Всеамериканська Українська Незалежна Газета "Час і Події" № 18-2021

Ƚɚɡɟɬɚ ɧɚɝɨɪɨɞɠɟɧɚ ɨɪɞɟɧɨɦ ɋɜɹɬɨɝɨ Ɋɿɜɧɨɚɩɨɫɬɨɥɶɧɨɝɨ ɤɧɹɡɹ ȼɨɥɨɞɢɦɢɪɚ ȼɟɥɢɤɨɝɨ ,,, ɫɬɭɩɟɧɹ

5 – 11 травня 2021,

№

18 (Vol. XXVІ)

ВСЕАМЕРИКАНСЬКА УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА • ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ • ВИДАЄТЬСЯ З 1996 РОКУ

MICHIGAN

OHIO

NEW JERSEY

MARYLAND

NEW ENGLAND

AMERICAN

UKRAINIAN

W E E K LY

NA AT TIONWIDE

N E W S PA P E R

ILLINOIS

773-751-2320 Українське Телебачення у Вас Вдома! ǑǔǏDŽǚǗǕ Ǵǭ ǗǛǝǑǛǚ Ǵǭ ǚǕǔǩǗǕǙǕ ǟǍǝǕǡǍǙǕ

Нерухомість – купівля/продаж 16 років в Чикаго і передмістях! Працюю з моргечними агентами, адвокатами, інспекторами.

Звертайтеся! Ви в надійних руках!

Olga Horechko Реалтор/ Брокер

708-359-7617 Розмовляю українською, російською, польською

Phone: 773-6 9 7- 3 9 2 2 • ukraine@mediatorchicago.com • www.chasipodii.net • ISSN 1548 6753 #18 (V.XXVІ)

2

ЧАС І ПОДІЇ

ЮВІЛЕЙ

#18 I 05.5.2021

РОКІВ

F e d e r a l

®

C r e d i t

YEARS SERVING OUR

U n i o n

COMMUNITY

ŏ,7$ł02 ŦśşŕœŚŒŏŠ ŚŒŔōŘ(œŚŠ ŠŗŝōŅŚśřśŏŚŠ ŐōŔŒşŠ

“ŤōŞ ń ŜśőńŅ“

25

ńŔ

ŘńşşŬř ŞŏśŐś ńŞŚŠŏōŚŚŬ

ŜńőşŝŕřŠłřś ŚōťŠ ŐŝśřōőŠ

SELFRELIANCE.COM

2332 W. Chicago Ave., Chicago IL 773-328-7500

302 E. Army Trail Rd., Bloomingdale, IL 60108 630-307-0079 26495 Ryan Rd., Warren, MI 48091 586-757-1980 5000 N. Cumberland Ave., Chicago, IL 60656 773-589-0077 11756 Charest St, Hamtramck, MI 48212 313-366-0055 136 E. Illinois Ave. #100, Palatine, IL 60067 847-359-5911 7345 Orchard Lake Rd., West Bloomfield, MI 48322 248-487-0330

Всі Фінансові Послуги

734 Sandford Ave., Newark, NJ 07106 973-373-7839 558 Summit Ave., Jersey City, NJ 07306 201-795-4061 60-C N. Jefferson Rd., Whippany, NJ 07981 973-887-2776 <RXU VDYLQJV IHGHUDOO\ LQVXUHG WR DW OHDVW DQG EDFNHG E\ WKH IXOO IDLWK DQG FUHGLW RI WKH 8QLWHG 6WDWHV *RYHUQPHQW

1DWLRQDO &UHGLW 8QLRQ $GPLQLVWUDWLRQ D 8 6 *RYHUQPHQW $JHQF\

Вітання від «Коронації слова»! Співзасновники Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» Тетяна і Юрій Логуші та вся команда конкурсу вітають свого багаторічного партнера – редакцію україно-американського часопису «Час і Події» з 25-річчям! А «Час і Події», крім джерела інформації, є ще й маленькою бібліотекою найсучаснішої української літератури! Радіємо, що ви є! Дякуємо головній редакторці Марині Олійник за постійну підтримку нових авторів і наших ініціатив, а також за її активну багаторічну участь в журі конкурсу. Бажаємо часопису довгих років процвітання і досягнення великих цілей!

Тішимося, що уже 9 років співпрацюємо разом з вами і відкриваємо нові імена у сучасній українській літературі. Дякуємо вам за спецвідзнаку від газети, за публікацію переможців цієї спецвідзнаки на сторінках Літературного додатка газети, адже для нових авторів – це чудова можливість надрукуватися і бути прочитаними! Упродовж цих 9 років на сторінках Літе-

З повагою, Команда Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»

ратурного додатку «Часу і Подій» було надруковано десятки коронаційних романів. Більшість з них вперше побачили світ саме в газеті «Час і Події», і вже потім з’явилися друком. Деякі з них першими високо оцінили саме ваші читачі, а вже потім звернули увагу видавці, а згодом прийшла і популярність на Батьківщині. Тож ваш вклад в популя-

ризацію сучасної української літератури – неймовірний! Ви для нас – місток між США та Україною, адже наш конкурс – міжнародний, і це чудова можливість для діаспори дізнатися про конкурс, взяти в ньому участь і прочитати першими твори переможців на сторінках літературного додатка. Від початку нашої співпраці серед авторів конкурсу значно збільшилася кількість авторів з діаспори по цілому світу – що, зокрема, свідчить і про те, що вас читають не тільки в американській діаспорі, а й по цілому світу! Ми розуміємо, наскільки важливою є місія українських ЗМІ для діаспори, адже батько пана Юрія – Омелян Логуш – свого часу очолював український відділ «Голосу Америки». Роль українських видань на чужині – величезна, вони допомагають людям не забувати про Батьківщину.

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

равень 2021 року для нашої редакції – особливий. 25 років тому в Чикаго вийшов перший номер «Часу і Подій». В це тяжко повірити – але вже чверть сторіччя наша газета розповідає українській громаді – а з 2006 року – ще й українцям по всьому світу про події минулого, теперішнього і майбутнього.

Ще один ворог – гарні і погані слова політиків. Нам всім би хотілося легких рішень, хтілося би вірити на слово, хтілося би, щоб все було просто: гарно говорить – значить гарна людина, верзе дурниці – значить, кепський політик, і гнати його геть треба брудним віником... Дивитися не на слова, а на дії – величезний виклик для журналістики. Особливо в ті часи, коли придивлятися до слів, а не до дій, стає дуже модно. Однак от вже кілька років світова політика перевертає всі наші уявлення про зв’язок слова і дій з ніг на голову.

Ми писали про Помаранчеву революцію, про те, як небезпечно повертати до влади Януковича, писали про революцію Гідності, про війну… Писали про перемоги і поразки, про досягнення і зловживання, про тенденції – котрі ставали реальністю… Наші прогнози – і радісні, й сумні – доволі часто збувалися. Ми раділи у перших випадках – і сумували у других. Але ми ніколи не боялися казати правду – хоч якою гіркою вона б не була. Ми не соромилися відмовляти поважним чиновникам і політикам друкувати статті, в яких вони від правди, скажімо так, дещо відходили – і жодного разу ми про це не пошкодували. Окрім величезного надрукованого архіву – є ще й архів ненадрукованого, того, що ми відмовлялися друкувати – хоч як би нас про це не просили…

25 років сучасної української історії зафіксовано на папері – і їх можуть прочитати не тільки ті вірні читачі, котрі збирали підшивки нашого видання, а й усі відвідувачі Українського Національного Музею в Чикаго, де теж зберігається наш архів. Карантин загнав весь світу у соціальні мережі – однак політичні пертурбації карантинного року чітко продемонстрували, наскільки ненадійними є архіви соцмереж – всю вашу величезну добірку інформації можуть забанити назавжди просто за те, що ваша політична позиція не збігається з позицією власника соцмережі. А соцмережу ще ж можуть купити – і те, що подобалося одному власнику, буде неприйнятним для іншого… Власні сайти здавалися надійнішими – аж до пожежі в дата-центрі у Страсбурзі. На гугл-кеш теж сподіватися не варто – бо, для прикладу, якщо росіяни вважатимуть вашу інформацію небезпечною, вони можуть знищити і ваш сайт, і копії ваших новин у гугл-кеші. Таке теж вже траплялося. Зрештою, навіть якщо зі фізичним диском, на якому розміщено ваш сайт, нічого не станеться, вам все одно потрібно буде платити за доменне ім’я сайту,за обслуговування, за захист вашого сайту від хакерів та вірусів, котрі стають дедалі хитрішими та небезпечнішими… Газету, звісно, теж можна знищити – спалити, наприклад. Але у випадку з газетою ви завжди можете спробувати знайти людину, у якої залишився ще один примірник… : ) Тому газетні архіви – один із найкращих сховків для історії. Окрім ворогів фізичних, у вільної преси є ще чимало ворогів іншого штибу. Наприклад – мода, особливо політична. Особливо коли модно сварити одного політика, і хвалити іншого.

Трамп називав Путіна «чудовим хлопцем», але американське військо за його каденції розбило теплу компанію «вагнерівців» у Сирії: мовляв, ви ж казали, що їх там нема – то тепер їх там точно нема! Байден назвав Путіна вбивцею – але не наважився пустити у Чорне море військовий корабель, бо Росія була проти. Чи означає це, що Байден не буде допомагати Україні настільки рішуче, наскільки допомагав притиснутий демократами до стіни Трамп? Тут теж нема простих рішень. Ми дотримуємося тої думки, що в України нема друзів – але є союзники, кожна країна має свої інтереси, які в чомусь збігаються з інтересами України, в чомусь – ні. Хтозна, як би діяв Трамп, якби на нього не тиснули звідусіль і не підозрювали в підіграванні Росії. Однак попередня демократична адміністрація США, нагадаємо, на словах співчувала Україні, але це не заважало їй всіляко намагатися примусити Україну до закріплення «особливого статусу» окупованої росіянами території в Конституції. Чи означає це, що й чинна адміністрація буде діяти так само? Будемо сподіватися, що ні. Але ми мусимо уважно пильнувати за руками – і говорити незручну правду. Ми просто зобов’язані стежити за діями, і у випадку, якщо щось піде не так – здіймати ґвалт на всю планету. Від цього залежить доля України. І ми повинні вчитися тиснути на політиків. І звикати до того, що хороших політиків не буває, хіба за винятком Гавела і Ганді. За політиками треба слідкувати – і всіляко тиснути на них, якщо вони йдуть десь не в той бік. Навіть якщо вони говорять хороші речі і вдягають вишиванки.

Марина Олійник, Київ. Спеціально для «Час і Події»

Т

3

АНАЛІТИКА Якщо політик ляпнув дурницю – це ще можна проігнорувати. Якщо ж політик береться робити дурницю – потрібно кричати ґвалт… Звісно, сам лишень ґвалт, і навіть масові флешмоби не дуже помічні – ми могли переконатися в тому впродовж перших років війни, коли українці всього світу ходили на антиросійські флешмоби і демонстрації, як на роботу. І ми раді, що й наша газета неодноразово долучалася до організації таких процесів. Те, що впродовж перших років цих демонстрацій західні політики обмежувалися переважно висловлюванням глибокого занепокоєння – інша річ.

Чверть сторіччя на сторожі правди

Це – той нюанс, на який потрібно звернути увагу – але це не підстава для того, щоб стати менш політично активними. Частково тенденція почала змінюватися тоді, коли почали збігатися цілі українців і демократів, котрі почали звинувачувати Трампа у співпраці з Росією, і той, хтів чи не хтів, – мусів підтримувати Україну, аби заперечити ці звинувачення. Зараз демократи не збираються тиснути за будь-яку ціну на американський уряд з метою змусити його підтримувати Україну і опиратися Росії. Але українці мають засвоїти цей урок: зміна геополітичної атмосфери відбувається тоді, коли на політичну арену виходять впливові в політиці люди, і їхні інтереси збігаються з інтересами України. Ми докладаємо всіх зусиль, аби українці у США стали якомога впли-

вовішими політично – і політично активними. Ми співпрацюємо з чиновниками в Чикаго, ми закликаємо читачів щоразу ходити на вибори у США, ми намагаємося висвітлювати політичні процеси в Америці з тих боків, з яких не висвітлює україномовна преса. Не для того, аби облити багном одних політиків і відбілити інших – а для того, щоб показати найголовніші нюанси і спонукати до політичної активності. Українській діаспорі це завше було нелегко: Росія вже майже сто років всіляко намагається пропагувати у США свою точку зору на події в Україні. В Росії набагато більше преси у США, в неї набагато більше грошей і набагато більші можливості впливу. Завдяки Росії американська влада до останнього намагалася вмовити Україну відмовитися від незалежності, згадаймо тільки промову Буша у серпні 1991 року, коли він вмовляв українців відмовитися від «суїцидального націоналізму». Завдяки Росії і спільно з Росією американська влада у 2015 році розробила «план Мореля», за яким на окупованих Донеччині та Луганщині мали відбутися не контрольовані Україною вибори. У Росії на американських теренах завше були вплив, гроші і нахабство. Ну і мода на радянський Союз та вчення Карла Маркса, котра впродовж минулого року показала своє непривабливе обличчя під час масових протестів. В України – нічого, крім правди і совісті. І українців, хоч і розкиданих по всьому світу – але готових захищати правду. Ми намагаємося досягнути речей, на перший погляд неймовірних – об’єднання українців світу і перетворення їх на впливову на цій планеті силу. Силу, здатну визнавати свої помилки і пишатися своїми досягненнями. Насправді це завдання – цілком осяжне. Українці світу вже змогли зорганізуватися і зупинити Росію – а це завдання виглядало взагалі нереальним. Ми пишаємося, що всією газетою теж доклалися чимало до цього процесу. Однак це – тільки початок роботи. Війна триває – і перед нами ще неоране поле роботи. Сподіваємося, впродовж наступних 25 років ми, разом з вами, шановні наші читачі, досягнемо цієї мети. Отже – до роботи!

ǰȖȒȎȐțȖȥȎ ȘȜȚȝȎțȳȭ 0(',$725 ,QF

´ȅǮǿ ǥ ǽǼDzǥǦµ ± ɳɨɬɢɠɧɟɜɚ ɭɤɪɚʀɧɨɦɨɜɧɚ ɝɚɡɟɬɚ Ukrainian Village, Тел.: 773-697-3922 773-697-3922 Ukrainian Village, Chicago, Chicago, IL IL 60622 60622 Тел.: : &KLFDJR $YH &KLFDJR ,/ ɍɠɦ ɏɛɥɬ

ɓɠɯ ɫɠɟɛɥɭɩɫ ² Ƚʀɥɭɩɫ ɋɣɜɛɲɠɨɥɩ ȼɢɞɚɜɧɢɱɢɣ ɪɟɞɚɤɬɨɪ ± ɇɛɫɣɨɛ ɉɦʀɤɨɣɥ Ʉɢʀɜ Видавничий редактор – Марина Олійник, Київ Ɉɮɿɫ ɦɟɧɟɞɠɟɪ ± əɫʀɤ ɂɛɝɠɫɹɰɛ ɑɢɤɚɝɨ

Офіс-менеджер – Настасія Марусик, Чикаго

ɉɪɨɝɪɚɦɧɢɣ ɦɟɧɟɞɠɟɪ ± ȿɧɣɭɫɩ Ɋɠɭɫɮɥ ɑɢɤɚɝɨ Зв’язки з громадою – Василь Третяк, Чикаго Ⱦɢɡɚɣɧ ɬɚ ɜɟɪɫɬɤɚ ± Ɉɛɭɛɦʀɺ Ʌɩɭɦɺɫɲɮɥ Дизайн та верстка – Наталія Котлярчук, Львів Ʉɨɪɟɤɬɨɪ ± ɉɥɬɛɨɛ Ƚɩɤɭɩɝɣɲ Ʌɶɜɿɜ

ɉɢɲɿɬɶ ɧɚɦ!

´&+$6 32',,µ $PHULFDQ 8NUDLQLDQ /DQJXDJH &KLFDJR EDVHG ZHHNO\ QHZVSDSHU 3XEOLVKHG E\ 0HGLDWRU ,QF

$GYHUWLVLQJ GHSDUWPHQW 6RÀD 5D]XPRYD 3KRQH

ZZZ FKDVLSRGLL QHW

XNUDLQH#PHGLDWRUFKLFDJR FRP

Ⱦɢɡɚɣɧ ɪɟɤɥɚɦɢ ɽ ɜɥɚɫɧɿɫɬɸ ɪɟɞɚɤɰɿʀ Ɋɟɞɚɤɰɿɹ ɧɟ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɽ ɡɚ ɡɦɿɫɬ ɪɟɤɥɚɦɧɢɯ ɨɝɨɥɨɲɟɧɶ Ⱦɭɦɤɢ ɚɜɬɨɪɿɜ ɬɚ ɪɟɞɚɤɰɿʀ ɦɨɠɭɬɶ ɧɟ ɫɩɿɜɩɚɞɚɬɢ

4

ЮВІЛЕЙ

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

РОКІВ

25. Як все починалося… Софія Разумова, Чикаго. для «Час і Події» ССпеціально і

історію діаспори, українських організацій, лідерів нашої громади.

Ц

ього травня виповниться 25 років з часу виходу у світ першого номера нашої газети «Час і Події» – у 1996 році.

Безумовно, для етнічного видання це солідний «вік». Для мене і для моїх колег, котрі, як і я, не люблять пишних святкувань на свою честь, зовсім природно відзначити цю дату виданням ще одного номера – святкового. І як завжди, шановні читачі, у ньому будуть зібрані для вас найцікавіші і найрізноманітніші матеріали, де наш авторський колектив буде представлено у всій його професійній та естетичній красі. : )

Володимир Павелчак, Орест Бараник, Степан Ількович Хмара

Софія Разумова, Сергій Халабуда, Марія Папас

Пані Тамара Тищенко, пані Олександра (Леся) Мудра, пан Володимир Ковалик

Минулий рік був складним для всіх. Карантини і економічна криза знищили фактично половину друкованих видань. У Чикаго практично весь 2020 рік (та й досі) з етнічних газет виходило тільки 5 – «Час і Події», «Реклама» і кілька польських газет. Ми зберегли свою газету ціною… ну але годі скиглити. : ) Адже, на жаль(!), довелося лишити тільки наш мінімальний склад редакції, відмовитися не тільки від офісу, але і від послуг кількох наших чудових журналістів… Чесно кажучи, якби не майорів попереду чвертьвіковий ювілей – як рубіж і досягнення(!), ми, можливо, і не втрималися би… А за напруженими трудовими буднями – в останній момент забули про ДАТУ! : ) Тож ми навіть би й не помітили свого ювілею, захоплені роботою, якби не ви, наші читачі і друзі. За останній тиждень ми отримали таку кількість е-мейлів, дзвінків і навіть звичайних листів, що я була трохи здивована – усі зайняті, заклопотані, та й не модно сьогодні писати листи до газети! Тому ваша увага дуже зворушила і порадувала усіх нас!

Анатолій Генріхович зумів залучити до видання газети культурну еліту, увесь цвіт діаспори того часу. Багато років з нашою газетою співпрацювали такі шановані люди, як пан Куропась, пан Пундій, академік Маркусь, пані Діпко, пані Савицька та її син Роман Савицький, родина Антоновичів та багато-багато інших. Звичайно ж, з особливою вдячністю та теплотою мені хочеться згадати про пані Олександру Мудру. Вона з перших днів видання газети брала найактивнішу участь в її створенні та вдосконаленні, завжди була вірною «Часу і Подіям», і, не дивлячись на свої недуги, не шкодувала ні сил, ні часу для вдосконалення часопису.

Всі ці роки історія української Америки писалася в нашій газеті кращими творчими силами нашої імміграції. Багато з них, не маючи журналістської освіти, але будучи від природи наділеними «іскрою Божою» у цій галузі, на ваших очах піднялися до рівня професіоналів. В нашій газеті за ці 25 років зібрано унікальний матеріал не тільки про українське Чикаго, а й про українців зі всього світу.

Анатолій Гороховський (в центрі)

Від усього нашого колективу дякуємо за теплі побажання, за високу оцінку нашої роботи, за підтримку і за: «Так тримати! Молодці! Дякуємо!» Ваша вдячність адресована, на мій погляд, не тільки тим, хто працює в нашій газеті сьогодні, але й усім тим, хто протягом цих 25-ти років наповнював її своїм талантом, інтелектом та думками. Ваша вдячність призначалася й усім тим, хто усе, що назбирав у душі, виплескував щедро на газетні сторінки, не даючи вам занудьгувати і зісковзнути в безодню байдужості. І в першому нашому ювілейному номері я хочу вшанувати людину, завдяки енергії і професіоналізму котрої і було засноване наше видання, – Анатолія Генріховича Гороховського, та його «праву руку», талановитого журналіста і дизайнера – Сергія Халабуду. Сім років Анатолій Генріхович і Сергій Халабуда досить успішно, двічі на місяць, видавали номери, наповнені найцікавішими інтерв'ю, репортажами і розповідями про

кую за вашу підтримку та незгасаючий інтерес до нашої газети! Ну і звісно – щиро дякуємо всім нашим рекламодавцям(!!!), професіоналам, бізнесменам, які повірили, що українці, читаючи безкоштовну газету, будуть активно підтримувати у відповідь їхні бізнеси. Більшість із Вас за 25 років стали нашими хорошими друзями, ви даєте мені можливість випускати щотижня не збірник новинок з інтернету без посилання на джерело, а серйозну багатопланову газету, з якою працюють солідні організації, навчальні заклади, посольства, мерія, визначні люди – як в Україні, так і в Америці.

Всім вам – наш низький уклін і щира вдячність! А особлива вдячність – нашій Кредитівці «Самопоміч»! З першого номера і до сьогодні – вона основний наш спонсор! За 25 років, як і будь-яка жива істота, наша газета обросла реальними та вигаданими історіями, друзями та ворогами (останніх, на щастя, менше), а також чутками, шлейф яких часом накриває нас з головою і заважає працювати у тому напруженому режимі, в якому тільки і можливо створити і випустити серйозне і велике видання. І тому, починаючи з даного випуску, я почну друкувати невеличкими уривками історію життя нашого видання. Я намагатимусь згадати усіх тих, хто вклав свою душу, талант, знання, щоб ця газета розвивалась і стала частиною життя української громади Америки… Кількість прихильників-читачів з кожним роком зростає, як снігова куля, і ми вже не встигаємо відповісти на всі е-мейли, опублікувати всі статті, які отримуємо, і виконати усі побажання для літературного номера. Шкодуємо про це і перепрошуємо. Ну і нарешті, ще раз принагідно дякуємо від щирого серця всім, хто нас читає, підтримує своїми захопленими відгуками, а своєю критикою спонукає до творчості, пошуку, не дає зупинитися і стояти на одному місці!

Фестиваль «Українські дні в Чикаго», 2010 рік

Наші кореспонденти з різних штатів Америки, України та інших країн завжди доповнювали наш основний колектив. Усім їм я хочу сьогодні щиро подякувати. А вам, шановні наші читачі, ще раз дя-

В.Ф. Рибаченко та М.Олійник на святкуванні 15-річчя газети

ЧАС І ПОДІЇ Проф. Віра Боднарук, Норт-Порт. Спеціально для «Час і Події»

З

нагоди 100-річчя повіту Сарасота (Sarasota County) на Флориді, місцева публічна бібліотека Джакаранда (Jacaranda Library) у місті Венис запросила 56 відділ Союзу Українок Америки (СУА) провести виставку українського народного мистецтва та доповідь про українсько-американську громаду, яка проживає у цьому повіті. Слава Стефанишин, музейна референтка Відділу, та Рома Гуран, пресова референтка, підготували виставку українського мистецтва, яка тривала увесь місяць квітень. Доповідь про українсько-американську громаду в повіті Сарасота (яка вклю-

Обкладинка брошурки, розданої присутнім

5

ДІАСПОРА

#18 I 05.5.2021

Українська Громада у Південно-Західній Флориді

Ірина Копі, Віра Боднарук, Леся Попель та др. Олеся Коновал

чає міста Венис, Норт-Порт і Сарасота) підготували Віра Боднарук і Анн-Марі Сусла на суботу 24-го квітня. Число слухачів було обмежене до 30 осіб через карантин, а доповідь була виголошена на подвір’ї бібліотеки. Оскільки неможливо було мати екран для ілюстрації матеріялу доповіді на подвір’ї, була виготовлена брошурка з відповідними світлинами до тексту, яку виготовила Анна Мацілинська (орг. референт Осередку ім. св. Андрія) з фотографіями Віктора Лісни-

2232 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622

Автомобільні аварії

• Personal Injury / Травми / Медичні помилки • Керування автомобілем у нетверезому стані (DUI) • Штрафи / Traffic Court • Повернення прав водія (Driver's License), слухання в Secretary of State • Травми на роботі (worker's compensation)

Імміграційне право • • • •

Возз'єднання сім’ї Громадянство Відновлення Green Card Real Estate (купівля-продаж нерухомості) • Нотаріальні послуги, переклади, доручення • Розлучення

Михайло Чабан

773-627-6250 www.chabanlaw.com

Анн Марі Сусла виголошує доповідь на подвір’ї бібліотеки

чого, голови Осередку ім. св. Андрія в Норт-Порті. Анн-Марі Сусла цікаво розповіла про перших українських відвідувачів цієї околиці, де знаходяться теплі мінеральні води (Warm Mineral Springs), а потім про пенсіонерів з північної Америки та Канади. Вони почали селитися тут і засновувати свій Культурний і Релігійний Осередок, українські церкви та відділи українсько-американських організацій. На нинішний день тут проживає понад 5000 осіб українського

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО Ukrainian Village

березні; згадка про Чорнобильську аварію 26-го квітня; День Незалежності України 24-го серпня в North Port City Hall; Голодомор-Геноцид 1932-33рр. Крім загальних імпрез кожне Товариство має ще й свої особисті імпрези: доповіді на різні теми, концерти, щоб збирати фонди на поміч потребуючим (особливо тим, хто потерпає від війни з Росією); пікніки; церковні свята. Після слова Анн-Марі Сусли, бібліотекар Джакаранда бібліотеки Мері Фішер запросила присутніх у приміщення бібліотеки, де Ірина Копі продемонструвала писання писанок, а Богдана Пужик давала пояснення. Імпреза була дуже успішною, і дирекція Джакаранди

походження з різних хвиль приїжджих. Тут існують і активно працюють Українські-Американські Ветерани, пост 40; Український-Американський Клюб; Союз Українок Америки, Від. 56; Товариство Української Мови ім. Шевченка; Мужеський Клюб. Майже всі вони входять у Громадський Комітет південно-західної Флориди. З рамени Громадського Комітету відбуваються спільні відзначення Злуки Земель України 22-го січня; вечір в честь Тараса Шевченка в

«Українське Село» – St. Andrew’s Ukrainian Village

бібліотеки щиро дякувала Лесі Попель, голові 56 Від. Союзу Українок Америки, за участь у відзначенні 100-річчя повіту Сарасота. Фото Анни Мацілинської та Христини Шелдон

6

ЮВІЛЕЙ

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

РОКІВ

Шановна Редакція, шановна пані Софія Разумова! Мені приємно привітати редакцію газети «Час і Події», а також особисто Вас із 25-річним Ювілеєм! З газетою знайомий біля 15 років, коли за рекомендацією когось із друзів прочитав перші цікаві матеріали на сторінках її сайту, який тоді з’явився. Навіть й не думав, що колись особисто буду «героєм» Ваших публікацій. Але у 2008 році в №42 з’явився нарис Вашої кореспондентки https://www. chasipodii.net/article/3739/, а мого друга та колеги з часів роботи в Києві, в системі Міністерства Культури... Стаття розповідала про мене, мої дві вищі освіти, мою роботу інженером, потім режисером. Про те, що в кінці 1991 року, через 2 місяці піс-

ля того, як збулася мрія мого тата (а він був головним моїм авторитетом у житті) та моя особиста - Україна стала Незалежною, я отримав травму хребта та продовжив життя вже в інвалідному візку. Про мої соціальні, гуманітарні та благодійні проекти. Про зустрічі з цікавими людьми. Початок реалізації мого головного в житті захоплення – мандрівок різними світами. Скажу правду – про мене на той час писали багато українських газет та журналів, розповідали теле- та радіопередачі. Але саме ця стаття Лідії Корсун «Микола Подрезан: “У кожної людини своя Говерла” викликала сльози в моїх тоді ще живих батьків. Я й гадки не мав, що шпальти Вашої газети з вели-

ОКРУГА Ню-Йорк

кою кількістю різнобарвних світлин через порівняно нетривалий час встануть мені в нагоді. Бо коли з’явилася ідея всесвітньої подорожі в межах олімпійської частини мого багаторічного соціального проекту «Планета Земля. Погляд з інвалідного візка», мені потрібні були зв’язки з різними країнами... Ось для попереднього подання себе я використовував цей нарис, бо тут було сказано більшість того, що людям треба було сказати. Газета українською, видана та надрукована у Чикаго, стала моєю візитівкою, котра допомагала заздалегідь, з Києва, готувати насичені програми мого перебування в Китаї та Канаді, Франції та Південній Африці, Мексиці чи Японії. Про себе говорити важко, а «Час і Події» знайомила людей зі мною та моїми планами та метою! Майже сім років тривав проект, ми з моєю Наталкою подолали майже 300 000 кілометрів літаком, автівкою, потягом та морями, а ваша газета була поряд з нами. Точніше, вона «йшла» перед нами, в авангарді, допомагала відкривати двері та серця людей під час майбутніх зустрічей з нами.

17 квітня 2021 р.

До редакції незалежного тижневика «Час і Події» Вельмишановна Редакціє!

