7 September 2014
Газета «Диаспора» – все о нас с вами
«Обнiмiться ж, брати мої...» Т. Шевченко
.. ПI Д ЕГI ДОЮ ГЕНЕРА ЛЬНОГО КОНС УЛЬСТВА У К РА IНИ В СА Н-ФРА НЦИСКО
Прес-реліз
Генерального консульства України в Сан-Франциско Протягом останнього тижня ситуація на сході України зазнала кардинальних змін. Російська Федерація від прихованої війни перейшла до відкритого збройного вторгнення на територію України. За інформацію силових структур України, на території України діє не менше чотирьох батальйонно-тактичних груп російських Збройних сил у районі Новосвітлівка-Новоганнівка-Красне, у районі Старобешеве-Новокатеринівка, у районі Кумачеве-Победа, у районі Щербак-Маркіне. Українська сторона розцінює це, як зухвалий акт агресії. У цій ситуації Україна вживатиме всіх заходів для реалізації свого невід’ємного права на самооборону, в тому числі відповідно до статті 51 Статуту ООН. Своїми діями Росія намагається дестабілізувати не лише Україну, але й весь регіон. Україна вже де-факто стала майданчиком зіткнення між Заходом і Сходом, на кону якого – майбутнє демократії і безпеки на європейському континенті. Сьогодні Європа стоїть не перед тактичним, а перед фундаментальним, стратегічним викликом. Адже агресором є військова ядерна потуга, яка не зважає на цивілізовані загальновизнані норми, зухвало ігнорує міжнародне право. В цих умовах Україна розраховує, що міжнародна демократична спільнота, насамперед НАТО, ЄС, стратегічні партнери України – нададуть нашій державі дієву допомогу для відсічі російській агресії. Російські військові продовжують обстрілювати блокпости сил АТО, міста та цивільний транспорт. Накопичується бронетехніка та артилерія збройних сил Російської Федерації на території Амвросіївського, Старобешівського районів у Донецькій області, Новоазовського району у Луганській області. МЗС України у ноті протесту виступило з вимогою до Російської Федерації негайно припинити протиправні діяння, зокрема, вторгнення збройних сил Росії, у тому числі важкої військової техніки, на територію України, здійснити виведення всіх російських військових підрозділів з території України, припинити регулярні обстріли, порушення повітряного простору та сухопутного кордону України з Росією, постачання зброї та військової техніки бойовикам-найманцям. Україна також вимагає від-
14
вести підрозділи збройних сил Російської Федерації від українсько-російського державного кордону, забезпечити належний прикордонний режим на прилеглій до українсько-російського державного кордону території Російської Федерації, розслідувати усі злочини, здійснені з території Росії, про які вказувалось у цій та попередніх нотах, та покарати винних. У зв’язку з ситуацією, яка склалася на сході України, Президентом України Петром Порошенком та Міністерством закордонних справ вживаються заходи з метою використання усіх можливих міжнародних інструментів для надання консолідованої вaідсічі агресорові. Міжнародна спільнота підтримала позицію України із засудження дій Росії як в Криму, так і на Донбасі, що підтверджують позиції провідних міжнародних організацій – ООН, ОБСЄ, Рада Європи, а також Європейського Союзу та окремих іноземних держав. Натомість, Росія продемонструвала свою неготовність дати адекватну оцінку своїм діям та провести відвертий діалог щодо гарантій безпеки України в рамках Будапештського меморандуму. 30 серпня ц.р. ми отримали офіційну ноту МЗС Російської Федерації, в якій зазначено, що Росія (і це попри наявні незаперечні докази її причетності до дестабілізації ситуації в Україні) не бачить підстав для проведення будь-яких консультацій з реалізації зазначеного Меморандуму. При цьому в цій ж ноті стверджується, що Росія, мовляв, повною мірою виконує свої зобов’язання за Меморандумом про гарантії безпеки України. Україна розцінює відмову Росії від консультацій щодо Будапештського меморандуму, передусім, як черговий приклад ігнорування РФ своїх зобов’язань, а також ще одне підтвердження свідомо обраного керівництвом Росії курсу на руйнування сучасної системи міжнародного права. Ситуація в Україні за нашою ініціативою протягом останніх днів стала предметом обговорення практично в усіх основних міжнародних організаціях. 30 серпня відбувся робочий візит Президента України Петра Порошенка до інституцій Європейського Союзу у Брюсселі, в ході якого Глава Української держави взяв участь у засіданні Європейської Ради. Той факт, що такі спільні засідання стали майже регулярними (це вже
друга участь Глави Української держави у Саміті глав держав/ урядів країн-членів ЄС протягом останніх двох місяців), свідчить про перехід відносин між Україною та ЄС у сучасних умовах на якісно новий рівень. Крім того, Президент України виступив на саміті Європейської народної партії, провів низку двосторонніх зустрічей з лідерами інституцій ЄС (зокрема, з Президентом Європейської Ради Г.Ван Ромпеєм, Президентом Європейської Комісії Ж.М.Баррозу, обраним Президентом Європейської Комісії Ж.К.Юнкером, Президентом Європейського Парламенту М.Шульцем), а також главами держав/урядів ряду держав-членів Євросоюзу (ФРН, Польщі, Фінляндії, Італії, Великої Британії, Швеції, Нідерландів, Литви). Ключовою темою зустрічей була ситуація на сході нашої держави в контексті агресії РФ, яка відбувається попри щирий намір України, ЄС та всієї світової спільноти налагодити конструктивний діалог з Президентом Росії. Враховуючи відсутність кроків назустріч з боку РФ, українська сторона закликала ЄС до подальших рішучих дій у контексті посилення санкцій проти Росії. Метою цих санкцій, на переконання української сторони, є не стільки завдання шкоди економіці РФ, скільки примушення російської сторони до відведення військ з території України та початку справжнього мирного діалогу, за який виступають як Україна, так і ЄС. Проведені у Брюсселі переговори та участь Президента України у засіданні Європейської Ради засвідчили рішучу політичну підтримку нашої держави з боку Європейського Союзу. За підсумками засідання Європейської Ради ЄС визнав агресію Росії проти України, а також ухвалив рішення про необхідність посилення санкцій ЄС щодо РФ. Відповідні доручення були надані Єврокомісії. У контексті надання фінансово-економічної підтримки Україні з боку ЄС Президент Європейської Комісії Ж.Баррозу підтвердив готовність ЄК перерахувати протягом ближчих місяців решту траншів загальним обсягом понад 1 млрд. євро. Крім того, було підтверджено можливість подальшої макрофінансової підтримки нашої держави з боку ЄС за умови обґрунтування такої необхідності з боку МВФ (програма обсягом до 1 млрд. євро).
