2
ВСТУП Частина 1. Методологія роботи Хто ми і що робимо? Знайомство з мелітопольцями Що ми почули у Мелітополі? На що ми звернули увагу?
3 4 5 6 8 12
ДОРОЖНЯ КАРТА МІСТОПЛАНУВАННЯ Частина 2. Ресурси Мелітополя Регіональні ресурси Мелітопольщини Локальні ресурси Мелітополя Проблеми Мелітополя Робоча формула
13 14 15 16 18 20
Частина 3. У пошуках ідентичності Інтеркультурність Чи створює вишиванка ідентичність?
21 22 25
Частина 4. Яке місто Мелітополь? Агломерація Вулично-дорожній каркас Відновлення поєднаності обидвох частин міста Зелений каркас Річки та струмки Кургани Мелітопольщини
27 28 29 30 31 32 33
Частина 5. Чи варто збільшувати адміністративні границі вдвічі? Обмежені територіальні ресурси Чи зміниться якість при збільшені площі Мелітополя вдвічі? Приклади маленьких міст Європи Функційне зонування Мелітополя Типи міської тканини Мелітополя Пропонуємо квартали Стандарт благоустрою Мелітополя Політика щільності
34 35 37 39 48 49 50 51 52
Частина 6. Яким має бути Мелітополь? Ефективне використання територій Радянський зонінг Як живе Європа? Порівняння типологій забудови Рибальський: принципи формування міського простору Для кого будувати? Зміна якості існуючого середовища
53 54 55 56 57 58 85 87
Частина 7. Що ми пропонуємо зробити з Мелітополем? Формування центру та субцентрів Запуск пабліків Переосмислення промзон Повернення місту річки та струмків Запуск туристики Громадський транспорт Розробка стандарту та впорядкування реклами Деталізація проблем
89 91 108 117 123 130 141 144 146
3
4
Цього року, на запрошення відділу культури Мелітопольської міської ради, наша команда приїхала до Мелітополя вивчати місто, спілкуватися з громадою, картографувати спостереження тощо. Результатом цієї роботи став документ, який ви зараз читаєте – Дорожня карта перетворень Мелітополя у галузі містопланування. Ми сподіваємось, що ця Дорожня карта дозволить критично поглянути на місто та спонукатиме до подальшої дискусії та позитивних перетворень.
Ірина Френкель, Влодко Зотов, Катерина Гончарова 5
Знайомство з містом — це перш за все знайомство з громадою. Ефективна робота з містом неможлива без співпраці з його мешканцями. Під час візиту до Мелітополя ми мали нагоду зустрітись з держслужбовцями, освітянами, пенсіонерами та активістами.
6
Нам важливо було почути думку мешканців, дати можливість висловитись кожному. Для цього ми влаштували дискусію та картографування. Містяни відповідали на три запитання: 1. Що ви думаєте про Мелітополь сьогодні? 2. Що таке культура у вашому розумінні? 3. Яким ви бачите Мелітополь завтра? Додатковим інструментом дослідження була велосипедна подорож містом разом з чиновниками, активістами та журналістами.
7
Тож що ми почули? Як ми вже казали, під час дискусії містянам було запропоновано обрати ключове слово-відповідь на три основних питання та аргументувати свій вибір. Крім того було проведене анкетування. Робота проводилась у групах і кожна група мала обговорити та обрати свій варіант ключового слова. Отже ми отримали наступні відповіді. Далі цитуватимемо самих мешканців міста.
8
– Що ви думаєте про Мелітополь сьогодні? – Активний, інтеркультурний, молодіжний, без соціальної інфраструктури, місто-базар-реклама-металеві гаражі.
9
– Що таке культура у вашому розумінні? – Розвиток, розвиток духовності, порядність, відповідальність, моральні цінності, порядок.
10
– Яким ви бачите Мелітополь завтра? – Комфортний, всебічно розвинений, самодостатній, туристичний, – з відремонтованими будинками, з літньою естрадою, з робочими – місцями, з театром, з комунальним транспортом, місто можливостей та доступний для маломобільних мешканців.
11
Отже ми зібрали «пул думок», з яких особливу увагу приділили тим, що стосуються містопланування. Саме ці позиції визначатимуть «больові точки», над якими ми працюватимемо. Думки містян крізь оптику містопланування перетворюються на цілком реальні завдання. Тож, коли люди кажуть про відсутність соціальної інфраструктури — ми ставимо собі за мету формування центрів та субцентрів; коли люди жаліються, що Мелітополь нині це «місто-базар-реклама-металеві гаражі», то ми думаємо про врегулювання реклами та незаконні МАФ-и; коли містяни хочуть бачити своє місто комфортним, ми ставимо за мету реконструкцію пабліків з додаванням нової програми, Стандарт благоустрою тощо. 12
13
14
Щоб скласти повне уявлення про місто, маємо знати, чим це місто живе, які ресурси має і що продукує. Тож якими ресурсами може похизуватись Мелітополь? На регіональному рівні містяни, які брали участь в опитуванні, практично всі відмічали вигідне географічне розташування Мелітополя. Ми задали собі питання — чому? Справа в тім, що місто розташоване на транспортному перехресті: між культурними об’єктами, рекреаційними територіями (Кам’яна Могила, кургани, заповідник Асканія Нова, морський курорт Кирилівка) та анексованим Кримом і лінією фронту АТО. Попри складність такого сусідства пропонуємо вважати це ресурсами, з якими варто працювати. 15
Якими ресурсами володіє саме місто? Перше, що потрапило нам до рук — вже готова Стратегія розвитку Мелітополя до 2020 року. Це безсумнівне здобуття. Непересічним потенціалом міста є жива промисловість — 75 функціонуючих підприємств машонобудування. Мелітополь — національний постачальник черешні №1 в Україні. На всі ринки, на всю країну. У Мелітополя багатюща культурна спадщина, справжня степова столиця. Ще один ресурс — люди, особливо молодь. Зрештою, мати стільки річок і струмків у степовому місті — це теж справжній скарб.
16
Якість міста визначається в тому числі наявністю закладів освіти. Крім технікумів та коледжів у Мелітополі два вищих навчальних заклада. Історично сформована вулично-дорожня мережа має добру пов’язаність, а відтак впливає на зручність пересування містом. Через Мелітополь туристи подорожують до курорту Кирилівка, тож варто врахувати потенціал транзитного пункту. У місті є готові інфраструктурні об’єкти, наприклад, на наше здивування — аеропорт вантажного та військового призначення.
17
Попри безсумнівний потенціал місто має низку проблем. На які з них ми звернули увагу? В першу чергу це несформований центр і субцентри. Наразі центром міста є транспортне перехрестя. Інфраструктура обслуговування розподіляється нерівномірно, пост-радянські пабліки необлаштовані. Незрозуміла транспортна схема. Як і куди дістатись — можна лише здогадуватись. Невиразна ідентичність, відсутність розвиненої інфраструктури обслуговування, а наявна інфраструктура — зношена.
18
Також ми звернули увагу на промзони у тілі міста — величезні території зайняті під виробництво або такі, що вже не працюють. У місті з браком територіального ресурсу це невиправдане марнотратство. Відсутні фахівці та навчальні заклади з підготовки архітекторів, містопланувальників. Зрозуміло, що брак фахових кадрів позначається на якості проектування та реалізації проектів. Далі йде пострадянське мислення, яке неадекватне сучасності та геополітичному розташуванню, малопомітні прояви ініціативи та пасивна громада, від’ємна демографія.