Прийміть від Нью-Йоркської Округи Союзу Українок Америки (СУА) найсердечніші поздоровлення з першим 25-річчям вашого тижневика. Адже 25 – це розквіт молодості! Тому бажаємо Вам вічної творчої молодості і нових ювілеїв! І хоч відстань між нашими містами чимала, але Ваша газета проклала міцний міст, завдяки якому мешканці Чикаго і Нью-Йорка обмінюються новинами і подіями, що відбуваються в кожному з них. Оскільки Союз Українок Америки має відділи по цілій Америці, то «Час і Події» відіграє велику роль в обміні і інформацією, і досвідом праці між окремим відділами СУА. Для нас це дуже важливо. Окремо хочу подякувати кореспонденту вашої газети Лідії Корсун, яка є будівничою того моста, про який мова йшла вище. Адже саме завдяки пані Лідії читачі газети «Час і Події» мають можливість бути в курсі всіх культурних подій, що відбуваються в Нью-Йорку взагалі і в Союзі Українок Америки зокрема. Лише за останні два з половиною роки (враховуючи останній рік в умовах пандемії) журналісткою Лідією Корсун написано шість статей. Це не просто статті, а цілі епопеї, які так яскраво, так детально і так захоплююче описують кожен наш захід, причому з великою кількістю фотографій, що диву даєшся. Я хочу дати признання працівникам редакції за те, що не обмежуєте авторів в розмірі дописів. Це дуже демократично і дуже правильно. Автор має можливість широко і детально висвітлити ту чи іншу подію. До кожної своєї роботи Лідія Корсун підходить з величезним запалом творчої енергії, ентузіазмом і з великою любов’ю. Тому і виходять з її пера справжні публіцистичні шедеври, які приносять читачам велику насолоду і задоволення. Особливо дякуємо газеті за надруковану розгорнуту статтю Лідії Корсун про новий український художній фільм «Тарас. Повернення» (№32 за 2019 р), яка надзвичайно допомогла нам у здійсненні перегляду цього фільму в метрополії Нью-Йорку. Завдяки пані Ліді, яка організувала громадський комітет, до якого входила і я від Союзу Українок Америки, творча група фільму у складі Олександра Денисенка, автора і режисера фільму, Анни Топчій, акторки головної жіночої ролі у фільмі, і Олександра Кришталовича, оператора фільму, змогла приїхати до Америки на прем’єру фільму. Бажаємо всьому творчому колективу газети «Час і Події» нових творчих здобутків, розповідаючи про життя українців в Америці. З роси і з води вам на довгі роки! Лідія Слиж, голова Нью-Йоркської Округи СУА

Олімпійська частина завершилася в липні 2018 року на столичному Майдані, саме з тої точки столиці України, звідки я стартував у 2011 році. Й серед інших людей – друзів та незнайомих, мене вітала Лідія Корсун, а через тиждень, 19 липня, з’явився репортаж у вашій газеті про цю подію. Тобто нова публікація про мене, Україну та українців у світі за назвою «Українець, про якого говорить весь світ» : https://www.chasipodii.net/ article/21167/. Дякую за співпрацю, практичну допомогу та інформаційний патронат! Підтримка від Вас та вашого друкованого слова БЕЗЦІННА! Але досить про мене. Ви, пані Софіє, та Ваші талановиті колеги формуєте літопис реальної України та життя українців у світі! Літопис чесний, відкритий. Інколи жорстко критичний, навіть трагічний. Але завж-

ди – правдивий! Як гіркі, але життєво потрібні ліки. Ви допомагаєте своїм читачам у США, Україні, інших країнах світу знаходити сили, щоб будувати нову сучасну незалежну Україну! Україну реальну та НЕПЕРЕМОЖНУ! Многая Літа Вам та газеті «Час і Події»! З повагою та подякою, надією на зустрічі із новими числами газети «Час і Події» Микола Подрезан, українець, людина з інвалідністю 1 групи, Кавалер орденів «За заслуги» 2 та 3 ступенів

P.S. На сьогодні побував у 70 країнах (у 63 – на інвалідному візку), на 6 континентах. Три особисті досягнення занесені до Національного реєстру рекордів України.

28 квітня 2021 року, Київ, Україна

ПР ПРОДУКТОВА РОДУУКТОВА ВА Б БАЗА АЗАА АЗ «DANIEL’S «DA DANIEL’ DA L’S ’S CAVIAR» CAV CA AVIAR» R» Ɇɢ ɝɚɪɚɧɬɭɽɦɨ ɧɚɣɛɿɥɶɲɢɣ ɜɢɛɿɪ ɬɚ ɧɚɣɧɢɠɱɿ ɰɿɧɢ ɧɚ ɿɤɪɭ ɬɚ ɪɢɛɭ ɜ ɑɢɤɚɝɨ

ɉɪɢ ɩɨɤɭɩɰɿ ȱɤɪɢ ɫɤɚɠɿɬɶ ȼɫH ɧɚɲH ɀɢɬɬɹ ɿɤɪɚ ɿ ɨɬɪɢɦɚɽɬɟ ɜ ɩɨɞɚɪɭɧɨɤ ɧɚɛɿɪ ɜ ɹɥɟɧɨʀ ɪɢɛɢ ɉɨɧɚɞ ɜɢɞɿɜ ɿɤɪɢ Ȼɿɥɶɲɟ ɜɢɞɿɜ ɫɜɿɠɨɦɨɪɨɠɟɧɨʀ ɬɚ ɤɨɩɱɟɧɨʀ ɪɢɛɢ Тільки у нас Ікра червона з Чавичи! Ікра червона і ікра Нерки від $12.99 / фунт! Ікра "Пітер Пен" - більше 10 видів від $15.99 / фунт! Ікра червона Форелі і горбуші від $19.99 / фунт Ікра Кети і Кижуча - від $19.99 / фунт! Ікра червона компанії "Трайден" від $27.99 / фунт Найкраща в світі ікра XIP від $39.99 / фунт! Ікра Форелі - від $19.99 / фунт Ікра чорна більше 30 видів на будь-який смак і бюджет від $49.99 / фунт!

Вся риба - дика, вся ікра - натуральна! Філе тріски і Окуня - від $1.99/фунт Корюшка - від $1.99/фунт Хек- від $2.39, Камбала і Крижана - від $2.50 Лосось дикий - від $2.50 / фунт Щука і Судак - від $3.99/фунт Карась - від $4.99/фунт Стейк Білуги -$7.99! Чилійський Сі Бес від $9.99! Українські варені раки Більше 50 видів копченої, малосольної і в'яленої ексклюзивної риби: Чавича, Омуль, гірська Форель, Рибець, Щука, Горбуша, копчені Креветки, Корюшка, Камбала, Сом, Рачки ... Оселедець норвезький з сюрпризом, а також бочкова Тюлька! Більше 20 видів сала - від $4.99 / фунт Сире сало - $6.99 | Українське сало - від $9.99 Сало "Соломка" - від $14.99 Підчеревина та домашнє сало в великому асортименті

Ȼɿɥɶɲɟ ɜɢɞɿɜ ɟɤɡɨɬɢɱɧɨɝɨ ɦ ɹɫɚ Сотні екзотичних делікатесів зі всього світу! Кров’янка, домашня ковбаса з дикого кабана, копчені телячі язики! Наші пельмені із будь-якою начинкою. Найбільший вибір копченої риби в Чикаго!

Французькі кролики і кури, Іспанська Свинина, канадські Качки і Куріпки! Телячі язики і м'ясо Медведя, Оленятіна і страусятина ...

ȯɜɪɨɩɚ ɜ ɫɟɪɰɿ Ⱥɦɟɪɢɤɢ VILLAGE PLAZA - 400 W. DUNDEE RD., STE 17, BUFFALO GROVE

847-777-1771

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

7

РЕКЛАМА

Ми страхуємо:

t ɶʘʨʤ t ɷʩʚʞʣʠʞ ʠʘʖʦʨʞʦʞ t ɼʞʨʨʵ t ɸʧʻ ɷʻʝʣʛʧ ʇʨʦʖʫʤʘʠʞ

Ваш агент

ʔʡʻʵ ʇʠʩʟʗʻʚʖ

ʄʨʦʞʢʖʟʨʛ ʝʣʞʜʠʩ ʚʤ 20% ʥʻʚʥʞʮʻʨʲʧʵ ʣʖ ʨʛʡʛʪʤʣʣʩ ʖʥʡʻʠʖʬʻʴ ʚʡʵ ʗʛʝʥʛʭʣʞʫ ʘʤʚʻʼʘ o “KnowYourDrive”

ʆʄʀɭɸ ɸ ɷɭɽʃɻʇɭ

Безкоштовні консультації по телефону і з допомогою системи Zoom Особисті консультації в офісі – $250 (будуть відраховуватися надалі з Вашої оплати послуг адвоката)

Знижка до

35% на страхування

будинку або квартири з авто!!!

СТРАХУВАННЯ ʉ ʣʖʧ ʣʖʚʻʟʣʖ ʧʨʦʖʫʤʘʖ ʠʤʢʥʖʣʻʵ ʘʻʚʢʻʣʣʞʟ ʧʛʦʘʻʧ ʫʤʦʤʮʻ ʬʻʣʞ ʨʖ ʠʘʖʡʻʪʻʠʤʘʖʣʻ ʥʦʖʬʻʘʣʞʠʞ

jsager@jsassociates.info

] ʢʤʗ

8 $IJDBHP "WF $IJDBHP

$

0.85 $

2.59

Графік Роботи: Пн-Пт: з 12 дня до 8 вечора Сб.-Нед. з 9 ранку до 2-ої дня

773-600-2727

8

ЮВІЛЕЙ

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

РОКІВ

Редакції часопису «Час і Події»!

До вас звертається від імені Українського громадського комітету підтримки фільму «Тарас. Повернення», м. Київ, його голова Олеся Кривопиша. Вітаємо українськомовне видання «Час і Події» з 25-річним Ювілеєм! Бажаємо членам редакції, всьому колективу газети здоров’я і творчої наснаги заради спільної мети – незалежності і розквіту нашої України! Я завжди із задоволенням читаю публікації видання, про деякі події культурного життя дізнаюся саме з ваших сторінок. Наша дружба почалася ще у 2018 р., через вашу кореспондентку Лідію Корсун, яка присвятила кілька статей Міжнародному проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи», започаткованому легендарною жінкою України, яку без перебільшення можна назвати Берегинею Української культури, Галиною Яблонською. Перша стаття, присвячена конкурсу у 2018р., мала назву «Тарас Шевченко єднає народи, а Галина Яблонська – закоханих у Шевченка та Україну людей». Конкурс за 4 роки проведення (20162019 рр.) об’єднав близько

1,5 тис. учасників з 62 країн світу, полум'яне слово Шевченка лунало 53-ма мовами. Пізніше була ґрунтовна стаття, присвячена засновниці конкурсу – народній артистці України Галині Яблонській, корифею Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, яка на сьогоднішній день є найстаршою діючою акторкою театру в Україні. Ці статті ми роздрукували в оригі-

нальному форматі, і подарували театру Франка, а також самій Галині Гілярівні. Статті довгий час висіли для ознайомлення на вході до театру Франка, і сотні людей знайомилися з інформацією. Наша співпраця з виданням у сфері популяризації Шевченка та української культури продовжилася через підтримку нового художнього фільму шевченкіани «Тарас. Повернення» режисера й автора сценарію Олександра Денисенка, який стикнувся з блокуванням у виході на широкі екрани в Україні. У вересні 2019 р. на сторінках видання вийшла стаття Лідії Корсун «Підтримуємо вихід на широкий екран фільму про Кобзаря «Тарас. Повернення», і наша особлива подяка видавцю Софії Разумовій за відчуття важливості цієї теми і винесення її на обкладинку видання з такою передмовою: «Інтелектуальне українство докладає неймовірних зусиль, аби відвоювати у жорстокій боротьбі вихід на широкий екран фільму «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка». Вихід цієї статті допоміг громадському комітету підтримки фільму організувати зустріч із відповідальними

особами в Міністерстві культури України та Держкіно України, а в подальшому відіграв роль в організації громадських допрем’єрних показів у США і можливості прокату в Україні. Ми використовували першу сторінку №32 за 2019 рік «Часу і Подій» дуже багато разів у зверненнях до друзів, шевченколюбів, шевченкознавців, шанувальників кіно на сторінках ФБ протягом 2019-2020 р. та поточного 2021 р. Вона служила в певні моменти візитною карткою фільму. Нашому комітету відомо що, у Нью-Йорку також був створений аналогічний комітет, організований Л. Корсун. Посилаючись на Вашу статтю, було запропонова-

но Українському Інституту Америки запросити творчу групу фільму, на чолі з режисером Олександром Денисенком, що й було здійснено, і організовано 8 переглядів у метрополії Нью-Йорку. Наш комітет відзначив Вашого кореспондента грамотою-подякою. Фільм «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка – перший фільм шевченкіани, створений для кінотеатрів, за останні 55 років, високий взірець національного інтелектуального кіно, перший фільм, присвячений маловідомому періоду із життя нашого генія – заслання простим солдатом в загарбані російською імперією казахські степи, перший фільм, який «оживив» Шевченка,

показав простою, близькою кожному українцю людиною, збурив наші душі, і пробудив національну самосвідомість. Дякуємо за співпрацю та творення сучасної історії України! З повагою та найкращими побажаннями, Голова громадського комітету підтримки фільму «Тарас. Повернення» в Україні , м. Київ, Олеся Кривопиша

Вітання від українського кінорежисера Олександра Денисенка Дорогі журналісти і видавці Всеамериканського тижневика «Час і Події»! Вітаю вас з чверть-столітнім ювілеєм! Пишаюся вами, бо стежу за вашою невтомною діяльністю на розвій і славу України! Я не читав жодної української газети чи часопису в Україні та за її межами, які б так повно і так своєчасно і про головне інформували українців про події, як в Україні, так і в українській діаспорі. Всі матеріали підібрані з розумом і з чітким передбаченням соціально-культурного очікування і запитів українців.

Познайомитися з «Часом і Подіями» мені пощастило у 2019 році, коли журналіст Лідія Корсун розмістила інтерв’ю зі мною, п. Сергієм Тримбачем, Богданом Бенюком та Володимиром Філіпповим про блокування в Україні мого художнього фільму про Тараса Шевченка «Тарас. Повернення». І ви знаєте, шановні читачі, це була перша повна і об’єктивна подача усіх матеріалів про фільм. Такого журналістського розслідування про нищення фільму про Тараса Шевченка не зробила в Україні жодна медіа структура. Я вдячний п. Лідії Корсун та видавцеві часопису «Час і Події» Софії Розумовій, що не побоялися і роз-

містили цю статтю, та ще й вивели заголовок на обкладинку часопису (число 32, 7-13 серпня 2019 р.), який досі хвилює серце. А там було написано просто, ясно і точно, так, як має бути написане гасло високого журналістського мистецтва: «Зараз у ці серпневі передсвяткові дні інтелектуальне українство докладає неймовірних зусиль, аби відвоювати у жорстокій боротьбі вихід на широкий екран фільму Олександра Денисенка «Тарас. Повернення»!!! І ви знаєте, дорогі українці, після цієї статті крига скресла! Злякалася 5 колона, яка досі обсіла Україну і продовжує нищити українське

незгірше самого Путіна. І відразу в Україні з’явився і дистриб’ютор, і прокат. А після цього, в лютому 2020, коли Український Інститут Америки запросив фільм «Тарас. Повернення» і показав його аж цілих два рази (що було вперше в історії цього вельмишанованого культурного закладу), то це також відбулося не без допомоги Всеамериканського часопису «Час і Події». Будьте здорові і щасливі ще не одну чверть століття! Ви потрібні українцям! Без вас українці сліпі, глухі і нерозумні! Ваш Олександр Денисенко.

16.04.2021

ЧАС І ПОДІЇ

9

РЕКЛАМА

#18 I 05.5.2021

meest.com 1-800-361-7345

ѨґѿѦѳѿѭ ѱ ѨѭѸѲѶѻѬѺѭѹ ѽѦѱѻѹ ѱ ѼԛԌԆԝԠԚԖԒ ԟԆ ԚԆԇԛԝԒ ԞԙԆԖԛԘԒԖԱԈ Ԍԛ ԞԈԶԟԆ ѼԛԞԒԘԖԒ ԑ ҄ԒԖԆԉԛ ԆԈԱԆ ԟԆ ԙԛԝԍԙ ԧԛԟԒԐԚԶ ѨԒԖԘԒԖ ԖԠԝ’ԯԝԆ ԌԛԌԛԙԠ ѩԝԛԦԛԈԱ ԜԍԝԍԖԆԑԒ ԝԱԌԚԒԙ ԚԆ ԇԆԚԖ, ԟԆ ԑ ԌԛԞԟԆԈԖԛԵ ԌԛԌԛԙԠ

MEEST CHICAGO 820 Ridge Ave Unit J Lombard, IL 60148 TEL: 1-877-889-1103 TEL: 630-889-1100

MEEST KARPATY 6725 West Belmont Ave, Chicago, IL 60634 TEL: 773-489-9225

MEEST PALATINE 1645 Hicks Rd., Unit K Rolling Meadows, IL 60008 TEL: 847-208-8451

10 Продовження. Початок в попередньому номері

«Де б не був, завжди щось будую»

о того, як стати ректором УКУ, о. Богдан Прах 9 років очолював Львівську духовну семінарію, а також організував перший і наразі єдиний візит Папи Римського до України.

Вивести хлопців з лісу

Я народився та виріс у Карпатах, на території Польщі. Вчився в духовній семінарії у Любліні, у Католицькому університеті. З міста Ярослава, де проводив своє священиче служіння, я їздив читати лекції до Львова: у Львівську богословську академію (тепер УКУ) та Духовну семінарію. То були непрості роки: я приїздив до Львова що два тижні, на перетин кордону витрачав по 13-15 годин в 1 бік. Нас, приїжджих викладачів, у семінарії називали парашутистами, бо ми прибували на два-три дні, читали по 6-8 годин лекцій і їхали додому. Це дуже виснажувало, бо ти не був ні тут, ані там. Через такий графік я не міг працювати продуктивно, а роботи ставало дедалі більше. Тому ми з дружиною Евою прийняли рішення, на запрошення Блаженнішого Любомира Гузара і тоді ще отця Бориса Ґудзяка та тодішнього ректора о. д-ра Михайла Димида, переїхати до Львова. Думали про один рік.

#18 I 05.5.2021

О. Богдан Прах:

Д

Окремою пристрастю о. Богдана є наукова робота та відновлення українських церков на Закерзонні. Коли він розповідає про цей період життя, то з вогнем в очах, наче вмілий реставратор, пригадує породу дерева, яку використовували для відновлення «козацької церкви» в селі Хотинець, рівень вологості, який мав бути витриманий, аби те дерево було придатним для реставрації унікальної історичної пам’ятки. Ми розпитали отця про цей період його життя, подаємо лише кілька штрихів із нашої розмови.

ЧАС І ПОДІЇ

ДУХОВНІСТЬ

Я ніколи не думав, що буду в Україні очолювати якісь інституції, а тим більше щось будувати, створювати з нуля. Я мріяв займатися науковою роботою і викладати, бо в цьому була велика потреба. Мене дуже захоплювала праця в архівах і бібліотеках, і я міг з канапкою і кавою просидіти там увесь день. Але умови, в яких жили та навчалися семінаристи у Львові, порівняно з тим, що я бачив працюючи у США, Європі, живучи в Польщі, дуже контрастували. Я розумів, що в таких умовах майбутня еліта не може формуватися. Нам були потрібні радикальні і швидкі зміни, бо чим довше ми сидимо в лісі, тим швидше втрачаємо шанси. (Духовна семінарія УГКЦ на той час діяла у смт Рудно, біля Львова, на території колишнього піонерського табору біля лісу, – ред.). Ми з владикою Борисом також розуміли, що земля у Львові вічно дешевою не буде, тож вирішили, перш за все, купити її для будівництва семінарії та нового корпусу Католицького університету. З моєю дружиною ми обходили десятки разів цілу

Випускні урочистості в УКУ

околицю навколо корпусу УКУ, що на вул. Свєнціцького, шукаючи такі ділянки, які би мали добру комунікацію з цим першим і найстарішим корпусом. Так наш вибір впав на території на вул. Стрийській та на вул. Хуторівці, де зараз розташовані кампус університету, Філософсько-богословський факультет та семінарія. Наші мрії були великими, і ми робили все, аби вони стали реальними. Нам вдалося переконати партнерів з-за кордону, що проєкт будівництва нової семінарії та корпусу УКУ є архіважливим. За три роки ми збудували семінарію на Хуторівці. Цю інституцію я очолював 9 років. Найприємнішим у будівництві семінарії для мене був процес проєктування: я їздив у різні країни Європи, заглядав до різних семінарій – і сучасних, і давніх. З багатьох почерпнув цікаві рішення, деякі ми втілили у Львові: великі вікна в їдальні, широкі коридори, багатофункційність приміщень. Найважчим, мабуть, було знайти виконавців, бо на той час у Львові практично не було компаній, які могли

побудувати такий об’єкт. До речі, Львівська семінарія спроектована у формі голуба, бо носить ім’я Святого Духа.

Про любов до будівництва

Мені здається, багато чоловіків мають жилку до будівництва. Я люблю ходити по будові, по «болоті». Мене

чатку 90-х. І коли я заходив у собор, який збудував Патріарх Йосиф Сліпий, моє серце плакало – унікальна мозаїка сипалася. А хтось же колись подбав про красу цього Божого храму. Я брав до кишені по кілька камінців із мозаїки, яка опадала, віз додому, клав собі на підвіконня, і мав частинку з Собору святої Софії в хаті. Прийшов час, і я був долучений до команди реставрації Собору. Дивні діла Твої, Господи… Нині, коли приїжджаю до Рима, мозаїка відновлена, вражає давньою красою, храм теплий, світлий, там добре бути. Ми не можемо не запитати у о. Богдана, чи не шкода йому покидати вже завершені проєкти (а таких чимало), де він тільки-но щось збудував і тепер мав би втішатися спокоєм та плинністю процесів. Він з деяким піднесенням зізнається: Ніколи не тримаюся за місце, мовляв я це зробив, і тепер тут буду довіку. Мій драйв – зробити проєкт, запустити його і йти далі, хай інші продовжують, доповнюють, вдосконалюють! А я радію новими викликами. Таке прагнення є автентич-

Наші мрії були великими, і ми робили все, аби вони стали реальними охоплює невимовна радість від того, що щось твориться, і воно залишиться, буде служити. Не меншою радістю для мене було ремонтувати старенькі церкви на колишніх моїх парохіях. Коли бачиш руїну – похилену стареньку церкву, яка через півтора роки наче повертається до життя – це невимовна краса. Бо кількасотлітній будинок, який, здавалося, вже загинув – ожив. Кожну дощечку, кожен сантиметр розписів ми старалися реставрувати якісно. Пригадую, як у Хотинці (Польща) церкву з 1612 року, яку люди називали козацькою, ми буквально склали по-новому: кожну балку забирали, відновлювали, ставили назад, і так поступово перед нами постав оновлений храм. Ми також відновили там величезне зображення Страшного суду на стіні, яке ще наприкінці 19 ст. з’явилося в енциклопедії мистецтвознавства. Церква, до речі, належить до спадщини ЮНЕСКО. Так само з приємністю згадую час ремонтних і реставраційних робіт величавого Собору Преображення Господнього у Ярославі, який зараз є найбільшим Марійним Санктуарієм Греко-Католицької Церкви у Польщі. Чи наприклад, Собор святої Софії в Римі. Ми з дружиною «нишпорили» у римських архівах ще на по-

ним, не люблю хизуватися. Буває, що після того, коли я завершую служіння, іншим людям не вдається продовжити заплановане. Стає боляче, коли справа, в яку ти вклав свою душу, розпадається. Були також задуми, в які я інвестував шалену кількість енергії, внутрішньої сили, а вони не вдалися. Мабуть, не мали вдатися, може, були не на часі (знизує плечима о. Богдан без нотки сумніву чи смутку). Я приймаю це як волю неба, хоча шкода. Водночас, знаю – якщо працюєш на Божу славу, твоя робота ніколи не буде марною. Часом людині лише здається, що те, вона робить – це щось дуже важливе, а насправді уся її праця радше скерована на особисту користь, ніж для спільного блага. Секрет успіху в тому, аби те, що ми робимо, справді було важливим як для спільноти, так і для другої людини.

Під львівським дощем змок навіть Папа У червні 2021 року ми згадуватимемо 20-ліття першого і єдиного офіційного візиту Папи Римського до України. 23-27 червня 2001 року Україну відвідав Папа Римський, нині проголошений святим Іван Павло ІІ. Він відслужив у Києві та Львові чотири літургії (дві у латинському і дві у візантійському Продовження на стор. 12

ЧАС І ПОДІЇ

РЕКЛАМА

#18 I 05.5.2021

травня

11

12 обряді), на Богослужіннях були присутні понад 1,6 млн. прочан. Під час візиту до Львова Папа Іван Павло ІІ освятив наріжний камінь студентського містечка УКУ, а Папа Бенедикт XVI пожертвував на його будівництво 100 тис. євро. Ми жили з великим очікуванням і надією, що Святіший Отець приїде до України. На той час я уже мав досвід організації приїзду Понтифіка, бо працював у комітеті, який організовував прощу Папи Івана Павла ІІ до Польщі. В українську команду шукали когось, хто розумів би процеси, був знайомий з людьми ватиканського кола, які відповідали за подорожі Івана Павла ІІ. Так я отримав від Блаженнішого Гузара доручення очолити організаційний комітет у Львові. З командою ми мали дуже швидко налагодити багато процесів, тоді як грошей було обмаль. Але скажу щиро – ця вістка викликала велике піднесення у людей, усі мали велике бажання допомагати. З моменту, коли ми дізналися, що Папа приїде до України, у нас було менше, ніж пів року і непочатий край роботи. Це була неймовірна цілодобова праця багатьох людей, і нині мені навіть важко уявити, як нам все вдалося. І от коли ми пройшли цей важкий шлях, продумали тисячі деталей, у ніч перед зустріччю з Папою у Львові почалася шалена злива. Як воно лило… Звечора ми організували волонтерів, які пильнували усю територію по периметру на іподромі. Десь о 2 ночі я прийшов перевірити ситуацію. Волонтери стояли по коліна в болоті на полі, дощ лив, гриміло, блискало. «Скільки ми напрацювалися, і все намарно?» – думав я. Ніхто у таку зливу та негоду не прийде на зустріч з Папою. Я подрімав тієї ночі з пів години, і вже о 5-й виїхав на вул. Стрийську, яка вела до місця зустрічі з Понтифіком. І що я побачив? Уся

ЧАС І ПОДІЇ

ДУХОВНІСТЬ вулиця була переповнена людьми, які з пакетиками на ногах йшли на зустріч з Його Святістю. Я швидко зателефонував до генерала поліції і попросив допомоги з охороною, бо люди йшли, йшли, йшли. Тоді з охороною порядку нам допомагали військові. З тієї ночі пригадую ще один момент. Чи не найважче в організаційному процесі нам було дістати великі екрани для трансляції урочистостей з Папою, у Польщі їх називають «телебіми». Ці екрани практично неможливо було дістати, бо у компанії, яка давала їх в оренду, вони по одному були розкидані по різних країнах Європи. До того ж, їхня оренда коштувала 150 тис. доларів! Це була фантастична і непідйомна сума. Але Блаженніший Любомир будь-що хотів ці екрани привезти до Львова, бо що тисячі людей будуть бачити, коли приїде Понтифік – крапку на відстані кількох сотень метрів? І ми вперто шукали гроші, де могли: писали десятки листів, провели багато телефонних розмов, переконували... І незадовго до зустрічі гроші таки знайшлися

#18 I 05.5.2021

по тому. Тоді ми з дружиною пакували наплічники і йшли в гори. Ми просто вибігали на кілька верхів, і так потроху той адреналін з нас виходив (усміхається).

Про пристрасть до науки

Коли отець Богдан почав здійснювати обов’язки ректора УКУ, одній зі співавторок цього інтерв’ю пощастило записати з ним цікаву розмову для проєкту «Люди твого міста». Тоді отець Богдан сказав, що мріє займатися науковою працею, і вважає, що «Написана книжка – краща інвестиція у майбутнє, ніж десятки підписаних документів за день». Він зізнається, що посада ректора не дозволяє достатньо часу присвятити улюбленому заняттю, але планує, що колись обов’язково порине в науку з головою. Якщо Бог дасть здоров’я, хочу з дружиною закінчити кілька наукових задумів, які ми мріємо реалізувати вже багато років. Ці проєкти є важливими для цілісного бачення процесів, які відбувалися у міжвоєнний і воєнний період у Львівській митрополії, зокрема у Пе-

Ректор отець Богдан Прах та Президент владика Борис Ґудзяк

доступ до архівів, з цим усім треба попрацювати.

– Як зміниться університет, якщо знову оберуть ректором?

– Думаю, нам вдасться підвищити зарплати для працівників, зокрема для науково-педагогічних працівників. Моїм великим бажанням є, аби люди заробляли гідно: тоді вони і

Моїм великим бажанням є, аби люди заробляли гідно: тоді вони і веселіші, і продуктивніші. Вважаю, що поганим є той керівник, який не може забезпечити доброї зарплати для своєї команди – Конференція італійського єпископату нам допомогла. Але у нас залишилося лише 5 днів, аби зібрати ці величезні екрани по цілій Європі. Ми на ходу робили візи для водіїв, готували всі документи. І знаєте, коли нам ті екрани привезли? Пізно ввечері – у той дощ, у тому болотиську робітники жертовно їх збирали і запускали. До ранку все було інстальоване. У мене в житті було багато таких знакових подій, і ці забіги доволі виснажливі. Буває, не можу позбутися адреналіну кілька тижнів

ремиській єпархії. Я багато про це написав, але до кінця ще далеко (у 2015 році світ побачив двотомник о. Богдана Праха «Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини», – ред.). Матеріали (архівні документи, свідчення, спогади, літературу) ми з дружиною почали збирати ще при кінці 80-их років, частину вже використали, провели чимало підготовчої роботи. У планах ще багато роботи на кілька років. До того ж, з’явилися нові джерела та цікаві наукові дослідження, відкрили

На Закерзонні о. Богдан Прах проводить екскурсію для працівників та друзів УКУ

веселіші, і продуктивніші. Вважаю, що поганим є той керівник, який не може забезпечити доброї зарплати для своєї команди. Але не все залежить тільки від одного бажання. Адже УКУ – приватний університет і не отримує жодного державного фінансування, ми покладаємо надію на наших жертводавців з усього світу, які багато років підтримують розвиток якісної освіти і виховання за християнськими цінностями. Пандемія вдарила по наших фінансових планах, але підвалини для зросту ми все-таки заклали. Ще однією моєю ціллю є повноцінно впровадити суспільно орієнтоване навчання в університеті. Загалом ті ідеї, які ми останні кілька років втілюємо у наших навчальних планах, свідчать, що УКУ є університетом ХХІ століття. Програма «Світоглядне ядро», заснування Центру гідності дитини, багато інших цікавих ініціатив показують шлях, яким нам йти в процесі освіти. Освіта та виховання мають наповнювати людину усвідомленням того, що від неї залежить багато: твій успіх залежить від твоїх старань, від того, наскільки ти заангажований у процес. Світ дуже швидко змінюється, тож маємо готуватися до цих змін, і, водночас, мати твердий фундамент – ста-

тичні цінності, бо саме вони є визначальними. Від гідного життя працівників до формації людей у гідності – це було закодоване у Революції Гідності. Нашою дорожньою картою є стратегія університету 2025, де кожен пункт є важливий і взаємодоповнює один одного.