У контексті початку виконання Угоди про асоціацію Президент України підтвердив намір України ратифікувати Угоду про асоціацію з ЄС в середині вересня, що дозволить розпочати її тимчасове застосування з 1 листопада ц.р. Під час зустрічі з Президентом Європейського Парламенту М.Шульцем було домовлено про синхронну ратифікацію Угоди Європарламентом та Верховною Радою України. 28 серпня у зв’язку з фактом збройного вторгнення російських військ в Україну за дорученням керівництва нашої держави МЗС України забезпечено скликання екстреного відкритого засідання Ради Безпеки ООН. Українська делегація повідомила про факти прямого вторгнення регулярних військ РФ на територію нашої країни, які українська сторона розглядає як акт агресії. Делегації-партнери України в РБ ООН, передусім США, Велика Британія, Австралія, Литва, а також Франція, Люксембург і Південна Корея, засудили російське вторгнення та підтримали суверенітет і територіальну цілісність України. Наголошувалося на категоричній вимозі до РФ зупинити збройну агресію проти України, вивести свої війська з її території, припинити направлення військової техніки для підтримки сепаратистських угруповань. Засідання вкотре продемонструвало ізольованість позиції РФ у РБ ООН з «українського питання» та міцну підтримку нашої держави в Раді Безпеки. 29 серпня на запит України відповідно до статті 15 Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО від 1997 року, в штаб-квартирі НАТО відбулося екстрене засідання Комісії Україна-НАТО. Засіданню КУН передувало екстрене засідання Північноатлантичної ради НАТО. Під час засідання союзники одностайно визнали, що незаконні дії Російської Федерації є актом агресії проти України, висловили цьому рішучій протест, наголосили, що такі дії Кремля не залишаться без відповіді, насамперед, через посилення санкцій з боку США, ЄС, Канади та інших міжнародних партнерів. НАТО рішуче закликало Росію вивести свої збройні сили з території України та відвести їх від кордону нашої держави у місця постійної дислокації, припинити підтримку терористів, що діють на Сході України, повернутися до рамок міжнарод-
ного права, зробити конкретні та контрольовані кроки для політичного розв’язання ситуації. 4-5 вересня в Південному Уельсі відбудеться Саміт НАТО, в заходах якого візьме участь делегація України на чолі з Президентом України Петром Порошенком. У центрі уваги саміту також перебуватиме питання агресії РФ проти України. Обговорюватиметься необхідність змін у стратегічних підходах НАТО до формування євроатлантичної системи безпеки, зміцнення її трансатлантичної складової. Свої підходи до відновлення безпеки в Європі, оцінку позиції та ролі України в системі безпеки, а також визначення у цьому контексті модальностей подальшої розбудови взаємодії України з НАТО Президент України Петро Порошенко представить під час засідання Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів. Проведення єдиного під час Саміту засідання з окремою країною-партнером на найвищому рівні розглядається як чіткий сигнал на підтримку України, важливості її ролі на євроатлантичному просторі . Україна очікує на започаткування практичної взаємодії на низці напрямів консультативної та матеріально-технічної допомоги з боку НАТО нашій державі для посилення її обороноздатності. Зокрема, йдеться про започаткування нових трастових фондів (удосконалення системи зв’язку та обміну інформацією в ЗС України відповідно до стандартів НАТО, перепідготовка та соціальна адаптація військовослужбовців, логістика та стандартизація, кібер-захист). Обговорюватимуться питання розширення взаємодії з окремими державами-членами НАТО на двосторонній основі. 2 вересня ц.р. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін надіслав листа Директору Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Майклу Лінку із запрошенням ОБСЄ взяти участь у спостереженні за позачерговими парламентськими виборами в Україні. За наявною інформацією, ОБСЄ планує відрядити до України 80 довготермінових та 600 короткотермінових спостерігачів. Очікується, що спостережна місія розпочне свою роботу в Україні в середині вересня. Орієнтовно 25 вересня до країни прибудуть довготермінові спостерігачі. Короткотермінові спостерігачі прибудуть орієнтовно за тиждень до дня виборів.
www.diasporanews.cом • diasporanews@mail.ru • fax (916) 487-9700