дуба, який занесений до Червоної книги. Такий з’їзд чоловік планує організувати ще не раз. Так само, як і ярмарок. Щоправда, наступного разу, навесні, Руслан задумав, аби на ярмарку не лише кіньми торгували, але й всякою свійською живністю. «Все знову вдасться, я переконаний, – усміхається чоловік. – Лиш би ніхто під руки не скиглив. З людьми, котрі легко здаються, я навіть не маю про що говорити. Бо немає нічого неможливого». Автор: Наталя МОСТОВА Джерело: Галицький Кореспондент (https://gk-press.if.ua/traktor-dlyaroboty-koni-dlya-dushi-abo-yak-odyngospodar-u-seli-vidrodzhuye-davnitradytsiyi/)

ЧАС І ПОДІЇ

ПОЛІТИКА

#40 I 10.6.2021

Мінстратегпровал

Чим реально займається і чим, на жаль, так і не зайнялося Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України?

вересні минулого року уряд своєю постановою затвердив Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. У системі виконавчої влади з’явився новий орган, відповідальний за реформування оборонно-промислового комплексу та формування військово-промислової політики.

Зовнішня агресія потребувала забезпечення Збройних сил новітніми озброєннями, військовою та спеціальною технікою, боєприпасами, які б створювалися на основі передових розробок. Однак результат втілення правильної ідеї виявився абсолютно нікчемним. Міністерство живе наче в паралельному вимірі. Із «досягнень»: z віджата в «Укрзалізниці» будівля; z освоєний міністерський бюджет із високими зарплатами; z прийняття Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу, основним критерієм ефективності якої є кількість корпоратизованих підприємств ОПК; z абсолютно провальна імплементація Закону «Про оборонні закупівлі», що серйозно ускладнило процес забезпечення Збройних сил. Фундамент «звершень» – кадрова політика Мінстратегпрому, відповідальність за яку лежить на Банковій.

Стратегія провалу… Судячи з тексту згаданої вище Стратегії, на 30-му році своєї незалежності Україна згадала, що в неї була оборонна промисловість. Основний рефрен Стратегії — списані з усіх документів стратегічного планування та державних цільових програм за попередні роки цитати гасел і декларацій: імпортозаміщення, інновації, інвестиції, зниження енергоємності, технічне переоснащення, корпоратизація, нарощування експорту та інші не менш заяложені чиновниками багатьох поколінь терміни. Додавши до цього переліку обіцяний з нагоди 30-ї річниці Дня

Незалежності запуск українського супутника, отримаємо жахливу картину перспектив розвитку оборонно-промислового комплексу вже у версії керівництва Мінстратегпрому. У 2014 році проблема імпортозаміщення комплектуючих, запчастин і низки вузлів до озброєнь та військової техніки, що поставлялися з РФ, набула масштабу національної катастрофи. У рамках міжурядової угоди про військово-технічне співробітництво з РФ обсяг поставок в Україну продукції військового призначення та подвійного використання, необхідної переважно для ремонту й неглибокої модернізації озброєнь та військової техніки, становив близько 1,2 млрд дол. на рік. Портфель оборонних замовлень РФ в Україні поступово зменшувався і 2013 року впав до історичного мінімуму – 13 млрд дол. Слід зазначити, що РФ уже з 2006 року стала реалізовувати комплекс заходів із пере-

На сьогодні майже весь цей військовий мотлох Росією вже утилізований, а Україна все ще планує його, згідно зі Стратегією розвитку ОПК, імпортозаміщувати до 2030 року. Очевидно, що чиновники – автори зазначеного документа стратегічного планування – не обізнані з результатами проведеного Мінекономіки Огляду оборонно-промислового комплексу. А в ньому чорним по білому написано, що більшість зразків озброєнь, військової та спеціальної техніки українських Збройних сил — морально й фізично застарілі, оскільки створені на основі конструкторських, технічних, технологічних та інженерних рішень

Саме Мінстратегпром і повинен створювати/ перепрофільовувати виробничі потужності, необхідні для переозброєння армії ведення своїх збройних сил на оснащення сучасними зразками ОВТ, створюючи нові виробничі потужності та відмовляючись від виробництва застарілих зразків озброєнь і комплектуючих для них. Що ж планують, відповідно до нової Стратегії, імпортозаміщувати Уруський та його команда? Крім ядерних матеріалів і сировини, левову частку переліку виробів, які поставлялися до 2014 року в Україну в рамках військово-технічного співробітництва з РФ, становили зняті зі зберігання на військових складах запчастини та комплектуючі до ОВТ, виробництво яких РФ припинила. Це стосується і дефіцитної в Україні елементної бази для ракетних комплексів та систем, а також РЛС, лопастей для гвинтокрилів, навігаційного обладнання та прицілів для бронетанкової техніки.

минулого століття. Найголовніше, що в мінстратегпромівській Стратегії не йдеться навіть про створення заділу для розробки нових поколінь озброєнь на основі використання нових фізичних принципів і платформ, не кажучи вже про реалізацію програм широкомасштабного переозброєння армії. Квінтесенцією польоту думки міністерських керівників у Стратегії є необхідність на 30-му році незалежності України, цитую дослівно, «створити систему стратегічного планування у сфері оборонно-промислового комплексу…» На восьмому році війни. Докладніше аналізувати текст Стратегії з величезною кількістю суперечностей і неточностей немає жодного сенсу. Ще менш осмисленою була діяльність Мінстратегу. Особливо в тій сфері, для забезпечення якої його, власне, й створено.

Оборонні закупівлі: «Тож як сідати – сварки марні...»

Уруський Олег Семенович - Віцепрем’єр-міністр України — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України

Рівно рік тому у статті «ОПК, який Україна втратила…» в ZN.UA я висловив сумніви у спроможності чиновників Мінстратегпрому забезпечити реалізацію Закону «Про оборонні закупівлі». І не помилився. Акурат перед звільненням з Міністерства оборони в серпні нинішнього року заступник міністра Олександр Миронюк скерував до Мінстратегпрому лист із проханням дати роз’яснення щодо питання спрямування військовим відомством як державним замовником цінових запитів стосовно вартості предмета закупівлі учасникам відбору, зареєстрованим в електронному реєстрі, якщо закупівлі передбача-

ється здійснювати через міжнародні спеціалізовані організації. Послання О.Миронюка — знакове й демонструє повний провал Мінстратегпромом імплементації Закону «Про оборонні закупівлі». Цілком очевидно, що відставний заступник міністра, скориставшись чиновницьким епістолярним жанром, у досить м’якій формі вказав Мінстратегпрому насамперед на те, що оборонні закупівлі по лінії міжнародних спеціалізованих організацій цього року відбутися не можуть, оскільки стаття 11 згаданого закону передбачає перевірку цінових пропозицій іноземних контрагентів в Електронному реєстрі учасників відбору та виконавців державних контрактів на наявність або відсутність аналогічних пропозицій від українських підприємств. На сьогоднішній день на сайті Мінстратегпрома з’явилося лише 24 відомчих накази щодо внесення до Електронного реєстру суб’єктів господарювання для участі в оборонних закупівлях. При цьому номенклатура робіт, товарів і послуг, які щорічно закуповуються Міноборони становить понад 130 тисяч найменувань. Простіше кажучи, Мінстратегпром своєю бездіяльністю у створенні реєстру позбавив Україну можливості оборонних закупівель по лінії агентств НАТО зв’язку та інформації (NATO Communications and Information agency) і підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency), а також Програми уряду США «Міжнародні військові продажі» (Foreign Military Sales). Яких вам ще «Джавелінів» бракує? Може, президент Володимир Зеленський марно домовляється з міністром оборони США Ллойдом Остіном про додаткову військову допомогу на суму 60 млн дол.? Адже завдяки відомству Уруського, Україна й основного обсягу допомоги цього року не отримає. Ще під великим сумнівом постачання оборонної продукції зі США у 2022 році. Тільки я бачу підстави для розгляду дії або бездіяльності чиновників виконавчої влади зі згаданого міністерства крізь призму 111 статті Кримінального кодексу України? Фактично, проблеми з Електронним реєстром учасників відбору і виконавців державних контрактів у чиновників Мінстратегпрому мали початися ще наприкінці березня 2021 року. Саме на той час ключовий елемент Закону «Про оборонні закупівлі» — реєстр — мав щосили функціонувати, а, відповідно, і всі процедури мали відбуватися згідно з новим законодавством. Однак цьоПродовження на стор. 25

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021 го не сталося. Керівники Мінстратегпрому кинулися повертати до життя скасовану з їхньої же подачі нормативно-правову базу за старим Законом «Про державне оборонне замовлення». Українські чиновники — взагалі дивні люди, з погляду дотримання законодавства. Наша виконавча влада своїми рішеннями легко реанімує постанови уряду, прийняті раніше на виконання Закону «Про державне оборонне замовлення», основні положення якого втратили чинність із 1 січня 2021 року, а питання планування оборонного замовлення на 2021 рік — з 31 березня поточного року. Найцікавіше, що в цьому реанімаційному пакеті є постанови уряду із посиланнями на положення Закону «Про державне оборонне замовлення», які втратили чинність. Ще одна «новація» мінстратегпромівців — публікація частини переданого їм Міністерством економіки старого секретного Реєстру виробників продукції, товарів та послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю. Цим вони полегшили життя російським спецслужбам, яким не доведеться нишпорити в пошуках виконавців оборонного замовлення, а можна буде зразу прибути за конкретною адресою. Саме ж публікування старого реєстру абсолютно марне для оборонних замовників, оскільки в ньому немає головного — тієї ж таки номенклатури продукції, товарів та послуг, закупівлі яких становлять державну таємницю.

«За бідний реєстр замовте слово…» Безлад із законодавством, нормативно-правовою базою та міністерськими наказами коїться через недбальство і непрофесіоналізм. А наслідки не можуть не привернути уваги НАБУ і ДБР. Нормативні акти Мінстратегрому рясно суперечать Закону «Про оборонні закупівлі» і постанові уряду про електронний реєстр. Висновок напрошується сам собою: ніхто в міністерстві ні Закону «Про оборонні закупівлі», ні урядової постанови про реєстр в очі не бачив. Автори наказу №145 наводять із Закону «Про оборонні закупівлі» визначення зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, додаючи від себе, що цей план, цитую дослівно, «складається державними замовниками у формі відкритих даних». По-перше, план цей складається не замовниками, а вашим рідним міністерством. По-друге, він є державною таємницею й не може складатися у формі відкритих даних. Своєю владою державні службовці міністерства серед користувачів електронного реєстру залишили тільки учасників відбору і виконавців державних контрактів, зарахувавши державних замовників до категорії «суб’єкти інформаційної взаємодії», додавши до цієї когорти міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, присмачивши цей перелік банками та фінустанова-

ПОЛІТИКА ми, які «здійснюють обмін даними з системою». В якій частині Закону «Про оборонні закупівлі» фігурують банки, фінансові установи, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування? Який інформаційний обмін із системою? З якою системою? Ще одна новація авторів — нормативно закріплена обіцянка з допомогою електронного реєстру забезпечити «суб’єктів звернення інформацією про функціонування підприємств ОПК в режимі реального часу», розмірковуючи перед цим про права кожного громадянина на доступ до електронних послуг. Може, чиновники Мінстратегпрому не в курсі, що це не є функцією електронного реєстру? Звернення до реєстру не є адміністративною або публічною послугою, а призначається виключно для забезпечення проведення оборонних закупівель. А доступ до цього реєстру, який, згідно із Законом «Про оборонні закупівлі» та постановою КМУ, містить державну таємницю, чиновники міністерства передбачають забезпечувати з використанням Інтернету...

Отже, ОПК для чайників… На що Мінстратегпром витратив весь рік? Де закон про військово-промислову політику? Ну хай не закон! Хай хоча б набір першочергових антикризових заходів в ОПК. Саме антикризових, бо більшість цих підприємств, за винятком першої десятки, вже перейшли у фінансово-економічне кризове піке. Про переведення державних підприємств на сучасні стандарти корпоративного управління йшлося ще до появи «Укроборонпрому». Нагадаю, що ще 2012 року з допомогою було повністю підготовлено матрицю переведення ДП «Антонов» на сучасну систему корпоративного управління. Віз і нині там! Чи гарантує наступна корпоратизація підприємств ОПК збереження унікальних виробничих циклів, які без підтримки держави можуть бути втрачені назавжди? Не згадуватиму всього спектра ризиків, які можуть призвести до серйозного зниження оборонного потенціалу. Створення холдингових компаній для нашої країни далеко не нова тема. Нагадаю, що ще до насильницького об’єднання державних оборонних підприємств в «Укроборонпромі» існували холдингові компанії «Артем» і «Топаз». Може, чиновникам Мінстратегпрому варто ретельніше вивчити цей досвід? Майже дев’ять років минуло відтоді, як міжвідомча комісія за активної участі Міноборони розробила плани оздоровлення фінансово-економічного стану підприємств ОПК держсектора. Багато підприємств із цього списку вже залишилися тільки на папері. Україна стрімко втрачає інженерний і конструкторський потенціал через кризовий стан підприємств ОПК і мінімальне оборонне замовлення на створення нових зразків озброєнь та військової техніки. На мапі оборонної промисловості залишилися одиниці конструкторських бюро, які ще працюють. Не кращі справи і з питанням інвентаризації інтелектуальної власності в оборонній промисловості. Жодного з президентських указів із цих питань не виконано. Ніхто в країні не знає, які оборонні технології й розробки реально має ОПК.

Коли перший керівник Мінстратегпрому іронічно заявляє, що «військові хочуть купувати зброю, як у магазині», мабуть, йому невтямки, що саме на це міністерство покладено функцію створення нових зразків озброєнь та техніки, якому передують проведення досліджень, створення передових технологій і нових матеріалів. Саме Мінстратегпром і повинен створювати/перепрофільовувати виробничі потужності, необхідні для переозброєння армії. Домагаючись концентрації фінансового, наукового, конструкторського та інженерного потенціалів. Усе ще немає й закону про військово-технічне співробітництво. Не відбулося й лібералізації зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту озброєнь. На сьогодні система національного експортного контролю гальмує експорт зброї, призводячи до втрати Україною низки позицій на міжнародних ринках. Ефективна зовнішньоекономічна діяльність залишається основним чинником підтримання високого рівня фінансово-економічного стану підприємств ОПК, з одного боку, а з іншого — дає можливість створити серйозні заділи для забезпечення Збройних сил України новими озброєннями. Природно, хотілося б, аби багатофункціональний ракетний комплекс «Сапсан» був якомога швидше поставлений на озброєння нашої армії. Поки що він існує виключно у вигляді макета ОТРК «Грім-2», замовленого Україні Саудівською Аравією. І цей макет гордо демонструють на парадах уже другому президентові. На основі Огляду оборонно-промислового комплексу і нової Стратегії розвитку ОПК Мінстратегпром мав розробити нові державні цільові програми реформування та розвитку ОПК і створення виробництва боєприпасів. До речі, указ президента з цих питань виданий ще торік. Однак ні відповідних програм, ні навіть продовження діючих на сьогодні немає. Немає проєкту державної цільової програми розвитку передових технологій. Немає й Агентства передових технологій, створити яке саме й мусив Мінстратегпром. Про можливий зрив оборонного планування у зв’язку з відсутністю згаданих мною ключових програм, спрямованих на розвиток складових сфери оборони і безпеки та посилення обороноздатності держави, прем’єр-міністра поінформував у своєму листі секретар РНБО А. Данілов у перших числах вересня цього року. Навіть одного цього звернення досить, щоб поставити питання не тільки про перебування в уряді профільного віцепрем’єра, а й взагалі доцільності цілого міністерства, яке не змогло забезпечити роботу з ключових для ОПК напрямків. Може, керівництву держави час нарешті робити висновки? Причому мова не лише про переміщення «кадрів і ліжок», а й про зміну профілю установи, а також власних примітивних піар-уявлень про ефективність його роботи. Фото: Дзеркало Тижня Автор: Дмитро Мендєлєєв Джерело: Дзеркало Тижня (https://zn.ua/ukr/ internal/minstratehproval.html)

У Байдена прокоментували офшорний скандал Зеленського

акі звинувачення роблять відповідне питання більш важливим на міжнародному порядку денному, кажуть в Білому домі.

Розслідування Pandora Papers, одним з фігурантів якого є президентів України Володимир Зеленський, можливо свідчить про необхідність посилення питання фінансової прозорості у світі. Попри це прессекретарка адміністрації Джо Байдена Джен Псакі під час останнього брифінгу заявила, що цей матеріал не вплине на діалог між Києвом та Вашингтоном, інформує «Голос Америки».

«Президент Байден відданий справі підвищення прозорості як в американській, так і в міжнародній фінансових системах. Він наполягає на цьому в рамках своєї внутрішньої політики. Також на міжнародних форумах він зосередив увагу на важливості зрівняти правила гри, зменшити корупцію та переконатися, що ми робимо це як скоординоване міжнародне товариство. Я б не сказала, що ці звинувачення міняють діалог між Вашингтоном та Києвом. Скоріш, вони роблять це питання більш важливим на міжнародному порядку денному«, йдеться в повідомленні. Напередодні Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів оприлюднив масив Pandora Papers - документів 14 компаній, які реєстрували і обслуговували офшорні фірми 35 світових лідерів і понад 300 чиновників з 90 країн світу. Згідно з документами, офшорні компанії «Кварталу 95» отримали в 2012 році від структур олігарха Ігоря Коломойського 40 млн доларів. Ймовірно, останні були виведені з «Приватбанку». Крім того, в документах Pandora Papers фігурують імена помічника президента Сергія Шефіра, олігарха Ріната Ахметова, Геннадія Боголюбова – бізнес-партнер Ігоря Коломойського, і не тільки. Своєю чергою генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила, що оприлюднена інформація нібито не стала сюрпризом для Офісу генерального прокурора. Венедіктова звинуватила журналістів у спекуляціях. Джерело: Дзеркало Тижня (https://zn.ua/ukr/ POLITICS/u-bajdena-prokomentuvali-ofshornijskandal-zelenskoho-.html)

26 Томаш Ґживачевський:

ІНТЕРВ’Ю

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

«Люди без коріння значно вразливіші до маніпуляцій» П

ро н ро невизнані евиз ев изна наніі ««республіки», респ ре спуб блі ліки іки»», пипии тання ідентичності і і та польську репортажистику Тижню розповів письменник, журналіст Томаш Ґживачевський, один із гостей цьогорічного Книжкового Арсеналу.