19
Сподіваємося, що ми почули «голоси» міста, розглянули ресурси і проблеми Мелітополя, а на основі цього випрацювали робочу формулу: місто — це люди. Відтак нашою метою є розбудова міста та громади.
20
21
Поглянувши на історію краю ми визначили для себе специфіку міста: Мелітополь – це степове місто, усі, хто проходив через нього, лишили свій слід у плануванні, архітектурі, культурі, звичаях тощо.
22
Через розуміння цього, на нашу думку, і визначається «інтеркультурність» Мелітополя. Що ми маємо на увазі? Те, що це місце було гіпотетично і античним поселенням, і місцем скіфських поховань, і татарським поселенням, і осередком німецьких колоній, і повітовим містечком Російської імперії, і радянським районним центром. Етнічне розмаїття міста й досі є його основною ознакою. Аби помітити його достатньо п’ятихвилинної прогулянки центром.
23
Наразі Мелітополь це українське місто. Нашарування попередніх епох, особливо імперського та радянського часу, найбільш рельєфно формують образ сучасного Мелітополя. Але що робить його українським містом? Невже сучасний український Мелітополь це лише «втомлене» радянське місто?
24
Також прогулюючись містом ми побачили мощення з візерунком вишиванки. Ймовірно, був скопійований київський приклад, що поширився по всій Україні. Але чи створює вишиванка ідентичність і нову якість? Чи достатньо цього, аби надати індивідуальності провінційній забудові часів Російської імперії, типовим радянським будинкам, занедбаним промзонам, стомленим радянським паблікам та привнести нову якість у життя містян?
25
Наважимось припустити, що копіювання столичного прикладу не створює індивідуальне обличчя міста так само, як і не додає нових змістів. Відтак пошук ідентичності міста та нового змісту має стати основною метою проекту. Адже, кажучи просто, ідентичність це те, чим є місто. Тож сфокусуємося на змісті, а не на формі.
26
27
Але перед тим, як почати шукати та створювати нову ідентичність, давайте розберемося, що створює цю ідентичність сьогодні. Отже, яким є сучасний Мелітополь? Що робить Мелітополь містом? Для цього «розберемо» місто на частини і шар за шаром розглянемо, з чого воно складається. Перше, на що ми звернули увагу — це те, що Мелітополь оточений низкою поселень, з якими утворює агломерацію. У центрі агломерації розташовані території зі значним рекреаційним, археологічним та містобудівним потенціалом. Такі собі зони росту між Мелітополем, Вознесенкою і Костянтинівкою. Освоєння цих територій долини річки Молочної виглядає дуже перспективним. 28
Планувальна структура міста та історично сформований вулично-дорожній каркас часів Російської імперії забезпечують гарну поєднаність територій. Дуже цікавим видається співвідношення площі міста до кількості населення, яке мешкає у ньому. Цей показник детально розберемо далі.
29
З півночі на південь місто перетинає залізниця, що відрізає Новий Мелітополь від середмістя. Це відображається не лише у просторовій ізоляції, а й впливає на маргіналізацію відрізаного району, відокремленість економічних та соціальних процесів тощо. Відновлення цілісності міської тканини та поєднаності обидвох частин міста має сприяти відновленню «кровообігу» в Мелітополі.
30
Зелений каркас Мелітополя складається з двох парків, двох великих садів, є навіть невеликий штучний ліс. Проте насправді «зеленим» місто робить те, що майже 70% його території займають сади на приватних ділянках. Озеленення в умовах степу дуже важливе.
31
Справжнім скарбом Мелітополя, на наше думку, є багатство річок та струмків. Перед усім маємо на увазі річку Молочну та канал. Також містом протікають струмки Кизиярський та Піщаний, у витоків якого побудовані очисні споруди. Вважаємо, що це небачене марнотратство — занедбати струмок у степовому місті. Адже кожна берегова територія — це готовий парк.
32
На Мелітопольщині 156-ть відомих курганів. Безсумнівно, це культурний ресурс світового масштабу. Годі й казати про можливості для археології, музеєфікації, створення культурного центру, розвитку туризму та економіки.
33
34
У Стратегії розвитку Мелітополя до 2020-го року наголошується на необхідності збільшення адміністративних меж міста вдвічі. Цей пункт нас надзвичайно зацікавив і ми вирішили з’ясувати: а чи варто це робити? У тій самій Стратегії розвитку Мелітополя до 2020-го року зазначено, що у міста лишилось лише 40 Га вільних територій. Нас вразила скутість територіального ресурсу для розвитку міста, і ми вирішили розібратись з цим питанням докладніше.
35
Мелітополь сьогодні — це пострадянський аграрно-промисловий населений пункт з низькою щільністю забудови, населення, інфраструктури обслуговування. І ось чому: приватна садибна забудова займає приблизно 60% території міста, а на мікрорайони, промисловість, вулиці, зелені насадження припадає по 10%. Тобто, більше половини території Мелітополя, по суті, являє собою міську тканину сільського типу з відповідною якістю життя. Получається такий собі калабмур: маємо ніби місто, але складається воно з села.
36
Звідси питання: чи зміниться якість міста при збільшенні площі Мелітополя вдвічі? Наша відповідь — ні. При збільшенні адміністративних границь проблеми сучасного міста просто перенесуться на нові території. Відтак, отримаємо просто більшу територію з тими самими характеристиками.
37
Ми вважаємо, що вихід з ситуації варто шукати не у збільшенні території міста, а у переосмислені та формуванні нових принципів освоєння вже існуючої.
38
Аби бути більш переконливими, ми знайшли декілька прикладів малих міст Європи, подібних до Мелітополя за кількістю населення. Просимо звернути увагу на співвідношення площі цих міст до кількості містян.
39
Зальцбург, одне з найкрасивіших міст Австрії, площею 66 км2 і населенням у 151 000 осіб, не враховуючи натовпів туристів. Урбанізована частина займає приблизно 1/2 цієї території. Тобто виходить, що 151 000 людей живе на площі лише 33 км2. Це в півтора рази менше площі Мелітополя. Як таке можливе?
40
Погляньмо на те, як зпланована і як використовується територія міста. Ми бачимо середмістя з упорядкованою квартальною забудовою. Планування міста є відображенням сталих традицій, соціальної угоди між людьми про певний порядок речей. В центрі знаходиться головна площа осяжного розміру з яскраво вираженим периметром. Також вражає баланс вуличних та закритих дворових просторів, довкола яких формуються колективи мешканців, так звані ком’юніті. Уся забудова впорядкована та компактна. Квартали формують границі відповідальності та приватної власності. Відсутні пустирі та сліди занепаду. Соціальна інфраструктура в такому місті має високий ступінь концентрації, так само як і кількість мешканців. Це не дивно, адже компактність забудови сприяє пожвавленню комунікації між містянами та спрощує пересування містом. 41
Базель, одне з найбагатших міст Європи на кордоні Швейцарії і Франції. У місті площею 23 км2 живе 167 000 людей. Тобто, на площі вдвічі меншій за Мелітополь живе на 16 000 людей більше. Чому?
42
І знову ми маємо справу з квартальною забудовою, яка формує міську тканину Базеля. Ті самі квартали, той самий порядок, така ж висока якість міського середовища, як і у Зальцбурзі.