Бліц-запитання до ректора УКУ – Скільки ви разів перетнули кордон Україна-Польща?

– Що два роки я міняв паспорт, бо не було місця для штампів. І так тривало 10 років. За рік я перетинав кордон приблизно 110 разів, а бувало, й частіше. Поки стояв у черзі на кордоні, встигав переробити чимало роботи, наприклад відповісти на листи, писати статті тощо.

– Яка їжа нагадує вам дитинство?

– Вареники. Буду любити їх до кінця життя. Вареники з сиром, картоплею та чорним перцем, люблю такі гострі!

– Коли займаєтеся спортом, яку музику слухаєте?

– Може, я трохи дивачію на старість, але коли ходжу, бігаю, мандрую в гори, я молюся. Ця молитва є запорукою доброго внутрішнього настрою.

– Гори чи море?

– Очевидно, що гори, тут нема мови! У горах, де не вийдеш – інша перспектива, кольори. На морі за кілька днів мені стає нудно від монотонності. Наприкінці отець Богдан ділиться мрією, що хоче якось з дружиною поїхати в гори і у вузькому колі з іншої перспективи розповісти нам про те, що для нього є цінним – що формує його стосунки з людьми, вчинки. Ми сподіваємося, що ця розмова та зустріч при ватрі відбудеться уже незабаром. Розмовляли Діана Мотрук, Мар’яна Карапінка, Вероніка Саврук Фото Лесика Урбана та з архіву УКУ

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

РЕКЛАМА

13

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469) Офіс в Українській Околиці 1706 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622 Tel.: 773-309-1950 • Fax: 847-834-0106 (NMLS ID 232240) An Illinois Residential Mortgage Licensee

Офіс в Glenview 1701 E. Lake Ave., Ste 260, Glenview, IL 60025 Tel.: 847-834-0100 • Fax: 847-834-0106

nacevedo@solutionsfn.com Розмовляємо українською, російською і польською мовами

14

ЮВІЛЕЙ

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

РОКІВ

Слідкуючи за подіям нашого часу...

Шановні редакція та трудовий колектив незалежного часопису «Час і Події»! Шановна видавець Софія Разумова! Шановна редактор Марина Олійник! Щиро вітаю з 25-річним ювілеєм нашої газети! Лідія Корсун, Нью-Йорк. Спеціально для «Час і Події»

– підрозділ «Український Гонконг» – особливо щемний. У двох ресторанах працюють наші люди, зокрема, в одному із них – дует із Маріуполя Геннадій Агруч та Алла Іванченко, з якими взяла інтерв’ю про їхнє життя, зв’язок з Україною і т. ін. Кожного вечора там звучить виключно українська народна пісня: «Несе Галя воду», «Цвіте терен» та ін. Інший ресторан – «Ivan The Kozak» – заснований українцем. Це був 2009 рік. Можна лиш уявити, скільки нашого люду є там та по всьому світу зараз... Але братаємось…

М

аю честь називати її «НАШОЮ», оскільки протягом майже 20 років належу до колективу її авторів. Це довголіття говорить про те, що мені, як автору, імпонує ваша редакційна політика: демократичність, незалежність, україноцентричність в матеріалах про Україну, сповідування правди, неформальність, відсутність бюрократії у виробничих відносинах. А ще тематичний обсяг: Америка, зокрема – життя її українських громад, та Україна. Так я стала кореспондентом в Україні (відвідую її щорічно) та метрополії Нью-Йорку (відповідно висвітлюю життя української громади) .

Я, мої герої та читачі цінуємо те, що редакція дає свободу вибору тематики, враховує авторські та читацькі вподобання, потреби, проблеми. Своїми публікаціями «Час і Події» формує суспільну думку, допомагає не тільки словом, а й ділом. Навіть змінює долі людей! Прикладів немало. Ось у свій час, газета допомогла директору одного із військових санаторіїв Криму позбутися рейдерського захоплення свого зразкового господарства (наш лист до держсекретаря Гілларі Клінтон); в районному місті Гайсин, Вінницької обл., зберегти Краєзнавчий музей (листи в Міністерство культури та відкритий лист меру міста); у Львові зберегти приміщення для Музею військових строїв (клопотання газети перед головою міськради А. Садовим). Або лист президенту Зеленському із пропозицією включити героя нашого нарису Леоніда Яковишина... в уряд. Або практична та моральна допомога відомому львівському художнику-модерністу

******

Лідія Корсун – журналістка, кореспондентка газети «Час і Події»

Роману Петруку та київським гідам-дослідникам Тетяні Нечай і Наталі Пироговій, що опікувалися ним, розповідь про драматичну історію його пам’ятника «Сонце правди Шевченківського слова» у Києві. Або ще один приємний «вихід у люди» нашої просторої публікації в Літературному додатку «Пісня на все життя» - творчий портрет н. а. України, Шевченківського лауреата, відомого соліста квартету «Явір» Олеся Харченка, яка невдовзі стала однойменною книгою....

******

Пам’ятаю перший свій допис до газети «Час і Події» за підказкою вчительки української Рідної школи в Чикаго, поетеси Олександри Мудрої, якій я емоційно розповіла про свою екскурсію в штат Коннектикут, а вона порадила: «То напиши про це до нашої газети «Час і Події». На моє диво, тодішній перший

В гостинному домі пані Олександри Мудрої, 2003 рік. Олександра Мудра, Оксана Ханас, Тамара Ганенко, Лідія Корсун, Софія Разумова, Віталій Копитко, сестри Модрицькі

редактор Анатолій Гороховський надрукував мою розповідь за назвою «Одержима Теодейт». Це була подія в моїй журналістській діяльності, бо газета сприйняла мої перші подорожні замітки та враження як цікаві для інших. В наступні роки до рубрики «Подорожі» додалося ще 15 моїх солідних публікацій про відвідини інших країн світу. А тоді це було 179 число від народження газети, травень 2003 р. До слова, публікації із циклу «Подорожі» цікаві тим, що в нарисах про відвідані країни були обов’язково підрозділи про українську діаспору або ж українську заробітчанську тогочасну еміграцію, які я досліджувала паралельно з туром. Наприклад, розповідь про Аргентину в книзі «Еврика на все життя» (ст. 599-611), куди публікація перекочувала зі шпальт газети, закінчується 3-х сторінковим підрозділом «Українська Аргентина вчора і сьогодні». Знайшла можливість взяти інтерв’ю у двох очільників основних українських організацій цієї країни – Юрія Данилишина та Марії Зінько – українців другого покоління, великих патріотів. Вони зуміли показати і пам’ятник Тарасу Шевченку в парку Палермо Буенос Айреса, і виставку «Голодомор: невідомий геноцид» в культурному центрі «Реколета» ( 2009). Довго дружили по-діловому з ними заочно. В розповіді про Сінгапур, і, зокрема, про всесвітньовідомі мемуари Лі Куан Ю, є підрозділ «Сінгапур-Україна». В розповіді про Гонконг

Я розглядаю це вітання з ювілеєм як і власний звіт перед засновниками газети, її редакцією та читачами за ці протягом майже два десятка літ. Маю навіть у цифрах. На основі надрукованих у «Часі» та інших діаспорних виданнях статей на початку 2010 р. видано авторську книгу «Еврика на все життя» зі списком бібліографії опублікованих матеріалів. А на початку 2006 року з’явився сайт «Часу і Подій» з окре-

себе за Франком «для загального добра» ( Див. книгу «Еврика на все життя» та сайт зі списком всіх публікацій автора: http://www.chasipodii. net/author/106/?first=0 ). Люблю людей. Люблю їх альтруїзм. Люблю талановитих. Всі, про кого писала детально чи присвячувала їм, прошу врахувати це моє зізнання в любові!

*******

Мені здається, що жодна інша діаспорна газета не приділяла так багато уваги окремим знаковим Подіям (Америки, Чикаго, України, Києва). Щодо Америки, до прикладу, останніх часів – це період бурхливих протистоянь в час американських президентських виборів та пост виборів 2020 р., коли тут розгорнулися відомі неоднозначні події... В Україні: згадаймо Помаранчеву революцію: лиш моїх власних 8 (вісім!) потижневих детальних репортажів! А ще скільки статей – редакційних та інших авторів! Згадаймо Майдан 20132014 рр. 28 авторських репортажів про Майдан, зо-

Анатолій Генріхович Гороховський, засновник і перший редактор газети

мим обліком друкованих матеріалів кожного автора. Отож, з 2003 р. і по сьогодні – 350 публікацій. Підкреслюю: лише в газеті «Час і Події». Багато це чи мало? Враховуючи обсяги – не менше 2, а той 3, 4 полос, як на мене – достатньо. Лиш болюче жаль великої втрати – знятих зі сайту численних фотографій, що були надзвичайно цінним та ексклюзивним доповненням до текстів. Моя тематика: культура, політика, репортажі, подорожі, життя наших українців минулого та сучасності. Людей видатних – працею і творчістю. Відомих і маловідомих. Тих, хто не шкодує

крема – десять з них про Громадські Віче з 1 червня по 10 серпня 2014 р, чого немає, наскільки нам відомо, ні в одному іншому друкованому виданні. Останні народ називав ще Вічами Майданівської Січі. Якраз вони і були проявом того народовладдя (а-ля Запоріжська Січ), про яке народ мріяв, надіявся, вийшовши на Майдан. Їх проводили лідери громадських організацій, сам народ уже без участі обтяженої владою відомої трійки – четвірки зі Сцени. Інша справа, що не так сталося, як гадалося. Але волю Продовження на стор. 15

ЧАС І ПОДІЇ

ЮВІЛЕЙ

#18 I 05.5.2021

газету»! Незважаючи на хвороби, на свята, вихідні дні і всякі інші «не можу». «Треба» - девіз класичного газетника. Кожної середи тираж мусимо забрати зі типографії. У четвер - доправити в точки розповсюдження та внести статті на сайт: www. chasipodii.net... Хвала вам – людям думки та комп’ютерної клавіатури! Хвала читачам, котрі цінують друк та його тепло і енергетику....

******

Фестиваль «Українські дні в Чикаго», 2004 рік. Стоять: Володимир Павелчак, Олександра Мудра. Сидять: Леся Ганенко, Лідія Корсун, Софія Разумова, Тамара Ганенко

саме українського народу газета демонструвала слідами гарячих Подій, була поруч з ним.

******

Або візьмемо «Події» з життя української громади Нью-Йорку та його околиць: 185 публікацій! Тільки рецензій про вистави Українського театру народного артиста України Івана Бернацького в Нью-Йорку – 18 протягом 10 років! Читачам метрополії Чикаго, сподіваюся, було цікавим життя сусідів. А українським Нью-Йоркчанам – взнати, як їх сприймає рупор сусідів – газета «Час і Події» в Чикаго поглядом свого кореспондента. І не менш важливо: пишеться ж історія українського закордоння!...

*******

Скільки ж пройдено з вами, шановні колеги – редактори, коректори, верстальники, дизайнери! Всі, хто будь-яким чином був причетний до кропіткої праці робити (творити) «живу

На закінчення, хочу подякувати за співпрацю перш за все президенту компанії «Mediator» Софії Разумовій за її великі зусилля зберегти газету загалом та незалежною зокрема. Вона є тим паровозом, що рухає газетний потяг по хвилястій колійній дорозі світових Подій вже

15

РОКІВ

25 років, затримуючись надовго на зупинках «Америка» та «Україна». Володіючи творчим потенціалом, вона – генератор ідей і рушійна сила всіх газетних процесів. Має гостре політичне чуття, організаційний (менеджерський) талант та вміння знаходити потрібні кадри. А ще – неперевершений комунікатор. Знайде спільну мову з будь-ким. Але коли потрібна рішуча воля і тверда рука – теж не позичати. Дякую всім редакторам, з якими доводилося працювати. Зокрема: Анатолію Гороховському, доброї пам’яті Володимиру Павелчаку, Ларисі Кухар, Віктору Рибаченку, багатолітній, талановитій та успішній – Марині Олійник. Дякую високопрофесійній та старанній верстальниці

Наталі Котлярчук, екс- верстальнику – Ігорю Лісовичу, багаторічному коректору Оксані Войтович, якій колись нелегко давалися мої тексти особливого стилю, чинному дизайнеру сайту Іллі Савчину, який завжди йде назустріч нам, авторам. Подяка всім-всім, тут не згаданим, хто на протязі цих років причетний до творення та формування Іллінойської газети «Час і Події» зі своїм неповторним обличчям. Всім – здоров’я, творчих сил та нових здобутків на Многая Літа! Бажаю всім відзначити ще не один ювілей!

Happy Anniversary! Здрастуй, Нове число «Часу і Подій» у своїй другій чверті цього перенасиченого Подіями ХХІ століття!

28 квітня 202І р., Нью-Йорк

Прийом посольства України у Вашингтоні - робимо репортаж!

ЗАЩЕМЛЕННЯ – КОМПРЕСІЯ – БІЛЬ… ДЕКОМПРЕСІЯ – ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД БОЛІ!

МИ ЗНАЄМО ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ!!!

Comprehensive Rehabilitation Clinic

АНДРІЙ ІВАНЧЕНКО, M.D. СТЕНОЗ?

У Вас з’явилась слабкість в ногах і біль в попереку? Можливо у вас стеноз хребетного каналу (грижа міжхребцевого диска). Вам потрібна ДЕКОМПРЕСІЯ!!!

ГОЛОВНА БІЛЬ, ЗАПАМОРОЧЕННЯ?

Можливо, причина в патології верхньо-шийного відділу хребта, і як результат - шийно-черепному синдромі Защемлення нервів і сосудів знімає ДЕКОМПРЕСІЯ!!!

Декомпресія

- звільнення нервових волокон, защемлених випнутим диском, або спазмованими м’язами. Це універсальний спосіб зняти спазм, набряк, запалення і усунути першопричину болі.

985 S. Buffalo Grove Rd., Buffalo Grove, IL 60089 | 847-681-1161 | OrthoPainRehab.com

16

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

Тарас Цимбалюк:

«Я завжди відповідаю взаємністю на увагу прихильників. Вважаю, що це частина професії» Мирослава М Ми иро росл ро слав ава а Ст ССтепчук, Сте тепчук, Л Львів. ьвіів. Спеціально для «Час і Події»

М

инулорічною сенсацією українського кінематографу однозначно став серіал «Спіймати Кайдаша». Чудова адаптація «Кайдашевої сім’ї» Нечуя-Левицького до сучасності. Сценарій, режисура, акторський склад – усе ідеально склалося, і вдалося кіно – комічне, драматичне, справжнє. Сьогодні наша розмова – з Тарасом Цимбалюком, який зіграв роль Карпа (старшого сина Кайдаша). Тарас відомий за серіалами «Кріпачка», «СуперКопи», стрічкою «Чорний ворон» та багатьма іншими. Також він узяв участь в останньому сезоні шоу «Танці з зірками», під час якого освідчився і зробив пропозицію своїй коханій Тіні Антоненко.

– Тарасе, ви граєте поліціянтів, кілерів, героїв, простих селян, комічних персонажів. Який жанр вам, все ж таки, найближчий – і чому?

– Найближча, мабуть, драма, у мені все-таки вбачають драматичного актора. Чому? Бо є більше досвіду в цьому жанрі, і мої зовнішні дані, типаж також відповідний. Ще можу сказати, що цей жанр найбільше розвинутий у нас в Україні. Воєнна драма, наприклад, або просто мелодрама – це фактично те, що найчастіше знімають. А взагалі, звичайно, хотілось би кожного разу спробувати себе у чомусь новому.

– Усі діти виростають на якихось книжках, фільмах, ідеології. Якими були ваші герої?

– Я виріс на фільмах Рязанова, як і більшість дітей, які народилися в кінці епохи союзу. Проте моїми героями були, звичайно, герої бойо-

У серіалі «Кріпачка»

Фільм «Чорний Ворон»

виків – заокеанські Ван Дам, Шварценеггер. Саме на них я рівнявся, і навіть в зал почав ходити завдяки естетиці, яку пропагував той самий Ван Дам у своїх фільмах. Мені це дуже подобалося.

– Чи хтось вплинув на ваше становлення як актора?

– Ні, на мене ніхто не впливав. Було лише моє колосальне бажання і сильна віра моєї родини. Мої батьки, родина моєї сестри дуже мене підтримували. Ось це, насамперед, було моєю великою мотивацією і вірою в себе.

– Що найбільше подобається у роботі, а з чим важко миритися?

– Акторство – це моє покликання, моя найбільша пристрасть. Важко миритися з тим, що кіно наразі в Україні продюсерське комерційне. Але я дуже люблю свою роботу і вірю в майбутнє нашої кіноіндустрії.

– Чи ви – «вибаглива зірка», чи можете порушити дисципліну, чи може маєте якийсь специфічний райдер для гримерки?

– Я не величаю себе зіркою, але, звичайно, певні вимоги маю. Дисципліни не порушую, але маю свій райдер. Звісно, я хочу, щоб у мене на столі були фрукти. Щоб давали мені обідню перерву вчасно, і не менше години. У мене є гонорар, який має певне обмеження в часі, а наступні години оплачуються більше, ніж звичайна зміна. Ну це мінімальні вимоги, але вони є, однозначно.

– Стосовно акторівпартнерів, трапляються конфлікти чи ви компромісна людина?

– Конфліктів у мене не було ні разу. І, дасть Бог, їх не мало би бути. Я обходжу всі конфлікти десятою дорогою, не моя це стихія. Хочу, щоб

всім було комфортно на майданчику, бо це пришвидшує і поліпшує робочий процес.

– Тарасе, буває, що ви висловлюєте своє бачення якоїсь сцени, і її обігрують відповідно до цього, чи зазвичай режисери не вступають в діалог – і все йде строго за планом?

– Ну, звичайно, є проєкти, де просто хочеться брати участь у створенні та обговоренні реплік, мізансцен. Наприклад, у «Спіймати Кайдаша» ми всі були однодумцями, доповнювали своїх героїв, і це було дуже круто.

тим, що основним для вас стане амплуа героя-коханця?

– Я погано ставлюся до статусу секс-символа, вважаю його «вчорашнім». Він собі може бути, але мені не подобається, коли інтерв’ю починають саме з цих слів. Можна поговорити про щось інше, про якісь новини, а потім згадати і про це поміж іншим. Від сцен у ліжку я ще не відмовлявся. Єдине, що все має бути красиво – естетика передусім. Тому, звичайно, є межі. Можливо, я поки не стикався з умовами, які були б мені «проти шерсті», тому табу не маю. Навряд чи амплуа героя-коханця буде для мене визначальним. Ми вже згадували про різножанровість моїх ролей, тож є з чого формувати більш цілісний та глибший імідж.

Освідчення під час шоу «Танці з зірками»

У «Чорному вороні» з режисером Тарасом Ткаченком ми часто обговорювали і сходились в думці, що буде краще, а що гірше. На мою думку, так і повинно бути. Але оскільки в нас, повторююсь, конвеєр мелодрам, які знімаються нашвидкуруч, така взаємодія практично не відбувається.

– Як ви ставитеся до свого образу секс-символа, маєте якісь табу стосовно сцен у ліжку, і чи не загрожує така об’єктивація

– Яка з ролей на даному етапі кар’єри є знаковою для вас?

– Знакові для мене «Чорний ворон» (Іван «Ворон»), «Спіймати Кайдаша» (Карпо Кайдаш), «Кріпачка» (Назар, коваль) – ось ці три проєкти.

– Навіщо вам челенджі на кшталт шоу «Танці з зірками»?

– «Танці з зірками» – новий досвід для мене. Кінематограф наш наразі на дуже низькому рівні, тому актори шукають деінде драй-

ву, іншого досвіду, якоїсь нової енергії. Звичайно, це шоу-бізнес зі своїми специфічними правилами, але це той проєкт, де актор може відчути себе під призмою якогось іншого самовираження. Тобто це зовсім інший жанр, який близький до акторського мистецтва. Оскільки я не працюю в театрі, то для мене участь у цьому проєкті була важливою. Мені довелось там захищати свою позицію, хоч це було нелегко. Загалом «Танці з зірками» мені сподобались і захотілося зіграти у фільмі про танці, де головний герой танцював би. Це було б дуже круто – підготуватися до такої ролі. Надзвичайно цікаво вивчати рухи за кілька днів, доволі складні різні підтримки, і ще й тримати у голові якісь емоції, які теж потрібно передати. Якщо порівнювати з театром, то це щось близьке.

– Тарасе, як на вас впливає рівень популярності? Що змінилось у вашому житті, відколи ви стали добре впізнаваною медійною особою?

– Впливає, звичайно, але не сказав би, що щось кардинально змінюється. Хіба з кожним проєктом з’являється більша аудиторія. Не вважаю себе дуже впізнаваним, але люди деколи підходять, вітаються, хочуть сфотографуватися. Я завжди відповідаю взаємністю на таку увагу, поважаю всі ці речі. Вважаю, що це частина професії.

– Ваш графік дуже щільний – в яких проєктах ви зараз задіяні? Які плани на майбутнє?

– Я задіяний зараз у серіалах «Кріпачка» та «Кава з кардамоном». «Кріпачка» – історична драма, власне, як і «Кава з кардамоном». «Кава з кардамоном» має цікавий нетривіальний сюжет, це польсько-українська колаборація, з польськими акторами. Цей проєкт дуже масштабний і сподіваємось, що саме він продемонструє новий високий рівень українських серіалів.

ЧАС І ПОДІЇ

17

РЕКЛАМА - МЕДИЦИНА

#18 I 05.5.2021

БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ

OAKTON HEALTH CENTER В ЦЕНТРІ ПРИЙМАЮТЬ:

• Сімейні лікарі • Терапевти • Гінеколог • Психіатр • Ендокринолог ɉɪɨɜɿɞɧɢɣ ɫɿɦɟɣɧɢɣ ɥɿɤɚɪ ɡ ɛɚɝɚɬɨɪɿɱɧɢɦ ɞɨɫɜɿɞɨɦ %RDUG &HUWL¿ HG 3K\VLFLDQ Ȼɟɚɬɪɢɫɚ ɉɚɡ

Офіс затверджений (сертифікований) INS

ɞɥɹ ɨɛɫɬɟɠɟɧɶ ɩɪɢ ɨɬɪɢɦɚɧɧɿ

Green Card ǻȎȗȐȖȑȳȒțȳȦȳ ȤȳțȖ

ǔǺǵdzǷǭ 10

ɭ ɜɢɩɚɞɤɭ ɩɪɟɞ¶ɹɜɥɟɧɧɹ ɰɶɨɝɨ ɨɝɨɥɨɲɟɧɧɹ

• Госпіталізація в кращі • Знижки для пацієнтів госпіталі Чикаго та околиць без страховок • Відвідування • Щеплення (прививки) • Медичне тестування хворих пацієнтів в стану здоров’я після домах пристарілих і виробничих та побутових реабілітаційних центрах травм, а також • Приймаємо страховки, а також Medicare та Medicaid автомобільних аварій Ɋɨɡɦɨɜɥɹɽɦɨ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨɸ ɪɨɫɿɣɫɶɤɨɸ ɚɧɝɥɿɣɫɶɤɨɸ ɦɨɜɚɦɢ

_ ZZZ 2DNWRQ+HDOWK&HQWHU FRP 2DNWRQ 6W 6NRNLH ,/

BOHDAN BILAS D.D.S. Приймає пацієнтів в Українській околиці з 1981 року

Усі види стоматологічних послуг пос слуг • Пломбування П б • Коронки • Протези • Імпланти • Лікування кореневих каналів • Чистка зубів

Приймаємо більшість страховок Можлива оплата кредитною карткою

В офісі розмовляють українською, російською, польською 2226 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622

773-278-8380 0

¢» ÅÉËÉÍÅÃÄ ÍÀËÇ È ÂÇ ÈÃÍÃ Ì½É ÁÃÍÍÚ È» ÅË»ÔÀ ¢» ÅÉËÉÍÅÃÄ ÍÀËÇ È ÈÓ» ÌÊÀÑ »Æ×È ÌÍ× ÈÓ ¾ËÉÓ

ɴʟ ʦʧʥʦʥʤʪʺʣʥ .FEJDBM #JMMJOH BOE $PEJOH ʛʜʤʤʼ ʘʜʮʼʧʤʼ .FEJDBM "TTJTUBOUT %FOUBM "TTJTUBOUT ʩʖ ʤʜʛʼʢʳʤʼ ʞʖʤʶʩʩʶ $13 'JSTU "JE 5SBJOJOH $MBTTFT ¢ÆÄÇoÖʽÈÅ ÂøÉÀ ¼Ã× ÇÆϸÊ ºÎ º XXX CBOEEBJOD DPN o

1 /LQFROQ $YH 6NRNLH ,/

18

ЧАС І ПОДІЇ

КУЛЬТУРА

#18 I 05.5.2021

Настасія Марусик, Чикаго. Спеціально для «Час і Події»

стрімкий і й процес еволюційій ного переходу від магічних знаків архаїчного геометричного орнаменту до зге-

нивши їх технікою «хрестик». Мотиви «мильної брокарівщини» заполонили і орнаментику буковинського ткацтва. Килими з об’ємними квітковими мотивами, так звані «панські», набули великого попиту серед заможних селян і городян. Килимарі-кустарники намагалися задовільнити цей попит ціною втрати художньої вартості своїх виробів. Представники передової буковинської інтелігенції – Ю. Федькович, С. Воробкевич та Г. Онишкевич, під впливом революційних ідей Івана Франка, очолили боротьбу за відродження та розвиток правдивої національної культури українців Буковини. В результаті їхньої діяльності в краї було створено декілька культурних організацій, зокрема «Народний дім» та товариство «Жіноча громада». Силами членкинь «Жіночої Грома-

ометризованих рослинних, а згодом і натуралістичних квіткових мотивів, запозичених у чужинців. Особливо негативно вплинула на стійку традиційну орнаментику народного мистецтва поліграфічна продукція Брокара. (Генріх Брокар (1836-1900) – російський парфумерний магнат французького походження, засновник виробництва парфумерії в Москві «Брокар і К». З рекламною метою до своєї продукції (шматків дешевого мила, парфумів) додавалися листівки із взірцями так званої «народної вишивки» хрестиком у вигляді галузок квітів, квіткових букетів, кішок з бантами, тощо. Вишивка за такими зразками отримала назву «мильна» або «брокарівська». Упродовж цілого століття на мистецьких теренах термін «брокар» асоціювався із явищем антихудожнього смаку, позбавленого глибоких народних традицій. На жаль, брокарівський вплив не тільки спотворив прадавню символіку геометричного орнаменту, а й спричинив до витіснення численних технік вишивання з буковинських сорочок, замі-

ди» у 1906-му році в Чернівцях було відкрито ткацьку школу, в якій навчалося 12 ткаль. Письменниця Євгенія Ярошинська, вчителька малювання Ксенія Костецька та інші членкині цієї організації збирали по селах старожитності, з яких змальовували правдиві традиційні орнаменти. Ці замальовки лягли в основу процесу навчання в Чернівецькій ткацькій школі, а також у львівських майстернях Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Діяльність створених організацій, зокрема і Чернівецької ткацької школи, була перервана першою світовою війною, після закінчення якої Буковину захопила боярська Румунія. На фоні національного гніту впроваджувалась жорстка політика румунізації, переслідувались традиції, мова. Разом із низкою культурно-освітніх товариств було зліквідовано і Чернівецьку ткацьку школу. Румунське панування на Буковині змінилося радянським періодом. В першій половині ХХ століття відбувся процес механізації ткацької промисловості з утворенням потужних фабрик. Натомість ручне ткацтво

Б

уковинське народне ткацтво, разом із вишивкою, гончарством, писанкарством, килимарством, різбленням по дереву та іншими видами народного мистецтва, є невід’ємною складовою загально-етнічної культури краю та його мешканців. Для того, щоб збагнути геніальність народного мистецтва буковинського ткацтва, зануримось в історію. Ткацтво на Буковині виникло в сиву давнину, про що свідчать численні знахідки археологів у поселеннях ІІІ ст. н.е. В похованнях на території Ленківського городища (поблизу Чернівців) було знайдено глиняні грузила для ткацьких верстатів, гребені для розчісування шерсті, залишки шерстяної узорної тканини. Буковинська земля в період з ІХ по ХІІ ст. була складовою Київської Русі, а в ХІІ-ХІІІ ст. належала до Галицько-Волинського князівства. В уцілілих пам’ятках цього періоду простежується вплив традицій Київської Русі на розвиток народного мистецтва Буковини, зокрема – мистецтва ткацтва. Генетичний зв’язок між буковинським народним мистецтвом та мистецтвом Київської Русі підтверджується спільністю форм та орнаментики декоративних мотивів. В давньоруських літописах розповідається про широке використання килимів у побуті та традиційних обрядах слов’ян. Після роз-

Школа буковинської тайстри паду ГГалицько-Волинського В князівства територія Буковини століттями переходила з рук в руки різних загарбників, і щоразу нові господарі високо цінували натуральні місцеві килими. В часи феодальної роздробленості Буковинські землі належали Молдавському князівству. В молдавських грамотах ХІV-ХVI ст. зазначалося, що високоякісні вироби буковинського килимарства славилися по всьому князівству і навіть експортувалися в інші країни. З 1774 по 1918-й роки Буковина була окупована Австрією. Про високий мистецький рівень буковинських килимів, тонке відчуття краси слов’янами Буковини, писали і австрійські дослідники Е. Кольбенгаєр та А. Рігель. Австрійські колонізатори інтенсивно вивозили з краю сировину, що призвело до різкого зростання ціни на

вовну, до економічної і ї залежності сільських кустарів-килимарів, а також до втрати свободи їхньої творчості, оскільки господарі диктували виготовлення килимів за своїми малюнками. В другій половині ХІХ і початку ХХ ст. в суспільному житті дедалі активніше проявляються тенденції промислової експансії, дешеві товари (сувенірна продукція) витісняють із ринку вироби патріархального виробництва. В період активного розвитку засобів комунікації (будівництво залізниць, поява радіо, телефонного та телеграфного зв’язків, поширення друкарства і поліграфії) через сільську інтелігенцію в село проникають різні соціальні новації, зокрема – модні журнали зі схемами та мотивами чужинської вишивки. В результаті цього в орнаментальній творчості буковинських майстрів відбувся

Довідка Проект «Школа буковинської тайстри» реалізований Громадською організацією «Вишиваний Дивотвір» за підтримки Українського культурного фонду та партнерства Учбово-методичного центру культури Буковини. Керівник проекту – Одарка Кучерява, Менеджер з комунікацій – Олена Чайка, Менеджер з логістики – Василь Фоменко, Експерт проекту – Микола Шкрібляк, Вчителі-консультанти – Олена Прокоп’юк, Михайло Прокоп’юк, Учасники проекту – Наталія Боднар, Марія Ващук, Леся Кольберт, Ірина Рурак, Ольга Савіцька, Юлія Спіцина, Любов Шилюк, Тетяна Шилюк.