– Говорячи про квазідержавні утворення, не визнані світом, у своїй книжці «Кордони мрій. Про невизнані республіки» ви пишете так: «це місця, де людям легко загнивають душі». Чому мешканцям «сірих зон», всупереч офіційній ідеології, так і не вдається скористатися здобутою свободою? — Усі ці невизнані «республіки» є передусім витвором політики Кремля, інструментом реалізації російських геополітичних інтересів. Так було у сірих зонах, що утворилися у 1990-х роках чи не так давно на Донбасі. Росія має розвинену здатність використовувати регіональні протиріччя, відшукувати те, що розділяє громадян, і постійно це підживлювати, аби дійшло до конфлікту. Кожна з невизнаних держав має свою специфіку. Занадто легко скинути їх усіх до одного мішка. Частина з них має свою історію, і можна зауважити, що там існує окремий народ, а інші є певними штучними утвореннями. Погляньмо на Абхазію, Придністров’я або «ДНР» та «ЛНР». Абхази існують як окремий північнокавказький народ, що має власну мову. Проте не випадає говорити, що в Придністров’ї існує окрема нація. Тирасполь намагається вигадувати: мовляв, придністровський народ існує. Головним ідеологом цієї концепції є професор Ніколай Бабілунга, якому належить ідея єдиної політичної нації, що складається з трьох етносів — третини українців, третини молдаван, третини росіян і решти меншин: поляків, болгар, гагаузів і так далі — власне, відповідно до того, ким фактично заселене Придністров’я. Професор Бабілунга стверджував, що всі вони є політич-

нацією придністровців, поєдною но ю на цією ці ією п ридн ри дніістр істров ров овці ц в, в, п оєдоє днаною ідеєю придністровськості. і і і Очевидно, що це повний абсурд. Коли я їздив Придністров’ям, мені не траплялися ті, хто називав себе придністровцями. Хтось говорив, що є українцем, а ще хтось — що росіянином чи молдованином. Коли в Донецьку говорять про народ донеччан або в Луганську про народ луганчан, це теж абсурд, бо таких народів не існує. Спільне у цих квазідержавних утворень те, що всі вони використовують будь-яку, навіть найменшу можливість спровокувати конфлікт. Найбільшим геополітичним успіхом для Москви є ситуація, коли доходить до збройного протистояння, війни. Річ у тім, що коли є певний конфлікт, який не переріс у війну, то це лишає поле для дискусії, можливість хоча б спробувати порозумітися. Момент, коли починають стріляти одне в одного, коли з’являються загиблі, люди втрачають близьких, стають інвалідами — це та точка, коли розмова стає надзвичайно складною. З обох сторін будуть страждання і муки, через які не буде легко переступити. Мені здається, що це слушно у випадку Донбасу. Якби в якийсь чарівний спосіб там вдалося встановити мир, якби одним помахом чарівної палички зникла лінія фронту, рани по обидва боки лишаться дуже глибокими. Десятки років потрібно буде витратити на те, аби їх залікувати. Оте спільне для невизнаних країн — це драма збройного конфлікту, який надзвичайно ускладнює розмову і якесь об’єднання. Поряд із тим всі ці сірі зони не могли б функціонувати самостійно, без Росії. Справді, здобути ту умовну так звану «свободу» легше, ніж потім дати з нею раду. Всі ці невизнані республіки виживають, жевріють. Абхазія, яка з-поміж них теоретично має найсильніший потенціал, аби бути окремою державою, загрузла в корупції і залежна від російських грошей. Її кордони

Фото: https://instytutpolski.pl/ Томаш Ґживачевський на Книжковому Арсеналі

стережуть російські військові. Як згадував один із героїв моєї книжки, Абхазія була в радянський час країною, що текла молоком і медом. Тепле море, гарний субтропічний клімат, мандарини — жити хотілося! Всі хотіли поїхати у відпустку на ці радянські Кариби. Там свої дачі мали Іосіф Сталін і Лаврєнтій Бєрія, Нікіта Хрущьов любив відпочивати у Піцунді. І ось Абхазія отримує незалежність — і виявляється, що від того раю нічого не лишилося. Ані курортів, ані туристів, лише біда, сірість, брак перспектив. Абхазія сьогодні — це взірець занепаду. З одним із героїв моєї книжки ми вибралися на нагір’я над містом Сухумі. За радянських часів там були ексклюзивні кав’ярні, танцполи, ресторани — така собі дольче віта. Зараз усе це зруйновано, закидано сміттям і шприцами: гостро постала проблема наркоманії. Ті, з ким я говорив в Абхазії, казали: «Ось що лишилося після нашого радянського раю. Нині маємо свою державу, але, очевидно, не зможемо її утримати. Дуже сильно русифікуємося: на абхазьких вулицях чути російську, а не абхазьку мову». У магазинних вітринах вся реклама російською, не абхазькою. Це також спільне для невизнаних «республік» — так, вони начебто повернули собі незалежність, але чомусь русифікуються. Вперше я почув назви абхазьких страв абхазькою мовою не в самій Абхазії, а серед діаспорян, які мешкають у Туреччині. Абхази билися за свою країну, гинули за це. Вони з грузинами ненавидять одне одного, нездатні дійти спільної мови. Створили якусь свою державу, що загнала їх у злигодні й русифікує. Їхнє марення власною незалежністю скінчилося російським протекторатом, бідністю та ненавистю сусідів. – У Польщі існує своя школа репортажистики, письма на межі літератури та історії. Ви продовжуєте її традиції чи намагаєтеся привнести щось своє? — Справді, в Польщі існує власна школа репортажу. Думаю, що йдеться про вельми оригінальне явище навіть у європейському масштабі. У кожній зі своїх книжок, здається, я продовжую напрацювання цієї школи, а поряд з тим що далі, то більше мене цікавлять історії окремих людей. Наприклад, для англосаксонської журналістської традиції важливе подавання правдивих фактів. Поряд із цим там знають літературу подорожей, тревелог, щоденники мандрівників. Сьогодні ж

їй йдеться про те, аби розповідати людські історії, події, що відбулися, крізь призму долі окремої людини. Я виростаю з польської школи репортажистики: факти створюють для моїх розповідей тло, але мені важливо не раціоналізувати їх, а радше показати людину, її історію у великій історії. Історія окремих людей — ось про що мені йдеться. В останній зі своїх книжок я максимально зменшую рівень власної присутності в тексті. Так, щось описую, але передовсім намагаюся, аби говорили мої герої, аби їхня історія була на передньому плані, а я був лише своєрідним її оповідачем, який дає їм широкі можливості цю історію розказати. Мені дуже імпонує репортажистика, бо вона дає змогу розповісти різні людські історії мовою літератури. Йдеться не тільки про сухий опис певних фактів, а й про оперування глибшою мовою. Вітольд Шабловський слугує тому дуже гарним прикладом. Одна з його останніх книжок, популярна в США, називається «Як нагодувати диктатора». Це особисті розповіді про велику історію, сприйняту крізь призму окремих оповідачів, які з кухні бачили, як виглядають режими й уряди. Хто міг би подумати, що Саддам Гусейн любив рибний суп… Великих диктаторів ми часто бачимо через призму їхньої політики, війн, але забуваємо, що, як і всі люди, вони мали щось їсти. – Говорячи про ситуацію російсько-українського конфлікту, ви не лише говорите про Донбас та постання «ЛНР» і «ДНР», але також зачіпаєте тему зіткнень, що відбулися в Одесі 2 травня 2014 року. Чому, на ваш погляд, про цей епізод варто нагадувати читачам? — Розумію, що в Україні історія подій, які відбулися тоді в Одесі, є добре знаною. Водночас зауважую, що цей епізод поза її межами, скажімо в Польщі, практично забутий. Анексія Криму, війна на сході України — все це речі зрозумілі, а от одеські події кудись взяли і загубилися. Це дуже недобре, бо Одеса має бути показана як приклад того, як вдалося уникнути масштабного кровопролиття. Так, про це можна говорити як про припинення так званої «російської весни», але, як на мене, одесити показали, як можна не дати собою маніпулювати. Вони не дали втягнути себе в конфлікт, із якого не було б вороття. Очевидно, то була провокація. Важливо показувати обидві

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021 сторони конфлікту. Очевидно, що «ватниками» маніпулювали і що там були провокатори, зокрема з Придністров’я. Але проросійська сторона в Одесі по-людськи має свої страждання, свій біль, вони втратили близьких. Важливо, що попри ті жертви і напругу не дійшло до війни. Одеситів не вдалося спровокувати, аби вони почали стріляти одне в одного. Вони не перейшли цієї межі, як сталося в Донецьку та Луганську. Якби це трапилося, то не можна було б розвернути ситуацію назад, і могло дійти до постання «Одеської народної республіки». Цілком можливо, що окупованою виявилася б уся Південна Україна… Ситуація в Одесі для мене є прикладом, як можна опиратися ненависті, аби лишився простір для діалогу, навіть попри жертви і страждання. – Чи є, на ваш погляд, рівень русифікації чинником виникнення нових сірих зон? Чи тут йдеться про ширше коло питань, що стосуються ідентичності? — Думаю, що Донбас русифікований потужніше, ніж Одеса. Люди на Сході, що важливо, не вкорінені в землю, на якій живуть. Я не включив до своєї книжки один епізод, що відбувся неподалік Широкіного на лінії фронту, у майже цілковито знищеному селі. Крім військових, там лишилося дві родини, в гостях у однієї з яких ми з колегою побували. То була пара літнього віку, щось між 70 і 80 роками, які розказали нам, що вже не мають сили виїхати і ховаються від обстрілів у погребі. Вони мали городик, з котрого якось живилися. Чоловік їздив до Маріуполя по якісь продукти, коли не стріляли. Мені стало цікаво: хто ці люди, звідкіля вони походять? Мати цього старшого чоловіка була мордвинкою, а батько за походження поляком, але народженим у Росії. Сам мій співрозмовник народився в Центральній Азії, чи щось таке. Багато чого було намішано — така типова радянська людина без коренів. На питання, чому він лишився на Донбасі, відповів: «Єдиною моєю батьківщиною є моя хата і городик. Хто я такий? Мешканець цієї землі. Не почуваю себе дуже ані українцем, ані кимось ще, говорю російською. Все моє є отут». Думаю, що люди, які не мають сильної ідентичності, бо її не збудували, завжди будуть викорінені. Саме таке відчуття з’явилося у мене на Донбасі. А люди без коріння значно вразливіші до маніпуляцій. Не мають почуття самототожності, історії. Якщо цього немає, то їх попросту легше обдурити, обробити такою пропагандою, яку Росія використала на Донбасі, тобто пропагандою «русского мира». – Один із історичних сюжетів, який ліг в основу вашої книжки «Через Дикий Схід» — це епізод про втечу групи поляків із радянського трудового табору на початку Другої світової війни і їхню довгу мандрівку до Індії. Про що ця історія і чому вам важливо було її нагадати як самим полякам, так і решті читачів? — Це історія про втечу, яка розтягнулася на багато кілометрів. Ті, хто втік із трудового табору на території Якутії, йшли з півночі на південь: Якутія, далі озеро Байкал, Монголія, Тибет, Гімалаї, і аж до Індії. Ця історія була дуже мало знана в Польщі. Часи комунізму сприяли тому, що про такі речі не говорили.

ІНТЕРВ’Ю Історія цієї втечі описана в книжці «Довгий марш» (The Long Walk) Славоміра Равіча, виданій у Британії у 1950-х роках. Книжка ця стала дуже популярною у США, її переклали на понад двадцять мов, і вона вийшла накладом понад мільйон примірників. Її добре знають в англосаксонському світі, натомість в Польщі про неї не знали практично нічого, бо вона не могла бути видана. Перше її польське видання з’явилося під кінець 1990-х років. За мотивами цієї книжки постав голлівудський фільм. За нас цю історію розповіли американці, бо в неї був потенціал: група в’язнів втекла з радянського пекла, продерлася через хащі й кілометри, аби бути вільними. Це історія про надзвичайне прагнення свободи, що на американського читача діє практично безвідмовно. У Польщі цю історію практично забули, і ми з колегами вибралися у подорож, аби її нагадати. Так постала моя книжка «Через Дикий Схід». Думаю, що таких історій значно більше, і вони не тільки про поляків, а й про українців, загалом мешканців Східної Європи. Бо всі ми, на жаль, маємо у ХХ столітті драматичну історію. Її потрібно вміти розказувати. Проходячи коло київського меморіалу жертвам Голодомору, подумав, що це також історія, яка заслуговує на потужний фільм. Так, режисерка Агнєшка Голанд зняла фільм про Гарета Джонса, але, думаю, Голодомор — це тема, яку загалом у Європі чи Америці не знають. А це дуже драматичний епізод, який є болючим, торкається душ, як і багато інших, котрі нам ще треба розповісти. – Історія Центрально-Східної Європи як у ХХ столітті, так і нині цікавить доволі вузьке коло фахівців, зокрема коли йдеться про США. Як зацікавити широку американську аудиторію подіями на наших теренах, котрі мають значення для всього світу? — У Америці історія Центрально-Східної Європи є цілковито незнаною — для американців Європа закінчується десь у Німеччині. Це добре видно з розмов про видання моєї книжки про невизнані «республіки». Одна з літературних агенток якось мені сказала: «Слухай, Томаше, це дуже цікаво. Але проблема в тому, що тут, у Нью-Йорку, мало хто знає, де Україна, а тим паче де той Донбас». З американської перспективи спочатку йде Західна Європа, а за нею одразу Росія. А де ж ми — поляки, українці, білоруси, литовці? Ми не існуємо, ми невидимі. Це перший пункт, про який варто сказати. По-друге, коли загалом йдеться про комунізм, в США він не є однозначно засудженим або оцінений як зло. І це твердження справедливе й щодо західноєвропейських країн. Якщо хтось висловлює бодай мінімальну симпатію до нацизму, він одразу автоматично засуджується суспільством, а щодо комунізму так не відбувається. Можна почути, що, мовляв, комунізм — це гарна ідея, тільки росіяни її спотворили. Немає розуміння того, що комунізм був злом. Був у 1950–1960-х роках польський письменник, якого звали Марек Гласко. Він свого часу написав: «Досвід не можна передати. Французи ніколи не зрозуміють, що таке комунізм, допоки російсь-

кий чобіт не стане в Парижі». Як на мене, ця фраза передає всю суть цієї проблеми. Ми зазнали страждань, завданих комунізмом, і ми це добре розуміємо, а вони — ні. Для них комунізм досі може бути красивою ідею суспільної рівності, справедливості, відсутності визиску. Все це можуть розповідати інтелігенти та інтелектуали, які ніколи на власні очі не бачили, як той комунізм виглядає на практиці. Великою проблемою є все це їм пояснити. Як і те, що їм складно усвідомити, що Че Гевара був злочинцем, який знищував людей. От чомусь навіть у Польщі немає проблеми, аби ходити у футболці з Че Геварою, або навіть у демонстрації серпа та молота — мовляв, яка класна штука, в цьому є щось гіпстерське! Коли я приїхав до Придністров’я, на автовокзалі в Бендерах була забігайлівка в радянському стилі. Заходиш туди, а там всюди серпи і молоти, леніни, маркси, червоні зірки — все таке радянське-радянське! Ну, і подають якісь наїдки, алкоголь і так далі. Виходить мені назустріч молодик років тридцяти і каже: «О, іноземні туристи, дуже приємно. Я власник цієї кнайпи». Розмовляє-

мо, і я питаю, чому в закладі все отак по-радянському — може, все так лишилося з минулих часів. А він відповідає: та де там — то все для туристів попривозив, зробив такий радянський скансен. Бо знає, що радянське модне у Європі. Розказав, що має другу кнайпу в царському стилі, але там слабкий виторг. Ото я й подумав: цікаво, а чи захоче отакий турист поїхати до нацистської кнайпи? З’їсти котлету під свастикою? Мабуть, ні. Чому ж ніхто не бачить проблеми в тому, щоб робити це під серпом і молотом? – Абхазія, Придністров’я, «ЛНР» і «ДНР» — це свідчення того, що у вбивчому затінку Росії нічого не росте. Як ще сьогодні можливо говорити про сучасний російський імперіалізм? Про що в цьому контексті досі не говорять? — Французький совєтолог Ален Безансон говорив про те, чого не знає Європа і про що забувають у Польщі: Росія не є нормальною країною тому, що мета її політики, на відміну від країн Заходу, не полягає у забезпеченні добробуту, безпеки, щастя своїм громадянам. Метою Росії є розширення своєї велетен-

ської території та сфер впливу. Особливістю режиму Владіміра Путіна є хіба що прагнення поширення влади та збільшення статків російської еліти. До певного часу Росія спиралася хоч на якісь ідеї: була комуністична ідея, а доти монархічна. Путіну колись трошки йшлося про оборону православ’я, але загалом сучасна російська еліта згуртована не довкола ідей, а довкола примноження і збереження власних статків. Це така собі мафіозна кліка. Їхня мета — утримати цілковиту самодержавну владу, зберегти свої статки та гарантувати собі особисту безпеку. Росія насправді є вельми слабкою державою з точки зору економіки та суспільства — це держава, котра деградує. Чого варті одні лише проблеми алкоголізму, скорочення тривалості життя. Природний приріст населення цієї країни відбувається завдяки мусульманам, а не білим православним росіянам. У тамтешній економіці теж все не добре. Хто, скажіть, хоче купувати російські машини, телефони, пральні машини чи меблі? Ніхто. Це ненормальна ситуація і ненормальна держава. Силою імперіалістичної Росії сьогодні є військова потуга. Так, вона має атомну зброю. Але ця військова машина не може зрівнятися ані з американською, ані з китайською. Так, російський мілітарний монстр попри це становить загрозу для України. Але українська армія і добровольці змогли утримати «зелених чоловічків» на фронті. І той факт, що Путіну не вдалося піти далі, теж про щось свідчить. Звичайно, якби Росія використала усю свою військову машину, то і Україна, і Польща мали б суттєву проблему. Але армія РФ не здатна конкурувати на світовому рівні. Вона має старі технології, не є інноваційною. Їй вдається залякувати та тероризувати своїх сусідів та світ, але це колос на глиняних ногах. Президент Путін ніколи не приховував своєї трохи хуліганської поведінки, коли перший, хто дасть по пиці іншому, і є сильнішим. Проте він не є ані найшвидшим, ані наймудрішим — лише найбільш агресивним і хамським. Ось що справляє враження на інших, і ось чому він тероризує світ. А Захід на це погоджується. Росія сприймає будь-яке запрошення до переговорів як прояв слабкості.

Довідка Томаш Ґживачевський народився 1986 року в Лодзі. Польський репортажист, письменник, мандрівник, аналітик, що спеціалізується на Центральній та Східній Європі. Докторант з міжнародного права Лодзького університету. Автор книжок репортажів, статей для періодичних видань, наукових статей. Член престижного американського клубу «The Explorers Club». Головний редактор журналу «Концепт». Автор книжок: «Кордони мрій. Про невизнані республіки» («Granice marzeń. O państwach nieuznawanych», 2018), «Життя і Смерть на Дорозі Померлих» («Życie i śmierć na Drodze Umarłych», 2015), а також «Через Дикий Схід» («Przez dziki Wschód», 2012). Автор: Ганна Трегуб Джерело: Український Тиждень (https://tyzhden. ua/Culture/253213), матеріал друкованого видання №39

я безглузда ідея постала ще 2015 року. Саме тоді шоумен російської політики Володимир Жириновський — а його підтримала низка інших політиків — запропонував повернути назад ріки, які течуть в Україну.