43
Приклад чеського міста Пльзеня показовий тим, що воно як і Мелітополь, мало досвід радянського способу загосподарювання, і так само, як і Мелітополь, характерне радянським типом забудови, так званими мікрорайонами. Мікрорайони являють собою низькощільну, як правило, окремо розташовану забудову з відкритими подвір’ями.
44
Проте центральна частина міста зформована квартальною забудовою. Площа міста в адміністративних границях дорівнює 138 км2, але зурбанізована частина займає приблизно 1/6. Таким чином, на площі близько 23 км2 проживає 169 000 людей. За щільністю населення Пльзень подібний до Базеля.
45
А тепер знову повернемося до Мелітополя. На площі 50 км2 живе 154 000 людей. З огляду на розглянуті приклади, ми знаємо, що така сама кількість людей може проживати на вдвічі меншій площі. Хіба це не достатній аргумент для того, щоби замислитись над принципами освоєння території у Мелітополі?
46
Центр Мелітополя в основному складається із малощільної індивідуальної забудови та промислових зон. Вартість квадратного метра у приватному секторі коливається від 200 до 300 $. Це красномовно свідчить про їх якість. Промислова зона заводу холодильних агрегатів закинута та не використовується за призначенням. Крім того, в центральній частині багато вільних ділянок, які придатні для переосмилення. Для чого це потрібно? Усі перераховані фактори дають нам можливість запустити процеси перепланування центральної частини з метою отримання міської якості середовища: достатньої щільності забудови, населення, інфраструктури обслуговування тощо. Детальніше ці пропозиції будуть розглянуті далі. 47
Продовжимо аналізувати якості Мелітополя. Як розподіляються функції на території Мелітополя? Схема показує, що найбільшу територію міста вкриває приватна забудова з включеннями промзон у середмісті та на периферії, кількома ділянками мікрорайонів та мінімальними зеленими зонами.
48
Пропонуємо розглянути ці чотири типи міської тканини та їх стислі характеристики. Найбільший за територією приватний сектор характеризується обмеженістю територій для розвитку, незначною кількістю соціальної інфраструктури, малою щільністю. Проте є і позитивні сторони — чітко визначені границі відповідальності, багато озеленення, осяжні обсяги муніципальної території. У мікрорайонах є територіальні можливості для розвитку, проте вони обмежені нечіткими границями відповідальності, а відтак їх складно загосподарювати. Промзони визначаються раціональним використанням території, наявним потенціалом для розвитку пабліків, чіткими границями відповідальності. З тих проблем, що ми виявили у відвіданих парках, назвемо порушення балансу між комерційною функцією та озелененням. 49
Ми вже показали, як виглядає міська тканина Зальцбурга, Базеля, Пльзеня, зрештою і інших європейських міст. Найбільш яскравою їх ознакою є квартальна забудова. Саме квартальну забудову ми пропонуємо і для Мелітополя. Чому? Квартали мають низку переваг перед іншими типами забудови. Вони компактні, можуть містити декілька функцій одночасно, мають соціальну інфраструктуру у перших поверхах. Зелені території впорядковуються, перебуваючи на балансі ОСББ, мінімалізуються муніципальні чи «нечійні» простори. Квартали мають чітке розмежування зон відповідальності. Квартальне планування зменшує транспортне навантаження, такими районами можна гуляти пішки, адже тут високий рівень контролю та безпеки. Далі ми детально розглянемо основні принципи квартальної забудови. 50
У відповідь на численні побажання містян аби місто було «охайним» пропонуємо розробити відповідний документ – Стандарт благоустрою, який має регулювати те, як виглядатиме місто. Стандарт благоустрою містить відповіді на питання про те, як влаштовувати освітлення, озеленення, паркування, острівці безпеки та переходи, мощення, вуличні меблі, ознакування, зовнішню рекламу тощо. Цей документ застосовується під час планової реконструкції і створення рядових пабліків. Такі Стандарти необхідно розробити окремо для кожного типу міської тканини, з урахуванням специфіки та традицій місця. Так, в Мелітополі мають існувати Стандарти благоустрою для приватного сектора, для мікрорайонів, для квартальної забудови, для промзон, для парків, скверів, вулиць. Додамо, що знакові пабліки потребують індивідуального підходу. 51
Таким чином, новий український Мелітополь, переформатований за допомогою запропонованих інструментів — квартальної забудови і стандарту благоустрою — має бути більш щільним та компактним, а відтак більш комфортним, контрольованим, безпечним.
52
53
Тепер розглянемо, за якими принципами створюється місто. В першу чергу це відбувається за рахунок поєднання різних функцій на одній території, так званого змішаного використання. Зникнення однієї функції лишиться непомітним на тлі інших, і ринок дуже швидко знайде їй заміну. Другий аспект – це створення можливостей для різноманітних активностей у публічних просторах, які роблять вулиці живими. По-третє, плануючи місто і поєднуючи різні функції важливо, щоб вони робили місто активним у бідь-який час доби, будь-яку пору року та за будь-якої погоди. Четвертим принципом міста є гарна поєднаність міських територій за рахунок розвиненої вулично-дорожньої мережі та системи громадського транспорту. По-п’яте, важливо щоби місто враховувало інтереси різних цільових аудиторій. 54
Планування Мелітополя уособлює принципи радянського планування, за якими місто розмежоване на житлову, рекреаційну та промислову зони. Жорстке планування регламентує обмеженість сценаріїв використання. Людина живе та спить у мікрорайоні чи приватному секторі, зранку їде працювати на завод, ввечері повертається додому спати, на вихідні йде відпочивати до парку. Проте така монофункційність не відповідає сучасним потребам людини. Радянське планування обмежило розвиток міста та спричинило конфлікти інтересів. Мікрорайони стали зоною підвищеної небезпеки, парками зацікавились забудовники, промзони перетворились у брудні клоаки. Саме тому при плануванні існуючих та нових територій, важливо використати нові принципи, в тому числі змішаного використання. 55
Проте цю ситуацію можна виправити. Усі території міста мають бути переплановані за принципом змішаного використання і отримати чітки межі відповідальності. Наповнююча забудова середньої поверховості має зробити місто компактним та створити необхідну концентрацію користувачів і функцій. Також це дозволить підвищити рівень безпеки та комфорту на вулицях. Кількість і якість зелених зон має бути переосмислена, як з точки зору нової програми, так і з точки зору міського бюджету. Занедбані промзони перетворюються на IT-кластери, технопарки тощо, з усією потрібною інфраструктурою, включаючи житло. Багатофункційність відкриє можливості для безлічі сценаріїв життя, для самореалізації, для комфорту з відчуттям гідності до себе та повагою до інших. 56
Вертаючись до питання обмеженості земельних ресурсів, ми проаналізували різні типології забудови з точки зору ефективності використання територій міста майбутніми забудовниками та інтересів міста. Ми знаємо, що більша частина запитів у Мелітополі стосується саме відведення земельної ділянки під приватну забудову. Проте добре видно, що для створення компактного міста з розвиненою інфраструктурою краще підходить середньоповерхова забудова з активним першим поверхом. Така забудова добре формує фасад вулиці, створює чітку градацію колективного та муніципального просторів. Також зверніть увагу, що різниця у кількості мешканців між середньо- та багатоповерхою забудовою не велика, проте якість життя відрізняється разюче. 57
Наведемо приклад. Напевно, один з найрезонансніших проектів житлової забудови останнього часу — це «Рибальський» у Києві. Інвестор відмовився від стандартної забудови високоповерхівками і в основу проекту поклав не архітектуру квадратних метрів, а нові принципи організації міського простору.