ЧАС І ПОДІЇ

зберігалося у незначних розмірах до 40-х років ХХ століття, в основному – для виготовлення художніх тканин, мистецьких виставкових робіт, сценічних костюмів, тощо. На кожному етапі свого історичного розвитку знаходяться люди, котрі вболівають за цілісність надбань наших предків, за збереження, відродження і трансформування у майбутнє національної ідентичності та духовних цінностей буковинців. На сучасному історично-мистецькому відтинку буковинського життя великий вклад у збереження народних традицій вносить Громадська організація «Вишиваний Дивотвір», яка об’єднала в мистецьке коло творчу інтелігенцію Буковини. Щорічно, впродовж 18-ти років, члени «Вишиваного Дивотвору» проводять однойменну виставку у престижній залі Чернівецького обласного художнього музею, в якій беруть участь понад 50 майстрів художньої вишивки. Організаторка виставок, голова ГО «Вишиваний Дивотвір», директорка рукодільної мережі «Санта» Одарка Кучерява щороку залучує до проекту учасників різних вікових категорій. На рахунку цієї організації є досить солідні мистецькі проекти, зокрема міжнародний колективний проект «Вишиті сторінки альбому Еріха Кольбенгаєра «Взори домашнього промислу на Буковині» та проект «Обрус Гараса», зареєстровані в Книзі Рекордів

19

КУЛЬТУРА

#18 I 05.5.2021

України. Пані Одарка постійно знаходиться у творчому неспокої, вишукуючи нові цікаві теми для майбутніх проектів. Наразі, упродовж останніх двох років група мисткинь з усієї України, за ініціативою «Вишиваного Дивосвіту», працює над вивченням та відтворенням технік на стародавніх буковинських сорочках доби Е.

бому узорів, перемальованих із стародавніх сорочок, який є неоціненним скарбом для сучасних дослідників буковинського народного мистецтва. До речі, єдиний примірник цього видання в оригіналі зберігся в приватній колекції пані Одарки, як спадок від діда, православного священика Мефодія Козака, котрий сприяв Еріху

Кольбенгаєра, дослідника орнаментального мистецтва стародавньої буковинської вишивки і ткацтва кінця ХІХ – початку ХХ століття. Зразками служать стародавні сорочки зі сховищ трьох чернівецьких музеїв. Еріх Кольбенгаєр – австрієць за походженням, котрий прожив на Буковині більшу частину свого життя. Його заполонило орнаментальне багатство буковинських сорочок та килимів. Багаторічні дослідження науковця увінчалися виданням у 1912 році шикарного аль-

Конбельгаєру в процесі збору буковинських орнаментів. За ініціативою Одарки Кучерявої та сприяння Чернівецької міської ради було перевидано цінний збірник «Взори домашнього промислу на Буковині», і у 2019 році відбулася його презентація. Побутує думка, що дослідник буковинського народного мистецтва також готував видання альбому з орнаментального мистецтва буковинського ткацтва, та, з невідомих причин, видання так і не вийшло у світ. Одним із останніх солід-

них проектів «Вишиваного Дивотвору» став культурно-освітній проект «Школа буковинської тайстри», метою якого є відродження давньої буковинської традиції. Тайстра (тайстриночка, торба, тайструца, трайста) – барвиста торбина із витканого вовняного полотна,

продиктоване модою чужинської орнаментики, яка проникла на Буковину наприкінці ХІХ та першій половині ХХ століть. Ця тенденція притаманна для регіонів Буковини, які знаходились на розпутті торгових шляхів, де були доступні новинки привозного краму. Натомість у важкодоступних для впливу

оперезана баєрком (тканим поясом) в якості ручки. Микола Шкрібляк з любов’ю описує стародавню тайстру: «Зберігаючи глибоку знаково-символічну мову у народному мистецтві, буковинці досі пам’ятають промовисті назви орнаментів на своїх тайстрах: «Отче наш», «Образ», «Сонце», «Зірка», «Пташки», «Маки», «Ружі», «Букет», «Колос», «Виноград», «Чорнобривці», «У вічка», «Жара». В давнину, як і вишиті сорочки, тайстри виготовлялися для буденного вживання та святкові. Буденні тайстри були оздоблені більш стриманими орнаментальними композиціями та кольоровою гамою. Оздоблення буденних тайстр у вигляді кольорових смуг, або розміщених у шаховому порядку квадратів чи ромбів, підкреслювало автентичність стародавнього мистецтва ткацтва. Оздоблення святошних тайстр барвистими орнаментальними композиціями у вигляді лапанистих квіткових орнаментів,

чужинців гірських районах Буковини, як у вишивці, так і в ткацтві до сьогоднішнього дня збереглася автентика геометричного орнаменту. Це дуже важливо усвідомлювати сучасним майстрам, які працюють не для збуту, а для збереження прадавніх традицій для нащадків. Як розповідає пані Одарка: «Культурно-освітній проект «Школа буковинської тайстри», реалізований Громадською організацією «Вишиваний Дивотвір», народився із захоплення давнім, призабутим ткацьким ремеслом. Його мета – відродити чудову традицію носіння тайстри і втілити її в життя сучасної молоді. Тайстра повинна бути не тільки музейним експонатом, предметом в приватних колекціях, бабусиних скринях чи етногалереях, ми хочемо бачити її сучасним аксесуаром одягу, складовою індивідуального стилю та моди. Нам вдалося довести, що ткана торбина Буковинського краю має Продовження на стор. 20

20

ЧАС І ПОДІЇ

КУЛЬТУРА

#18 I 05.5.2021

Закінчення. Початок на стор. 19

шанси на відродження й популяризацію. Учениці «Школи буковинської тайстри» стали справжніми майстринями, які готові передавати свої знання, уміння й навички. Висловлюю щиру подяку всім, хто працював у проекті, хто ділився своїми знаннями і набував їх, хто створював творчу атмосферу і фонтанував креативними ідеями, хто фотографував і фільмував наші творчі кроки». Проект виявився настільки вагомим і цікавим, що зумів вибороти грант Українського культурного фонду. Унікальність мистецького проекту «Школа буковинської тайстри» полягає в тому, що це не є проект на папері, а живий процес створення буковинської тайстри, від вівці – до готового виробу. Зразком послужили автентичні тайстри з колекції добре відомого в Україні збирача старожитностей Миколи Шкрібляка. Організатори відзнайшли в Яворові, Косівського району, родину, яка володіє стародавніми технологіями створення тканих виробів. Майстриня народного ткацтва Олена Прокоп’юк-Шкрібляк та її чоловік Михайло залюбки погодилися прийняти у себе на декілька днів цілу кoгорту учасників проекту і поділитися своїми знаннями. Родинна садиба династії Шкрібляків випромінює особливе тепло від килимів, ліжників, налавників, скатертин, витканих руками кількох поколінь славної династії. Зберігся в садибі і стародавній ткацький верстат, за яким працювала мама пані Олени. Напис на вирізбленій меморіальній дошці родинної садиби: «АБИ ШОШ ФАЙНЕ

ЗРОБИТИ, ТРЕБА ТУ СПРАВУ ЛЮБИТИ» - став девізом учасників проекту «Школа буковинської тайстри». Перед початком роботи творча команда відвідала намолене місце в Криворівні – Церкву Пресвятої Богородиці, куди за допомогою з’їжджаються люди з усіх куточків України. Отримавши благословення через ікону Божої Матері Криворівнян-

ської від отця Рибарука – приступили до роботи. Варто зазначити, що подібного ніхто із учасників ніколи не робив. Особливе відчуття злиття з природою цілющої гірської атмосфери заполонило душу кожної з учасниць проекту. Кожен рух був магічним. Щоб отримати нитки для ткання, потрібно було

приготувати сировину. Стригли овець, вовну бракували, парили, мили, м’яли руками й ногами, полоскали руно в стрімкій поточній воді, скубли, граблювали, пряли, фарбували. Для фарбування вовняних ниток до середини ХІХ століття використовувались натуральні барвники із рослин. Рослини збирались на місці, тому розмаїття кольорів в окремих регіонах залежа-

го кольору. Опісля вовну споліскували аж до прозорості води. Пофарбовану вовну висушували на сонці. Розчесані вовняні волокна звивали в куделю. Кожна з учасниць отримала іменне веретено. З вовняної куделі витягували і пряли нитку, намагаючись отримати однакову товщину. Нитки намотували в клубки. Щоб відтворити автентичну тайстру та зробити власну авторську, учасниці проекту оволоділи навика-

Учасниці проекту приступили до освоєння азів ткацького мистецтва, відродження старовинних зразків буковинської тайстри та створення своїх авторських шедеврів. А далі відбулася презентація проекту та ілюстративно-інформативного каталога під назвою «Школа Буковинської Тайстри Від А до Я». Дійство відбувалося у святковій урочистій атмосфері. Саме в цей час Буковина святкувала День міста Чернівці. Це була неймовір-

ло від видів рослин, які росли в даній місцевості. Для отримання фарбника, рослини розривали на дрібні шматочки та заливали гарячою водою, або кип’ятили. Щоб закріпити фарби, матеріал замочували у розчині барвника і висушували на сонці. Різні відтінки кольорів отримували шляхом повторювання цього процесу декілька разів. З часом виробились локальні особливості добування природних барвників, а рецепти зберігалися в таємниці. Для учасниць проекту процес фарбування був простішим, адже використовувались сучасні хімічні (аналінові) барвники. Для отримання бажаного відтінку змішували декілька кольорів, і додавали оцет – для закріплення бажано-

ми різних технік ткання, базуючись на зразках із колекції пана Шкрібляка. Микола Шкрібляк, експерт проекту, заслужений діяч мистецтв України, дав високу оцінку проекту, зазначивши: «У модерному середовищі Чернівців, де природно перевалює все ж новітня культура, позначена світоглядами початку третього тисячоліття, амбітно й посутньо проявляється ген самоідентичності – творити буковинське, пишатися буковинським і носити буковинське». Згодом відбулося урочисте відкриття другого етапу проекту «Школа буковинської тайстри». Вперше на Буковині та й в Україні загалом, започатковано унікальну майстерню, в якій розмістили сім ткацьких верстатів, виготовлених за старовинними зразками.

на подія з присутністю великої кількості людей із різних куточків світу. Мені страшенно поталанило бачити це дійство. В цей час я перебувала в Чернівцях зі своєю персональною виставкою, яка експонувалася в Чернівецькому обласному художньому музеї. Світлини – Олександра Ткачука, Одарки Кучерявої, Олени Чайки. В написанні статті використані матеріали видань: «Декоративноприкладне мистецтво радянської Буковини» - автор Т. Бушина, «Буковинський традиційний одяг» - автор Я. Кожолянко, «Школа буковинської тайстри від А до Я» - автори Олена Чайка, Одарка Кучерява, «Барви Буковини» - автор Настасія Марусик, «Стародавні Буковинські вироби з бісеру» - автор Настасія Марусик та «Буковинське вишиття і ткацтво:знаки-символи» - автор Настасія Марусик.

ЧАС І ПОДІЇ

ЮВІЛЕЙ

#18 I 05.5.2021

Шановна редакція! На травневих урочистостях Вашого дітища, часопису «Час і Події», долучившись до притаманних ювілеям здравиць і побажань, принагідно хочеться сказати ще й таке. Мені, читачеві, імпонує ваша редакційна політика. А майстерна розповідь від пересічної людини про побачене у глибинах сьогодення, є багатим матеріалом для роздумів над завтрашнім днем. В якійсь мірі ваша творчість у нас сприймається і за мобілізуючий фактор. Крім трьох областей і столиці України, мені пощастило працювати і жити в Празі і Москві. Не з розповідей знаю про черствий хліб і скромний побут чужинця. Тому й дякую Вам щиро за правдиві розповіді про тих українців, хто поїхав на заробітки, як правило, скромні, й там адаптувався, і про життя на історичній батьківщині. Про ностальгію, про заздрощі, та намагання тих, хто залишився дома, старанніше працювати, щоб більше заробляти. Зміст і оформлення номерів часопису свідчить, що Вам вдалося зібрати творчий сильний колектив. Легке тактовне слово газети мобілізує і гуртує навколо Вас людей на різних континентах. У ваше товариство мене не тільки посвятила Ліда Корсун, а й ось уже сім років м'якими порадами, барвистими текстами, тактовними запитаннями підводить стрілки мого біологічного годинника до вашого хронометра. Її аура притяжлива, з надійним окоміром «свій – чужий». Вона безпомилково відрізняє носія корисної для громадян інформації від тільки добросовісного читача. Мені довелося співпрацювати з провідними журналістами Києва, які постійно визначали пульс життя і діяли на рівні представників влади. Аналітичним розумом, влучним словом і гострим пером Ліда з таких рядів. А для подяки на Ювілеї Вам, шановна пані Софіє, у звичному лексиконі потрібних слів мало. Ви – самобутній взірець бізнесового астронавта. Прилетіла майже на зворотну сторону Земної Кулі не в утриманці американської цивілізації, а знайшла нішу для застосування своїх знань та уміння. Зібрала сподвижників і показуєте міжнародній спільноті як на крутих спусках підніматися вверх. Дякую Вам за подвижництво! Хай Всевишній нагородить Вас Сторічним Ювілеєм!

Вітаю газету «Час і Події» з ювілеєм!!!

Травень – останній місяць весни… Земля прокинулася. Квітне... Все ожило… І люди заходилися біля землі – садять, прибирають. Все оновилося... Зеленіє... І знаємо, що травень багатий на свята... Велике найстаріше християнське СВЯТО - Великдень… Цей ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ..

3 травня Всесвітній день свободи преси — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. А до чого все ведемо... А саме в ці дні щотижнева незалежна україномовна газета, яка виходить в Чикаго (США), – «Час і Події» – відзначає свій маленький ЮВІЛЕЙ. 25 років! Знаємо, що Перший номер вийшов у травні 1996 року. І всі ці роки газета була з УКРАЇНОЮ, жила її проблемами і радостями. І наші Клуби «Співуча родина», і «Шанувальники романсу» Київського будинку вчителя були неодноразово на шпальтах газети. І все завдяки другу, журналісту «ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ», патріоту, НЕБАЙДУЖІЙ людині-громадянину Лідії Корсун. Познайомилися з пані Лідією спершу завдяки її Клубу «Еврика», а вже назовсім з'єднали наші клуби «Співуча родина» та Шанувальників романсу Київського міського будинку вчителя (очільником і ініціатором створення яких була Лактіонова Галина Михайлівна, док. пед. наук, заслужений діяч освіти України). Наші Клуби вже відсвяткували своє 25-річчя (1994 рік заснування). Кожний приліт-приїзд додому, в Україну, Лідія Іванівна так планувала, щоб бути на засіданні Клубів. А члени Клубів теж готувалися до зустрічі з нею. Це завжди була щира і відверта розмова. Навіть місце у конференц-залі було у нашого друга-журналіста постійне. Завжди пані Лідія привозила газету «Час і Події» – знайомила з публікаціями, і з тим, що вона написала в попередній приїзд. Таких нарисів, репортажів, що ледве вміщаються на 2 сторінках, було десь біля восьми. Побажаємо головному редактору, всім членам редакції, штатним і позаштатним кореспондентам, шанувальникам, яких знаємо ще чимало, найперше - здоров'я, творчого довголіття на МНОГІЇ і БЛАГІЇ ЛІТА. Всього доброго.

Борис Кириченко, читач часопису «Час і Події», автор 16 публіцистичних книжок. Цього року видам третій том трилогії «Мій час».

Шановній редакції газети «Час і Події» в Чикаго Шановна Пані Софіє Разумова! Вас турбує Любів Богуслав Іванович зі Львова. Від своїх друзів, львів'ян-художників Петра Грицика та Романа Петрука я дізнався, що Ваша газета відзначає свій ювілей. Мої друзі це знають, тому що Ваша газета писала про них великі статті, і вони цим дуже пишаються, бо ж пише українська газета із самої Америки. Я теж хочу привітати Вас з ювілеєм – 25 років, і нагадати Вам, що я теж із тих, хто дуже вдячний Вам за величезну допомогу мені та Музею Галереї Українського Військового Однострою на пл. Ринок, 40, який я очолюю протягом 20 років – по даний час. Подяка величезна, бо Ваша газета допомогла моєму музею зберегти приміщення, а отже — і його існування. Коротко нагадаю Вам, пані Софіє, як це було: Влітку 2018 р. наш музей відвідала Ваша журналістка Лідія Корсун разом з моїм другом Петром Грициком. Я ознайомив з експозицією, провів екскурсію, а також розповів про проблему, якою був дуже стурбований, бо наступного 2019 року закінчувався термін контракту оренди приміщення, яке належить Львівській Міській Раді. Оскільки музей знаходиться в центр міста, було чимало бажаючих отримати приміщення будь-яким способом, і вони чекали цього слушного моменту. І ось на поміч приходите Ви, Ваша газета, ваша співробітниця пані Корсун. Її настільки вразило і сподобалось все, що зроблено для Музею на громадських засадах, бо все, що знаходиться в музеї, розроблено і виконано моїми руками, я – і директор, і екскурсовод, і дизайнер, і дослідник. Як Вам відомо, Лідія Корсун підготувала листа на ім'я Голови міської Ради Андрія

21

РОКІВ

Садового та начальника управління комунальної власності Міськради І. В. Свистун, який Ви особисто направили у Міську Раду м. Львова. Він і зіграв вирішальну роль у позитивному вирішенні питання на засіданні Міської Ради. Пан Садовий вже знав про Вашу газету, бо ви надрукували два інтерв'ю з ним, які провела з ним в попередні роки п. Корсун. В час підготовки рішення вона постійно була на зв'язку з відділом преси Міськради, який теж відвідала у 2018 р. Навіть окремо клопотала про підтримку Музею перед нашим колишнім депутатом Верховної Ради, знаною на Львівщині людиною – Ігорем Юхновським. Варто нагадати, що ще раніше Ви надрукували в журналі «Час і Події», 2018 р, номер 43, 25 жовтня, статтю львівського журналіста Юрія Атаманюка про роботу Музею, його фонди, його особливість і принадність. Ваш ювілей – якраз той час, коли варто згадати та подякувати вашому колективу за всі добрі справи, якими переймається газета. Подякувати всім, хто її «робить» щотижня. Дуже вірно, що Ви пишете і про проблеми на території Батьківщини ваших читачів-діаспорян. Це їх хвилює теж. І ми вдячні їм за цю цікавість, а також Вашим громадським та фінансовим організаціям, які напевне утримують таку змістовну та потрібну газету, як ваша. Зичимо Вам, пані Софіє, Вашим помічникам, редакторам, авторам, всьому колективу газети успіхів, терпіння і наснаги на довгі роки існування. Друкована газета потрібна людям! З повагою і вдячністю, Богуслав Любів – директор Музею Галереї Українського Військового Однострою.

23 квітня 2021 р.

Любов Лавріненко, віце-президент Клубу шанувальників романсу Київського міського будинку вчителя, кандидат технічних наук, заслужений працівник культури України

Вельмишановна редакціє «Часу і Подій»!

Маю честь від імені Оргкомітету Міжнародного Проекту-Конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» і від себе особисто щиро привітати колектив славного Часопису української діаспори в США «Час і Події» з 25-літнім ювілеєм!

За час існування Проекту «Час і Події» став нашим рупором в українському середовищі діаспор США та тих, які його читають по світу. Разом з тим, ми черпаємо надзвичайно багато цікавої та корисної інформації про життя наших земляків за кордоном. Бажаємо, щоб множились приємні публікації про Україну і українців на рідній землі та в інших краях, щоб доносилась правда про Шевченківський дух і силу його слова, про давню та теперішню історію нації, яку так часто спотворюють наші воріженьки. Бажаємо також ще сильніше об’єднатися в беззбройному завоюванні сердець і помислів людей доброї волі через наш спільний вияв культурної дипломатії та вклад в інформаційну боротьбу для укріплення позитивного іміджу України.

Дякуємо Вам, пані Марино, шеф-редактору Віктору Рибаченку за інтерес і підтримку нашого Проекту. Особлива подяка спеціальному кореспонденту Лідії Корсун за постійні глибоко проникливі репортажі і щорічне залучення найкращих талановитих людей діаспори до участі в Проекті. Висловлюємо впевненість у нашій подальшій плідній співпраці в утвердженні ідей і мрій Тараса Шевченка, на славу Україні і планеті. Тож бажаємо всім міцного здоров»я, натхнення, безмежної любові, Божого благословення на творчість і примноження тиражів на многії і благії літа! З любов’ю і шаною Автор Проекту-Конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» Народна артистка України, громадський діяч Галина Яблонська

22

В

се скінчилося на сьомий день зими. Приїхали побратими, купили труну, завантажили в машину, маму накололи ліками й відправили з сином додому на Коломийщину. То була найстрашніша дорога в її житті. Поминки робили якраз на його 30-ліття. Він помер у реанімації в лікарні імені Мечникова в Дніпрі через чотири дні після поранення. Лікарі говорили, це – диво, що чоловік не загинув відразу, бо травми були не сумісні з життям. Медики планували кілька операцій і наголошували, що мізерний шанс на порятунок все ж залишався. Волонтери у соцмережах просили про допомогу родині, бо його мама вже мчала з-за кордону, адже приймати рішення про операцію без згоди рідних лікарі не мали права.

29-річний Іван Дубей («Дівіді») з Коломийщини, військовослужбовець 8-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, отримав поранення 3 грудня 2017-го на лінії фронту в Луганській області. Ворожий снайпер поцілив йому прямо в лоб, куля пройшла через весь мозок і зупинилася в голові біля потилиці. Після смерті Івана його родина перерахувала 100 тисяч гривень на лікування та реабілітацію 10 воїнів. Це ті гроші, які передали небайдужі на лікування Дубея, однак їх не використали. «Мені чужих грошей не треба», – сказала мама Валентина Дубей. Воїн похований на кладовищі у рідному селі Ворона. Без Івана залишилися батьки, бабуся, молодший брат і син.

Вірив у добро

Іван навчався у сільській школі, працював у службі охорони, їздив на заробітки.

ЧАС І ПОДІЇ

ПАМ'ЯТЬ

#18 I 05.5.2021 варіант слова «ВДВ», бо саме в десантних військах Іван проходив строкову службу. Він був хлопець кремезний, мав багато сили й відваги. Коли приїхав у відпустку, вдома всі помітили, як він змінився. Став дуже серйозним, трохи похмурим і знервованим. Вночі часто прокидався. Постійно телефонував побратимам на передову. Про війну нічого не розказував. Коли питали, відмахувався: «А вам того нащо?» Говорив мамі, як шкодує, що не здобув вищої освіти – бо вже би міг стати офіцером. А через півтора року служби казав, що його вже тягне додому – вдосталь «наївся» війни. Бабуся Надія Петрівна добре пам’ятає, як бачила Івана востаннє: викликав

жили в машину і відправили маму з сином додому. «То була найстрашніша дорога в моєму житті, – плаче жінка. – Як я її пережила? Мене накололи ліками». Поминки на 40-й день робили якраз на його 30-ліття.

Тато – герой

Дівіді Умів будувати, в селі брався за різні підробітки. Змалку обожнював футбол, грав за місцеву команду. Отримав прізвисько Кучма, бо якось придумав, що не хоче стригтися, і ходив патлатий. Одружився, але сімейне життя не склалося, зате народився хлопчик Владислав. Мама каже, що Іван любив людей і вірив у добро. Поруч із ним люди починали усміхатись. Любив танці, свята, колядки та вареники. Обожнював дітей. Якось дітлахи до того добавилися з Іваном, що заліпили йому все волосся пластиліном, але хлопець лиш реготав – не хотів, щоб малеча переживала. А одного разу на весіллі його друга маленька дитина дуже вередувала, і саме Іван взявся її заспоко-

ювати. Так до кінця забави хлопець проспав поруч із дитячим ліжком, у якому теж щасливо посопувала приспана дитинка. «Був «вредний», впертий, але дуже добрий, – розповідає мама. – Останню сорочку міг віддати друзям, я за то не раз із ним сварилася. Де Іван – там компанія, сміх і веселощі. Син дуже любив життя».

Їду, і все

Дубей підписав контракт одразу на три роки. «Отакий відчайдушний був мій Іван, – опускає очі мама. – Він і на Майдані весь час був, і на Помаранчеву революцію їздив. Казав: «Мамо, не мішайтеся, ви в тому нічого не розумієтеся. Скільки хлопців ховається, а я не хочу так. Їду, і все». Сперечатися з Іваном – то пуста справа». Коли Іван прийшов у свій батальйон, то спершу його призначили номером обслуги ДШКМ. Через деякий час він став навідником, а вже перед самим першим заходом у зону бойових дій став командиром бойової машини піхоти. Позивний «Дівіді» – це перекручений жартівливий

таксі, накинув наплічник… «Аби ви за мною не плакали», – якось замислено сказав хлопець і зник за воротами. «Брат мене попередив, аби я не плакала в реанімації, бо не пустять, – згадує пані Валентина. – Я, чесно, дуже старалася… Аякже… Ревіла, скільки мала сили. Все одно впустили». Через кілька днів усе скінчилося. Приїхали побратими, купили труну, заванта-

Бабця не може спокійно розповідати про внука, одразу заходиться сльозами: «Немає дня, аби я не плакала за ним». Вона його вибавила в дитинстві, поки мама працювала на роботах. Валентина Дубей рік таксяк протрималася, а тоді серце здало. Мікроінсульт. Відняло руку й ногу. «Я думала, що то просто високий тиск у мене, – розповідає жінка. – Тримала телефон, а він мені раз – і з’їхав з руки. Молодший син тут же спровадив мене до лікарні. Нейрохірург лиш глянув і зразу сказав, що зі мною все ясно – додому мене не відпустять. Три тижні лікувалася. Минулося, слава Богу». Тепер жінка мусить раз на кілька місяців лягати в лікарню під крапельницю. Син Владиславчик за характером – викапаний тато: непосидючий і веселий шкідник. Коли батькові посмертно присвоїли звання Героя України, малий мало не луснув від гордості. Залетів у школу і всім розказував: «Мій тато – герой!» Автор: Наталя Мостова Джерело: «Галицький кореспондент» (https://gk-press.if.ua/dividi/)

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

РЕКЛАМА

23

24

ЧАС І ПОДІЇ

ДІАСПОРА

#18 I 05.5.2021

Мирослав Скірка, голова Об’єднання українців у Польщі:

«Українсько-польська історія – як швейцарський сир: хтось обирає сир, а хтось – дірки»

У

Польщі нещодавно нещ ещод одавно обрано нового голову Об’єднання українців (ОУП) – найбільшої української організації у країні над Віслою. До неї входять українці, предки яких споконвіку проживали на території сучасної Польщі, вони є громадянами країни.

Ведемо розмову про те, які виклики стоять сьогодні перед Об’єднанням і місцевою українською громадою. Йдеться про збереження національної ідентичності, складні сторінки українсько-польської історії, співпрацю з офіційним Києвом, а також відносини з новою хвилею української трудової міграції до Польщі.

- Пане голово, у польській чи українській Вікіпедії ще немає сторінки про вас. Розкажіть трохи про себе?

- Я народився неподалік міста Колобжег, біля Балтійського моря, у північно-західній Польщі. Сім’ї мого батька та матері були депортовані на ці землі з околиць Сянока (південний схід країни) в результаті акції «Вісла» 1947 року. Після закінчення польської середньої школи я навчався на папському богословському факультеті у Варшаві за спеціальністю «історик філософії». Тема моєї випускної праці – «Життя та діяльність Григорія Сковороди». Отже, я мав змогу глибше познайомитися з культурою та традицією українського народу XVIII століття. Після завершення навчання я був священиком греко-католицької церкви у Варшаві, паралельно навчаючись п’ять років на філософському факультеті у Римі. Утім, згодом я вирішив розпочати світське життя, одружився. Потім я працював у Інституті Східно-європейських досліджень, який організовує щорічний Економічний форум, форум «Європа-Україна» та інші. Останні вісім років я працюю у програмі «Study tours to Poland» Фонду «Лідери змін», яка займається навчальними візитами до Польщі. Цей фонд належить до Польсько-американського фонду свободи. Я також беру участь в Українському історичному товаристві у Польщі, яке в останні роки активно діє і вже реалізувало декілька важливих проєктів. Це, наприклад, відновлення поховань воя-

ків кі і УНР УНР на православному кладовищі у Варшаві, спільна акція польських скаутів та українських пластунів «Полум’я братерства». До речі, у 1990 році я був одним із тих, хто відроджував «Пласт» у Польщі.

- Нещодавно Об’єднання відсвяткувало своє 30-річчя. Як ви оцінюєте попередні три декади організації: що вдалося, а що не зовсім?

- До появи Об’єднання з 1956 року в Польщі існувало Українське суспільно-культурне товариство (УСКТ), яке давало змогу українцям організовувати своє культурне життя. Однак, не було мови про якусь політичну репрезентацію інтересів української громади перед польською владою. Тодішня комуністична влада Польщі вважала, що вона сама добре знає, якими є ці інтереси і що потрібно українцям. Демократичні зміни у Польщі в 1989 році показали, що українська громада також має свою позицію в питаннях, які пов’язані не лише з освітою й культурою. Тоді було прийнято рішення змінити організацію, її назву, структуру. Отже, на базі УСКТ було створено Об’єднання, яке мало дві головні цілі. По-перше, йшлося про представ-

цію «Вісла», за депортацію 150 тисяч своїх громадян, які були позбавлені маєтків і права на збереження ідентичності, за розірвання їхнього зв’язку з рідною землею. Польська держава досі не може визнати цю акцію як злочин проти людства, як комуністичний злочин.