Ідея сподобалась популістам, і відтоді в Росії не припиняються пошуки технічних шляхів для помсти Україні за перекриття Північнокримського каналу, або перекрити витоки Дніпра в Смоленській області, або ж, що ще фантастичніше, переспрямувати його русло в обхід України до Криму.

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА

Чи може Росія вкрасти українські Дніпро і Десну?

Фантастична ідея заблокувати витоки річок, перекинути їхні води в РФ не дає спокою шовіністам. Але проєкт росіян і нереальний, і осудний…

#40 I 10.6.2021 промислових стоків у річку навряд чи зменшаться. Крім того, різко зросте цвітіння води. Продукти розпаду водоростей поглинають кисень і стають ідеальним середовищем для розмноження бактерій. Нестача кисню призведе до загибелі живих істот, а вода набуде характерного запаху тухлих яєць. Для українських екологів тема можливого перекриття Дніпра — жахіття, а для російських політиків — спрага помсти і заподіяння шкоди «братній» Україні.

Хто ж почне російськоукраїнську війну за воду?

Марення фанатиківшовіністів Ідею підхопили і представники російської влади в Криму. Так, постпред Криму при президентові Росії Георгій Мурадов запропонував також забрати воду із Десни й перекинути її в Оку. «Поки у вигляді обговорення, тому що ми розуміємо, що Дніпро тоді залишиться з порогами, і там просто не можна буде плавати. Десна практично біля Києва впадає в Дніпро. Відразу створяться проблеми. Але ми сподіваємося на розсудливість з українського боку, щоб провести переговори по стоку міжнародних річок, якими є Дніпро, Десна та інші», — зазначив чиновник. «Росії потрібно пригрозити Києву перекриттям річки Десна — найбільшої притоки Дніпра, — заявив одіозний політолог Сергій Міхєєв в ефірі радіо «Вести». Він також заявив, що Росія могла б відповісти на перекриття каналу перекриттям витоку Дніпра: — Витоки розташовані на території Росії — він тече через Білорусію. Якщо перекрити Дніпро, то постраждає Білорусь...» А от Десну Міхєєву не шкода: «Вона тече по території Росії і впадає у Дніпро. Давайте принаймні візьмемо і налякаємо їх хоча б тим, що ми можемо перекрити Десну. Яким чином? Можемо прокопати канал... і цю воду із Десни візьмемо й перекинемо собі на південь Росії, до Краснодарського краю. Нехай там пальми ростуть». До хору дилетантів-політиків приєдналися «спеціалісти». Наприклад, російський гідролог, член-кореспондент РАН Віктор Данилов-Данільян заявив, що Росія може на практиці перекрити витоки Дніпра. Річка бере свій початок на південних схилах Валдайської височини на кордоні Тверської та Смоленської областей. Приблизно 485 із 2201 кілометра течії річки припадає на Російську Федерацію, далі її шлях лежить через Білорусь — 595 км, але найбільшу відстань Дніпро проходить

ЧАС І ПОДІЇ

по землях України — 1121 кілометр. На його думку, як пише russian7.ru, перекрити Дніпро вище місця його перетину кордону з Україною можна вже найближчим часом, «щоб припинити всілякі спроби Києва якось впливати на Крим». Потрібно лише побудувати дамбу. Обсяги робіт, за словами фахівця, будуть відносно невеликими. Данилов-Данільян відзначає, що після здійснення проєкту київській владі доведеться змиритися з тим, що наповнених дніпровських водосховищ більше не буде. «Мало того, Дніпро перестане бути судноплавним, оскільки майже по всій його довжині утворяться пороги».

Тверезий голос науковців Але в можливості реалізації ідеї сумніваються навіть російські експерти. Уявна простота оманлива. Данилов-Данільян навряд чи великий спеціаліст, бо питання, куди подіти заблоковані дніпровські води, залишається відкритим. Як один із варіантів розглядають перекидання їх до Жиздри — лівої притоки Оки, яка протікає територією Калузької й частково Тульської областей. Проте найкоротша відстань між Дніпром та Жиздрою приблизно 150 кілометрів пролягає по нерівному горбистому рельєфу, для запуску тут каналу знадобляться насосні станції. Якщо ж перекривати річку нижче Смоленська, щоб не залишити його жителів без води, то додасться ще сотня кілометрів. Але найголовніше, відзначають гідрологи, в Україні втрата дніпровської води позначиться набагато меншою мірою, ніж на Білорусі. Основну воду Дніпро отримує із таких великих приток, як Березина і Сож, які жив-

лять велику ріку на території Білорусі (сумарна витрата води досягає 570 куб. м/с), а також Прип’яті й Десни (приблизно 1370 куб. м/с), які впадають у Дніпро вже на території України. У підсумку по Києву та області показник обсягу водних потоків уже перевищує позначку в 1700 куб. м/с. Що маємо? На терені України Дніпро — це широка (максимально 12 км) і глибока (до 20 метрів) повноводна ріка, тим часом як на території Росії — це лише невелика річка, яку в деяких місцях можна перейти вбрід. Так що перекриття Дніпра задля того, щоб позбавити Центральну та Південно-Східну Україну основних джерел прісної води, може мати дуже незначні наслідки. Приблизно такий самий результат буде, якщо перекрити Десну — ліву притоку Дніпра, витоки якої також розташовані в Смоленській області. А перекриття одночасно Дніпра і Десни — річ занадто дорога. Директор Інституту географії Російської академії наук Аркадій Тишков переконаний, що ні на які перекриття річок Росія не піде, тому що має дотримуватись міжнародної конвенції про охорону транскордонних водних об’єктів, до яких належить Дніпро. На цю річку аналогічні права мають також інші держави, теренами яких вона протікає, тобто Білорусь та Україна. При цьому слід пам’ятати різницю: річки — природні об’єкти і належать спільно всім країнам, де протікають, тому вони підпадають під дію конвенції про заборону перекриття, а Північнокримський канал — штучна споруда, яка, крім того, є транскордонною, а пролягає виключно на терені України. Відповідно перекрит-

тя Дніпра однією із трьох держав призведе до міжнародних санкцій. Питання використання річок, які порушують інтереси інших сторін, завжди вирішуються на основі обопільних угод, додав учений. А слова Жириновського Аркадій Тишков оцінив як популістські, висловлені «на межі абсурду»...

Бажання присвоїти Дніпро перемагає здоровий глузд Проте ідеї про зміну русла Дніпра виникають. Одна із них — пустити її в обхід України. Проте у авторів подібних ідей немає чіткого розуміння, як ця вода потрапить на півострів. Як це зробити, з огляду на те, що з Кримом немає сухопутних зв’язків? Прокладати трубопровід по дну Керченської протоки? Це буде дуже витратний проєкт, особливо з огляду на те, якого діаметра мають бути труби. Ненабагато дешевше — здійснити проєкт з перекидання вод Кубані чи Дону, який також передбачає прокладання водопроводу по дну Керченської протоки з боку Таманського півострова. Однак на самій Кубані вже є дефіцит води для жителів та виробництва, а тому навряд чи вони погодяться ділитися водою з Кримом. Деякі російські політики радіють із цього, але спеціалісти-екологи від ідеї не в захваті. Адже навіть від теоретичного перекриття Дніпра може виникнути страшна екологічна катастрофа: незалежно від того, прийде дніпровська вода в Крим чи ні, обміління Дніпра призведе до заболочування прибережних територій, застою води і збільшення утримання в ній токсинів. Адже обсяги каналізаційних та

Аналітики зауважують, що тема перекриття Дніпра тісно пов’язана з темою російсько-української війни. Так, у Росії озвучують і більш авантюрний план приєднати до Росії увесь Південний Схід України, теоретично аж до Запоріжжя, включаючи Херсонську область, де пущений в обхід Дніпро зможе з’єднатися з Північнокримським каналом. Але, по-перше, такий проєкт, за попередніми прогнозами, потребуватиме мільярдів доларів вкладень; по-друге, що найважливіше, призведе до відкритого військового конфлікту між Росією та Україною і, швидше за все, до розриву дипломатичних відносин з багатьма країнами та посилення санкцій щодо Москви. Однак російський сайт «Репортёр» відразу «переводить стрілки» на Україну і звинувачує її в тому, що теоретично вона може військовим шляхом захищати свою територію, а отже, «сама може почати війну з Росією через воду». «Збройний конфлікт між Росією та Україною через воду цілком можливий, але в цьому разі почати його може не Москва, а Київ, і не через питання водопостачання Криму... Найлогічнішим рішенням було б перекинути через Керченську протоку паралельно зі споруджуваним мостом водопровід із сусіднього Краснодарського краю, але на Кубані немає зайвої води, там і так є її серйозний дефіцит. І тоді виникла досить екзотична ідея перекинути воду із Дніпра, від якого живиться мало не вся Україна, до російського Дону... Однак при цьому безсумнівно будуть не менші екологічні, економічні та політичні наслідки для самої Росії. На реалізацію проєкту подібного «розвороту» річок не будуть спокійно дивитися ні на Заході, ні в Україні, ні навіть у союзній Білорусі. І це насправді можна розуміти і як початок війни. Без жартів. Водопостачання — це питання національної безпеки будь-якої держаПродовження на стор. 29

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021 ви. Війни за воду давно уже стали не рідкістю. В Африці це конфлікт між Єгиптом та Ефіопією. На Близькому Сході через води річок Тигр і Євфрат перманентно ворогують три держави: Туреччина, Сирія та Ірак. Індія ніяк не може поділити Інд з Пакистаном і Ганг з Бангладешем. Намічається навіть конфлікт Росії та Казахстану з Китаєм через води річки Іртиш. Інакше кажучи, не варто іронізувати над різними масштабами сил ЗСУ та ВС РФ, кажучи про те, що Київ може спробувати «зупинити агресора». Хочеш не хочеш, а воювати доведеться». Отже, ймовірність подібного конфлікту між Росією та Україною зовсім не нульова. От тільки починати його буде зовсім не Україна... Більше того, сайт наголошує, що зазіхання Росії на воду Дніпра пов’язане не лише з безводним Кримом. Росія в цілому відчуває неабияку спрагу. «Проблема в тому, — пише сайт, — що дніпровська вода вкрай потрібна нам самим (тобто Росії. — Авт.). Посудіть самі: середньорічний стік Дону становить 22,3 мільярда кубометрів, а за минулий рік він знизився до 9,5 мільярда. Те ж відбувається і з меншими річками: середньорічний показник рівня води в Міусі становить 5,4 метра, очікується — 2,2 метра; в Сіверському Дінці — 3,68 метра порівняно з очікуваними 1,6 метра; в Калитві — 4,12 метра порівняно з 1,23 метра. Росгідромет прогнозує маловоддя на півдні країни аж до 2025 року, але є й більш песимістичні прогнози — і до 2030 року. Минулого літа великі судна вже не могли нормально ходити Волго-Донським каналом. Є навіть ризик, що перестане працювати Цимлянська ГЕС. Норма рівня води у водосховищі становить 36 метрів, а «мертвий рівень», коли гідровузол доводиться глушити, — 31 метр. Сьогодні цей показник поступово до нього наближається, становлячи 32 метри. 2021 року є надія на

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА опади, на які виявилася щедрою минула зима. Але є проблема, яка значною мірою її знецінює. На Кубані й уздовж великої ріки Дон серйозно скоротилася кількість лісосмуг — як наслідок, упав рівень ґрунтових вод. У період з 1949-го до 1956 року в степових та лісостепових регіонах повинно бути посаджено вісім величезних лісових смуг, щоб перегородити дорогу палючим суховіям, поліпшити зрошення і змінити клімат. Уздовж басейнів Дона, Дніпра, Волги та Уралу дійсно посадили ліси, побудували безліч нових водосховищ... Однак після 1953 року програму було призупинено, а з 1984 року лісосмуги почали поступово вирубувати. Численні водойми і ставки запустіли... У підсумку, з 1984-го до 2004 року обсяг постачання водою сільського господарства в регіоні скоротився в 3,4 разу... А незабаром ми, судячи з усього, просто змушені будемо відібрати воду із Дніпра у Незалежної, оскільки її реально не вистачає для російських потреб...» До пропаганди війни долучилася навіть колись солідна «Независимая газета», яка опублікувала статтю відомого пропагандиста російсько-турецьких воєн Олександра Широкорада: «Київ позбавив Крим води із Дніпра, але Москва може осушити сам Дніпро».

Шкірка не варта вичинки... Новини про те, що Кремль нібито «може позбавити Україну дніпровської води» за допомогою «перекриття його приток», поширили багато російських ЗМІ, яких тут рекламувати не будемо. Сайт StopFake всі їх спростовує: «Перекрити» Десну, яка впадає у Дніпро, наче водопровідний кран, у Росії не вийде: для цього необхідні мільйони доларів і роки роботи. Проте якщо Кремль все ж таки зважиться на таку ресурсовитратну роботу і «перекриє» Десну, Україна позбудеться всього 6% від загального обсягу

води в Дніпрі. Стік води Дніпра — основного джерела водопостачання України — формується сотнями річок, у тому числі й Десною (ліва притока Дніпра). Однак просто так взяти й «перекрити» Десну, яка бере витік на території Росії, у Кремля не вийде. Вивільнену воду необхідно буде або перекидати в інший річковий басейн, або ж «збирати» у водосховищах, а для створення подібної інфраструктури необхідні мільйони доларів і роки роботи, пояснює в коментарі StopFake Костянтин ДАНЬКО, кандидат географічних наук, завідувач лабораторії оцінки та управління ризиками затоплень УкрГМІ ГСЧС України і НАН України. «Для того, щоб зрозуміти, чи можливо «перекрити» річку, чи ні, потрібно розуміти, що стік річки при цьому припинятися не буде: річка як текла, так вона і буде текти. Відповідно, її воду потрібно буде або десь акумулювати, або кудись перекидати. Якщо говорити про акумуляцію стоку, тоді виникне потреба у створенні водосховищ, наприклад такого плану, як шість водосховищ на Дніпрі. На Десні подібних споруд немає — в цьому аспекті це незаймана річка. Якщо ж говорити про перекидання стоку в інший річковий басейн, то тут сусідній державі доведеться перекидати масив води, долаючи всі труднощі рельєфу... Говорячи про кількісні показники, якщо раптом Росія дійсно візьметься реалізовувати цей план, то потрібно зважати на те, що весь стік Десни становить близько 25% стоку Дніпра. Стік води Дніпра — це близько 42 кубічних кілометрів води на рік. Із цього обсягу стік Десни — близько десяти кубокілометрів води на рік. Безпосередньо на території Росії із цих десяти кубокілометрів води на рік формується приблизно 2,4 кубокілометра... Велика частина стоку води Десни формується на території України із великих річок Сейм та Остер. Таким чином, лише чверть стоку Десни формується на території Росії. Якщо взяти цей обсяг і перерозподілити на увесь обсяг стоку Дніпра, то вийде, що вони можуть позбавити нас менше 6% стоку», — резюмував Костянтин Данько. Шкірка не варта вичинки. Проте слід мати на увазі, що в політичних проєктах економічні міркування Росія ніколи не брала до уваги — агресорові завжди важливіше було за будь-яких затрат завдати Україні найбільшої шкоди, тому розраховувати на те, що Росія зупиниться, не варто. Автор: Микола СЕМЕНА Джерело: День (https://day.kyiv.ua/ uk/article/podrobyci/chy-mozhe-rosiyavkrasty-ukrayinski-dnipro-i-desnu)

З США пропонують вислати 300 російських дипломатів З ініціативою «зрівняти» дипломатичний корпус виступили сенатори обох партій Група сенаторів США, що представляють обидві партії, виступила із заявою до президента США Джо Байдена. Вони вимагають вжити заходів для збільшення кількості дипломатів в Москві. А якщо Москва не піде на поступки, то вислати зі Штатів 300 співробітників посольства РФ. Про це повідомляє РБК-Україна. Ініціатором заяви виступив республіканець Марко Рубіо. Він та інші члени верхньої палати Конгресу США, в тому числі демократи Марк Уорнер і Роберт Менендес, а також республіканець Дмім Ріш — звернулися із закликом до Байдена вжити «негайних заходів», стосовно розширення посольства Штатів в Москві. Згідно із їх пропозицією, якщо Російська Федерація відмовиться співпрацювати — необхідно вислати з території США 300 російських дипломатів. Сенатори переконані в тому, що різниця в дипломатичному представництві обох країни неприйнятна. Раніше повідомлялося, що Росія офіційно назвала Сполучені Штати і Чеську Республіку »недружніми державами« на тлі найбільшої за останні роки кризи у відносинах між Москвою і Вашингтоном. Джерело: Дзеркало Тижня (https://zn.ua/ukr/WORLD/z-ssha-proponujut-vislati300-rosijskikh-diplomativ.html)

Російські найманці здійснювали військові злочини в Лівії – доповідь ООН Найманці з ПВК Вагнера розстрілювали полонених Всі сторони збройного конфлікту в Лівії, в тому числі російські найманці, під час своєї участі в конфлікті допустили численні порушення прав людини. Деякі з них можуть кваліфікуватися як військові злочини або злочини проти людяності. Про це свідчить звіт незалежної місії, що була направлена до Лівії під егідою ради ООН з прав людини, повідомляє »Радіо Свобода«. Доповідь місії була представлена у Женеві. У доповіді є також список осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за скоєні злочини. Однак він поки залишається засекреченим. У представленій доповіді стверджується, що російські найманці з так званої ПВК Вагнера, які підтримували одну зі сторін лівійського конфлікту, судячи з усього, здійснювали військові злочини, зокрема розстрілювали полонених. Також найманці встановлювали міни, на яких згодом підривалися мирні жителі. Інформація про мінні поля перебувала на планшеті, ймовірно, забутому при відступі бійцями ПВК, про що раніше повідомляла британська преса. У таких злочинах, як тортури полонених і вбивства мирних жителів, за даними розслідувачів, винні як Лівійська національна армія генерала Халіфи Хафтара, на стороні якої воювали росіяни, так і загони міжнародно визнаного уряду в Тріполі. У квітні Лівія звинуватила групу Вагнера в застосуванні хімічної зброї. Російська приватна військова компанія »Вагнер« відома участю своїх найманців у бойових діях на території Сирії, України, а також Лівії та інших африканських країн. Крім того, відомо про причетність ПВК до незаконної анексії Криму та підтримку сепаратистських угруповань на сході України. Раніше повідомлялося, що в планшеті бойовика ПВК Вагнера знайшли докази злочинів російських найманців в Лівії. Документи, виявлені на пристрої, свідчать про те, що найманців підтримують на високому державному рівні. Джерело: Дзеркало Тижня (https://zn.ua/ukr/WORLD/rosijski-najmantsizdijsnjuvali-vijskovi-zlochini-v-liviji-dopovid-oon.html)

ОСВІТА

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

Що ховається за міжнародними рейтингами університетів, і кому в Україні «програли» флагмани нашої вищої освіти Про неочікувані результати престижного міжнародного рейтингу Тimes Higher Education