58
Попри можливий скептицизм, одразу зазначимо, що проект не зупинився на стадії концепції, а розвинувся до реалізації. З нашої точки зору, це — еволюційний стрибок у розумінні засад планування міських територій, що віддзеркалився у практиці перевтілення деградованої промзони у живе середмістя. Знаменним є те, що в Україні на державному рівні так і не була задекларована відмова від мікорайонного типу забудови, а усі зміни відбуваються природнім ринковим шляхом через переосмислення уявлення про комфорт. Так виглядає будова району Рибальський з боку Дніпра зараз. 59
А ось так мають виглядати перші 9-ть кварталів нового міста. Рибальський острів ніколи не мав історичної забудови, хоча межує з Подолом. Тому спроби створення історичних муляжів 19-го століття повністю втратили актуальність. Проектувальники пійшли шляхом переносу найкращих споживчих якостей центральної історичної частини Києва на територію закинутої промзони. Це означало створення насиченого функціями європейського міста з досконалою розмаїтою архітектурою. В одному кварталі змішано різні формати і способи життя. Безпечне середовище подвірь та вулиць створює умови для зручних зустрічей і зав’язування стосунків. Немає потреби ані в мурашниках багатоповерхівок, ані в соціальних гетто на кшталт «селище під охороною». Комфортне місто — це щільне місто квартальної забудови, місто без парканів. 60
У випадку з Рибальським забудовнику пощастило мати водні канали як коридори відпочинку та суспільного життя, а також один промисловий кран, що лишився від загиблої промзони і слугує знаком місця. Ці ресурси використано з максимальною користю для мешканців майбутнього району. Канали є артеріями суспільного життя, а кран — згадкою про колишню історію місця. Тож через квартальне планування, вироблення безпеки, зручності, варіативності, утворюється гармонія співмешкання.
61
Кожний квартал — як окремий світ, в якому можна жити у пентхаузі, працювати на третьому поверсі в офісі, в кафе на першому снідати або зустрічатись з колегою, займатись ранковою йогою у найближчому сквері або на набережній перед будинком. Квартальне місто пропонує конструктор можливостей для створення безлічі сценаріїв життя.
62
Окрім каналів та крану, «Рибальський» пропонує справжнє зелене місто з парковими зонами для мешканців окремого кварталу у кожному дворі, та зеленими терасами для мешканців окремих квартир на даху. Внутрішньоквартальні двори, закриті для «чужинців», є майданчиками для формування спільнот, розвитку спільної відповідальності за власну домівку, узгодженого співмешкання.
63
Скажемо декілька слів про місце, де будується нове квартальне місто. Ще наприкінці ХІХ ст. Поділ став місцем промислового буму. А вже у радянські часи Рибальський острів зазнав експансії промисловості. Головним підприємством острова став суднобудівний завод «Ленінська кузня». У 1963-му Рибальський був пов’язаний з Подолом вантажним мостом. У 90-ті промисловість Рибальського не витримала шоку економічних змін і зараз вже не підлягає відновленню. Розташування заводів у центрі міста тепер не є вигідним. Рибальський острів безпосередньо межує з історичним центром Києва, залишаючись повністю викинутим з життя міста. Саме тому ця територія вимагала переосмислення, пошуку нових сенсів і форм, а також узаконення нових уявлень про стиль життя і комфорт. 64
Для цього було потрібним відповісти на питання: чому існуюча мікрорайонна забудова не відповідає сучасним потребам людини, і яка типологія би пасувала? В чому принципова відмінність мікрорайонної забудови від квартальної? Радянське зонування, в тому числі мікрорайони, розглядається в контексті містобудівної системи, регламентованої Афінською хартією 1938 року. Мікрорайони, як форма організації життя, є побічним продуктом індустріального розвитку країни. Головним було розвивати промисловість і саме це визначає, яким має бути місто. Квартальна забудова більш співвідносна з Європейською хартією міст 1992–2008 рр.. Тут пріоритетом є права людини, які реалізуються у фізичному просторі міста. 65
Типовий приклад: якщо стандартну багатоповерхівку розрізати ножем і частини покласти на бік, то вийде квартал. Втім, замість парковки навколо «мурашника», отримаємо парк в центрі кварталу. Як результат, життєве середовище для мешканця формується не безкінечними парковками між вежами, а комфортним квартальним містом.
66
Квартали, як зазначалося, набагато більше пристосовані для розміщення кількох функцій. Зазвичай підземні поверхи слугують місцем для паркування авто, відкриті перші поверхи чудово підходять для кафетеріїв, крамничок, магазинів та іншої комерції; другий та третій поверхи використовуються під офіси, верхні — під житло. У дворі — невеликий приватний парк, а на вулиці — активне суспільне життя.
67
Далі спробуємо розглянути та порівняти дві моделі міста, мікрорайонного та квартального. Отже, через змішане використання в квартальному місті все, що необхідно для комфортного життя, розташовано поруч. Таким чином, необхідність у використанні громадського чи приватного транспорту зменшується через те, що більшість необхідних речей знаходяться у межах пішої доступності. Вулиці, що звільнились від транспорту стають більш безпечними і придатними для піших прогулянок та поїздок ровером. Натомість у мікрорайоні доводиться долати суттєві відстані для отримання необхідної послуги. Часто це призводить до небажання ходити пішки та до покупки приватного автомобіля, який за сумісництвом виконує роль персональної зони комфорту. 68
Компактність та чітке розмежування зон відповідальності в квартальному місті спрощує управління територією. Кожен двір має «господаря». Власники приміщень на перших поверхах зацікавлені у догляді вулиці. Натомість у «спальнику» часто неможливо вхазяйнувати навіть багатоквартирний будинок, а простори між будинками перетворюються на «нічию землю» з хаотичним паркуванням, сміттям та самобудом. Таким чином, однією з основних відмінностей квартальної забудови, є чітке розмежування зон відповідальності і баланс муніципальних, колективних та приватних просторів. 69
Мікрорайони ускладнюють транспортну ситуацію та збільшують видатки на будівництво і утримання транспортної інфраструктури, яка часто замінює собою поняття вулиці. Багатосмугові магістралі концентрують транспортні потоки і призводять до корків. Будівництво розв’язок стає проектами століття та вимагає значних капіталовкладень, які би мали піти на відновлення пішохідної інфраструктури радянських часів. Натомість вулично-дорожня мережа кварталів, замість концентрувати транспортний потік, дозволяє розподілити його по кількох вулицях. Годі й казати, який це має вплив на стан навколишнього середовища, пішохідизацію та бажання пересуватись містом на ровері. 70
Отже, як ми вже й казали, розподілений транспортний потік у квартальному місті також суттєво полегшує комунікацію, посилюючи легкодоступність та пов’язаність середовища. Квартальним містом простіше пересуватись пішки, а в разі транспортного корку — знайти альтернативні шляхи. Важливо також зрозуміти, що 12-ти смугові магістралі не можуть бути атрибутом європейсько середмістя. Зазвичай, максимальна кількість смуг, яку можна зустріти на магістральній вулиці загальноміського значення дорівнює 4-ом. Тож поява багатосмугових шосе у місті, а надто за рахунок пішохідної інфраструктури, є тривожним індикатором, який вимагає перегляду основ міського планування. 71
Транспорт в мікрорайоні заганяється в жорсткі коридори магістралей і водій часто лишається без можливості обирати напрямок руху. Це призводить до збільшення транспортних відстаней та перепробігу. Натомість квартальне планування дозволяє ситуативно обирати необхідний напрямок та економити пальне.
