6 October 2013
Газета «Диаспора» – все о нас с вами некролог
ТРАГЕДИЯ В САКРАМЕНТО
Еще одна трагедия, унесшая жизнь двух наших юных соотечественников, произошла в столице Калифорнии в субботу, 28 сентября. В результате дорожно-транспортной аварии погибли Владислав Ярощук, которому 10 октября исполнилось бы 17 лет, и Юрий Бойко, 16 с половиной лет от роду. Следствие установило обстоятельства произошедшей трагедии. Примерно в пять часов дня два друга - Юрий Бойко, а также его сверстник Владислав Ярощук двигались на автомобиле Honda Civic в восточном направлении по улице Vintage Park Drive в сторону Bradshaw Road. По улице Bradshaw Road к ним приближа лся внедорожник Hummer, двигающийся в северном направлении. Столкновение с ним произошло на пересечении улиц Vintage Park
Drive и Bradshaw Road. Как сообщил дорожно-патрульной службе один из свидетелей, находящийся на месте аварии, автомобиль «Хонда Сивик» не остановился на красный свет, в результате чего произошло столкновение с «Ха ммером». Удар, унёсший жизни молодых людей, пришёлся в боковую часть «Хонды Сивик». За рулём автомобиля находился Юрий Бойко. В четверг, 3 октября, в славянской миссионерской церкви «Вифания» (пастор А. Бондарук) и в славянской
Юрий Коротков
1996 - 2013
“Мои мысли - не ваши мысли, ни ваши пути - пути Мои, говорит Господь”. Ис. 55:8
8
1997 - 2013
церкви Троицы (пастор В. Вронский), членами которых являются соответственно семьи Ярощуков и Бойко, прошли траурные мемориальные служения. Похороны Влада Ярощука и Юрия Бойко состоялись в пятницу, 4 октября, на кладбище «Тихая гавань» при церкви «Вифания». Редколлегия газеты «Диаспора» выражает искренние соболезнования родным и близким погибших в автомобильной аварии.
Владислав Ярощук 10 октября 1996 года у Саши и Лены Ярощук родился Владик. Он был шестым ребёнком в их семье. В раннем детстве Владик был очень спокойным и любвеобильным. Уже с детства у него было очень развито чувство юмора, которое нравилось и приносило много радости и смеха всем в большой семье и среди двоюродных братьев и сестёр. Владика любили маленькие дети, они говорили: «Он смешной и весёлый». Своё свободное время Влад любил проводить с друзьями в церковном кафе, с мячом у дома, а также ему нравилось ездить на рыбалку с отцом. Любил он и семейные праздники. Влад был примерным в школе, учителя хвалили его за хорошее поведение. Но парню нужна была разрядка, и дома он позволял себе расслабиться. Там, где появлялся Влад, было движение, шум, смех. Он был шаловливым, добродушным и весёлым. Жизнь просто бурлила в нём. Он стал целеустремлённым парнем и всегда добивался своего. Последнее время у Влада
Юрiй Бойко
была цель - сделать всё возОн не успел ещё цвести, можное, чтобы с января 2014 Ему ещё б зреть и расти, года посвятить себя учёбе в Но в Божий рай без слёз, могил Библейской школе. Он шёл к Его Господь переселил! этой цели уверенными шагами Дорогой Владик, ты останешься и с большой улыбкой на лице, в нашей памяти навсегда увлекая за собой и убеждая своих друзей в том же. Родные и близкие
В серпні місяці 1996 року у родині Бойко Степана та Марії, а також Бідуна Івана та Василини відбулась щастлива подія. Їхні діти, Анатолій та Ліда, шлюбували у місцевій церкві міста Кузнецовська. А 5-ого травня 1997 року в молоду сім’ю Бог подарував первістка, синочка Юрасика. Роком пізіше Анатолій і Ліда емігрували в США. Як і всім емігрантам, молодій сім’ї на перших порах було нелегко, але з надією на Бога та при Його підтримці, життя на новому місці налагоджувалося. А сім’я зростала. У Юрасика появилась сестричка Анітка, братики Михайлик, Марчик, а згодом і Максимко. Хлопчик виростав оточений любов’ю та ласкою батьків. Він по дитячому любив своїх молодших сестричку та братиків. І ось йому виповнилось 5 років. Школа, нові враження, нові знайомства, нові друзі. В школі його любили всі і однокласники, і вчителі. Юра був старанним і дуже охайним учнем. Завжди вчасно виконував домашнє завдання. А вдома був люблячим сином. Особливо був близько мами. Старався їй у всьому допомогти. Йому не було проблем прибратися в домі чи то вимити посуд. Любив у всьому порядок. Кожного ранку гарненько заправляв своє ліжко, що наказував робити і молодшим. Допомагав він і татові. Чисто вимиті і до блиску натерті машини – це його робота. Любили Юрасика не тільки дома, але і сусіди. Хлопчик ніколи нікому не відмовляв у допомозі, був чуйний до проблем інших людей і завжди відгукувався на прохання у чомусь допомогти. Любили його і друзі, він був щирий і ділився всім що
було у нього. Коли Юрасикові виповнилося 15 років він попросив у батьків дозволу працювати на роботі. На що його батьки і благословили. Юрасик був веселою молодою людиною, і так як він був дуже охайний на своєму робочому місці, то в колективі, де він працював, його відразу ж всі полюбили. Сім’я Бойків любила Господа і разом зі всіма дітьми старалися відвідувати богослужіння у церкві Св’ятої Трійці. У цій же церкві Юра відвідував недільну школу і своїм дитячим серцем любив Господа. Любив слухати біблійні розповіді, а також псалми, які перед сном мама читала і розповідала своїм діткам. А тому при закінченні недільної школи для нього не було великою проблемою вивчити напам’ять псалми, тому що вони уже були в його серці. Щоб глибше пізнати любов свого Спасителя, з батьківською допомогою він вирішив продовжувати навчатися в біблійній школі, що при церкві. На протязі двох років він відвідував заняття, а на цей рік твердо постановив собі не пропустити жодної лекції. Він, як і всі молоді люди, мріяв про своє майбутнє, напевно будував якісь плани, але в його житті сталося те, що оприділив для нього Господь. 28-ого вересня 2013 року його серед нас нестало. Любий сину, братику, внучку, дорогий племіннику, сьогодні ми, твої тато і мама, сестричка і братики, дідусь та бабуся, вся твоя велика родина разом з церквою кажемо тобі до зустрічі перед великим білим престолом у ніг нашого Спасителя Ісуса Христа. Ти назавжди залишишся для нас молодим, веселим і любимим. Рiднi та близьки
www.diasporanews.cом • diasporanews@mail.ru • fax (916) 487-9700