- Як організована система української освіти в Польщі?

- Українська система освіти в Польщі базується на українських школах та міжшкільних пунктах навчання, які функціонують при польських школах. Вони фінансуються з польського бюджету. Об’єднання формально не має на неї впливу, хоча часто ці міжшкільні пункти створювалися місцевими органами влади за ініціативою представників української громади та Об’єднання. Загалом у Польщі є шість українських шкіл – у Перемишлі, Білому Борі, Бартошицях, Лігниці, Гурово-Ілавецькому та в селі Мокре. Натомість міжшкільних пунктів навчання є багато, фактично всюди, де є

Коли люди за щось не платять, то вони не відчувають жодної відповідальності лення інтересів українців у відносинах із польською владою, бути їх адвокатом, а по-друге – організацію українського життя в громаді, її активне формування через розвиток культури та освіти. Ця подвійність завдання залишається й сьогодні, тому що Об’єднання сьогодні є найбільшою і найширше розбудованою українською структурою у Польщі. Зараз в Об’єднанні є 10 регіональних відділень, 82 організаційних одиниці, близько 3 тисяч активних членів. Саме вони організують культурне та освітнє життя українців у Польщі. Нам вдалося дуже багато – попри те, що українська громада в Польщі до 1989 року сильно дискримінувалася. І, незважаючи на те, що через майже 75 років після виселення українців зі своїх домівок польська влада і далі неспроможна визнати провину за злочинну ак-

осередки українців. У цих школах – різна кількість дітей: від 5-6-ти і навіть до 120ти – як у Варшаві. Потенціал цих пунктів навчання, українських шкіл є дуже важливим для громади.

- На чому зараз зосереджується активність української громади в Польщі?

- Таких елементів кілька. Це – освіта, організація культурних заходів, яких до пандемії було кілька десятків на рік. Але не тільки. Важливим елементом є так звана представницька активність. Ми формуємо відповіді на виклики, які ставить перед нами сьогодення. Фактором, який сильно мобілізував нас як громаду, були події в Україні: Майдан, згодом підтримка у боротьбі з російською агресією. Члени громади активно долучаються до різноманітних акцій, таких як «Свята без тата», до благодійної підтримки укра-

їнських військових. Можна сказати, що члени Об’єднання – це небайдужі люди, які хочуть займатися громадською активністю. Утім, цих небайдужих, зрештою, як і в кожній громаді, є небагато, більшість усе ж байдужа. Власне, роль небайдужих людей полягає у намаганні залучити до процесу байдужих, аби вони приймали участь у різноманітних акціях і проєктах.

- На ваш погляд, як голови організації, на якому етапі зараз перебуває Об’єднання: застою, розвитку чи, можливо, якогось переосмислення своєї місії?

- Нещодавній з’їзд Об’єднання чітко й однозначно показав, що необхідно переосмислити свою функцію і структуру, ще раз подумати над завданнями, тобто – які цілі ми хочемо досягати, якими засобами ми хочемо це реалізувати та якими будуть довгострокові результати. Ми хочемо закрити питання, пов’язані зі складним історичним минулим українського й польського народів. Історію ми не змінимо, маємо її прийняти такою, якою вона є. Перед нами також стоїть важливе завдання – переосмислити свої відносини з новою українською міграцією у Польщі. Моя роль полягає у тому, щоб ми розпочали системну дискусію в Об’єднанні, в результаті якої внесли зміни до статуту, до системи організації, щоб вона ставала ефективнішою. Рішення, які приймалися в організації в 90-х роках минулого століття, зараз вже неефективні. Аби бути ефективнішими, нам потрібно використати досвід інших громадських організацій Польщі, досвід українських емігрантських організацій у різних країнах, заручитися підтримкою досвідчених людей із польської й української сторін. Важливим пріоритетом для нас є зміна системи фінансування. Попри те, що організація досить численна, ми є бідними. А все через те, що не було створено системи підтримки громадою діяльності організації, як, наприклад, у Канаді чи

США. Це також і психологічний момент: коли люди за щось не платять, то вони не відчувають жодної відповідальності. Тому ми маємо вийти до громади з чітким меседжем: матимемо те, за що ми готові заплатити. На сьогодні Об’єднання фінансується лише з державного бюджету Польщі, але цього недостатньо для ефективного існування. Ми не можемо залучити нових людей до роботи в організації, не можемо заплатити їм за роботу. Зараз ми мусимо це переломити і вийти із цієї фінансової безвиході. На жаль, наша громадська організація не має фінансової підтримки також і з боку Української держави. Київ зараз не підтримує такі громади, хоча ми виконуємо досить значну функцію у польсько-українських відносинах. Об’єднання також має сформувати нові меседжі для молоді, аби заохотити їх до діяльності. Потрібно подумати, що зараз цікаво молодому поколінню. Думаю, це можуть бути різні міжнародні проєкти, зокрема, спільно з Україною. Дуже важливо молодим українцям у Польщі показати нову, сучасну Україну, адже Україна – це не лише вишиванка чи традиційна українська хата.

- Не є новиною, що українсько-польські відносини дещо погіршилися, коли Росія почала війну на сході України в 2014 році. Тоді невідомі вандали, які навіть не приховували своїх проросійських поглядів, почали нищити українські місця пам’яті на півдні Польщі. Яким чином це вплинуло на функціонування української громади у Польщі?

- Ми існуємо в певній системі координат, яку, з одного боку, формує християнська релігія, а з іншого боку – чинне законодавство Польщі. Є речі, які неприпустимі. Серед них – нищення могил. Ми шануємо місця поховання, а тому, незважаючи на те, хто в них похований, їхнє руйнування є варварством, на яке не може бути згоди суспільства. Тому ми не моПродовження на стор. 25

ЧАС І ПОДІЇ жемо погодитися з руйнуванням наших могил. Українська держава зараз нас дуже підтримує у цьому питанні. Що стосується українсько-польської історії, то коли ми говоримо, що вона була складною, українці думають про одне, а поляки – зовсім про інше. Зокрема, поляки думають про Волинь 1943 року, а українці – про козаччину, про 1918-1920 роки, що Польща знищила молоду Українську державу, що вона тоді була окупантом.

- І що із цим зараз робити?

- Нам потрібно відійти від однобічних розповідей про історію і почати слухати одне одного, почати розуміти, що певні історичні події були результатом тривалих процесів. Події 1918 року були результатом політики існуючих на той час імперій. А те, що сталося в 1943 році, було наслідком процесів, які відбувалися у Другій Речі Посполитій з 1918 до 1939 року, а згодом під російською й німецькою окупаціями з 1939 до 1943 року. Бачення процесів, які тоді відбувалися, з української й польської перспектив є різним. Загибель кількадесяти тисяч поляків від рук українців, що відомо з історії як Волинська трагедія, не є результатом того, що з’явився український націоналізм, адже люди на Волині не читали Дмитра Донцова. Їхнє ставлення до Польської держави тоді сформував польський чиновник, представник влади, який дивився на українця як на раба: можемо позбавити тебе роботи, релігії, а твоїх дітей – навчання у школі. Примусове насадження католицизму серед українців завершилося руйнуванням наших церков: тоді 160 давніх українських православних церков було знищено на Холмщині. Остання українська православна церква була передана римо-католицькій церкві у Луцьку в 1939 році, а вже незабаром розпочалася війна. Отже, ми бачимо, звідки в українців взялися настрої, які призвели до трагічних подій 1943 року. Ми не можемо змінити історію, але можемо зробити з неї висновки. А головний висновок такий: там, де сіється ненависть, – з’являється зло, а де сіється розбрат – можна сподіватися на злочин. Зараз нам потрібно будувати те, що нас об’єднує, де ми маємо спільні інтереси. Натомість оцінку історичним подіям мають давати історики. Українсько-польська історія – як швейцарський сир: якщо хочемо будувати щось позитивне, то обиратимемо сир, негативне – дірки. Вибір залежить від нас. Нам потрібно зосередитися на позитивному в нашій історії, щоб між українцями й поля-

25

ДІАСПОРА

#18 I 05.5.2021 ками не було війни пам’яті, війни стереотипів. Українці не можуть бути ворогами поляків, і навпаки.

- Але у Польщі є певні сили, які хочуть показати, що українці – це якась «п’ята колона», є злом. Значною мірою ці сили є проросійськими…

- Як історик зазначу, що у Польщі до питання Волинської трагедії є доволі однобокий підхід. Українці й поляки використовують різну термінологію щодо цього злочину. У Польщі кажуть, що це були етнічні чистки (у законі про ІНП Польщі – геноцид), які здійснили лише українці до польського населення, і так це записано у польському законодавстві. З іншого боку, в Польщі говорять про репресивні акції у відповідь поляків проти українців. Але насправді – це було одне й те ж: українці нищили польські села за етнічною ознакою, так само діяли й поляки проти українців. Подвійність визначень щодо цього злочину шкодить. Ми маємо визнати одне одному: кожен злочин є злочином, незважаючи на те, хто кого вбивав і якою є кількість жертв. Нам потрібно віддати шану загиблим і вибачитися перед собою. На жаль, у

му в Польщі. Ряд польських політиків й інтелектуалів дали себе переконати, що це – справжня розповідь про Волинську трагедію, а примирення обох народів має відбутися на її основі. Проте, ця позиція є лише частиною правди.

- І як вийти із цієї ситуації?

- У цьому контексті цікавим є досвід польсько-німецького примирення. Точкою відліку в ньому було усвідомлення, що є спільні інтереси, і треба шукати аргументи для їхньої реалізації. Так само і в польсько-українських відносинах: примирення в історичних питаннях може настати тоді, коли ми усвідомимо, що нас об’єднують спільні інтереси. Це – п о-перше. А по-друге – польсько-українська історія не така, як нам розповідає третя сторона, а конкретно – росіяни й радикальні польські організації. У польсько-німецькому діалозі важливим було те, що інституції та люди, які над ним працювали, відсікли радикалів з обох сторін. Наприклад, свого часу з німецького боку з’явилася діячка Еріка Штайнбах, яка презентувала організацію німців, примусово переселених із території су-

часній території Польщі є місця, які більш як тисячею років пов’язані з українською культурою й історією. Водночас ми є громадянами Польщі, які мають свої права й обов’язки. Нас треба сприймати як громадян Польщі, які є природними послами України у Польщі. Нам притаманна подвійна державна лояльність, польський та український патріотизм. Я – патріот Польщі

Польщі зараз немає бажання закрити це болюче питання, а є бажання продовжувати розповідь про Волинську трагедію, яка останнім часом стала однією з головних, якщо говорити про період Другої світової війни. Якщо подивитися на активність деяких польських організацій, які займаються питаннями Волинської трагедії, то їхня діяльність, в основному, спрямована на роздмухування антиукраїнських настроїв. Їм не цікава правда про ці події, вшанування жертв і встановлення хрестів на могилах, а лише, щоб їхню версію подій було визнано єдино правильною. Той, хто хоче вшанувати пам’ять загиблих і бажатиме співпрацювати з українською стороною, не кричатиме, що українці – вбивці, адже це – контрпродуктивно. Ці люди та організації діють всупереч ідеї вшанування загиблих, а інструментально використовують пам’ять про них для власної вигоди. На жаль, такі наративи стали частиною мейнстрі-

часної Польщі. Вона вимагала від федерального уряду в Берліні визнати цих німців жертвами, поляків – злочинцями, і розповідати про їхню долю поза контекстом Другої світової війни. Але німецький уряд поступив мудро, не допустивши таких людей до формування порядку денного німецько-польських відносин. На відміну від Німеччини, у Польщі не вистачило рішучості, аби відсікти від діалогу з Україною дивних людей, які презентують невідомо чиї інтереси. В результаті у польській політиці зараз важливішими є голоси діячів та організацій із радикальними поглядами, ніж польсько-українські інтереси.

- Розкажіть, будь ласка, якими ви бачите відносини українців-автохтонів, яких презентує ОУП, з офіційним Києвом? На яку підтримку ви розраховуєте?

- Важливо розуміти, що українська громада Польщі – це частина українського народу, яка була відділена від нього в результаті історичних подій. Тобто на су-

та фінансовому вимірах. Це відбувається і донині. Зокрема, наша громада допомагає постраждалим на Майдані, тим, хто постраждав від війни, яку Росія веде проти України. Водночас, наша громада також очікує на допомогу від Української держави. Думаю, що цей механізм симетричності потрібно додати у відносини. Якщо ми хочемо показати в Польщі українську культуру, то нехай Українська держава допоможе, щоб сюди приїхали представники високої української культури. Якщо ми потребуємо допомоги при відновленні Народного дому в Перемишлі, то нехай ця підтримка також буде відчутною.

- Українські реалії в Польщі, які були 5-7 років тому, відрізняються від нинішніх. У Польщі останнім часом різко зросла кількість українських трудових мігрантів. Частина з них приїжджають сюди сім’ями. Якими ви бачите перспективи співпраці

з тим українством, що з’явилося у Польщі в останній хвилі міграції.

- Свого часу у Варшаві для потреб української меншини був створений міжшкільний пункт навчання, до якого також дуже швидко приєдналися діти громадян України з нової хвилі міграції. Це одразу підняло рівень функціонування нашої школи завдяки живій українській мові дітей з України.

Складну історію не змінимо, але можемо зробити висновки й вважаю, що в інтересах Польщі є повна співпраця з Україною. Я також є патріотом України і вважаю, що абсолютним пріоритетом України є співпраця з Польщею. Українська громада в Польщі завжди підтримувала українську незалежну державу. До 1991 року, коли її ще не було, ми говорили про те, що українська держава мусить з’явитися, і це буде в інтересах Польщі. Не було нічого дивного у тому, що Польща першою визнала незалежність України. В 2004 та 2013-2014 роках українська громада Польщі активно підтримала український народ у моральному

Економічна міграція українців не є якимось особливим явищем, воно притаманне цій частині Європи. Свого часу багато людей із Польщі виїхали на роботу до Канади чи США. До Польщі зараз приїжджають українці з різних регіонів України, з різним менталітетом та очікуваннями. Вони їдуть сюди не від комфортного життя на батьківщині. Згодом хтось із них залишиться, хтось повернеться додому, а хтось поїде далі. Для нас важливим завданням є спільне формування української спільноти у Польщі. Кроки назустріч їм зараз робить Українська греко-католицька церква у Польщі, яка значно розбудовує свою інфраструктуру, допомагає українцям. Це – феноменальне явище, за яким поки що не встигають громадські організації. Наразі цей процес не підхопила православна церква в Польщі. Варто усвідомити, що українці є різними, мають свої потреби, а тому не може бути єдиної української організації, яка відповіла б на всі запити українських мігрантів. Утім, як Об’єднання ми хочемо показати, що можемо бути для них цікавою альтернативою, вони можуть знайти у нас підтримку. Ми хочемо передати їм свій досвід, щоб їхні діти навчалися разом із нашими, щоб вони розповідали нам про сучасну Україну. Тобто я бачу можливість нашої співпраці. Можливо, у недалекому майбутньому з’явиться потреба створити щось значно більше, наприклад, федерацію або конгрес українських організацій у Польщі. Зараз існує дисбаланс між правами української національної меншини, які від народження є громадянами Польщі, й новими економічними мігрантами, які не мають громадянства. Утім, мігранти живуть у цій країні, платять податки, тому повинні мати певні права і можливість їх захищати. Створення форуму давало б таку змогу. Автор: Юрій Банахевич, Варшава Джерело: «Укрінформ» (https://www. ukrinform.ua/rubric-diaspora/3238295miroslav-skirka-golova-obednannaukrainciv-u-polsi.html)

26

ЧАС І ПОДІЇ

АНАЛІТИКА-СВІТ

#18 I 05.5.2021

Вибухи на артскладах та Sputnik V: у Чехії політичний скандал із віцепрем’єром Чеське ЗМІ звинуватило віцепрем’єра країни, главу МВС Яна Гамачека у спробі приховати участь російської ГРУ в терактах 2014 року в обмін на отримання вакцини Sputnik V, Гамачек усе заперечує. Депутати парламенту від опозиції вимагають пояснень, передає Укрінформ. «Свідчення: Гамачек хотів обміняти Врбетице на мільйон Sputnik V у Москві» - під таким заголовком вийшла у вівторок стаття в інтернет-виданні Seznam Zprávy. У ній стверджується, що заступник голови уряду хотів під час запланованого на 19 квітня візиту до Москви домовитись про постачання до Чехії мільйона доз вакцини і проведення в Празі зустрічі президентів США і Росії в обмін на замовчування участі ГРУ у підриві складів. Після ж того, коли вся історія вийшла на світ, спробував презентувати справу так, що повідомлення про поїздку до російської столиці було лише «відволікаючим маневром». ЗМІ посилається на свої джерела, які брали участь у зустрічі 15 квітня в Міністерстві внутрішніх справ, де були присутні також посол ЧР у РФ, шеф розвідки, очільник військової розвідки і вищий поліцейський керівник. При цьому не був запрошений очільник контррозвідки, яка саме і займається справою вибухів.

Гамачек у своєму Твіттері відкидає всі звинувачення. «Стаття заснована на домислах та брехні, які ніхто з учасників не підтвердив і не міг підтвердити, оскільки цього не сталося», – написав віцепрем’єр, який на момент згаданих подій також обіймав посаду міністра закордонних справ. Лідери політичних партій у парламенті вимагають, аби Гамачек дав належні роз’яснення, деякі вимагають його негайної відставки. Під обстріл критики потрапив і прем’єр-міністр Андрій Бабіш, який стверджує, що дізнався про згадану зустріч у МВС зі ЗМІ. Варто зауважити, що, згідно з даними дослідження «Євробарометр ЄС», оприлюдненими 3 квітня, у Чехії рівень довіри громадян до уряду – найменший серед країн ЄС; за рік частка громадян ЧР, які довіряють уряду, знизилася з 40% до 19%. Нагадаємо, ввечері 17 квітня Бабіш із Гамачеком на екстреному брифінгу оголосили про те, що за вибухами в 2014 році на складах стоїть російська ГРУ і що через це вирішено вислати з Праги 18 дипломатів російського посольства, про яких відомо, що вони є співробітниками спецслужб РФ СЗР і ГРУ. Після цього відбулося кілька взаємних витурень дипломатів.

У Білорусі оголосили вирок довіреним особам Тихановської

У Гомелі суд оголосив вирок довіреним особам опозиціонерки Світлани Тихановської, які нібито готувалися влаштувати заворушення та захоплення адміністративних будівель. Про це повідомляє Радіо Свобода. Як зазначається, Юрія Власова засудили до 6,5 року колонії посиленого режиму, Тетяну Каневську – до 6 років колонії загального режиму, Дмитра Івашкова та Олександра Шабаліна – до 6 років колонії посиленого режиму. Про саме такі терміни ув’язнення просила суд білоруська прокуратура. У своїх виступах адвокати засуджених заявили, що конкретних доказів вини їхніх клієнтів немає, обвинувачення ґрунтувалося на домислах, загальних фразах та відео, яке лише пока-

зало, що 5 серпня довірені особи були на зустрічі з Світланою Тихановською та обговорювали різні варіанти розвитку подій 9 серпня та після виборів. Як повідомлялося, білоруська опозиція планує організувати 9 травня нові масові протести проти режиму Олександра Лукашенка. У Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Режим застосовує проти демонстрантів жорстокі репресії, вдаючись до масових арештів. Легітимність режиму Лукашенка не була визнана ЄС, США, Україною та більшістю демократичних країн світу.

У

Молдовський шанс: Додон поступається Санду

каз президентки Республіки Молдова Маї Санду про розпуск парламенту країни та проведення дострокових парламентських виборів підбиває підсумки багатомісячної конфронтації глави держави й парламенту, що почалася практично відразу ж після перемоги Санду на президентських виборах. Власне, дивуватися цьому не доводиться. Парламент, у якому проросійська Соціалістична партія має найбільшу фракцію, залишався останнім оплотом колишнього президента Ігоря Додона, останньою надією на реванш і збереження владних важелів. І за цю свою надію Додон боровся до останнього. Для того, щоб зрозуміти всю драматичність сутички, варто згадати, що починалася вона із формування, м’яко кажучи, суперечливої парламентської коаліції, до якої буквально в останній можливий момент увійшли соціалісти Додона і проєвропейські сили. Сенс об’єднання полягав у прагненні усунути від влади олігарха Влада Плахотнюка, який був неформальним лідером Молдови аж до своєї втечі з країни.

Справжнє захоплення Молдови Дивна коаліція була підтримана одночасно і західними країнами, і Росією – настільки великою була загальна антипатія до олігарха. Однак виявилося, що деолігархізація Молдови для Росії – всього лише спроба встановити власний вплив у країні. Додон видавив проєвропейські сили з уряду, домігся відставки Санду з посади прем’єрки і, завдяки союзу з колишніми соратниками олігарха, сформував фактично підконтрольний президенту кабінет. Склалася дійсно парадоксальна ситуація. На

парламентських виборах більшість виборців Молдови віддали свої голоси за партії, які виступали за європейську інтеграцію країни. А при владі опинилися проросійські сили. І цю суперечність усунули тільки на президентських виборах. І зрозуміло, що тоді Додон вхопився за парламент. І не тільки Додон, а й Москва, де виявляли прихильність до колишнього президента і, зрозуміло, зберегли цю прихильність й після поразки Додона на виборах. Додон, цей молдовський Медведчук, вирішив використовувати парламент для того, щоб перетворити Санду на безсилу президентку – тим більше, що в нього вже був свій власний, особистий досвід. У часи Плахотнюка. Тоді молдовський президент боровся

важливо для Молдови, яка залишається, попри загальнонародні вибори президента країни, по суті, парламентською республікою. Партія президента є зараз найпопулярнішою в країні. І в новому парламенті, швидше за все, не буде колишніх соратників олігарха Плахотнюка. Тож новим депутатам доведеться, принаймні на початку, подумати про політичні принципи, а не про кланові інтереси. Утім і в цій ситуації формування нового уряду буде непростим завданням. Соціалісти Додона є потужною політичною силою, і в Кремлі зроблять усе можливе, щоб допомогти їм залишитися на плаву. Значно посиляться позиції партії бізнесмена Ренато Усатого, людини з вкрай суперечливою репутацією і такими самими суперечливи-

Це ще не кінець російського впливу на Молдову. Але в Санду з’явився шанс отримати парламент, з яким вона зможе працювати з парламентом, відмовлявся підписувати закони і кадрові призначення – і щоразу Конституційний суд припиняв його повноваження на час, потрібний для того, щоб рішення набули чинності. Однак тепер Конституційний суд став на сторону президента і вирішив, що глава держави дійсно володіє правом розпуску законодавчого органу через його нездатність сформувати новий уряд країни. Спроби Додона оскаржити легітимність Конституційного суду та його рішень ні до чого не привели. І ось тепер парламент розпущено, вибори призначено, Додон погодився до них готуватися. Це, звичайно, ще не кінець російського впливу на Молдову. Але в усілякому разі в Санду з’явився шанс отримати парламент, з яким вона зможе працювати – що вкрай

ми зв’язками в Росії. Отже, ми можемо стати свідками найнесподіваніших союзів.

Санду, а не Додон

І все ж із Санду у країни з’явився шанс. Нова президентка виявилася набагато рішучішим гравцем, ніж могли подумати її опоненти. І, до речі, набагато рішучішим гравцем, ніж вона сама була на посаді очільниці уряду. І якщо Заходу, Румунії та Україні вдасться надати новій президентці й майбутньому новому парламенту реальну підтримку, тоді навіть Москві доведеться змиритися з остаточною поразкою Додона і почати вибудовувати відносини з новою молдовською владою.

Автор: Віталій Портников, журналіст Джерело: LB.ua (https://lb.ua/ world/2021/04/29/483660_ moldovskiy_shans_dodon.html)

ЧАС І ПОДІЇ

КРИМІНАЛ

#18 I 05.5.2021

Канадська компанія TIU:

«Наш бізнес в Україні атакували олігархи»

П

ро свій інвестиційний досвід в Україні «Голосу Америки» розповіла канадська компанія TIU, яка вкладає гроші у відновлювальну енергетику.

Перебуваючи з візитом у Канаді влітку 2019 року, президент України Володимир Зеленський заявляв: «Зелена енергетика буде одним із ключових секторів для нашої економіки в найближчі роки. Я знаю, що канадська компанія TIU уже успішно працює в цій сфері. Дякуємо їм за це, і будь ласка, беріть з них приклад!» Сьогодні, навесні 2021 року, директор TIU Влад Лізунов так коментує цю заяву: «Коли прези-дент країни називає вашу компанію по імені і каже: хлопці, ви таку гарну справу робите, прошу інвестуйте в Україну, то можна було б сказати, що це найвищого рангу «інвестиційна няня», яку ви тільки можете мати. Але потім, коли олігархи тебе атакують, нема ні захисту, ні допомо-ги від держави».

Влад Лізунов, директор TIU

Канадська TIU інвестує в зелену енергетику по всьому світу. У 2017 році компанія прийшла в Україну, збудувавши у Нікополі сонячну електростанцію, яка давала місту чисту відновлюваль-ну енергією. Це був перший проєкт із сонячної енергетики в Нікополі, а вкладені компанією майже 60 млн доларів – найбільшою закордонною інвестицією за осяжний період. Історія успіху! Якби не те, що на їхній бізнес дехто накинув оком. Як розповів директор компа-нії «Голосу Америки», станцію відключили від електромережі під приводом ремонту. «Наша станція була незаконно від’єднана від електромережі Нікопольським заводом фероспла-вів, який належить українським олігархам Ігорю Коломойському, Геннадію Боголюбову і Вік-торові Пінчуку. Вони стверджували, що Нікопольський феросплавний має здійснити певний ремонт, заміну електроліній. Проте відколи наша електростанція була від’єднана в березні 2020 року, вони не проводили ніяких ремонтів», - розповідає Влад Лізунов. Канадські інвестори вважають, що йдеться про рейдерську атаку. Як каже Лізунов, «Ми отримали комунікацію, що дехто з тих олігархів хоче купити нашу елек-тростанцію. Певна річ, не за ринковою ціною, а набагато де-

Cонячна електростанція в Нікополі

шевше. Саме так діють українські рейдери. Вони знаходять бізнес, який хочуть вкрасти, вони ставлять цей бізнес у дуже скрутну економічну ситуацію, як це відбулося з нами, бо ця станція вже отримала збитків 7 мільйонів за весь час, поки була відключена. А потім вони просто чекають, поки власники бізнесу впадуть у відчай і продадуть бізнес за копійки. Одразу після цього усі проблеми магічно зникають, бізнес починає працювати знову. Це така базова схема рейдерських атак в Україні». Наразі канадські інвестори перебувають у судовому спорі. Програвши у першій інстанції, пода-ли апеляцію. Апеляційний суд мав відбутися 12 квітня, але в цей день суддя захворів, а в будів-лю суду надійшла погроза про замінування. Як каже директор TIU, компанія готова дійти до Верховного суду, щоб досягти підключення електростанції.

У судах України важко знайти справедливість «У судах України важко знайти справедливість, - скаржиться Лізунов. – Коли на тебе нападають олігархи, ти мусиш захищатися в суді. Як закордонні інвестори, ми не можемо давати суддям хабарів чи вдаватися до якихось інших незаконних речей. Українські олігархи можуть».

цюють в Україні. Дані опиту-вання нещодавно оприлюднила Американська торговельна палата. Як свідчать результати дослідження, 66% опитаних назвали найбільшою перешкодою відсут-ність належного верховенства права, 54% - корупцію, 45% - відсутність потужної програми ре-форм. «Ще одна велика проблема це вплив олігархів і роль олігархів в Україні, - сказав «Голосу Аме-рики» президент Палати Андрій Гундер. - Адже олігархи мають преференції, які вони викорис-товують, і це відштовхує великих міжнародних гравців, щоб приходили в Україну». Те, що сталося з канадськими інвесторами – аж ніяк не виняток, каже президент Палати. «Маємо тут конкретний приклад, коли інвестор повірив в Україну, прийшов, інвестував і зу-стрівся з непередбаченими і несправедливими викликами. І зараз це дає поганий сигнал іншим інвесторам, які дивляться на Україну», - наголосив Гундер. Раніше канадійці планували розширювати свій бізнес в Україні. Тепер кажуть – нових сонячних станцій не будуватимуть. Бо їхній сумний досвід учить не вірити обіцянкам української влади. Ідеться не тільки про намір сприяти інвесторам, але й про обіцяний спеціальний тариф на «зе-лену» енергетику, що теж ви-

Коли олігархи тебе атакують, нема ні захисту, ні допомоги від держави Згідно з даними Національного банку України, в минулому 2020 році відбувся відтік іноземних інвестицій з України. Причина, як визнають в НБУ, - не лише пандемія COVID-19.

Андрій Гундер

Відсутність верховенства права, корупція, брак реформ – такі три найбільші перешкоди для ведення бізнесу назвали представники західних компаній, що пра-

явилося обманом, - скаржиться директор канадської енергетичної компанії TIU. «Однозначно, сьогодні Україну аж ніяк не назвеш привабливим напрямком, щоб вкладати гро-ші. І що мене найбільше дивує: Україна далі продовжує запрошувати нових інвесторів, в той час як погано вчиняє з тими, які є. Не знаю, як можна чекати, що люди тобі повірять, коли ті, котрі повірили тобі в минулому, вже обпеклися», - наголосив Влад Лізунов. «Голос Америки» надіслав лист керівництву Нікопольського заводу феросплавів з проханням прокоментувати заяви канадської компанії TIU та аргументувати власну позицію. Автор: Оксана Лігостова Джерело: «Голос Америки» (https://ukrainian.voanews.com/a/tiukanada/5864300.html)

27 Розстріл Майдану: суд відклав справу про заочне слідство щодо Януковича Печерський районний суд міста Києва відклав розгляд клопотання про надання дозволу на здійснення заочного слідства у справі щодо організації розстрілів активістів Євромайдану щодо колишнього президента Віктора Януковича на 12 травня. Про це оголосила головуюча суддя Тетяна Ільєва, повідомляє кореспондент Укрінформу. Під час засідання у вівторок суд розглядав клопотання сторони захисту. Як повідомляв Укрінформ, 23 грудня минулого року Печерський районний суд міста Києва на-дав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо колишнього голови Служби безпеки України Олександра Якименка у цій справі.