езультати престижного міжнародного рейтингу від провідної британської газети Times – Тimes Higher Education (далі – THE) зчинили галас в українському академічному середовищі. І не лише тому, що наші виші знову не потрапили до топ-200. Сюрпризом стало найвище місце Сумського державного університету, який обігнав і КНУ ім. Шевченка, і Львівську політехніку, і ХНУРЕ, Харківський і Київський політехи, ХНУ ім. Каразіна, ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Таємною зброєю, що допомогла сумчанам вирватися вперед, стали бали, отримані за цитування. Схожа ситуація, коли рейтинги підстрибують угору завдяки цитуванню, спостерігається не лише в Україні. Так, університети з Гани, В’єтнаму, Палестини, Єгипту обігнали за цим показником у міжнародному рейтингу Оксфорд. Серед російських вишів Донський державний технологічний університет обскакав МДУ, РЕУ ім. Плеханова, і МФТІ, чиї науковці працюють у міжнародних колабораціях і мають авторитет. Ці феномени ще чекають ретельного вивчення та дослідження, але прибічники конспірологічних теорій підозрюють, що підняти показники цитування допомагає «самоцитування» (коли працівники одного вишу цитують один одного, особливо в наукових збірниках до конференцій), розміщення публікацій у невимогливих, але індексованих збірниках до конференцій та аналогічних журналах. Достеменно сказати, що вплинуло на рейтингування українських вишів, зараз неможливо, оскільки, на жаль, сайт THE не дає достатньої інформації щодо походження високих цитувань. Але це привід поміркувати над тим, навіщо потрібні рейтинги і наскільки вони відбивають реальну картину. Мушу чесно визнати, що я як математик дуже не люблю різних рейтингів — у тому числі рейтингів університетів. Рейтинги не можуть бути об’єктивними, бо вони залежать від побажань упорядників. Добором параметрів і коефіцієнтів можна зробити хороші місця в рейтингу кому завгодно. Звісно, щоб забезпечити довіру людей, котрі ніколи не вивчали лінійної алгебри, на перших місцях мають бути ті, хто і без рейтингу вважається лідером. Хто ж повірить світовому рейтингу університетів, у якому на перших позиціях значитиметься невідомий заклад без наукових здобутків? Зробити такий рейтинг неважко (беремо за параметри, наприклад, кількість переможців місцевих конкурсів молодих вчених чи академіків різних академій, — завжди можна знайти здобутки й використати їх із високими коефіцієнтами як пріоритетні для нашого світового рейтингу). Я тут спеціально наводжу абсурдні приклади, але з певним досвідом можна створити і майже легітимну картину. Трішки складніше зробити рейтинг, у якому на перших місцях будуть відомі лідери, а десь на десятому чи на тридцять п’ятому — нікому не відомий учасник. Тут уже треба

добирати якісь аналогічні параметри до наявних у провідних університетів або суму параметрів (наприклад, суму кількостей нобелівських лауреатів і переможців обласного конкурсу молодих науковців). Відомі світові рейтинги університетів хочуть довіри серйозних експертів до своїх результатів і тому беруть у різних комбінаціях параметри, які вважаються визначальними для репутації: кількість публікацій в індексованих журналах, відсоток іноземних студентів (бо іноземні студенти хочуть здобувати освіту в закладах із високою репутацією), оцінки експертів та провідних світових компаній-роботодавців. Рейтинг враховує кілька показників діяльності університетів. За викладанням і дослідженнями очікувано лідирують відомі Оксфорд—Кембридж— Гарвард—Калтех—Стенфорд. А ось за іншими показниками рейтинг містить багато сюрпризів. Спробуємо розібратись у суті цих показників. Методика в рейтингу наведена, і є примітка, що показники детально відкалібровані (тобто в перших рядах таки мають бути топ-університети). Спробуємо проаналізувати, за рахунок чого виграв СумДУ. Він дуже переважає інші українські університети за показником цитувань — аж 79,9 бала, тоді як у наступної після нього за цим показником Львівської політехніки 69,9 і майже вдесятеро нижчий показник — 8,3 — у КНУТШ. З цитуваннями виходить дивна історія: перших номерів у рейтингу за цим показником ви ніколи не вгадаєте — це Університет Кейп Кост з Гани, Університет Дюй Тан з В’єтнаму і ще 9 не дуже провідних університетів із відносно слабкими результатами щодо викладання та досліджень, за якими йде Стенфорд із 99,9. Найпростіший спосіб досягти таких показників — проводити багато конференцій із публікацією праць в індексованих збірниках із малоцитованих галузей, де швидша й лояльніша процедура рецензування, ніж у провідних журналах, і дешевше, ніж у журналах зі слабкими вимогами, та добре цитувати себе й колег. Я не досліджувала конкретних підходів українських університетів, знаю тільки про популярність індексованих збірників праць конференцій. З рейтингу автоматично виключаються університети з малою кількістю публікацій в індексованих журналах, ті, які не навчають бакалаврів, та ті, в яких понад 80% обсягу досліджень проводиться тільки в одній із 11 галузей, що розглядаються в рейтингу. А ось за показником «викладання», який теж входить до загального рейтингу і додає 30% рейтингового бала, на першому місці серед українських університетів КНУ ім. Шевченка — 23,4. В інших наших університетів ці показники приблизно рівні — від 21,7 до 20,0 у Львівської політехніки (21,0 у СДУ). Для порівняння: у перших цього року Гарварду з Калтехом рівень викладання — 94,5 та 93,6, цитування — 99,2 та 97,8 (наче й не набагато більше, ніж у СДУ), дохід від співпраці з індустрією — 48,9 та 90,4, міжнародні зв’язки — 79,8 та 83.8.

Показник «викладання» підраховується так: 15% бала визначається експертним опитуванням щодо репутації; співвідношення кількості аспірантів і бакалаврів дає 2,25% бала, відношення присуджених докторських ступенів до загальної кількості академічного персоналу університету — 6%, інституційний дохід — 2,25%. Упорядники методики вважають, що висока частка студентів, які навчаються після отримання ступеня бакалавра (магістратура й аспірантура), має означати високий рівень викладання — що робить університет привабливим для таких студентів. Цей показник нормалізується з урахуванням галузей, у яких університет готує студентів. Дохід університету коригується за кількістю академічного персоналу (викладачів та дослідників) і паритетом купівельної спроможності країни. Вважається, що це добре репрезентує інфраструктуру, яка доступна для викладачів і студентів. Високі результати за цими показниками не дуже досяжні для українських університетів, навіть із нормуванням за купівельною спроможністю, і навіть в умовах, коли ніяк не враховується майже повна відсутність у наших ЗВО сучасного обладнання та нової світової літератури. Ще 30% рейтингового бала визначаються показниками досліджень: 18% — за результатами опитування, 6% — за доходом від досліджень, 6% — продуктивність досліджень, тобто кількість публікацій у виданнях, які індексуються базою даних SCOPUS, на одного академічного працівника, з урахуванням галузей досліджень. До речі, показник цитування так само нормалізується за галузями досліджень і за країнами. Тобто якщо науковців певної країни загалом цитують дуже мало, наявна кількість цитувань, відповідно, збільшується. Показники для традиційно високоцитованих галузей (наприклад, для генетики) зменшуються, для низькоцитованих (наприклад, математики) збільшуються — але в опублікованій методиці є лише опис загального принципу, без докладних розрахунків. Таким чином, високий показник цитувань може бути забезпечений великою кількістю цитувань у малоцитованих галузях та в малоцитованій країні. Якість цитувань і журналів не враховується, самоцитування та перехресні цитування не виключаються. Міжнародні зв’язки дають 7,5% рейтингового бала. У цьому показнику 2,5% важить частка іноземних студентів. Небагато, але в умовах, коли наші університети приблизно рівні за дослідженнями та викладанням, показник іноземних студентів допомагає вирватися вперед. Отже, серед українських університетів тут незаперечно виграють ті, котрі мають найпопулярніші серед іноземців медичні факультети. Проте стандартні параметри, які позитивно характеризують провідні університети світу, можуть мати зовсім інакше трактування в контексті менш провідних. Високий відсоток іноземних студентів в українських університетах означає не зовсім те саме, що в умовному Стенфорді. Це ж не секрет, що більшість іноземців приїхали

до нас вивчати медицину тому, що не змогли скласти відповідних іспитів у своїх країнах. І тому, що їх привабили низька ціна освіти й мешкання у країні, можливість отримати диплом не дуже навчаючись та відсутність будьяких вимог до вступу. Міжнародні зв’язки у СДУ — 53,1, в наступного за цим показником ХНУ — 46,0 і 31,3 — у КНУТШ. Дохід від співпраці з промисловістю у СДУ — 40,7, у наступного за ним за цим показником НТУ ХПІ — 36,1, не набагато менше. Ще 2,5% дає міжнародний персонал (практично немає в усіх наших вишах) та 2,5% — міжнародне співробітництво (це частка публікацій університету, бодай один співавтор яких — іноземець; тут теж корисні зв’язки та медичний факультет, де співавторство часто є результатом надання первинних даних). Дохід від співпраці з індустрією дає невеликий внесок — усього 2,5%, і також нормується відповідно до кількості академічного персоналу та паритету купівельної спроможності. Таким чином, рецепт відносно добрих результатів для українських університетів — мати медичний факультет із іноземними студентами, практично рівні з іншими показники викладання та досліджень і відносно високі показники цитувань. Чи варто українським університетам турбуватися про рейтинги? На мій погляд, ні. Показники, завдяки яким реально просунутись у рейтингу, не мають значення для якості навчання та досліджень. Вимагати від викладачів будь-яку статтю, аби в індексованому виданні, — шлях до профанації, шкоду від якої неможливо перекрити рейтингами, і ці ігри рано чи пізно будуть враховувати упорядники. Варто розвивати якісні дослідження, підвищувати вимоги до абітурієнтів і студентів, якість навчання та доступ до найновішої наукової інформації. Не варто надавати рейтингам університетів завеликого значення. Поки що я не бачу для них можливостей потрапити бодай у топ300, а місця після 500, і тим більше після 1000, які вони посідають зараз, не є підставою для оцінки провідних університетів. Чимало заходів, спрямованих на вдосконалення навчального процесу та досліджень, призведуть до значного погіршення рейтингових показників — наприклад, повне скасування вимог до викладачів публікувати хай слабкі статті, аби в індексованому виданні, вимог штучно накручувати цитування чи запровадження належних вимог до стартового рівня іноземних студентів. Але я б вважала пріоритетом забезпечувати саме якість — навіть на шкоду й так мало релевантним рейтингам. Усі ці місця в них для українських ЗВО не варті взагалі нічого, а прагнути треба до справжнього розвитку та змін, наскільки це можливо. Автор: Ірина Єгорченко Джерело: Дзеркало Тижня (https://zn.ua/ukr/EDUCATION/shchoprikhovujetsja-za-mizhnarodnimi-rejtinhamiuniversitetiv-i-komu-v-ukrajini-prohrali-flahmaninashoji-vishchoji-osviti.html)

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

МІЖНАРОДНІ НОВИНИ

Німеччина готується «розкуркулювати» буржуазію Н

імці пішли в рознос! На місцевому референдумі в Берліні народ проголосував за націоналізацію житла. Ідея в тому, щоб відібрати квартири у великих власників, тобто у тих, хто володіє як мінімум трьома тисячами квартир. Днями, в неділю, в Німеччині були вибори, і на них берлінцям запропонували взяти участь ще ось в такому референдумі. Вибори, до речі, вийшли бруднуватими. Голова виборчкому Берліна навіть подала у відставку через хаос на ділянках. Але сумніватися в підсумках виборів заборонено - Ютуб, наприклад, пообіцяв безжально банити ЗМІ і блогерів, які розкривають виборчі фальсифікації. Ми з вами обговорювали це раніше. Тепер німецькі політики дружно кричать про «свободу преси». Так ось, повертаючись до квартир. Соціалісти влаштували в Берліні офіційний референдум про націоналізацію житла. Мова йде про 240 тисяч квартир, тобто про 15% ринку орендованих квартир в місті. За оцінками влади, на викуп доведеться витратити 30-35 млрд євро. Істотна сума, але ліваки не були б ліваками, якби не запропонували свій улюблений трюк - заплатити власникам квартир тільки третину ціни, причому заплатити не живими грошима, а талонами, за якими ті 40 років зможуть отримувати невелику частку доходів від оренди. Ідея погана відразу на багатьох рівнях. По-перше, високі ціни на квартири викликані дефіцитом житла в Берліні. Німці живуть у розвиненій капіталістичній країні і вони звикли до певного метражу - грубо кажучи, їм потрібна велика однокімнатна квартира на холостяка і нормальних розмірів трійка на сім'ю з дитиною. Оскільки жителів в Берліні багато, а квартир не так багато, ціни на оренду високі. Проблем додає і іпотечний міхур: позикові гроші в Німеччині злочинно дешеві, через це ціни на квартири сильно виросли. Вартість нерухомості побічно впливає і на вартість оренди. Націоналізація квартир не збільшить їх кількість. Квартир залишиться рівно стільки, скільки й було, просто вони змінять власника. І якщо новий власник прийме рішення знизити ціни нижче ринкових, то берлінці просто зіткнуться з чорним ринком і з дефіцитом. Їм доведеться платити хабарі, щоб зняти житло за державною ціною, при цьому порядні люди, як зазвичай це і буває при соціалізмі, залишаться на бобах. Друга проблема - сам факт націоналізації. Навіть якщо націоналізація пройде без прямого грабежу, який пропонують соціалісти, навіть якщо квартири викуплять за ринковою ціною, будівничі компанії все одно повстануть. Немає сенсу вкладати в будівництво житла, якщо тобі забороняють на ньому заробляти. Власники побіжать з Берліна, викинувши на продаж відразу безліч квартир. Покинуті квартири будуть продаватися зі знижкою, тому нові квартири ніхто не буде купувати. Немає сенсу брати новобуд, коли на вторинному ринку можна купити той же метраж за значно менші гроші.

Таким чином, до того ж до чорного ринку і дефіциту соціалісти додадуть крах будівельної галузі та зупинку будівництва нового житла. Ми спостерігали подібне після 1917 року в СРСР - після великого грабежу масове будівництво зупинилося. В результаті держава зуміла вручну перезапустити систему, проте на це пішли довгі 40 років. Протягом цього часу житлові умови радянських громадян погіршувалися і погіршувалися - повернутися до дореволюційного рівня вдалося тільки при Хрущові. Поки що не зрозуміло, що буде з результатом референдуму - лівакам потрібна потужна підтримка в сенаті, щоб проштовхнути свій закон. Самі по собі результати референдуму не є обов'язковими до виконання, так що адекватні політики спробують думку інфантильних голосуючих проігнорувати. В цілому можна сказати, що перспектива прийняття відповідного закону сенатом Берліна повністю залежить від складу нового уряду цієї федеральної землі ФРН. СДПН, Християнсько-демократичний союз (ХДС), Вільна демократична партія (ВДП) і правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" (АДН) виступають проти експропріації. Ліві партії - беззастережно "за", а "зелені" вважають цю міру "останнім з допустимих кроків". При цьому одними тільки квартирами справа не обмежується - зараз в Німеччині ведуться активні розмови про введення заборонного податку на майно. І тут раптом недавно три - цілих три штуки! - партії запропонували повернути цей податок. Зелені запропонували податок в 1% річних на майно вартістю від 2 млн євро з фізособи, від 5 млн євро - з юрособи; Соціал-демократи підтримали, проте поки не висловили конкретних побажань до цифр і критеріям; і, звичайно, комуністи - ті взагалі захотіли ввести податок на майно вартістю від 1 млн євро в розмірі (увага !!!) 5% річних. Уявіть, ви живете в квартирі вартістю в 500 тисяч доларів. Також у вас є автомобіль, рахунки в банках та інша власність, все разом ще на 100 тисяч. Якщо вам “влупити” податок в 5%, ви будете платити по 2500 доларів на місяць - додатково до всіх інших ваших витрат. У цій ситуації логічним рішенням буде продати квартиру, гроші пропити і прогуляти, а зекономлені 2500 доларів витратити на оренду точно такої ж квартири, тільки чужої. Як сказано в одному зі сценаріїв майбутнього західних ідеологів, «мені нічого не належить, у мене немає приватного життя, і життя ніколи не було кращим».

У забезпечених людей ситуація ще гірша, для них новий податок стане справжнісіньким розкуркуленням. Європейський інвестор не отримує надійного доходу в 5% річних, економіка просто не дозволяє йому стільки заробляти. Відсотки за облігаціями навіть не покривають інфляцію, а акції настільки “перегріті”, що мало чим відрізняються від прямокутників на сукні в казино. Також не вся власність інвестора приносить дохід - наприклад, він не отримує доходу зі свого житла, своєї колекції картин, своєї купи золота в сейфі і так далі. Уявіть, забезпечений німець все життя працював сантехніком і збирав, тепер у нього є невеликий статок в 2 млн євро. З цих грошей він отримує дохід в 2,5% річних, тобто 50 тисяч євро на рік. Не так багато для Німеччини, але цілком вистачає на життя. Тепер припустимо, що комуністи проштовхують свій закон, після чого нашого сантехніка визнають брудним буржуєм і обкладають податком у 5% на рік. Тепер бідолаха змушений, навпаки, втрачати по 50 тисяч євро в рік - додатково до всіх своїх іншим своїх витрат. Такий податок дає людям чіткий сигнал: краще бути бідним, ніж багатим. Держава хоче, щоб ми нічим не володіли й не робили ніяких накопичень, а якщо ми таки почнемо збирати, держава просто відбиратиме у нас все накопичене. Далі суспільство ділиться на дві нерівні частини. Найактивніші тікають з країни. По можливості, прихопивши з собою свої капітали, але, якщо не виходить, то як завгодно - «тушкою, опудалом», аби виїхати. Решта розслабляються і починають жити одним днем. Немає сенсу напружуватися, коли все «зайве» відбирають соціалісти, а ледарів держава ситно годує за рахунок тих, хто все ж викладається на роботі. Економіка валиться, рівень життя падає. У підсумку, якщо тільки не починається якоїсь великої війни, комуністів виганяють із влади, щоб повернутися до нормального капіталізму. Сто років тому один німець вже говорив, що в Німеччині слід встановити диктатуру соціалістичної ідеї, називав гроші прокляттям людства, обурювався буржуазією і аморальним розподілом капіталу при капіталізмі ... Я сподівався, що Німеччина добре вивчила гіркий урок, і не повернеться вже до риторики тієї епохи. Підсумки референдуму показують, що я помилявся. Тепер я буду стежити за темпами відродження європейської армії з великою тривогою. Джерело: https://kontinentusa.com/germaniyagotovitsya-raskulachivat-svou-burguaziu/ Переклад українською, “Час і Події”

31 Посли ЄС дійшли згоди щодо гарантії членства для Західних Балкан - ЗМІ Лідери країн ЄС зможуть підтвердити гарантії майбутнього членства для шести балканських країн на саміті, який цієї середи відбудеться у Словенії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на високого посадовця ЄС. Зазначається, що після декількох тижнів обговорень тексту майбутньої декларації саміту лідерів країн Євросоюзу та Балкан посли ЄС досягли домовленості »підтвердити... свою одностайну підтримку європейської перспективи«. Держави ЄС відмовлялися оприлюднювати свої позиції щодо переговорів на саміті, однак Словенія, яка головує в Євросоюзі, прагнула включити до декларації зобов’язання щодо прийняття шести балканських держав до 2030 року. І це було ухвалено, згідно з проектом декларації, який має у своєму розпорядженні Reuters. Попри це євроспільнота все ще не має одностайності стосовно подальшого розширення. Багаті країни ЄС побоюються повторення прискореного приєднання Румунії та Болгарії у 2007 році, а також напливу східноєвропейських робітників до Британії, що значною мірою відвернуло жителів цієї країни від ЄС. Як повідомлялося, у ЗМІ з'явилася інформація з посиланням на дипломатичні джерела, що з огляду на внутрішні суперечності ЄС більше не може гарантувати майбутнє членство для країн Західних Балкан - Сербії, Косова, Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії. Джерело: Укрінформ (https://www.ukrinform. ua/rubric-world/3327116)

Китай відправив 56 військових літаків в зону протиповітряної оборони Тайваню Тайвань закликав Пекін припинити безвідповідальні провокаційні дії після того, як 4 жовтня 56 китайських військових літаків перетнули його зону протиповітряної оборони під час чергового вторгнення. Як зазначається, Міністерство оборони Тайваню заявило, що воно підняло літак для передачі попереджень після того, як 36 винищувачів, 12 бомбардувальників H-6 і чотири інших літаки увійшли в його південно-західну розпізнавальну зону протиповітряної оборони. Ще чотири винищувачі увійшли в зону з нічним вильотом, внаслідок цього загальна кількість літаків становила 56. Тайвань звинуватив Пекін у «серйозному порушенні статус-кво миру та стабільності в Тайванській протоці». Китай своєю чергою звинуватив США в посиленні заворушень проти Тайваню. ППО - це не те ж саме, що територіальний повітряний простір Тайваню, але він охоплює набагато більшу територію, яка частково збігається з частиною власної зони ППО Китаю та охоплює частину материка, пише видання. Як повідомляв Укрінформ, Сполучені Штати закликали владу Китаю припинити провокаційні військові дії біля узбережжя Тайваню. За останні три дні військові Тайваню повідомили, що ВПС Китаю здійснили в цю зону численні вильоти. Зокрема, 2 жовтня було зафіксовано 39 літаків.