72
Щільна забудова кварталів та чітке розмежування зон відповідальності дозволяє оптимізувати витрати на утримання міських територій. Невхазяйнованих ділянок у квартальному міста набагато менше. Утримання подвірь, а часто і благоустрій вулиць, здійснюється за рахунок приватних власників та колективів ОСББ. Натомість у мікрорайонах майже неможливо утримувати в належному стані величезні «нічиї» подвір’я. Незрозумілі границі відповідальності часто призводять до конфлікту між містянами та забудовниками, коли останні на власний розсуд намагаються реалізувати у місті політику щільності і забудувати територію скеру чи подвір’я.
73
На відміну від мікрорайонів квартали є більш сталими в умовах мінливої економічної ситуації. Квартальна забудова дозволяє регулювати обсяги інвестицій, варіювати джерела фінансування, відкриває можливості для різних забудовників створювати «свою» архітектуру. Результатом цього є розмаїття архітектурного середовища. Варто відмітити, що таке розмаїття вимагає змін у земельній політиці міста та повернення до поняття парцеляції. Такий інструмент відкриває можливості не тільки для крупних забудовників, але й для середніх і малих. А його поява слугує індикатором економічної сталості у країні. Результатом дій такого інструменту має бути зміна якості публічних просторів та архітектури. 74
Квартальне місто є енергоефективним. Пішохідна та роверова доступність зменшує витрати на пересування громадським та приватним транспортом. Компактна забудова має меншу площу теплового випромінення та нагрівання. Транспортування енергоносіїв відбувається на коротші відстані.
75
Тепер детально розглянемо, з чого складається сам квартал. Маємо ділянку під забудову, обмежену червоними лініями, вздовж яких вишиковуються фасади вулиць. Немає фасадів вулиць — немає міста, адже місто складається з вулиць. Пропорції і тип самого кварталу визначаються великою кількістю факторів, серед яких: клімат, місцеві традиції, співвідношення розімірів подвір’я до площі забудови, інсоляція, протипожежні розриви, евакуація тощо. Важливо розуміти, що сам розмір кварталу впливає на крок вулично-дорожньої мережі у місті, тому не варто робити його більшим як 150–200 метрів, інакше це буде негативно впливати на пішохідну, роверову та транспортну доступність. Входи до будинку розташовуються з боку вулиці. 76
Червоні лінії визначають початок фронту забудови. Його глибина впливає на розміри подвір’я. Інколи розміри подвір’я дозволяють робити всередені так звану наповнюючу забудову. Фронт забудови утворює природню границю між муніципальним та колективними просторами та дозволяє уникнути парканів. Замкнений фронт забудови утворює периметральний закритий квартал. Ще бувають відкриті чи напіввідкриті квартали. В залежності від прийнятого соціального устрою та рівня безпеки, мешканці можуть пускати або не пускати сторонніх візитерів на територію подвір’я. Відкриті або прохідні квартали притаманні державам розвиненої демократії та соціалізму, де люди довіряють один одному, або тоталітарним державам, як спосіб встановлення контролю. 77
Під подвір’ям можна влаштувати паркінг. Одначе треба пам’ятати, що наземна гостьова парковка також потрібна. До того ж за статистикою тільки близько 12% мешканців купують місця у підземному паркінгу, а ще менша кількість не лінується ним користуватись.
78
Зазвичай подвір’я доступне тільки для мешканців прилеглих будинків та пожежної техніки. Способи його використання найрізноманітніші і добре, коли вони враховують інтереси власників квартир. Тут може бути і парк, і дитячий майданчик, і зона барбекю, і палісади, і колективний город з овочами тощо. Приватний автотранспорт не має доступу до подвір’я.
79
Висота будівлі у місті зумовлена відчуттям психологічного комфорту. Неприємно відчувати себе мурахою поруч з 20-ти поверховими монстрами, або, живучи вище 6-го поверху, втратити зв’язок з реальністю. Саме тому рекомендована висота забудови становить 21-ин метр або 5–7 поверхів. Така поверховість кварталу створює оптимальне співвідношення між щільністю забудови та якістю життя. Збільшення поверховості та кількості мешканців буде вимагати розділення на додаткові подвір’я та під’їзди, оскільки надто великі колективи людей не здатні ефективно комунікувати і керувати територією. 80
Усі поверхи, що розташовуються вище 21-го метру мають відступити вглиб фронту забудови на кілька метрів. Це дозволяє залишити комфортну висоту, що не пригнічує перехожих, а мешканцям горішніх поверхів дає можливість отримати зелені тераси.
81
Різна поверховість може бути застосована для створення силуету міста, а такі прийоми, як курдонер чи акцент на розі будинку створюють індивідуальний та впізнаваний простір. Справжнє місто не буває однорідним.
82
Індивідуальні вирішення фасадів окремих будинків утворюють неповторне міське розмаїття і зроблять пішохідну прогулянку цікавою.
83
Якщо уявити, що цілий район або місто складається з кварталів, вибудуваних за таким принципом, то комфорт і висока якість життя переноситься від одного елементу — кварталу — на усю територію.
84
Але повернемося до питання, з якого ми почали нашу розповідь про ефективне місто. Чи варто збільшувати площу міста удвічі? І якщо аргументація щодо ефективного, а не екстенсивного використання видається недостатньою, то маємо останній аргумент.
85
Кому потрібні ці ділянки під забудову? Для кого будувати? Адже демографія у Мелітополі лишається негативною, кількість населення зменшується на 387 осіб на рік. Молодь їде з міста у пошуках кращого життя. Чи може створити нова індивідуальна забудова належний рівень комфорту, достатній для того, щоби люди залишались у місті?
86
Ще раз наголошуємо, що експансія сучасних проблем Мелітополя на нові території — це безвихідь. Натомість зміна якості існуючої забудови та пабліків — крок у майбутнє.
87
Зміна якості життя — це перш за все зміна якості існуючого міського середовища, яка вплине на кожного мелітопольця. Що маємо зараз? Приблизно 1 700 000 м2 житла у Мелітополі припадає на 154 000 мешканців. Це приблизно 11 м2 на особу, при цьому вартість 1 м2 становить 200–300 $. Про яку якість життя можна говорити за таких показників? Зазначимо, що згідно з новою стратегією Роттердаму, яка має назву «Щільність та озеленення», на одну особу припадатиме 110 м2. Таким чином, прийшов час не бути голослівними, а від прикладів перейти до реальних пропозицій.
88
89
Маємо наступні пропозиції: 1. Формування центру та субцентів; 2. Запуск пабліків; 3. Переосмислення промзон; 4. Повернення місту річок та струмків; 5. Запуск туристики; 6. Аудит транспортної схеми; 7. Впорядкування реклами; 8. Реконструкція радянського житлового фонду за європейським досвідом.