САП скерувала до суду обвинувальний акт у справі, де фігурує Гладковський-молодший Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо фігу-ранта справи ТОВ «Оптимумспецдеталь». Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба відомства. «Скеровано до суду обвинувальний акт про обвинувачення особи в отриманні неправомірної вигоди за забезпечення надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у сумі 7 млн гривень від Державної компанії на користь ДП «Житомирський бронетанковий завод», - йдеть-ся у повідомленні. За версією слідства, вказана особа у 2016 році була залучена до злочинної схеми постачання комплектуючих для військової техніки до державних підприємств Державного концерну «Ук-роборонпром» з ухиленням від сплати податків з таких операцій, котру розробили двоє грома-дян, які фактично здійснювали керування товариством «Оптимумспецдеталь». У 2016 році організатори схеми звернулися до вищевказаної особи, близький родич якої на той час обіймав посади в Раді національної безпеки і оборони України та в Міжвідомчій комісії з питань оборонно-промислового комплексу, аби той вплинув на прийняття генеральним дирек-тором Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» рішення щодо надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у сумі 7 млн гривень від Державної компанії на користь ДП «Житомирський броне-танковий завод». Планувалося, що за ці кошти держпідприємство сплатило б свої фінансові зобов’язання товари-ству «Оптимумспецдеталь» у договорах на постачання товарів. Результатом виконання цих домовленостей, на які впливали родинні зв'язки особи, стало пере-рахування коштів спочатку на рахунки ДП «ЖБТЗ», а потім на рахунки ТОВ «Оптимумспецде-таль» у сумі 7 100 196 гривень. Після легалізації отриманих коштів, особа за свої «послуги» отримала неправомірну вигоду, еквівалентну 950 тис. гривень. Нагадаємо, 21 квітня детектив НАБУ ухвалив постанову про оголошення в розшук підозрюва-ного у справі «Оптимумспецдеталі» Ігоря Гладковського, сина колишнього заступника секре-таря РНБО Олега Гладковського. Вранці 26 квітня оголошений у розшук Ігор Гладковський прийшов у САП, де йому вручили обвинувальний акт.

28

П

ропозиції мозкових центрів, що підтримують так звану відкриту стратегічну автономію та «технологічний і цифровий суверенітет» і на їхній основі – посилення національних інноваційних систем, передбачають досягнення сприйняття ЄС як «геополітичної держави», що діє водночас на користь країн-членів. Однак не всі вважають це можливим – наприклад, міністр оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер назвала це «ілюзією».

ЕКОНОМІКА

Пошук цифрової могутності: що стоїть на заваді технологічного суверенітету ЄС

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021 сті європейців, а не лише кільком політично обраним «переможцям», має створювати регуляторне середовище, в якому технологічні компанії можуть процвітати, не будучи обмеженими національними кордонами.

підприємств. Тому під час під тиск зовнішньоєвропейекономічної скрути і ЄС, і ського протекціонізму. Технаціональні мають бути обе- нологічний протекціонізм, Від торгівлі до технологій режними щодо витрачання що застосовують назовні й Єдиний європейський грошей платників податків пропонують деякі політичні ринок за останні роки погірдля створення (а фактич- діячі великих держав-членів, шився, і нинішня Єврокоміно відтворення) уже наяв- спрямовує ЄС як цілісну ор- сія неодноразово закликала них технологічних рішень, ганізацію в гірше становище. до його зміцнення. Щоб ставважає ECIPE. Здебільшого Протекціонізм зашкодить ти світовим лідером у галузі рішення світового рівня за- малим країнам більше, ніж інновацій, потрібен справжстосовують у поєднанні з великим, економіка яких, як ній єдиний ринок ЄС, на якомісцевими європейськими правило, має диверсифіко- му компанії можуть масштаСпівзвучною є позитехнологіями, які часто є ванішу структуру. буватися з якомога меншою ція мозкового центру послугами нижчої якості. Ба У ЄС мало б сенс домови- кількістю перешкод, а потім Європейського центру більше, через різний рівень тися про спільне визначен- конкурувати на глобальноміжнародної політичної екоекономічного му рівні. Його номії (The European Centre розвитку й відмає доповнюfor International Political Внаслідок пандемії багато мінності в регувати політика, Economy, ECIPE), який наІТ-рішень на національному та ляторній культущо забезпеголошує, що деякі країни рі пропонована чує більшу Європи, особливо менші, європейському рівнях дали збій (закритіша й та, конкуренцію, сприймають технологічний що містить суба також стисуверенітет неадекватно – сидії) технологічна політика ня поняття «технологічний мули для досліджень та іняк частину свого національпозбавлятиме багато дер- суверенітет». Різні тлума- вестицій. Брюссель не змоного суверенітету, що може жав-членів застосування на- чення можуть спричини- же самостійно встановити загрожувати цілісності ЄС явних і нових можливостей, ти серйозні політичні не- глобальні стандарти щодо аж до його розпаду. Тому, що виникають унаслідок відповідності, підриваючи технологічної політики. Євна думку експертів, з метою глобальної диджиталізації, ефективність економічної ропейські політики повинні розвитку економіки й захита сповільнить економічне політики ЄС і національної прагнути тіснішої ринкової сту основних цінностей Євоновлення й конвергенцію. політики держав. На думку інтеграції та регуляторної росоюз має заохочувати тісспівпраці з надійними міжнішу ринкову інтеграцію та народними партнерами, якрегуляторну співпрацю не от Велика сімка або країни лише країн-членів ЄС, а й осОЕСР. В інтересах ЄС захиновних міжнародних партщати міжнародний порядок, нерів, як-от країни ОЕСР. що базується на правилах, а ECIPE зі штаб-квартирою не на інтересах, з відкритими в Брюсселі й досвідом роринками. Міжнародну співпботи з 2006 року підготував рацю необхідно розширити дослідження «У пошуках за межі торгівлі, включаючи технологічного суверенітету співпрацю в галузі технолоЄвропи. Можливості та підгічної політики, наприклад, водні камені» (Europe’s Quest штучного інтелекту. for Technology Sovereignty: Співпраця з регулятоOpportunities and Pitfalls). рами таких союзників, Його наукові позиції відпояк США, необхідна для відають позиціям Інституту спільного встановлення міжнародної економіки Пеглобальних стандартів, терсона – приватного нещо базуються на спільних комерційного науково-доцінностях. І ЄС, і США здобуслідного інституту з питань Фото – https://www.facebook.com/ дуть набагато більше, якщо міжнародної економічної europeanparliament/ нададуть пріоритет такому політики, одного з найвідовирівнюванню, досягнуть міших мозкових центрів з ECIPE, сувереннішими у сві- спільного бачення оновлевивчення проблем світової Регулювання чи інновації товій економіці європейці ної відкритої міжнародної економіки й «борця з популізмом», який підтримує ЄС не можна вважати мо- можуть стати за умови лі- торгової системи, яка дедалі принципи необмеженого нолітним блоком, який про- дерства в економічних інно- частіше зазнає впливу ревільного ринку. Основним цвітає завдяки унікальному ваціях, а не лише в регулю- жимів із принципово протидонором ECIPE, як зазначено набору технологічних полі- ванні. Якщо технологічний лежними від європейських на сайті, є Фундація вільного тик. До пандемії ініціативи суверенітет матиме формат поглядами на державне підприємництва зі Швеції. європейського суверенітету технологічної відкритості, втручання й права людини.

ECIPE зазначає, що обпереважно просували Фран- то він може бути корисним, Закріплені в технологічговорення технологічного ція й Німеччина, занепоко- даючи змогу відмінним між ній відкритості ЄС і США суверенітету ЄС розпочалоєні падінням промислового собою економікам швидко можуть сприяти сувереся ще до початку пандемії потенціалу їхніх компаній у розвиватися, застосовуючи нітету технологій, що дає коронавірусної хвороби, а часи зростання економічної наявні технології. Якщо ж змогу розвиватися й оновнещодавно оновлені страта геополітичної конкурен- він базуватиметься на мер- люватися в інших регіонах тегії промислової й кантилістських або про- світу. Експерти вважають, цифрової політики текціоністських ідеях, що формулювання політики, Європа у сфері цифрового та Європейської комісії це ускладнить багатьом спрямованої на досягнення технологічного суверенітету не має інституціоналізували країнам-членам доступ технологічного суверенітеспроможності витримати тиск таких різні уявлення про судо сучасних технологій, ту, постає перед закликами веренітет, який геоподо застосування нових щодо перевизначення страцентралізованих держав, як Росія і Китай літично потрібен для бізнес-моделей і залу- тегічних цілей ЄС, системазахисту європейських чення іноземних інвес- тичного перегляду наявних цінностей і конкурентоспро- тернеті. Але, на думку ECIPE, ції. Промислова й техно- тицій, що негативно впли- у нього інструментів і розможності промисловості. урядовці, які просувають логічна політика, яку зараз не на майбутню глобальну робки нової доктрини міжтаку політику, як правило, підтримують дві найбільші конкурентоспроможність народних відносин у більш Позбутися небажаної ігнорують наслідки кризи й країни ЄС, непропорційно ЄС, економічне оновлення трансакційному, конфронтаневдалі політичні промис- сильно негативно вплине й економічну конвергенцію. ційному міжнародному конзалежності лові ініціативи, втрачені дер- на менші відкриті економіки Рух до європейського тех- тексті. Беззаперечним для різ- жавні інвестиції та субсидії Європи, компанії й громадя- нологічного суверенітету, Продовження на стор. 29 них за позиціями дослід- для відсталих промислових ни яких можуть потрапити що надає вигоду більшоників є той факт, що Європа втрачає глобальний економічний і геополітичний вплив, бо він залежить від технологічних рішень з-за кордону. Отже, таке сприйняття ризиків вимагатиме європейської відповіді й у промисловій політиці, і в регуляторних діях. Але чи достатній інструментарій звичайної регуляторної політики для досягнення технологічного суверенітету? Відповідь – не очевидна, тому спробуймо це з’ясувати, спираючись на масштабний доробок ECIPE. Коронакриза, на думку експертів Центру, дає два важливі уроки для розробки технологічної політики ЄС. З одного боку, під час кризи цифрові технології та рішення становили неоціненну допомогу громадянам, бо, попри локдаун, забезпечили відкритість для бізнесу, даючи змогу працювати вдома, отримувати продукти й товари, навчатися, не виходячи з дому, застосовувати онлайн-платежі тощо. До того ж, громадяни ЄС стали сувереннішими щодо доступу до інформації та даних. Але з іншого – криза засвідчила відчутну залежність від іноземних технологічних рішень. Деякі європейські та глобальні ІТ-рішення – від хмарної інфраструктури до комунікацій та платежів – і далі працювали стабільно, але багато ІТ-рішень на національному та європейському рівнях дали збій.

ECIPE застерігає, що кризу можна використати політично для виправдання більшого втручання ЄС і національних урядів у цифрову трансформацію. І це небезпечно. Центр вважає, що для багатьох урядовців у ЄС дискусія щодо європейського суверенітету стосується розробки політик, які можуть зменшити доступ громадян до інноваційних технологій, що засвідчили ефективність в умовах кризи. Пропоновані види політик поки що містять нові субсидії політично обраним компаніям або нові правила й зобов’язання для певних бізнес-моделей в ін-

ЧАС І ПОДІЇ ЄС не повинен, наполягає ECIPE, намагатися брати приклад зі США й Китаю. Він ніколи не матиме такого рівня самостійності влади, як у них. Для ЄС втручання держави є й надалі має пов’язуватися з верховенством права, що не є слабкою стороною. У реальному світі економічний суверенітет залежить від здатності створювати економічну силу у відповідь на економічну агресію, а також від стійкості та диверсифікації внутрішньої економічної системи з метою мінімізації шкоди. Отже, ЕСІРЕ вважає, що поняття «суверенітет» у контексті технологій застосовують для опису різних форм незалежності, контролю цифрових технологій, бізнес-моделей і контенту, а також автономії. Наприклад, у Франції «цифровий суверенітет» означає «контроль використання технологій і комп’ютерних мереж», а втрату суверенітету фіксують тоді, коли уряд не контролює розвиток цифрових мереж. Але ж суверенітет ніколи не є повним, стверджує ЕСІРЕ. Це стосується і цифрового, і технологічного суверенітету. Є багато міжнародних угод, які обмежують суверенітет урядів щодо прийняття певних рішень. Тому, з погляду ЕСІРЕ, три

технологічні гіганти. З іншого – більшість економічних вигод від нових технологій і нових бізнес-моделей отримують там, де їх застосовують. По-друге, з падінням порівняної економічної могутності Європі доведеться вдосконалювати здатність впливати на глобальні правила й результати діяльності, приваблюючи іноземні інноваційні компанії. З часткою менш ніж 15% світового ВВП уже сьогодні Європа стане дедалі залежнішою від інших частин світу у сфері передових технологій і цифрових послуг, бо неможливо зменшити глобальну залежність одночасно зі зменшенням відносного економічного розміру. По-третє, джерелом технологічної автономії Європи є її спільний ринок, який потрібно поглиблювати. Розмір має значення, а з більшою економікою Європа може зробити себе привабливішою як місце для інновацій і розвитку майбутньої економіки. Ба більше, зростання економічного впливу ЄС також забезпечить значніший вплив на глобальні норми й стандарти в галузі технологій.

4К успіху

Замість принципів

зазначених технологіч-

сучасними цифровими послугами. Ко н к у р е н то с п р о можність. З такого погляду європейські мультинаціональні компанії (МНК) повинні мати змогу конкурувати на світових ринках. Потрібно відновити європейський вплив на встановлення світових стандартів, щоб порівнятися за впливом із МНК компаній інших країн. Кібербезпека. Тут зростає попит на нові політики щодо захисту персональних і ділових даних, а також на розпорядження всіма інструментами й технологіями захисту цифрової цілісності й цифрової стійкості. Вочевидь, наявна певна світоглядна пастка неоліберальної політико-економічної думки в Європі. З одного боку, ECIPE закликає «до тіснішої ринкової інтеграції та регуляторної співпраці з надійними міжнародними партнерами, як-от Велика сімка або переважна група країн ОЕСР», до «співпраці з регуляторами таких союзників, як США…». Натомість у дослідженні Європейської ради з міжнародних відносин (The European Council on Foreign Relations, ECFR) «Стратегічний суверенітет: як Європа може відновити здатність діяти» (Strategic sovereignty: how Europe can regain

Європа втрачає глобальний економічний і геополітичний вплив, бо він залежить від технологічних рішень з-за кордону важливі висновки показують, що використання технологічного суверенітету у варіанті Німеччини й Франції, які вже стають мейнстримом, не мають перспективи. По-перше, ні Європа, ні США не зможуть покладатися на власний розмір ринку як основне джерело забезпечення автономії, суверенітету та впливу у світовій економіці. Японія постає перед тією самою реальністю. Китай та Індія можуть впливати на власний ринок і посилювати політичний тиск на інших, щоб досягти домінування їхніх законів, правил і норм, але ці країни не наблизяться до рівня домінування, яке мали США і Європа після Другої світової війни, адже світова економічна потужність нині розподілена. З одного боку, більшість регіонів світу борються за збереження даних і захист мереж від вторгнень і прагнуть отримати більше вигод від цифровізації завдяки технологічному суверенітету, а також вважають, що від технологій виграють лише іноземні

29

ЕКОНОМІКА

#18 I 05.5.2021

ного суверенітету ECIPE пропонує базувати його на моделі 4К (4С): культура, контроль, конкурентоспроможність і кібербезпека. «Культурний» підхід до технологічного суверенітету базується на тому, що Європа відрізняється від інших частин світу у сфері захисту цінностей і ринкових норм, що проявляється, наприклад, у захисті даних. Такий погляд базується на уявленні про те, що цифрове регулювання є фундаментальним вибором між правами особистості й свободою бізнесу, а Європа зробила вибір на користь поєднання захисту людських цінностей і права на свободу бізнесу. Контроль. У цьому аспекті визначальним є «командно-контрольний» погляд на технологічний суверенітет. Він полягає у тому, що ЄС і держави-члени повинні мати інструменти контролю результатів цифрової економіки загалом, а також того, як громадяни й компанії користуються

the capacity to act), автори якраз заявляють, що «Європа ніколи не була суверенною. Навіть сьогоднішня геоекономічна сила ЄС є наслідком не його внутрішньої стратегії, а відсутності зовнішніх впливів. Тільки-но США розпочали застосовувати жорсткіші дії, відсутність належного рівня суверенітету відразу заявила про себе», а також, що «Європа не має спроможності витримати тиск таких централізованих держав, як Росія і Китай» у разі продовження наявної економічної політики без використання нового бачення технологічного й цифрового суверенітету. Автори: Володимир Панченко доктор економічних наук, керівник наукових програм Інституту суспільних досліджень; Наталія Резнікова, доктор економічних наук, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Джерело: «Український тиждень» (https://tyzhden.ua/ Economics/251882), матеріал друкованого видання № 17 (701) від 28 квітня

Перші 100 днів Байдена принесли американським мільярдерам $195 млрд Одними з головних бенефіціарів перемоги на виборах президента США Джо Байдена стали найбагатші американці – їхній статки за перші 100 днів його президентства збільшилися на $195 млрд, пише Bloomberg. Байден прийняв президентську присягу 20 січня. Він оголосив про урядові програми стимуляції у розмірі $1,9 трлн. Саме ці кошти й стали драйверами зростання на біржах, дозволивши S&P 500 і Dow Jones зрости на понад 10%. «Ми спостерігали цей парадокс після фінансової кризи 2008 року з кількісним пом’якшенням, яке в основному принесло користь людям з активами, значно підвищивши їхню вартість», – пояснив цей феномен професор соціології у Лондонській школі економіки Майк Севідж. Сотня лідерів рейтингу найбагатших американців із моменту перемоги Байдена на виборах у листопаді 2020 року до його інавгурації збільшила свій сукупний статок на $267 млрд і в загальному за каденцію Дональда Трампа й початок президентства Байдена зуміла «заробити» $462 млрд. Сукупні статки 100 найбагат-

ших американців досягли $2,9 трлн, що більше, ніж сукупний статок 50% населення США, яке оцінюється в $2,5 трлн. Драйверами зростання стали технологічні компанії, такі як Amazon, Facebook і Google Alphabet, чому сприяла зростаюча активність людей в інтернеті під час пандемії коронавірусу, відзначає агентство. У 2020 році Bloomberg підрахував, що за час президентства Дональда Трампа сукупний статок американських мільярдерів збільшився на $1 трлн, при тому, що їхня кількість залишилася практично незмінною: 168 осіб на початку терміну й 166 – наприкінці. Оцінка їхніх статків із листопада 2016 року до листопада 2020 року збільшилася з $1,8 трлн до більш ніж $2,8 трлн. Основна частина багатства дісталася ще меншому прошарку людей – найбагатшим із багатих. У сукупності 50 найзаможніших американців наростили свій капітал при Трампу на $835 млрд. До прикладу, найбагатша людина у США та світі Джефф Безос, засновник Amazon, за період президентства Трампа заробив близько $121 млрд.

Друга за популярністю криптовалюта встановила новий рекорд Криптовалюта Ethereum оновила свій рекорд собівартості, перетнувши позначки 3456 доларів США у вівторок, 4 травня. Про це повідомляє CNBC. Загалом із початку року вартість Ethereum злетіла на близько 360%. Аналітики пов’язують зацікавленість в другій за популярністю криптовалюті зі зацікавленістю в різних інституціях. Так, минулого місяця Європейський інвестиційний банк заявив, що випустив свою першу в історії цифрову облігацію на публічному блокчейні Ethereum.

Ethereum — криптовалюта та платформа для створення децентралізованих онлайн-сервісів (dapps) на базі блокчейна, що працюють на базі розумних контрактів. Реалізована як єдина децентралізована віртуальна машина. ETH є рідною валютою для платформи Ethereum, а також працює як плата за транзакцію майнерам у мережі Ethereum. Зазначимо, 26 квітня найпопулярніша криптовалюта Bitcoin відновила зростання після п’ятиденного поспіль її падіння у собівартості.

Україна за пів року відкрила 8 нових експортних ринків В Україні за останні шість місяців для вітчизняних експортерів відкрито 8 нових ринків та перепогоджено 63 товарні позиції в 11 державах і міжнародних економічних організаціях. Про це заявила голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Владислава Магалецька, повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби. Зазначається, що за шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану для українських виробників молока та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія – для українського тваринного білка, ОАЕ – для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин. «Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це – нові робочі місця для українців і доходи до державного бюджету від сплати податків», – заявила Магалецька. За інформацією відомства, 63

товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Йдеться насамперед про країни СНД, з якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще у 1993 році. Через зміни умов торгівлі перепогоджені документи із Сінгапуром і Південною Кореєю. Зазначається, що також забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом і сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС. Також наразі триває робота з відкриття інших експортних ринків. Серед найперспективніших для експортерів країн – країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В’єтнам, ПАР та Індонезія.

30

Р

інат Ахметов – один із найвпливовіших українських олігархів. Цей статус йому вдається зберігати протягом багатьох років і за будь-якої влади. Чи правда, що він та люди з його оточення готуються створити новий політичний проєкт? Нещодавно президент Володимир Зеленський анонсував розробку законопроєкту про статус олігархів, завдяки якому хоче мінімізувати їхній вплив «на Україну, на її вибір, на економіку, на закони, на Верховну Раду». Наразі найвпливовішим олігархом часів Володимира Зеленського називають Ріната Ахметова. Завдяки чому йому вдалося здобути цей статус? Яким є вплив Ахметова на українську політику? Чи правда, що він і люди з його оточення готуються створити новий політичний проєкт? Та як сам Ахметов характеризує свої стосунки з Офісом президента і Володимиром Зеленським? «У нього позиція «домовлятися з будь-якою владою», адже від влади дуже залежить робота його активів», – пояснює феномен Ахметова політтехнолог Сергій Гайдай. Фінансові можливості, досвід та вплив, які має цей олігарх, спонукають і саму владу шукати у ньому союзника. «Усе це так чи інакше будь-якого президента, на жаль, змушує з ним співпрацювати більш активно, ніж це дозволяє Конституція. Тому Ахметов до сьогодні є тією людиною, якій найлегше розв’язувати свої питан-

ПОЛІТИКА

Ахметов і нова партія: чи справді олігарх і його оточення можуть створити новий проєкт?

Сергій Тарута та Рінат Ахметов

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021 на. Та й насправді (давайте чесно): у нас усіх, хто займається енергетичними питаннями в країні, пов’язують або з Коломойським, або з Ахметовим», – зазначила Буймістер у коментарі Радіо Свобода. Утім, як бізнесмен, Ахметов не може ігнорувати можливість мати вплив на законодавчі рішення парламенту, впевнений колишній політичний оглядач «Дзеркала тижня», а нині депутат фракції «Голос» Сергій Рахманін. «Як і будь-який олігарх, Ахметов зацікавлений у тому, аби в парламенті були його люди, які представляли його інтереси. Зрозуміло, що набагато ефективніше (з бізнесової точки зору) мати власну фракцію. Це б виглядало абсолютно логічно», – говорить він. Наприкінці квітня у ЗМІ з’явилася інформація, що оточення Ріната Ахметова (а, можливо, і безпосередньо він сам) працює над створенням нового політичного проєкту, який може про себе заявити вже протягом кількох наступних місяців. Створення нової політичної сили соратниками Ахметова та самим олігархом політтехнолог Сергій Гайдай вважає цілком імовірним сценарієм. На його думку, головну участь у цьому процесі може брати Рінат Ахметов та Борис Колесніков. Однак, на відміну від першого, останній може не лише ресурсно підтримати новостворе-

перечує свій зв’язок із полі- ха на себе і «слуга народу» тичною діяльністю будь-кого Людмила Буймістер, яку журналісти «Наших грошей» з парламентарів. «Я стверджую: я ні на кого зараховують до орбіти вплине впливаю. Кожен депутат ву олігарха через її депутатВерховної Ради сам ухвалює ську діяльність. Каже, усе це свої рішення й сам несе за – «домисли» та «чутки». «Я ніколи не працювала них відповідальність. Перед собою і своїми виборцями», в жодній із компаній групи – наголосив він у коментарі Ріната Ахметова. Так, я працювала в енергетичній Радіо Свобода. Заперечують вплив Ахме- сфері з 2012 року, але це було това на себе і самі депутати. в Європі. Тому мене якось «Постійно пишуть про Наразі найвпливовішим олігархом те, що Тарута є в орбіті Ахметова. Цього ніколи не часів Володимира Зеленського було. Ніколи не було! Ми в бізназивають Ріната Ахметова несі були дуже сильними конкурентами, у нас абсолютно не збі- об’єктивно пов’язати з па- ну партію, але й очолити її. Ахметов розуміє, що поєднання бізнесу та галися цілі, ми кон- ном Ахметовим не можна. «Ахметов розуміє, що політики – не те, що можна показувати курували не тільки Але у нас в країні дуже силь- поєднання бізнесу та поліна українському, но люблять жінкам шука- тики – не те, що можна поале і на світовому ти «папіків», і якщо жінка казувати, не те, чим треба ня з президентами», – пояс- вплив Ахметова через так ринках. Тому сказати, що я – пробивається в політику (а пишатися. Гадаю, що в нонює колишній політичний звану «групу Павлюка» на у його групі впливу, – не мож- особливо на якусь політич- вому проєкті дуже сильним оглядач «Дзеркала тижня», а низку голосувань, що сто- на», – запевнив представник ну верхівку), то чомусь дуже фронтменом себе заявить нині депутат фракції «Голос» сувались енергетичних пи- «Батьківщини» Сергій Тарута важко повірити, що це мож- саме Борис Вікторович Коливо зробити самотужки, лесников. Він готовий, і він у коментарі Радіо Свобода. тань. Сергій Рахманін. Заперечує вплив олігар- не маючи якогось патро- – більш-менш харизматичВодночас сам олігарх заСьогодні Ахметов – найний, з великим досвідом учабагатший бізнесмен України сті у політичних процесах», та 330-й серед найзаможні– вважає Гайдай. ших людей світу: його капіА от давній партнер Ахтал оцінюють у 7,6 мільярда метова Сергій Тарута припудоларів. скає, що головну роль у можЯк зауважує сам олігарх, ливому процесі створення коло його інтересів наранової політсили може взяти зі обмежується винятково на себе інший соратник олітрьома сферами: бізнесом, гарха – нині позафракційний благодійністю та футболом. депутат Вадим Новинський. «Політика мене взагалі «Безумовно, іде обгоне цікавить. У 2006 році я ворення створення такої прийняв рішення балотувам’якої ОПЗЖ. І, я думаю, що тися у парламент і шкодую якраз тут Новинський, який про це дотепер. Я виявився активно бере участь у понайбільшим прогульником, літичному житті Донбасу, і взагалі не знаю, що я там скоріш за все, може, він буде робив. Визнаю – це була саме тим центром, який моя помилка. І повторювати займеться цим, але не Аходну й ту саму помилку двічі метов. Тому що для Ахмея не збираюся», – запевнив това це буде дуже великою Ахметов у коментарі Радіо проблемою перед банками. Свобода. Тому, якщо це буде робитиОднак, як показує досвід української політики, аби Продовження на стор. 31 Юрій Бойко і Вадим Новинський впливати на неї, не завжди потрібно самому бути політиком: інколи достатньо мати «своїх депутатів» у Верховній Раді. За інформацією ЗМІ, у чинному скликанні парламенту в інтересах олігарха можуть діяти: близько 30 народних депутатів (переважно із так званої «групи Павлюка»), низка членів «Батьківщини», низка позафракційних парламентарів. Кілька впливових представників монобільшості у розмові з Радіо Свобода підтвердили можливий

ЧАС І ПОДІЇ

ПОЛІТИКА

#18 I 05.5.2021 ся, то, швидше за все, це буде робити Новинський. Він активно брав участь, наскільки я знаю, в Слов’янську, в Покровську, в Маріуполі. І тому, швидше за все, це буде робити він», – прогнозує Тарута. Якщо вищезгаданий проєкт справді будуть створювати, який вигляд він може мати? За інформацією «Української

фракції «Голос» Сергій Рахманін не виключає цього, бо «хоч це і важко на сьогодні уявити, однак політика – річ компромісна». Останню тезу яскраво демонструє створення ОПЗЖ у 2018 році, коли, аби мобілізувати виборців, об’єдналися люди, між якими були і публічні образи, і бійки, і суди, але, як зазначив у розмові з Радіо Свобода один

Cам олігарх заперечує свій зв’язок із політичною діяльністю будь-кого з парламентарів

потрапляє», – розповів перший віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук. А поки цей законопроєкт розробляють, Ріната Ахметова називають найбільш впливовим олігархом часів Володимира Зеленського. Сам Ахметов свої стосунки з Офісом президента та самим президентом у коментарі Радіо Свобода охарактеризував так: «Я сподіваюся, що в нас із президентом, – одна мета: сильна, незалежна, цілісна, демократична й успішна Україна. І все, що мені як бізнесмену потрібно від будь-якого українського уряду – рівні правила гри для всіх, повага до права приватної власності й чесна конкуренція. Від цього виграє насамперед Україна й кожен українець».