Уряд Панами попереджає про десятки тисяч мігрантів, які прибувають на кордон

іністр закордонних справ Панами в середу попередила, що близько 60 000 мігрантів, багато з яких мають гаїтянське походження, в даний момент прямують через Панаму до кордону США і Мексики, що обіцяє адміністрації Байдена наступну хвилю міграційної кризи.

Еріка Муінес заявила в інтерв'ю Axios, що її уряд попереджав Білий дім про недавню хвилю мігрантів, кульмінацією якої стало те, що більш ніж 15000 людей зібралися під мостом в ДельРіо, штат Техас, і очікували, що їх забере прикордонна влада. «Ми зв'язалися з усіма державними службами, щоб сказати:« Будь ласка, давайте звернемо на це увагу», - сказав Муінес і закликала Вашингтон координувати свої дії з іншими країнами в цьому регіоні, щоб разом реалізовувати план вирішення проблеми. «Ми всі повинні зіграти свою роль в цьому питанні, і регіональний підхід - правильний підхід. Панама не може вирішити цю проблему самотужки», - сказала вона. У Вашингтоні Муінес зустрічалася з членами Конгресу, а також з міністром внутрішньої безпеки Алехандро Майоркасом. Сенатор Тед Круз, повідомив Fox News в середу, що Муінес розповіла, що в її країні «більше 80 000 гаїтянських мігрантів, які перетинають кордон з Південної Америки через Панаму і прямують до Сполучених Штатів». «Все це відбувається через те, що Джо Байден і Камала Харріс відмовляються забезпечувати дотримання закону і, по суті, сказали, що дозволять залишитися будь-кому, хто хоче приїхати в Америку, дадуть документи і пільги, що призведе до кризи суспільної охорони здоров'я і до гуманітарної кризи», - додав Круз. Axios, цитуючи оцінки уряду Панами, повідомляє, що тільки в цьому місяці через небезпечні джунглі регіону Дарієн-Геп очікується близько 27000 мігрантів більше, ніж за весь 2019 рік. «Давайте визнаємо, що всі вони прямують в США», - сказала Муінес. Більшість мігрантів покинули Гаїті після руйнівного землетрусу

ЧАС І ПОДІЇ

У ФОКУСІ – АМЕРИКА

2010 року в пошуках економічних можливостей в Південній Америці. У міру того, як кількість робочих місць зменшувалася, їх надії на краще життя зосередилися на США. Муінес сказала Axios, що Панама ввела систему квот на мігрантів в партнерстві з двома своїми найближчими сусідами, Колумбією і Коста-Рікою. Однак, додала вона, іншим країнам Південної Америки необхідно створити аналогічні системи, щоб кількість мігрантів було керованим. Раніше на цьому тижні Майоркас повідомив, що справи 13 000 гаїтянських мігрантів з останньої хвилі будуть розглянуті імміграційним судом, 10 000 були відпущені на території США. За даними Міністерства внутрішньої безпеки (DHS), ще 8000 чоловік «добровільно» повернулися в Мексику, в той час як ще

4000 знаходилися в процесі висилки або депортації. Ще близько 4000 чоловік були відправлені назад в Гаїті серією депортаційних рейсів. Відомо, що президент Байден передав відповідальність за рішення прикордонної кризи віце-президенту Камалі Харріс, яка на початку червня вирушила в широко розрекламовану поїздку в Мексику і Гватемалу, намагаючись усунути «кореневі причини» нелегальної імміграції. Минулого тижня член Палати представників Генрі Куельяр (штат Техас) заявив, що тур Харріс нічим не допоміг вирішити проблему. Автор: Samuel Chamberlain Джерело: https://nypost.com/2021/09/30/ panamas-erika-mouyneswarns-for-biggerhaitian-migrant-surge-headed-for-u-s-border/ Переклад українською, «Час і Події»

Від редакції: Ці прийшлі бідолахи мріють про роботу? Яку роботу може запропонувати цивілізована країна малограмотним людям, які можуть тільки копати лопатою землю? До того ж, влаштувавшись на отримання соціальної допомоги, вони про роботу швидко перестають “мріяти”. Наприклад, Каліфорнія “лопається” від безробітних, бродяг і нелегалів, а прибиральницю знайти неможливо, а якщо хтось погоджується, то тільки за професорську зарплату і ставлячи масу умов (типу, люстри вона мити не буде, вікна вона мити не буде, більше 4 -годин на одному місці працювати не буде, їй ніколи і т.д.). Ми вже не говоримо про купу болячок, крім ковіду, які ці люди несуть у своїй крові. Те, що робить наш уряд, не просто порушення Закону, це злочин перед своїм народом. А чим займається Головний прокурор і Верховний Суд? Вони просто є спільниками. Як це вдається Байдену? Перед демократами просто доводиться знімати капелюха! Талановиті хлопці! На відміну від Трампа, на накази якого всі чхати хотіли.

#40 I 10.6.2021

Алехандро Майоркас:

1 з 5 перетинає кордон США вже будучи хворим Секретар Міністерства внутрішньої безпеки (DHS) Алехандро Майоркас каже, що кожен п'ятий іммігрант, що перетинає кордон США і Мексики, вже є хворим. Під час виступу в Джорджтаунському університеті на цьому тижні Майоркас розповів про те, в якому ступені федеральні імміграційні служби стикаються з хворими, які перетинають кордон, мігрантами, тобто такими, що є переносниками вірусів і хвороб. «Ми стикаємося з групою людей, у яких в цілому рівень захворюваності становить приблизно 20 відсотків», - сказав Майоркас, повідомляє Daily Mail. «Ми говоримо про 7000 або 7500 осіб, з якими щодня стикаються на кордоні. І система не призначена для роботи в умовах Covid, де потрібно ізоляція», - продовжив Майоркас. Коментарі з'явилися після того, як прес-секретар Білого дому Джен Дженніфер Псакі виступила на захист введення доказів вимог вакцинації для американських громадян, в той час як перетинаючим кордон нелегалам дозволено порушувати такі правила. «Вони не збираються залишатися тут надовго. Я не думаю, що це одне і те ж. Це не одне й те саме», - сказала Дженніфер Псакі. Кілька днів по тому Майоркас визнав, що DHS не перевірило приблизно 13000 гаїтянських мігрантів на кордоні на наявність ко-

ронавируса, перш ніж впустити їх всередину США. На початку серпня високопоставлені чиновники DHS визнали, що федеральні імміграційні чиновники спостерігають «істотно високі показники» зараження коронавірусом серед осіб, які перетинають кордон. Сприяння адміністрації Байдена в доставці хворих іноземних громадян в США - це не тільки політика на кордоні США і Мексики. Центри з контролю і профілактики захворювань (CDC) попереджають, що масове переселення в США афганців також вже викликало серйозні проблеми для громадської охорони здоров'я. У цьому місяці представники CDC підтвердили, що афганці, привезені в США адміністрацією Байдена, спровокували спалах кору, вітряної віспи, епідемічного паротиту, туберкульозу, малярії, лейшманіозу, гепатиту А і коронавірусу. Автор: John Binder, Джерело: https://www.breitbart.com/politics/2021/09/29/ mayorkas-1-in-5-border-crossers-arrive-to-u-s-sick-withillnesses/ Переклад українською, «Час і Події»

Forbes оновив рейтинг найбагатших американців. Трамп випав зі списку У списку 44 нових прізвища. Американський журнал Forbes оновив свій рейтинг найбагатших американців, куди увійшли 400 мільярдерів. Вчетверте поспіль перше місце в списку зайняв Джефф Безос. Його статки Forbes оцінив в 201 мільярд доларів. У список найбагатших американців вперше за 25 років не потрапив колишній президент США Дональд Трамп. Йому не вистачило 400 мільйонів доларів. Сукупний власний капітал першої двадцятки рейтингу більше, ніж

ВВП Канади - 1,8 трильйона доларів. За рік сукупний статок першої двадцятки рейтингу мільярдерів-американців збільшилася на 500 мільярдів доларів. Статки усіх мільярдерів зі списку в порівнянні з минулим роком зросла на 40% - з 3,2 трильйона доларів до 4,5 трлн. Майже всі мільярдери виявилися багатшими, ніж роком раніше. Друге місце в Ілона Маска. Статки засновника Tesla та SpaceX оцінили в 190,5 млрд доларів. Засновник Facebook Марк Цукерберг третій з

134,5 млрд доларів. Четверте місце зайняв Білл Гейтс зі 134 млрд доларів. В першу двадцятку рейтингу потрапили два новачки: інвестор Леонард Блаватнік ($36,7 млрд). Він вивів на ринок Warner Music. Друге прізвище - Стівен Шварцман ($37,4 млрд), він співзасновник альтернативного інвестиційного гіганта Blackstone. З новачків, які увійшли до загального рейтингу, найбагатшим виявився підприємець Сем Банкман-Фрід, який займається криптовалюта ($22,5 млрд).

Серед сфер підприємці в IT-сфері займають 10 з 20 перших позицій. В першу двадцятку ввійшли три жінки: спадкоємиця Walmart Еліс Уолтон, колишня дружина Безоса Маккензі Скотт і вдова покійного Девіда Коха Джулія Кох. Всього в списку 282 людини, які заробили свої статки самостійно. Ще 61 учасник отримав його у спадок, а 57 осіб отримали спадщину і зіграли активну роль його примноженні. Джерело: Дзеркало Тижня (https://zn.ua/ukr/ WORLD/forbes-onoviv-rejtinh-najbahatshikhamerikantsiv-tramp-vipav-zi-spisku.html)

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021

У ФОКУСІ – АМЕРИКА

Том Коттон (Tom Cotton), сенатор із Арканзаса:

Потурання демократів злочинцям призвело до гігантського росту злочинності

ифри говорять самі за себе. Дебати повинні припинитися. Наша країна переживає найбільшу хвилю злочинів у своїй історії. Нові дані ФБР показують, що кількість вбивств в минулому році збільшилася на 29%, смертність від передозування наркотиками - на 30%, а кількість вбивств, пов'язаних з кримінальними розбірками, злетіла більш ніж на 55%. Описати таке кровопролиття словами неможливо, це найгірший показник в американській історії. Наркотики заповнили нашу країну, але вони не просто смертельно небезпечні - вони є найбільш смертоносними з тих, які коли-небудь продавалися в нашій країні. Вперше через наркотики і вбивства загинуло понад 100 тисяч американців. Кількість нападів в минулому році зросла на 12%, а злочинці скоїли на 75 тис. більше жорстоких злочинів, ніж в 2019 р. І хоча загальна кількість злочинів проти власності зменшилася, загальна вартість таких злочинів зросла майже на $ 2 млрд. Кількість підпалів зросла майже на 35%, що швидше за все пов'язано з минулорічними бунтами BLM, які були найбільш руйнівними в американській історії. У містах, де переважають демократи, кількість жорстоких злочинів перевищила середнє значення по країні. У минулому році в Чикаго кількість вбивств зросла на 50%, в Нью-Йорку - на 44%, в Лос-Анджелесі - на 38%. Рівень убивств в Балтіморі став вищим, ніж в Сальвадорі і Гватемалі, - країнах, жителі яких шукають притулку в інших регіонах

THE

GENESEE

через бандитизм і масові вбивства. Попередні оцінки показують загальне зменшення кількості поліцейських. Незважаючи на те, що ФБР зібрало дані з більш ніж 100 додаткових правоохоронних органів, поліцейських виявилося на тисячі менше порівняно з 2019 р. І це не дивно: 86% начальників поліцейських ділянок повідомляють про брак персоналу. У період з квітня 2020 по квітень 2021 року рівень найму в середніх за розміром поліцейських управліннях впав на 29%, а в великих - на 36%. Не менш тривожні і дані щодо кількості поліцейських, убитих злочинцями, яка збільшилася на 46% в порівнянні з цим же періодом 2019 р. Протягом багатьох місяців ЗМІ намагалися заперечувати і применшувати значення цієї катастрофи, тому що вони знають, що вина за все це лежить на мерах-демократах, «прогресивних» прокурорах і ліберальних губернаторах.

Навесні минулого року демократи були першими, хто вимагав звільнення 200 тис. ув'язнених під виглядом «протоколів про коронавірус». У числі цих ув'язнених - 18 відсотків злочинців, що містяться в державних в'язницях. Минулого літа демократи підтримали бунти проти поліції і дозволили злочинності охопити американські міста. «Прогресивні» прокурори в багатьох випадках відмовлялися висувати звинувачення проти мародерів, а потім скорочували види злочинів, за які вони готові були виносити покарання. В осінньо-зимовий період мери і губернатори вели безперервну кампанію за позбавлення поліції коштів і зброї, а також всіма способами намагалися зганьбити поліцейських, що природно призвело до масового відходу співробітників поліції на пенсію. Стараючись приховати різке зростання злочинності в минулому році, лібе-

ральні ЗМІ тепер намагаються применшити зростання злочинності в цьому році. Заголовок New York Times щодо найбільшого зростання вбивств в історії Америки, звучить так: «Кількість вбивств зросла майже на 30% в 2020 р, а в 2021 р вона росте більш повільними темпами». Ця прозора спроба прикрасити ситуацію, що погіршується, ображає всіх мислячих американців. Звичайно, кількість вбивств зростає більш повільними темпами - після найбільшого зростання в історії було б майже неможливо зростати швидше. Той факт, що вона залишається на стратосферному рівні, вже сам викликає тривогу. З 2016 року я попереджав, що політика пом'якшення кримінальних покарань, що проводиться демократичною партією, «загрожує поверненням до гірших днів 1990-х рр.». У минулому році рівень вбивств повернувся до рівня 1997 р. Очікується, що в цьому році він досягне рівня 90-х рр. Ця катастрофа, поряд із зневажливим ставленням до закону, триватиме до тих пір, поки ми не змінимо курс. Ми повинні покласти край незаконним звільненням з в'язниць, відкликати «прогресивних прокурорів» Джорджа Сороса і підтримати нашу поліцію. Поки ми цього не зробимо, ми не зможемо забезпечити безпеку нам самим і нашим дітям. Джерело: https://www.breitbart.com/ politics/2021/10/02/exclusive-sen-tom-cottondemocrats-criminal-leniency-policies-sparked-anundeniable-crime-wave/ Переклад українською “Час і Події”

ON SALE NOW AT THE GENESEE THEATRE! GENESEETHEATRE.COM • TICKETMASTER: 800-982-2787

THE SPOTLIGHT IS CLOSER THAN YOU THINK

THE STATE BALLET THEATRE OF UKRAINE Presents

SATURDAY, NOVEMBER 13 5:00 PM

THE GENESEE THEATRE • 203 NORTH GENESEE STREET, WAUKEGAN, IL

ЧАС І ПОДІЇ

БЕРЕГИНЯ

#40 I 10.6.2021

Замість піци та пасти – книші та ощипки

останні вихідні вересня у Карпатах, неподалік стародавньої фортеці Тустань, на дні «Карпатського моря» на хуторі Ровінь села Довге Східницької ОТГ, вдруге відбувся фестиваль «Майстерка бойківської кухні». Місцеві ґазди та ґаздині постаралися на славу і частували гостей стравами автентичної бойківської кухні — книшами, ощипками, колоченим горохом, мачанкою, чорними пирогами з картоплі і квашеної капусти зі шкварками. Були борщ і грибова юшка, бульбяний пиріг, сало, шпондер. А як смакував свіжоспечений духмяний хліб з домашнім маслом, зробленим у масничці на наших очах! Досі відчуваю смак пляцків, які куштувала із чаєм з карпатського різнотрав’я. Гості на майстер-класах могли ще й спробувати приготувати ці страви. Також були цікаві й пізнавальні лекції, ігри, конкурси, розваги. Не обійшлося без бойківських музик із запальною музикою. Корінний житель хутора Ровінь, історик, дослідник, громадський діяч Володимир Петриків провів екскурсію до «Карпатського моря». Гостей на свято запросила «Асоціація гірських провідників «Ровінь» у партнерстві зі Східницькою селищною радою у межах проєкту «Майстерка бойківської кухні», який реалізовують у межах програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму. Керівник «Асоціації гірських провідників «Ровінь» Іван Горбацьо розповів: — Людей цікавить тема, яку ми розвиваємо, — бойківська кухня. Тому що люди, подорожуючи, потребують їжі. Головне, щоб вони куштували наші книші, ощипки, бульбяники. На майбутнє хочемо більше досліджувати українську кухню. За сприяння Львівської ОДА підготували видання, де зібрано рецепти 70 страв бойківської кухні.