90
91
Чи є у Мелітополі центр? Так, відповіли нам і показали перехрестя двох вулиць. Але чи може бути елемент транспортної інфраструктури центром? Ні, тільки його складовою. Центр — це частина міської території, де живуть люди, з достатньою концентрацією комерційної, ділової активності і з усією супутньою інфраструктурою, включаючи транспортну. Як ми знаємо, зараз центральна частина Мелітополя складається з малощільної забудови дореволюційних та радянських часів і вирізняється значною кількістю територій приватної забудови та малою кількістю інфраструктури обслуговування. Також у центральній частині розташована значна кількість занедбаних промзон та міський ринок. Крім того, у місті є субцентри — локальні точки активності у районах. Наша задача — підсилити їх та запустити ринкові і суспільні процеси їх переосмислення. 92
Які властивості центру? Центр є концентрацією усього міського життя та осередком унікальних можливостей. Тож, в центрі зазвичай знаходяться центральні офіси компаній, унікальна інфраструктура, така як: театри, кіно, музеї тощо. В кожному місті живуть люди, які використовують його інфраструктуру, тому в центрі обов’язково має бути житло, а зонування має гарантувати його безконфліктне використання по відношенню до інших функцій. Також у центрі розміщуються центральні публічні простори, в тому числі пішохідні. Соціальна інфраструктура має розміщуватися в перших поверхах будівель. Саме це робить вулиці живими. Для зміни якостей центральної частини Мелітополя пропонуємо наступні інструменти: громадські обговорення, зонування та Детальний план території, наповнюючу та квартальну забудову, якісні публічні простори. 93
Субцентри розміщуються у периферійних районах і будуються за тими самими принципами, що і звичайні центри. Основна задача субцентрів — зробити якість життя однокавою у різних частинах міста та забезпечити доступ городян до основних елементів інфраструктури міста. В результаті реалізації політики центрів та субцентрів ми маємо отримати компактне та щільне місто з однаковим рівнем комфорту у всіх його частинах.
94
Дуже тривожною тенденцією є концентрація великих гіпермаркетів у центральній частині міста. Давайте спробуємо розібратися чому.
95
Справа в тім, що гіпермаркети всмоктують в себе усю міську активність. Середня та мала комерція не може конкурувати із зручністю надання послуг у гіпермаркеті і вмирає. А як ми вже знаємо, саме вона мала би міститися у перших поверхах і робити вулиці міста живими. Таким чином, замість міста з великою кількістю малих та середніх бізнесів ми отримуємо місто-привид з безлюдними вулицями, які запарковані автівками. Крім того, часто гіпермаркети пропонують комерціалізований сурогат публічного простору, дуже популярного за відсутності іншого вибору у пострадянських містах. Наша мета – не концентрувати комерційну активність у гіпермаркеті, а створювати можливості для малого та середнього бізнесу у місті. 96
Проте гіпермаркети можуть бути корисними, якщо їх розміщувати не в середмісті, а за містом, в населених пунктах об’єднаних територіальних громад та на околицях, на основних приміських трасах, наприклад, дорогою до Кирилівки. За таких умов великі магазини не втратять покупця, середмістя залишиться активним та живим, а переферійні райони та прилеглі населені пункти отримають нові робочі місця та активність.
97
Будь-яка стратегія передбачає поетапну реалізацію. Мірою занурення в контекст формується розуміння пріоритетів та першочергових завдань. Тож яким має бути перший крок у реалізації стратегії центрів та субцентрів Мелітополя?
98
В першу чергу пропонуємо скласти мапу існуючих центрів активності, на якій маємо нанести усі центри та субцентри, а також описати їх наявну інфраструктуру. Такі центри вже пульсують життям та комерційною активністю. Їх нескладно знайти, і ми вже виявили певну їх кількість: історичний та радянський центр, залізничний вокзал, перетин вулиць 30-ти та 50-річча Перемоги тощо. Також можливо, що в результаті цієї робити, деякі райони міста будуть вимагати активізації та створення нових субцентрів. Ця робота має стати першим етапом в розробленні зонування та Детальних планів території центру та субцентрів.
99
Наступний крок полягає в раціональному використанні існуючих вільних ділянок в рамках нового зонування міста та політики центрів та субцентрів. У Мелітополі лишилось близько 40 Га вільних ділянок і ще багато неврахованих, які утворюють платформу для подальшого розвитку міста. Тож необхідно виважено скласти мапу вільних, безконфліктних ділянок для забудови інвесторами.
100
Комплексне розуміння інфраструктурних потреб міста та потенціалу для розвитку має знайти своє відображення у концепції зонування міста, яке відповідає на три основних питання освоєння міських територій: 1. Що тут має бути? 2. Які обмеження? 3. Яка висота? Таким чином формуються прозорі правила гри, коли кожен учасник процесу, чи то чиновник, забудовник або містянин, знатиме, що, де і на яких умовах з’явиться у місті. Такий підхід з визначення центрів активності, потенційних ділянок розвитку та умов для нового будівництва прибирає ризики та відповідає сучасним викликам. 101
Те, як виглядає місто, є результатом загальноприйнятого порядку речей. Усе, що робиться у місті — робиться людьми і для людей. Тож нам важливо, щоби усі запропоновані ідеї пройшли випробування та коригування громадськістю. Ми розуміємо, що переформатування центральної частини Мелітополя зачіпає приватні інтереси і не може відбуватись наказовим методом у демократичній країні з ринковою економікою. Але якщо містяни погодяться на зміни, це запустить ринкові процеси, завдяки яким місто стане компактним та комфортним. Так ми бачили, що окрім вільних ділянок та непрацюючих промзон у центральній частині, та й по усьому місту, багато малоцінної індивідуальної забудови, власники якої, ймовірно, за вдалих ринкових обставин, радо поміняють її на можливість жити з іншим рівнем комфорту. 102
Принцип пріоритетності громади передбачає врахування думок містян в процесі розроблення документів, важливих для розвитку міста. В Мелітополі має розпочатись процес обговорення з містянами таких наріжних питань, як політика щільності. Методика обговорення вже давно розроблена та практикується муніципалітетами міст Європи. Питання обговорюється по колу з містянами, представниками бізнесу, адміністрації та фахівцями. Кожна група висловлює пропозиції щодо змін. Адміністрація враховує пропозиції та зауваження і або розпочинає другий «раунд» обговорення, або фіксує зміни у стратегічному документі, Генеральному плані. Цей процес взаємного творення міста покликаний якнайвлучніше відображати актуальні зміни та враховувати думку кожного для вирішення питань про реконструкцію пабліків, зонінг, ДПТ, нові центри тощо. 103
Однією з названих проблем міста є відсутність спеціалістів. Ми зробили невеликий огляд і виявили, що у Мелітополі є ресурси для реалізації змін. Натомість бракує спеціалістів з архітектури, містопланування, ландшафтної архітектури, менеджерів проектів, маркетологів, комунікаторів. Розвиток міста потребуватиме спеціалістів, тому рано чи пізно їх доведеться готувати на місці.
104
Є також і інший варіант. В умовах браку спеціалістів правильним рішенням є проведення конкурсів для залучення фахівців та пошуку кращих рішень. Проте складання конкурсного завдання, організація та проведення конкурсу, запрошення жюрі, є досить коштовною та довготривалою процедурою. Тому визначення кращого рішення на основі цієї процедури має сенс під час розв’язання глобальних питань планування, проектування знакових об’єктів архітектури чи пабліків тощо.Також конкурс є кращим засобом подолання ізоляції та розгерметизації свідомості.