правди», «це може бути щось на із учасників процесу створення кшталт «Партії регіонів 2.0», куди «Опозиційної платформи – За можуть увійти молоді люди, які життя», усе це на той момент раніше не займалися політикою, відійшло на другий план, бо «у але мають показний трудовий і політиці немає місця для образ, кар’єрний стаж (переважно на а є місце для компромісу заради великих підприємствах Ахмето- спільної мети». Тим часом Рінат Ахметов у Доповнення ва-Новинського)». Утім, на думку політтехнолога коментарі для Радіо Свобода від 4 травня 2021: Сергія Гайдая, більш імовірно, запевнив: «жодними новими чи що досвід «Партії регіонів» бра- старими політичними проєктаПісля публікації цього матетимуть не за основу, а як за при- ми» він «займатись не збираєть- ріалу політик, бізнесмен та соклад того, що точно робити не ся» . ратник олігарха Ріната Ахметова «І дуже хотів би, щоби мої Борис Колесніков зазначив, що потрібно. «Вони не будуть зараз ство- друзі теж ними не займалися. «сталось певне непорозуміння», рювати партію одного регіону Але впливати на них я не можу і він би хотів уточнити слова, які чи партію Сходу. Вони будуть – це їхнє право, їхній вибір і їхня від його імені надавала для цьозараз робити проєкт, явно орі- відповідальність. Я вважаю, що го матеріалу пресслужба. єнтований на Україну, а не на кожен має робити свою справу: «Я справді займаюся ствоРосію. І вони будуть робити все бізнесмени займатися бізнесом, ренням нового політичного проможливе, аби залучити до про- а політики – політикою. І я ка- єкту. Він матиме назву «Україна єкту максимальну кількість ви- тегорично проти того, щоби – наш дім». Його основна ідея – борців з усіх регіонів зібрати найкращих України», – вважає екслюдей з усіх сфер: Cам олігарх заперечує свій промислового та перт. зв’язок із політичною діяльністю аграрного сектору, За словами Гайдая, будь-кого з парламентарів сфери інформаційсвоєю основною ціних технологій, мельовою аудиторією така потенційна політична сила було навпаки – коли бізнес іде в дицини, освіти, соціальної сфеможе бачити не лише виборців політику, а діючі політики ста- ри, малого та середнього бізнесу. ОПЗЖ, але і виборців, які колись ють бізнесменами», – наголошує Ідея створити таку партію у мене виникла давно, бо останбули прихильні до Зеленського, олігарх. Свою причетність до ство- нім часом в українській політиці однак зараз розчарувались у рення нової політичної сили у гостро відчувається дефіцит ньому. При цьому сценарій того, що коментарі Радіо Свобода запе- професійних селфмейд-людей, і новий політичний проєкт ви- речив і близький союзник Ахме- політична сила, над якою я працюю, готова їх запропонувати», користає у своїй роботі досвід това Борис Колесніков. «Ця інформація не відповідає – розповів Колесніков у комен«Слуги народу», політтехнолог вважає малоймовірним. Каже, дійсності. Новинського цього тарі Радіо Свобода. За його словами, презентація зараз він не розглядається як року я взагалі ще не бачив. Мене, успішний жодною політичною окрім хокею, бізнесу та благодій- цієї політичної сили відбудетьності наразі нічого не цікавить», ся протягом наступних 30 днів силою (тобто наприкінці травня – на «Гадаю, гра в нові обличчя в – запевняє він. Єдиний, від кого на момент початку червня), і вона не буде Україні на деякий час закінчивиходу цього матеріалу не вда- партією одного регіону. лась», – припускає Гайдай. «У нас є спеціалісти і зі ЛьвоІз тим, що ймовірний новий лося отримати коментаря, це від проєкт не піде шляхом «Слуги ще одного соратника олігарха ва, і з Ужгорода, і з Луцька, і з Вінниці, і з Одеси, і з Харкова, і з народу», погоджується й колиш- Вадима Новинського. А тим часом президент Воло- Дніпра. З «Опозиційного блоку» у ній політичний оглядач «Дзеркала тижня», а нині депутат фракції димир Зеленський запропону- партії поки що немає нікого, а з «Голос» Сергій Рахманін. Водно- вав Раді національної безпеки та «Партії регіонів» – кілька людей. час він вважає: від можливості оборони, Офісу глави держави Конкретні прізвища ви зможете залучити до нього нові обличчя та Антимонопольному комітету дізнатись на з’їзді», – зауважив розробити законопроєкт про Колесніков. в олігарха не відмовляться. Він також додав, що основна «Логіка Ахметова ставити статус олігархів. «Ми підтримуємо великий мета його політсили – «менше на людей із певною історією успіху і людей впізнаваних (зокрема, бізнес в Україні, будь-який бізнес, номенклатурщини – більше свов певних регіонах) – передбачува- але вплив олігархів на Україну, боди». «Щодо потенційних виборців, на. І вона може принести певний на її вибір, на економіку, на закоуспіх, особливо, якщо в це вклас- ни, на Верховну Раду, цього, мені то вони у нас є всюди: десь – більти певні гроші (а в Ріната Лео- здається, допускати більше не ше, десь – менше, але всюди, від нідовича цих грошей не бракує)», можна», – наголосив він 15 квіт- студентства до пенсіонерів», – підсумував Колесніков. ня.

– вважає Рахманін. За словами політика, ствоЗгідно з попередньою інфорЧи можна буде побачити в такому потенційному проєкті мацією, в законопроєкті буде ренням партії «Україна – наш дім» він займається самостійно. возз’єднання групи Льовочкі- прописаний статус олігарха. «Наскільки я знаю, буде випина-Бойка та групи НовинськоАвтор: Софія Середа го-Колєснікова? Думки з приво- сано близько семи параметрів. Джерело: Радіо Свобода Якщо людина підпадає під параду цього розділились. (https://www.radiosvoboda.org/a/chyПоліттехнолог Сергій Гай- метри – буде визнаватись оліspravdi-rinat-akhmetov-i-yoho-otochennyaдай вважає, що ні, тому що «між гархом, до якого будуть застоstvoryuyut-novyy-proekt/31233327.html) ними – величезний конфлікт». А совуватись відповідні санкції, «Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. от колишній політичний оглядач щоб вона втратила один чи два Передруковується з дозволу Радіо Вільна «Дзеркала тижня», а нині депутат з тих параметрів, під які вона Європа / Радіо Свобода»

31 Сума претензій українських підприємств до РФ через окупацію перевищує $4,5 мільярда Позови українських підприємств, які втратили власність і прибуток у зв’язку з агресією Росії на Донбасі та окупацією Криму, подані у понад 12 комерційних арбітражів, загальна сума претензій становить понад 4,5 млрд дол. Про це розповів заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін, передає Укрінформ. «Наші позовні претензії обчислюються понад 4,5 млрд дол. І ми активно заохочуємо наші підприємства, які втратили свою власність, втратили прибуток, звертатися в арбітражі й відсуджувати, відсуджувати й ще раз відсуджувати у російської сторони все, що вони втратили», – сказав Єнін. За його словами, процеси тільки розпочалися, але вже є перші позитивні результати. «Якщо говорити про комерційні арбітражі, у нас їх понад 12. А щодо трьох із них, як мінімум, є вже перші позитивні рішення. Це сукупно десь приблизно 250 млн доларів», – зазначив заступник міністра. Єнін наголосив, що головні позови ще попереду: «Той же «Нафтогаз» успішно пройшов юрисдикційну фазу». При цьому він зауважив, що Росія намагається оскаржити рішення комерційних арбітражів. «Але це не зупиняє рішення, які вступили в законну силу. Тому нараховується пеня, а все це лягає на плечі простого російського платника податків, який в якийсь момент скаже: а куди йдуть наші гроші?.. І скільки б російська сторона не відтягувала настання наслідків, це все більш і більш підвищує ціну», – вважає заступник міністра. За його словами, рано чи пізно рішення за цими та іншими міжнародними позовами обтяжать ситуацію для Російської Федерації, «яка опиниться в абсолютній ізоляції, змушена буде оплачувати багатомільярдні рахунки за програними позовам». «Все це рано чи пізно приведе до того, що ми відновимо мир на нашій землі. Ми доведемо людям, що справедливість є, і ми будемо пишатися тим, що змогли зробити це», – заявив Єнін.

Із конфіскованих $1,5 мільярда Януковича 87% становила готівка З повернутих до Державного бюджету України 1,5 млрд дол. коштів, конфіскованих в оточення експрезидента Віктора Януковича, 87% становила готівка. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Євгеній Єнін, передає Укрінформ. «Я брав активну участь у тому, що ми повернули до державного бюджету 1,5 млрд дол. І це – не якісь міфічні цінні папери – це 1,3 млрд дол. готівкою і близько 200 млн дол. цінними паперами, на суму яких був скорочений державний борг України... Ми вперше в історії двосторонніх відносин із США повернули 600 тис. дол. з американської землі», – розповів Єнін. Він нагадав, що йдеться про злочинну організацію, яка діяла за часів президентства Януковича, «коли найближче оточення Януковича, яке родом з Донбасу, обкрадало, перш за все, той же Донбас». «Вони збирали гроші з усієї України, з усіх галузей економіки, відмивали їх спочатку в Україні, потім через так звані підприємства-хаби виводили ці гроші в міжнародні «відмивальні» центри», – наголосив заступник міністра. Єнін зазначив, що робота щодо повернення активів Януковича та його оточення триває. Зазначимо, 28 квітня 2017 року набуло чинності рішення Краматорського міського суду про конфіскацію близько 1,5 млрд дол. у вигляді грошових коштів, облігацій внутрішньої державної позики на рахунках оточення експрезидента Віктора Януковича. Сім кіпрських компаній – власників облігацій внутрішньої державної позики – оскаржили рішення суду щодо спецконфіскації.

32

У ФОКУСІ – АМЕРИКА

За Флойда майже помстилися? С

Хто що пише з приводу Джесіки Бове

итуація не те, щоб пересічна, але і не нова: п’яний водій наїхав на пішохода. 27 квітня вона повторилася в оригінальнішому варіанті, коли в Нью-Йорку п’яна Джессіка Бове переїхала поліцейського Анастасіоса Цокаса. Теж буває.

Сіль – у тому, що чорношкіра Джессіка, сьорбнувши чи то горілочки, чи то вина, то чи текіли, і покуривши мapіxyaни, записала на Фейсбуку подкаст, який не знаю скільки часу там стояв, в якому грайливо проголосила: «Ми поліції не боїмося. Як у цих піснях (далі неперекладна гра одного слова на «f») f-k поліцію. Плювати (щоправда, в оригіналі буде більш нечемно) ми хотіли на тебе, твою маму, твою дружину, твоїх дітей. Ти – ніхто для нас. Ти (а може «ви», тут – труднощі англійської) – комахи, таргани (у множині, напевно, автор паплюжить всю сімейку поганого поліцейського), місце гніздування паразитів». І поїхала Джессіка після пиття і куріння, можливо, у pacoво-класових справах, і так розігналася, що збила намертво поліцейського, що регулював рух. Як сама визнала: «Я щось вдарила (машиною)». Не зупиняючись, думаю, що через невідкладність справ, помчала далі. Злісні поліцейські погналися за нею. Наздогнали, явно заважаючи поїздці у важливих, можливо, pacoво-класових, справах. Обурена такою несправедливістю, Джессіка кілька разів дала назад, стукнувши поліцейську машину. Коли її заарештовували, вона, ось же дитя нерозумне, запитала, а за що ж її в’яжуть. Ось і вся історія. Ну, ще дрібниці є: у поліцейського Цокаса дружина залишилася і кілька дітей, трьох і шести років. Слова Джесіки стали пророчими: поліцейський – убитий, а дружина з дітьми – засмучені. «Мені шкода, що я збила його, і що він помер», – сказала вона

В

крізь сльози, коли її виводили з поліцейської дільниці Квінса. Можливо. Може, і не бачила. Нехай слідчі й прокурори з’ясовують, і, якщо, звичайно, вийде, то неупереджено. І суд нехай вирішує, ясна річ, неупереджено, як у справі Дерека Шовіна, оскільки звинувачена вона у ненавмисному вбивстві. А може це, хоча і випадкова, помста за Джоржа Флойда? Хтозна? Зуб за зуб, так би мовити. Це – історія. Що ж в ній дивного? Багато чого. Поліцейські чомусь не придушили Джесіку Бове, хоча наша героїня двічі таранила поліцейську машину. Не застрелили її, як Дуанте Райта. Незбагненно. За даними засобів масової нашої американської інформації, Джесіку повинні були або придушити або зрешетити кулями за колір її шкіри. Може, щось їй зробили, і ми про це ще дізнаємося. Адже на кадрах хроніки видно, як ведуть її два білиx (о, жах!) амбали-поліцейських, а вона, схоже, плаче. Цікаво, як пишуть про це у новинах і приватних твітах, які можна легко знайти в інтернеті: «Підозрювана у наїзді на нью-йоркського поліцейського приносить слізні вибачення», «Мені дуже шкода!». Водій, обвинувачена в смерті нью-йорк-

ського поліцейського в результаті аварії в Квінсі, що сталася через п’янку, залилася сльозами біля (поліцейської) дільниці», «32-річна Джесіка Бове крізь сльози вибачається і каже, що не хотіла цього», «Коли у вівторок вдень Джесіку Бове виводили з поліцейської дільниці в наручниках, 32-річна мати сказала репортерам: «Мені шкода, що я збила його, і що він помер». Це – заголовки або інформаційні повідомлення з консервативної і ліберальної преси. І серце починає стискатися – 32 роки, зовсім молода, мати, шкодує, плаче. Хочеться пожаліти, обійняти, втішити, притиснути до себе й поплакати разом. А може відпустити. А може і відпустять? Або, щонайменше, знайдуть пом’якшувальні обставини? Так, до речі, а чому ніхто вітрини не б’є і крамниці не палить на підтримку «справедливості» у справі вбитого поліцейського? Я особисто палити не піду, а ось допомогу дітям-сиротам Анастасіоса Цокаса, на яких оголосила полювання сп’яніла від ненависті Джессіка Бове, відправлю. Автор: Світлана Шапіро, Бруклін, Нью-Йорк Джерело: «Континент» (https://kontinentusa.com)

Прийшли за Руді Джуліані

екс-мера Нью-Йорка й адвоката Трампа відбувся рейд силовиків. Агенти ФБР і прокуратури Нью-Йорка одночасно влаштували маски-шоу й обшуки в будинку Джуліані та його юридичній фірмі.

Справа стосується звинувачень на адресу Джуліані в роботі лобістом без реєстрації. Причому міська прокуратура двічі намагалася отримати ордер на обшук, і двічі судді їй відмовляли. Але тепер політичний режим змінився, і цими формальностями можна знехтувати. ФБР намагається звинуватити Джуліані в порушенні закону в зв’язку з «Украінагейтом». Агенти вважають, що він міг бути причетним до звільнення екс-посла США в Києві Марі Йованович, коли відвідував Україну. У самій цій процедурі – звільнення посла – немає нічого незаконного. Президенти США можуть одноосібно й у будьякий момент відправляти у відставку будь-кого з дипломатів. Тому «федерали» придумали юридичний кульбіт: вони хочуть показати факт її звільнення як якийсь результат лобізму інтересів України. Мовляв, Йованович звільнили не через бажання

Трампа. А тому що це було в інтересах Зеленського, які нібито лобіював Джуліані. З курйозного: в агентів ФБР було завдання забрати всі електронні носії даних в будинку й офісі Джуліані. Він віддав їм десять жорстких дисків, але вони забрали тільки вісім. А що ж з двома дисками, що залишилися? А на них зберігалася інформація про Хантера Байдена – його скандали й порушення закону. Але це силовиків не цікавило абсолютно: вони навідріз відмовилися навіть брати в руки будь-який компромат на сім’ю новоспеченого «вождя нації». Головою відділу кримінальних розслідувань Мін’юсту США тепер є партнер адвоката Хантера. Йому боятися нічого: ніяких посадок за наркотики, корупцію або купівлю стволів не буде. Справа ж проти Джуліані виглядає відверто слабкою, тому його і намагаються «зажахати» обшуками. Як і протестувальників біля Капітолію, яких тримають в одиночних камерах, не відпускаючи під заставу. Завдання – методами вибіркового правосуддя залякати всіх опонентів нової влади. Джерело: «Політика в Америці» (https://www.facebook.com/ usapoliticsonline/)

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

В Іллінойсі продовжили мораторій на виселення орендарів

Мораторій на виселення орендарів у штаті Іллінойс, термін дії якого закінчувався 1 травня, продовжено ще на 30 днів. Про це йдеться в оновленій прокламації губернатора Дж. Пріцкера. Пандемія суттєво вплинула як на орендарів, так і для орендодавців. Частина власників будинків була змушена відкласти до кращих часів ремонт будівель. Адже, поки одні орендарі вчасно виплачують орендну плату, інші вже рік не сплачують жодного цента. «Нас змусили відкласти технічне обслуговування; у нас просто немає коштів, і, оскільки ця політика (мораторій на виселення – ред.) триває, зараз у кінці тунелю не так багато світла», – скаржиться Ibn Abney, власник будівлі у Bronzeville. За його словами, він володіє 11 будівлями у місті. Як він стверджує, у той час, коли деякі орендарі намагаються вчасно оплачувати орендну плану, один орендар рік із ним не спілкувався. У зв’язку із дією мораторію на виселення, орендодавець не може вжити жодних заходів. «Ми повинні продовжувати керувати своїм бізнесом, хоча і не отримуємо доходу, щоб сплатити рахунки», – каже Michael Glasser, президент Neighborhood Building Owners Alliance. «Багато людей зараз потерпають від кризи; проте унікальний фактор для власників будівель полягає у тому, що ми не можемо просто зачинити свої двері». Він стверджує, що несплата орендної плати під час пандемії може коштувати орендодавцям у Чикаго 1 мільярд доларів. Згідно з результатами опитування членів організації, 65% планують зробити менше капітальних ремонтів, а 46% вже скоротили свої бюджети на ремонт та обслуговування. «Ми втрачаємо рік чи й більше, а технічне обслуговування будинків не проводиться», – додав Glasser. «Потерпають інші мешканці будинку». Тим часом у Чикаго почала приймати заявки від власників нерухомості, щоб збільшити у місті кількість житла. Відповідно до постанови, яку у грудні минулого року прийняла міська рада Чикаго, міські райці вирішили збільшити кількість житлових приміщень. Постанова передбачає облаштування додаткових приміщень на горищах, підвалах і в підсобних будівлях. «Сьогодні відкриваються заявки для власників нерухомості у п’яти пілотних зонах Additional Dwelling Unit (ADU) для створення одного або декількох додаткових одиниць житла у їхніх будівлях. Постанова ADU, прийнята міською радою в грудні 2020 року, розширює доступ до житла у всьому Чикаго, дозволяючи створення додаткових житлових приміщень на горищах, у підвалах і підсобних будівлях. До загальноприйнятих назв цих типів житлових будинків належать флігелі, будинки на подвір’ї та будиночки для гостей.

ADU були поширеними в Чикаго протягом першої половини 20 століття, але їхнє будівництво було заборонено у 1957 році через прийняті зміни у постанові про зонування. Тоді було додано вимоги до паркування та заборонено будівництво вторинних житлових споруд на чиказьких ділянках. Тепер власники будинків можуть створювати нові житлові одиниці, щоб мати можливість отримати додатковий дохід, або для тих, хто потребує окремих приміщень для сімей із кількома поколіннями. У постанові також детально описано шлях легалізації «самобудів» – об’єктів, які раніше були побудовані без затвердження зонування та дозволів на будівництво. Щоб подати заявку на отримання дозволу на будівництво ADU, необхідно мати плани, підготовані архітектором або інженером-будівельником, що має ліцензію у штаті Іллінойс. Архітектор або інженер можуть подати заяву на отримання дозволу безпосередньо до Департаменту з питань будівництва (DOB) або можуть співпрацювати зі спецуповноваженими, які займаються дозволами на початок будівельних робіт і мають ліцензію, видану чиказькою владою. Щоб отримати детальну інформацію про пілотні зони чи подати заявку, відвідайте chicago.gov/ adu.

ЧАС І ПОДІЇ

33

ЧИКАГО ЗА ТИЖДЕНЬ

#18 I 05.5.2021

У Чикаго планують запровадити «паспорти вакцинації» – перепустки на літні розважальні заходи Г

оловний лікар Чикаго припустив, що однією з умов пом’якшення карантину буде запровадження «паспортів вакцинації» для мешканців міста.

Наявність «Vax Pass» дасть вакцинованим мешканцям отримати доступ до літніх розважальних заходів у місті. У штаті Нью-Йорк вже запровадили подібні паспорти. «Vax Pass» – це простий, як запевняють чиновники, спосіб продемонструвати, що людина вакцинована, аби мати можливість взяти участь у фестивалях, концертах та інших заходах. «Наразі моя мета – сказати: «Ви хочете стати частиною розваг? Вакцинуйтеся», – зауважила доктор Allison Arwady, очільниця департаменту охорони здоров’я Чикаго. Таким чином міська влада планує стимулювати молодих людей вакцинуватися. «Будь-який стимул, який ми можемо дати, – це те, що нам потрібно. Сьогодні нам ще далеко до формування колективного імунітету», – каже професор Craig Klugman із DePaul University. Утім, запровадження «паспортів вакцинації» підтримують далеко не всі штати, а деякі навіть заборонили їх. Відтак це може призвести до появи судових позовів. Міська влада чекала, щоб обговорити вакцинну паспортизацію, з початку масової вакцинації мешканців міста. Зараз провакцинуватися може більшість бажаючих.

Доктор Allison Arwady

У Чикаго після тимчасового призупинення продовжують використовувати вакцину J&J. Нею, зокрема, вакцинують у Chicago State University, а також в інших пунктах вакцинації. Її використовують і для вакцинування членів профспілок. Цього тижня у United Center також перейшли із Pfizer на вакцинування J&J. У місті також знову почали на маршрутах CTA курсувати мобільні пункти вакцинації. У майбутньому планують розширити маршрути таких пересувних пунктів. «Ви також побачите, що буде розгорнуто набагато більше фургонів і наметів. Ми працюватимемо над тим, щоб приносити вакцину на всі події, які проводитимуть у Чикаго влітку, незалежно від того, чи це – фестивалі, чи благодійні вечірки», – запевнила Arwady. За її словами, у Чикаго

спостерігаються позитивні результати боротьби з COVID-19. Це може стати приводом для повернення літніх заходів та послаблення карантину. «Сподіваюся, що приблизно протягом наступних кількох днів ми будемо готові до змін і оголосимо про додаткове пом’якшення карантину», – додала Arwady. У Чикаго вже ввели мешканцям міста два мільйони доз вакцини. Показник відсотка осіб із позитивною реакцією на коронавірус у місті вперше опустився нижче за 5%. Нових випадків захворювання також стає дедалі менше у всіх вікових групах, за винятком осіб, віком понад 80 років. У середньому щодоби реєструють 548 нових випадків. «Ми продовжуємо спостерігати появу нових випадків захворювання на COVID у кожному окремому

поштовому індексі та районі Чикаго. Тому, хоча спостерігається значний прогрес у галузі вакцинації, ми ще не дали раду з COVID», – заявила Allison Arwady. Вона підтримала крок CDC, які послабили вимоги щодо носіння масок на відкритому повітрі для вакцинованих осіб. Вона сподівається, що це заохотить людей активніше вакцинуватися. «Ми впевнені у своїх діях, але це повністю залежить від того, як люди продовжуватимуть приймати рішення про вакцинування», – уточнила Arwady. Вона вкотре закликала мешканців міста долучатися до процесу вакцинації. «Якщо у вас є якась перешкода, зателефонуйте нам, ми хочемо допомогти вам отримати вакцину, незалежно від того, хто ви є, і незалежно від того, де ви жи-

вете у місті Чикаго», – каже Arwady. Номер «гарячої лінії» з питань вакцинації у Чикаго – 312-746-4835. Минулого вівторка мер Лорі Лайтфут і департамент охорони здоров’я Чикаго закликали містян подавати пропозиції щодо створення у Чикаго Healthy Chicago Equity Zones, мета яких – збільшити рівень вакцинації у районах, які найбільше постраждали від COVID-19. Міська влада виділила $9,6 млн на фінансування допомоги постраждалим від COVID-19, які отримала від Центрів контролю та профілактики захворювань у США. Фінансування буде розподілено між шістьма провідними регіональними організаціями, які надаватимуть основну фінансову, адміністративну та управлінську підтримку у кожній із Healthy Chicago Equity Zones. Регіональні постачальники, як йдеться у пресрелізі, зобов’язані укласти договір підряду зі щонайменше однією громадською організацією у кожному районі в їхньому регіоні, аби враховувати місцеві пріоритети. «Громадські організації відігравали важливу роль протягом усієї пандемії. Їхні невтомні зусилля рятували життя», – зазначила мер Лайтфут. «Запроваджуючи Healthy Chicago Equity Zones у Чикаго, ми пропонуємо нові ресурси місцевим об’єднанням, коли вони вирішують питання боротьби з COVID-19 та інші давні проблеми з охороною здоров’я у своїх районах».

Генеральний директор CPS піде з посади після завершення навчального року

Г

енеральний директор державних шкіл Чикаго д-р Janice Jackson заявила, що покине свою посаду наприкінці навчального року.

Вона присвятила чиказьким школам 22 роки свого життя. Jackson на початку кар’єри працювала вчителем, а наприкінці стала генеральним директором CPS. «Із власної волі і з вдячним серцем я повідомляю, що вирішила не продовжувати контракт, термін дії якого закінчується наприкінці червня», – зауважила д-р Jackson. Вона – перший генеральний директор, який викладав у шкільному окрузі з 1995 року, коли мерія взяла під контроль CPS. «Доктор Jackson зарекомендувала себе більш ніж здатною керувати CPS з витонченістю, рішучістю, волею та чіткою спрямованістю на покращення життя наших школярів», – заявила мер Чикаго Лорі Лайтфут.

Jackson почала працювати спочатку як т. в. о. генерального директора CPS, коли попередній гендиректор Forrest Claypool подав у відставку – з 31 грудня 2017 року. Пізніше вона отримала цю посаду на постійній основі. «Ця робота – все, про що я мріяла, а іноді і трохи більше, ніж це», – каже Jackson. За її словами, вона повідомила меру Чикаго кілька місяців тому, що планує піти з посади у зв’язку зі втомою через виклики, пов’язані зі страйками вчителів і пандемією коронавірусу. Лайтфут високо оцінила дії Jackson на посаді очільника CPS, особливо протягом останнього року навчання в умовах пандемії.

Jackson розповіла, що її особливо втомило спілкування з профспілкою учителів Чикаго. Профспілка страйкувала протягом 11 днів у 2019 році, а в минулому році постійно переносила дату відновлення очного навчання у CPS.

Лорі Лайтфут і генеральний директор CPS Janice Jackson. Фото з ФБ-сторінки Chicago Mayor’s Office

«Зараз політика та освіта є на низькому рівні. Думаю, що їх можна реалізовувати значно краще», – вважає Jackson. Завдяки зусиллям Jackson у місті збільшилася кількість випускників – осіб, які отримали атестат про закінчення школи, та кількість осіб, які вступили до коледжів серед школярів CPS.

Мер Лайтфут заявила, що шкільний округ починає шукати заміну Jackson. Утім, не тільки їй – із посади також пішли головний операційний директор Arnie Rivera та головний директор з питань загальноосвітньої підготовки LaTonya McDade. «Я також не збираюся йти звідси, не переконавшись, що маю наступника», – запевнила Jackson.

34 ЗАМОВЛЕННЯ ОГОЛОШЕНЬ В РУБРИЦІ

ɋ Ⱥ ɑ ȾȱȲ ȱ ɉɈ

"CLASSIFIED" ГАЗЕТІ "ЧАС І ПОДІЇ" Виписуйте чеки на "Mediator, Inc"

Ціна одного слова 50 ц жирним шрифтом 75 ц Розмір Бізнес Картка $20/ за випуск

Для замовлення оголошення телефонуйте: 773 - 697 - 3922

ȼɫɿ ɜɢɞɢ ɿɦɦɿɝɪɚɰɿɣɧɢɯ ɿ ɧɨɬɚɪɿɚɥɶɧɢɯ ɩɨɫɥɭɝ • • • •

ЧАС І ПОДІЇ

CLASSIFIED – ОГОЛОШЕННЯ

Легалізація статусу в США Нотаріальні послуги, апостиль, доручення, переклади Багаторічний досвід в сфері юридичної практики Індивідуальний підхід до кожного

Ɋɨɡɦɨɜɥɹɽɦɨ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨɸ ɪɨɫɿɣɫɶɤɨɸ ɩɨɥɶɫɶɤɨɸ

Tel: 773-956-1759• Fax: 773-345-5622 РОБОТА! Air and Ocean Operations Coordinator

PLACE YOUR AD IN OUR CLASSIFIED SECTION Acceptable forms of payment are: checks, cash or credit cards MAKE ALL CHECKS PAYABLE TO MEDIATOR, INC.

Price for one word One word in bold type Business Card Size (frame around)

Можна без досвіду роботи • Повний робочий день

vÇÈÕ뱂 Éå±ÓÒ #LIMATE 'UARD ܾ±Ç ÐâÊÎÒ¾ ÊÐÆ ÓÈÖо ÓɾÉÇÒÒÆ ±Ðå Ò×åÉ É FXVWRPHU VHUYLFH ̨̛̜̍̌̏̚ ̨̭̞̔̏̔ ̨̨̛̬̯̍ ̚ ̡̨̥̪Ζ̨̯̖̬̥̀ ̞ ̛̪̬̞̯̦̖͕̏ ̏​̸̛̞̣̖̏̏ ̭̯̣̖̦̌̏​̦́ ̨̔ ̡̣̞̦̯̞̿̏

iÇ×ËÐËØÓÒ¾Ï×Ë cËÇ×å üĞĬĨŁĩĪęĪƑīĪĮĬŁĘĩŁƑ īĬėĵŁęĩĢĥĢƑ ĝħņƑįīėĥĪęĥĢƑĪĝņĚį ŻùĪĮĬŁĘĩŁƑħĞĚėħĹĩŁƑĝĪĥįĨĞĩĮĢŪƑ ĝĪĭęŁĝƑſƑĩĞƑīĪĮĬŁĘĩĢģż

-IRAçç#OUTURE çç×ÒÉ¿ ççÉÏ¿ÁÕ Áç ˃ˀʫʥʤ ʥ˄˃ʰ ˄ʦʤʮʻʰʺ ʪʽ ʪʫ˃ʤʸʫʱ ʳ ˌʦʰʪʶʽ ʦˋʰ˃ʰˁ˔

Call for order - 773-697-3922

Різне

Дистриб’ютерській компанії в місті Wheeling потрібні на роботу на full time водії та працівники на склад. Мінімальне знання англійської мови і водійські права – обов’язкові. 773-627-6787

Математика. 773-459-4092

Робота

У Бар (Чикаго) терміново потрібно бармена(шу). Також в Кав’ярню потрібна дівчина-офіціантка. 773 -704 -4629

У невелику транспортну компанію (Melrose Park) потрібен водій CDL-A. Гарна оплата. 708 - 491 - 4665 На роботу запрошується локальний водій класу А. Гнучкий графік зі стабільними грузами. На старт платимо $27 за годину з можливістю росту. Термінал в Woodridge, IL. 773-387-4825 В траспортну компанію на постійну роботу потрібен локальний водій. Старт $29 за годину. Термінал в Wood Dale, IL. 909-354-9110 Потрібен МЕХАНІК в Truck Repair Shop, бажано зі досвідом. Або автомеханік без досвіду роботи з траками - навчимо. Стабільна робота, хороша оплата. Говоримо литовською, російською, українською, польською. Майстерня - в Cicero, IL. Дзвоніть 630 - 923 - 0106

tËÐËØÓÒ¾Ï×Ë

ǦǞǠǭǣ ǠȄǩǭǬ $-*."5& (6"3% ǷDzǩǞȂ

ǯǭǟǭǶǧǴ ǣǪǾ ǠǧǯǭǟǬǧǶǭǡǭ ǵǤǴDz

ʿ̨̯̬̞̦̞̍ ̨̞̍̌̏̚ ̸̨̛̛̬̦̞̏̍ ̸̡̛̛̦̌̏͘

Потрібна жінка для роботи в російській сім’ї. 847-329-0202 Комерційна прибиральна компанія шукає фахівців в нічну прибиральну бригаду (мінімум 2 людини). 6 ночей на тиждень. Зв’яжіться з Marcin за номером 312-318-2222 Потрібні працівники для прибирання будинків, квартир та офісів. Хороша зарплата і приємна атмосфера роботи. Для додаткової інформації звертайтеся за номером 773 -726-7625 Потрібна жінка для прибирання квартир в Downtown. 773-710-4676 Потрібна жінка на прибирання. Робота в багатьох різних місцях. 224 -334 -8637 Потрібна в команду швидка в роботі жінка на прибирання. Поки на 2-3 дні на тиждень, через пів-місяця - на full time. Работа в північних передмістях; $18-20/год. 773-931-7771 На роботу потрібні CNC та Quality Control спеціалісти. Досвід роботи не обов’язковий, проводимо тренінг.