Їх господиня Стефа Антоняк наліпила аж 800 штук. Пироги зі житнього борошна розійшлися швидко, і всі просили добавки. Найсолодший стіл був у Марії Поточняк. Яких тільки пляцків вона не напекла — «П’яна вишня», сирник, маківник, медівник, вишиванка, а також новинку — «Люби мене, кохай мене». Частувала бульбяниками (дерунами) — найпопулярнішою стравою з картоплі, а також провела майстерклас з їх приготування Тетяна Панасюк. Надзвичайно смакували поживний і правдивий домашній хліб, випечений у печі, коровай, масло і чай — від Любові Кузик і її етнокомплексу «В дворі» зі сусіднього села Підгородців. Картоплю зі салом та грибами на вогні готувала господиня Леся Бойкевич. Додамо, що картопля була основною стравою бойків. Андрій Блавацький приготував правдиву грибну юшку, а тут її варять з білих грибів. Хутір Ровінь обрали для проведення фестивалю не випадково, а завдяки його мешканцям — наймолодшій сім’ї, яка залишилася на хуторі, — сім’ї Петриків, котрі роблять все, аби відродити цей, за їхніми словами, колись забутий Богом і людьми край. Керівниця фестивалю «Майстерка бойківської кухні» Люба Горбацьо оголосила переможницю. Її визначали гості відкритим голосуванням за допомогою спеціальних карток, які видавали при вході. Кожен свою картку віддав тій господині, страва якої посмакувала. Найбільше голосів отримала Лілія Петриків, яка приготувала автентичну бойківську страву — книш. Вона отримала у подарунок телятко — від фермерського сімейного господарства «Агротем». — Ми зробили фестиваль, щоб відродити нашу кухню, бо ці прості і смачні страви можна забути і переключитися на щось нове, модне. Хочемо, щоб ці страви вносили у меню місцеві ресторани, кафе, зелені садиби. Господині готували б для туристів, яких ми запрошуємо у регіон. Сподіваємось, вони відкриють для себе цікаву та багату історію краю: загадкове «Карпатське море», гору Небесної сотні, дізнаються про відомого українського художника Корнила Устияновича, найбільший водоспад в області «Лазний», фортецю Тустань, цілющі джерела курорту Східниця. Це чудовий край з дивовижною природою, а бойківська кухня є одним із елементів, який привабить туристів, — зауважила Любов Горбацьо. Відтепер бойківський книш популяризуватимуть нарівні з італійською піцою і пропагуватимуть як страву з Бойківщини.

Книш

Лілія Петриків. Фото автора

На фестиваль запросили місцевих мешканців, господинь, журналістів, владу, а також туристів із Трускавця, Східниці, Сопота, Підгородців, Довгого, Кропивника і сусідніх сіл. Як зазначили організатори, торік була третина тих гостей, які прибули цьогоріч. Для них приготували 10 локацій з майстеркласами і 8 локацій, де частували гостей. Знайомимося з місцевими господинями та їхніми стравами. Грибну юшку з ощипками приготувала Стефанія Мельникович. Рідким борщем із пампушками частувала Стефанія Іваночко. Чорні пироги з картоплею і квашеною капустою теж були неабияк популярні.

1 кг картоплі, пів літра кислого молока, 1 яйце, 30 г дріжджів, 1 цибулина, 1 зубчик часнику, 1 ст. ложка смальцю, 500 г борошна. Для тіста просіяти борошно, додати до нього дрібку солі та розчинені дріжджі з цукром. На кислому молоці замісити тісто як на вареники. Залишити на годину, щоб підійшло. Для начинки зварити картоплю, процідити і потовкти зі смальцем, цибулькою та часником. З тіста зробити кульки, розкачати на кружальця, на середину яких покласти картопляну начинку. Краї тіста загорнути у вигляді соняшника. Зверху змастити яйцем і випікати в печі або духовці до золотистого кольору.

Ощипок

200 г борошна, 100 г кислого молока, 1 яйце, 1 ч. ложка солі, 0,1 г харчової соди. У просіяне борошно додати молоко, сіль, яйце, соду і замісити однорідне тісто. Приготоване тісто розкачати у вигляді кружальця. Покласти на гаряче деко і випікати у добре розігрітій духовці з двох боків. Автор: Ірина Дмитрів Джерело: Високий Замок (https://wz.lviv.ua/article/44365 6zamistpitsytapastyknyshitaoshchypky)

Обліпиха як суперфуд Жменька ягід на день вбереже від інсульту та інфаркту

годи, що обліплюють кущ яскравими помаранчевими намистинками, дуже прикрашають осінні сади. Звідси, до речі, й назва рослини — «обліпиха». Лікувальні властивості багатої на вітаміни ягоди були відомі ще в Стародавній Греції, Римі та Китаї. Греки додавали обліпиху у корм для коней, щоб ті були здоровішими. Звідси наукова назва обліпихи – hippophae, від hippos – кінь і phaos – блиск. Вважалося, що завдяки обліписі у коней лисніє шкура. Але потрохи про цілющі властивості ягоди забули і колючий чагарник вирубували, вважаючи бур’яном. Згадали про обліпиху аж у ХІХ столітті (правда, як про декоративну рослину). Зараз цілюща ягода повертає свої позиції, її використовують з медичною метою, додають у продукти харчування і косметику. Нині вона може стати в один ряд з модними ягодами годжі, які вважають суперфудом. Обліпиху можна знайти по всьому помірному поясу Землі: у Канаді, Північній Європі, в Альпах, на узбережжі Балтійського моря, в Україні, в середній смузі Росії, на Кавказі, на Алтаї, в Монголії та Китаї. Родом вона з Азії. У деяких країнах обліпихою засаджують береги річок і схили ярів, щоб запобігти ерозії ґрунтів: у цього чагарника дуже потужна і розгалужена коренева система. Обліпиха — справжня вітамінна бомба. Вітаміну С у ній більше, ніж у цитрусових. Щоб отримати денну дозу вітаміну С, достатньо з’їсти столову ложку обліпихи, наприклад, перетертої з цукром. Німці іноді називають обліпиху Zitrone des Nordens — «північний лимон». Ще ця ягода містить фітонциди, які у поєднанні з вітаміном С зміцнюють імунітет. Букет вітамінів, фітонцидів, мінералів і жирних кислот (омега3, омега6) робить обліпиху хорошим загальнозміцнювальним і тонізуючим засобом. Особливо багато в ній хрому. Завдяки високому вмісту пектину і органічних кислот обліпиха стимулює травлення. Флавоноїди обліпихи впливають на проникність і еластичність стінок кровоносних судин, тому в народній медицині її використовують для профілактики атеросклеро-

зу. Якщо регулярно їсти по 50−100 грамів ягід обліпихи на день, то це буде надійною профілактикою інсульту та інфаркту. Олія обліпихи має добрі бактерицидні і ранозагоювальні властивості. Її застосовують за опіків, екземи, обмороження, пролежнів, а також внутрішньо — за гастриту або виразки шлунка. З обліпихи роблять мармелад, начинку для цукерок, соки, пюре. Яскравий кислосолодкий смак обліпихи надає пікантності соусам, десертам, гарячим напоям. Чим менша термічна обробка ягід, тим більше зберігається в них корисних властивостей.

Обліпиховий чай з медом

150 г ягід обліпихи на 0,5 л води, 2 ст. ложки чорного чаю, мед або цукор — до смаку.

Обліпиху добре промити, 2/3 ягід потовкти у ступці. До обліпихового пюре додати решту ягід і чай, залити окропом і дати настоятися 7−10 хв. Щоб мед не втрачав корисних властивостей, його додавати безпосередньо перед вживанням.

Обліпихове варення з горіхами і апельсинами 2 солодкі апельсини, 150 г волоських горіхів, 500 г стиглої обліпихи, 300 350 г цукру. Горіхи нарізати великими шматочками. Сік з апельсинів вичавити, а м’якоть і цедру відкласти, вони не знадобляться.

У сотейник з товстим дном викласти ягоди, додати сік апельсинів, цукор, подрібнені горіхи і перемішати. На сильному вогні довести суміш до кипіння, потім зменшити і проварити ще 25 хв. Остудити. Автор: Роксоляна Гелей Джерело: Високий Замок (wz.lviv.ua/ article/443658oblipykhaiaksuperfud)

ЧАС І ПОДІЇ

CLASSIFIED – ОГОЛОШЕННЯ

#40 I 10.6.2021

ЗАМОВЛЕННЯ ОГОЛОШЕНЬ В РУБРИЦІ

ɋ Ⱥ ɑ ȾȱȲ ȱ ɉɈ

"CLASSIFIED" ГАЗЕТІ "ЧАС І ПОДІЇ" Виписуйте чеки на "Mediator, Inc"

Ціна одного слова 50 ц жирним шрифтом 75 ц Розмір Бізнес Картка $20/ за випуск

Для замовлення оголошення телефонуйте: 773 - 697 - 3922

ȼɫɿ ɜɢɞɢ ɿɦɦɿɝɪɚɰɿɣɧɢɯ ɿ ɧɨɬɚɪɿɚɥɶɧɢɯ ɩɨɫɥɭɝ • Легалізація статусу в США • Нотаріальні послуги, апостиль, доручення, переклади • Багаторічний досвід в сфері юридичної практики • Індивідуальний підхід до кожного

PLACE YOUR AD IN OUR CLASSIFIED SECTION Acceptable forms of payment are: checks, cash or credit cards MAKE ALL CHECKS PAYABLE TO MEDIATOR, INC.

Price for one word One word in bold type Business Card Size (frame around)

50 c 75 c $20/ per issue

Call for order - 773-697-3922

Робота

Потрібна жінка для прибирання квартир в Downtown Chicago. 773-710-4676

Tel: 773-956-1759• Fax: 773-345-5622

Прибирання регулярних будинків. $800 $850. Стабільна праця. Машина не потрібна (завозим і привозим). Full time & Part time. Є можливість надання окремої кімнати для проживання в Українській Околиці. 773-234-1695

&-&$53*$"- $0/53"$503 ü÷îäÙ

Потрібно на роботу: помічник електрика з досвідом роботи в США. 224-305-1991

Ɋɨɡɦɨɜɥɹɽɦɨ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨɸ ɪɨɫɿɣɫɶɤɨɸ ɩɨɥɶɫɶɤɨɸ

éďĉĎĖĔČĎĩĆ óĒĐĩěđČĎĩĆ 4VC ĎĒđĖĔĄĎĖĒĔĒĆ

ûėĈĒĆĩ ėĐĒĆČ ĒēďĄĖČ ĈċĆĒđĩĖĠ đĉ ēĒĜĎĒĈėħĖĉ

Платимо ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ Район Чикаго. максимально !!! НА РОБОТУ ЕЛЕКТРИКИ 25 років у бізнесі

Потрібна жінка для роботи в російській сім’ї. 847-329-0202 Добра РОБОТА для водіїв! $22/год. Дзвонить 847-345-3044 Для завантаженого складу в Bridgeview необхідні пакувальники. Робота на full-time. Англійська мінімальна, але володіння комп’ютером! Легальний статус - не обов’язково. $15-$18 за годину + бонус. ($1500 бонус для прийнятих на роботу!) Телефонуйте 312-843-9432

Потрібна жінка - порядна, сумлінна і без шкідливих звичок, по догляду за чоловіком у Lake Zurich. 79 років, ходячий! Можна з проживанням або без. Приготування їжі, прибирання будинку. Чоловік проживає з сім’єю. Початок роботи зі 11 жовтня, 6 днів на тиждень. Вихідний в будні дні. В розкладі роботи можуть бути варіанти. 847-387-9124

Тракова компанія ”VS Global Transportation” запрошує до співпраці Owner Operators! Маршрут - по бажанню водія. 251-554-0704 - Володимир На роботу потрібні CNC та Quality Control спеціалісти. Досвід роботи не обов’язковий, проводимо тренінг. 847-673-6500. www.symboltraining.edu

Різне

Шукаємо кваліфікованих електриків і підмайстрів для негайного початку роботи! Великі пільги, оплачувана відпустка, святкові бонуси, понаднормові години та багато інших стимулів.

Neda’s Spa запрошує масажиста-терапевта з ліцензією. Знаходимося в Чикаго (Belmont & Ashland). 773-552-7525

• Бажано, але не обов'язково, досвід роботи з електроустановками у житлових і (або) комерційних приміщеннях • Добре знання англійської мови - великий плюс, але не обов'язково • Мінімум 2 роки досвіду роботи - теж плюс • Вміти працювати самостійно • Сумлінність і старанність - потрібні • Повинен бути представницьким, мати гарні комунікативні навички та вміти спілкуватися з генеральними підрядниками • Треба мати рекомендації (на вимогу) • Оплачувана програма підвищення кваліфікації (office)

)ULHQGO\ 'RPHVWLF &DUHJLYHUV

847-498-0660

-IRAçç#OUTURE çç×ÒÉ¿ ççÉÏ¿ÁÕ Áç ˃ˀʫʥʤ ʥ˄˃ʰ ˄ʦʤʮʻʰʺ ʪʽ ʪʫ˃ʤʸʫʱ ʳ ˌʦʰʪʶʽ ʦˋʰ˃ʰˁ˔

ǯȜȕȚȜȏșȭȱȚȜ ȝȜșȪȟȪȘȜȬ ȳȟȝȍțȟȪȘȜȬ ȞȜȟȳȗȟȪȘȜȬ ȢȞȍțȤȡȕȪȘȜȬ Ƞȍ ȠȞȜȣȖ ȞȜȟȳȗȟȪȘȜȬ ȚȜȏȍȚȖ

ɯʤʖʬʥʛʟʩʳʨʶ ʤʖ (PME $PBTU ɿʟʡʖʙʥ ʅʤʦʵʚ ʻʝ ʝʩʥʞʣʠʖʢʞ ʙʦʤʢʖʚʧʲʠʤʙʤ ʨʦʖʣʧʥʤʦʨʩ

tËÐËØÓÒ¾Ï×Ë

üĆĉčđĄ ĘĄąĔČĎĄ ċĄēĔĒĜėħ đĄ ĔĒąĒĖė îĔĄĆĚĩĆ ĩ ëĄĎĔĩčđČĎĩĆ æĐĩĖČ ēĔĄĚĢĆĄĖČ ċ FNCSPJEFSZ NPOPHSBN NBDIJOF èďģ ĒēĉĔĄĖĒĔĩĆ ĕĖĄĆĎĄ IPVS

öĉĔĐĩđĒĆĒ ēĒĖĔĩąđĩ

óĔĄĚĩĆđČĎČ Ĉďģ ēĔĄĕėĆĄđđģ ĖĄ ėēĄĎĒĆĎČ ĒĈģćė

Математика. 773 -459 - 4092

ǻȎȗȟȠȎȞȦȎ ȎȑȓțȤȳȭ Ȑ ȅȖȘȎȑȜ

ë ēĔĒĊČĆĄđđģĐ ĈĉđĠ

ǲȜȝȜȚȜȔȓ ȕțȎȗȠȖ ȣȜȞȜȦȡ ȳ ȝȞȖȏȡȠȘȜȐȡ ȞȜȏȜȠȡ ȕ șȳȠțȳȚȖ șȬȒȪȚȖ ȕ ȝȞȜȔȖȐȎțțȭȚ ȳ ȏȓȕ

/PSUI .JMXBVLFF "WFOVF $IJDBHP *-

$PNF HP ćĒĈ

èĒĕĆĩĈ ĔĒąĒĖČ ēďĢĕ

öĉďĉĘĒđėčĖĉ

Одне з найдосвідченіших агентств в Чикаго "Euro Care"пропонує добре оплачувану роботу по догляду за літніми людьми: 1. Приємна літня жінка, що мешкає в Приємна літня пара з Mount Prospect шукає фізично сильну помічницю. Gary, IN шукає жінку по догляду. Робота 7 днів на тиждень, з проживанням. $200 / день. з проживанням, днів на тиждень. Потрібна хороша7англійська, DL і машина. $160/день. Знання англійської та досвід Жінка похилого віку з Glenview шукає досвідчену роботи вимагається. Водіння авто не жінку, з проживанням, 7 днів на тиждень $250 / день. Потрібна хороша обов’язкове. англійська, DL і машина. 2.Жінка Літняпохилого жінка ввіку центрі Чикагошукає шукає в Lincolnshire собі фізично помічницю з досвідом роботи на 12 жінкусильну по догляду, з можливістю год/день( без проживання). /день. Потрібні відвідування. 3-5 днів$170-180 на тиждень. 12 гарна англійська, DL, машина і досвід.

3. Приємна жінка в Northbrook на Літній чоловік в Lincolnshire шукаєшукає постійну помічницю, доглядати за нимРобота 4 годинизвранці і роботу жінку по догляду. 4 години ввечері, до 7 днів в тиждень, $20/год. проживанням, днів на тиждень. Потрібна хороша 5англійська, DL, машина і досвід. $150-160/день. Жінка похилого віку в Glenview шукає собі Знання англійської, досвід( без роботи помічницю з досвідом роботи проживання). До 7 днів в тиждень, з 10 ран. до не 2 по-пол.; $17.50вимагається. Водіння авто обов’язкове. 18/год. Потрібні гарна англійська, DL, машина.

4.Приємна Пара в літня Skokie досвідченого парашукає в Chicago шукає досвідчену помічницю по (жінку). З проживанням, чоловіка догляду за літнім у вихідні, на 2 дні. $200/день.Робота Потрібназхороша англійська.5-7 Водіння чоловіком. проживанням, машини не потрібно. днів на тиждень. $170/день. Знання годинна зміна. $160-180. Вимагається Узнання нас єанглійської багато різних вакансій як для чоловіків, так і для англійської, наявність водійського та досвід роботи. на вихідні, посвідчення та автомобіль вимагається. жінок. Будь ласка, приходьте і зареєструйтеся у нас особисто. Водіння авто не обов’язкове.

Робота в Чикаго та околицях, з проживанням та без! 181 IL 60093 60641 |z 773-545-5685 181Waukegan WaukeganRd, Rd.,Ste Ste201 201,Northfield, Northfield, IL 773-545-5685

óĒĖĔĩąđĩ ďĉćĄďĠđĩ ĈĒĎėĐĉđĖČ Ɣ èĒĕĆĩĈ đĉ ĆČĐĄćĄħĖĠĕģ

Денна або нічна робота для досвідчених caregivers. Приходьте в агенцію реєструватися особисто!