105
У 1997 році у місті Більбао відкрито Музей Гуггенхайма, збудований за проектом відомого архітектора Френка Геррі. Зірковий статус архітектора та виразність знакового об’єкта повністю змінили міське життя, перетворивши осередок насилля та баскського сепаратизму на культурну столицю. Лише за перші три роки функціонування музею до регіонального бюджету від туристів надійшло близько 100 млн. євро. Такий потужний вплив інвестицій в культуру на міське життя називають Ефектом Більбао. Цей приклад перетворення депресивного постіндустріального міста на культурний центр слугуватиме орієнтиром та натхненням для Мелітополя. Необхідно зазначити, що з часом місцеві жителі пожалкували про наслідки зростання туристичного потоку зі 100 тис. до 1 млн., але це вже зовсім інша історія. 106
У місті є велика кількість неврахованих вільних ділянок. Ми не стверджуємо, що всі вони придатні для забудови. Але створення мапи таких ділянок, розгляд їх статусу з точки зору наявного фінансування на утримання та реконструкцію громадських просторів, могло би призвести до появи на них об’єктів знакової архітектури, в тому числі на основі конкурсної процедури. Ця впевненість базується на тому, що значна кількість таких місць являє собою так звані вакууми — пабліки без якогось значного благоустрою, позбавлені активності. Таким чином, брак площ для нової забудови та розвитку міста компенсується ущільненням вже існуючої забудови. Для цього необхідно переосмислити традицію користування міською територією та додати нову заповнюючу забудову, перед усім у мікрорайонах. 107
108
Під час нашого відвідування Мелітополя ми звернули увагу на те, що в місті багато молоді та дітей. Проте місто для них мало пристосоване. Враховуючи демографічну кризу у місті, важливо створити комфортні умови саме для молоді, збільшити привабливість міста для молодих сімей, убезпечити міські вулиці і площі для дітей. Адже з комфортного міста з високим рівнем якості життя молодь не буде втікати у пошуках кращої долі.
109
Під час обговорення проекту дорожньої карти Мелітополя з колегою, який виріс у Луганську і добре знає Мелітополь, він сказав: «Забудьте про всіх, хто старше тридцяти. Від них ви нічого не дочекаєтесь. Вони звикли робити тільки те, що їм скажуть (накажуть). Займіться молоддю. Тільки з нею у вас є шанси». Не будемо такими категоричними і врахуємо потреби усіх вікових категорій, але при складанні програми пабліків пріоритет надамо саме молоді.
110
Отже займемося місцями, де молодь зможе проводити час, спілкуватись, розвиватись, займатись спортом. Для цього необхідно скласти мапу активних та закинутих публічних просторів. Запуск пабліків має відбуватися у контексті програми центрів та субцентрів, тому сфокусоватися необхідно в першу чергу на тих пабліках, які будуть підсилювати функцію центрів.
111
Пропонуємо безконфліктний метод залучення громади до ревіталізації закинутих пабліків. На основі програми формування центру та субцентів складається мапа активних та закинутих пабліків. По кожному пабліку проводиться обговорення з місцевими мешканцями щодо необхідності приведення до ладу та програми активностей на цьому місці. Шляхом конкурсу та голосування визначається пілотний проект року. Таким чином між громадами запускається конкуренція. Проект розробляється на основі побажань містян, а результат обговорюється та коригується залежно від їх зауважень. Зрештою цей ланцюжок закінчується реалізацією проекту на основі спільного бачення всіх зацікавлених сторін. Цикл має повторюватись для кожного пабліка. 112
Окрім молоді важливо враховувати потреби усіх вікових груп. Відповідно, структура пабліку має включати об’єкти інфраструктури, програму для людей старших за 60 років, кафе, місця для мам та маленьких дітей, футбольне поле або екстрім-парк для підлітків, тусовочний паблік для фанів, спостерігачів, вболівальників тощо. Паблік інтегрується і пов’язується з інфраструктурою центра чи субцентра, є його складовою і має підсилювати його функції.
113
Як зробити паблік і точно знати, що він запрацює? Для цього є механізм розроблення «правильного» пабліка. Перш за все, програма пабліку має визначатись разом із мешканцями, адже саме вони є користувачами території. По-друге, необхідно врахувати об’єктивні чинники, такі як інженерні мережі, пішохідні потоки тощо. По-третє, на основі попередніх даних визначається функціональне зонування простору. На останок вирішуються питання з мощенням, озелененням, освітленням, вуличними меблями. Запорукою успіху є спільно розроблена програма, якісне планування, наявність тіні, гарне освітлення, якісне виконання і можливість використовувати паблік у будь-яку годину дня і ночі, кожного дня, в будь-яку пору року. 114
Одним з проектів публічного простору, який був реалізований нещодавно у Києві, є ІТ-фабрика “Юніт”. На місці Мотозаводу було створено зручний та відкритий простір для комунікації. Занедбані цехи реконструювали, в них відкрилась IT-школа, коворкінг, офіси для стартапів та кафе. Нині це одне з найпопулярніших місць у Києві, що увійшло в десятку найкращих проектів року.
115
Ревіталізація пабліків — це також інструмент вирішення проблем депресивних районів, засіб підвищення якості життя навіть у самих безнадійних місцинах. Як приклад варто навести програму зі створення футбольних полів в нетрях Бангкока. Серед щільної забудови можна було знайти лише невеликі клаптики відкритого простору. Тож футбольні поля облаштовувались на майданчиках різного розміру та форми. Важливо було те, що молодь могла грати в улюблену гру, а не займатись непотребом.
116
117
Одним з ресурсів Мелітополя є функціонуюча промисловість. В Україні залишилось небагато міст з таким потенціалом. Величезні промислові зони розташовані як в середмісті, так і на переферії. Проблема з розміщенням промзон в центрі полягає в тому, що їх території «розрізають» тканину міста, і наше завдання «зшити» її наново. У Мелітополі є різні промислові зони, але ми вважаємо, що їх можна розділити на три группи: 1. Промислові зони на околицях, що працюють; 2. Промислові зони в центрі і на околицях, що вже не працюють; 3. Промислові зони в центрі, що працюють.
118
Сучасна Європа переживає постіндустріальну еру. Ринкі виробництв, збуту та робочої сили змінились, у світі панує жорстка конкуренція, галузь ІТ назавжди змінила світ. Виходячи з цього пропонуємо наступні підходи до кожної з виявлених груп промислових зон: 1. Нічого не робимо; 2. Переосмислюємо; 3. Створюємо інтерфейс. Далі детально розберемо, що мається на увазі.
119
З промисловими зонами, що розташовані на околицях і успішно функціонують, закономірно нічого робити не треба. Вони не входять у загальноміський контекст і майже не взаємодіють з ним.
120
А ось заводи на цінних територіях в центрі біля річок, що не працюють, з нашої точки зору, потребують переосмислення. Як ми вже казали, цей ресурс може бути використаний для створеня необхідної щільності забудови, функцій та користувачів у цетральній частині міста. Для вироблення остаточного рішенння щодо їх долі необхідне детальне вивчення ситуації. Але з нашого досвіду знаємо, що реконструкція занедбаних цехів обходиться дорожче, ніж демонтаж і нове будівництво. Дуже часто ці будівлі являють собою результат будівницта до чергової п’ятирічки, і їх технічний стан та естетична цінність не передбачає повторного використання. Також ймовірно, що ревіталізація промзони може відбуватися у декілька етапів. Наприклад, на першій стадії промислові будівлі можуть бути використані для створення коворкінгів, арт-кластерів тощо. 121
Заводи, що працюють у центрі, потребують інтеграції у міську тканину. Це може відбуватись за рахунок реконструкції пабліків біля вхідних груп, які разом з шоу-румами заводів будуть створювати новий приємний інтерфейс виробництва. Таким чином ми «вбиваємо» відразу двох зайців: проводимо «детоксикацію» промзони у свідомості, дозволяємо використовувати нові пабліки мешканцями прилеглих територій, та створюємо дружню вітрину для відвідувачів і нових інвесторів. Внутрішній благоустрій на території виробництва також може бути переосмислений у відповідності до сучасних тенденцій. Адже, коли промисловість відіграє таку значну роль у місті, працівники заслуговують на гідні умови праці та відпочинку. 122
123
Русла Піщаного та Кизиярського струмків, річки Молочної та прилеглі території — це справжній скарб в умовах посушливого степу. Ці території зараз слабо використовуються, порослі майже непрохідним очеретом і відрізняються різним ступенем забрудненості русла стічними водами, як з очисних споруд, так і з приватного сектора.