847-673-6500

Нерухомість

Рент. Квартира, одно-спальнева, 2 поверх. Belmont & Central. 773-322-0211

Ми пропонуємо традиційні та нетрадиційні церемонії поховання, кремацію та поминальні служби на протязі 100 років Економний пакет пропозицій та конкурентоспроможні ціни Переправа тіла на Україну 5776 W. Lawrence Ave. Chicago, IL 60630 www.muzykafuneralhome.com 773-545-3800

ǯȜȕȚȜȏșȭȱȚȜ ȝȜșȪȟȪȘȜȬ ȳȟȝȍțȟȪȘȜȬ ȞȜȟȳȗȟȪȘȜȬ ȢȞȍțȤȡȕȪȘȜȬ Ƞȍ ȠȞȜȣȖ ȞȜȟȳȗȟȪȘȜȬ ȚȜȏȍȚȖ

ɯʤʖʬʥʛʟʩʳʨʶ ʤʖ (PME $PBTU ɿʟʡʖʙʥ ʅʤʦʵʚ ʻʝ ʝʩʥʞʣʠʖʢʞ ʙʦʤʢʖʚʧʲʠʤʙʤ ʨʦʖʣʧʥʤʦʨʩ

50 c 75 c $20/ per issue

Атлантік Експресс – компанія з доставки вантажів та посилок в країни Європи, шукає водія, який забирає посилки у клієнтів. Англійська мова та документи обов’язкові; російська, українська і польська бажані. Добрі умови праці та оплата. Тел. 773-656-5558

Freight Forwarding Company in Bensenville, IL Запрошує на роботу мотивованого, енергійного, амбітного працівника в наш дружний колектив!

£§ ­·¬º

#18 I 05.5.2021

ȁ ȘȜȚȝȎțȳȬ ȕ ȚȖȠȠȭ ȐȳȘȜț ȝȜȠȞȳȏțȳ ȥȜșȜȐȳȘȖ

ʯ̏Ζ̙̞̯̭́̽́ ̚ ʤ̡̨̣̖̭̥͗ ϮϲϮϮ E͘ WƵůĂƐŬŝ͕ ŚŝĐĂŐŽ

ɋɩɜɩɭɛ ɝ ɪʀɝɨʀɲɨɩ ɢɛɰʀɟɨɣɰ ɪɠɫɠɟɧʀɬɭɺɰ ɒɣɥɛɞɩ f¿ÏÎÊ¿Ñ¿çÁ Ãçç ççÃÍçç çÁçÑÇÅÃÄÌÛ

«ÊÎÌ ½É ËÌ¼Ò ¾ÉÄÆÄ É¼ ¾ÄÌʽÉÄÒÎ¾Ê ÆÏÑÊÉÉÄÑ Ô¼ÐÊÆ

qÄÊÄÓÍÌÒÈÑÄç

ɼ ËʾÉÄÅ ÌʽÊÓÄÅ ÀÁÉØ Ï ¾ÁÇÄÆ Å ÆÊÈË¼É ÌÊÃμÔʾ¼É Å Ï Ë ¾É ÓÉ Å Ó¼ÍÎÄÉ ³ÄƼ¿Ê ÉÁËÊÀ¼Ç Æ ¾ À ÏÆ̼ ÉÍØÆÊ ÊÆÊÇÄÒ

ª©­« ¨ ²©¦© ¥ ¦º ª«£ £« ¨¨º ¬¥¦ ¬·¥£° ª«£§ ´ ¨·

ùĒĔĒĜĩ ėĐĒĆČ ēĔĄĚĩ ĖĄ ąĉđĉĘĩĖČ

É̽ ¿ Í» ÂÈ»ÈÈÚ »È¾Æ ÄÌ×ÅÉ ÈÀ ɼɽ ÚÂÅɽ

ɽʘʛʦʨʖʨʞʧʲ ʝʖ ʨʛʡ

ïĉćĄďĠđČč ĕĖĄĖėĕ ĖĄ ĈĒċĆĩď đĄ ēĔĄĚĢ ĒąĒĆ ģċĎĒĆĩ

ʝʖʡʞʮʨʛ ʥʤʘʻʚʤʢʡʛʣʣʵ

ʀɻɲɧʆ ɹɻɨɷʍɬɸʇɬɵɰɲɧ ʤʖ ʗʪʛʼʘʜʢʳʤʼ ʦʧʥʜʡʩʟ ƒ

SFNPEFMJOH KPCT

ɷʥʩʧʼʗʤʥ ʬʥʮʖ ʗ ʤʜʘʜʢʟʡʟʠ ʛʥʨʘʼʛ ʧʥʗʥʩʟ ʘ ʭʳʥʣʪ ʗʼʞʤʜʨʼ ɺʜʢʜʫʥʤʪʠʩʜ &VHFOF

ȁǰǮDZǮ ǾǼǯǼȀǮ

¬«¯­ ª ¬­ ³ ª¥§¥ ¬ ­¥

ʽ ÌÍžÅͽÊÊÜ Ä½¿ËÁÎÙÇÅÒ ËÑ ÎÊÅÒ ÌÍÅÉ ÖÂÊÙ ¿ ÁÂÊÊÅÆ ½¾Ë ¿ÂÔ ÍÊ Æ Ô½Î pÑ¿À ÊÛÌ¿ç

ǰ ȚȳȟȠȖ :DXNHJDQ ɟɨʀɝ ɨɛ ɭɣɡɟɠɨɷ ɪɩ ɞɩɟɣɨ ɉɪɦɛɭɛ ɝʀɟ ʀ ɜʀɦɷɳɠ ɨɛ ɥɩɡɨɩɞɩ ǰ %XIIDOR *URYH ɝ ɝɠɲʀɫɨʀɤ ɲɛɬ ɉɪɦɛɭɛ ɨɛ ɧʀɬɺɱɷ

Æ¿ÏÎÊ¿Ñ¿

ɍɠɦɠɯɩɨɮɤɭɠ

țȎ ȝȜȐțȖȗ ȞȜȏȜȥȖȗ ȒȓțȪ ȡ ȐȓșȖȘȳȗ ȘȜȚȝȎțȳȴ ȞȜȕȠȎȦȜȐȎțȳȗ ȡ ȝȳȐțȳȥțȳȗ ȥȎȟȠȖțȳ ȅȖȘȎȑȜ țȓȝȜȒȎșȳȘ ȐȳȒ ȡȘȞȎȴțȟȪȘȜȴ ȜȘȜșȖȤȳ É̽ ¿ Í» ÂÈ»ÈÈÚ »È¾Æ ÄÌ×ÅÉ ÈÀ ɼɽ ÚÂÅɽ

ǪȓȐȍșȪțȖȗ ȟȠȍȠȡȟ Ƞȍ ȒȜȕȏȳș țȍ ȝȞȍȤȬ ȜȎȜȏhȭȕȘȜȏȳ

ȃȜȞȜȦȳ ȡȚȜȐȖ ȝȞȎȤȳ ȠȎ ȏȓțȓȢȳȠȖ

ǵȐȓȞȠȎȠȖȟȪ ȕȎ Ƞȓș ȕȎșȖȦȠȓ ȝȜȐȳȒȜȚșȓțțȭ

Компанія Wilmette Maids,

з прибирання житлових приміщень, шукає працівників Увага! Працівник буде: Працювати в групі (з 3-4 жінками), привозити групу на об'єкт, працювати сам і відповідати за роботу всієї групи. Заробіток в тиждень - $800 - $1000 + чайові; Понед.- П'ятн. Замовлення неподалік від нашого офісу. Оплачуємо час водіння між замовленнями, а також час простою. Необхідно: водійські права і трохи англійської. Автомобіль НЕ потрібен. Жити в Чикаго або близькому північно-східному передмісті. Ɍɟɥɟɮɨɧɭɣɬɟ

ɚɛɨ ɩɢɲɿɬɶ LQIR#ZLOPHWWHPDLGV FRP

ЧАС І ПОДІЇ

35

CLASSIFIED – ОГОЛОШЕННЯ

#18 I 05.5.2021

åėĈĩĆĉďĠđĄ ĎĒĐēĄđĩģ ċĄēĔĒĜėħ đĄ ĔĒąĒĖė

ĈĒĕĆĩĈěĉđĒćĒ õöòïăôä $BSQFOUFS

ϱ

ĖĄ óòðÛûñìîä )BOEZNBO

1<3/$6

åĄĊĄđĒ ċ ĐĄĜČđĒĢ

èĒĆĩĈĎČ ċĄ ĖĉďĉĘĒđĒĐ

)ULHQGO\ 'RPHVWLF &DUHJLYHUV

ǻȎȗȟȠȎȞȦȎ ȎȑȓțȤȳȭ Ȑ ȅȖȘȎȑȜ

DzȜȝȜȚȜȔȓ ȕțȎȗȠȖ ȣȜȞȜȦȡ ȳ ȝȞȖȏȡȠȘȜȐȡ ȞȜȏȜȠȡ ȕ șȳȠțȳȚȖ șȬȒȪȚȖ ȕ ȝȞȜȔȖȐȎțțȭȚ ȳ ȏȓȕ

ϯ

^d Zd/E' W z͗ Ψϭϲ͘ϱϬͬ,Z tŝƚŚ ZŽŽŵ ƚŽ 'ƌŽǁ͘ hE/KE ^,KW͗ ϯй zĞĂƌůLJ ZĂŝƐĞ͘ ĂŝůLJ ŽǀĞƌƚŝŵĞ͘ /E^hZ E ͗ ůƵĞ ƌŽƐƐ ůƵĞ ^ŚŝĞůĚ͕ ĞůƚĂ ĞŶƚĂů Θ sŝƐŝŽŶ͘ Z d/Z ED Ed͗ ϰϬϭ< t/d, ϯй KDW Ez D d ,͘ yW Z/ E ͗ EKd Z Yh/Z ͘ >K d/KE͗ ϲϰϲϱ WZK ^ > s͘ >/E K>EtKK /> ϲϬϳϭϮ /& /Ed Z ^d >>͗ : <h 'KZ^</͗ ϯϭϮͲϰϴϵͲϯϵϵϵ

/PSUI .JMXBVLFF "WFOVF $IJDBHP *-

óĔČĕĖĒčđĄ ĎďĩħđĖėĔĄ ĕĖĄąĩďĠđĄ ĒēďĄĖĄ

èĒĕĆĩĈ ĔĒąĒĖČ ēďĢĕ

öĉďĉĘĒđėčĖĉ

Одне з найдосвідченіших агентств в Чикаго "Euro Care"пропонує добре оплачувану роботу по догляду за літніми людьми:

,KhZ^͗ ϯ͗ϯϬWD ʹ ϭ͗ϯϬ D

DKt/Dz WK WK>^<h͘

îĒĐēĄđĩģ ĩ Ćĕĩ ēĔĒĉĎĖČ Ć ûČĎĄćĒ

1. Приємна літня що мешкає в собі Жінка похилого вікужінка, в Northbrook шукає Gary, INпомічницю шукає жінку по догляду. Робота з проживанням. з проживанням, 7 днів на тиждень.

7 днів в тиждень, $250/ день. $160/день. Знання Потрібні гарнаанглійської англійська, та DL,досвід машина і досвід. роботи вимагається. Водіння авто не обов’язкове. Чоловік похилого віку з Glenview

3.Жінка Приємна жінкавіку в Northbrook шукаєшукає на похилого в Lincolnwood роботусобі жінку по догляду. Робота з помічницю з проживанням. проживанням, 5 днів на$200-220/ тиждень. день.

5- 7 днів в тиждень, $150-160/день. Потрібні гарна англійська, DL, машинадосвід і досвід. Знання англійської, роботи вимагається. Водіння авто обов’язкове. Літня пара в Glenview шукаєнепомічницю з

досвідом роботи шукає ( без проживання). помічницю з проживанням.

4. Пара в Skokie досвідченогоТільки 2.шукає Літня собі жінка в центрі Чикаго шукає на суботу та неділю, по 12 год./день, 57 днів в тиждень, $250/ день. чоловіка по догляду за літнім жінку по догляду, з можливістю з 8 ран. до 8 веч.; $160 /день. Потрібні Потрібні гарна англійська, DL, чоловіком. Робота зDL, проживанням, 5-7 відвідування. 3-5 днів на тиждень. 12 гарна англійська, машина і досвід. машина і досвід. днів на тиждень. $170/день. Знання годинна зміна. $160-180. Вимагається англійської, наявність водійського Узнання нас єанглійської багато різних як для чоловіків, так і для та досвідвакансій роботи. на вихідні, посвідчення та автомобіль вимагається. Водіння авто не обов’язкове. жінок. Будь ласка, приходьте і зареєструйтеся у нас особисто.

Робота в Чикаго та околицях, з проживанням та без!

181 IL 60093 60641 |z773-545-5685 773-545-5685 181Waukegan WaukeganRd, Rd.,Ste Ste201 201,Northfield, Northfield, IL Денна або нічна робота для досвідчених caregivers. Приходьте в агенцію реєструватися особисто!

ЗАПРОШУЄ на РОБОТУ ВОДІЇВ CDL із ДОСВІДОМ Оплата до 70 ц/миля Оплачуємо всі милі (loaded and empty) Стабільні рейси Drop and Hook Dry Van Нові траки Volvo 2019-2021 Бонуси за хороші інспекції Гарантуємо не менше 3000 миль в тиждень 24/7 підтримка для ефективної роботи

Для Owners Operators: • Завжди надаємо найвищі ринкові ціни • Оплачуємо 90% від gross

Досвідчені диспетчери 24/7, які завжди знайдуть найбільш оплачуваний вантаж Напрямок вантажів та кількість миль за бажанням Надаємо в рент нові трейлера Розмовляємо українською, російською, польською

36

ЧАС І ПОДІЇ

CLASSIFIED – РОБОТА

Ɋ˒ː˓ʽˑ˨˭ϰ ĢēĐãϰ9ľĢŏĻ ˈʽ˓˔˒˝˗˦ϰˑʽϰ˔˒ʾ˒˖˗ ȼɌȺɒɎɆɊɥȼϰȼȺɎɓȺɄɥȼɏɊ RĢÙ¾ēϰĢľϰľã÷ÿĢě¾ēϰÿěŊãľęĢß¾ē ţĢľĐϰöĢľϰ`ţěãľϰ`Ļãľ¾ŊĢľł ϒɅʽ˔˓ˏʽ˖ˑ˭ϰϒϰϹΎΊΊΊϰϒϰΐΊΊΊϰʿϰ˖ˉˇ˃˄ˑˠ ϒɍʽ˔˝˔˗˖ˉϰϒϰˏ˒ˍʽˏˠˑ˨ϰόɘˉˍʽˀ˒ύ ϒɊ˒ˇ˄ˑϰ˃˄ˑˠϰϔϰʿ˃˒ːʽπ

#18 I 05.5.2021

¥ÉÇÊ»È Ú ÓÎÅ»

§ ¦º«

ǽȳȐțȳȥțȜ ǵȎȣȳȒțȳ ȝȓȞȓȒȚȳȟȠȭ Ⱦɨɞɚɬɤɨɜɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɹ ɡɚ ɬɟɥɟɮɨɧɨɦ

Ɂɚɩɢɬɚɣɬɟ -HU]\ ȿɠɢ

¯»¼ËÃÅ» ½ ÅÉÈ $MJNBUF (VBSE ÓÎÅ» ¿É̽ ¿ÒÀÈÃÐ

Ð¼Ñ ¾Ò ¾ ËÊ ¾ÄÈ ÌÏ ¾ ÆÊÉ ËÊ Ñ ÏÍμÉÊ¾Ò ®ÁÇÁÐÊÉÏÅÎÁ ©ÊÆ»Òν»È» ½ ¿ÊÎÌÍÅ» ÇÀ¿ÃÒÈ» ÌÍË»ÐɽŻ ÊÀÈÌ ÄÈÃÄ ÊÆ»È ¥ u ¦Ì Í

ǽǼȀǾǥǯǻǥ ǰǼDzǥǦ &'/

ϒΏϰ˃ˑ˨ʿϰ˔˒ʾ˒˖ˉϰϒϰ˒ʾ˒ʿϥ˭ˈˍ˒ʿ˨

ǰǶǿǼǸǮ ǼǽǹǮȀǮ Ǻǥǿȍȅǻǥ ǥ ȇǼǾǥȅǻǥ ǯǼǻȁǿǶ

ɇɨɜɿɬɧɽ ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ ± )UHLJKWOLQHU &DVFDGLD ɚɛɨ 9ROYR 7UXFNV 'U\ 9DQ 6ROR 'ULYHU ɰɟɧɬɿɜ ɦɢɥɹ ɜɫɿ ɦɢɥɿ ɨɩɥɚɱɭɸɬɶɫɹ

ϒZÿ÷üŊłϰϰ"ÿłĻ¾ŊÙüϰϰНϰϰ¡ããĐãěßłϰ¾Ţ¾ÿē¾Øēãϰ ϒZĢϰēĢ÷ϰØĢĢĐł ϒ"ľĢĻϰ¾ěßϰüĢĢĐϰţüÿŊüϰÙŏłŊĢęãľϰŊľ¾ÿēãľł ϒϰ"ãŊãěŊÿĢěϰĻ¾ÿßϰϹΑΏϰĻãľϰüĢŏľϱ ϒϰϹΑΏϰĻãľϰãŨŊľ¾ϰłŊĢĻ ɑ˒ˈː˒ʿˏ˭˦ː˒νϰ ˓˒ˏˠ˕ˠˍ˒ˬμϰʽˑˀˏ˨ˊ˕ˠˍ˒ˬ

630-329-9708

˗ˍ˔ʽ˩ˑ˕ˠˍ˒ˬμϰ˔˒˕˨ˊ˕ˠˍ˒ˬμϰ˛˄˕ˠˍ˒ˬ

847-627-5887

ȀȓșȓȢȜțȡȗȠȓ

РОБОТА! Транспортна компанія, шукає відповідальних водіїв на DRY VANS Маршрути з Чикаго в: -PA, MD, VA, NJ, NY (but not NYC), CT, RI, MA, NH -Chicago to MidWest. Ми також наймаємо “Team drivers” і водіїв з інших штатів, з можливістю паркувати вантажівки на вихідні ближче до дому.

- Нові, доглянуті вантажівки Volvo з механічною або Drop and hook в Melrose Park, IL автоматичною коробкою передач Надаємо Ipass і картки на паливо - Є нові Freightliners Cascadia Glider, тому працюєте з паперовим бортовим журналом Телефонуйте 331-998-0611 - Абсолютно нові трейлери Диспетчери розмовляють польською, українською та російською

FREIGHT INC

Запрошуємо на роботу водіїв CDL Class A Ми гарантуємо: Оплата до 70 центів/миля 2500 – 3000 миль в тиждень Dry Loads Only Нові траки, Нові трейлери Гнучкий графік роботи 24/7 диспетчерська та технічна підтримка I-pass та Prepass у кожному траку Готель під час ремонту Картки на паливо, щотижневий cash advance Дружний та ввічливий колектив

Будь ласка, телефонуйте або текстуйте:

331-303-0585

або

312-286-8220

Вам потрібно: Досвід роботи від 2 років Діючий CDL з будь-якого штату Прийнятний водійський рекорд

До зустрічі у нашому офісі!

ЧАС І ПОДІЇ

0%

APR Financing

New 2021 Toyota

OR $

169

*Per Mo. 36 Mos.

,000 2 Customer Cash

†

Lease For

219

$

OR $

229

$

Lease For

Highlander

*Per Mo. 36 Mos.

OR $ †

Customer Cash

1,250

CUSTOMER CASH†

New 2021 Toyota

Camry

*Per Mo. 36 Mos.

1,250

2500

$

New 2021 Toyota

RAV4

Corolla

$

UP TO

up to 60 Mos.^

New 2021 Toyota Lease For

37

CLASSIFIED – ОГОЛОШЕННЯ

#18 I 05.5.2021

Lease For

OR $ †

Customer Cash

289

$

*Per Mo. 36 Mos.

,750 1 Customer Cash

†

Model#: 2532, MSRP: $25,965, $229/mo. for 36 mos. $2,999 due at inception, $0 sec Model#: 6937, MSRP $37,903, $289/mo. for 36 mos. $2,899 due at inception, $0 sec dep, Model#: 1852, MSRP: $21,519. $169/mo. for 36 mos. $1,799 due at inception, $0 sec dep, Model#: 4430, MSRP $27,494, $219/mo. for 36 mos. $2,799 due at inception, $0 sec plus tax, tag, title, $303.60 doc fee & MV fees. Ttl pymt/purch opt: $6,084/$13,127. dep, plus tax, tag, title, $303.60 doc fee & MV fees. Ttl pymt/purch opt: $7,884/$18,421. dep, plus tax, tag, title, $303.60 doc fee & MV fees. Ttl pymt/purch opt: $8,244/$14,021. plus tax, tag, title, $303.60 doc fee & MV fees. Ttl pymt/purch opt: $10,404/$26,153.

Mowimi Po Polsku • Se Habla Español • Full service body shop • FREE estimates

515 N. Green Bay Road, Waukegan, IL

847-696-8806 • ClassicDirectToyota.com

Get the Classic Toyota Advantage

Vehicle images used for illustration purposes only. *All lease offers incl. $650 aqu. fee & 10K mi/yr. at 15¢ per mile over. Lessee resp for excess wear & maint. Prices plus tax, tag, title, $303.60 doc fee & MV fees. On approved credit through TFS. 2021 Corolla, 2021 RAV4, 2021 Highlander offers incl. $500 Lease Subvention Cash, provided by Toyota. ^0% APR Financing up to 60 mos. available on select 2021 Corolla Hybrid models. 60 monthly pmts of $16.67 for each $1,000 financed. Prices plus $303.60 doc fee & MV fees. All lease & finance offers require Tier 1+ customers through TFS. On approved credit. †Up to $2,500 cash back available on 2021 Avalon Hybrid. Cash back provided by Toyota & available on select 2020-2021 Toyota vehicles in stock. Excludes 2021 Camry TRD models. Price plus $303.60 doc fee & MV fees. Incentives are subject to change. See dealer for complete details. Offers may not be combined. Offers end 5/3/21.

ASBK LOGISTICS, INC 100% Owner Operator Company!

Запрошуємо до співпраці

Owner Operators А також водіїв CDL Ми допоможемо придбати або взяти трак в лізинг, щоб Ви стали Owner Operator! Також Для Owner operators: потрібні • Оплата 88% gross диспетчери!

• Доступна страховка Досвід • Фантастичні знижки на пальне вітається • Надаємо безкоштовно адмін. підтримку: підготовка IFTA, реєстрація, всеможливі дозволи

Для водіїв CDL: • Оплата 63 ц/миля на старт • Оплачуємо всі милі; 2800-3500 миль/тиждень • Додаткові зупинки $75, оплачуємо detention та layover, бонуси за чисті інспекції

200 Howard Ave., Ste 264, Des Plaines, IL 60018 312-789-4448

38

CLASSIFIED – РОБОТА

ЧАС І ПОДІЇ #18 I 05.5.2021

ВИ ЗАРАЗ ШУКАЄТЕ РОБОТУ? ХОРОШІ НОВИНИ!

UC Truck Repair шукає на full time

RESPONSIBILITIES: - Follow procedures including documenting all work performed on work orders; - Proficient in electrical meter testing;

ДОСВІДЧЕНОГО: Diesel-Mechanic Diesel-Electrician Mechanic Diesel-Mechanic Helper

- Knowledge of controls and electric (DC low voltage); - Electric motor knowledge (DC); - Complete electrical repairs and welding projects as needed; - Capable of using all diagnostic equipment and resources; - Perform inspection, diagnosis and repair of electrical, hydraulic, suspension and brake and air systems;

Diagnose and repair most transmissions, engines, electrical suspension and drive-line issues.

Minimum Level of Education: not applicable; Minimum 1 Years of Experience Salary: depends on experience Language: Ukrainian; Russian; English; Location: Melrose Park, IL 60160

Repair

If you’re interested, please contact us 773-570-3516 Iryna

ЧАС І ПОДІЇ

39

РЕКЛАМА

#18 I 05.5.2021

TOYOTAARLINGTON.COM A+ ONE OF THE

WORLD’S LARGEST

0

TOYOTA DEALERSHIPS

72

%

BUY FOR

apr

OR

for

months

6000

$

OFF MSRP

AVAILABLE ON NEW TOYOTAS

19 BUY FOR

.

USED % apr

OLGA RUSICOVA

Sales Associate

72

for

months

ALEX DUBINSKY

Sales Associate

Розмовляємо вашою мовою

ARLINGTON Palatine, IL

*Plus tax, title, license and $303.60 doc. fee on all prices/payments with approved credit. 0% APR financing for 72 months on ALL NEW IN STOCK 2020 and 2021 Toyota models. A down payment may be required. $13.89 per $1,000 financed. Terms varied by model. $15,000 maximum amount financed at 0%. This is a buydown rate and it may effect your final purchase price. *1.9% APR financing for 72 months with $0 down payment required equals $14.71 per $1000 financed. Down payment or money due may vary at time of purchase. $15,000 maximum amount financed at 0%. This is a buydown rate. While supplies last. On select used models. See dealer for details. Photos for illustrative purposes only. Exp. 6/1/21

PHONE: 855-996-7697

2095 North Rand Rd. Palatine, IL 60074 (ON THE CORNER OF HICKS & RAND ROAD)

40

ЧАС І ПОДІЇ

РЕКЛАМА

®

F e d e r a l

C r e d i t

U n i o n

#18 I 05.5.2021

YEARS SERVING OUR COMMUNITY

EQUAL HOUSING L E N D E R

*NO PMI OFFER DOES NOT APPLY TO TOWNHOMES OR CONDOS

7KLV R΍HU LV H΍HFWLYH IURP )HEUXDU\ VW XQWLO 0D\ )RU ȴUVW WLPH KRPH EX\HUV DV GHȴQHG E\ +8' SXUFKDVLQJ D SULPDU\ UHVLGHQFH DQG SXUFKDVHUV RI VLQJOH IDPLO\ DQG DSDUWPHQW EXLOGLQJV XS WR XQLWV ZH R΍HU PRUWJDJHV ZLWK GRZQ SD\PHQW DQG QR 30Ζ 3ULYDWH 0RUWJDJH ΖQVXUDQFH )UHH $SSUDLVDO PD[LPXP YDOXH 1R 30Ζ R΍HU QRW DSSOLFDEOH WR &RQGRV RU 7RZQKRPHV )RU H[DPSOH D <HDU )L[HG 5DWH 3XUFKDVH PRUWJDJH ZLOO KDYH D $35 DQG WKH UHSD\PHQW VFKHGXOH ZLOO EH PRQWKO\ SD\PHQWV RI DSSUR[LPDWHO\ 0RQWKO\ SD\PHQW DPRXQW GRHV QRW LQFOXGH DQ\ SURSHUW\ WD[HV DQG RU LQVXUDQFH SUHPLXPV WKH DFWXDO SD\PHQW ZLOO EH JUHDWHU ZKHQ VXFK LWHPV DUH LQFOXGHG 0RUWJDJHV DYDLODEOH RQO\ WR PHPEHUV DQG RQO\ LQ GHVLJQDWHG JHRJUDSKLF ORFDWLRQV $OO 6HOIUHOLDQFH )&8 ORDQ SURJUDPV UDWHV WHUPV DQG FRQGLWLRQV DUH VXEMHFW WR FKDQJH DW DQ\ WLPH ZLWKRXW QRWLFH 2΍HU PD\ EH ZLWKGUDZQ DW DQ\ WLPH 6XEMHFW WR DSSURYDO RI DSSOLFDWLRQ 3OHDVH FDOO RXU PRUWJDJH GHSDUWPHQW WROO IUHH DW [ IRU FXUUHQW R΍HUV UDWHV DQG WHUPV

SELFRELIANCE.COM

+RPH 2ɝFH 2332 W. Chicago Ave., Chicago IL 60622, 773-328-7500 5000 N. Cumberland Ave., Chicago, IL 60656

773-589-0077

734 Sandford Ave., Newark, NJ 07106

973-373-7839

26495 Ryan Rd., Warren, MI 48091

586-757-1980

136 E. Illinois Ave. #100, Palatine, IL 60067

847-359-5911

558 Summit Ave., Jersey City, NJ 07306

201-795-4061

11756 Charest St., Hamtramck, MI 48212-3059

313-366-0055

302 E. Army Trail Rd., Bloomingdale, IL 60108

630-307-0079

& 1 -H΍HUVRQ 5G :KLSSDQ\ 1-

973-887-2776

2UFKDUG /DNH 5G :HVW %ORRPȴHOG 0Ζ 248-487-0330