΄σπτΤριϛ 4gRT[ ?[d\QX]V ϓϋμΤβ ΉΤάιθρζϏ ι ͳσχΧιάϒίρζϏ ΆιϐίρεσΧΤρζϏ ΏͫΉΐ͵ΖΉ΁΄΁ͯ

«ÊÎÌ ½É ËÌ¼Ò ¾ÉÄÆÄ É¼ ¾ÄÌÊ½ÉÄÒÎ¾Ê ÆÏÑÊÉÉÄÑ Ô¼ÐÊÆ É¼ ËÊ¾ÉÄÅ ÌÊ½ÊÓÄÅ ÀÁÉØ Ï ¾ÁÇÄÆ Å ÆÊÈË¼É ÌÊÃÎ¼ÔÊ¾¼É Å Ï Ë ¾É ÓÉ Å Ó¼ÍÎÄÉ ³ÄÆ¼¿Ê ÉÁËÊÀ¼Ç Æ ¾ À ÏÆÌ¼ ÉÍØÆÊ ÊÆÊÇÄÒ

ùĒĔĒĜĩ ėĐĒĆČ ēĔĄĚĩ ĖĄ ąĉđĉĘĩĖČ ïĉćĄďĠđČč ĕĖĄĖėĕ ĖĄ ĈĒċĆĩď đĄ ēĔĄĚĢ ĒąĒĆ ģċĎĒĆĩ

ÉÌ½ ¿ Í» ÂÈ»ÈÈÚ »È¾Æ ÄÌ×ÅÉ ÈÀ É¼É½ ÚÂÅÉ½

ɽʘʛʦʨʖʨʞʧʲ ʝʖ ʨʛʡ ʝʖʡʞʮʨʛ ʥʤʘʻʚʤʢʡʛʣʣʵ

óòöôÛåéñ óòðÛûñìî Ĉďģ ĈĒćďģĈė ċĄ ąėĈČđĎĒĐ ĩ ĕĄĈĒĐ Ć ĐĩĕĖĉěĎė (VSOFF

ʂʞ ʥʞʮʖʹʢʤʧʵ ʨʞʢ ʯʤ ʥʦʤʨʵʙʤʢ ʚʤʘʙʤʙʤ ʭʖʧʩ ʢʞ ʥʦʤʥʤʣʩʹʢʤ ʨʻʡʲʠʞ ʣʖʟʠʦʖʯʻʟ QMVNCJOH TFSWJDFT ʚʡʵ ʜʞʨʡʤʘʞʫ ʻ ʠʤʢʛʦʬʻʟʣʞʫ ʥʦʞʢʻʯʛʣʲ ʘ ʍʞʠʖʙʤ ʻ ʟʤʙʤ ʤʠʤʡʞʬʵʫ

ΌͮΌͯ ΢ͼ΄;)

ͯ;ΈΌͰ;)

ɶʣʖʡʻʝ ʚʻʖʙʣʤʧʨʞʠʖ ʨʖ ʘʞʦʻʮʛʣʣʵ ʥʦʤʗʡʛʢ ʠʡʻʹʣʨʻʘ

ɷʖʜʖʣʤ 4UBUF JTTVFE QMVNCJOH MJDFOTF ʖʡʛ ʚʤʧʘʻʚ ʦʤʗʤʨʞ ʢʤʜʛ ʚʤʥʤʢʤʙʨʞ

ɸʘʻʭʡʞʘʻʧʨʲ ʥʦʤʪʛʧʻʤʣʖʡʻʝʢ ʧʘʤʹʭʖʧʣʻʧʨʲ ʻ ʨʤʭʣʻʧʨʲ ɸʞʵʘʡʛʣʣʵ ʥʤʨʛʣʬʻʟʣʞʫ ʥʦʤʗʡʛʢ ʯʤʗ ʝʖʥʤʗʻʙʨʞ ʥʛʦʛʚʭʖʧʣʻ ʻ ʣʛʧʥʤʚʻʘʖʣʻ ʥʤʡʤʢʠʞ ʖʗʤ ʥʤʘʨʤʦʣʻ ʘʞʠʡʞʠʞ ʅʦʖʬʴʹʢʤ ʝ ʜʞʨʡʤʘʞʢʞ ʨʖ ʠʤʢʛʦʬʻʟʣʞʢʞ ʤʗhʹʠʨʖʢʞ ɽʣʖʣʣʵ ʠʤʚʻʘ ʻ ʘʧʻʫ ʝʖʫʤʚʻʘ ʗʛʝʥʛʠʞ

ɽʣʖʣʣʵ ʠʤʚʻʘ ʮʨʖʨʩ ʨʖ ʡʤʠʖʡʲʣʞʫ ɺʻʴʭʻ %- ɽʚʖʭʖ ʨʛʧʨʩ ʣʖ ʣʖʦʠʤʨʞʠʞ ʻ ʫʤʦʤʮʞʟ ʥʛʦʧʤʣʖʡʲʣʞʟ ʦʛʠʤʦʚ ΐίξίύσρϋθψί

!!# &%% '' ΤΥσ τζϓιψϗ

7A/TgRT[_[d\QX]V db

36 – … Чоловік бере собі одну дружину, потім другу. Ось і всі справи, вірно? – Ну так. І ми називаємо це небесним шлюбом. – Невже?! Яку розкішну назву придумали для того, щоб блудом займатися!

ЧОЛОВІЧА СТОРІНКА

Бути чи не бути моногамним?

(«Дев’ятнадцята дружина» Д. Еберсхоф)

ля багатьох шлюб – це приватна інституція, яка відбувається за закритими дверима сім’ї. Створення «осередку суспільства» через одруження в історичному аспекті має безліч нюансів, вони враховують релігійні, культурні та юридичні особливості. Моногамні шлюби є законними на теренах західного світу, але чомусь в сексуальних фантазіях багатьох присутні полігамні стосунки. Секс революція 60 років підірвала багато догм та табу, навіть типове правило, як-от: «Один чоловік – одна жінка». Але це не було новиною для суспільства. Бо нам відомо з багатьох історичних оповідань, що майже кожний багатий пан не гребував стосунками на стороні та мав багато позашлюбних дітей. Заможні панянки теж не дотримувалися обмежень в коханні. Згідно з сьогоднішньою статистикою частота випадків, коли батько не є біологічним татом дитини, може досягати 30%. Спробуйте згадати будь-яку популярну розповідь, у якій йшлося б про моногамні стосунки. Якщо ми, з якогось дива, візьмемо до рук антропологічний журнал або натрапимо на лекції сивого біолога Роберта Сапольского на YouTube, то нас може здивувати твердження, що чоловіки та жінки не так вже й давно почали вважати моногамію за норму. Вони кажуть, що природу рухає еволюція, штовхає людей якомога активніше поширювати свої гени і брати їх тільки в «обраних», чим більше партнерів, тим більше генетичної різноманітності, менше спадкових захворювань, а це збільшує життя виду. А так, сьогодні популярні конспірологи піділлють масло до вогню та скажуть, що «класичний шлюб» – це вигадка керівничої еліти. Їхні роздуми виглядають так, ніби кожній окремій сім’ї необхідно мати принаймні по одній побутовій дрібниці: автомобіль, квартира, телевізор, холодильник тощо. А от якщо ми б жили, наприклад, великими родинами, то позбулися б від необхідності купували багато речей. У родині з чотирьох пар необхідно лише одна велика кухня, а не чотири окремих. Від полігамних прихильників Дарвіна також можна почути таке твердження: «Люди не далеко пішли від тварин і є полігамними». Може не далеко, але треба враховувати, що не всі тварини втікають після першої шлюбної ночі, деякі види залишаються «вдома» дбати про сім’ю. Вагітні самочки більш вразливі до нападу хижаків і менш спроможні до виживання без партнерської підтримки. Тому деякі самці беруть на себе відповідальність і героїчно залишаються з самкою. Отже, якщо ми такі схожі з тваринами, то ми можемо бути і моногамними. В еволюційному плані цікаво те, що такі тваринні союзи, де самка та дитина слабші та незахищені, більш міцні.

Люди, люди, куди вас подіти? Стійкий високий рівень подружнього обману обох статей, а також інтерес до різноманітних сексуальних партнерів як з боку жінок, так і чоловіків твердо робить натяк на те,

що моногамія не така вже природна форма партнерських стосунків. Не зрозуміло до кінця, чи вроджена в нас моногамія чи набута. Усе-таки, ми всі залежні як від природи, так і від соціуму. Спробуємо пошукати альтернативи, які зараз домінують у світі у людських відносин.

Поліаморія Вам знайомий такий вислів: «У мене так багато кохання в серці, що його вистачить на всіх»? Ці слова ви можете почути від людей, що практикують у взаємостосунках поліаморію. Поліамори не обмежуються сексом на одну ніч. Інколи їх плутають з охочими до групового сексу та свінгерами, але це зовсім різні речі. Поліаморія – це субкультура, вона не обмежена сексом, у ній є своя філософія, закони та цінності. Її головне гасло полягає у повній добровільній згоді всіх залучених людей у «букет кохання». Поліаморні родини стають розповсюдженим явищем у світі, і вони вимагають легалізації своїх стосунків через віднесення поліаморії до сексуальної орієнтації. У Канаді зараз розглядаються зміни в законі про шлюб, щоб поліамори могли юридично оформлювати родинні відносини. В США вже діють такі закони. Діти, які народжуються в таких союзах, отримають не двох батьків, а зразу трьох. Як у будь-яких стосунках, тут теж є свої плюси та мінуси. Мінуси полягають саме в правових та психологічних відносинах: як розподіляти майно після розлучення, з ким залишиться дитина, що буде, коли в партнерство трьох постукає кохання, і нас стане четверо; чи зможе допомогти сімейний психолог і т.д. До плюсів можна віднести менше ревнощів, ставлення до партнера більш чуттєві, розв’язувати хатні питання набагато легше, ну, і звісно, зникає психологічний тягар від того, що вони почувають себе цілком «нормальними».

Вільні стосунки Кожен у стосунках в якийсь момент бореться з відчайдушним питанням: «Чи справді одна людина може задовольнити мене повністю?». Стосунки, вільні від рамок «секс тільки між партнерами», звільняються від дилеми. Є дві особливості таких полігамних взаємин. Перша – це те, що партнери не ставлять іншого до відома коли, де і з ким був секс, не вдаються до подробиць. Друге – це тільки секс поза парою і нічого більше, крім сексу. Го-

ловне – те, що учасники залишають в парі емоційну прихильність один до одного. Плюси. Більше сексу та різноманітності, відвертість в одному робить більш розкутим і чесним в іншому. Фантазії вже не ховаються за соромом, а стосунки в парі завжди дуже емоційні. Крім того, тут не розслабишся, треба бути завжди на сто відсотків; якщо ваш рівень сексуальних потреб менший від партнера, можна відпочити. Є жарт, що в груповому сексі можна ухилитися від роботи. Мінуси. Відсутність соціального визнання: важко уявити, що, перебуваючи за родинним столом, можна відкрито розповісти щось на кшталт того, що ми любимо один одного, але займаємося сексом з ким забажаємо. Часто один з партнерів зголошуються на вільні стосунки, бо думає так утримати відносини. Занадто гострі відчуття не усі спроможні вгамувати, а особливо ревнощі, підозри, коли в парі з’являється дитина. Вагомим недоліком є й інфекції, що передаються статевим шляхом. Якщо ви дійсно хочете бути у відкритих стосунках з вашим партнером, то не переконуйте його в перевагах, просто зізнайтеся про своє бажання і дайте час вирішити самому. Бо головний все ж таки недолік вільних стосунків – це тільки незнання та неправильні причини вступу в «amourlibre».

Дружба з пільгами Джастін Тімберлейк та Міла Куніс розповіли, що таке секс по дружбі в однойменному фільмі. Ні – коханню, ні – романтиці, ні – любовним побаченням, ні – ревнощам, так – стосункам з іншими. Це коротко про дружбу з сексом. Такі відносини більш притаманні молодим людям. Як показують дослідження цих полігамних стосунків, вони зазвичай переходять в інший тип відносин – романтичні або звичайну дружбу. Також ці дослідження засвідчують про те, що приблизно 48% опитуваних в Європі та США проходили через ці стосунки. Трагізм цих відносин у тому, що хтось з партнерів скоріш за все скаже: «Я тебе кохаю», а інший відповість: «Вибач, це не для мене».

Емоційні партнери Світ переповнений наріканнями як від хлопців, так і від дівчат на зобов’язання, які необхідно брати на себе у шлюбі. Після найпопулярнішого серіалу у світі «Друзі», все більше почало зустрічатися таке явище, як друзі-партнери. Жити під одним дахом з кращим

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021 другом, проводити час разом, пити «пивко», дивитись футбол, грати у приставку, ходити до бару знайомитись з дівчатами, подорожувати, – і все це не закінчується після завершення університету. Хіба це не мрія? Чоловіки зараз легко можуть справлятися з хатніми справами, комунальні рахунки оплачує додаток, їжу приготують в ресторані, для регулярного сексу не потрібно одружуватись. Дівчата нарешті втрачають психологічну залежність від чоловіків, самі здатні заробляти достатньо грошей, впевнено почувають себе за кермом автомобіля, а для того, щоб повісити картину або замінити прокладку в змішувачі є чоловіки на годину. Але навіть і друзі, яких ви сміливо назвете справжніми, надійними і цікавими людьми, можуть занапастити життя. Ми стаємо схожими на тих людей, з якими спілкуємося. Деколи навіть хороші друзі змінюються або не хочуть позбуватися поганих звичок. Меланхолічний стан друга легко може перейти і на вас: з огрядним другом буде складно позбутися зайвої ваги, а з друзями, які багато курять або п’ють алкоголь, легко почати пити і курити більше.

Одруження на самому собі (Sologamy) Сологамія – це символічний ритуал без юридичного договору, але зі збереженням традицій святкування. У якийсь момент часу людина усвідомлює, що найближча і найрідніша людина на Землі – вона сама собі. І шлюбна обіцянка: «Я пропоную тобі і урочисто обіцяю бути твоїм вірним супутником у хворобі і в здоров’ї, в хороші часи і в погані, в радості і в горі», – набуває якогось сакрального значення, коли ці слова ти кажеш сам собі. Найяскравіший приклад цього обряду змальований у серіалі «Секс і Місто». Там головна героїня Кері бере шлюб з собою. Утім, влаштовувати такі публічні церемонії зовсім не обов’язково. Щоб полюбити себе, достатньо просто дозволити собі інколи побути «егоїстом». Сологамія – це не просто шоу. Люди ставляться до обряду шлюбу й обіцянок серйозно та відповідально. Символізм проведеного дійства є способом усвідомлення і прийняття себе як людини, своїх гарних і поганих рис. Звісно, такі нові моделі партнерства лякають людей, а деяких приваблюють своїми можливостями. Питання самоідентифікації та ідентичності турбує суспільство все більше. Як ми, люди, закохуємось і відмовляємось від кохання, як живемо, долаємо негоди, сваримося, заробляємо гроші та витрачаємо статки, народжуємо дітей чи всиновлюємо, – робимо це, як примати чи діти Божі, – справа особиста. Головне – при цьому не примушувати та не вчиняти шкоди майну, тілу та особистості іншого. Психологічний «lifehacking»: працюючи консультантом в юридичній компанії URVISTA, я кожного разу переконуюсь у вірності твердження: «Перед тим, як відправитись у подорож на човні кохання з назвою «До кінця життя разом», встигніть укласти договір на березі». Бо, як би не було вам гарно в Едемі, запишіть собі в телефон номер надійного адвоката та сімейного психолога. Автор: Олександр Никифорук Джерело: Егоїст (https://egoistmagaz.in.ua/dribnuci-gutia/)

ЧАС І ПОДІЇ

CLASSIFIED – ОГОЛОШЕННЯ

#40 I 10.6.2021

ǡɶʆʂʚʃʄɱʄ ʅʄʈʆʚɰʃʚ ʅʆɯʎʚɱʃɻɿɻ ɵʁʟ ɯʂɶʆɻɿɯʃʇʒɿʄʛ ʅɶɿɯʆʃʚΎɿɯʋɶ Ǖɺɦɺɾɥ ɧ ɹɬɧɬɷɱɵɺɸɿ ɰɥɷʐ ɵɥʁɬ ΃ ǜɶɵɯʁɶɿʄ ɱʚɵ ʉɿʆɯʛʃʇʒɿʄɲʄ ʇɶʁɯ ɼɺɦɱɾɱ ɸɥɷɬɹʈɵʐ ɽɥɹɫɧʐʃʐ ɾɥ ɵɥɧɿ Ǆɺɽɧʐɫ ɹɬ ɻɺɾɼʐɦɹɺʹ ƿɿɫɬɸɺ ɾɼɬɹɿɧɥɾɱ ɹɥ ɰɥɸɺɧɷɬɹɹʕ ɵɷʐʎɹɾʐɧ ǡʆʄʌɻ ɯʃɲʁʚɼʇʒɿʄʛ Ύ ɱɶʁɻɿɻɼ ʅʁʞʇ Τ ̾́Ύ̾͂ ΃ ɲʄɵɻʃʉ Ǖɺɰɸɺɧɷʕʔ ǀɥʅɺʑ ɸɺɧɺʔ 4HEȩ'REATȩ!MERICANȩ"AGEL ǡɶʁɶʋʄʃʉɼʈɶ Ǡɶʆɲʚʞ ȩ7 ȩ-ADISONȩ3T ȩ#HICAGO ȩ),ȩ

̓̀̽Ύ͆ͅͅΎ̾̽̀̓

РОБОТА! Транспортна компанія, шукає відповідальних водіїв на DRY VANS Маршрути з Чикаго в: -PA, MD, VA, NJ, NY (but not NYC), CT, RI, MA, NH -Chicago to MidWest. Ìè òàêîæ íàéìàєìî “Team drivers” і âîäіїâ ç іíøèõ øòàòіâ, ç ìîæëèâіñòþ ïàðêóâàòè âàíòàæіâêè íà âèõіäíі áëèæ÷å äî äîìó.

Приймає пацієнтів в Українській околиці з 1981 року

Усі види стоматологічних послуг пос слуг • Пломбування П б • Коронки • Протези • Імпланти • Лікування кореневих каналів • Чистка зубів

Приймаємо більшість страховок Можлива оплата кредитною карткою

- Íîâі, äîãëÿíóòі âàíòàæіâêè Volvo ç ìåõàíі÷íîþ àáî àâòîìàòè÷íîþ êîðîáêîþ ïåðåäà÷ - Є íîâі Freightliners Cascadia Glider, òîìó ïðàöþєòå ç ïàïåðîâèì áîðòîâèì æóðíàëîì

Гарантуємо $2000 на тиждень! Drop and hook в Melrose Park, IL Надаємо Ipass і картки на паливо

Телефонуйте 331-998-0611

- Àáñîëþòíî íîâі òðåéëåðè

BOHDAN BILAS D.D.S.

В офісі розмовляють українською, російською, польською 2226 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622

773-278-8380 0

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО НАШОЇ КОМАНДИ! Пропонуються бонуси!