124
Проте таке слабе використання має і позитивний бік. Непрохідні хащі являють собою прекрасний природній парк, який чекав моменту, поки його відкриють для публіки. Ця подія дозволить привернути увагу до проблем забруднення та почати діяти у напрямку їх вирішення. Місто безперечно потребує цієї території. Використання наявного природнього ресурсу виглядає раціональним в порівнянні зі створенням нових парків, яких, до речі, у Мелітополі не так вже й багато — усього два.
125
Основний ворог закритості — відкритість. Тож відкриваємо річки! Тільки так можна буде привернути увагу до проблеми водних ресурсів міста, заручитись розумінням та підтримкою містян у розробленні програми реабілітації річок і струмків. Тільки тоді прибережні смуги таких цінних джерел перетворяться на улюблені місця прогулянок та занять спортом.
126
Як можна активізувати ці зелені коридори? Напочатку пропонуємо підготувати територію для візиторів не надто складними методами: розчистити, де треба, русло, підрізати зелені насадження та створити можливість потрапляння на територію та проходу вздовж русла. Відповідим ознакуванням повідомити про наявний пішохідний та роверовий маршрут. Якщо цього буде недостатньо, на другому етапі розпочати обговорення необхідності локальних точок активності та пов’язаних з ними інвестиційних проектів.
127
Основна мета проекту — зберігти, підсилити та відкрити для відвідувачів природню складову території. Тому усі урбаністичні інтервенції в даному випадку мусять проводитись дуже обережно. А краще, за можливості, взагалі обійтись без них.
128
129
130
Одним з ресурсів території є скіфські кургани. Поодинокі пагорби у відкритому степу формують унікальний культурний ландшафт Мелітопольщини. Кожен з таких пагорбів є місцем поховання могутнього скіфського можновладця. В результаті археологічних досліджень у минулі роки відкрито багаті скарби, якими колись скіфи споряджали похованого. У 1954 році відкрито відомий Мелітопольський курган, знахідки з якого нині експонуються в Музеї історичних коштовностей України. Прикро, що кургани Мелітопольщини наразі не використовуються як туристичний ресурс на благо міста і регіону.
131
Ми замислились, наскільки унікальним є цей ресурс? Виявилось, що у світі не так багато країн, що можуть похизуватись таким спадком. Одна з них — Україна.
132
В Україні кургани розташовані нерівномірно, найбільша їх кількість — у південно-східному регіоні країни.
133
А на Мелітопольщині 156-ть курганів! Певна кількість з них — досліджена, а решта лише чекає на відкриття. Основною загрозою є чорна археологія та підпільний ринок торгівлі археологічними артефактами.
134
Так само варто врешті віднайти легендарний античний Мелітополь, який, за свідченням істориків ХІХ ст., міг розташовуватись на річці Молочній, на ділянці між сучасним руслом ріки та каналом. Ця ділянка є потенційним місцем археологічних розвідок.
135
На «Google Earth» можна довго роздивлятись окремі ділянки Мелітопольщини з явними рештками людської активності. Лінії та плями формують чіткі абриси занепалих споруд та комплексів минулих епох, які лише очікують на дослідження.
136
Місцем потенційного дослідження також є лінія оборонних укріплень часів Другої світової війни, фрагмент якої проходив Мелітопольщиною. Це відомий Східний вал або лінія Пантера-Вотана, зведена з метою захисту захоплених Німеччиною територій від армії Радянського Союзу. Фрагменти оборонних укріплень і понині можна віднайти в регіоні. Лінія укріплення є потенційним туристичним об’єктом.
137
Таким чином, чималий пласт історії міста і краю буквально закарбований у землю. І скіфські кургани, і невідомі поселення, і оборонні укріплення Другої світової війни. Це все є ресурсом для розвитку культурного туризму та формування нового розуміння ідентичності міста.
138
Зупинимось більш детально на курганах. Повторимо, що Мелітопольщина є одним з небагатьох регіонів світу, де кількість цих пам’яток вражає. Пагорби курганів формують культурний ландшафт місцевого степу. В інших країнах, наприклад, курган Такамацузука в Японії, вони слугують потужним туристичним аттрактором, саме на них орієнтується туристична інфраструктура, навколо них будується розповідь про історію місця і людей. Місту варто скористатись з позитивних прикладів та загальносвітових підходів до музеєфікації таких об’єктів. Кургани Мелітопольщини є цінним ресурсом розвитку саме культурного туризму, що здатен конкурувати на світовому ринку.
139
Культурний ресурс міста дозволяє програмувати запуск туристики. Перш за все необхідно дослідити ділянки, що потенційно представляють інтерес. Можливо за підтримки Інституту археології Національної академії наук України розробити та покроково втілювати програму археологічних досліджень. Віднайдені артефакти мають залишатись в колекціях місцевих музеїв. Припустимо, що кількість та якість артефактів буде достатньо високою для відкриття археологічного музею в Мелітополі. В цьому ж контексті варто музеєфікувати вибрані кургани. Музеєфіковані кургани, археологічний музей та низка інших локацій — складові більш детальної туристичної програми. Активізація туристики матиме результатом появу туристичної інфраструктури та пожвавлення локальної економіки. 140
141
Серед місцевих жителів було чимало нарікань на відсутність зручного громадського транспорту. Сучасна транспортна схема є доволі заплутаною та, очевидно, не відповідає потребам міста. Комерціалізація пересування містом, доступність транспорту лише приватних перевізників, неможливість дістатись в окремі райони Мелітополя — паралізують місто. Висновок: транспортну політику та транспортну схему міста необхідно переглянути.
142
Ми вважаємо, що місто з населенням 154 000 людей заслуговує на щось більше, ніж маршрутки приватних перевізників, а саме: на сучасну транспортну модель, орієнтовану на громадський, приватний та вело- транспорт; модель, що передбачає місткі автобуси на ключових маршрутах для гідного та комфортного пересування містом; а також велосипедну інфраструктуру.
143
144
Інформаційне сміття псує справжнє обличчя міста. Розроблення правил розміщення інформаційних табло, вивісок, зовнішньої реклами має звільнити вулиці та площі Мелітополя від зайвого візуального шуму. Чисті фасади — це перший крок до звільнення суспільної свідомості від зайвого непотребу. Чистота та автентичність є чеснотами міського життя.
145
У презентованій стратегії ми окреслили ключові проблеми та рекомендовані шляхи їх вирішення. Але що далі? Відповідь: деталізація проблем. Маємо більш детально поглянути на проблеми і контекст, визначити пріоритети та рухатись вперед до досягнення поставлених завдань. Маємо дослідити місто та скласти мапи проблематики по кожному галузевому напрямку, на наступному кроці — здійснити проектування, обговорення, планування, і зрештою — реалізувати заплановане.
146