ǽȜȠȞȳȏțȳ ȐȜȒȳȴ Ȓșȭ 635,17(5 9$1 &'/ ȝȞȎȐȎ țȓ ȝȜȠȞȳȏțȳ ǰȖȝșȎȠȖ ² ȧȜȠȖȔțȭ

Ȥ ȚȖșȭ ɩɥɸɫ ɿ ɡɚ ɩɨɪɨɠɧɿɣ ɩɪɨɛɿɝ

ǲȜȐȑȳ ȝȜȴȕȒȘȖ Ȑ &$ y )/ y 7; y 1< ǺȎȗȘș

amc ç#$,

ɇȺ ǾǼǯǼȀȁ ȁ ɉɈɌɊȱȻɇȱ ʃʖʥʦʵʢʠʞ ʣʖ .*%8&45 OP &BTU ɽʖ ʗʖʜʖʣʣʵʢ 8&45 & U ɽ ʗ ʀʖʡʻʪʤʦʣʻʵ ɽʥʧʥʯʼ ʪʣʥʘʟ ʦʧʖʭʼ ʩʖ ʞʖʧʥʗʼʩʤʖ ʦʢʖʩʖ

ʇʩʗʤʨʖ ʨʖ ʣʛʚʻʡʵ ʘʚʤʢʖ

ʍ ɵɶɩɲɰ ɺɸɧ

%3: 7"/

đĄ ĔĒąĒĖė ēĒĖĔĩąđČ ēĔĄĚĩĆđČĎČ

ñĉĐĄħ ĈĒĕĆĩĈė öĄĎ ĐČ đĄĆěČĐĒ

ùĒĔĒĜĄ ĒēďĄĖĄ ĩ ėĐĒĆČ ēĔĄĚĩ ôĒąĒĖĄ Ć (VSOFF öĉďĉĘĒđėčĖĉ

В якості помічника по догляду на дому Ви будете із задоволенням користуватися нашими пільгами і можливостями: t ʀʤʣʠʩʦʛʣʨʣʖ ʝʖʦʤʗʻʨʣʖ ʥʡʖʨʖ t ʄʥʡʖʭʩʘʖʣʖ ʘʻʚʥʩʧʨʠʖ t ɽʦʤʧʨʖʴʭʖ ʠʤʢʥʖʣʻʵ t ɽʦʩʭʣʻ ʙʤʚʞʣʞ ʦʤʗʤʨʞ t ʂʛʚʞʭʣʻ ʅʻʡʲʙʞ t ʂʤʜʡʞʘʤʧʨʻ ʣʖʘʭʖʣʣʵ ʨʖ ʝʦʤʧʨʖʣʣʵ t ʅʻʚʨʦʞʢʠʖ ʝ ʗʤʠʩ ʣʖʮʤʙʤ ʠʛʦʻʘʣʞʬʨʘʖ t ɺʦʩʜʣʞʟ ʠʤʡʛʠʨʞʘ - Пільги варіюються в залежності від статусу і штату

îĒĐēĄđĩĪ ċ ĒąĔĒąĎČ ĎĄĐĉđĢ èĒĕĆĩĈ đĉ ĆČĐĄćĄħĖĠĕģ

Подайте заявку сьогодні!

Подати заявку он-лайн тут! www.careers.helpathome.com

Інші способи подачі заявки: ɽʖʵʘʠʞ ʣʖ ʥʦʞʟʤʢ ʣʖ ʦʤʗʤʨʩ завжди приймаються у робочий час

ГОРОСКОП Овен

Ви настільки занурені в поточні справи, що В можете не почути перспективної пропозиції, яка принесе вам нове джерело доходів. У середу або в четвер можна очікувати велику суму, і дуже вчасно. Дайте волю своєму творчому "я", не заважайте прекрасним поривам. Однак не забувайте і про хліб насущний, і про побутові справи. У середу начальство може підтримати ваші нові ідеї. Головне - знайти можливість їх викласти. У вихідні вас очікує духовне зростання і самовдосконалення, правда для цього будуть потрібні деякі зусилля з вашого боку. Не тисніть на кохану людину, яким би не був великим ваш досвід і авторитет, вона має не менше право на власні погляди. Середа і п'ятниця - хороші дні для розмов по душах і романтичних зустрічей. Вихідні теж краще провести тет-а-тет.

Телець

Фіна Фінансове становище стабілізується. Це порадує вас. Ділові зустрічі у вівторок будуть досить напруженими, а ось в четвер ви легко домовитесь. Перевірте надійність ділових партнерів. Роботи багато, як ніколи, але вас це не лякає. За вашу працьовитість ви отримаєте солідну нагороду. Бажано триматися подалі від будь-яких авантюр, пов'язаних з легким збагаченням. Не чекайте виграшу в лотерею або вдалого заміжжя, ваша доля у ваших руках. Можна освоїти нову професію, знайти високооплачувану роботу, зайнятися тим, до чого лежить душа. Самота - ось ліки, які дозволять вам розібратися в своїх почуттях. А кохана людина буде, скоріше, дратувати вас своїми проблемами і проханнями.

Рак

На ц цьому тижні вас чекає кар'єрний ріст і вигідна ділова пропозиція. Буде шанс проявити свої таланти і довести, що ви багато на що здатні. У середу можлива премія. Ваші справи йдуть на лад. Просто насолоджуйтеся моментом. При бажанні можна буде реалізувати найсміливіші задуми. На роботі у вас буде складатися творча і радісна атмосфера. Все буде виходити з мінімальними витратами сил і засобів. Завдяки гарному настрою, ви дуже багатьом зможете допомогти, підтримавши в скрутну хвилину. У п'ятницю влаштуйте зустріч з друзями, сходіть в боулінг або в кіно. Нові знайомства з протилежною статтю піднімають настрій. Але перше враження буває оманливим, придивіться уважніше, хто перед вами. Бути може, ви бачите лише маску.

Козеріг

Будьте обережні б і уважні в своїх діях і словах, не варто спокушати долю, втягуючись у сумнівні авантюри. Інтриги проти колег - це поганий варіант для кар'єри. На цьому тижні вас можуть очікувати серйозні життєві зміни. Можливо, ви дізнаєтеся про зраду коханої людини або нечесність ділового партнера. Вівторок зажадає від вас старанності і терпіння, поставлених задач в цей день буде багато, тому оберіть найважливіші і постарайтеся виконати їх до кінця дня. У суботу варто продумати свої дії і узгодити їх з уявленнями про мораль. У ваших почуттях не все так однозначно, то ви турбуєтеся, то радієте. Не виключено, що вас використовують. Зніміть рожеві окуляри.

Близнюки

Ваші творчі ідеї принесуть прибуток. Ви зараз дуже затребувані як фахівець. Абсолютно несподівано можуть з'явитися додаткові джерела заробітку. Можна розраховувати на великі грошові надходження. На цьому тижні у вас буде багато цікавих і вигідних проектів, контактів і справ. Якщо ви будете активні і креативні, то досягнете відмінних результатів. Начальство цінує вас і випише премію або підніме зарплату. В особистому житті все також йде саме в ту сторону, куди ви хочете. Очікуються приємні зміни або збільшення в сім'ї. У вас може виникнути необхідність "розставити всі крапки над i". З'ясовуючи стосунки з коханою людиною, ви повинні вирішити для себе, розлучаєтеся ви або це велика любов. Схоже, ваш обранець готовий виконати ваше заповітне бажання.

Лев

Терези

Діва

Скорпіон

#40 I 10.6.2021

Цей тиждень може вселити в вас невиправдані фінансові надії. Не всі приЦей Ц вабливі пропозиції гарантують прибуток. У вихідні постарайтеся багато не витрачати. Плани і задуми можуть реалізуватися, але не обов'язково принесуть радість, не виключені і розчарування. Життя ж не йде за шаблоном. І кар'єрний зліт може коштувати вам нервів і здоров'я. В особистому житті не варто бути відкритою книгою, постарайтеся зацікавити партнера, ви від цього тільки виграєте. Бажано не захоплюватися великими галасливими компаніями і відпочити у вихідні в тихій обстановці. Цей тиждень підходить для кардинальних змін в особистому житті. Не варто чіплятися за застарілі, вичерпавші себе відносини. Постарайтеся знайти в собі сили і сміливість, щоб більше не відкладати розмову, яка повинна розставити все на свої місця.

У фінансових фі справах необхідна чіткість і продуманість, не бажано приймати поспішні рішення. У четвер вас чекає додатковий прибуток, субота - відмінний день для великих покупок, не розмінюйтесь на дрібниці. На цьому тижні у вашому житті дуже ймовірні позитивні зміни, які, однак, прийдуть знущально дрібними кроками. Проте зробити ви встигнете дуже багато, якщо, звичайно, з ентузіазмом візьметеся за справу. У середу проявіть граничну обережність, це несприятливий день для колективної діяльності, інтенсивного спілкування і спроб професійного зростання. Присвятіть п'ятницю спілкуванню з друзями, поговоріть по душах. У понеділок або у вівторок дізнайтеся у коханої людини, які її плани на найближче майбутнє, щоб уникнути непорозумінь. умін Можливо, ваші бажання не збігаються.

Фі Фінансове становище стабільне, але на великі грошові надходження розраховувати поки не доводиться. У вівторок остерігайтеся обману і порожніх обіцянок. У четвер можливі цікаві фінансові пропозиції. У понеділок щось піде не так. Не варто панікувати. Може, воно й на краще. Вчіться знаходити нове у звичних речах. У четвер успішні переговори і консультації, вирішення юридичних питань. В цілому тиждень повинен принести гарний настрій, поступовий інтелектуальний підйом і удачу в кар'єрі. Гарний час для побачень і нових знайомств. У суботу сміливо розраховуйте на допомогу друзів. У ваших руках зараз, схоже, виявилася нитка долі, ви вільні управляти ситуацією. Можливі конфлікти на цьому тижні будуть пов'язані саме з вашої домінуючою роллю, намагайтеся не дати партнеру відчути у свою залежність від вас.

Хор Хороший період, але від вас буде потрібно проявити зібраність і особливу увагу в справах. Зате ви можете заробити велику суму. Понеділок і середа вельми вдалі в сфері бізнесу. На цьому тижні ви відчуєте легкість, піде в минуле багато з того, що вас дратувало і не давало йти вперед. Перша половина тижня сприятлива для активного спілкування в неформальному ключі. Зайва строгість може відлякати кого завгодно, постарайтеся бути вільніше. У четвер доведеться проявити терпіння і розуміння. Якщо ви любите, то не приховуйте своїх почуттів. Саме зараз ви можете знайти особисте щастя. Настає переломний момент в ваших стосунках. Ви усвідомлюєте, наскільки важлива для вас кохана людина, що ви готові змінюватися заради нього. Друга половина тижня буде наповнена романтичними зустрічами.

ЧАС І ПОДІЇ

Стрілець

Фінаанс Фінансове становище досить стабільне. Вівторок - вдалий день для ведення переговорів і укладення угод. У п'ятницю бажано не приймати ніяких важливих рішень, вони виявляться поспішними. Цей період може виявитися повним випадковостей, наприклад, вас можуть раптово відправити у відпустку. Також ви зможете завести корисні знайомства, цьому сприятиме ваш дар красномовства і вміння переконувати оточуючих. На роботі чекайте премій і похвали від начальства, ви це заслужили. Можуть посипатися всілякі привабливі пропозиції. Вам буде необхідно вибрати найдостойніші з них. Намагайтеся бути м'якше з домашніми, при необхідності допомагайте їм. Ваші очі і почуття можуть вас обдурити на цьому тижні. Не вірте їм, пошукайте якісь інші джерела інформації про те, в кого ви зібралися закохатися. Не варто поспішати.

Водолій д

Фінансо становище стабільне і не повинно виклиФінансове Ф кати у вас особливого занепокоєння. Але постарайтеся не розслаблятися і не розпорошуватися, зосередьтеся на головному. У середу вам буде необхідно проявити твердість і наполягти на своєму рішенні. На цьому тижні сприятлива робота за індивідуальним планом. Уторовані шляхи вам не підійдуть. У понеділок постарайтеся не допускати прояви егоїзму по відношенню до колег і близьких людей, не будьте дріб'язковим. У четвер вас багато що буде дратувати, але постарайтеся не зривати негатив на близьких. У суботу в спокійній обстановці можна вирішити побутові проблеми, які так довго відкладалися. У неділю тільки вам буде під силу втихомирити киплячі сімейні пристрасті. Над вами безхмарне небо, що не може не радувати, але на тих, кому хочеться дії, це зробить не найкраще враження. У вихідні імовірний приємний сюрприз від коханої людини, не виключено, що ви поїдете в подорож.

Риби б

Якщо грошей в гаманці мало, а планів у гоЯкщо Я лові - безліч, постарайтеся стримати запал і апетит. Витрачайте тільки на необхідне, відмовляйтеся від авантюрних пропозицій і занадто дорогих покупок, дочекайтеся розпродажі. У найближчі дні вас буде супроводжувати успіх у будь-якому починанні. Хоча на початку тижня доведеться займатися малоцікавими справами і терпляче розгрібати завали дрібних проблем і тактичних утруднень. У п'ятницю не бійтеся послабити внутрішнє напруження і відпустити ситуацію з-під контролю, саме питання вирішиться швидше і успішніше. Уваги зажадають близькі люди. Настав час для роздумів і вибору. Розпорошуватися на всіх, хто вам симпатичний, ви не зможете. Не варто робити поспішних висновків, але і далі тягнути теж немає сенсу.

ЧАС І ПОДІЇ

CLASSIFIED – РОБОТА

#40 I 10.6.2021

¢»ÊËÉÓÎ ÇÉ ½É¿ ½ $%- DMBTT " È»ÓÎ ÅÉÇ»È¿Î

Ö Ì Ëß 'U\ 9DQ /RJ ERRN ÄÈÑÏÅ× Ö Ì Ëß 5HHIHU ÄÎÏÎÌÎÃÀ £ÍÓ×ÊÈÉ ÃÐÀÔ Ê ÐÎÁÎÒÈ 9ROYR DXWR VKLIW TBGFUZ CPOVT FBDI ZFBS Â½ÉÈ Í× Â»Ë»Â

УВАГА! РОБОТА! Приватна Cleaning Company шукає жінку для роботи в парі з іншою людиною. Бажано розмовляти польською або англійською. Дзвонить

847-338-6464

для нічного прибирання офісів

ǵȎȞȝșȎȠȎ Ȑ ȠȖȔȒȓțȪ ǴȜȞȜȦȳ ȡȚȜȏȖ ȞȜȎȜȠȖ ȳ ȐȍȞȍțȠȜȏȍțȍ ȜȝșȍȠȍ

¦ ¯©¨®¤

шукає портьĨ в офĪсне ĔĕčđĪĞĊĒĒĤ

в Oakbrook. M-F (5 times a week) 8:30am-5pm

®½»¾» «É¼ÉÍ» ¨» GVMM QBSU UJNF ɉɨɫɢɥɤɨɜɨʀ ɤɨɦɩɚɧɿʀ ɬɟɪɦɿɧɨɜɨ ɩɨɬɪɿɛɧɿ ɧɚ ɥɨɤɚɥɶɧɭ ɪɨɛɨɬɭ ǰȜȒȳȴ 'ULYHU /LFHQVH ɪɟɝɭɥɹɪɧɿ ɧɟ &'/ ǺȳțȳȚȎșȪțȎ ȎțȑșȳȗȟȪȘȎ

ǽȞȎȤȳȐțȖȘȖ țȎ ȟȘșȎȒ Ɂɛɢɪɚɽɬɟ ɩɨɫɢɥɤɢ ɡ ɧɚɲɨʀ ɦɟɪɟɠɿ ɚɝɟɧɬɿɜ ɿ ɝɨɬɭɽɬɟ ɞɨ ɩɟɪɟɫɢɥɚɧɧɹ

ǥ ȡȐȎȑȎ ǽȜȥȖțȎȱȠȓ ȝȞȎȤȬȐȎȠȖ

ȜȠȞȖȚȡȱȠȓ ȏȜțȡȟ

ȀȓșȓȢȜțȡȗȠȓ

«É¼ÉÍ» ¿ÆÚ ½É¿ ½ $%öĔĄđĕēĒĔĖđĄ ĎĒĐēĄđĩģ ċĄēĔĒĜėħ æĒĈĩĪĆ $%- ĖĄ 0XOFS 0QFSBUPST 053 ĄąĒ ďĒĎĄďĠđĄ ĔĒąĒĖĄ óĔĒēĒđėħĐĒ ćđėěĎČč ćĔĄĘĩĎ

847-529-8212

ºË¿ ÂÈ»ÐÉ¿ÃÍ×ÌÚ Î 8IFFMJOH *- $PNQBOZ %SJWFST VQ UP XFFL 0XOFS 0QFSBUPST BWFSBHF XFFL

öĉďĉĘĒđėčĖĉ ĄąĒ îĒĕĖģđĖČđ

ǽǼȀǾǥǯǻǥ ǰǼǲǥǦ &'/ ǰǶǿǼǸǮ ǼǽǹǮȀǮ Ǻǥǿȍȅǻǥ ǥ ȇǼǾǥȅǻǥ ǯǼǻȁǿǶ

ɇɨɜɿɬɧɽ ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ ± )UHLJKWOLQHU &DVFDGLD ɚɛɨ 9ROYR 7UXFNV 'U\ 9DQ 6ROR 'ULYHU ɰɟɧɬɿɜ ɦɢɥɹ ɜɫɿ ɦɢɥɿ ɨɩɥɚɱɭɸɬɶɫɹ

ȀȓșȓȢȜțȡȗȠȓ

ʀɻɲɧʆ ɹɻɨɷʍɬɸʇɬɵɰɲɧ ʤʖ ʗʪʛʼʘʜʢʳʤʼ ʦʧʥʜʡʩʟ ƒ

SFNPEFMJOH KPCT

ɷʥʩʧʼʗʤʥ ʬʥʮʖ ʗ ʤʜʘʜʢʟʡʟʠ ʛʥʨʘʼʛ ʧʥʗʥʩʟ ʘ ʭʳʥʣʪ ʗʼʞʤʜʨʼ

ɺʜʢʜʫʥʤʪʠʩʜ &VHFOF

ПРИБИРАННЯ Увага, підробіток ввечері! Потрібні працівники (пари) на прибирання офісних приміщень в вечірній час. В місти Wheeling & Buffalo Grove.

Вам обов'язково Залиште повідомлення на 224-676-3602 Мизателефонуємо! Ми пропонуємо традиційні та нетрадиційні церемонії поховання, кремацію та поминальні служби на протязі 100 років Економний пакет пропозицій та конкурентоспроможні ціни Переправа тіла на Україну 5776 W. Lawrence Ave. Chicago, IL 60630 www.muzykafuneralhome.com 773-545-3800

ЗАПРОШУЄ на РОБОТУ ВОДІЇВ CDL із ДОСВІДОМ Оплата до 70-75 ц/миля Оплачуємо всі милі (loaded and empty) Стабільні рейси Drop and Hook Dry Van Нові траки Volvo 2020-2022 Бонуси за хороші інспекції Гарантуємо не менше 3000 миль в тиждень 24/7 підтримка для ефективної роботи

Для Owners Operators: • Завжди надаємо найвищі ринкові ціни • Оплачуємо 90% від gross

Досвідчені диспетчери 24/7, які завжди знайдуть найбільш оплачуваний вантаж Напрямок вантажів та кількість миль за бажанням Надаємо в рент нові трейлера Розмовляємо українською, російською, польською

ЧАС І ПОДІЇ #40 I 10.6.2021